61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,
гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ: 03499901,UA368999980313151206083020649
іменем України
21.10.2022 Справа №905/158/22
Господарський суд Донецької області у складі судді Огороднік Д.М., за правилами спрощеного позовного провадження, розглянувши матеріали
за позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця"(код ЄДРПОУ 40075815, вул. Єжи Гедройця, 5, м.Київ, 03680) в особі Регіональної філії "Донецька залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (код ЄДРПОУ 40150216, вул.Привокзальна, 22, м.Лиман, 84404)
до Державного підприємства "Ш ахтоуправління "Південнодонбаське №1" (код ЄДРПОУ 34032208, вул. Магістральна, 4, м.Вугледар, Донецька область, 85670)
про стягнення штрафу у сумі 45475,00 грн.
Без повідомлення (виклику) учасників справи
На розгляд Господарського суду Донецької області передані позовні вимоги Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Донецька залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" до Державного підприємства "Шахтоуправління "Південнодонбаське №1" про стягнення штрафу у сумі 45475,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неправильне зазначення відповідачем кількості вантажу у вагоні №56151228 за залізничною накладною №49352990 внаслідок чого позивачем нараховано штраф у розмірі 45475,00 грн.
Заперечення учасників справ
Відзив на позов
Відповідач заперечує проти задоволення позову, просить зменшити розмір штрафу до однієї провізної плати, розглядати справу без участі представника Державного підприємства "Шахтоуправління "Південнодонбаське №1".
Заперечення зводяться до того, що позивачем порушені правила переважування вантажу у вагонах, оскільки ваги на станції відправлення та призначення були різними по 200т та 150 т. та без врахування похибки та вивантаження вугілля, а різниця виведена в результаті арифметичних дій. Крім того, відповідач зауважує, що різниця між масою вантажу дорівнює 1,1%, що більше природного збитку вугілля на 0,1%, транспортування вугілля здійснювалось у вагонах не критого типу.
В обґрунтування клопотання про зменшення штрафу відповідач посилається на відсутність збитків для залізниці, а заявлений розмір штрафу фактично позбавляє відповідача на отримання будь-якої економічної вигоди; маса вантажу у вагонах не перевищувала вантажопідйомність кожного з вагонів, та вчинене відповідачем правопорушення не могло створювати небезпеку під час перевезення. Відповідач зазначає, що стягнення штрафу перетворюється на несправедливо непомірний тягар для підприємства та джерело невиправданих додаткових прибутків позивача. Окрм цього, відповідач посилається на тяжкий фінансовий стан підприємства.
На підтвердження вказаних обставин відповідач надає копії наступних документів, а саме: довідка про вартість вугілля, відвантаженого в залізничні вагони по Державному підприємству “Шахтоуправління “Південнодонбаське №1” від 15.02.2022; наказ №30п/к від 02.06.2021 про призначення виконуючого обов'язки директора директора Державного підприємства “Шахтоуправління “Південнодонбаське №1”; акт про початок цілозмінних простоїв державного підприємства від 25.06.2021; баланс (звіт про фінансовий стан) на 30.09.2021; звіт про фінансові результати (звіт про сукупний дохід) за 9 місяців 2021; книга відвантаження вугільної продукції в залізничні вагони.
Розглянувши матеріали справи, керуючись принципом верховенства права, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, суд
Фактичні обставини справи, зміст спірних правовідносин та перевірка їх доказами.
08.07.2021, за залізничною накладною №49352990 від 08.07.2021 зі станції Південнодонбаська регіональної філії "Донецька залізниця" на станцію Роти регіональної філії "Донецька залізниця" було відправлено вагон № 56151228, з вантажем- вугілля кам'яне.
Як вбачається з накладної №49352990 від 08.07.2021 відправником є Державне підприємство "Шахтоуправління "Південнодонбаське №1", а одержувач Товариство з обмеженою відповідальністю “Миронівська теплоелектроцентраль”.
Під час оформлення вказаної залізничної накладної №49352990 відправником визначена маса вантажу у вагоні №56151228 - 67500 кг.
Відповідно до розділів 26 та 28 залізничної накладної №49352990 маса вантажу визначена вантажовідправником на вагонних вагах (150т), заводський №37536.
