майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,
e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ 03499916
"11" жовтня 2022 р. м. Житомир Справа № 906/1125/21
Господарський суд Житомирської області у складі:
судді Кудряшової Ю.В.
секретар судового засідання: Сенькіна Л.А.
за участю представників сторін:
від позивача: не прибув;
від відповідача: не прибув.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу
за позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" АТ "Українська залізниця"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрмет-Інвест"
про стягнення 154630,00 грн.
Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 154630,00 грн. штрафу.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив те, що згідно з накладною № 33890278 відповідач від 17.06.2021 зі станції Радулино Південно-Західної залізниці здійснив відправлення вагону № 63778435 на станцію Маріуполь Сортувальний Донецької залізниці. При проходженні вагону через станцію Нижньодніпровськ-Вузол Придніпровської залізниці залізницею проведено перевірку маси вантажу, під час якої виявлено, що в накладній № 33890278 маса вантажу у вагоні № 63778435 складає 62500 кг, фактично встановлено, що маса вантажу складає 57700 кг. Статтею 122 Статуту залізниць України встановлено, що за неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача з відправника стягується штраф у розмірі згідно із статтею 118 цього Статуту. За вказане порушення позивачем нараховано штраф у розмірі п'ятикратної вартості провізної плати за всю відстань перевезення в сумі 154630,00 грн.
Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 28.10.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі; постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження; призначено підготовче засідання.
12.01.2022 до суду надійшли пояснення, відповідно до яких відповідач зазначив, що вага вантажу зазначена в накладній являється правильною, необхідності у вказуванні більшої ваги вантажу у накладній не було. Причини зміни ваги на кінцевій зупинці зважування відповідачу невідомі.
07.02.2022 від позивача надійшли заперечення на пояснення відповідача.
Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 07.07.2022 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.
В судове засідання представники сторін не прибули, про час та місце розгляду справи повідомлялись завчасно та належним чином, на підтвердження чого в матеріалах справи містяться рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення.
Також слід відзначити, що секретарем судового засідання складено довідку, відповідно до якої 11.10.2022 об 15 год. 03 хв. представник Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" Губорєва Яна Анатоліївна в телефонному режимі повідомила про неможливість прийняти участь в судовому засіданні 11.10.2022 об 15 год. 00 хв. в режимі відеоконференції у зв'язку з відсутністю в місті Запоріжжя доступу до мережі Інтернет.
Оскільки явка представників сторін в судове засідання не визнана обов'язковою, суд вважає, що неявка представника відповідача не перешкоджатиме розгляду справи за наявними в ній матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, господарський суд, -
Матеріали справи свідчать про те, що в червні 2021 року зі станції Радулино регіональної філії "Південно-Західна залізниця" АТ "Укрзалізниця" Товариством з обмеженою відповідальністю "Укрмет-Інвест" (відповідач), згідно накладної №33890278, завантажено та відправлено вантажоодержувачу - ПрАТ "ММК ім. Ілліча" вагон №63778435 з вантажем - металобрухт до станції призначення станція Маріуполь-Сортувальний Донецької залізниці АТ "Укрзалізниця".
В транспортній накладній №33890278 відправником вказано, що маса вантажу у вагоні №63778435 становить 62500 кг (графа 24); спосіб визначення маси - на електронних вагах (графа 26) (а.с. 11).
По проходженні вантажу через попутну станцію Нижньодніпровськ-Вузол Придніпровської залізниці було здійснено перевірку маси вантажу у вагоні № 63778435.
За наслідками зважування на вагонних 150 т електронно-тензометричних вагах ст. Нижньодніпровськ-Вузол заводський №032 (приписаних до залізниці) у вагоні було виявлено меншу вагу ніж у накладній № 33890278 про що складений комерційний акт № 450003/687 від 25.06.2021. Тобто, невідповідність фактичної маси вантажу з масою вантажу, яка зазначена у накладній № 33890278, засвідчено комерційним актом № 450003/687, складеним 25.06.2021.
