Рішення від 11.10.2022 по справі 906/601/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,

e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ 03499916

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" жовтня 2022 р. м. Житомир Справа № 906/601/20

Господарський суд Житомирської області у складі: судді Машевської О.П.

за участю секретаря судового засідання: Риданової Є.С.

за участю представників сторін:

від позивача/відповідача: Цуркан М.І., адвокат, ордер серії ВЕ №1014194 від 29.05.20р.

від відповідача/позивача: Єгоров С.О., адвокат, ордер серії ЖТ №088964 від 14.09.21р. (в судовому засіданні 29.08.22р., 02.09.22р., 05.09.22р., 14.09.22р. та 11.10.22р.) , Ходак В.В., адвокат, ордер серії АВ № 1030064 від 09.02.22р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Він Стрім" (м. Київ)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Клін Стрім" (м. Житомир)

про захист честі, гідності та ділової репутації

та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Клін Стрім" (м. Житомир) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Він Стрім" (м. Київ) про визнання недійсним договору

Процесуальні дії по справі.

Рішенням Господарського суду Житомирської області від 29.01.2021, залишеним без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 24.03.2021, відмовлено у задоволенні первісного позову про захист честі, гідності та ділової репутації та задоволено зустрічний позов про визнання недійсним договору про передачу у тимчасове користування технічних умов та виключних прав на них від 16.01.2020, укладений між сторонами спору.

Постановою Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 15.07.2021 року судові рішення першої та апеляційної інстанції скасовано та передано справу на новий розгляд.

Відповідно до ч.1 ст. 316 ГПК України вказівки, що містяться у постанові суду касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої та апеляційної інстанцій під час нового розгляду справи.

Обов'язковими є наступні вказівки, що містяться у постанові ВС/КГС від 15.07.2021р.:

- при розгляді первісного позову суди повинні були в першу чергу визначати характер поширеної інформації та з'ясовувати, чи є вона фактичним твердженням, чи оціночним судженням, однак судами такі обставини не встановлювались;

- при розгляді зустрічного позову суди застосували норми права, які не підлягають застосуванню до спірних правовідносин та не застосували норми матеріального права, які підлягали застосуванню до цих правовідносин; з огляду на предмет і підстави заявленого позову, залишилося поза увагою суду питання щодо відповідності спірного договору вимогам частини першої статті 232 ЦК України;

- так, встановивши обставини, що ОСОБА_1 станом на час укладання спірного договору мав право на вчинення таких дій від імені ТОВ "Клін Стрім" не дослідили того, чи є обставина наявності родинних зв'язків між підписантами спірного договору тією самою обставиною, яка може свідчити про недобросовісність директора ТОВ "Клін Стрім" та таких, що вчинені з особистою заінтересованістю зі зловживанням останнім своїми посадовими обов'язками, що в силу положень частини першої статті 232 ЦК України є підставою для визнання його недійсним;

- судами першої та апеляційної інстанцій належним чином не з'ясовано й не перевірено усіх обставин справи, включаючи дослідження обставин щодо виконання юридичними особами договору про передачу у тимчасове користування технічних умов та виключних прав на них.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.08.21р. справу №906/601/20 передано на новий розгляд судді Машевській О.П.

Ухвалою суду від 18.08.21р. справу №906/601/20 прийнято до провадження за правилами загального позовного провадження, стадія - підготовче провадження.

Цією ж ухвалою постановлено сторонам спору, для виконання вказівок ВС/КГС, викладених у п.п. 6.69 та 6.70 постанови від 15.07.2021, надіслати на поштову адресу суду та в копії іншій стороні листом з описом вкладення у строк до 15.09.21р. письмові пояснення по суті такого питання: чи всі докази були подані на підтвердження обставин справи для їх з'ясування (встановлення) судами при розгляді справи вперше.

В подальшому судом постановлено низку ухвал суду як на стадії підготовчого провадження , так і на стадії розгляду справи по суті.

Так, ухвалою суду від 03.12.21р. відмовлено у задоволенні клопотання представника ТОВ "Він Стрім" , адвоката Цуркана М.І., від 24.11.21р. ( вх. № г/с 02-44/2008/21 від 25.11.21р.) про забезпечення позову шляхом тимчасового зупинення роботи вебсайту за доменним ім'ям cleanstream.com.ua в мережі Інтернет до постановлення судового рішення у справі №906/601/20.

Ухвалою суду від 09.02.22р. відмовлено учасникам справи у задоволенні заяви від 11.01.22р. (вх. № г/с 01-44/50/22) про врегулювання спору у цій справі з участю судді за правилами ст. 186 ГПК України.

Цією ж ухвалою суду закрито підготовче провадження та призначено справу №906/601/20 до судового розгляду по суті на 12:00 год. 28.02.22р.

Ухвалами суду від 28.02.22 р., від 28.03.22р. та від 19.04.22р. судові засідання з розгляду справи по суті відкладено з підстав у них наведених.

Ухвалою суду від 22.06.22р. залишено без розгляду по суті заяву ТОВ "Клін Стрім", подану до суду від імені товариства керівником Коцюбою І.М. ( вх. № г/с 6885 від 19.05.22р.) про припинення представництва за ордером інтересів ТОВ "Клін Стрім" адвокатом Ходаком В.В. та повідомлення за вих. № 27/05/01 від 27.05.2022р. про припинення договірних відносин між ТОВ "Клін Стрім" та адвокатом Єгоровим С.О., подане до суду від імені товариства комерційним директором ОСОБА_1

Цією ж ухвалою постановлено не приймати відмову ТОВ "Клін Стрім" від зустрічного позову у справі № 906/601/20, висловлену у заяві від 12.05.2022 ( вх. № г/с 01-44/397/22 від 13.03.22р.) від імені товариства адвокатом Ходаком В.В., повноваження якого підтверджуються ордером серії АВ № 1030064 від 09.02.22р. і продовжити розгляд зустрічного позову по суті.

Окрім того, відмовлено у прийнятті визнання ТОВ "Клін Стрім" первісного позову, висловлене у заяві від 12.05.22р.( вх. № г/с 6508 від 13.03.22р.) від імені товариства адвокатом Ходаком В.В., повноваження якого підтверджуються ордером серії АВ № 1030064 від 09.02.22р.

У п.4 резолютивної ухвали суду від 22.06.22р. призначено судове засідання для розгляду справи по суті за вимогами первісного та зустрічного позовів на 14:30 год. 09.08.22 р.

Ухвалою суду від 09.08.22р., серед іншого, призначено судове засідання на 14:30год. 29.08.22р., прийнято до розгляду по суті заяву ТОВ "Клін Стрім" про відмову від зустрічного позову від 08.08.22р. ( вх. № г/с 01-44/756/22 від 08.08.22р.), підписану комерційним директором ОСОБА_1, відмовлено представнику ТОВ "Він Стрім" адвокату М.І. Цуркану у задоволенні клопотання від 04.08.22р. ( вх. № г/с 11158/22 від 04.08.22р.) про допит свідка.

Ухвалою суду від 29.08.22р. залишено без розгляду по суті заяву ТОВ "Клін Стрім" про відмову від зустрічного позову від 08.08.22р. (вх. № г/с 01-44/756/22 від 08.08.22р.), підписану комерційним директором ОСОБА_1.

Ухвалою суду від 29.09.22р. в судовому засіданні оголошено перерву до 12:00год. 11.10.22 р.

У судовому засіданні 11.10.22р. ухвалено вступну та резолютивну частини рішення суду про відмову у зустрічному позові та про часткове задоволення первісного позову.

Виклад позицій учасників судового процесу, заяви, клопотання.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Він Стрім" (позивач за первісним позовом) звернулось до Господарського суду Житомирської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Клін Стрім" (відповідач за первісним позовом) про захист честі, гідності та ділової репутації. ТОВ "Він Стрім" просило суд, зокрема: визнати інформацію, поширену на вебсайті http:www.cleanstream.com.ua/ під заголовком: "Внимание! Производят контрафактную продукцию и не являются производителями" недостовірною та такою, що порушує честь, гідність, ділову репутацію TOB "Він Стрім"; зобов'язати посадову особу (директора) ТОВ "Клін Стрім" протягом двох днів після набрання рішенням суду в цій справі законної сили спростувати недостовірну інформацію шляхом розміщення (оприлюднення) на вебсайті http:www.cleanstream.com.ua/ статтю під заголовком: "Повідомляємо, що інформація, поширена стосовно ТОВ "Він Стрім" та його посадових осіб на сайті "Клін Стрім" під назвою: "Внимание! Производят контрафактную продукцию и не являются производителями", є недостовірною, такою що вводить користувачів вебсайту в оману та такою, що порушує честь, гідність, ділову репутацію ТОВ "Він Стрім"; стягнути з ТОВ "Клін Стрім" на користь ТОВ "Він Стрім" 428 000,00 грн матеріальної шкоди за розповсюдження недостовірної інформації.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач за первісним позовом завдав шкоди честі, гідності і діловій репутації ТОВ "Він Стрім", оприлюднивши невизначеному колу осіб інформацію, яка не відповідає дійсності, принижує авторитет підприємства в очах контрагентів та необґрунтовано ставить під сумнів дотримання у діяльності товариства моральних і правових норм чим наносить шкоду діловій репутації товариства. Зокрема, впливає на господарську діяльність товариства, спричиняючи матеріальні збитки.

Ухвалою суду від 16.06.2020 відкрито провадження у справі №906/601/20 за правилами загального позовного провадження.

03.07.2020 ТОВ "Клін Стрім" ( позивач за зустрічним позовом) подано до суду зустрічну позовні заяву у справі №906/601/20 про визнання недійсним договору про передачу у тимчасове користування технічних умов та виключних прав на них від 16.01.2020, укладеного між ТОВ "Він Стрім" та ТОВ "Клін Стрім".

Зустрічні позовні вимоги обґрунтовано тим, що комерційний директор ТОВ "Клін Стрім" ОСОБА_1 не мав необхідного обсягу цивільної дієздатності на укладання цього договору, а спірний договір було укладено без наміру набуття цивільних прав та обов'язків. ТОВ "Клін Стрім" вказує про те, що ОСОБА_1 та інша сторона спірного правочину - ТОВ "Він Стрім" в особі директора ОСОБА_2 діяли недобросовісно, та, зокрема, ОСОБА_1 нерозумно і з перевищенням повноважень. Останній станом на час підписання спірного договору не був призначений на посаду комерційного директора ТОВ "Клін Стрім" та не перебував із товариством у трудових відносинах. Крім того відповідач за первісним позовом вказує про те, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є рідними братами, а спірний договір укладено без наміру набуття цивільних прав та обов'язків за ним. Зокрема, за твердженням ТОВ "Клін Стрім" предмет договору (Технічні умови ТУ У20.4-39353694-001:2015 "Засоби дезінфекційні (антисептичні) для рук та шкіряних покривів "Клін Стрім" (CLEAN STREAM) у паперовому вигляді ніколи не перебували у підписанта спірного договору - ОСОБА_1 . Також позивач за зустрічним позовом стверджує, що спірний договір укладено для виправдання перед контрагентами завуальованої незаконності виготовлення ТОВ "Він Стрім" продукції на яку відсутні висновки санітарно-епідеміологічної експертизи про їх відповідність державним вимогам та стандартам.

