вул. Коцюбинського, 2А, м. Ужгород, 88000, e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua, вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua
"12" жовтня 2022 р. м. Ужгород Справа № 907/294/20
Суддя Господарського суду Закарпатської області Лучко Р.М.,
за участю секретаря судового засідання - Яскорської А.О.
Розглянув матеріали справи
за позовом Акціонерного товариства “Укртрансгаз”, м. Київ
до відповідача Акціонерного товариства “Оператор газорозподільної системи “Закарпатгаз”, м. Ужгород
про стягнення 99863125,56 грн
За участю представників:
позивача - Мельник О.С., адвокат, довіреність №1-2826 від 29.11.2021;
відповідача - не з'явився.
Акціонерне товариство “Укртрансгаз” звернулося до Господарського суду Закарпатської області з позовом до Акціонерного товариства “Оператор газорозподільної системи “Закарпатгаз” про стягнення заборгованості в розмірі 81 027 000,19 грн, яка виникла внаслідок неналежного виконання зобов'язання щодо оплати послуг з балансування обсягів природного газу, наданих із січня 2018 року до червня 2018 року (включно) на підставі договору від 17.12.2015 № 1512000735 про транспортування природного газу, а також про стягнення нарахованих з цієї суми заборгованості у період з 01.01.2018 до 28.04.2020 3% річних у розмірі 6 448 863,88 грн та у період з 01.01.2018 до 31.03.2020 інфляційних втрат у розмірі 12 387 261,49 грн.
Рішенням Господарського суду Закарпатської області від 09 березня 2021 року, яке залишено без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 29 вересня 2021 року, у задоволенні позову відмовлено.
Постановою Верховного Суду від 21 червня 2022 року в цій справі рішення Господарського суду Закарпатської області від 09 березня 2021 року та постанову Західного апеляційного господарського суду від 29 вересня 2021 року скасовано, а справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.
Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №907/294/20 визначено головуючого суддю Лучка Р.М., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.07.2022.
Ухвалою суду від 25 липня 2022 року справу № 907/294/20 прийнято до провадження, призначено її до розгляду в порядку загального позовного провадження, встановлено сторонам процесуальні строки для подання відповідних заяв по суті спору та призначено підготовче засідання на 23 серпня 2022 р.
Підготовче засідання 23 серпня 2022 р. не відбулося через перебування головуючого судді Лучка Р.М. у відпустці. Водночас, ухвалою від 25 серпня 2022 р. суд повідомив сторін про те, що наступне підготовче засідання відбудеться 14 вересня 2022 р.
В ході підготовчого провадження сторони в повній мірі скористалися своїми правами на подання заяв по суті спору. Так, від відповідача 16.08.2022 на поштову адресу суду надійшов відзив від 12.08.2022, від позивача на електронну адресу суду 22.08.2022 надійшла відповідь на відзив №1001ВИХ-22-2704 від 22.08.2022. Також, 22.08.2022 від позивача на поштову адресу суду надійшли пояснення №1001ВИХ-22-2556 від 08.08.2022 з додатками.
Крім того, від відповідача 22.08.2022 на електронну адресу суду надійшли заперечення на приєднання нових доказів до матеріалів справи, які були долучені позивачем до пояснень №1001ВИХ-22-2556 від 08.08.2022. Дані заперечення обґрунтовані недопустимістю долучення учасниками справи до матеріалів справи нових доказів на стадії нового розгляду справи та порушенням визначеного ст. 80 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) порядку подання доказів.
Розглядаючи означене заперечення відповідача, суд керується наступним.
Як зазначено в постанові Верховного суду від 21.06.2022 у даній справі підставою передачі справи на новий розгляд стало неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, недослідження всіх зібраних у справі доказів та ненадання їм належної правової оцінки.
Згідно з вказівками Верховного суду для правильного вирішення цього спору, за відсутності узгодженої позиції сторін щодо надання послуг з балансування, судам належало встановити обставини, пов'язані з наданням послуг власне транспортування газу, дослідити складені сторонами на виконання відповідних умов договору акти приймання-передачі природного газу в спірний період, у тому числі з метою встановлення обсягів природного газу, визначених комерційними вузлами обліку у фізичних точках входу/виходу, як то передбачено Кодексом ГТС (п. 5.28. постанови від 21.06.2022).
З метою виконання означених вказівок Верховного суду Господарський суд Закарпатської області в ухвалі від 25.07.2022 про прийняття даної справи до провадження пропонував учасникам надати додаткові обґрунтування позовних вимог (позивачу) та відзив на позов (відповідачу) з урахуванням висновків Верховного суду, викладених в постанові від 21.06.2022.
Долучені позивачем до пояснень №1001ВИХ-22-2556 від 08.08.2022 докази пов'язані з необхідністю встановлення відповідних обставин справи відповідно до вказівок Верховного суду під час направлення даної справи на новий розгляд, без виконання яких, як зазначив суд касаційної інстанції, неможливо прийняти законне та обґрунтоване рішення щодо спірних правовідносин, а відтак заперечення відповідача щодо прийняття нових доказів до матеріалів справи долучених позивачем до пояснення №1001ВИХ-22-2556 від 08.08.2022 відхиляються судом.
Більше того, за загальним правилом, відповідно до положень ГПК України під новим розглядом справи розуміється те, що суд здійснює судове провадження згідно із загальними вимогами, передбаченими цим Кодексом, в іншому складі суду. Схожа правова позиція викладена в п. 5.2.9. постанови Верховного суду від 27.05.2020 у справі №916/2187/18.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 177 ГПК України одним із завдань підготовчого провадження є визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів.
Отже , під час нового розгляду справи, суд при вирішенні питання щодо долучення до матеріалів справи нових доказів керується загальними положеннями щодо збору доказів та вирішення відповідних питань щодо доказів на стадії підготовчого провадження згідно зі ст.ст. 80, 177, 182 ГПК України.
Приписами ст. 80 ГПК України визначено обов'язок для сторін у справі подати всі наявні в них докази, що стосуються предмету доведення з першою заявою по суті справи. При цьому, подання учасниками справи доказів на стадії нового розгляду справи чинним процесуальним законодавством не врегульовано, а відтак, на думку суду, з урахуванням обставин даної справи та з метою виконання вказівок Верховного суду при передачі справи на новий розгляд, задля виконання завдання господарського судочинства (ч. 1 ст. 2 ГПК України), дотримання принципів рівності усіх учасників перед законом і судом, змагальності сторін та диспозитивності господарського судочинства, необхідним є застосування положень ст. 80 ГПК України щодо строку подання позивачем доказів як для першої заяви по суті справи після прийняття судом справи до провадження на новий розгляд.
Протилежний підхід зумовлюватиме ймовірність порушення принципу рівності сторін, позаяк відповідач у такому разі під час нового розгляду справи матиме можливість долучити до матеріалів справи докази у відзиві на позов, а позивач такого права буде позбавлений, оскільки позовна заява повторно під час нового розгляду справи ним не подається.
З врахуванням наведеного, оскільки докази, необхідні для виконання вказівок Верховного суду в даній справі, позивачем подано одночасно з поданням відповіді на відзив, в суду відсутні підстави для неприйняття таких доказів відповідно до ст. 80 ГПК України.
За наслідками проведеного у справі підготовчого провадження, з огляду на вирішення у підготовчому засіданні зазначених у частині 2 ст. 182 ГПК України питань, що підлягали з'ясуванню судом, ухвалою суду від 14 вересня 2022 року постановлено підготовче провадження закрити та призначити дану справу до судового розгляду по суті на 12 жовтня 2022 року.
В судовому засіданні 12 жовтня 2022 року представник позивача підтримав позовні вимоги з визначених в позовній заяві підстав та з урахуванням додаткових пояснень щодо позову, які надані АТ «Укртрансгаз» під час нового розгляду даної справи. Крім того, позивач підтримує подане ним 10.10.2022 клопотання про визнання поважним причин пропуску строку подання доказів та долучення до матеріалів справи Акту звіряння сум для врегулювання від 31.08.2022 відповідно до Закону №1639-ІХ з посиланням на ту обставину, що вказаний доказ оформлений сторонами до 30.09.2022, а відтак, в позивача не було можливості подати вказаний доказ на стадії проведення підготовчого провадження у даній справі.
Розглядаючи вказане клопотання, суд знаходить його підставним, а причини неможливості подання такого доказу, який ще не був оформлений сторонами на стадії підготовчого провадження - поважними, у зв'язку з чим клопотання позивача про поновлення строку подання Акту звіряння від 31.08.2022 підлягає до задоволення судом.
Представник відповідача в судове засідання 12.10.2022 не з'явився. В день проведення розгляду справи відповідачем подано клопотання від 12.10.2022 про відкладення розгляду справи та поданих АТ “Оператор газорозподільної системи “Закарпатгаз” клопотань з підстав неможливості забезпечити участь представника відповідача адвоката Ландовської М.В. в судовому засіданні у зв'язку з її зайнятістю в іншій справі №309/1625/20, яка розглядається 12.10.2022 Хустським районним судом Закарпатської області.
Розглядаючи означене клопотання відповідача, суд враховує наступне.
Відповідно до приписів ч.ч. 1, 3 ст. 56 ГПК України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь в судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.
Представником у суді може бути адвокат або законний представник (ч. 1 ст. 58 ГПК України).
Долучені відповідачем до матеріалів справи адвокатські запити №2206/20ВИХ-2 від 22.06.2020 (Том ІІІ, арк.с. 20-23), від 23.09.2022 (Том VII, арк.с. 66,67) свідчать про наявність у відповідача інших представників-адвокатів, які здійснюють представництво АТ «Закарпатгаз» у судовій справі №907/294/20 - адвокатів Богдан С.В. та Кривка М.В., про що останніми прямо зазначено в даних адвокатських запитах.
У зв'язку з наведеним, неможливість з'явитися в судове засідання одного з представників товариства за наявності інших представників з належно оформленими повноваженнями на представництво інтересів АТ «Закарпатгаз» у даній справі та з урахуванням можливості представлення інтересів юридичної особи через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), не може бути визнано судом поважною причиною неявки в судове засідання, що виключає можливість відкладення розгляду справи відповідно до приписів п. 2 ч. 2 ст. 202 ГПК України.
При розгляді вказаного клопотання відповідача суд також приймає до уваги, що встановлений ч. 2 ст. 195 ГПК України строк розгляду даної справи закінчується 14.10.2022, відповідно до ухвали від 14.09.2022 явка сторін в судовому засіданні по розгляду справи по суті не визнавалася судом обов'язковою, а дата та час судового засідання в даній справі узгоджувався з представниками сторін, які брали участь в судовому засіданні 14.09.2022, в тому числі з адвокатом Ландовською М.В., від якої заперечень щодо пропонованої дати та часу розгляду справи по суті не надходило.
Згідно приписів ст. 202 ГПК України, неявка у судове засідання будь якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, а тому відповідно до ст. 202 ГПК України та ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, з огляду на ту обставину, що відповідно до ухвали суду від 14.09.2022 явка повноважних представників сторін в судовому засіданні не визнавалася обов'язковою, суд вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача.
Окрім того, до початку судового засідання 12.10.2022 від відповідача на електронну адресу суду надійшли письмові пояснення від 11.10.2022 з долученими до них копіями адвокатського запиту від 23.09.2022, листа-відповіді НКРЕКП від 30.09.2022 на даний адвокатський запит та з клопотанням про визнання поважними причин пропуску строку подання даних доказів та долучення їх до матеріалів справи.
Представник позивача в судовому засіданні заперечив проти задоволення даного клопотання та долучення до матеріалів справи наданих відповідачем доказів.
Розглядаючи вказане клопотання відповідача, суд знаходить його підставним, а причини неможливості подання таких доказів, які ще не були оформлені на стадії підготовчого провадження - поважними, у зв'язку з чим клопотання відповідача про поновлення строку подання адвокатського запиту від 23.09.2022, листа-відповіді НКРЕКП від 30.09.2022 на даний адвокатський запит підлягає до задоволення судом.