Правильність внесених відомостей до вказаних накладних підтвердив своїм підписом представник відправника у розділі 55 відповідних накладних.
На станції відправлення вантаж прийнятий до перевезення без зауважень.
До матеріалів справи надано акт загальної форми ГУ-23 №197 від 12.07.2021.
На підставі акту загальної форми ГУ-23 №197 від 12.07.2021 станції Роти складено комерційний акт №496100/112 від 12.07.2021, в розділі Ґ «Опис пошкодження» якого зазначено, по відправці зазначеної на лицьовій стороні даного акту, проведено контрольне комісійне зважування вагона на тензометричних вагах Миронівська ТЄЦ зав.№497 ВЄТ 150 ВСД, повірених 22.06.2021.
В розділі Д «Опис виявленого із зазначенням кількості нестачі або надлишку» вказано, що при комісійному обстеженні в присутності зам.нач.ТТЦ Миронівська ТЄЦ Двадцатова Ю.В., а/ком Дяченко М.В., вагони технічно справні, вантаж вугілля кам'яне, поверхня вантажу нижче рівня бортів вагону, вантаж промаркований поздовжньою смугою жовтого кольору 200мм по усій довжині вагону, слідів крадіжки не виявлено. № 56151228 по документу тара 23800 кг, нетто 67500 кг, по вагам тара 23800 кг, брутто 90520 кг нетто 66720 кг, що менше документу на 780 кг. Посада нач. вантажного району (двору) за штатним розкладом відсутня.
Комерційний акт №496100/112 від 12.07.2021 підписали ДС Мороз А.Б., стар. а/ком. Рачкова Е.М., а/ком Дяченко М.В., зам.нач. ТТЦ Мирон. ТЄЦ Двадцатов Ю.В.
Зважування вагону здійснено на 150 тн тензометричних вагонних вагах згідно з технічним паспортом засобу ваговимірювальної техніки (зввт) (вид ЗВВТ тензометричні, модифікація ЗВВТ ВЭТ-150ВСД, реєстраційний номер У-2050-05, заводський №497) станції Роти Донецької залізниці, дата прийняття ЗВВТ в експлуатацію 22.01.2007, міжповірочний інтервал ЗВВТ становить 6 місяців, інтервал між оглядами-перевірками ЗВВТ 3 місяці, та відміткою у паспорті підтверджено, що остання державна повірка ваг здійснена 22.06.2021.
До матеріалів справи надано розпорядження начальника станції Роти Донецької залізниці №10 від 19.01.2021, відповідно до якого призначено відповідальних осіб, підпис яких має бути обов'язковий в комерційних актах, а саме: перший підпис начальника станції, другий підпис працівник станції, уповноважений на підписання комерційного акту замість начальника вантажного району комерційний агент Рачкова О.М., третій підпис працівник станції, який особисто здійснював перевірку. У разі відсутності обов'язкових підписантів комерційних актів, вказаних в п.2.1, 2.2, обов'язки покладаються в п.2.1 на в.о. начальника станції, в п.2.2. на агентів комерційних Дяченко М.В., Чабанова В.І
У зв'язку із неправильним зазначенням відповідачем кількості вантажу у вагоні №56151228 за залізничною накладною №49352990 позивачем нараховано штраф на підставі ст. 118 Статуту залізниць України у загальному розмірі 45475,00 грн.
Вказані обставини підтверджуються наявними в матеріалах справи копіями документів, а саме: комерційним актом №496100/112 від.12.07.2021 (Форма ГУ-22); накладною №49352990 від 08.07.2021; актом загальної форми №197 від 12.07.2021 (Форма ГУ-23); листом начальника станції Роти Регіональної філії “Донецька залізниця” №11-72/467 від 12.07.2021 про проведення за участю представника залізниці, спільного зважування вантажу; актом комісійного переважування вагонів б/н, від 12.07.2021; розпорядження №10 від 19.01.2021; технічним паспортом засобу вимірювальної техніки (ЗВВТ).
З огляду на викладені обставини, позивач звернувся до суду з відповідним позовом про стягнення штрафу у розмірі 45475,00 грн.