Ухвалою суду від 23.07.2020 постановлено зустрічний позов ТОВ "Клін Стрім" до ТОВ "Він Стрім" об'єднати в одне провадження з первісним позовом у справі №906/601/20.

Під час нового розгляду справи, сторони спору не подавали заяви про зміну предмета або підстав позову при новому розгляді справи на підставі ч.4 ст. 46 ГПК України.

З врахуванням викладеного, справу розглянуто щодо того ж предмету спору за первісним та зустрічним позовами, та за тими ж фактичними та правовими підставами, в тому числі, які визначені касаційною інстанцією як обов'язкові для застосування при вирішенні зустрічного позову.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

02.07.2018 між ТОВ "Він Стрім" ( покупець) в особі директора ОСОБА_2 та ТОВ "Клін Стрім" (постачальник) в особі директора ОСОБА_3 укладено договір поставки 02/07/18 за умовами пункту 1.1 якого постачальник зобов'язується передати, а покупець - прийняти та оплатити продукцію, яку виготовляє постачальник на умовах, визначених в цьому договорі. У додатку 1 до договору поставки 02/07/18 наведено перелік товару.

01.10.2019 між ТОВ "Він Стрім" (покупець) та ТОВ "Клін Стрім" (продавець) укладено додаткову угоду до договору поставки 02/07/18 відповідно до пункту 1 якої покупець зобов'язаний купувати у постачальника товар не менше 5 тон на місяць. За умовами пункту 2 додаткової угоди постачальник реалізує свою продукцію виключно через покупця. У випадку порушення даного пункту постачальник відшкодовує покупцю понесені збитки у розмірі вартості товару, який проданий третій особі.

На підтвердження обставин щодо виконання сторонами умов договору поставки 02/07/18, в матеріалах справи наявні видаткові накладні та акт звірки взаєморозрахунків за січень 2020 року.

16.01.2020 між ТОВ "Клін Стрім" (власник) в особі комерційного директора (підписанта) ОСОБА_1 та ТОВ "Він Стрім" (користувач) в особі директора ОСОБА_2 укладено договір про передачу у тимчасове користування технічних умов та виключних прав на них (надалі - Договір про користування ТУ ).

Відповідно до пункту 1.1 Договору про користування ТУ ТОВ "Клін Стрім" як власник передає у тимчасове платне користування користувачу Технічні умови ТУ У 20.4-39353694-001:2015 "Технічних умов ТУ У 20.4-39353694-001:2015 "Засоби дезінфекційні (антисептичні) для рук та шкірних покривів "КЛІН СТРІМ (CLEAN STREAM)" (технічні умови) та виключні права на них (об'єкт користування), а ТОВ "Він Стрім" як користувач приймає об'єкт користування у тимчасове користування та зобов'язується сплачувати власнику винагороду за користування ним.

За змістом положень пунктів 1.2, 1.3 Договору про користування ТУ під передачею ТУ та виключних прав на них розуміється передача власником користувачеві копій, зроблених з оригіналів, засвідчених оригінальною печаткою власника. Приймання-передача об'єкту користування здійснена сторонами одночасно з підписанням цього договору без підписання будь-яких додаткових документів. Під користуванням ТУ в договорі розуміється право користувача виробляти самостійно та/або шляхом розміщення замовлень на виготовлення у третіх осіб та право розповсюджувати продукцію, виготовлену за ТУ (пункт 1.4. договору). Під виключними правами в цьому договорі розуміється термін, що визначений Законом України "Про авторське право та суміжні права" від 23.12.1993 3792-ХІІ (пункт 1.4.1 договору).

За умовою пункту 5.1 Договору про користування ТУ ТОВ "Він Стрім" має право на користування предметом договору протягом терміну дії цього договору. Договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами та діє протягом 20 років з дати його підписання, тобто до 16.01.2040. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну цього договору після закінчення його строку, договір вважається продовженим щоразу на 5 календарних років на визначених цим договором умовах.

Згідно з пунктом 2.1 Договору про користування ТУ за використання об'єкту власнику сплачується 1000,00грн за кожен рік. Оплата здійснюється у безготівковому порядку, не пізніше 31 грудня кожного календарного року.

У пункті 6.1 Договору про користування ТУ погоджено, що у випадку переходу прав власності на об'єкт користування, цей договір не втрачає силу, а є чинним на визначених у ньому умовах для нового власника, про що власник зобов'язаний його попередити та нести всі негативні наслідки не повідомлення.

18.01.2020 між ТОВ "Клін Стрім" в особі комерційного директора (підписанта) ОСОБА_1 та ТОВ "Він Стрім" в особі директора ОСОБА_2 укладено додаткову угоду 1 до Договору про користування ТУ, згідно з пунктом 1 якої сторони дійшли згоди внести зміни до пункту 1.1 та викласти його у такій редакції: "За цим договором власник передає у тимчасове платне користування користувачеві Технічні умови ТУУ 20.4-39353694-001:2015 "Гелі косметичні Антисептичні для рук "Клін Стрім" (Clean Stream)" та Технічні умови ТУ У 20.4-39353694-001:2015 з урахуванням змін 1 від 01.02.2017 "Гелі косметичні Антисептичні для рук "Клін Стрім" (Clean Stream)" (далі - технічні умови) та виключні права на них (далі - об'єкт користування), а користувач приймає об'єкт користування у тимчасове користування та зобов'язується сплачувати власнику винагороду за користування ним".

27.04.2020 адвокатом Цуркан М.І. в інтересах ТОВ "Він Стрім" проведено фіксацію змісту вебсторінки за адресою у мережі Інтернет: http://www.cleanstream. com.ua/rus/contact_rus, на якій її власник у вигляді, доступному для публічного ознайомлення, розмістив публікацію під назвою (мовою оригіналу): "Внимание! Производят контрафактную продукцию и не являются производителями" та зазначено TOB "Він Стрім" код ЄДРПОУ 42215547, м. Київ, п-т.Голосіївський, 58, кв.156.

Судом встановлено, що згідно з експертним висновком 94/2020-ЕВ від 04.05.2020 (складений ДП "Центр компетенції адресного простору мережі Інтернет" Консорціуму "Український центр підтримки номерів і адрес"), який складено за результатами проведеної фіксації і дослідження змісту веб-сторінки у мережі Інтернет, а також довідкою 110/2020-Д від 08.05.2020 з відомостями про власника веб-сайту або інформацією про його встановлення - реєстрантом доменного імені являється ТОВ "Клін Стрім" (уповноважена особа ОСОБА_3 ), місцезнаходження якого зазначено: м. Житомир, Слобідська, 27.

18.05.2020 ТОВ "Він Стрім" надіслало ТОВ "Клін Стрім" претензію щодо спростування недостовірної інформації, зокрема, способом у ній вказаному та про перерахування на розрахунковий рахунок позивача за первісним позовом суми завданих збитків. Вказана претензія ТОВ "Він Стрім" залишена відповідачем за первісним позовом без реакції та без задоволення. Вказані обставини стали підставою для звернення ТОВ "Він Стрім" до суду з позовом про захист честі, гідності та ділової репутації.

Судом також встановлено, що за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань засновниками юридичних осіб, є :

- ТОВ "Він Стрім": ОСОБА_1 (керівник з 08.06.2018), ОСОБА_4 та ОСОБА_5 ;

- ТОВ "Клін Стрім": ОСОБА_6 (керівник з 14.08.2014) та ОСОБА_1 підписант (комерційний директор).

Одним з напрямків діяльності ТОВ "Він Стрім" та ТОВ "Клін Стрім" є виробництво мила та мийних засобів, засобів для чищення та полірування (код КВЕД 20.41).

Відповідно до пунктів 15.11, 15.12, 15,16 статуту ТОВ "Клін Стрім" директор відповідає як за діяльність дирекції товариства в цілому, так і за виконання покладених на нього окремих завдань. Директором та членами дирекції товариства можуть бути особи, які перебувають з товариством у трудових відносинах. Для забезпечення діяльності товариства призначається комерційний директор з повноваженнями директора товариства.

Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, не визнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.

1. Мотиви суду щодо особливостей предмету спору у цій справі.

Справедливо вирішити спір між юридичними особами, що виник із здійснення ними господарської діяльності - завдання господарського судочинства ( ч.1 ст. 2 ГПК України ( надалі - Кодекс).

Справедливість - одна з основних засад права, є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права (абз. 2 п.3.4 мотивувальної частини Рішення КСУ від 01.12.2004р. у справі № 1-10/2004 (справа про охоронюваний законом інтерес).

Принцип пропорційності господарського судочинства у спорі, що виник у зв'язку із здійсненням господарської діяльності, спрямований на врахування судом при його вирішенні особливостей предмета спору та його значення для сторін такого спору ( ст. 15 Кодексу).

Відповідно до ч. 4 ст. 11 Кодексу судові рішення та ухвали Європейського суду з прав людини з будь-якої справи, що перебувала в його провадженні, є джерелами права для національного суду ( надалі у тексті - Суд).

Прецедентна практика Суду ґрунтується на тому, що терміну "спір" необхідно надавати основного, а не формального значення. Важливо також не звертати уваги на форму та мовні засоби, що використовуються, а спиратися на реальні події відповідно до обставин кожної справи.

"Справжній" спір є там, де результат судових проваджень є значущим для цивільних прав та обов'язків його сторін (Ulyanov v. Ukraine, ухвала від 5 жовтня 2010 р., заява № 16472/04 ).

Визначення предмета спору є правом позивача (постанова ВПВС від 17.04.18 р. у справі № 523/9076/16-ц).

Під предметом спору слід розуміти матеріально-правовий об'єкт, з приводу якого виник правовий конфлікт між позивачем і відповідачем (постанови ВПВС від 17.04.18р. у справі № 523/9076/16-ц, від 13.03.19р. у справі № 916/3245/17).

В свою чергу, поняття "сторона у спорі" може не бути тотожним за змістом поняттю "сторона у цивільному процесі": сторонами в цивільному процесі є такі її учасники як позивач і відповідач, тоді як сторонами у спорі є належний позивач і той належний відповідач, до якого звернута відповідна матеріально-правова вимога позивача (пункти 138-140 постанови Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 у справі № 183/1617/16, пункт 66 постанови від 29.05.2019 у справі № 367/2022/15-ц).