В даному акті зазначено, що при переважуванні вагону в статистичному режимі у присутності заст. ДС Швеця, АРВ Плітченко, прийомоздавальника Заіки, на справних вагонних 150 т електронно-тензометричних вагах ст. Нижньодніпровськ-Вузол заводський № 032, що пройшли держповірку 30.09.2020 виявилось: вага брутто - 79900 кг, тара за документом - 22200 кг, вага нетто - 57700 кг, що менше ваги, вказаної в накладній на 4800 кг. Навантаження вище бортів на 10 см, в верхньому ярусі вантаж пакетовано, марковано білою фарбою. Поглиблень не має, маркування не порушене. Вагон бездверний, розвантажувальні люки закриті та укручені. В технічному відношенні вагон справний.
При повторному зважуванні вагону вага підтвердилася.
На станції призначення Маріуполь-Сортувальний Донецької залізниці за результатами перевірки вантажу у вагоні, прибувшим з комерційним актом попутної станції Нижньодніпровськ Вузол, за участю представника одержувача не було виявлено різниці між даними акту, складеного на станції Нижньодніпровськ Вузол, і фактичною наявністю та станом вантажу про що зроблено відмітка в розділі "Є" комерційного акту № 450003/687 від 25.06.2021, відповідно до приписів п.12 Правил складання актів.
Комерційний акт попутної станції Нижньодніпровськ-Вузол Придніпровської залізниці № 450003/687 від 25.06.2021 зареєстровано на станції призначення Маріуполь-Сортувальний Донецької залізниці під № 450003/687/766 від 25.06.2021, відповідно до п. 62 Інструкції з ведення станційної комерційної звітності, затвердженої наказом Укрзалізниці від 04.06.2003р. №147-Ц.
Вказані обставини щодо невідповідності зазначених відповідачем даних маси вантажу стали підставою для нарахування штрафу.
Враховуючи, що за неправильно зазначену у накладній масу вантажу, відповідач не сплатив нарахований позивачем штраф у добровільному порядку, позивач звернувся до суду з позовом у даній справі.
Оцінивши в сукупності наявні в матеріалах справи документи, приймаючи до уваги вищенаведені встановлені судом обставини справи, господарський суд враховує наступне.
У відповідності до ст. 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є, договори та інші правочини.
Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ч. 1 ст. 173 ГК України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Сторони можуть за взаємною згодою конкретизувати або розширити зміст господарського зобов'язання в процесі його виконання, якщо законом не встановлено інше (ч. 3 ст. 173 ГК України).
Згідно ст. 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Судом встановлено, що правовідносини між сторонами виникли у зв'язку з перевезенням вантажу залізничним транспортом на підставі накладної №33890278, які за своєю правовою природою становлять договір перевезення вантажу.
Відповідно до статті 908 ЦК України встановлено, що перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення. Загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.
За договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату (ч. 1 ст. 909 ЦК України, яка кореспондується зі змістом ч. 1 ст. 307 ГК України).
Предметом даного спору є стягнення залізницею штрафу за неправильне зазначення у накладній маси вантажу в порядку, передбаченому національним законодавством.
Згідно ч. 5 ст. 307 ГК України умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями встановлюються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно - правовими актами.
За змістом ч. 3 ст. 909 ЦК України, укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).
Так, постановою Кабінету Міністрів України №457 від 06.04.1998р затверджено Статут залізниць України, відповідно абз. 2 ст. 2 якого Статутом регламентуються порядок укладання договорів, організація та основні умови перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти, основні положення експлуатації залізничних під'їзних колій, а також взаємовідносини залізниць з іншими видами транспорту.
Статтею 6 Статуту залізниць України визначено, що накладна - основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна одночасно є договором на заставу вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення.
Відповідно до ст. 23 Статуту залізниць України та п.1.1 Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України №644 від 21.11.2000 (з відповідними змінами й доповненнями), на кожне відправлення вантажу, порожніх власних, орендованих вагонів та контейнерів відправник надає станції відправлення перевізний документ (накладну) за формою, наведеною у додатку 1 до цих Правил. У разі пред'явлення до перевезення вантажу груповою відправкою або маршрутом відправник додає до накладної відомість вагонів (додаток 2 до цих Правил) або відомість вагонів і контейнерів, що перевозяться маршрутом (групою) за накладною (додаток 4 до Правил перевезення вантажів в універсальних контейнерах, затверджених наказом Міністерства транспорту України №542 від 20.08.2001, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 10.09.2001 за №798/5989).
Усі відомості, передбачені формою бланка перевізного документа, повинні бути внесені відправником до відповідних граф. Виправлення не допускаються, у разі зміни відомостей, внесених до перевізного документа, відправник зобов'язаний заповнити новий перевізний документ (п. 1.3 Правил оформлення перевізних документів).