Оцінка аргументів учасників справи та мотиви рішення суду.
Як встановлено ст.908 Цивільного кодексу України перевезення вантажу здійснюється за договором перевезення; загальні умови визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.
Відповідно до ч.1 ст.909 Цивільного кодексу України та ч.1 ст.307 Господарського кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.
За змістом ч.5 ст.307 Господарського кодексу України умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями встановлюються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами.
Укладення договору перевезення вантажу відповідно до ч.3 ст.909 Цивільного кодексу України та ч.2 ст.307 Господарського кодексу України підтверджується складанням транспортної накладної.
Відповідно до ст.6 Статуту залізниць України накладна є основним перевізним документом встановленої форми, оформленим відповідно до Статуту та правил і наданий залізниці разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажів, яка укладається між відправником і залізницею. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезень до станції призначення.
Згідно з ст.22 Статуту залізниць України за договором залізничного перевезення вантажу залізниця зобов'язується доставити ввірений їй вантажовідправником вантаж у пункт призначення в зазначений термін і видати його одержувачу, а відправник зобов'язується сплатити за перевезення встановлену плату.
Відправники повинні надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів). Станція призначення видає накладну одержувачу разом з вантажем. Форма накладної і порядок її заповнення, а також форма квитанції затверджуються Мінтрансом. Під час перевезення масових вантажів у випадках, передбачених Правилами, допускається оформлення однієї накладної (комплекту перевізних документів) на перевезення цілого маршруту або групи вагонів чи комплекту контейнерів (ст. 23 Статуту залізниць України).
Відповідно до п. 2.1 Правил оформлення перевізних документів відправник заповнює відповідні графи накладної згідно з додатком 3 до цих Правил. У разі пред'явлення вантажу до перевезення навалом, насипом або наливом у графу 20 «Найменування вантажу» вноситься відмітка «навалом», «насипом» або «наливом».
У додатку 3 до цих Правил встановлено, що графа «маса вантажу, визначена відправником» заповнюється, якщо маса вантажу визначена відправником. Вказуються маса у кілограмах брутто вантажу, загальна маса відправки (прописом); у графі «спосіб визначення маси» зазначається спосіб визначення маси вантажу (на вагах, за стандартом, за трафаретом, за обміром, за розрахунками, умовно), тип ваг (товарні, вагонні, елеваторні тощо), їх вантажопідйомність та ким було визначено масу вантажу (залізницею/відправником); у графі «ким завантажено вантаж у вагон (контейнер)» зазначається: відправником або залізницею; у графі «правильність внесених відомостей підтверджую» представник відправника засвідчує правильність відомостей, указаних ним у перевізному документі. В електронній накладній накладається електронний цифровий підпис відправника.
Пунктом 2.3 Правил оформлення перевізних документів визначено, що представник відправника у графі 55 накладної «Правильність внесених відомостей підтверджую» вказує свою посаду, розписується, засвідчуючи правильність відомостей, указаних ним у перевізному документі. Представник відправника повинен мати довіреність на оформлення перевезення.
Відповідно до п.5.5 Правил оформлення перевізних документів якщо під час перевезення вантажу або на станції його призначення буде виявлено неправильне зазначення у накладній маси, кількості місць вантажу, його назви, коду та адреси одержувача з відправника, порта стягується штраф у розмірі згідно зі статтею 118 Статуту залізниць України. При цьому, відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли. Цей факт засвідчується актом загальної форми, якщо за цим фактом не складався комерційний акт.
Правильність внесення до накладної №493529901 відомостей, як це передбачено пунктом 2.3 Правил оформлення перевізних документів, в тому числі щодо маси вантажу, своїм підписом підтвердив представник відправника оператор пульта управління Іванюк Вікторія Вікторівна, а саме у вагоні: №56151228 маса вантажу 67500 кг.
Згідно з ст.52 Статуту залізниць України залізниця зобов'язана на вимогу вантажоотримувача перевірити масу, кількість місць і стан вантажу.