Також, до початку судового засідання 12.10.2022 від відповідача на електронну адресу суду надійшли клопотання від 11.10.2022 про повернення до стадії підготовчого засідання з метою призначення комплексної судової експертизи та клопотання від 11.10.2022 про призначення комплексної судової експертизи.
Представник позивача заперечує проти задоволення вказаних клопотань відповідача, зазначаючи, що нормами ГПК України не передбачено процесуальної можливості повернення до стадії підготовчого провадження після його закриття, а клопотання про призначення судової експертизи не може подаватися на стадії розгляду справи по суті та з урахуванням обставин даної справи, вказівок Верховного суду при передачі справи на новий розгляд, відсутня потреба в спеціальних знаннях, що слугувала б підставою для призначення судом експертного дослідження.
Розглядаючи клопотання відповідача про повернення справи №907/294/20 на стадію підготовчого провадження, судом зазначене клопотання відхиляється, позаяк приписами чинного ГПК України не передбачена процесуальна можливість для суду після закриття підготовчого провадження та призначення справи до її розгляду по суті відновити підготовче провадження та повторно розглядати справу в підготовчому засіданні.
В даному контексті суд також зважає на практику Європейського суду з прав людини, який у своїх рішеннях неодноразово наголошував, що застосовуючи процесуальні норми, національні суди повинні уникати як надмірного формалізму, який може вплинути на справедливість провадження, так і надмірної гнучкості, яка призведе до анулювання вимог процесуального законодавства (рішення у справах "Волчлі проти Франції" (Walchli v. France), заява №35787/03, п. 29, від 26.07.2007, ТОВ «Фріда» проти України, заява №24003/07, п. 33, від 08.12.2016).
При цьому складовою правової визначеності в розумінні практики ЄСПЛ є передбачуваність застосування норм процесуального законодавства. Європейський суд з прав людини зазначає, що сторони судового провадження повинні мати право очікувати застосування до їхньої справи чинних норм процесуального законодавства (рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Дія 97» проти України від 21 жовтня 2010 року)».
Таким чином, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, реалізуючи положення Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, необхідно уникати занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним. В той же час, надмірна гнучкість щодо норм процесуального законодавства спричиняє непередбачуваність його застосування в кожному конкретному випадку, що є непропорційним переслідуваній меті, не відповідає принципу верховенства права та спричиняє, серед іншого, й порушення права особи на справедливий суд.
В даному випадку, означені відповідачем у клопотанні мотиви повернення до стадії підготовчого провадження не можуть вважатися судом виключними в контексті можливості анулювання вимог стадійності загального позовного провадження.
Як справедливо зазначає представник відповідача в своєму клопотанні, саме у підготовчому засіданні суд з'ясовує, чи надали сторони докази, на які вони посилаються у позові і відзиві, а також докази, витребувані судом чи причини їх неподання; вирішує питання про проведення огляду письмових, речових і електронних доказів у місці їх знаходження; вирішує питання про витребування додаткових доказів та визначає строки їх подання, вирішує питання про забезпечення доказів, якщо ці питання не були вирішені раніше; вирішує питання про призначення експертизи, виклик у судове засідання експертів, свідків, залучення перекладача, спеціаліста.
В той же час, за результатами проведеного в даній справі підготовчого засідання відповідних клопотань про призначення експертних досліджень від відповідача не надходило та в підготовчому засіданні 14.09.2022 представником відповідача зазначено про відсутність інших клопотань (в тому числі про призначення судової експертизи) чи доказів (висновку експерта), які вказана сторона вважала за необхідне подати суду та про можливість прийняття судом рішення про закриття підготовчого провадження і призначення справи до судового розгляду по суті.
Згідно з приписами п. 6 ч. 2 ст. 42 ГПК України одним з обов'язків учасника справи є виконання процесуальних дій у встановлені законом або судом строки.
Учасник справи розпоряджається своїми правами на власний розсуд (ч. 2 ст. 14 ГПК України).
Відповідно до ч. 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
З врахуванням викладеного клопотання відповідача від 11.10.2022 про повернення до стадії підготовчого засідання з метою призначення комплексної судової експертизи до задоволення не підлягає.
Клопотання відповідача від 11.10.2022 про призначення комплексної судової експертизи залишено судом без розгляду, про що постановлено ухвалу від 12.10.2022.
Відповідно до ст. 233 ГПК України, рішення по даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих позивачем.
Правова позиція позивача.
Позивач зазначає, що на виконання укладеного між сторонами договору ним здійснено процедуру алокації обсягів природного газу, відібраних відповідачем із точки виходу з газотранспортної системи до точки входу до суміжної системи газорозподільної системи. Внаслідок цього у відповідача було виявлено негативні місячні небаланси природного газу у січні 2018 року в обсязі 3930,449 тис. куб. м, у лютому 2018 року в обсязі 3749,125 тис. куб. м, у березні 2018 року в обсязі 3760,435 тис. куб. м, у квітні 2018 року в обсязі 990,965 тис. куб. м, у травні 2018 року в обсязі 513,171 тис. куб. м, у червні 2018 року в обсязі 474,803 тис. куб. м.
Вказує, що обсяги негативних небалансів природного газу виникли у відповідача в результаті безпідставного відбору ним з газотранспортної системи природного газу для покриття його власних виробничо-технічних витрат та його споживачами без подання таких обсягів до газотранспортної системи, а також внаслідок несанкціонованих відборів газу.
У зв'язку із нездійсненням відповідачем заходів щодо самостійного врегулювання негативних місячних небалансів за вказані періоди в порядку, встановленому Кодексом газотранспортної системи (далі - Кодекс ГТС), затвердженим постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП, Регулятор) від 30.09.2015 № 2493 (тут і надалі в редакції, станом на час виникнення спірних правовідносин), позивач як оператор газотранспортної системи надав відповідачу послуги з балансування для врегулювання небалансів за вказані періоди на загальну суму 172 976 238,87 грн, тому у відповідача виникли зобов'язання здійснити оплату таких послуг у строк, що не перевищує п'яти банківських днів з дня отримання зазначених документів.
Стверджує, що відповідач лише частково здійснив оплату послуг балансування на суму 91 949 238,68 грн, в результаті чого в нього виникла заборгованість на загальну суму 81 027 000,19 грн, на яку позивачем нараховано в період з 01.01.2018 до 28.04.2020 - 3% річні у розмірі 6 448 863,88 грн та в період з 01.01.2018 до 31.03.2020 інфляційні втрати у розмірі 12 387 261,49 грн, які просить стягнути в примусового порядку.
Заперечення (відзив) відповідача
Відповідач як під час розгляду справи до її передачі Верховним судом на новий розгляд, так і у відзиві на позовну заяву від 12.08.2022, поданому при новому розгляді справи Господарським судом Закарпатської області заперечує позовні вимоги в повному обсязі. Вказує, що Верховний Суд скасовуючи рішення судів першої та апеляційної інстанції надав роз'яснення щодо необхідності врахування судами розділу 9 договору транспортування природного газу та окремим положенням Кодексу ГТС, що регулюють порядок документування послуг балансування (алокації, актів приймання-передачі природного газу тощо).
При цьому, судом касаційної інстанції не надано роз'яснень щодо застосування імперативних норм законодавства, які містять виключні умови, за яких балансування може бути надане та оплачене (ст. 32, 35 Закону України «Про ринок природного газу», п. 2 розділу ХІІІ Кодексу ГТС), а матеріали справи не містять жодних доказів, які б підтверджували факт понесення Оператором ГТС обґрунтованих та реальних витрат, підтверджували обсяги небалансу, а розрахунки та рахунки Позивача відповідач вважає невірними.
Зазначає, що позивачем не доведено ні факту надання послуг балансування (реальності балансуючих дій), ні факту понесення ним обґрунтованих та реальних витрат на балансування, позаяк з доданих АТ «Укртрансгаз» актів приймання-передачі природного газу, складених між АТ «Укртрансгаз» та АТ «НАК «Нафтогаз України» і ТОВ «Еру Трейдінг» неможливо встановити який конкретно обсяг газу був придбаний/припадав саме для здійснення балансуючих дій, на думку позивача, відносно відповідача та такі акти, на думку останнього, підтверджують виключно факт купівлі-продажу природного газу Позивачем для забезпечення власної господарської діяльності.
Пояснює, що АТ «Укртрансгаз» не вчиняв дії з місячного балансування, оскільки у цьому не було необхідності, як і потреб у закупівлі природного газу для балансування. Оскільки з матеріалів, доданих до позовної заяви, вбачається відсутність звітів алокації Оператора ГТС, що є прямим доказом того, що алокацію АТ “Укртрансгаз” не здійснював. В той же час, АТ “Закарпатгаз” у Алокаціях (звітах) про поділ фактичного обсягу природного газу у спірні місяці по всіх категоріях визначав небаланс в обсязі “ 0”. Водночас з огляду на судову практику Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду складені Позивачем односторонні акти не можуть бути визнані належними доказами на підтвердження визначення обсягу та відповідно вартості послуг балансування газу.
Крім того, за доводами відповідача, позивач зловживаючи монопольним становищем необґрунтовано завищив Базову ціну газу, а при розрахунку вартості послуг балансування невірно застосовує коефіцієнт 1,2 у зв'язку з чим безпідставно нарахував Відповідачу додаткові 28 829 373,16 грн заборгованості. Так, пунктом 9.2 Договору визначено, що вартість послуг балансування за базовий місяць визначається на підставі даних про негативний місячний небаланс Замовника за формулою, в якій зазначається коефіцієнт компенсації, що дорівнює 1,2; при розмірі небалансу до 5% від обсягу природного газу, відібраного з газотранспортної системи, застосовується коефіцієнт, що дорівнює 1, а для визначення такого коефіцієнту компенсації при розрахунку вартості послуг балансування для Оператора ГРМ, необхідно враховувати весь обсяг природного газу, отриманий ним у фізичних точках виходу з газотранспортної системи для подальшого розподілу приєднаним споживачам, який у січні 2018 року склав 78 760,343 тис. куб.м., у лютому 2018 року - 75 049,404 тис. куб.м., у березні 2018 року - 75 292,300 тис. куб.м., у квітні 2018 року - 19 884,532 тис. куб.м., у червні 2018 року - 9 524,692 тис. куб.м. Перевищення 5% від обсягів природного газу, відібраного з газотранспортної системи в спірний період не відбувалося, тому при розрахунку вартості послуг балансування за всі місяці вказані в позовній заяві, необхідно застосовувати коефіцієнт компенсації 1, а не 1,2, що підтверджується зазначеною у відзиві на позов практикою Верховного суду.
Просить звернути увагу, що відповідно до п.9.5 Договору, розбіжності щодо вартості добових небалансів підлягають урегулюванню відповідно до умов цього Договору або в суді. До прийняття рішення суду вартість послуг балансування, яку замовник зобов'язаний сплатити у строк визначений п.9.4 цього Договору, визначається за даними оператора.
Таким чином, законом та договором на АТ «Закарпатгаз» покладений обов'язок щодо здійснення оплати послуг балансування на підставі даних Оператора ГТС до прийняття рішення судом, а відтак, здійснена відповідачем часткова оплата балансування в розмірі 91 949 238,68 грн не підтверджує факт визнання товариством заборгованості, а є тільки превентивним методом уникнення зупинення або анулювання ліцензії товариства.
Резюмуючи наведене, вказує, що у Оператора ГТС були відсутні підстави/необхідність для надання послуг балансування; АТ «Укртрансгаз» не здійснив Алокацію; АТ «Укртрансгаз» не здійснив фізичне балансування; АТ «Укртрансгаз» не довів понесення ним обґрунтованих та реальних витрат на балансування; АТ «Укртрансгаз» формує подвійну оплату та надає фіктивну послугу; газ, який передається у газорозподільні мережі, Оператору ГТС на праві власності не належить; АТ «Укртрансгаз» при розрахунку вартості послуг балансування невірно застосовує коефіцієнт 1,2 у зв'язку з чим безпідставно нарахував Відповідачу додаткові 28 829 373,16 грн заборгованості; АТ «Укртрансгаз» зловживаючи монопольним становищем необґрунтовано завищив Базову ціну газу; предмет договору транспортування сторонами до кінця не узгоджений; послуга балансування не є послугою, яка може надаватися на підставі укладеного договору транспортування, а відтак, вважає позовні вимоги позивача безпідставними та такими, що задоволенню не підлягають.
