ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
про відмову у видачі судового наказу
м. Київ
20.10.2022Справа № 910/10760/22
За заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Будпрокат - Україна" (04073, м. Київ, вул. Куренівська, 18, офіс 7-Б)
про видачу судового наказу за вимогою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідльністю "Праймбуд Україна" (02094, м. Київ, вул.. Попудренка 34, кімната 710) заборгованості за договором оренди № А00080544 від 29.04.2020 у сумі 174 856,00 грн
Суддя Бондаренко - Легких Г. П.
Без виклику представників.
Товариства з обмеженою відповідальністю "Будпрокат - Україна" звернулось до Господарського суду міста Києва із заявою про видачу судового наказу за вимогою до Товариства з обмеженою відповідльністю "Праймбуд Україна" про стягнення заборгованості за договором оренди № А00080544 від 29.04.2020 у сумі 174 856,00 грн.
Заява обґрунтована тим, що на виконання умов Договору Орендодавцем (заявником) було надано Орендарю (боржнику) в оренду обладнання на строк 30 діб з 24.09.2021 р. Орендодавець передав Орендарю в оренду обладнання, а саме: риштування рамні у складі 1 компл. вартістю 134 300,00 грн., вартістю оренди обладнання 310,00 грн./доба, що підтверджується Актом передачі обладнання в тимчасове користування.
Разом з цим, боржником, допущено порушення зобов'язання за договором оренди, а саме не повернуто обладнання та не внесено орендної плати за період фактичного користування обладнанням.
Орендарем було внесено гарантійні платежі та частково погашено заборгованість по орендній платі в загальному розмірі 52 370,00 грн та заявник просить стянути з боржника наявну заборгованість у розмірі 174 856, 00 грн, що складається з вартості обладнання - 134 300, 00 грн та 40 356, 00 грн орендної плати.
Розглянувши подану заяву про видачу судового наказу та додані до неї документи, суд дійшов до висновку про відмову у видачі судового наказу з підстав передбачених п. 1, 8 ч. 1 ст. 152 ГПК України, з огляду на наступне.
Згідно пунктів 1, 8 ч. 1 ст. 152 ГПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заяву подано з порушенням вимог статті 150 цього Кодексу та із поданої заяви не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу.
Відповідно до ч. 1, 2, 3 ст. 150 Господарського процесуального кодексу України заява про видачу судового наказу подається до суду у письмовій формі та підписується заявником.
У заяві повинно бути зазначено:
1) найменування суду, до якого подається заява;
2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України заявника та боржника, реєстраційний номер облікової картки платника податків заявника та боржника (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта заявника та боржника (для фізичних осіб - громадян України), вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для фізичних осіб - підприємців), а також офіційні електронні адреси та інші дані, якщо вони відомі заявнику, які ідентифікують боржника;
3) ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) представника заявника, якщо заява подається представником, його місце проживання;
4) вимоги заявника і обставини, на яких вони ґрунтуються;
5) перелік доказів, якими заявник обґрунтовує обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.
До заяви про видачу судового наказу додаються:
1) документ, що підтверджує сплату судового збору;
2) документ, що підтверджує повноваження представника, - якщо заява підписана представником заявника;
3) копія договору, укладеного в письмовій (в тому числі електронній) формі, за яким пред'явлено вимоги про стягнення грошової заборгованості;
4) інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.
Суд звертає увагу заявника на положення ч. 2 ст. 12 ГПК України, відповідно до яких наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо.
Наявність спору про право, яке є підставою для відмови у прийнятті заяви про видачу судового наказу, вирішується суддею у кожному конкретному випадку, виходячи із характеру та обґрунтованості заявленої матеріально-правової вимоги і документів, доданих до заяви. Наявність спору можна встановити відсутністю документів, що підтверджують наявність суб'єктивного права у заявника; документів, що підтверджують порушення суб'єктивного права або документів, що підтверджують виникнення права вимоги. Крім того, мають ураховуватися обставини, якщо із доданих документів вбачається, що боржник заперечує, не визнає або оспорює свій обов'язок перед заявником (кредитором); із доданих документів вбачається пропуск позовної давності. Така вимога може бути вирішена лише у позовному провадженні. Разом із тим лише той факт, що договірні зобов'язання не виконуються, без обґрунтування причин, не вважається наявністю спору про право.
Таким чином, для задоволення заяви про видачу судового наказу, суд повинен перевірити виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу, на підставі викладених у ній обставин та доданих до заяви доказів. Звертаючись із заявою про видачу судового наказу, повинен в тому числі подати документи, що свідчать про безспірність його вимог.
Так, в обґрунтування поданої заяви Товариство з обмеженою відповідальністю «Будпрокат-Україна» посилається на не сплату боржником орендних платежів за користування обладнанням на суму 40 356, 00 грн та не відшкодування вартості обладнання на суму 134300,00 грн, переданого на підставі Договору оренди № А00080544 від 29.04.2020.
На підтвердження виникнення заборгованості за договором до заяви додані Акти здачі-приймання робіт (надання послуг) №618 від 31.01.2022 р., №929 від 23.02.2022 р., №1421 від 31.05.2022 р., №1702 від 30.06.2022 р., №1971 від 13.07.2022 р., №1994 від 14.07.2022 р., №2075 від 31.07.2022 р., №6635 від 30.09.2021 р., №7603 від 25.10.2021 р., №7655 від 31.10.2021 р., 38140 від 24.11.2021 р., №8393 від 30.11.2021 р., №9689 від 31.12.2021 р.