Відповідно до ст.24 Статуту залізниць України вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у накладній. Залізниця має право перевіряти правильність цих відомостей, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній. Зазначена норма встановлює чіткі вимоги до відправника щодо оформлення вантажу та покликана забезпечити дисциплінованість учасників господарських відносин та визначає критерії обґрунтованості в подальшому будь-яких претензій залізниці до учасників господарських відносин (відправника та одержувача).
Статтею 105 Статуту залізниць України залізниці передбачено, що вантажовідправники, вантажоодержувачі, пасажири, транспортні, експедиторські і посередницькі організації та особи, які виступають від імені вантажовідправника і вантажоодержувача, несуть матеріальну відповідальність за перевезення у межах і розмірах, передбачених цим Статутом та окремими договорами.
Частиною 1 ст.26 Закону України «Про залізничний транспорт» передбачено, що обставини, які можуть слугувати підставою для майнової відповідальності перевізників, відправників і одержувачів вантажу, багажу, вантажобагажу, пасажирів засвідчуються актами.
З наведеними приписами кореспондуються положення ст.129 Статуту залізниць України, якими визначено, що обставини, які можуть бути підставою для застосування матеріальної відповідальності за порушення, допущені під час перевезення вантажів залізницею, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.
Комерційний акт складається для засвідчення, зокрема, таких обставин: невідповідності найменування, маси і кількості місць вантажу, багажу чи вантажобагажу натурою з даними, зазначеними у транспортних документах.
Залізниця зобов'язана скласти комерційний акт, якщо вона сама виявила зазначені вище обставини або якщо про існування хоча б однієї з них заявив одержувач або відправник вантажу, багажу чи вантажобагажу. В усіх інших випадках обставини, що виникли в процесі перевезення вантажу, багажу і вантажобагажу і які можуть бути підставою для матеріальної відповідальності, оформляються актами загальної форми. Порядок складання комерційних актів та актів загальної форми встановлюється Правилами.
За змістом вищенаведених положень залізничні перевезення оформляються накладною як обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, що укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача та супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення. Законодавцем встановлено матеріальну відповідальність вантажовідправника за пред'явлення до перевезення вантажу з неправильним зазначенням його маси у накладній та її невідповідності фактичній масі вантажу, який надійшов до станції призначення, у вигляді штрафу в розмірі п'ятикратної провізної плати за все перевезення.
Таким чином допустимими доказами неправильного зазначення у накладній маси вантажу, відправленого вантажовідправником залізницею до станції призначення для отримання вантажоодержувачем, в розумінні ч.1 ст.77 Господарського процесуального кодексу України, є належно складені працівниками залізниці комерційні акти за наслідком контрольного зважування вантажу, який було здано до перевезення залізницею.
Як встановлено судом, при прибутті на станцію призначення Роти Донецької залізниці було здійснено перевірку маси вантажу у вагоні №56151228 на 150т тензометричних вагах ТОВ «Миронівська ТЕЦ» заводський №497, повірених 22.06.2021, під час якої було виявлено невідповідність фактичної маси вантажу у вищезазначеному вагоні з масою вантажу, яка зазначена вантажовідправником у накладній №493529901 про що складено комерційний акт №496100/112 від 12.07.2021, в якому зазначено, що при комісійному комісійному обстеженні в присутності зам.нач.ТТЦ Миронівська ТЄЦ Двадцатова Ю.В., а/ком Дяченко М.В., вагони технічно справні, вантаж вугілля кам'яне, поверхня вантажу нижче рівня бортів вагону, вантаж промаркований поздовжньою смугою жовтого кольору 200мм по усій довжині вагону, слідів крадіжки не виявлено. № 56151228 по документу тара 23800 кг, нетто 67500 кг, по вагам тара 23800 кг, брутто 90520 кг нетто 66720 кг, що менше документу на 780 кг. Посада нач. вантажного району (двору) за штатним розкладом відсутня.
Відповідно до п.10 Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 року №644, зі змінами, внесеними відповідно до наказу Міністерства інфраструктури України від 08.06.2011 року №138 комерційний акт підписує начальник станції (його заступник), начальник вантажного району (завідувач вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчика, сортувальної платформи) і працівник станції, який особисто здійснював перевірку, а також одержувач, якщо він брав участь у перевірці. Крім того, у разі необхідності, до перевірки вантажу і підписання акта можуть бути залучені також інші працівники залізниці.