Маса вантажу згідно ст. 37 Статуту залізниць України визначається відправником.
З матеріалів справи вбачається, що у транспортній накладній №33890278 вантажовідправником у вагоні № 63778435 маса вантажу нетто - 62500 кг відповідно (маса вагону 22200 кг), спосіб визначення маси - "на електронних вагах" (а.с. 11).
У графі "Відправник" зазначеної вище залізничної накладної вказано найменування відправника: ТОВ "Укрмет-Інвест", тобто відповідача у даній справі.
Згідно абз. 4 п. 28 Правил приймання вантажів до перевезення, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України №861/5082 від 24.11.2000, вантажі, завантажені відправниками у вагони відкритого типу (платформи, напіввагони тощо), приймаються залізницею до перевезення шляхом візуального огляду вагона, вантажу, його маркування (у т.ч. захисного) та кріплення у вагоні без перевірки маси та кількості вантажу.
Матеріалами справи, її фактичними обставинами, встановленими судом вище, підтверджено факт невідповідності маси вантажу у вагоні № 63778435, де в накладній вказана маса нетто 62500 кг, в дійсності нетто фактично становить 57700 кг, що на 4800 кг менше, ніж зазначено відправником у транспортній накладній №33890278.
Відповідно до ст. 129 Статуту залізниць України акти загальної форми та комерційні акти складаються для засвідчення обставин, які можуть бути підставою для матеріальної відповідальності сторін.
За приписами статті 3 Правил складання актів (стаття 129 Статуту), затверджених наказом Міністерства транспорту України №334 від 28.05.2002, акти загальної форми складаються для засвідчення обставин, що виникли в процесі перевезення вантажу, багажу та вантажобагажу і можуть бути підставою для матеріальної відповідальності.
Згідно з статтею 4 Правил складання актів (стаття 129 Статуту), затверджених наказом Міністерства транспорту України №334 від 28.05.2002р, комерційні акти складаються, зокрема, у разі перевірки маси вантажу зважуванням на вагонних вагах, якщо маса тари приймається за трафаретом на вагоні, комерційний акт складається в день зважування вагона з вантажем; якщо маса тари вагона визначається зважуванням його після вивантаження, комерційний акт складається в день зважування порожнього вагона. У разі неможливості скласти комерційні акти в указані терміни вони складаються у всіх випадках не пізніше наступної доби.
За змістом вищенаведених положень залізничні перевезення оформляються накладною як обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, що укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача та супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення. Законодавцем встановлено матеріальну відповідальність вантажовідправника за пред'явлення до перевезення вантажу з неправильним зазначенням його маси у накладній та її невідповідності фактичній масі вантажу, який надійшов до станції призначення, у вигляді штрафу в розмірі п'ятикратної провізної плати за все перевезення.
Отже допустимими доказами неправильного зазначення у накладній маси вантажу, відправленого вантажовідправником залізницею до станції призначення для отримання вантажоодержувачем, в розумінні ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, є належно складені працівниками залізниці комерційні акти за наслідком контрольного зважування вантажу, який було здано до перевезення залізницею.
Дана правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 05.02.2019 у справі №914/2339/17.
Відповідно до п. 10 Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 року №644, зі змінами, внесеними відповідно до наказу Міністерства інфраструктури України від 08.06.2011 року №138, передбачено, що комерційний акт підписує начальник станції (його заступник), начальник вантажного району (завідувач вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчика, сортувальної платформи) і працівник станції, який особисто здійснював перевірку, а також одержувач, якщо він брав участь у перевірці. Крім того, у разі необхідності, до перевірки вантажу і підписання акта можуть бути залучені також інші працівники залізниці.
Отже п. 10 Правил складання актів на виконання ст. 29 Статуту залізниць України визначено імперативно частину суб'єктного складу працівників залізниці, які є уповноваженими особами на підписання комерційних актів: начальник станції (його заступник), начальник вантажного району (завідувач вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчика, сортувальної платформи), працівник станції, який особисто здійснював перевірку, а також передбачено можливість участі в складенні комерційного акта одержувача вантажу, якщо він брав участь у перевірці, або інших працівників залізниці.