У цій справі спір вирішувався між його сторонами - ТОВ "Він Стрім" та ТОВ "Клін Стрім".

Так, предметом спору за первісним позовом ТОВ "Він Стрім" є поширена ТОВ "Клін Стрім" у публікації під назвою (мовою оригіналу): "Внимание! Производят контрафактную продукцию и не являются производителями" інформація, яка стосувалася безпосередньо ТОВ "Він Стрім", яку позивач вважає недостовірною, такою, що порушує особисті немайнові права та завдає шкоди діловій репутації позивача , а також негативно впливає на його діяльність, оскільки доведена до відома невизначеної кількості осіб через мережу Інтернет.

Предметом спору за зустрічним позовом ТОВ "Клін Стрім" є дійсність договору від 16.01.2020 про передачу у тимчасове користування технічних умов та виключних прав на них та додаткової угоди №1 від 18.01.2020 до нього, підписаного від імені ТОВ "Клін Стрім" комерційним директором ОСОБА_1 Спростування дійсності зазначеного договору обґрунтовується тим, що комерційний директор та співзасновник ТОВ "Клін Стрім" ОСОБА_1 не мав необхідного обсягу цивільної дієздатності на його укладання від імені товариства, оскільки не перебував з юридичною особою у трудових відносинах; укладаючи договір від імені товариства комерційний директор діяв недобросовісно та нерозумно, оскільки його рідний брат ОСОБА_2 є директором іншої сторони спірного правочину - ТОВ "Він Стрім" ; більше того, оспорюваний договір укладено сторонами без наміру набуття цивільних прав та обов'язків за ним, а виключно для виправдання перед контрагентами завуальованої незаконності виготовлення ТОВ "Він Стрім" продукції на яку відсутні висновки санітарно-епідеміологічної експертизи про їх відповідність державним вимогам та стандартам.

2. Мотиви суду щодо обраних сторонами спору способів захисту порушених, за їх доводами, прав та інтересів як належних та ефективних.

Пункт 1 статті 6 Конвенції, яка є джерелом права для національного суду ( ч.4 ст. 11 Кодексу), гарантує кожному "право на суд", яке включає не тільки право ініціювати провадження, але й право отримати "вирішення" спору судом (рішення Суду у справі "Андрієвська проти України" від 01.12.2011).

Відсутність у провадженні будь-яких вимог грошового характеру не є вирішальним елементом при визначенні того, чи застосовується пункт 1 статті 6 Конвенції у його цивільному аспекті (рішення Суду у справі "Савіцький проти України" від 26.07.2012).

Вирішальним для визначення того, чи стосується справа прав цивільного характеру, є безпосередньо характер права, яке є предметом розгляду (рішення Суду у справі "Церква села Сосулівка проти України" від 28.02.2008).

Саме тому, дійсна сутність відповідних позовних вимог оцінюється судом виходячи з правових та фактичних підстав позову, наведених у позовній заяві, а не лише тільки з формулювань її прохальної частини, які можуть бути недосконалими ( постанова ВПВС від 13.10.20р. у справі № 447/455/17).

Гарантоване ст. 55 Конституції України й конкретизоване в законах України право на судовий захист вимагає, щоб твердження про порушення прав було обґрунтованим. Тобто порушення має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

Відсутність ж обставин, які підтверджували б наявність порушення права позивача, за захистом якого він звернувся до суду, є підставою для відмови у задоволенні позову (постанова ВП ВС від 11.09.18р. у справі № 905/1926/16).

Підставою для відмови у позові є також не доведення позивачем порушення його права чи безпосереднього інтересу ( постанова ВПВС від 28.09.21р. у справі № 761/45721/16-ц).

В свою чергу, судовий захист реально порушеного права має бути ефективним, тобто повинен здійснюватися з використанням такого способу захисту, який може відновити, наскільки це можливо, відповідні права позивача, а у випадку, якщо таке відновлення неможливе - встановити компенсацію за порушення (див. пункт 57 постанови ВП ВС від 05.06.18 року у справі № 338/180/17).

В аспекті забезпечення гарантій, визначених ст.13 Конвенції, спосіб захисту, щоб бути ефективним, має бути незалежним від будь-якої вжитої на розсуд державних органів дії, бути безпосередньо доступним для тих, кого він стосується; спроможним запобігти виникненню або продовженню стверджуваного порушення чи надати належне відшкодування за будь-яке порушення, яке вже мало місце (п. 59 рішення Суду від 06.09.2005 у справі «Гурепка проти України»; п.29 рішення Суду від 16.08.2013 р. у справі «Гарнага проти України» ).

Позивач за первісним позовом ТОВ "Він Стрім" , вважаючи право порушеним, обрав способом захисту позов про спростування поширеної ТОВ "Клін Стрім" на власному веб-сайті інформації про незаконну діяльність юридичної особи у сфері виробництва антисептичних та дезінфікуючих засобів, яка через мережу Інтернет стала відомою невизначеному колу осіб.

Позивач за зустрічним позовом ТОВ "Клін Стрім", також вважаючи право порушеним, обрав способом захисту позов про визнання договору від 16.01.2020 про передачу у тимчасове користування технічних умов та виключних прав на них недійсним.

За наслідками вирішення спору, суд дійшов висновку про відсутність підстав вважати порушеними права ТОВ "Клін Стрім" укладенням оспорюваного договору від його імені співзасновником та комерційним директором ОСОБА_1 та наявними підстави вважати порушеними права ТОВ "Він Стрім" про недостовірність поширеної щодо товариства інформації про його господарську діяльність. Мотиви такому висновку суд викладатиме далі по тексту.

3. Мотиви суду щодо взаємопов'язаності первісного та зустрічного позовів у цій справі.

Взаємопов'язаність зустрічного та первісного позовів може виражатись, серед іншого, у підставах цих позовів або поданих доказах. Зважаючи на положення ч.2 ст. 180 Кодексу, зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом за умови не лише їх взаємопов'язаності, а й доцільності їх спільного розгляду (п.п. 44 та 45 постанови ВПВС від 20.03. 2019 року у справі № 910/2987/18).

За загальним правилом, подання зустрічного позову, задоволення якого виключатиме повністю або частково задоволення первісного позову, має на меті довести відсутність матеріально-правової підстави для задоволення первісного позову через відсутність матеріальних правовідносин, з яких випливає суб'єктивне право позивача за первісним позовом ( п. 45 постанови ВПВС від 20.03. 2019 року у справі № 910/2987/18).

Водночас у цій справі зустрічний позов ТОВ "Клін Стрім" не може спростувати матеріально-правові підстави, на яких ґрунтується первісний позов ТОВ "Він Стрін". Фактично розгляд обох позовів в одному провадженні суд вважає доцільним з підстав суб'єктного складу спірних відносин, обставин через які вони виникли та ухвалення за результатами їх вирішення одного рішення суду, що відповідає принципу правової визначеності. Адже правило, якого намагається дотримуватися ВПВС у своїй практиці, це «один спір - один процес» (https://supreme.court.gov.ua/supreme/pres-centr/zmi/915159/).

4. Мотиви суду щодо відмови у задоволенні зустрічного позову ТОВ "Клін Стрім" про визнання договору від 16.01.2020 про передачу у тимчасове користування технічних умов та виключних прав на них недійсним.

4.1. Поняття правочину, різновидом якого є договір, і поняття правовідносин, різновидом яких є зобов'язання, нетотожні: правочином є дії, спрямовані на створення юридичних наслідків, а правовідносини - це урегульовані суспільні відносини, змістом яких є права й обов'язки учасників цих відносин (суб'єктів правовідносин). Договірні правовідносини виникають на підставі договору. Останній є юридичним фактом (домовленістю, взаємопов'язаними діями), із яким пов'язане виникнення зобов'язання. Отже, виникнення правовідношення, зокрема зобов'язання, не є тотожним укладенню договору ( п. 24 постанови ВПВС від 22.09.22 р. у справі № 462/5368/16-ц).

За вимогами, встановленими ч.5 статті 203 ЦК України, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Це загальне правило конкретизоване у статті 234 ЦК України, вказуючи на недійсність правочину, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином (п.4.9 постанова ВПВС від 29.06.2021 у справі № 910/23097/17).

Оцінюючи спрямованість договору від 16.01.2020 про передачу у тимчасове користування технічних умов та виключних прав на них на реальне настання правових наслідків для його сторін станом на дату його вчинення (укладення) - 16.01.2020, суд звертається до Цивільного кодексу України в редакції, чинній станом на визначену дату.

Відповідно до положень ЦК України:

- за договором комерційної концесії одна сторона (правоволоділець) зобов'язується надати другій стороні (користувачеві) за плату право користування відповідно до її вимог комплексом належних цій стороні прав з метою виготовлення та (або) продажу певного виду товару та (або) надання послуг; відносини, пов'язані з наданням права користування комплексом прав, регулюються цим Кодексом та іншим законом (стаття 1115);

- предметом договору комерційної концесії є право на використання об'єктів права інтелектуальної власності (торговельних марок, промислових зразків, винаходів, творів, комерційних таємниць тощо), комерційного досвіду та ділової репутації (частина перша статті 1116);

- правоволоділець зобов'язаний передати користувачеві технічну та комерційну документацію і надати іншу інформацію, необхідну для здійснення прав, наданих йому за договором комерційної концесії, а також проінформувати користувача та його працівників з питань, пов'язаних із здійсненням цих прав (частина перша статті 1120).

Аналогічне визначення договору комерційної концесії передбачене ст. 366 ГК України.

Як мотивувала Велика Палата Верховного Суду договір є юридичним фактом із яким пов'язане виникнення зобов'язання. З договору можуть виникати одне або декілька зобов'язань ( п. п. 24, 26 постанови ВПВС від 22.09.22 р. у справі № 462/5368/16-ц).

Так, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку ( ст. 509 ЦК України). Аналогічне визначення господарського зобов'язання передбачене ст. 173 ГК України.

Усталеним як в доктрині приватного права, так і судовій практиці, є те, що під принципами виконання зобов'язань розуміються загальні засади згідно яких здійснюється виконання зобов'язання. Як правило виокремлюється декілька принципів виконання зобов'язань, серед яких: належне виконання зобов'язання; реальне виконання зобов'язання; справедливість добросовісність та розумність (частина третя статті 509 ЦК України). Принцип належного виконання полягає в тому, що виконання має бути проведене: належними сторонами; щодо належного предмету; у належний спосіб; у належний строк (термін); у належному місці. Принцип реального виконання слід розуміти як виконання зобов'язання в натурі, тобто вчинення саме тих дій які складають зміст зобов'язання. За нормально розвитку зобов'язальних правовідносин зобов'язання виконується належно і реально.

