21.10.2022 Справа № 908/1679/22
м.Запоріжжя Запорізької області
Господарський суд Запорізької області у складі судді Мірошниченка М.В., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “Казбег” вих. без номеру від 18.10.2022 (вх.№12825/08-08/22 від 19.10.2022) про забезпечення позову у справі № 908/1679/22
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Казбег” (50011, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Юнацька, буд. 1, прим. 1, ідентифікаційний код юридичної особи 31123135)
до відповідача-1: Приватного акціонерного товариства “Металургійний комбінат “Азовсталь” (69008 м. Запоріжжя, вул. Південне шосе, буд. 89, каб. 12, ідентифікаційний код юридичної особи 00191158)
до відповідача-2: Російської Федерації в особі Посольства Російської Федерації в Україні (02000 м. Київ, Повітрофлотський проспект, 27)
про стягнення 30249610,58 грн.
В провадженні Господарського суду Запорізької області (суддя Дроздова С.С.) перебуває справа №908/1679/22 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Казбег” до Приватного акціонерного товариства “Металургійний комбінат “Азовсталь”, Російської Федерації в особі Посольства Російської Федерації в Україні про солідарне стягнення 30249610,58 грн. з ПДВ: 1703648,58 грн. з ПДВ (дооцінка вартості першого фільтру), 27817194,00 грн. з ПДВ (вартість робіт та матеріалів по другому фільтру), 728768,00 грн. з ПДВ (вартість втрачених матеріалів, обладнання, інструментів, ТМЦ).
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.09.2022 здійснено автоматизований розподіл позовної заяви між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 908/1679/22 та визначено до розгляду судді Дроздовій С.С.
Ухвалою суду від 12.09.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/1679/22, присвоєно справі номер провадження 27/1679/22. Розгляд справи призначено за правилами загального позовного провадження на 28.09.2022. Ухвалою суду від 28.09.2022 відкладено підготовче засідання на 01.11.2022 об 11 год. 30 хв.
18.10.2022 від позивача надійшла заява про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти, що належать відповідачу-1 (ПрАТ “Металургійний комбінат “Азовсталь”), в межах ціни позову - 30249610,58 грн. та знаходяться на всіх банківських рахунках відповідача-1; накладення арешту на нерухоме майно, що належить відповідачу-1, а саме: квартиру загальною площею 110,6 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Київ, вул.Костельна, буд. 8, кв. 14, квартиру загальною площею 136,2 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Київ вул. Кгруглоуніверситетська, буд. 7, кв. 9, квартиру загальною площею 120,5 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Костельна, буд. 8, кв. 8.
Позивач просить не застосовувати до нього заходи зустрічного забезпечення.
Враховуючи перебування судді Дроздової С.С. у відпустці, здійснено повторний автоматизований розподілу судової справи №908/1679/22 між суддями для розгляду заяви про забезпечення позову.
Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.10.2022 заяву про забезпечення позову передано на розгляд судді Мірошниченку М.В.
Статтею 136 ГПК України встановлено, що господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 137 ГПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.
В обґрунтування необхідності вжиття заходів забезпечення позову позивач посилається на загальновідому обставину окупації частини території України Російською Федерацією, в тому числі території, виробничих площадок та технологічного обладнання ПрАТ “Металургійний комбінат “Азовсталь” (відповідача-1). Вказана обставина, на думку позивача, свідчить про те, що майнові активи відповідача можуть зникнути до моменту виконання рішення суду як від залежних, так і від незалежних від відповідача обставин.
Окрім того, позивач посилається на те, що відповідно до офіційної заяви Риженкова Ю.О., який є генеральним директором ТОВ «МЕТІНВЕСТХОЛДІГУ», що виступає керуючою компанією для металургійних активів, зокрема відповідача-1, за заборгованістю компанії не оголошувався форс-мажор, а отже активи компанії проводять повноцінні розрахунки з контрагентами, що, на думку позивача, суперечить заяві з боку відповідача-1 (додаток 19 до позовної заяви), та свідчить про вибірковий підхід для погашення своїх грошових зобов'язань перед кредиторами. У зв'язку з цим позивач вважає, що відповідач-1 або умисно не проводить розрахунки з позивачем та скеровує кошти на інші напрямки, або не може ефективно контролювати свій господарський стан.