Дана правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 01.06.2018 у справі №910/3930/17 та від 18.06.2018 у справі №910/11397/17, від 23.11.2018 у справі №916/2450/17.
Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 64 та ч. 3 ст. 65 Господарського кодексу України передбачено, що підприємство, як організаційна форма господарювання, може складатися з виробничих структурних підрозділів (виробництв, цехів, відділень, дільниць, бригад, бюро, лабораторій тощо) та самостійно визначає свою організаційну структуру, чисельність працівників та штатний розпис. Керівництво підприємством здійснюється його керівником, який призначається (обирається) власником (власниками) безпосередньо або через уповноважені органи чи наглядову раду такого підприємства (у разі її утворення) та відповідно до статуту є посадовою особою цього підприємства з правом розподілу обов'язків між працівниками підприємства.
Отже, якщо в штаті структурного підрозділу залізниці не передбачено посади начальника вантажного району (завідувач вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчика, сортувальної платформи), то на підставі наказу начальника такого підрозділу залізниці чи відповідно до робочої (посадової) інструкції іншого працівника залізниці має бути уповноважено на підписання від імені залізниці комерційних актів для забезпечення вимоги щодо їх оформлення за підписом трьох осіб, перелік яких визначено пунктом 10 Правил складання актів, і такими доказами можуть підтверджуватися повноваження осіб на підписання комерційного акта.
Дана правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 21.05.2018 у справі №916/2001/17 та від 23.06.2018 у справі №916/1993/17, від 23.11.2018 у справі №916/2450/17.
З матеріалів справи вбачається, що комерційний акт №450003/687 від 25.06.2021, в розділі "Д", підписано наступними особами: заст. ДС Швеця А.О., АРВ Плітченко І.П., прийомоздавальника Заіки С.Б.
В матеріалах справи міститься наказ начальника станції Нижньодніпровськ-Вузол №9 від 12.01.2021 (а.с. 17), згідного якого призначено прийомоздавальника вантажу та багажу поїздів Заіка С.Б. відповідальною особою, яка має право підпису комерційних актів замість начальника вантажного району, завідувача вантажною двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчика, сортувальної платформи, так як штатний розпис станції Нижньодніпровськ-Вузол не передбачає посаду начальника вантажного району, завідувача вантажною двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчика, сортувальної платформи, й в комерційному акті про це зроблена відмітка.
При цьому позивачем також надано посадові та робочі інструкції працівників станції які здійснювали зважування вагону та підписували комерційний акт.
Наведене свідчить , що комерційний акт №450003/687 від 25.06.2021 підписаний уповноваженими працівниками залізниці в порядку п. 10 Правил складання актів та вважається таким, що складений з дотриманням вимог чинного законодавства України.
Комерційний акт попутної станції Нижньодніпровськ Вузол Придніпровської залізниці № 450003/687 від 25.06.2021 на станції призначення Маріуполь-Сортувальний Донецької залізниці у відповідності до пункту 12 Правил складання актів, в розділі "Є" комерційного акту зі сторони залізниці було підписано:
- начальником станції Маріуполь-Сортувальний Донецької залізниці Акімовим С.О. у відповідності до вимог встановлених пунктом 10 Правил складання актів, та підтверджується посадовою інструкцією (а.с. 113-119));
- у зв'язку з відсутністю в штатному розписі посади начальника вантажного району (завідувача вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчика, сортувальної платформи, старший прийомоздавальник) по станції Маріуполь-Сортувальний Донецької залізниці керівником підрозділу видано наказ від 07.02.2020 № 87/ДС "Щодо призначення відповідальних осіб за складання, правильністю оформлення та підписання комерційних актів у структурному підрозділі "Станція Маріуполь-Порт" (а.с. 102-103), відповідно до якого визначено підписантів комерційних актів. Так, комерційний акт підписано інженером з організації розшуку вантажів Іордановою М.А., та змінним агентом комерційним Сібгатулліною В.М. (посадові інструкції на а.с. 110-112, 104-109).
Таким чином, при підписанні комерційного акту №450003/687 від 25.06.2021 року з боку позивача було дотримано усі імперативні вимоги обов'язкової участі та підпису трьох визначених її представників, передбачені п.10 Правил складання актів.
Аналогічних висновків дійшов Верховний суд у постановах від 21.05.2018 у справі №916/2001/17 та від 23.06.2018 у справі №916/1993/17, від 23.11.2018 по справі №916/2450/17, від 21.08.2019 у справі №905/2360/18.