Відповідь на відзив.
Позивач згідно з поданою суду відповіддю на відзив від 22.08.2022 не погоджується з наведеними відповідачем аргументами та запереченнями, зазначаючи, що Розділом 9 укладеного сторонами Договору передбачено, що у разі виникнення у Замовника послуг транспортування (Відповідач) негативного місячного небалансу та неврегулювання ним негативного місячного небалансу відповідно до Кодексу в строк до дванадцятого числа місяця, наступного за газовим місяцем, Замовник зобов'язаний сплатити оператору за послуги балансування.
В даному контексті вважає, що відповідач намагається перевести спір у іншу площину та відвернути увагу суду від основних питань, відповіді на які необхідно з'ясувати виходячи з умов Договору та положень Кодексу ГТС. Натомість фізичне балансування - тобто уся технічна сторона діяльності Оператора ГТС з транспортування природного газу - це безперервний технологічний цикл транспортування газу, обставини щодо чого взагалі не входять до предмета доказування у даній справі.
Пояснює, що як вищевказаними нормами Кодексу ГТС, так і положеннями укладеного між сторонами Договору визначено послідовність та алгоритм дій сторін при виникненні негативних небалансів, їх врегулювання, документування та обов'язок щодо проведення розрахунків тим суб'єктом ринку природного газу, який не виконав умови Договору, допустив негативний небаланс, не врегулював його у визначений спосіб. Верховний Суд, направляючи дану справу на новий розгляд до суду першої інстанції, у постанові детально вказав на які саме обставини необхідно звернути увагу при новому розгляді справи та якими імперативними нормами при цьому необхідно керуватися.
Зазначає, що відповідно до п. 2, 3, 10 розділу XIII Кодексу ГТС замовники послуг транспортування зобов'язані своєчасно врегульовувати свої небаланси, а з урахуванням вимог п. 3 розділу XIII Кодексу ГТС Оператор ГТС самостійно обирає альтернативний варіант підтримання звичайного рівня функціонування газотранспортної системи в разі недотримання замовниками послуг транспортування своїх підтверджених номінацій.
Вказує, що придбаного позивачем газу за долученими до матеріалів справи договорами закупівлі природного газу було достатньо для підтримання звичайного рівня функціонування газотранспортної системи у зв'язку з неврегулюванням відповідачем у січні-червні 2018 року обсягу небалансів, тому у позивача не було необхідності вживати інші заходи з метою підтримання звичайного рівня функціонування газотранспортної системи, передбачені п. п. 2-4 п. 2 розділу XIII Кодексу ГТС, а відтак, вважає твердження відповідача про відсутність доказів на підтвердження вжиття позивачем заходів з підтримання звичайного рівня функціонування газотранспортної системи у зв'язку з виникненням обсягу небалансу у Відповідача у січні-червні 2018 року необґрунтованими та такими, що спростовуються матеріалами справи.
Просить звернути увагу, що алокація в розумінні глави 1 Розділу ХІІ Кодексу ГТС - це процедура, а не, як помилково вважає відповідач, конкретний документ саме з такою назвою, якого, начебто, немає у матеріалах справи.
Заперечення відповідача щодо односторонніх актів наданих послуг балансування, на думку позивача, спростовуються умовами Договору (п.11.4) та положеннями Кодексу ГТС (підпункту 2 пункту 7 глави 3 розділу XIV Кодексу ГТС), якими визначено саме такий порядок документування послуг балансування.
Неналежними також вважає заперечення щодо невірного застосування позивачем коефіцієнту 1,2 при розрахунку вартості послуг балансування, оскільки вважає, що в спірних правовідносинах розмір небалансу відповідача становить 100% та просить при цьому звернути увагу, що застосування при розрахунку вартості послуг балансування коефіцієнту компенсації у розмірі 1.2, в той час як з урахуванням фактичних обставин справи мав би застосовуватись коефіцієнт компенсації 1, або навпаки, не припиняє в цілому такого цивільного обов'язку, а впливає виключно на обсяг виконання такого обов'язку, вираженого у грошовій формі.
В частині заперечень відповідача щодо завищення позивачем базової ціни газу, яка використовувалася при розрахунку вартості послуг балансування пояснює, що відповідно до п. 9.3. укладеного між сторонами Договору та п. 2 гл. 4 розділу ХІV Кодексу ГТС визначено, що базова ціна газу (БЦГ) - ціна, яка формується протягом розрахункового періоду оператором газотранспортної системи та яка складається з ціни закупівлі природного газу і витрат на транспортування і зберігання, визначається Оператором газотранспортної системи щомісяця у строк до 10-го числа поточного місяця та розміщується Оператором ГТС на своєму веб-сайті.
Просить звернути увагу, що для покриття власних виробничо-технічних витрат (ВТВ) Відповідач повинен був закуповувати природний газ для покриття об'ємів (обсягів) фактичних втрат та ВТВ природного газу в ГРМ для забезпечення фізичного балансування ГРМ та власної господарської діяльності. Тобто, АТ «Закарпатгаз» мав всі законні можливості придбати у будь-якого постачальника та за ціною, яка є прийнятною для Відповідача природний газ, необхідний для здійснення власної господарської діяльності та самостійного врегулювання небалансу, однак цього Відповідачем здійснено не було.
Резюмуючи наведене, вважає, що розрахунки вартості послуг балансування обсягів природного газу виконані Позивачем виключно у спосіб, який визначений умовами Договору, Кодексом ГТС та у відповідності до законодавства України про державні закупівлі, що підтверджується укладеними договорами на закупівлю газу та актами приймання-передачі природного газу, підписаними між постачальниками та АТ «Укртрансгаз».
Також, позивач згідно з поясненнями №1001ВИХ-22-2556 від 08.08.2022 зазначає, що додатки 2, 3 до договору підписані сторонами, хоча зміст таких додатків не впливає на обставини щодо даного спору - стягнення заборгованості за надані послуги балансування, а обсяг наданих послуг балансування не залежить від змісту додатків 2, 3 до договору.
Вказує, що не потребують доказування обставини про наявність між сторонами Договору транспортування природного газу від 17.12.2015 №1512000735, укладення та виконання якого встановлено судовими рішеннями у справі №907/548/16.
Просить звернути увагу, що у матеріалах справи наявні належним чином завірені копії алокацій (звітів) АТ «Закарпатгаз» про поділ фактичного обсягу (об'єму) природного газу, відібраного з точки виходу АТ «Закарпатгаз», між замовниками послуги транспортування (постачальниками) за січень-червень 2018, додатків 2 до звітів АТ «Закарпатгаз» про поділ фактичного обсягу (об'єму) природного газу, відібраного з точки виходу АТ «Закарпатгаз», між замовниками послуги транспортування (постачальниками) в розрізі їх контрагентів (споживачів) за січень-червень 2018, наданих відповідачем позивачу в порядку п. 3 глави 1 розділу ХІІ Кодексу ГТС, в яких містяться дані про спірні обсяги природного газу, відібраного безпосередньо відповідачем на власні виробничо-технологічні витрати без подання таких обсягів для транспортування до газотранспортної системи, що і складають негативні небаланси АТ «Закарпатгаз» у спірний період. У звітах про поділ фактичного обсягу природного газу відповідач сам підтверджує обсяги його негативних місячних небалансів у січні-червні 2018 року.
Пояснює, що обсяги природного газу, відібраного з газотранспортної системи для покриття виробничо-технологічних витрат АТ «Закарпатгаз», визначені позивачем як оператором газотранспортної системи на підставі даних актів приймання-передачі природного газу, алокацій, додатків до алокацій та узагальнені в обґрунтованих розрахунках таких виробничо-технологічних витрат, відповідно до яких загальний обсяг природного газу, переданий позивачем в газорозподільну мережу відповідача (з урахуванням перетоків) протягом січня-червня 2018 року становить 268 804 589 куб. м, загальний обсяг розподіленого Відповідачем природного газу протягом січня-червня 2018 року становить 255 253 991 куб. м, загальний обсяг природного газу, відібраного з газотранспортної системи та використаного відповідачем протягом січня-червня 2018 року становить 13 550 598 куб. метрів. При цьому, в порушення умов розділу ІІІ Кодексу ГРМ, відповідач лише частково закупив природний газ в означений період загальним обсягом - 131 650 куб. метрів.
Звертає увагу, що використовуючи природний газ на виробничо-технологічні витрати, отримуючи за це плату від замовників послуг розподілу (як фізичних так і юридичних осіб), при цьому не витрачаючи коштів на закупівлю природного газу для вказаних цілей, оскільки в матеріалах справи відсутні докази закупівлі природного газу відповідачем на ВТВ, як і відсутні докази повної оплати вартості наданих послуг балансування, АТ «Закарпатгаз» не врегулював самостійно негативний небаланс, а отже вимоги АТ «Укртрансгаз» є обґрунтованими та правомірними.
Заперечення.
Заперечення в порядку ст. 167 ГПК України відповідачем не подано. При цьому, АТ «Закарпатгаз» відповідно до письмових пояснень від 11.10.2022 вважає сумнівними і суперечливими дані, що відображені позивачем у звітах АТ «Укртрансгаз» про балансування газотранспортної системи за І-ІІ квартали 2018 року, а відтак, зауважує, що з огляду на повну невідповідність зазначених обсягів у поданій АТ «Укртрансгаз» звітності, останнім жодним чином не доведено ні обсягів небалансів у системі, ні обсягів небалансів АТ «Закарпатгаз».
Звертає увагу, що згідно з Інструкцією щодо заповнення форми звітності №бв-НКРЕКП-газ-моніторинг (квартальна) «Звіт про балансування газотранспортної системи», яка затверджена Постановою НКРЕКП від 27.04.2017 № 603, формами звітності та положеннями Кодексу ГТС, АТ «Укртрансгаз» повинен закуповувати природний газ для балансування та власних ВТВ окремо.
Пояснює, що чинне законодавство на ринку природного газу встановлює різні джерела компенсації для АТ «Укртрансгаз» вартості придбання природного газу, якими є:
• для виробничо-технологічних потреб - тариф на транспортування природного газу, що затверджується НКРЕКП (оплачується учасниками ринку природного газу);
• для забезпечення балансування - кошти замовників послуг балансування.
У відповіді на адвокатський запит відповідача НКРЕКП від 30.09.2022 підтвердило включення компенсації витрат пов'язаних із господарською діяльністю АТ «Укртрансгаз» до тарифу на транспортування природного газу.
Наведене, на думку відповідача, свідчить про те, що АТ «Укртрансгаз» закуповується природний газ для здійснення своєї господарської діяльності за кошти, отримані від замовників послуг транспортування (переважно постачальники природного газу), які оплачують доступ до потужності/транспортування (згідно тарифів, що встановлені НКРЕКП), а потім АТ «Укртрансгаз» формує односторонні документи, які, нібито, підтверджують надання оператором газотранспортної системи - АТ «Укртрансгаз» послуг балансування та надаються до оплати суб'єктам ринку природного газу.
Звертає увагу суду, що долучений позивачем до матеріалів справи акт звіряння сум для врегулювання відповідно до Закону № 1639-ІХ, тільки підтверджує обсяг сум, які підлягають врегулюванню відповідно до цього закону та жодним чином не підтверджують наявність чи відсутність небалансів у спірний період.
На думку відповідача, підтвердження з боку позивача того факту, що заборгованість, визначена у Акті звіряння сум для врегулювання відповідно до Закону № 1639-ІХ тих сум, які позивач намагається стягнути у зазначеній справі, свідчить виключно про те, що ця заборгованість, має бути врегульована у відповідності до вимог Закону № 1639-ІХ та не підлягає стягненню на загальних підставах.
ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ОБСТАВИНИ СПРАВИ.