З урахуванням принципів цивільного права, зокрема, добросовісності, справедливості та розумності (ст.ст.3, 509 ЦК України), сумніви щодо дійсності, чинності та виконуваності договору (правочину) повинні тлумачитися судом на користь його дійсності, чинності та виконуваності».

Тобто, з урахуванням принципу тлумачення favor conractus (тлумачення договору на користь дійсності) сумніви щодо дійсності, чинності та виконуваності договору (правочину) повинні тлумачитися судом на користь його дійсності, чинності та виконуваності ( близькі за змістом висновки викладено ВПВС у постановах від 18.03.20р. у справі №902/417/18, від 29.09.20р. у справі № 688/2908/16-ц).

У п. 6.43 постанови Верховного Суду від 15.07.2021 у цій справі зазначено наступне: "Судами встановлено обставини щодо відсутності подальшого схвалення спірного договору ТОВ "Клін Стрім". Зокрема, судами встановлено, що грошові кошти у розмірі 1000,00грн які ТОВ "Він Стрім" сплачено на користь ТОВ "Клін Стрім" на виконання умов цього договору було повернуто останнім, як помилково перераховані, що дає підстави дійти висновку про відсутність подальшого схвалення спірного договору зі сторони ТОВ "Клін Стрім".

У п. 6.69 постанови Верховного Суду від 15.07.2021 у цій справі також зазначено:"... судами першої та апеляційної інстанцій належним чином не з'ясовано й не перевірено усіх обставин справи .... включаючи дослідження обставин щодо виконання юридичними особами договору про передачу у тимчасове користування технічних умов та виключних прав на них, керуючись законом".

Судом встановлено, що п.1.1. договору від 16.01.2020 про передачу у тимчасове користування технічних умов та виключних прав на них у первісній редакції діяв лише два днів, оскільки додатковою угодою від 18.01.2020 його було викладено у новій редакції: "За цим договором власник передає у тимчасове платне користування користувачеві Технічні умови ТУУ 20.4-39353694-001:2015 "Гелі косметичні Антисептичні для рук "Клін Стрім" (Clean Stream)" та Технічні умови ТУ У 20.4-39353694-001:2015 з урахуванням змін 1 від 01.02.2017 "Гелі косметичні Антисептичні для рук "Клін Стрім" (Clean Stream)" (далі - технічні умови) та виключні права на них (далі - об'єкт користування), а користувач приймає об'єкт користування у тимчасове користування та зобов'язується сплачувати власнику винагороду за користування ним".

Судом встановлено, що за умовою п. 1.3 договору від 16.01.2020 про передачу у тимчасове користування технічних умов та виключних прав на них під користуванням ТУ в договорі розуміється право користувача виробляти самостійно та/або шляхом розміщення замовлень на виготовлення у третіх осіб та право розповсюджувати продукцію, виготовлену за ТУ (пункт 1.4. договору).

Зміст інших умов договору від 16.01.2020 про передачу у тимчасове користування технічних умов та виключних прав на них не встановлює для користувача зобов'язання розпочати виробництво продукції у конкретно визначений строк, місці , за наявності певного обладнання та штату найманих працівників тощо. Відсутні у цьому договорі також умови про обов'язкове виробництво певної кількості продукції протягом певного звітного періоду тощо . Будь-яких додаткових зобов'язань користувача перед власником технічних умов , окрім сплати винагороди у розмірі 1000,00грн за рік зі строком сплати до 31 грудня кожного календарного року, договір від 16.01.2020 про передачу у тимчасове користування технічних умов та виключних прав на них не містить.

Судом встановлено, що ТОВ "Він Стрім" перерахувало на рахунок ТОВ "Клін Стрім" 1000,00грн платіжним дорученням №391 від 16.03.2020 з призначенням платежу: " оплата згідно договір б/н від 16.01.2020", які в подальшому ТОВ "Клін Стрім" платіжним дорученням № 1321 від 09.04.2020 повернув як помилково перераховані ТОВ "Він Стрім" ( а.с. 116,124 т.1).

Для доведення факту здійснення виробництва продукції після укладення договору від 16.01.2020 про передачу у тимчасове користування технічних умов та виключних прав на них, ТОВ "Він Стрім" подало платіжні доручення за період з 23.04.2020 до 30.04.2020 на оплату води, на придбання засобу проти замерзання "Зима", каністр, етикеток, гофрованого ящика, спирту ізопропилового та запашної суміші , а також відомість розподілу виплат на заробітну плату ( а. с. 130-140, т.1).

З ухвали Житомирського апеляційного суду від 13.05.2020 у справі №296/2713/20 судом встановлено, що під час обшуку 07.04.2020 в складських приміщеннях, що розташовані за адресою: Київська область, Бориспільський район, с.Щасливе, вул. Перспективна, буд.2, було вилучено майно, власником якого є ТОВ "Він Стрім" згідно договору № 17-03/2020на виготовлення косметичної продукції, укладеного 17.03.2020 з ТОВ "Експерт косметик" ( а.с. 150, т.1).

З ухвали Корольовського районного суду м. Житомира від 13.04.2020 у справі № 296/2711/20 встановлено, що під час розгляду клопотання слідчого накласти арешт на вилучене майно 07.04.2020 у складських приміщеннях, що розташовані за адресою: м. Київ, вул. Світлогірська, буд.2/25, представник ТОВ "Він Стрім" надав докази, що підтверджують придбання товариством сировини - дезинфікуючого засобу на підставі договору поставки на внутрішній ринок № 20дз від 02.04.2020, укладеного з ДП підприємство спиртової та лікеро-горілчаної промисловості "УКРСПИРТ"; що законність перебування майна у складських приміщеннях , що розташовані за адресою: м. Київ, вул. Світлогірська, буд.2/25, підтверджено договором оренди тощо ( а.с. 155, т.1).

Факту здійснення ТОВ "Він Стрім" виробництва продукції після укладення договору від 16.01.2020 про передачу у тимчасове користування технічних умов та виключних прав на них визнає також ТОВ "Клін Стрім" шляхом подання в якості засобів доказування фотографій етикеток готової продукції, які ідентифікують її виробника - ТОВ "Він Стрім" ( а. с. 11- 14, т.2).

На підставі встановлених обставин, суд не поділяє доводи ТОВ "Клін Стрім" про те, що оспорюваний договір не виконувався ТОВ "Він Стрім".

4.2 За загальним правилом, передбаченим статтею 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Визнання недійсною господарської угоди є одним із способів захисту майнового права і законного інтересу суб'єкта господарювання. Визнання правочину недійсним є аналогічним за правовою природою способом захисту цивільного права та інтересу (ст. 20 ГК України, ст. 16 ЦК України).

Вимагати визнання правочину недійсним наділена насамперед кожна його сторона, яка в момент його вчинення або сама недотримались вимог , встановлених ч.1-3,5 та 6 ст. 203 ЦК України, або таких вимог недотрималась інша сторона вчиненого правочину, або таких вимог недотримались обидві його сторони ( ч.ч. 1, 3 ст. 215 ЦК України).

При цьому, за відсутності у вчиненого правочину ознак нікчемності, вимагати визнання його недійсним сторона може виключно в судовому порядку, оскільки такий правочин залишатиметься весь час дійсним, допоки ця презумпція не буде спростована судом (ст.204, ч.3 ст. 215 ЦК України). Вчинення сторонами оспорюваного правочину дій щодо його дострокового розірвання, зміни змісту умов чи доповнення їх новими, настання строку закінчення дії правочину тощо самі по собі не спростовуватимуть презумпцію його правовірності, а тому завжди такий правочин буде підставою (ґрунтом, основою) виникнення як цивільних прав та обов'язків його сторін, так і підставою їх цивільної правової відповідальності за порушення, невиконання чи неналежне виконання таких обов'язків (ст. ст. 11, 509 , 610 ЦК України). Не можна виключати також і настання негативних наслідків від презумпції оспорюваного правочину для прав та інтересів однієї його сторони у разі зловживання правом в різних формах іншою його стороною (ст. 13 ЦК України).

У правових підставах зустрічного позову ТОВ "Клін Стрім" посилання на статтю 234 ЦК України відсутнє, однак наведені доводи про фіктивність договору від 16.01.2020 про передачу у тимчасове користування технічних умов та виключних прав на них.

Фіктивний правочин характеризується тим, що сторони вчиняють такий правочин лише "про людське око", знаючи заздалегідь, що він не буде виконаним; вчиняючи фіктивний правочин, сторони мають інші цілі, ніж ті, що передбачені правочином. Фіктивним може бути визнаний будь-який правочин, якщо він не має на меті встановлення правових наслідків, які встановлені законом для цього виду правочину ( висновок викладений у постанові ОП Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 07.12.2018 у справі № 910/7547/17). Встановлені судом обставини спростовують доводи позивача за зустрічним позовом про фіктивність оспорюваного договору.

Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, передбачені статтею 203 ЦК України. Зокрема, особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Законодавець встановлює, що наявність підстав для визнання правочину недійсним має визначатися судом на момент його вчинення ( постанова ВПВС від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19).

Відповідно до ч.1 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Отже, за загальним правилом саме власнику належить правомочність вчинення правочинів, спрямованих на розпорядженням його майном.

Від імені власника правочин може бути вчинений представником. Відповідно до частини третьої статті 237 ЦК України представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства.

У представництві розрізняють внутрішні і зовнішні правовідносини.

Внутрішні правовідносини виникають між представником і особою, яку представник представляє. Так, діючи від імені особи, яку він представляє, представник повинен діяти добросовісно та розумно (п. 6 ст. 3 ЦК України). Якщо між особою та її представником відсутні договірні правовідносини щодо представництва, то в разі порушення представником обов'язків діяти добросовісно та розумно, особа, яку представляє представник, вправі вимагати від нього відшкодування шкоди за правилами глави 82 ЦК України. Якщо представник діє на виконання договору доручення, між представником і особою, яку він представляє, виникають договірні правовідносини. Водночас особа, щодо якої представник вчиняє правочин від імені того, кого він представляє, не є учасником внутрішніх правовідносин.

Зовнішні правовідносини виникають між особою, яку представник представляє, та особою, щодо якої вчиняється правочин. Відповідно до статті 239 ЦК України правочин, вчинений представником, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє. Отже, представник не є ані стороною правочину, який він вчинив від імені особи, яку він представляє, ані учасником зовнішніх правовідносин ( постанова ВПВС від 15.06.2020 у справі № 826/20221/16).

Цивільний договір як домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, виявляє автономію волі учасників щодо врегулювання їхніх відносин згідно з розсудом і у межах, встановлених законом, тобто є актом встановлення обов'язкових правил для сторін, індивідуальним регулятором їхньої поведінки.