Отже, п. 10 Правил складання актів на виконання ст.29 Статуту залізниць України визначено імперативно частину суб'єктного складу працівників залізниці, які є уповноваженими особами на підписання комерційних актів: начальник станції (його заступник), начальник вантажного району (завідувач вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчика, сортувальної платформи), працівник станції, який особисто здійснював перевірку, а також передбачено можливість участі в складанні комерційного акта одержувача вантажу, якщо він брав участь у перевірці, або інших працівників залізниці.
Відповідно до ч.ч.1, 3 ст. 64 та ч.3 ст.65 Господарського кодексу України підприємство, як організаційна форма господарювання, може складатися з виробничих структурних підрозділів (виробництв, цехів, відділень, дільниць, бригад, бюро, лабораторій тощо) та самостійно визначає свою організаційну структуру, чисельність працівників та штатний розпис. Керівництво підприємством здійснюється його керівником, який призначається (обирається) власником (власниками) безпосередньо або через уповноважені органи чи наглядову раду такого підприємства (у разі її утворення) та відповідно до статуту є посадовою особою цього підприємства з правом розподілу обов'язків між працівниками підприємства.
Таким чином, якщо в штаті структурного підрозділу залізниці не передбачено посади начальника вантажного району (завідувач вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчика, сортувальної платформи), то на підставі наказу начальника такого підрозділу залізниці чи відповідно до робочої (посадової) інструкції іншого працівника залізниці має бути уповноважено на підписання від імені залізниці комерційних актів для забезпечення вимоги щодо їх оформлення за підписом трьох осіб, перелік яких визначено пунктом 10 Правил складання актів, і такими доказами можуть підтверджуватися повноваження осіб на підписання комерційного акта.
Судом встановлено, що комерційний акт №496100/112 від 12.07.2021 складений та підписаний начальником станції Мороз А.Б., старшим комерційним агентом Рачковою Е.М., комерційними агентами Дяченко М.В., зам.нач. ТТЦ Миронівська ТЄЦ Двадцатова Ю.В..
Позивачем на підтвердження повноважень працівників залізниці на підписання комерційних актів подано до матеріалів позовної заяви розпорядження начальника станції Роти Донецької залізниці №10 від 19.01.2021.
З огляду на наведене, суд дійшов висновку, що комерційний акт №496100/112 від 12.07.2021 підписано уповноваженими працівниками залізниці в порядку п. 10 Правил складання актів та вважаються такими, що складені з дотриманням вимог чинного законодавства України.
Разом з цим, відповідно до п.8 Правил складання актів, комерційні акти складаються у трьох примірниках на бланках установленої форми і заповнюються на друкарській машинці або чорнилами чітко, без будь-яких виправлень. На кожному акті проставляється штемпель станції. Другий примірник акта видається одержувачу на його вимогу.
Одержувачу станція повинна видати складений комерційний акт у триденний термін. Видача актів одержувачам провадиться під розписку на третьому примірнику акта, який зберігається на станції. Вимоги про видачу актів від імені одержувача може пред'являти особа, яка має довіреність одержувача, оформлену згідно із законодавством. Вимоги про видачу актів можуть пред'являтися протягом шести місяців від дня видачі вантажу (п.14 Правил складання актів).
З наведених положень вбачається, що комерційний акт вручається одержувачу у триденний термін на його вимогу, яка може пред'являтись протягом шести місяців від дня видачі вантажу, при цьому законодавчо визначеного обов'язку видати чи направити комерційний акт саме не передбачено, тому судом відхиляються посилання на порушення позивачем норм права у зв'язку з надсиланням йому комерційного акту.
Зважування маси вантажу у вагонах №56151228 на станції призначення Роти Донецької залізниці здійснювалось на 150т тензометричних вагах ТОВ «Миронівська ТЕЦ» заводський №497, повірених 22.06.2021.