17 грудня 2015 року між сторонами у справі укладено Договір транспортування природного газу №1512000735 (надалі - Договір), згідно з п. 2.1. якого оператор (позивач) надає замовнику (відповідачу) послуги транспортування природного газу на умовах, визначених у цьому договорі, а замовник сплачує оператору встановлену у цьому договорі вартість таких послуг.
Послуги надаються на умовах, визначених у Кодексі, з урахуванням особливостей, передбачених цим Договором (п. 2.2. Договору).
Згідно п. 2.3. Договору, послуги, які можуть бути надані замовнику за цим договором: послуга замовленої потужності в точках входу та виходу до/з газотранспортної системи (далі - розподіл потужності); послуги фізичного транспортування природного газу газотранспортною системою на підставі підтверджених номінацій (далі - транспортування); послуги балансування обсягів природного газу, які подаються до газотранспортної системи і відбираються з неї (далі - балансування).
Пунктом 2.4 .Договору передбачено, що обсяг послуг, що надаються за цим договором, визначається підписанням додатка 1 (розподіл потужності) та/або додатка 2 (транспортування) до цього договору.
Відповідно до п. 2.5. Договору приймання-передача газу, документальне оформлення та подання звітності оператору здійснюються відповідно до вимог Кодексу.
Замовник має виконувати вимоги, визначені в Кодексі, подавати газ в точках входу та/або приймати газ у точках виходу в обсягах, встановлених цим договором, протягом погоджених термінів, а також оплачувати на умовах, зазначених у договорі (п. 2.6. Договору).
Відповідно до п. 2.7. Договору оператор має виконувати вимоги, визначені в Кодексі, приймати газ в точках входу та/або передавати газ у точках виходу в обсягах, встановлених цим договором, протягом погоджених термінів.
Додатки 1, 2, 3 є невід'ємною частиною цього Договору. При цьому додаток 3 укладається у випадку, коли замовником послуг є оператор газорозподільної системи, прямий споживач, газодобувне підприємство або виробник біогазу (п. 2.8. Договору).
Пунктом 3.1. Договору передбачено обов'язок оператора, зокрема, своєчасно надавати послуги належної якості; приймати номінації та реномінації, а також заявки на розподіл потужності від замовника відповідно до умов, встановлених Кодексом; забезпечувати належну організацію та функціонування своєї диспетчерської служби; виконувати інші обов'язки, визначені Кодексом та чинним законодавством України.
Згідно з п. 3.2. Договору оператор має право, зокрема, стягувати із замовника додаткову плату у разі перевищення розміру договірної потужності та/або за недотримання вимог щодо якості газу, який передається ним в газотранспортну систему, в порядку, визначеному цим договором; користуватися іншими правами, передбаченими цим договором та чинним законодавством України, для забезпечення належного надання послуг, а також для виконання обов'язків оператора газотранспортної системи.
Відповідно до п. 4.1. Договору замовник зобов'язаний, зокрема, своєчасно та в повному обсязі оплачувати вартість наданих йому послуг; дотримуватися обмежень, встановлених цим договором та кодексом, негайно виконувати розпорядження диспетчерської служби оператора; здійснити додаткову оплату оператору у разі перевищення розміру договірної потужності та/або недотримання параметрів якості природного газу, який передається ним в газотранспортну систему, в порядку, визначеному цим договором; не перевищувати замовлені потужності, визначені в цьому договорі; вчасно врегульовувати небаланси.
Згідно п. 4.2. Договору передбачено, що замовник має право, зокрема, замовляти транспортування та одержувати з газотранспортної системи обсяги природного газу, що відповідають його підтвердженим номінаціям/реномінаціям.
Згідно із п. 5.4. окремим додатком 3 до цього Договору між оператором та замовником, який є оператором газорозподільної системи/прямим споживачем/газовидобувним підприємством /виробником біогазу, інших видів газу з альтернативних джерел, визначається перелік комерційних вузлів обліку газу, встановлених на всіх фізичних точках входу/виходу до відповідного замовника.
Оператор забезпечує наявність відповідних потужностей в точках входу до газотранспортної системи або в точках виходу з газотранспортної системи згідно з додатком 1 до цього договору (розподіл потужності) (п. 6.1. Договору).
Відповідно до п. 7.1. Договору вартість послуг розраховується: розподіл потужності - за тарифами, які встановлюються регулятором; транспортування - за тарифами, які встановлюються регулятором; балансування - за фактичною вартістю, яка визначається відповідно до порядку, встановленого Кодексом.
Згідно з п.п. 9.1., 9.2. Договору у разі виникнення у замовника негативного місячного небалансу та неврегулювання ним негативного місячного небалансу відповідно до Кодексу у строк до 12 числа місяця, наступного за газовим місяцем, замовник зобов'язаний сплатити оператору за послуги балансування. Негативний місячний небаланс замовника визначається відповідно до Кодексу. Вартість послуг балансування за газовий місяць визначається на підставі даних про негативний місячний небаланс замовника за формулою: В (балансування) = БЦГ х К х QБГ, де: БЦГ - базова ціна газу; QБГ - обсяг негативного місячного небалансу замовника послуг транспортування; К - коефіцієнт компенсації, що дорівнює 1,2. При розмірі небалансу до 5% від обсягу природного газу, відібраного з газотранспортної системи, застосовується коефіцієнт, що дорівнює 1.
Як зазначено в п. 9.4. Договору оператор до 14 числа місяця, наступного за газовим місяцем, надає замовнику на його електронну адресу розрахунок вартості послуг балансування та рахунок-фактуру. Замовник зобов'язаний здійснити оплату у строк, що не перевищує 5 банківських днів.
Розбіжності щодо вартості послуг балансування підлягають урегулюванню відповідно до умов цього договору або в суді. До прийняття рішення суду вартість послуг балансування, яку замовник зобов'язаний сплатити в строк, визначений пунктом 9.4. цього договору, визначається за даними оператора (п. 9.5. Договору).
Відповідно до п. 11.1. Договору послуги, які надаються за цим договором, за винятком послуг балансування, оформляються оператором і замовником актами наданих послуг.
Згідно з п. 11.4. Договору послуги балансування оформлюються одностороннім актом за підписом оператора на весь обсяг негативного місячного небалансу, неврегульованого замовником відповідно до Кодексу та розділу ІХ цього договору.
Пунктом 11.5. Договору передбачено, що оператор і замовник зобов'язуються здійснювати звірку розрахунків щокварталу до двадцять п'ятого числа місяця, наступного за кварталом. Звірка розрахунків оформлюється сторонами актом звірки.
Розділом 12 Договору встановлено, що протягом всього строку отримання послуг замовник надає оператору та підтримує на належному рівні фінансове забезпечення відповідно до вимог Кодексу. Фінансове забезпечення щодо замовленої потужності надається у формах, визначених Кодексом, в сумі місячних зобов'язань на користь оператора. Фінансове забезпечення щодо послуг балансування надається у формах, визначених Кодексом, на користь оператора згідно з чинним законодавством України. Оператор зупиняє надання послуг в разі порушення замовником умов надання фінансового забезпечення.
Відповідно до п. п. 13.1., 13.2., 13.5. Договору у випадку невиконання або неналежного виконання своїх зобов'язань за цим договором сторони несуть відповідальність, передбачену чинним законодавством та цим договором. Сторона, що не виконує умови цього договору та (або) умови Кодексу, зобов'язана в повному обсязі відшкодувати збитки, завдані іншій стороні. У разі порушення замовником строків оплати, передбачених цим договором, замовник сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.
Пунктами 15.5., 15.6. Договору передбачено, що оператор до десятого числа місяця, наступного за газовим місяцем, надає замовнику на його електронну адресу розрахунок вартості природного газу та рахунок-фактуру. Замовник зобов'язаний здійснити оплату у строк до п'ятнадцятого числа місяця, наступного за газовим місяцем. Розбіжності щодо вартості природного газу підлягають урегулюванню відповідно до умов договору або в судовому порядку. До прийняття рішення судом вартість природного газу, яку замовник зобов'язаний сплатити в строк, визначений пунктом 15.5. цього розділу, визначається за даними оператора.
Згідно з п. 17.1. Договору він набирає чинності з дня його укладення на строк до 31 грудня 2016 року, умови договору застосовуються до відносин сторін, які виникли до його укладення, а саме з 01 грудня 2015 року. Цей договір вважається продовженим на кожний наступний календарний рік, якщо не менше ніж за місяць до закінчення строку дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов.
Усі зміни та доповнення до Договору оформлюються письмово та підписуються уповноваженими особами сторін.
Судом встановлено, що в період з січня по червень 2018 року включно в межах дії укладеного між сторонами Договору позивачем через точки виходу/входу передано з газотранспортної системи, а відповідачем, в свою чергу, прийнято в газорозподільчу систему для подальшого транспортування до споживачів 268 672 007 м.куб. природного газу.
Наведене підтверджується Актами приймання-передачі природного газу від №1, 1/1 від 05.02.2018, №2, №2/1, №5 від 02.03.2018, №3, №3/1 від 03.04.2018, №9 від 05.04.2018, №4, №4/1 від 04.05.2018, №13 від 05.05.2018, №5, №5/1, №18 від 05.06.2018, №6, №6/1, №22 від 05.07.2018 (Том VI, арк.с. 217-234) та відповідні обсяги фактичного обсягу природного газу, відібраного з точки виходу АТ «Закарпатгаз» замовниками послуг транспортування (постачальниками) підтверджуються поданими відповідачем позивачу алокаціями (звітами) про поділ цих обсягів з січня по червень 2018 року включно з додатками (Том І, арк.с. 56-73).
Крім того, як пояснює позивач і це підтверджується алокаціями (звітами) відповідача з січня по червень 2018 року, додатками до даних звітів, відповідачем в якості перетоків природного газу між суміжними газорозподільними системами отримано в газорозподільчу систему для подальшого транспортування до споживачів в означений період 132 582 м.куб. природного газу.
З урахуванням наведеного, судом встановлено, що загальний фактичний обсяг переданого позивачем в межах дії укладеного між сторонами Договору через точки виходу/входу з газотранспортної системи та прийнятого відповідачем в газорозподільчу систему для подальшого транспортування до споживачів природного газу в період з січня по червень 2018 року становить 268 804 589 м.куб., в тому числі в січні 2018 року - 74 785 500 м.куб., в лютому 2018 року - 71 257 315 м.куб., в березні 2018 року - 71 531 865 м.куб., в квітні 2018 року - 18 850 647 м.куб., в травні 2018 року - 9 779 046 м.куб. та в червні 2018 року - 9 049 618 м.куб., що не заперечується відповідачем та навпаки підтверджується АТ «Закарпатгаз» шляхом підписання Актів приймання-передачі природного газу та відображення таких відомостей відповідачем у поданих позивачу алокаціях (звітах) про поділ цих обсягів з січня по червень 2018 року включно, додатках до вказаних звітів.
При цьому, відповідно до проведеної позивачем алокації обсягів природного газу, відібраних відповідачем з точки виходу з газотранспортної системи до точки входу до суміжної системи - газорозподільної системи, оператором якої є відповідач на підставі алокацій (звітів) відповідача про поділ фактичного обсягу природного газу, відібраного з точки виходу АТ «Закарпатгаз» замовниками послуг транспортування (постачальниками), додатків до даних звітів, звітів по точках входу/виходу замовника послуг з транспортування в період з січня по червень 2018 року включно АТ "Закарпатгаз" в межах газорозподільчої мережі розподілено між замовниками послуг транспортування (постачальниками) відібраний з газотранспортної системи природний газ обсягом 255 253 991 м.куб., в тому числі 74 785 500 м.куб. в січні 2018 року, 71 257 315 м.куб. в лютому 2018 року, 71 531 865 м.куб. в березні 2018 року, 18 850 647 м.куб. в квітні 2018 року, 9 779 046 м.куб. в травні 2018 року та 9 049 618 м.куб. в червні 2018 року.