За правилами статті 24 Статуту та пункту 5.5. Правил оформлення перевізних документів, вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ними у накладній.
Таким чином, стаття 24 Статуту надає залізницям право перевіряти правильність відомостей, зазначених відправником у залізничній накладній, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній, у тому числі і на попутній станції.
Враховуючи наведені норми закону, суд зазначає, що чинним законодавством імперативно покладено на вантажовідправника відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у накладній, що є основним перевізним документом, який підтверджує укладення договору перевезення вантажу.
Правильність внесених відомостей підтверджено відповідальною особою відповідача - Ільчук Н.В., про що міститься відповідна відмітка в графі 55 накладної.
Як зазначено в пункті 2.3. Правил оформлення перевізних документів, у графі 55 "Правильність внесених відомостей підтверджую" представник відправника вказує свою посаду, розписується, засвідчуючи правильність відомостей, указаних ним у перевізному документів.
Як зазначено в пункті 5 Правил приймання вантажів до перевезення, затверджених наказом Міністерства транспорту України №644 від 21.11.2000р. (із змінами та доповненнями), загальна маса вантажу визначається відправником зважуванням або розрахунковим способом. Спосіб визначення маси вантажу відправник зобов'язаний зазначити в накладній. Усі засоби вимірювальної техніки, які використовуються для визначення маси вантажів, мають бути повірені відповідно до вимог чинного законодавства. Засоби ваговимірювальної техніки повинні бути взяті на облік залізницею та відповідати вимогам Інструкції про порядок застосування засобів ваговимірювальної техніки на залізничному транспорті України, затвердженої наказом Міністерства інфраструктури України від 31 липня 2012 року № 442, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11 жовтня 2012 року за № 1716/22028, та інших нормативно-правових актів.
Відповідно до пунктів 2.1. Інструкції про порядок застосування засобів ваговимірювальної техніки на залізничному транспорті України, затвердженої наказом Міністерства інфраструктури України №442 від 31.07.2012, засоби ваговимірювальної техніки (далі - ЗВВТ), які перебувають у власності як залізниць, так і організацій, які не належать до сфери управління Укрзалізниці (далі - сторонні організації), підлягають обліку залізницями.
У відповідності до пункту 7 Правил приймання вантажів до перевезення, маса вантажів, які перевозяться навалом, насипом, наливом, визначається зважуванням на вагонних вагах. Допускається використання інших типів ваг, крім вагонних, за умови їх відповідності вимогам законодавства про метрологію.
В пункті 22 Правил видачі вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України №644 від 21.11.2000 вказано, що перевірка маси вантажу на станції призначення проводиться, як правило, таким самим способом, яким цю масу було визначено на станції відправлення. Зважування вантажів на вагонних вагах провадиться в порядку, передбаченому Правилами приймання вантажів до перевезення.
Відповідно до пункту 2.3. Інструкції про порядок застосування засобів ваговимірювальної техніки на залізничному транспорті України, затвердженої наказом Міністерства інфраструктури України №442 від 31.07.2012, якщо ЗВВТ відповідають вимогам цієї Інструкції, інших нормативно-правових актів та нормативних документів, вони беруться на облік ревізором вагового господарства дирекції, який відповідно до вимог пункту 2.2 розділу 2 Правил технічної експлуатації залізниць України, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 20 грудня 1996 року № 411, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 25 лютого 1997 року за № 50/1854, оформлює технічний паспорт засобу ваговимірювальної техніки (далі - технічний паспорт ЗВВТ) згідно з додатком 1 до цієї Інструкції.
У технічному паспорті ЗВВТ робиться запис про повірку або державну метрологічну атестацію, вказується нормована похибка для різних режимів зважування згідно з вимогами пункту 1.9 розділу І цієї Інструкції, зазначається можливість зважування небезпечних вантажів згідно з наданими документами та робиться запис про придатність ЗВВТ для зважування відповідних вантажів, що перевозяться залізничним транспортом.
У технічному паспорті електронних ЗВВТ записуються також заводські номери датчиків, вагопроцесора, у разі потреби - контрольне число фіскальної реєстрації регулювання ЗВВТ, зазначене в експлуатаційних документах виробника ЗВВТ, яке визначає його технічний стан.