Сторони не можуть у договорі визначати взаємні права й обов'язки у спосіб, який суперечить існуючому публічному порядку, порушує положення Конституції України, не відповідає передбаченим статтею 3 ЦК України загальним засадам цивільного законодавства, що обмежують свободу договору, зокрема справедливості, добросовісності, розумності (пункт 6 частини першої вказаної статті). Домовленість сторін договору про врегулювання відносин усупереч існуючим у законодавстві обмеженням не спричиняє встановлення відповідного права та/або обов'язку, як і його зміни та припинення. Тому підписання договору не означає безспірності його умов, якщо вони суперечать законодавчим обмеженням (постанови ВПВС від 01.06.2021 у справі № 910/12876/19; від 13.07.2022 у справі № 363/1834/17).

Відповідно до статей 16, 203, 215 ЦК України для визнання судом оспорюваного правочину недійсним необхідним є: пред'явлення позову однією із сторін правочину або іншою заінтересованою особою; наявність підстав для оспорення правочину; встановлення, чи порушується (не визнається або оспорюється) суб'єктивне цивільне право або інтерес особи, яка звернулася до суду. Таке розуміння визнання правочину недійсним як способу захисту є усталеним у судовій практиці, що підтверджується висновками, які містяться у постановах Верховного Суду України від 25.12.2013 у справі № 6-78цс13, від 11.05.2016 у справі № 6-806цс16, постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 28.11.2019 у справі № 910/8357/18, від 17.06.2020 у справі № 910/12712/19, від 20.01.2021 у справі № 910/8992/19 (910/20867/17), від 16.03.2021 у справі № 910/3356/20, від 18.03.2021 у справі № 916/325/20, від 19.02.2021 у справі № 904/2979/20 тощо.

У мотивувальній частині постанови Верховного Суду від 15.07.2021 у цій справі викладено наступні висновки:

"6.34. Так, спір у справі в цій частині виник у зв'язку з тим, що ТОВ "Клін Стрім" як власник за договором про передачу у тимчасове користування технічних умов та виключних прав на них заперечує дійсність такого договору з огляду на те, що зі сторони товариства договір укладено комерційним директором в порушення умов статуту та з перевищенням повноважень.

6.35. Зокрема, ТОВ "Клін Стрім" стверджує, що відповідно до вимог статуту ОСОБА_1 не перебував у трудових відносинах із товариством та не входив до складу дирекції, і зокрема, не виконував обов'язки комерційного директора, натомість був лише засновником товариства. Отже, на час укладання спірного договору не мав повноважень директора ТОВ "Клін Стрім" та не міг виступати у якості підписанта угоди, що стосується господарської діяльності та майна товариства. Окрім того позивач за зустрічним позовом стверджує, що на час укладання спірного договору ТОВ "Він Стрім" було відомо про відсутність посади комерційного директора у штатному розкладі ТОВ "Клін Стрім" та про перебування на посаді директора товариства - ОСОБА_1 , однак все одно свідомо уклав спірний договір у якому підписантом з іншого боку виступав його рідний брат.

6.36. Підставою позовних вимог ТОВ "Клін Стрім" визначено частину другу статті 203 ЦК України.

6.45. Як свідчить зміст оскаржуваних судових рішень, суди установивши обставини, що ОСОБА_1 (комерційний директор ТОВ "Клін Стрім") та ОСОБА_2 (директор ТОВ "Він Стрім") є рідними братами ...

6.57. Так, за висновком суду першої та апеляційної інстанції, такі дії директора ТОВ "Клін Стрім" - ОСОБА_1 не відповідають вимогам частини третьої статті 92 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), а спірний договір є таким, що вчинений внаслідок зловмисної домовленості представника однієї сторони з другою стороною. Водночас, суди виходили із того, що підставою позовних вимог ТОВ "Клін Стрім" частину першу статті 232 ЦК України не визначено.

6.65. .... господарські суди встановивши обставини, що ОСОБА_1 станом на час укладання спірного договору мав право на вчинення таких дій від імені ТОВ "Клін Стрім" не надали оцінки доводам позивача та не дослідили того, чи є обставина наявності родинних зв'язків між підписантами спірного договору тією самою обставиною, яка може свідчити про недобросовісність директора ТОВ "Клін Стрім" та таких, що вчинені з особистою заінтересованістю зі зловживанням останнім своїми посадовими обов'язками, що в силу положень частини першої статті 232 ЦК України є підставою для визнання його недійсним.

6.66. Вказуючи фактично, на обставини "зловмисної домовленості" представників сторін договору та зазначаючи про те, що ТОВ "Клін Стрім" не визначено частину першу статті 232 ЦК України підставою позовних вимог суди не виконали свого обов'язку щодо застосування для вирішення спору належних приписів юридичних норм у випадку неправильного зазначення їх позивачем, хоча вказали на них".

Верховний Суд у своїх постановах неодноразово зазначав, що поведінка учасників правовідносин має відповідати іншим засадам цивільного законодавства таким, як справедливість, добросовісність, розумність (постанови Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі №902/417/18, від 29.09.2020 у справі № 688/2908/16-ц ).

Із змісту заяви ОСОБА_1 як співзасновника та комерційного директора суд встановив, що передумовою укладення оспорюваного договору від імені ТОВ "Клін Стрін" стало непорозуміння з іншим співзасновником та директором товариства ОСОБА_6 щодо привласнення останнім грошових коштів юридичної особи та вчинення дій щодо доведення товариства до банкрутства. За доводами ОСОБА_1 ним здійснено перевірку наявної інформації щодо здійснення податкового та бухгалтерського обліку в товаристві та встановлено, що ТОВ "Клін Стрім" в особі директора ОСОБА_6 здійснювало продаж продукції товариства за ціною не вище собівартості своєму підприємству. а саме Приватному малому підприємству Фірмі "Солярис", у якому ОСОБА_6 є 100% власником частки в статутному капіталі ( а.с. 21, т.2). Доводить у заяві свідка ОСОБА_1 про те, що наскільки йому відомо все обладнання ТОВ "Клін Стрім" ОСОБА_6 продано або передано безкоштовно заснованому ним підприємству. Окрім того, ОСОБА_6 заблоковано доступ до банківських виписок та не надаються документи щодо правовідносин з контрагентами. Але оскільки ОСОБА_1 є підписантом та комерційним директором , ним самостійно отримано відомості від державних органів щодо господарської діяльності товариства. 16.01.2020 з метою врегулювання насамперед питання штрафних санкцій , що виникли на користь ТОВ "Він Стрім", ним укладено договір від імені ТОВ "Клін Стрім" про передачу у тимчасове користування технічних умов та виключних прав на них, про що було відомо ОСОБА_6 . Більше того, саме ОСОБА_6 надіслав на його електронну адресу скановані копії відповідних документів, в тому числі технічних умов. Враховуючи це ТОВ "Він Стрім" почало виготовляти дезинфекційний засіб "Клін Стрім" та реалізовувати його через своїх дилерів напряму ( а.с. 21, т.2).

Верховний Суд у постанові від 18.04.2018 у справі №753/11000/14-ц застосував принцип сontra proferentem (лат. verba chartarum fortius accipiuntur contra proferentem - слова договору повинні тлумачитися проти того, хто їх написав). Особа, яка включила ту або іншу умову в договір, має нести ризик, пов'язаний з неясністю такої умови. Аналогічні висновки містяться у постановах Верховного Суду від 29.06.2021 у справі №910/6838/20, від 21.12.2021 у справі №910/17027/20 (господарська юрисдикція).

Такий самий принцип доцільно застосувати у випадку тлумачення норм статуту. Будь-які сумніви щодо наявності обмежень повноважень виконавчого органу (нечіткість викладення положень, розмиті критерії кваліфікації правочинів, які потребують погодження вищого органу), які закріплені в статуті, рівно як відсутність таких обмежень у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, мають тлумачитися на користь контрагента. Схожа за змістом правова позиція міститься у постанові Верховного Суду від 09.06.2021 у справі №911/3039/19.

Відповідно до ч.3 ст.92 ЦК орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень.

Принципи корпоративного управління Організації економічного співробітництва та розвитку закріплюють такі основні фідуціарні обов'язки директорів підприємства: 1) обов'язок дбайливого ставлення (duty of care), що передбачає обов'язок діяти добросовісно на користь розвитку підприємства, приділяючи достатньо часу, зусиль і професійних навичок управлінню ним; 2) обов'язок лояльності (duty of loyalty), що націлений на уникнення конфлікту інтересів і дії директора під час ухвалення рішень щодо діяльності підприємства лише в інтересах останнього.

ч.3 ст.238 ЦК міститься заборона на вчинення представником правочинів з самим собою ("у своїх інтересах"), оскільки у такому разі представник діє в умовах очевидного конфлікту інтересів, який презюмується, тобто не потребує доведення (відповідний висновок міститься у п.67 постанови Верховного Суду від 01.12.2021 у справі №908/3467/19 ).

Закон не містить прямої заборони у разі вчинення представником правочину в інтересах довірителя з афілійованою з представником юридичною особою (у якій представник є учасником чи бенефіціаром). Втім, у такому випадку тягар доведення того, що правочин не порушує прав та інтересів довірителя, покладається на контрагента.

Під зловмисною домовленістю необхідно розуміти умисну змову однієї сторони із представником іншої, проти інтересів особи, яку представляють. Зловмисна домовленість представника з контрагентом особи, що представляють, створює правову ситуацію, коли дійсна воля довірителя, яку повинен утілювати представник, замінюється його власною волею, що суперечить волі довірителя. Саме підміна волі довірителя волею представника і слугує підставою для визнання такого правочину недійсним (постанови Верховного Суду від 24.12.2021 у справі №551/1325/19, від 27.10.2021 у справі №757/3996/15-ц тощо).

Для визнання правочину недійсним на підставі ст.232 ЦК необхідним є встановлення умислу в діях представника: представник усвідомлює, що вчиняє правочин всупереч інтересам довірителя та бажає (або свідомо допускає) їх настання, а також наявності домовленості представника однієї сторони з іншою стороною і виникнення через це несприятливих наслідків для довірителя (п.6.9 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.10.2019 у справі №911/2129/17).

Суд за змістом матеріальної норми на ст.232 ЦК України та на підставі встановлених обставин (фактів) не встановив, у чому полягала зловмисна домовленість ОСОБА_1 при укладенні оспорюваного договору від імені ТОВ «Клін Стрім» з директором ТОВ «Він Стрім» ОСОБА_2 , який є його рідним братом.

Недоведеність зустрічного позову за приписами ст. 232 ЦК України є самостійною та достатньою підставою для відмови у його задоволенні.

5. Мотиви суду про часткове задоволення вимог за первісним позовом.