Обсяг загального негативного місячного небалансу за вказаний період склав 13 550 598 м.куб., в тому числі в січні 2018 року - 3 975 043 м.куб., в лютому 2018 року - 3 792 089 м.куб., в березні 2018 року - 3 760 435 м.куб., в квітні 2018 року - 1 033 885 м.куб., в травні 2018 року - 514 072 м.куб. та в червні 2018 року - 475 074 м.куб.
Вказані обсяги відповідачем згідно з поданими позивачу алокаціями (звітами) віднесено на виробничо-технічні втрати, нормовані втрати газорозподільного підприємства та власні потреби газорозподільного підприємства (Розділи VII, VIII алокацій відповідача).
Як зазначає позивач, з метою врегулювання місячних небалансів в означений період відповідачем здійснено закупівлю природного газу в постачальника - ТОВ «РГК Трейдінг» загальним обсягом 131 650 м.куб., на підтвердження чого суду надано копії актів прийому-передачі природного газу від 31.01.2018 обсягом 44 594 м.куб., від 28.02.2018 обсягом 42 964 м.куб., від 30.04.2018 обсягом 42 920 м.куб., від 31.01.2018 обсягом 901 м.куб. та від 30.06.2018 обсягом 27 м.куб. (Том 1, арк.с. 74-78).
У зв'язку з нездійсненням відповідачем заходів щодо самостійного врегулювання усіх негативних місячних небалансів за вказані періоди в порядку, встановленому Кодексом ГТС, позивач, як оператор газотранспортної системи, надав відповідачу за вказані періоди послуги балансування для неврегульованих відповідачем самостійно небалансів обсягом 13 418 948 м.куб. (13 550 598 м.куб. - 131 650 м.куб.), на загальну суму 172 976 238,87 грн.
З метою оформлення наданих послуг позивач надіслав, а відповідач отримав згідно з супровідними листами №ТSОВИХ-18-356 від 14.02.2018, №ТSОВИХ-18-669 від 14.03.2018, №ТSОВИХ-18-971 від 13.04.2018, №ТSОВИХ-18-1228 від 14.05.2018, №ТSОВИХ-18-1475 від 14.06.2018, №ТSОВИХ-18-1832 від 13.07.201:
- акти про надання послуг балансування обсягів природного газу №01-18-1512000735-БАЛАНС від 31.01.2018, №02-18-1512000735-БАЛАНС від 28.02.2018, № 0З-18-1512000735-БАЛАНС від 31.03.2018, №04-18-1512000735-БАЛАНС від 30.04.2018, №05-18-1512000735-БАЛАНС від 31.05.2018, №06-18-1512000735-БАЛАНС від 30.06.2018;
- рахунки на оплату послуг балансування №01-18-1512000735-БАЛАНС від 31.01.2018, №02-18-1512000735-БАЛАНС від 28.02.2018, № 0З-18-1512000735-БАЛАНС від 31.03.2018, №04-18-1512000735-БАЛАНС від 30.04.2018, №05-18-1512000735-БАЛАНС від 31.05.2018, №06-18-1512000735-БАЛАНС від 30.06.2018;
- помісячні розрахунки вартості послуг балансування;
- звіти по точкам входу/виходу (Том І, арк.с. 18-47).
Отримання відповідачем супровідних листів позивача №ТSОВИХ-18-356 від 14.02.2018, №ТSОВИХ-18-669 від 14.03.2018, №ТSОВИХ-18-971 від 13.04.2018, №ТSОВИХ-18-1228 від 14.05.2018, №ТSОВИХ-18-1475 від 14.06.2018, №ТSОВИХ-18-1832 від 13.07.201 (з додатками) 28.02.2018, 26.03.2018, 24.04.2018, 22.05.2018, 21.06.2018 та 25.07.2018 відповідно підтверджується долученими до позовної заяви копіями описів вкладення в цінний лист, фіскальних чеків ПАТ «Укрпошта» повідомленнями про вручення поштових відправлень, роздруківкою трекінгу поштового відправлення (Том І, арк.с. 48-55) та не заперечується відповідачем у справі.
Позивач зазначає, що з моменту отримання відповідачем актів про надання послуг балансування, рахунків на їх оплату та звітів по точках входу/виходу у відповідача згідно з п. 9.4 договору та п. 4 глави 4 Розділу XIV Кодексу ГТС, виникли зобов'язання з оплати таких послуг у строк, що не перевищує п'яти банківських днів з дня отримання зазначених документів.
Однак, в порушення норм чинного законодавства, зокрема Кодексу ГТС та умов Договору, Відповідач лише частково здійснив оплату заборгованість за послуги балансування на суму 91 949 238,68 грн, у зв'язку з чим заборгованість АТ «Укртрансгаз» станом на 29.04.2020 (дата оформлення позовної заяви) складала 81 027 000,19 грн та залишилась непогашеною відповідачем станом на час здійснення нового розгляду даної справи Господарським судом Закарпатської області. У зв'язку з наведеним, позивачем на суму заборгованості відповідача за надані послуги балансування нараховано 6 448 863,88 грн - 3% річних та 12 387 261,49 грн інфляційних втрат за період з дати виникнення зобов'язання по кожному місяцю окремо по 28.04.2020 та 31.03.2020 відповідно.
З врахуванням наведеного, предметом позову у цій справі є матеріально-правові вимоги АТ "Укртрансгаз" про стягнення з АТ «Закарпатгаз» заборгованості за надані на підставі договору послуги з балансування обсягів природного газу за період із січня 2018 року до червня 2018 року в сумі 81 027 000,19 грн, а також нарахованих на цю суму заборгованості в період з 01.01.2018 до 28.04.2020 3% річних у розмірі 6 448 863,88 грн та в період з 01.01.2018 до 31.03.2020 інфляційних втрат у розмірі 12 387 261,49 грн.
Судом здійснюється новий розгляд справи після скасування попередніх судових рішень по цій справі Верховним Судом.
Відповідно до статті 316 ГПК України вказівки, що містяться у постанові суду касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої та апеляційної інстанцій під час нового розгляду справи.
Згідно з абз.2 ч.1 ст.32 Закону "Про ринок природного газу" (тут і надалі - в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) за договором транспортування природного газу оператор газотранспортної системи зобов'язується забезпечити замовнику послуги транспортування природного газу на період та умовах, визначених у договорі транспортування природного газу, а замовник зобов'язується сплатити оператору газотранспортної системи встановлену в договорі вартість послуг транспортування природного газу.
Пункт 5 Глави 1 Розділу І Кодексу ГТС визначає договір транспортування як договір, укладений між оператором газотранспортної системи та замовником послуг транспортування природного газу на основі типового договору транспортування природного газу, затвердженого Регулятором, згідно з яким оператор газотранспортної системи надає замовнику одну чи декілька складових послуг транспортування природного газу (замовлення розподілу потужності, замовлення транспортування природного газу, послуга балансування) на період та умовах, визначених у такому договорі, а замовник послуг транспортування оплачує оператору газотранспортної системи вартість отриманих послуг (послуги).
У ст. 901 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Закон України "При ринок природного газу" та Кодекс ГТС визначають предмет договору транспортування як надання послуг, які можуть включати: надання доступу до потужності (розподіл потужності); послуги транспортування; послуги балансування.
Так, згідно з абз.1 п.1 гл.1 розд. VIII Кодексу ГТС одержання доступу до потужності, надання послуг із транспортування, у тому числі послуг балансування системи, є складовими послуги транспортування природного газу та здійснюються виключно на підставі договору транспортування.
Відповідно до ч.7 ст.179 Господарського кодексу України (надалі - ГК України) господарські договори укладаються за правилами, встановленими ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів, а відтак, норми Цивільного та Господарського кодексів України можуть застосовуватися до договору транспортування газу (як загальні норми) лише в частині, в якій вони не змінені спеціальним регулюванням, встановленим законодавством про ринок природного газу.
Резюмуючи наведене, укладений між сторонами Договір транспортування природного газу №1512000735 від 17.12.2015 є договором, який передбачає надання трьох видів послуг, а його істотні умови визначені ст.901 ЦК України та спеціальним законодавством - Законом України "Про ринок природного газу", Кодексом ГТС, Типовим договором.
Верховним судом в постанові від 21.06.2022 при передачі даної справи на новий розгляд зазначено, що суди не надали належної правової оцінки обставинам щодо виконання сторонами умов договору. Так, суди не звернули увагу на те, що у позові АТ "Укртрансгаз" зазначало про часткове здійснення відповідачем оплати на суму 91 949 238,68 грн, а у відзиві на позовну заяву заперечення АТ "Закарпатгаз" проти позову були обґрунтовані відсутністю необхідності у наданні послуг з балансування, відсутністю у позивача ресурсу для надання послуги фізичного балансування, розбіжністю у нарахуванні вартості наданих послуг з балансування та безпідставністю застосування позивачем при розрахунку вартості цих послуг коефіцієнта 1,2, а не посиланням на неукладеність договору чи на його фактичне невиконання сторонами. Крім того, суд апеляційної інстанції не звернув увагу на розділ 9 договору, який містить умови, що визначають місячний негативний небаланс замовника.
Як вбачається з матеріалів справи між сторонам у справі підписано лише додатки №2 (Том VI, арк.с. 216) та №3 (Том ІІІ, арк.с. 152) до Договору. Вказаними додатками регулювалися планові обсяги фізичного транспортування природного газу на кожен місяць окремо та визначався перелік комерційних вузлів обліку газу, фактично встановлених у пунктах приймання-передачі газу. Доказів підписання АТ «Укртрансгаз» та АТ «Закарпатгаз» Додатку №1 до Договору матеріали справи не містять.
Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно зі ст. 180 ГК України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору. Умови про предмет у господарському договорі повинні визначати найменування (номенклатуру, асортимент) та кількість продукції (робіт, послуг), а також вимоги до їх якості. Вимоги щодо якості предмета договору визначаються відповідно до обов'язкових для сторін нормативних документів, зазначених у ст.15 ГК, а у разі їх відсутності - в договірному порядку, з додержанням умов, що забезпечують захист інтересів кінцевих споживачів товарів і послуг.
Як вже зазначалося, договір транспортування природного газу передбачає можливість надання оператором ГТС замовнику трьох видів послуг (надання доступу до потужності (розподіл потужності); послуги транспортування; послуги балансування). Послуги потужності та транспортування мають замовлятися, тоді як послуги балансування вважаються наданими за наявності умов, визначених у Кодексі ГТС та договорі транспортування природного газу (у разі неврегулювання замовником небалансів у строки та в порядку, встановленими Кодексом ГТС). При цьому фактичний обсяг послуг балансування визначається не додатками до Договору, а наявністю негативного місячного небалансу у замовника.
Так, розділ 9 Договору та гл.4 розд. XIV Кодексу ГТС містять порядок та формули визначення вартості послуг балансування.
Як встановлено вище, відповідно до п. 9.1. Договору у разі виникнення у АТ "Закарпатгаз" негативного місячного небалансу та неврегулювання ним негативного місячного небалансу відповідно до Кодексу ГТС в строк до 12-го числа місяця, наступного за газовим місяцем, АТ "Закарпатгаз" зобов'язане оплатити АТ "Укртрансгаз" послуги балансування. А відповідно до п. 9.4. Договору АТ "Укртрансгаз" до 14-го числа місяця, наступного за газовим місяцем, надає АТ "Закарпатгаз" на його електронну адресу розрахунок вартості послуг балансування та рахунок-фактуру; АТ " Закарпатгаз" зобов'язане здійснити оплату у строк, що не перевищує 5-ти банківських днів.
Послуги, які надаються за цим Договором, за винятком послуг балансування, оформлюються оператором і замовником актами наданих послуг (п.11.1. Договору).
Водночас, відповідно до п. 11.4. Договору послуги балансування оформлюються одностороннім актом за підписом оператора ГТС на весь обсяг негативного місячного небалансу, неврегульованого замовником відповідно до Кодексу ГТС та розд. IX цього Договору.
Таким чином, суд висновує, що між сторонами Договору були визначені як предмет (три види послуг), так і ціну послуг, а також порядок оформлення сторонами надання послуг за договором, зокрема й послуги балансування, а відсутність в матеріалах справи доказів підписання сторонами додатку №1 до Договору не призвело до неузгодженості їх дій щодо виконання Договору, та не вплинуло і не могло вплинути на узгодження ними договірних умов щодо надання послуг балансування, оскільки такий додаток не має жодного відношення до визначення цих умов.