Технічні паспорти ЗВВТ, які зберігаються у начальника станції, є документами, згідно з якими розглядаються претензії, пов'язані з визначенням маси вантажу.
Відповідно до наявного в матеріалах справи технічного паспорту засобу ваговимірювальної техніки (ЗВВТ) №14 станції Нижньодніпровськ-Вузол Придніпровської залізниці (а.с. 129-138), оригінал якого оглянуто судом в судовому засіданні 17.02.2022) дата прийняття ЗВВТ в експлуатацію - 26.12.2012; міжповірочний інтервал ЗВВТ - 12 місяців; інтервал між оглядами-перевірками ЗВВТ - 6 місяців, відміткою у паспорті підтверджено, державна повірка здійснювалась 30.09.2020, ваги придатні для зважування. Тобто ваги, на яких проводилось контрольне переважування вантажу, проходили своєчасну перевірку та повірку. Відповідачем не надано доказів, які б викликали сумніви у достовірності показів зазначеного засобу ваговимірювальної техніки.
Враховуючи вищезазначене слідує, що станом на дату складання комерційного акту №450003/687 від 25.06.2021 засіб вимірювальної техніки був повірений як того вимагають норми чинного законодавства.
Таким чином комерційний акт №450003/687 від 25.06.2021 за своєю формою та змістом відповідає вимогам Статуту залізниць України та Правилам складання актів, а тому приймається судом в якості належного доказу на підтвердження факту невідповідності маси, зазначеної у накладній, фактичній масі вантажу.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що матеріалами справи підтверджується факт допущення відповідачем порушення, передбаченого статтею 122 Статуту.
Відповідно до ст. 920 ЦК України у разі порушення зобов'язань, що виникають з договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).
Як суд зазначав вище, вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ними у накладній (ст. 24 Статуту залізниць України).
Згідно зі ст. 122 Статуту залізниць України за неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача з відправника, порта стягується штраф у розмірі згідно із статтею 118 цього Статуту.
У відповідності до ст. 118 Статуту залізниць України за пред'явлення вантажу, який заборонено до перевезень або який потребує під час перевезення особливих заходів безпеки, та з неправильним зазначенням його найменування або властивостей з відправника, крім заподіяних залізниці збитків і витрат, стягується штраф у розмірі п'ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення.
Як вбачається з транспортної накладної №33890278 (а.с. 11), провізна плата вантажу вагону №63778435 становить 30926,00 грн. З її розміру позивачем визначено розмір штрафу за неправильне зазначення у залізничній накладній маси вантажу, який, відповідно до наданого позивачем розрахунку, складає 154630,00 грн. (30926,00 грн. (провізна плата) х 5 (згідно ст. 118 Статуту залізниць України) х 1 (кількість вагонів, в яких виявлено невірне зазначення маси вантажу).
Зі змісту ст.ст. 118, 122 Статуту залізниць України вбачається, що вантажовідправники несуть відповідальність за неправильно зазначену, у тому числі, масу вантажу й відповідальність останніх настає лише за сам факт допущення такого порушення.
Як визначає ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ст. 74 ГПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
За змістом статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Враховуючи викладене, вимоги позивача про стягнення з відповідача штрафу за неправильно зазначену масу вантажу у розмірі 154 630,00 грн. є обґрунтованими, заявленими відповідно до чинного законодавства та такими, що підлягають задоволенню.
Судові витрати, відповідно до ст. 129 ГПК України, покладаються на відповідача.
Керуючись статтями 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрмет-Інвест" (12700, Житомирська область, м. Баранівка, вул. Старченка, 12, ід. код 42256159)
- на користь Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03680, м. Київ, вул. Єжи Гедройця, 5, ід код 40075815) в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" АТ "Українська залізниця" (49602, м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, 108, ід. код 40081237) 154 630,00 грн. штрафу а також 2319,45 грн. сплаченого судового збору.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено: 21.10.22
Суддя Кудряшова Ю.В.
Віддрукувати:
1 - в справу;
2,3 - позивачу (рек.)
+ на електронну адресу: p.a-secretary@dp.uz.gov.ua
+ на електронну адресу представника позивача - адвоката Губорєвої Я.А.: ІНФОРМАЦІЯ_2
4- відповідачу (рек.)
+ на електронну адресу представника відповідача - адвоката Сачка А.В.: ІНФОРМАЦІЯ_1