5.1. Щодо вимоги визнати ТОВ "Він Стрім" визнати інформацію, поширену Товариством з обмеженою відповідальністю "Клін Стрім" (м. Житомир) на веб-сайті https://www.cleanstream.com.ua/ під заголовком: "Внимание! Производят контрафактную продукцию и не являются производителями" недостовірною та спростувати останню у визначений у позові спосіб.

За частиною першою статті 94 ЦК України юридична особа має право на недоторканність її ділової репутації, на таємницю кореспонденції, на інформацію та інші особисті немайнові права, які можуть їй належати. Особисті немайнові права юридичної особи захищаються відповідно до Глави 3 цього Кодексу.

За змістом частини першої статті 201 Цивільного кодексу України ділова репутація належить до особистого немайнового блага, яке охороняється цивільним законодавством.

Згідно з частиною другою статті 34 Господарського кодексу України дискредитацією суб'єкта господарювання є поширення у будь-якій формі неправдивих, неточних або неповних відомостей, пов'язаних з особою чи діяльністю суб'єкта господарювання, які завдали або могли завдати шкоди діловій репутації суб'єкта господарювання.

Відповідно до частини першої статті 277 Цивільного кодексу України фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації.

За змістом статті 91 Цивільного кодексу України право на спростування недостовірної інформації, передбачене статтею 277 Цивільного кодексу України, належить не лише фізичним, але й юридичним особам у передбачених законом випадках, у тому числі як спосіб судового захисту проти поширення інформації, що шкодить діловій репутації господарюючого суб'єкта (підприємця).

Отже, юридична особа так само як і фізична особа має право на спростування недостовірної інформації відповідно до частини першої статті 277 Цивільного кодексу України та право на недоторканість ділової репутації відповідно до частини першої статті 299 Цивільного кодексу України.

При розгляді справ зазначеної категорії встановлюється юридичний склад правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову про спростування недостовірної інформації, поданого на захист ділової репутації, і такий формується через сукупність таких обставин:

а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб;

б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача;

в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності;

г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право ( п. 6.12 постанови ВПВС від 07.12.21р. у справі № 905/902/20; п. 8.4 постанови ВПВС від 17.02.22р. cправа № 903/151/21).

При розгляді у судовому порядку такої категорії спорів як спростування недостовірної інформації обов'язковому встановленню підлягає, зокрема обставина поширення спірної інформації, тобто судам необхідно встановити чи мало місце поширення відповідачем спірної інформації (п. 6.13 постанови ВПВС від 07.12.21р. у справі № 905/902/20; п. 8.4 постанови ВПВС від 17.02.22р. cправа № 903/151/21).

У зазначеній категорії спорів тягар доказування між сторонами спору розподіляється наступним чином:

- позивач повинен довести факт поширення інформації відповідачем, а також те, що внаслідок цього було порушено його особисті немайнові права;

- обов'язок довести, що поширена інформація є достовірною, покладається на відповідача ( п.8.11постанови ВПВС від 17.02.22р. cправа № 903/151/21).

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про інформацію» інформація - це будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді.

Поширенням інформації вважається, серед іншого, поширення в мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв'язку.

Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).

Негативною необхідно вважати інформацію, в якій стверджується про порушення особою, зокрема, норм чинного законодавства, вчинення будь-яких інших дій (наприклад, порушення принципів моралі, загальновизнаних правил співжиття, неетична поведінка в особистому, суспільному чи політичному житті тощо) і яка, на думку позивача, порушує його право на повагу до гідності, честі чи ділової репутації.

Вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, необхідно визначати характер такої інформації та з'ясовувати, є вона фактичним твердженням чи оціночним судженням.

Судження - це те саме, що й думка, висловлення. Воно являє собою розумовий акт, що має оціночний характер та виражає ставлення того, хто говорить, до змісту висловленої думки і напряму, пов'язаними із такими психологічними станами, як віра, впевненість чи сумнів. Оцінити правдивість чи правильність судження будь-яким шляхом неможливо, а тому воно не входить до предмета судового доказування.

У свою чергу фактичне твердження - це логічна побудова та викладення певного факту чи групи фактів. Факт - це явище об'єктивної дійсності, конкретні життєві обставини, які склалися у певному місці та часі за певних умов. Враховуючи те, що факт, сам по собі, є категорією об'єктивною, незалежною від думок та поглядів сторонніх осіб, то його відповідність дійсності може бути перевірена та встановлена судом.

Таким чином, фактичні твердження та оціночні судження є різними поняттями, а розмежовування цих термінів лежить в основі захисту права на честь та гідність, як особистих немайнових прав. Недостовірною та такою, що порочить честь, гідність та ділову репутацію особи, може бути визнана лише інформація, що є фактичним твердженням, а не оціночним судженням.

На стадії безпосереднього дослідження доказів судом оглянуто на підставі ч.7 ст.82 ГПК України сторінку в російськомовній версії веб-сайту ТОВ "Клін Стрім" за посиланням в мережі Інтернет: https://www.cleanstream.com.ua/rus/contact_rus публікацію із назвою: "Внимание! Производят контрафактную продукцию и не являются производителями" та встановлено, що за характером поширеної інформації, остання є твердженням або не фактичним судженням. Такого висновку суд дійшов через наявність на сторінці таких речень : " фото контрафакта"; "ТОВ "ВІН СТРІМ" код ЄДРПОУ 42215547,03039 Київ, проспект Голосіївський, будинок 58, квартира 156"; " ОСОБА_2 " НОМЕР_1 НОМЕР_2 ОСОБА_1 НОМЕР_3 ОСОБА_7 НОМЕР_4 НОМЕР_5". Окрім того, на оглянутій сторінці веб-сайту ТОВ "Клін Стрім", зміст якої зафіксовано 27.04.2020 о 09:50:28, розміщено фото до публікації "ІНФОРМАЦІЯ_2" з посиланням на джерело публікації : zhitomir.info 8 квітня 2020 та фото до публікації " ІНФОРМАЦІЯ_1 " з посиланням на джерело публікації : ssb.gov.ua 8 квітня 2020. У верхньому правому куті оглянутої сторінки веб-сайту ТОВ "Клін Стрім" розміщено фото листа відповіді на запит СУ в Житомирській області ГУ Національної поліції України за вих. №14/20 від 10.04.2020 ( а.с.117, т.1). Судом також встановлено, що оспорювана інформація станом на дату ухвалення рішення суду зберігається у місці її первинного розміщення на сторінці російськомовної версії веб-сайту ТОВ "Клін Стрім" за посиланням в мережі Інтернет: https://www.cleanstream.com.ua/rus/contact_rus.

Як вже мотивував суд , обов'язок довести достовірність поширеної інформації на вище зазначеній російськомовній версії веб-сайту ТОВ "Клін Стрім" за посиланням в мережі Інтернет: https://www.cleanstream.com.ua/rus/contact_rus про те, що дійсно ТОВ "Він Стрім" виробляло контрафактну продукцію у підпільному цеху у у житомирській промзоні, про що доводять публікації zhitomir.info та ssb.gov.ua за 8 квітня 2020, про те, що участь у її виробництві приймали ОСОБА_2 , який є керівником юридичної особи, ОСОБА_1 , який є співзасновником ТОВ "Клін Стрім" та визначений як комерційний директор в установчих документах товариства , а також ОСОБА_7 , про якого сторони спору взагалі не подавали будь-якої інформації тощо, матеріальний закон покладає на ТОВ "Клін Стрім".

Врахувавши зміст поширеної інформації щодо ТОВ "Він Стрім" в її системному зв'язку з фактичними обставинами справи, суд відхиляє доводи ТОВ "Клін Стрін" про те, що спірна інформація є достовірною. Суд звертає увагу, що недостовірною вважається також інформація, яка викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).

Відповідно до частини сьомої статті 277 Цивільного кодексу України спростування недостовірної інформації здійснюється у такий же спосіб, у який вона була поширена. Спростування недостовірної інформації здійснюється незалежно від вини особи, яка її поширила ( п.33 постанови Верховного Суду від 07.04. 2021 у справі № 910/1255/20).

З врахуванням викладеного, позовні вимоги визнати поширену інформацію недостовірною та зобов'язати відповідача спростувати її у визначений у позові спосіб підлягає задоволенню.

Чинне законодавство не містить визначення понять гідності, честі чи ділової репутації, оскільки вони є морально-етичними категоріями й одночасно особистими немайновими правами, яким закон надає значення самостійних об'єктів судового захисту.

Ділову репутацію юридичної особи становить престиж її фірмового (комерційного) найменування та інших належних їй нематеріальних активів серед кола споживачів її товарів та послуг. Під діловою репутацією юридичної особи, у тому числі підприємницьких товариств, фізичних осіб-підприємців, адвокатів, нотаріусів та інших осіб, розуміється оцінка їх підприємницької, громадської, професійної чи іншої діяльності, яку здійснює така особа як учасник суспільних відносин.

Приниженням ділової репутації суб'єкта господарювання (підприємця) є поширення у будь-якій формі неправдивих, неточних або неповних відомостей, що дискредитують спосіб ведення чи результати його господарської (підприємницької) діяльності, у зв'язку з чим знижується вартість його нематеріальних активів.

Суд дійшов висновку, що позивач не довів того, що спірна інформація принизила його ділову репутацію, оскільки позивач не надав доказів того, що внаслідок її поширення через мережу Інтернет невизначеному колу осіб відбулося зниження ділової активності позивача у відповідній сфері його діяльності. Таким чином, твердження позивача про порушення його ділової репутації як особистого немайнового права не доведено.

Згідно з ч.1 ст.91 ЦК України юридична особа здатна мати такі ж цивільні права та обов'язки (цивільну правоздатність), як і фізична особа, крім тих, які за своєю природою можуть належати лише людині. Оскільки такі морально-етичні категорії як честь та гідність є особистими немайновими правами фізичної особи, позовні вимоги ТОВ "Він Стрім" в цій частині задоволенню не підлягають.

ТОВ "Клін Стрім" поширило також інформацію про керівника ТОВ "Він Стрім" ОСОБА_2 , як особу, причетну до виробництва контрафактної продукції тощо.

Поняття "посадова особа" та "службова особа" використовуються в Конституції України (статті 19, 40, 56), Кодексі України про адміністративні правопорушення, КК, Законі "Про державну службу", Законі "Про службу в органах місцевого самоврядування", Законі "Про запобігання корупції" тощо. Однак по-перше, вказані нормативні акти не регулюють правовідносини у справі, що розглядається. По-друге, ст. 277 ЦК містить більш широке застосування, ніж регулювання відносин з публічного управління.