Наведеним спростовуються заперечення відповідача щодо того, що послуга балансування не є послугою, яка може надаватися на підставі укладеного договору транспортування, позаяк, як положеннями Кодексу ГТС, так і умовами розділів ІХ, ХІ укладеного між сторонами Договору погоджено порядок визначення вартості послуг балансування, які надає Оператора ГТС, порядок їх оформлення між сторонами (односторонні акти Оператора ГРС) та порядок розрахунків за такі послуги Замовником послуг транспортування.
При цьому, суд зауважує, що умови та порядок отримання замовниками відповідних трьох послуг, зокрема, й послуги балансування, визначаються не лише таким Договором транспортування природного газу, а й відповідними положеннями Кодексу ГТС.
Відповідно до п.3 гл.1 розд. XII Кодексу ГТС для забезпечення належного виконання оператором ГТС процедури алокації оператори ГРМ зобов'язані надавати інформацію про обсяги подачі та / або відбору природного газу за формою оператора ГТС, розміщеною на його веб-сайті та у строки, визначені цим Кодексом. При цьому, відповідальність за правильність наданої інформації несуть надавачі такої інформації.
На підставі цієї інформації АТ "Укртрансгаз" відповідно до розд. XII Кодексу ГТС має виконати процедуру алокації фактичних обсягів природного газу по АТ "Закарпатгаз".
Згідно з абз.4 п.5 гл.1 розд. І Кодексу ГТС алокація - віднесення оператором ГТС обсягу природного газу в точках входу / виходу до / з газотранспортної системи по замовниках послуг транспортування (у тому числі в розрізі їх контрагентів (споживачів) з метою визначення за певний період обсягів небалансу таких замовників.
Положеннями п.1 гл.3 розд. XIV Кодексу ГТС визначено, що оператор ГТС визначає місячний небаланс для кожного місяця як різницю між обсягом природного газу, який замовник послуг транспортування передав у точках входу і отримав з газотранспортної системи у точках виходу за цей газовий місяць.
Місячний небаланс розраховується оператором ГТС до 10-го числа наступного місяця на підставі фактичних даних, одержаних у процесі алокації, яку здійснює оператор газотранспортної системи (п.2 гл.3 розд. XIV Кодексу ГТС).
Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, АТ "Укртрансгаз" завчасно повідомляло відповідача про існування у останнього негативних небалансів та необхідність врегулювати їх самостійно у строки і в порядку, передбаченому Кодексом ГТС та Договором.
Згідно з п.2 розд. XIII Кодексу ГТС замовники послуг транспортування зобов'язані своєчасно врегульовувати свої небаланси.
Пункт 3 глави 3 розділу XIV Кодексу ГТС передбачає порядок врегулювання замовником (в тому числі оператором ГРМ) небалансів.
Зокрема, у разі негативного значення небалансу замовник послуг транспортування до 12-го числа наступного місяця:
- здійснює купівлю природного газу в інших замовників послуг транспортування;
- здійснює відбір природного газу шляхом подання оператору газосховища балансуючої номінації для врегулювання остатнього небалансу за цей газовий місяць.
Відповідно до підп. 2 п. 7 гл. 3 розд. XIV Кодексу ГТС негативний місячний небаланс, який виник у замовника послуг транспортування та не був врегульований у строк до 12-го числа наступного місяця, врегульовується оператором ГТС за рахунок надання природного газу замовнику послуг транспортування в рамках послуги балансування для покриття ним неврегульованого обсягу природного газу.
Наведеним положенням, як вже зазначалося, кореспондуються положення пунктів 9.1, 9.4 Договору згідно з якими сторонами погоджено, що у разі виникнення у замовника негативного місячного небалансу та неврегулювання ним негативного місячного небалансу відповідно до Кодексу ГТС в строк до 12-го числа місяця, наступного за газовим місяцем, замовник зобов'язаний сплатити оператору ГТС за послуги балансування. Оператор ГТС до 14-го числа місяця, наступного за газовим місяцем, надає замовнику на його електронну адресу розрахунок вартості послуг балансування та рахунок-фактуру. Замовник зобов'язаний здійснити оплату у строк, що не перевищує п'яти банківських днів. Негативний місячний небаланс замовника визначається відповідно до Кодексу ГТС.
Відповідно до п.11.4 Договору послуги балансування оформлюються одностороннім актом за підписом оператора ГТС на весь обсяг негативного місячного небалансу, неврегульованого замовником відповідно до Кодексу ГТС та розд. ІХ цього Договору.
Аналогічні положення передбачені п. 3, 4 гл. 4 розд. ХIV Кодексу ГТС в редакції, що була чинною станом на момент виникнення спірних правовідносин.
Так, відповідно до п. 3 гл. 4 розд. XIV Кодексу ГТС підставою для проведення розрахунку послуг з балансування є односторонній акт про надання послуг балансування обсягів природного газу, оформлений оператором газотранспортної системи відповідно до умов договору транспортування природного газу.
Оператор ГТС до 14-го числа місяця, наступного за звітним, надає замовнику послуг транспортування односторонній акт про надання послуг балансування на обсяги природного газу, місячного небалансу замовника послуг транспортування, що був не врегульований ним відповідно до пунктів 3-5 гл.3 цього розділу, рахунок на оплату, звіт по точках входу / виходу замовника послуг транспортування (що має містити деталізацію по споживачах замовника послуг транспортування на точках виходу). Замовник послуг транспортування повинен здійснити оплату у строк, що не перевищує 5 банківських днів з дня отримання ним зазначених документів (п. 4 гл. 4 розд. XIV Кодексу ГТС).
З наведеного вбачається, що для наявності підстав для оплати виставленого оператором рахунку щодо вартості послуг балансування законодавчо передбачено сукупність обставин у наступній послідовності:
1) виникнення негативного місячного небалансу;
2) неврегулювання замовником послуг транспортування цього небалансу самостійно в строк до 12-го числа місяця, наступного за газовим місяцем;
3) оформлення оператором ГТС одностороннього акту на обсяг неврегульованого замовником обсягу небалансу;
4) надання оператором ГТС замовнику до 14-го числа місяця, наступного за газовим місяцем одностороннього акту про надання послуг балансування на обсяги природного газу, рахунку на оплату, звіту по точках входу / виходу замовника.
На підставі викладеного критично оцінюються судом посилання відповідача на недоведення АТ «Укртрансгаз» понесення обґрунтованих реальних витрат на балансування та відсутність у Оператора ГТС підстав чи необхідності для надання послуг балансування, позаяк такі послуги відповідно до умов укладеного між сторонами Договору та цитованих судом вимог Кодексу ГТС (в редакції станом на час існування спірних правовідносин між сторонами) надаються Оператором ГТС Замовнику послуг транспортування природного газу за наслідками виявленого в нього негативного місячного небалансу, який неврегульований у визначений строк Замовником самостійно, та незалежно від вчинення Оператором ГТС дій з фізичного балансування газотранспортної системи.
Невідповідними також суд вважає аргументи відповідача про нездійснення позивачем самостійно алокації в розумінні Кодексу ГТС, що є передумовою визначення наявності в Замовника послуг транспортування природного газу позитивного або негативного небалансу.
Так, матеріалами справи підтверджується, що АТ "Закарпатгаз" надсилало АТ "Укртрансгаз" алокації (звіти) про поділ фактичного обсягу (об'єму) природного газу, відібраного з точки виходу відповідача між Замовниками послуги транспортування (постачальниками) в січні-червні 2018 року включно з додатками (Том І, арк.с.56-73), у яких було зазначено про відсутність небалансу за спірний період.
Водночас АТ "Укртрансгаз" вважало, що обсяг природного газу, який відбирався АТ "Закарпатгаз" на покриття власних виробничо-технологічних витрат (ВТВ) оператора ГРМ призвів до утворення негативного небалансу, який не був врегульований відповідачем, у зв'язку з чим Оператором ГТС оформлено та надіслано відповідачу відповідні односторонні акти про надання послуг балансування, звіти та рахунки на оплату таких послуг в порядку та строки визначені Кодексом ГТС, а АТ "Закарпатгаз" отримало такі документи, що не заперечується сторонами у справі.
В даному контексті суд звертає увагу на те, що надіслані відповідачу разом з актами надання послуг балансування звіти по точкам входу/виходу замовника послуг транспортування в період з січня по червень 2018 року включно із зазначенням обсягів місячних негативних небалансів АТ «Закарпатгаз», в тому числі неврегульованих самостійно, складені відповідно до інформації (алокацій), складених і надісланих позивачу самим відповідачем за встановленою АТ "Укртрансгаз" формою (яка розміщена на сайті), а обсяг негативного небалансу відповідача визначався у цих звітах відповідно до розміру виробничо-технологічних витрат (ВТВ) АТ "Закарпатгаз" за відповідні газові місяці, що підтверджено самим відповідачем у зазначеній звітності про поділ обсягів (алокаціях).
Суд зважає, при цьому, також на ту обставину, що АТ "Закарпатгаз" не заперечує факт неоплати газу, відібраного на виробничо-технологічні витрати (ВТВ), але стверджує, що відбір газу відбувався у газорозподільній мережі, а не газотранспортній системі, що не створювало небаланс у розумінні Кодексу ГТС та Договору. Відповідно, у АТ "Укртрансгаз" не було підстав для надання послуг балансування.
Відповідно до пп.4 п.4 гл.1 розд. ХII Кодексу Газорозподільчих систем (тут і надалі - Кодекс ГРМ в редакції станом на час виникнення спірних правовідносин) різниця між об'ємом (обсягом) надходження природного газу в газорозподільну систему протягом місяця (календарного року) і об'ємом (обсягом) природного газу, який розподілений по підключених до / через газорозподільну систему об'єктів споживачів та переданий в суміжні газорозподільні системи протягом зазначеного періоду, - є об'ємом (обсягом) фактичних втрат та ВТВ природного газу в газорозподільній системі, понесених оператором ГРМ протягом зазначеного періоду.
Матеріалами справи підтверджується, що в період з січня по червень 2018 року включно в межах дії укладеного між сторонами Договору позивачем на підставі Актів приймання-передачі природного газу від №1, 1/1, 05.02.2018, №2, №2/1, №5 від 02.03.2018, №3, №3/1 від 03.04.2018, №9 від 05.04.2018, №4, №4/1 від 04.05.2018, №13 від 05.05.2018, №5, №5/1, №18 від 05.06.2018, №6, №6/1, №22 від 05.07.2018 (Том VI, арк.с. 217-234) через точки виходу/входу передано з газотранспортної системи, а відповідачем, в свою чергу, прийнято в газорозподільчу систему для подальшого транспортування до споживачів 268 672 007 м.куб. природного газу.
Надаючи оцінку зазначеним актам приймання-передачі природного газу в спірний період, суд вважає за необхідне зазначити, що такі акти не містять посилань на укладений між сторонами Договір транспортування природного газу №1512000735 від 17.12.2015, оскільки підставою передачі природного газу від Оператора ГТС до Оператора ГРМ в них визначено Договір №2 від 12.02.2013 (Технічну угоду про умови прийому-передачі природного газу на газорозподільних станціях).
Водночас, порядок приймання-передачі природного газу між сторонами прямо і не визначений умовами Договору транспортування природного газу №1512000735 від 17.12.2015, а відповідно до п. 2.5. даного Договору приймання-передача газу, документальне оформлення та подання звітності Оператору здійснюється відповідно до вимог Кодексу ГТС.
Згідно з ч. 9 гл. 2 розділу ІІІ Кодексу ГТС особливості обліку природного газу у точках входу та точках виходу між оператором газотранспортної системи та оператором газорозподільної системи регулюються положеннями Кодексу та у випадку необхідності Технічною угодою, яка не може суперечити положенням Кодексу.