А також Акти здачі-приймання робіт (надання послуг) №2686 від 15.09.2022 р., №2687 від 15.09.2022 р., №2426 від 31.08.2022 р., що підписані лише з боку заявника. Та заявник стверджує, що керуючись п.3.5 Договору, з урахуванням неотримання від Орендаря вмотивованих відмов від підписання актів виконаних послуг, акти вважаються підписаними та погодженим між сторонами.
Натомість, суд констатує, що хоча умовами п.3.5 договору визначено, що з урахуванням неотримання від орендаря вмотивованих відмов від підписання актів здачі-приймання робіт (послуг), не підписані орендарем акти вважаються підписаними та погодженим між сторонами, втім, умовами договору оренди не визначено порядку розрахунків на підставі актів здачі-приймання робіт (послуг).
Зокрема, пунктом 3.1. договору визначено, що орендар проводить передоплату за оренду обладнання у розмірі 100% на підставі відповідного Додатку до Договору або рахунку, виставленого орендодавцем не пізніше дати передачі обладнання в оренду. Сторони погодили, що рахунки на оплату, які сформовані орендодавцем та направлені або можуть бути направлені з його електронної пошти budprokat@ukr.net орендарю є належною підставою для проведення орендарем оплати за цим Договором.
Додатком до Договору не визначено проведення між сторонами розрахунків на підставі підписаних актів здачі-приймання робіт (наданих послуг) та до заяви не додано виставлених заявником рахунків на оплату оренди обладнання, щ0 згідно умов п. 3.1. Договору оренди є підставою для проведення розрахунків.
Таким чином, судом не встановлено строку, з якого боржник вважається таким, що прострочив виконання грошового зобов'язання, а отже із поданої заяви не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги про стягнення вартості оренди у розмірі 40 356, 00 грн, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу.
Крім того, у заяві про видачу судового наказу міститься вимога про відшкодування вартості переданого в оренду обладнання у розмірі 134 300, 00 грн з посиланням на п. 4.4. договору, яким передбачено, що при намірі орендаря продовжити термін оренди останній зобов'язаний провести 100% передоплату за користування обладнанням понад раніше обумовленого сторонами терміну оренди за наступний погоджений Сторонами термін оренди. Якщо до моменту закінчення обумовленого Сторонами терміну оренди Орендар не здійснив оплату наступного погодженого Сторонами періоду оренди, обладнання повинне бути повернуте Орендарем протягом двох днів з моменту закінчення терміну оренди. У випадку не повернення обладнання у зв'язку із закінченням терміну оренди в дводенний строк, Орендодавець має право, зокрема відмовитися від прийняття обладнання, про що зобов'язаний письмово сповістити Орендаря. Орендар у такому випадку зобов'язаний відшкодувати Орендодавцеві збитки (вартість обладнання) протягом 7 днів з моменту закінчення терміну оренди та/або отримання повідомлення про відмову від прийняття обладнання.
До того ж, згідно Акту №2687 від 15.09.2022 р, що не підписаний з боку боржника, вбачається, що грошова заборгованість у розмірі 134 300, 00 грн визначена як штрафна санкція за неповернення обладнання у повному обсязі.
Натомість, умовами Договору не передбачена штрафна санкція у розмірі вартості обладнання за неповернення орендованого майна.
Таким чином, виходячи з умов п. 4.4. Договору оренди № А00080544 від 29.04.2020, сума 134 300,00 грн, яка визначена в заяві про видачу судового наказу як вартість обладнання, визначається умовами договору як збитки, що за своєю правовою природою не є безспірною заборгованістю.
В силу п. 7 ч. 1 ст. 155 ГПК України, під час розгляду вимог в порядку наказного провадження та видачі судового наказу суд не розглядає обґрунтованість заявлених стягувачем вимог по суті, а отже факт завдання збитків заявнику та їх підлягає доведенню в загальному порядку з урахуванням положень ст. 22, 623 ЦК України.
Згідно з частини 2 статті 154 ГПК України за результатами розгляду заяви про видачу судового наказу суд видає судовий наказ або постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу.
У зв'язку з вище наведеним, суд дійшов висновку про наявність підстав до відмови у видачі судового наказу, що передбачені п. 1, 8 ч. 1 ст. 152 ГПК України.
Про відмову у видачі судового наказу суддя постановляє ухвалу не пізніше десяти днів з дня надходження до суду заяви про видачу судового наказу (ч. 2 ст.152 ГПК України).
При цьому суд зазначає, що, в силу приписів ч. 1 ст. 153 ГПК України. Відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 8, 9 частини першої статті 152 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.
У відповідності до ст. 147, 148, 150, 152, 153, 154 Господарського процесуального кодексу України, Суд
1. Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «Будпрокат - Україна» у видачі судового наказу за вимогою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідльністю "Праймбуд Україна" заборгованості за Договором оренди №А00080544 від 29.04.2020 у сумі 174 856,00 грн.
2. Дана ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею. Ухвалу може бути оскаржено у встановленому законодавством України порядку.
Суддя Г. П. Бондаренко - Легких