Також позивач посилається на те, що відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно більшість нерухомого майна відповідача-1 знаходиться на тимчасово окупованій території України в місті Маріуполі і лише три об'єкти нерухомості у місті Києві. На думку позивача, майно, яке знаходиться у м. Маріуполі, швидше за все зруйноване або знаходиться у непридатному стані для використанні за цільовим призначенням, тому це позбавляє позивача можливості отримати відповідне повне відшкодування за рахунок такого майна. У зв'язку з цим позивач просить накласти арешт на три квартири відповідача-1, які знаходяться у місті Києві, і на даний час є єдиним майном, на яке може бути звернуто стягнення в разі виконання рішення суду. На думку позивача, вартість даного майна очевидно не покриває навіть половини позовних вимог, тому позивач просить також накласти арешт на кошти, що містяться на банківських рахунках відповідача-1, в межах ціни позову.
Виходячи зі змісту ч. 2 ст. 136 ГПК України, підставою для вжиття заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення вважати, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.
Наявність вказаних обставин має бути підтверджена доказами з урахуванням загальних вимог ч. ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України, відповідно до яких кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Суд зауважує, що заходи забезпечення позову мають відповідати предмету позову.
Предметом позову в даній справі є стягнення з відповідача-1 грошових коштів, тому виконання рішення суду в разі задоволення позову полягатиме у зверненні стягнення на грошові кошти відповідача-1.
Предметом позову не є звернення стягнення на майно, зокрема квартири, на які позивач просить накласти арешт. У зв'язку з цим вимога позивача накласти арешт на індивідуально визначені квартири відповідача-1 не відповідає заявленому предмету позову.
Крім того, позивач не надав доказів на підтвердження існування обставин, які свідчать про те, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, зокрема, відсутність або недостатність у відповідача-1 грошових коштів, за рахунок яких можливе виконання рішення суду в разі задоволення позову.
Посилання позивача на наявність у відповідача-1 спірної заборгованості не є такою обставиною, оскільки вказана заборгованість на час подання позову є предметом спору та підлягає доведенню позивачем на загальних підставах під час розгляду справи по суті.
Наявність заборгованості відповідача-1 перед позивачем не свідчить про відсутність у відповідача-1 грошових надходжень від здійснення господарської діяльності, за рахунок яких можливо здійснити стягнення.
За відсутності інформації про грошові надходження від господарської діяльності відповідача-1 вказані в заяві обставини не можуть бути підставою для висновку про те, що грошових коштів, за рахунок яких можливе виконання рішення суду в разі задоволення позову, у відповідача-1 недостатньо, і виконання рішення суду може бути утруднене. Дані доводи позивача є тільки припущеннями.
В заяві про забезпечення позову позивач вказує, що відповідно до офіційної заяви ОСОБА_1 , який є генеральним директором ТОВ «МЕТІНВЕСТХОЛДІГУ», що виступає керуючою компанією для металургійних активів, зокрема відповідача-1, за заборгованістю компанії не оголошувався форс-мажор, що свідчить про спроможність відповідача виконувати свої господарські зобов'язання.
Накладання судом арешту на грошові кошти відповідача в сумі 30249610,58 грн. до вирішення спору по суті порушує право відповідача на вільне розпорядження власними грошовими коштами та, враховуючи значний розмір даної суми, може негативно позначитися на можливості здійснення відповідачем господарської діяльності та призвести до виникнення збитків.
За таких обставин суд визнав заяву про вжиття заходів забезпечення позову необґрунтованою та залишив її без задоволення.
Керуючись статтями 136, 137, 140, 234, 235, 255, 256 Господарського процесуального кодексу України, суд
Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “Казбег” про забезпечення позову у справі № 908/1679/22 залишити без задоволення.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Центрального апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня підписання ухвали. Ухвалу підписано 21.10.2022.
Суддя М.В.Мірошниченко