Відповідно до підп. 4 п. 2 Глави 7 Розділу ІІІ Кодексу ГТС приймання-передача природного газу між оператором газотранспортної системи та оператором газорозподільної системи відбувається в точках комерційного обліку газу на газорозподільних станціях і оформлюється актами приймання-передачі, що підписуються представниками цих сторін не пізніше 5-го числа місяця, наступного за звітним
Згідно з п. 1, 2, 4, 5 Глави 5 Розділу ІІІ Кодексу ГТС усі спори (розбіжності), які виникають при здійсненні обліку природного газу, у тому числі визначення добового чи місячного обсягу та ФХП поданого газу, повинні вирішуватись шляхом переговорів. Якщо сторона, що приймає/передає природний газ, не погоджується з визначенням добового чи місячного обсягу та ФХП поданого газу, то вона повинна заявити про це іншій стороні, що приймає/передає природний газ, протягом п'яти днів з дати оформлення акта або іншого документа, що підтверджує значення обсягу та ФХП поданого (прийнятого) газу.
У разі неможливості досягнення згоди (у тому числі на підставі результатів проведеної експертної повірки) шляхом переговорів пред'явлені спірні питання передаються на розгляд до суду. До врегулювання розбіжностей та прийняття рішення суду обсяг переданого (прийнятого) газу встановлюється відповідно до результатів вимірювань комерційного ВОГ (ПВВГ).
З урахуванням викладеного, суд констатує, що між сторонами у справі в період з січня по червень 2018 року включно були відсутні розбіжності щодо обсягів переданого позивачем відповідачу природного газу для транспортування до споживачів в газорозподільній мережі АТ «Закарпатгаз», а відповідні обсяги прийнятого для транспортування природного газу відповідачем підтверджуються підписаними без заперечень актами приймання-передачі, алокаціями (звітами) про поділ даних обсягів з додатками, які подавалися АТ «Закарпатгаз» до АТ «Укртрансгаз» під час дії Договору транспортування природного газу №1512000735 від 17.12.2015 на виконання вимог Кодексу ГТС.
Водночас, як встановлено судом та це вже зазначалось вище, за результатами здійсненої позивачем процедури алокації встановлено, що відповідач, отримавши в газорозподільну мережу в період з січня по червень 2018 року включно 268 804 589 м.куб. природного газу для розподілу між замовниками послуг транспортування (постачальників), фактично розподілив між такими замовниками лише 255 253 991 м.куб. природного газу, з урахуванням чого в АТ «Закарпатгаз» виникли негативні місячні небаланси природного газу в спірний період загальним обсягом 13 550 598 м.куб. (268 804 589 м.куб. отриманого природного газу - 255 253 991 м.куб. розподіленого природного газу), зокрема, в січні 2018 року - 3 975 043 м.куб., в лютому 2018 року - 3 792 089 м.куб., в березні 2018 року - 3 760 435 м.куб., в квітні 2018 року - 1 033 885 м.куб., в травні 2018 року - 514 072 м.куб. та в червні 2018 року - 475 074 м.куб.
Такі небаланси відповідно до поданих самим же АТ «Закарпатгаз» алокацій (звітів) виникли у відповідача внаслідок безпідставного відбору з газотранспортної системи природного газу для покриття власних виробничо-технічних витрат (ВТВ) без подання таких обсягів природного газу до газотранспортної системи, тобто без наявності договору постачання природного газу на вказані обсяги та підлягали врегулюванню відповідно до умов п. 9.1. Договору, п. 4 гл. 3 розд. ХІV Кодексу ГТС шляхом закупівлі природного газу в інших замовників послуг транспортування та/або відбору природного газу шляхом подання оператору газосховища балансуючої номінації для врегулювання остатнього небалансу за цей газовий місяць в строк до 12-го числа наступного місяця.
Крім того, відповідно до п.1 гл. 6 розд. ІІІ Кодексу ГРМ оператор ГРМ укладає договір (договори) на закупівлю природного газу для покриття об'ємів (обсягів) фактичних втрат та виробничо-технологічних витрат (ВТВ) природного газу в ГРМ для забезпечення фізичного балансування газорозподільної системи та власної господарської діяльності.
З положень абз.2 п.4 гл.6 розд. ІІІ Кодексу ГРМ вбачається, що закупівля природного газу для покриття об'ємів (обсягів) фактичних втрат та виробничо-технологічних витрат (ВТВ) природного газу здійснюється оператором ГРМ у газодобувних підприємств, виробників біогазу, оптових продавців, постачальників природного газу.
Інформація щодо обсягів закупленого АТ "Закарпатгаз" як оператором ГРМ природного газу на виробничо-технологічні витрати (ВТВ) мала бути надана АТ "Укртрансгаз" в порядку, визначеному Кодексом ГТС та Договором, для подальшого надання послуг транспортування щодо закупленого природного газу. Така інформація надавалася АТ "Закарпатгаз" у січні, лютому, квітні, травні та червні 2018 року, проте в обсягах закупівлі значно меншими за обсяги допущених відповідачем негативних небалансів у цей період і була врахована у звітах по точкам входу/виходу замовника послуг транспортування АТ "Укртрансгаз" за вказані місяці 2018 року.
Зокрема, відповідно до актів прийому-передачі природного газу від 31.01.2018 обсягом 44 594 м.куб., від 28.02.2018 обсягом 42 964 м.куб., від 30.04.2018 обсягом 42 920 м.куб., від 31.01.2018 обсягом 901 м.куб. та від 30.06.2018 обсягом 27 м.куб. (Том 1, арк.с. 74-78) з метою врегулювання місячних небалансів в означений період відповідачем здійснено закупівлю природного газу в постачальника - ТОВ «РГК Трейдінг» загальним обсягом 131 650 м.куб.
Інші обсяги відібраного відповідачем з газотранспортної системи природного газу не були самостійно закуплені для покриття виробничо-технологічних витрат (ВТВ), у зв'язку з чим відповідно до вимог чинного законодавства та Договору неврегульовані самостійно відповідачем обсяги негативного небалансу, які в період з січня по червень 2018 року включно складають 13 418 948 м.куб. (268 804 589 м.куб. фактично переданий відповідачу з ГТС до ГРМ обсяг для розподілу - 255 253 991 м.куб. фактично розподілений відповідачем обсяг природного газу в ГРМ - 131 650 м.куб. самостійно врегульований відповідачем негативний небаланс шляхом закупівлі природного газу в ТОВ «РГК Трейдінг») і мають бути оплачені відповідачем шляхом сплати послуг балансування АТ "Укртрансгаз".
Інший підхід в спірних правовідносинах означатиме право АТ "Закарпатгаз" безоплатно відбирати газ з газорозподільної системи у необмеженій кількості, що суперечить принципам функціонування ринку природного газу відповідно до ст.3 Закону "Про ринок природного газу" (зокрема, забезпечення рівних прав на доступ до газотранспортних та газорозподільних систем, додержання встановлених технічних норм та стандартів безпеки тощо) та загальним засадам цивільного законодавства, визначеним ст.3 ЦК (зокрема, неприпустимість позбавлення права власності, справедливість, добросовісність та розумність тощо).
Надаючи оцінку запереченням відповідачам щодо нездійснення АТ «Укртрансгаз» фізичного балансування, недоведення понесення обґрунтованих витрат на балансування суд враховує наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, зокрема, копій договорів про закупівлю природного газу №1712000407-ВТВ від 15.12.2017, №1712000409-ВТВ від 15.12.2017, №1712000411-ВТВ від 15.12.2017, №1712000412-ВТВ від 15.12.2017, №1712000414-ВТВ від 15.12.2017, №1712000416-ВТВ від 15.12.2017, №1712000417-ВТВ від 15.12.2017, №1712000654-ВТВ від 22.12.2017, актів приймання-передачі до них (Том ІІ, арк.с. 15-68) ПАТ «Укртрансгаз» було закуплено та в спірний період (січень-червень 2018 року включно) отримано від ПАТ «НАК «Нафтогаз України» природний газ для забезпечення власних потреб, в тому числі виробничо-технічних потреб та природний газ для забезпечення балансування.
Фактичні дії Оператора ГТС з балансування газотранспортної системи в вказаний період підтверджуються також й звітністю, поданою до Національної комісії, що здійснює регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг на виконання постанови НКРЕКП від 07.07.2016 №1234 (звіти про балансування газотранспортної системи за І та ІІ квартали 2018 року з долученими до них Додатками - розшифруваннями закупівлі природного газу Оператором ГТС для надання послуг балансування - Том VI, арк.с. 236-249).
Відповідно до п.5 гл.1 розд. І Кодексу ГТС балансування системи - діяльність, яка здійснюється оператором ГТС в рамках надання послуг транспортування, що полягає у врівноваженні попиту та пропозиції природного газу у газотранспортній системі, що охоплює фізичне балансування та комерційне балансування.
Оператор ГТС надає послуги балансування виключно з метою підтримання звичайного рівня функціонування газотранспортної системи в разі недотримання замовниками послуг транспортування своїх підтверджених номінацій.
Так, у розд. XIII Кодексу ГТС, який регулює заходи фізичного балансування, передбачено, що якщо існує загроза цілісності газотранспортної системи, оператор газотранспортної системи вживає таких заходів: 1) купівлю-продаж природного газу за короткостроковими договорами в точці, в якій відбувається передача природного газу, а в разі відсутності такої можливості - за конкурсною процедурою та за ринковими цінами; 2) регулювання обсягу надходження газу в газотранспортну систему (точки входу та/або виходу) у випадках, передбачених Національним планом дій та цим Кодексом; 3) регулювання обсягу природного газу, який знаходиться в газотранспортній системі; 4) регулювання обсягу природного газу, який зберігається у газосховищах, які знаходяться в управлінні оператора ГТС.
Під цілісністю газотранспортної системи відповідно до п.47 ч.1 ст.1 Закону "Про ринок природного газу" розуміється стан газотранспортної системи, за якого тиск і фізико-хімічні показники природного газу залишаються в межах між мінімальним та максимальним рівнями, визначеними оператором газотранспортної системи, що технічно гарантують транспортування природного газу.
Втім, встановлення факту вчинення оператором ГТС заходів з фізичного балансування не входить у предмет доказування у цій справі, оскільки між оператором ГТС та оператором ГРМ виникають відносини комерційного балансування, які врегульовані не розд. XIII, а розд. XIV Кодексу ГТС.
Як вже було зазначено, достатньою підставою оплати послуг комерційного балансування за законом та договором є існування місячного негативного небалансу, який доводиться алокаціями (звітами), складеними оператором ГТС, на підставі інформації, наданої самим замовником. Така оплата послуг балансування має бути здійснена замовником у разі надсилання оператором ГТС такому замовнику рахунку на оплату, звіту по точках входу / виходу замовника послуг транспортування (пункти 3-4 гл.4 розд. XIV Кодексу ГТС), відсутності доказів самостійного врегулювання небалансу.
Умови укладеного між сторонами Договору та Кодекс ГТС не передбачають надання оператором будь-яких інших підтверджень факту здійснення ним балансування (в тому числі відповідно до пп.1 п.3 розд. ХІІІ Кодексу ГТС) для того, щоб послуги балансування вважались наданими, а у оператора ГТС виникло право на отримання від замовника оплати.
З урахуванням викладеного, на думку суду, в даній категорії спорів про стягнення з замовника послуги транспортування природного газу вартості послуг балансування місячних негативних небалансів відсутня необхідність додаткового доведення оператором ГТС заходів з фізичного балансування ГТС, позаяк наведене суперечить законодавчому регулюванню спірних правовідносин, а обов'язок з оплати замовником послуги транспортування природного газу послуги балансування відповідно до зазначених вище умов розділу ІХ Договору та приписів гл. 3 розділу ХІV Кодексу ГТС виникає внаслідок виникнення в такого замовника негативного небалансу (який самостійно ним не врегульований) та не пов'язується з вчиненням Оператором ГТС тих чи інших дій зі здійснення фізичного балансування газотранспортної системи.