Пунктом 5 Правил приймання вантажів до перевезення встановлено, що загальна маса вантажу визначається відправником зважуванням або розрахунковим способом. До розрахункових способів визначення маси вантажу належать: за трафаретом (підсумовування маси вантажу, зазначеної на кожному вантажному місці), за стандартом (множення суми стандартної маси вантажного місця на кількість місць вантажу), за заміром висоти наливу (з подальшим визначенням густини та об'єму вантажу за таблицею калібрування цистерн, розробленою заводом-виробником цистерни). За домовленістю відправника, залізниці та одержувача вантажу можуть бути встановлені інші способи визначення маси вантажу. Спосіб визначення маси вантажу і тип ваг відправник зобов'язаний зазначити в накладній. Усі засоби вимірювальної техніки, які використовуються для визначення маси вантажів, мають бути повірені відповідно до вимог чинного законодавства. Засоби ваговимірювальної техніки повинні бути взяті на облік залізницею та відповідати вимогам Інструкції про порядок застосування засобів ваговимірювальної техніки на залізничному транспорті України, затвердженої наказом Міністерства інфраструктури України від 31 липня 2012 року № 442, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11 жовтня 2012 року за № 1716/22028, та інших нормативно-правових актів.
Пунктами 2.1, 2.2, 2.3 Інструкції про порядок застосування засобів ваговимірювальної техніки на залізничному транспорті України, визначено, що ЗВВТ, які перебувають у власності як залізниць, так і організацій, які не належать до сфери управління Укрзалізниці (далі сторонні організації), підлягають обліку залізницями.
Взяття на облік ЗВВТ здійснюється за письмовим зверненням власника ЗВВТ до начальника дирекції з наданням завірених власником копій: експлуатаційної документації; методики повірки, атестованої згідно з вимогами Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність»; свідоцтва про повірку (якщо це передбачено методикою повірки) або державну метрологічну атестацію ЗВВТ, виданого згідно з ДСТУ 2708:2006 «Метрологія. Повірка засобів вимірювальної техніки. Організація та порядок проведення» або ДСТУ 3215-95 «Державна система забезпечення єдності вимірювань. Метрологічна атестація засобів вимірювальної техніки. Організація та порядок проведення»; переліку вантажів, маса яких буде визначатися на ЗВВТ; висновку за результатами діагностичного обстеження ЗВВТ (у разі потреби).
Якщо ЗВВТ відповідають вимогам цієї Інструкції, інших нормативно-правових актів та нормативних документів, вони беруться на облік ревізором вагового господарства дирекції, який відповідно до вимог пункту 2.2 розділу 2 Правил технічної експлуатації залізниць України, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 20 грудня 1996 року № 411, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 25 лютого 1997 року за № 50/1854 (далі - ПТЕ), оформлює технічний паспорт засобу ваговимірювальної (далі технічний паспорт ЗВВТ) згідно з додатком 1 до цієї Інструкції. У технічному паспорті ЗВВТ робиться запис про повірку або державну метрологічну атестацію, вказується нормована похибка для різних режимів зважування згідно з вимогами пункту 1.9 розділу I цієї Інструкції, зазначається можливість зважування небезпечних вантажів згідно з наданими документами та робиться запис про придатність ЗВВТ для зважування відповідних вантажів, що перевозяться залізничним транспортом. У технічному паспорті електронних ЗВВТ записуються також заводські номери датчиків, вагопроцесора, у разі потреби контрольне число фіскальної реєстрації регулювання ЗВВТ, зазначене в експлуатаційних документах виробника ЗВВТ, яке визначає його технічний стан. Технічний паспорт ЗВВТ надається начальнику станції, на якій будуть оформлятися перевізні документи за результатами зважування на цих ЗВВТ. Технічні паспорти ЗВВТ повинні зберігатися в місці, визначеному розпорядчим документом начальника станції, який забезпечує їх схоронність. На прохання власника ЗВВТ йому може бути надано копію технічного паспорта ЗВВТ. Технічні паспорти ЗВВТ, які зберігаються у начальника станції, є документами, згідно з якими розглядаються претензії, пов'язані з визначенням маси вантажу.