Цивільне законодавство не містить визначення термінів "посадова особа" та "службова особа", які могли би бути застосовані до відносин з поширення інформації. Разом з тим, ст. 277 ЦК статус посадової або службової особи пов'язує з існуванням трудових відносин між такою посадовою / службовою особою та відповідною юридичною особою. Так, відповідно до абз. 2 ч. 4 ст. 277 ЦК поширювачем інформації, яку подає посадова чи службова особа при виконанні своїх посадових (службових) обов'язків, вважається юридична особа, у якій вона працює.

Кодекс законів про працю України (далі - КЗпПУ) вживає терміни "посадова особа" та "служба особа" в контексті здійснення управління підприємством та можливості прийняття відповідних рішень (зокрема, статті 19, 113, 130, 132, 159, 245, 247, 252-8 та інші). Терміни посадова / службова особа щодо підприємств вживаються в КЗпПУ як синоніми.

З врахуванням викладеного, суд задовольняє позов ТОВ "Він Стрім" в частині , що стосується захисту інтересу ОСОБА_2 на спростування недостовірної інформації щодо нього як керівника ТОВ "Він Стрім", водночас не вбачає підстав покладати рішенням суду обов'язок спростувати недостовірну інформацію від імені ТОВ "Клін Стрім" саме посадовою особою (директором) , оскільки поширювачем інформації, яку подає посадова чи службова особа при виконанні своїх посадових (службових) обов'язків, вважається юридична особа, у якій вона працює ( ч. 4 ст. 277 ЦК України).

5.2. Мотиви відмови у задоволенні позовної вимоги ТОВ "Він Стрім" про стягнення з ТОВ "Клін Стрім" матеріальної шкоди за розповсюдження недостовірної інформації в сумі 428000,00грн.

Способами захисту ділової репутації юридичної особи від поширення недостовірної інформації можуть бути, крім права на відповідь та спростування недостовірної інформації, також і вимоги про відшкодування збитків та моральної шкоди, заподіяної такими порушеннями юридичній особі ( п.9 ч.2 ст. 16, ч.2 ст. 94 та ч.1 ст. 280 ЦК України). Зазначені вимоги розглядаються у відповідності до загальних підстав щодо відповідальності за заподіяння шкоди.

До складу збитків, відповідно до статті 22 Цивільного кодексу України та статті 225 Господарського кодексу України включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок незаконних дій державного органу; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Пред'явлення вимоги про відшкодування неодержаних доходів (упущеної вигоди) покладає на кредитора обов'язок довести, що ці доходи (вигода) не є абстрактними, а дійсно були б ним отримані в разі, якби право позивача не було порушене. При визначенні реальності неодержаних доходів мають враховуватися заходи, вжиті для їх одержання.

За доводами ТОВ "Він Стрім" 03.01.2020 з Фізичною особою-підприємцем Магалецькою В.Г. було укладено договір поставки № 02/20 про поставку дезінфекційних засобів "Клін Стрім" на підставі замовлень покупця. Та вже 12.05.2020 позивач отримав від покупця за договором лист про зупинення співпраці у зв'язку з тим, що в мережі Інтернет :https://www.cleanstream.com.ua/rus/contact_rus розміщена інформація про те, що ТОВ "Він Стрім" не має права виготовляти дезінфікуючий засіб "Клін Стрім" та реалізовує контрафактну продукцію. Також покупець зазначила не поставляти продукцію зазначену у заявці від 06.05.2020 на загальну суму 670000,00грн. Дії відповідача ТОВ "Клін Стрім" щодо розміщення оспорюваної інформації на власному веб-сайті завдали позивачу матеріальних збитків на суму 428000,00грн. Правовими підставами цієї позовної вимоги визначено ст.ст. 94 та 280 ЦК України.

Суд детально дослідив договір поставки № 02/20 від 03.01.2020, укладений між ТОВ "Він Стрін" та ФОП Магалецькою В.Г., за умовами якого позивач зобов'язався передати, а покупець прийняти та оплатити антисептичні засоби, найменування, асортимент та кількість яких визначатимуться у видаткових накладних. За умовою п. 1.4 договору постачальник гарантує , що товар , який поставляється за кожною окремою партією, на дату поставки є його власністю. За умовою п.3.1 договору поставка товару здійснюється на підставі заявок покупця окремими партіями протягом строку дії цього договору. В заявці повинні бути зазначені найменування , асортимент та кількість товару. У п. 3.3 договору сторони погодили, що постачальник протягом однієї доби повинен надати покупцю письмове підтвердження щодо можливості поставити замовлений товар. У разі відсутності на складі постачальника найменування, асортименту чи кількості товару, замовленого покупцем, постачальник узгоджує з покупцем в письмовій формі найменування, кількість та асортимент товару, які він має змогу поставити ( а.с. 28, т.1).

Позивач доводить, що замовлення на виготовлення та відвантаження дезинфікуючого засобу "Рідина антисептична для рук " 5 л у кількості 2000шт. за ціною 335грн/шт. у строк до 13.05.20р. ФОП Магалецька В.Г.( м. Житомир) оформила 06.05.20р. та оскільки докази надіслання такого замовлення поштою, в тому числі, електронною на адресу ТОВ "Він Стрім" (м. Київ) не подано, суд дійшов висновку, що замовлення подано безпосередньо за місцем знаходження товариства ( а. с. 31, т.1).

Позивач доводить, що ФОП Магалецька В.Г.( м. Житомир) листом про зупинення співпраці від 12.05.2020 повідомила ТОВ "Він Стрім" ( м. Київ) про те, що вимушена припинити закупівлю дезинфікуючого засобу "Клін Стрім" у зв'язку з тим, що на веб-сторінці за адресою у мережі Інтернет: https://www.cleanstream.com.ua/rus/contact_rus розміщена інформація про те, що ТОВ "Він Стрім" не має права виготовляти дезинфікуючий засіб "Клін Стрім" та реалізовує контрафактну продукцію. Далі у листі про зупинення співпраці від 12.05.2020 ФОП Магалецька В.Г. ( м. Житомир) пише, що детально вивчила наданий їй укладений між ТОВ "Клін Стрім" та ТОВ "Він Стрім" договір про передачу у тимчасове користування технічних умов та виключних прав на них та просить не здійснювати поставку товару відповідно до замовлення від 06.05.2020 на суму 670тис. грн до вирішення питання по суті ( а.с. 32, т.1).

Позивач поданими до матеріалів довідкою та розрахунком витрат на виготовлення продукції доводить, що для виробництва 2000 одиниць продукції : дезинфікуючий засіб "Рідина антисептична для рук" 5 л загальна сума витрат складає 428000,00грн ( а. с. 33, 68 т.1).

На виконання вимог ухвали суду від 05.06.2020 про залишення позовної заяви ТОВ "Він Стрім" без руху, позивач подав пояснення на підтвердження розміру понесених збитків в сумі 428000,00грн належними та допустимими доказами, зазначивши про те, що витрати на придбання продукції склали 390639,99грн, на придбання тари - 24700,00грн, на придбання упакування - 5110,00грн, на придбання наліпок - 1300,00грн, витрати на заробітну плату - 6250,01грн, і що такі витрати підтверджуються видатковими накладними № 1796 від 27.04.20р., №PH-00584 від 30.04.20р., №112 від 29.04.20р., №349 від 30.04.20р., № 312 від 27.04.20р. , № H2003100016 від 10.03.20р., №PH-0000093 від 23.04.20р. , №279 від 08.04.20р. ( а с. 58, т.1).

Договір поставки № 02/20 від 03.01.2020, укладений між ТОВ "Він Стрін" та ФОП Магалецькою В.Г., за правовою природою є договором поставки.

Відповідно до ч. 4 ст. 233 та ч. 1 ст. 264 ГК України матеріально-технічне постачання та збут продукції виробничо-технічного призначення, як власного виробництва, так і придбаних у інших суб'єктів господарювання, здійснюються суб'єктами господарювання шляхом поставки та опосередковується господарським договором поставки.

Відповідно до ч. 1 ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

В статусі постачальника товару може бути як його безпосередній виробник, так і суб'єкт господарювання, який придбав цей товар у виробника або інших суб'єктів господарювання.

За змістом умов п.1.1, 1.4, 3.3 договору поставки №02/20 від 03.01.2020 достовірно підтверджується, що ТОВ "Він Стрін" у договірних відносинах з ФОП Магалецькою В.Г. виступав в статусі виключно постачальника товару "Антисептичні засоби", а не його виробника. При цьому, у договорі сторони погодили найменування, асортимент та кількість товару визначати виключно у видаткових накладних, які складаються сторонами при прийманні-передачі кожної партії товару.

За загальним правилом ч.2 ст. 265 ГК України договір поставки укладається на розсуд сторін, однак у будь-якому разі із погодженням трьох істотних умов : предмет, ціну та строк дії договору ( ч.3 ст. 180 ГК України).

Стаття 266 ГК України у частині 1 предметом поставки визначає насамперед визначені родовими ознаками вироби з найменуванням, зазначеним у стандартах, технічних умовах, документації до зразків (еталонів), прейскурантах чи товарознавчих довідниках, однак допускає можливість поставки виробів, визначених індивідуальними ознаками.

Згідно з ч. 2 цієї статті Кодексу загальна кількість товару , а також їх асортимент, номенклатура тощо визначаються специфікацією за згодою сторін.

Таким чином, за умовами договору поставки №02/20 від 03.01.2020 та за відсутності погодженої специфікації, виробника товару "Антисептичні засоби" не ідентифіковано у будь-який спосіб.

Позивач ТОВ "Він Стрін" поданням в якості засобів доказування договору поставки № 02/07/18 від 02.07.2018, додатку №1 до цього договору "перелік товару" , додаткової угоди від 01.10.2019 до договору поставки № 02/07/18 від 02.07.2018 та акту звірки взаєморозрахунків за січень 2020, сам визнає наявність договірних відносин з ТОВ "Клін Стрім" як виробником антисептичних засобів за договором № 02/07/18 від 02.07.2018 та наявність дебетового сальдо на свою користь в сумі 84128,71 грн ( а. с. 76, т.1).

Відповідно до ч. 1 ст. 43 ГПК України зловживання процесуальними правами не допускається.

Залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню господарського судочинства, зокрема подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер ( п.3 ч.2 цієї статті Кодексу).

Оскільки положення Господарського процесуального кодексу України не містять критеріїв визначення безпідставного або штучного позову, а тому однозначно встановити, що позов є штучним або завідомо безпідставним, без дослідження всіх обставин справи в їх сукупності, не вбачається за можливе.

Висновок про штучний характер позову або про те, що він є завідомо (для позивача) безпідставним, не повинен ґрунтуватися на припущеннях. В іншому разі висновок про те, що подання такого позову є зловживанням процесуальними правами, не буде переконливим і, відповідно, залишення позовної заяви без розгляду може бути розцінене як порушення права позивача на судовий захист. З цих підстав суд не застосовував ч.3 ст. 43 Кодексу на стадії підготовчого провадження.