Не заслуговують на увагу і посилання відповідача на приписи ч.2 ст. 35 Закону України «Про ринок природного газу» відповідно до яких розмір плати за небаланси замовників визначається виходячи із обґрунтованих та реальних витрат оператора газотранспортної системи, пов'язаних із здійсненням балансування, позаяк означеними правовими нормами визначаються обґрунтованість та реальність витрат як принципи формування плати за балансування, що знайшло своє вираження шляхом узгодження сторонами Договору порядку розрахунку плати за послуги балансування відповідно до умов п. 9.2. Договору.
Неналежними також суд вважає заперечення відповідача в частині необґрунтованого завищення позивачем базової ціни газу (БЦГ), позаяк відповідно до приписів п. 2 гл. 4 розд. ХІV Кодексу ГТС та положень п. 9.3. укладеного між сторонами Договору, нормативно визначено обов'язок Оператора газотранспортної системи визначати БЦГ та публікувати відповідну інформацію про визначену БЦГ щомісяця у строк до 10-го числа поточного місяця.
Відповідачем у справі визнаються обставини формування позивачем БЦГ та публікація на офіційному вебсайті АТ «Укртрансгаз» інформації про базову ціну газу в січні 2018 року - 8143,77 грн (без ПДВ) за 1000 м.куб., в лютому 2018 року - 8845,45 грн. (без ПДВ) за 1000 м.куб., в березні 2018 року - 9958,00 грн (без ПДВ) за 1000 м.куб., в квітні 2018 року - 8845,45 грн (без ПДВ) за 1000 м.куб., в травні 2018 року 8845,45 грн (без ПДВ) за 1000 м.куб. та в червні 2018 року - 8845,45 грн (без ПДВ) за 1000 м.куб. (Том VI, арк.с. 179).
В той же час, в спірних правовідносинах відповідач, як замовник послуги транспортування, який допустив негативний небаланс споживання, мав можливість самостійно врегулювати свій негативний небаланс шляхом закупівлі до 12 числа місяця природного газу у будь-якого постачальника на ринку природного газу, в тому числі й за нижчими цінами (за їх наявності).
З урахуванням наведеного, замовник послуги транспортування природного газу - оператор ГРМ, який не скористався цією можливістю у визначений термін, позбавляється права оспорювати базову ціну на газ, встановлену АТ "Укртрансгаз" і використану при розрахунку вартості послуг балансування, з підстав її невідповідності ринковій ціні та можливі зловживання АТ "Укртрансгаз" своїм монопольним становищем на ринку послуг балансування, позаяк АТ "Закарпатгаз" мало можливість закупити природний газ, і не зробивши цього, погодилося на отримання послуг балансування відповідно до умов Договору за ціною, яка була завчасно визначена та оприлюднена оператором ГТС.
В той же час, суд вважає підставними заперечення відповідача в частині необґрунтованості розрахунку позивачем вартості небалансів із застосуванням коефіцієнту 1,2, оскільки при розрахунку такого коефіцієнту був взятий за основу лише обсяг газу отриманий самим оператором ГТС (на виробничо-технологічні витрати (ВТВ).
Так, як свідчать надані позивачем розрахунки вартості послуг балансування, які слугували підставою визначення вартості послуг балансування відповідно до надісланих відповідачу актів про надання послуг балансування обсягів природного газу №01-18-1512000735-БАЛАНС від 31.01.2018, №02-18-1512000735-БАЛАНС від 28.02.2018, № 0З-18-1512000735-БАЛАНС від 31.03.2018, №04-18-1512000735-БАЛАНС від 30.04.2018, №05-18-1512000735-БАЛАНС від 31.05.2018, №06-18-1512000735-БАЛАНС від 30.06.2018, вартість послуг балансування позивачем визначено з урахуванням коефіцієнту компенсації 1,2.
При цьому, як вже зазначалось вище, відповідно до умов п. 9.2. Договору вартість послуг балансування за газовий місяць визначається на підставі даних про негативний місячний небаланс замовника за формулою: В (балансування) = БЦГ х К х QБГ, де: БЦГ - базова ціна газу; QБГ - обсяг негативного місячного небалансу замовника послуг транспортування; К - коефіцієнт компенсації, що дорівнює 1,2. При розмірі небалансу до 5% від обсягу природного газу, відібраного з газотранспортної системи, застосовується коефіцієнт, що дорівнює 1.
Відповідно до п.1 гл.1 розд. XIV Кодексу ГТС замовник послуг транспортування є відповідальним за виникнення небалансу, у тому числі щодо споживачів, з якими укладені договори постачання, та зобов'язується застосувати всі доступні заходи для його уникнення.
Згідно з п.2 гл.1 розд. XIV Кодексу ГТС при розрахунку небалансу замовників послуг транспортування оператор ГТС враховує всі обсяги газу у розрізі кожного замовника послуг транспортування, переданого до газотранспортної системи та відібраного з газотранспортної системи, у тому числі у розрізі його контрагентів (споживачів).
Перевищення обсягів відібраного природного газу з газотранспортної системи над обсягами переданого природного газу є негативним небалансом, а перевищення обсягів переданого природного газу над обсягами відібраного природного газу - позитивним небалансом (п.3 гл.1 розд. XIV Кодексу ГТС).
Аналіз наведених положень законодавства дає підстави для висновку, що для визначення коефіцієнту компенсації (за визначеною в розд. ІХ Договору формулою), що підлягає застосуванню, коли визначається вартість послуг з балансування обсягів природного газу (при негативному місячному небалансі), процентне співвідношення розміру небалансу обраховується (визначається) від обсягу природного газу, відібраного замовником з газотранспортної системи - з врахуванням всіх обсягів газу у розрізі кожного замовника послуг транспортування, переданого до газотранспортної системи та відібраного з газотранспортної системи, у тому числі у розрізі контрагентів (споживачів) замовника.
Відтак, коефіцієнт компенсації слід розраховувати, виходячи з співвідношення небалансу до загального обсягу газу, відібраного з газотранспортної системи, а не лише того, що був відібраний відповідачем для власного споживання для покриття виробничо-технічних витрат, як вважає позивач.
Аналогічна правова позиція Верховного Суду викладена в постановах від 04.12.2018 у справі №927/276/18, від 09.04.2019 у справі №903/394/18, від 12.06.2019 у справі №920/344/18, від 18.06.2018 у справі №922/1580/18, від 17.07.2019 у справі №906/408/18, від 18.09.2019 у справі №907/415/18, від 09.10.2019 у справі №922/1382/18, від 14.07.2020 у справі №923/1064/18.
Матеріали справи свідчать, що в спірний період (січень-червень 2018 року включно) співвідношення допущеного відповідачем негативного небалансу до загального обсягу газу, відібраного з газотранспортної системи не перевищував 5%, а відтак, безпідставним є застосування коефіцієнту компенсації 1,2 при здійсненні розрахунку послуг балансування.
З урахуванням викладеного, здійснивши перерахунок заявленої позивачем до стягнення вартості послуги балансування (із застосуванням коефіцієнту 1) та беручи до увагу часткову сплату АТ «Закарпатгаз» вартості такої послуги за означений період в розмірі 91 949 238,68 грн, суд вважає правомірними, підставними, такими, що відповідають умовам укладеного між сторонами Договору, вимогам чинного законодавства та підлягають до задоволення судом позовні вимоги про стягнення з відповідача 52 197 627,05 грн заборгованості за послуги балансування обсягів природного газу за період з січня по червень 2018 року включно (відповідний розрахунок суду долучено до матеріалів справи).
В частині позовних вимог про стягнення з АТ «Закарпатгаз» 28 829 373,14 грн заборгованості належить відмовити, позаяк позов в цій частині розрахований позивачем невірно та з порушенням п. 9.2. Договору.
Також, суд бере до уваги Акт звіряння сум для врегулювання відповідно до Закону № 1639-ХІ станом на 31.08.2022 (т. VII, арк.с. 43), складений між позивачем та відповідачем, який в сукупності з іншими доказами, які наявні в матеріалах справи, підтверджує існування станом на 31.08.2022 у відповідача перед позивачем боргу за період 2016-2019 за Договором №1512000735 з послуг балансування на загальну суму 999 643 962 грн 42 коп. (в тому числі й щодо спірного періоду січень-червень 2018 року).
При цьому, суд вважає за необхідне звернути увагу на очевидну суперечливість аргументів відповідача, яка зазначена, зокрема, в наданих суду письмових поясненнях від 11.10.2022 з приводу означеного Акту звіряння, відповідно до якої підписання такого Акту звірки з боку АТ «Закарпатгаз» має на меті врегулювати спірну заборгованість перед відповідачем відповідно до Закону № 1639-ХІ, в тому числі й за рахунок коштів Державного бюджету України.
В той же час, такі мотиви відповідача однозначно підтверджують визнання ним наявності спірної заборгованості перед позивачем, яка, при цьому, на думку відповідача повинна бути врегульована відповідно до Закону.
Щодо 3% річних та втрат від інфляції.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно поданих позивачем розрахунків, позивачем на суму заборгованості відповідача за надані послуги балансування в розмірі 81 027 000,19 грн нараховано у період із 01.01.2018 до 28.04.2020 3% річних у розмірі 6 448 863,88 грн та у період із 01.01.2018 до 31.03.2020 інфляційних втрат у розмірі 12 387 261,49 грн.
Здійснивши перевірку заявлених до стягнення відсотків річних та інфляційних нарахувань за період з дати виникнення зобов'язання по оплаті послуг балансування, беручи до уваги встановлену судом вартість таких послуг (з застосування коефіцієнта 1) по кожному місяцю окремо до 28.04.2020 (3% річних) та до 31.03.2020 (втрати від інфляції), з урахуванням часткової сплати відповідачем вартості послуг балансування на загальну суму 91 949 238,68 грн, суд встановив, що до задоволення як правомірні, обґрунтовано заявлені та вірно розраховані підлягають позовні вимоги про стягнення з Відповідача 4 671 147,55 грн - 3% річних та 9 148 081,89 грн втрат від інфляції (відповідні розрахунки суду долучено до матеріалів справи).
В частині стягнення з відповідача 1 777 716,33 грн відсотків річних та 3 239 179,60 грн інфляційних нарахувань суд відмовляє, позаяк вимоги в цій частині невірно розраховані Акціонерним товариством «Укртрансгаз».
Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Суду як джерело права.
Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Положеннями статей 13-14 ГПК України унормовано, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
В той же час, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до статей 73, 74, 76-80 ГПК України, доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Сторонами у справі не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження наявності інших обставин ніж ті, що досліджені судом, а відтак, розглянувши спір на підставі поданих сторонами доказів, суд дійшов висновку, що позовні вимоги як обґрунтовано заявлені підлягають до часткового задоволення.
Розподіл судових витрат.
Судові витрати позивача по сплаті судового збору, в тому числі за подання апеляційної та касаційної скарг, на підставі статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на сторони у справі пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи наведене та керуючись статтями 2, 13, 58, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 129, 216, 221, 236, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Акціонерного товариства “Оператор газорозподільної системи “Закарпатгаз” (88015, м. Ужгород, вул. Погорєлова, 2, код ЄДРПОУ: 05448610) на користь Акціонерного товариства “Укртрансгаз” (01021, м. Київ, Кловський узвіз, буд. 9/1, код ЄДРПОУ: 30019801) 52 197 627,05 грн (п'ятдесят два мільйони сто дев'яносто сім тисяч шістсот двадцять сім гривень 05 копійок) заборгованості, 4 671 147,55 грн (чотири мільйони шістсот сімдесят одну тисячу сто сорок сім гривень 55 копійок) - 3% річних, 9 148 081,89 грн (дев'ять мільйонів сто сорок вісім тисяч вісімдесят одну гривню 89 копійок) інфляційних втрат та 2 188 583,57 грн (два мільйони сто вісімдесят вісім тисяч п'ятсот вісімдесят три гривні 57 копійок) в повернення сплаченого судового збору.
3. В решті позову відмовити.
4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
На підставі ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення Господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду згідно ст. 256 Господарського процесуального кодексу України подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Рішення може бути оскаржене до Західного апеляційного Господарського суду.
Повне судове рішення складено та підписано 21 жовтня 2022 року.
Суддя Лучко Р.М.