Реалізуючи право на судовий захист, позивач визначає зміст свого порушеного права та обґрунтовує підстави позову, виходячи з власного суб'єктивного уявлення про порушення своїх прав, а також визначає спосіб захисту такого права.

У свою чергу, суд перевіряє доводи позивача і, в залежності від встановленого, вирішує питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту.

Суд встановив штучний характер позовної вимоги про стягнення матеріальної шкоди (збитків) в розмірі 428 000,00грн. Процесуальним наслідком безпідставності позовної вимоги є відмова у її задоволенні.

Підсумовуючи викладені мотиви по суті спору , суд доповнює наступне.

ГПК України закріплені основні засади господарського судочинства, зокрема у силу принципів рівності, змагальності та диспозитивності (статті 7, 13, 14 ГПК України) обов'язок з доведення обставин, на які посилається сторона, покладається на таку сторону.

Основні положення про докази та доказування, наведені у главі 5 ГПК України, передбачають, що докази мають бути досліджені та оцінені судом з точки зору їх належності, допустимості, достовірності та вірогідності.

При цьому відповідно до статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з статтею 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Належність доказів - це спроможність фактичних даних містити інформацію щодо обставин, що входять до предмета доказування, слугувати аргументами (посилками) у процесі встановлення об'єктивної істини. При цьому питання про належність доказів остаточно вирішується судом (близька за змістом правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 19.06.2019 зі справи №910/4055/18, від 16.04.2019 зі справи № 925/2301/14).

Тобто з усіх наявних у справі доказів суд повинен відібрати для подальшого дослідження та обґрунтування мотивів рішення лише ті з них, які мають зв'язок із фактами, що підлягають установленню при вирішенні спору. Отже, належність доказів нерозривно пов'язана з предметом доказування у справі, який, в свою чергу, визначається предметом позову.

Належність, як змістовна характеристика та допустимість, як характеристика форми, є властивостями доказів, оскільки вони притаманні кожному доказу окремо і без їх одночасної наявності жодний доказ не може бути прийнятий судом (ст. 86 ГПК України).

На підставі зазначених критеріїв судом надано оцінку поданим доказам щодо обставин , які зумовили виникнення спірних відносин між ТОВ "Він Стрім" та ТОВ "Клін Стрім".

Щодо розподілу судових витрат

Відповідно до статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

При зверненні з первісним позовом до суду ТОВ "Він Стрім" сплатило судовий збір в розмірі 6420,00грн, що підтверджується платіжним дорученням №372 від 28.05.2020р. за позовну вимогу стягнути матеріальну шкоду в розмірі 428000,00грн.

У зв'язку з відмовою у цій позовній вимозі судовий збір покладається на ТОВ "Він Стрім".

У складі позовних вимог ТОВ "Він Стрім" заявлені дві позовні вимоги немайнового характеру щодо визнання інформації недостовірною та її спростування.

За дві немайнові позовні вимоги позивач за первісним позовом сплатив судовий збір в розмірі 2102,00грн платіжним дорученням № 373 від 28.05.2020р. та в розмірі 2102,00грн платіжним дорученням № 390 від 09.06.2020р.

Щодо витрат позивача ТОВ "Він Стрім" на професійну правничу допомогу.

Витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами (частини перша та друга статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України).

У ч.1 ст. 221 ГПК України передбачено, що суд за заявою сторони може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог, для чого призначає судове засідання. Оскільки до закінчення судових дебатів представник ТОВ "Він Стрім" заявив про відшкодування стороні понесених витрат на професійну правничу допомогу, суд застосовує процесуальний механізм. ст. 221 ГПК України.

Керуючись статтями 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні зустрічного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Клін Стрім" (м. Житомир) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Він Стрім" (м. Київ) визнати недійсним договір про передачу у тимчасове користування технічних умов та виключних прав на них від 16.01.2020 - відмовити.

2. Первісний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Він Стрім" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Клін Стрім" (м. Житомир) про спростування недостовірної інформації задовольнити частково.

3. Визнати інформацію, поширену Товариством з обмеженою відповідальністю "Клін Стрім" (м. Житомир) на веб-сайті https://www.cleanstream.com.ua/ під заголовком: "Внимание! Производят контрафактную продукцию и не являются производителями" недостовірною.

4. Товариству з обмеженою відповідальністю "Клін Стрім" (10019, м. Житомир, вул. Слобідська, буд. 27, код ЄДРПОУ 39353694) протягом двох днів після набрання рішенням суду у цій справі законної сили спростувати недостовірну інформацію щодо Товариства з обмеженою відповідальністю "Він Стрім" (01133, м. Київ, вул. Мечникова, 14/1, кімната 511; код ЄДРПОУ 42215547) шляхом розміщення (оприлюднення) на веб-сайті https://www.cleanstream.com.ua/ статті під заголовком: "Повідомляємо, що інформація, поширена стосовно ТОВ "Він Стрім" та його посадових осіб на сайті Клін Стрім під назвою: "Внимание! Производят контрафактную продукцию и не являются производителями", є недостовірною".

5. В решті вимог первісного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Він Стрім" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Клін Стрім" (м. Житомир) в частині визнати інформацію, поширену Товариством з обмеженою відповідальністю "Клін Стрім" (м. Житомир) на веб-сайті https://www.cleanstream.com.ua/ під заголовком: "Внимание! Производят контрафактную продукцию и не являются производителями" такою, що порушує честь, гідність, ділову репутацію ТОВ "Він Стрім" та в частині розміщення (оприлюднення) на веб-сайті https://www.cleanstream.com.ua/ у статті під заголовком: "Повідомляємо, що інформація, поширена стосовно ТОВ "Він Стрім" та його посадових осіб на сайті Клін Стрім під назвою: "Внимание! Производят контрафактную продукцию и не являются производителями", є недостовірною частини речення в наступній редакції:" такою, що вводить користувачів веб-сайту в оману та такою, що порушує честь, гідність, ділову репутацію ТОВ "Він Стрім" - відмовити.

6. У первісному позові Товариства з обмеженою відповідальністю "Він Стрім" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Клін Стрім" (м. Житомир) про стягнення матеріальної шкоди за розповсюдження недостовірної інформації в розмірі 428000,00грн - відмовити.

7.Призначити судове засідання для вирішення питання розподілу судових витрат у складі судового збору та витрат на професійну правничу допомогу на 12:00год. 03 листопада 2022 у в приміщенні Господарського суду Житомирської області, в залі судових засідань № 108.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.

Зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 21.10.22

Суддя Машевська О.П.

Віддрукувати:

1 - в справу

2 - позивачу на електронну адресу: info@winstream.com.ua + представнику позивача на електронну адресу: ІНФОРМАЦІЯ_4 ,

3 - відповідачу на електронну адресу: ІНФОРМАЦІЯ_6 + представнику відповідача на електронну адресу: ІНФОРМАЦІЯ_3 + представнику відповідача на електронну адресу: ІНФОРМАЦІЯ_5

Попередній документ

106889810

Наступний документ

106889812

Інформація про рішення:

№ рішення:	106889811
№ справи:	906/601/20
Дата рішення:	11.10.2022
Дата публікації:	25.10.2022
Форма документу:	Рішення
Форма судочинства:	Господарське
Суд:	Господарський суд Житомирської області
Категорія справи:	Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах щодо захисту ділової репутації

Стан розгляду справи:

Стадія розгляду:	Розглянуто (16.09.2024)
Дата надходження:	23.07.2024
Предмет позову:	захист честі, гідності та ділової репутації та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Клін Стрім" (м. Житомир) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Він Стрім" (м. Київ) про визнання недійсним договору

Розклад засідань:

Минулі засідання (49)

20.11.2025 03:22	Господарський суд Житомирської області
20.11.2025 03:22	Господарський суд Житомирської області
20.11.2025 03:22	Господарський суд Житомирської області
20.11.2025 03:22	Господарський суд Житомирської області
20.11.2025 03:22	Господарський суд Житомирської області
20.11.2025 03:22	Господарський суд Житомирської області
20.11.2025 03:22	Господарський суд Житомирської області
20.11.2025 03:22	Господарський суд Житомирської області
20.11.2025 03:22	Господарський суд Житомирської області
14.07.2020 12:00	Господарський суд Житомирської області
30.07.2020 11:00	Господарський суд Житомирської області
02.09.2020 15:00	Господарський суд Житомирської області
14.09.2020 10:00	Господарський суд Житомирської області
07.10.2020 16:30	Господарський суд Житомирської області
30.10.2020 14:30	Господарський суд Житомирської області
10.12.2020 10:30	Господарський суд Житомирської області
16.12.2020 11:00	Господарський суд Житомирської області
26.01.2021 11:30	Господарський суд Житомирської області
29.01.2021 12:00	Господарський суд Житомирської області
24.03.2021 10:00	Північно-західний апеляційний господарський суд
15.07.2021 11:00	Касаційний господарський суд
21.09.2021 15:30	Господарський суд Житомирської області
05.10.2021 14:30	Господарський суд Житомирської області
26.10.2021 15:30	Господарський суд Житомирської області
04.11.2021 12:00	Господарський суд Житомирської області
25.11.2021 11:00	Господарський суд Житомирської області
03.12.2021 12:00	Господарський суд Житомирської області
11.01.2022 14:30	Господарський суд Житомирської області
21.01.2022 10:00	Господарський суд Житомирської області
28.02.2022 12:00	Господарський суд Житомирської області
29.08.2022 14:30	Господарський суд Житомирської області
11.10.2022 12:00	Господарський суд Житомирської області
03.11.2022 12:00	Господарський суд Житомирської області
15.11.2022 15:30	Господарський суд Житомирської області
23.11.2022 14:30	Господарський суд Житомирської області
17.01.2023 10:40	Північно-західний апеляційний господарський суд
01.02.2023 14:20	Північно-західний апеляційний господарський суд
13.02.2023 14:20	Північно-західний апеляційний господарський суд
02.03.2023 14:20	Північно-західний апеляційний господарський суд
12.06.2023 12:00	Господарський суд Житомирської області
11.07.2023 11:00	Господарський суд Житомирської області
16.08.2023 09:30	Касаційний господарський суд
12.09.2023 10:00	Касаційний господарський суд
23.10.2023 10:00	Господарський суд Житомирської області
07.11.2023 14:30	Господарський суд Житомирської області
01.02.2024 11:00	Північно-західний апеляційний господарський суд
26.02.2024 15:15	Північно-західний апеляційний господарський суд
26.08.2024 15:30	Господарський суд Житомирської області
16.09.2024 16:30	Господарський суд Житомирської області