Відповідно до наявного в матеріалах справи технічного паспорту засобу ваговимірювальної техніки (ЗВВТ) №497 Миронівська ТЕЦ дата прийняття ЗВВТ в експлуатацію 22.01.2007; міжповірочний інтервал ЗВВТ два рази в рік; інтервал між оглядами-перевірками ЗВВТ один раз в 3 місяці, відміткою у паспорті підтверджено, державна повірка здійснювалась 22.06.2021, ваги придатні для зважування. Тобто ваги, на яких проводилось контрольне переважування вантажу, проходили своєчасну перевірку та повірку. Доказів, які б викликали сумніви у достовірності показів зазначеного засобу ваговимірювальної техніки, матеріали справи не містять.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку про те, що станом на дату складання комерційного акту №496100/112 від 12.07.2021 засіб вимірювальної техніки був повірений як того вимагають норми чинного законодавства.
Посилання відповідача на те, що переважування вантажу здійснювалось на 150т вагах без урахування похибок та вивантаження вугілля з вагонів, а різниця в масі вантажу виведена в результаті простих арифметичних дій; у той час, як відповідачем зважування спірного вантажу здійснювалось на 200 т вагонних вагах, які є справними та пройшли державну повірку, судом не приймаються до уваги, оскільки вони суперечать інформації, яка міститься в накладній та комерційному акті, зважування відбувалось на вагах 150 т як при відправленні та і при отриманні.
Позицію відповідача щодо неправомірності здійснення зважування без зважування тари (вагони) без вантажу, вага якої не завжди відповідає маркуванню на вагонах, суд не приймає, оскільки вказані вище норми та правила не встановлюють вимог щодо обов'язковості здійснення працівниками залізниці зважування тари вагона без вантажу при складанні комерційного акта.
Також, у відзиві на позовну заяву відповідач посилається на те, що відповідно до п.3.4 Інструкції про порядок застосування засобів ваговимірювальної техніки на залізничному транспорті України, яка затверджена наказом №442 від 31.07.2012 Міністерства інфраструктури України, результати зважування на електронних ЗВВТ повинні видаватися у друкованому вигляді, для чого конструкція вагопроцесора має передбачати можливість підключення до нього друкувального пристрою, такого документу не надано. Водночас п.3.5 вказаної інструкції встановлено, що у ЗВВТ для статичного зважування, прийнятих в експлуатацію до набрання чинності цією Інструкцією, допускається відсутність друкувального пристрою.
Оскільки інструкцію затверджено наказом №442 від 31.07.2012, а ЗВВТ залізниці, на яких здійснювалось контрольне зважування вантажу на станції Роти, прийнято до експлуатації 22.01.2007, що підтверджується копією технічного паспорту ЗВВТ, за висновками суду, у цьому випадку результати зважування можуть бути зафіксовані за відсутності друкувального пристрою згідно з наведеними вище приписами Інструкції.
Таким чином, комерційний акт №496100/112 від 12.07.2021 за своєю формою та змістом відповідає вимогам Статуту залізниць України та Правилам складання актів, а тому приймається судом в якості належного доказу на підтвердження факту невідповідності маси, зазначеної у накладних, фактичній масі вантажу.
Посилання відповідача на те, що різниця між масою вантажу у вагоні №56151228 дорівнює 1,1%, що більше природного збитку вугілля на 0,1%, а транспортування вугілля здійснюється у вагонах відкритого типу, тому різниця не може бути підставою для нарахування штрафу у розмірі п'ятикратної плати за всю відстань перевезення, суд вважає безпідставним з наступних підстав.
Статтею 52 Статуту залізниць України передбачено, що маса вантажу вважається правильною, якщо різниця у масі, визначена на станції відправлення, порівняно з масою, що виявилася на станції призначення, не перевищує: у разі недостачі - норми природної втрати маси вантажу і граничного розходження визначення маси нетто.
Пунктом 2 Правил складання актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 334 від 28.05.2002, встановлено, що у тих випадках, коли різниця у масі вантажу, визначеній на станції відправлення, порівняно з масою, що виявилася на станції призначення, не перевищує норми природної втрати маси вантажу і граничного розходження визначення його маси нетто, комерційний акт не складається, а оформлення видачі вантажу провадиться у порядку, передбаченому Правилами видачі вантажів, затвердженими наказом Мінтрансу від 21.11.2000 N 644 та зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за N 862/5083.
Відповідно до п.27 Правил видачі вантажів, які затверджені наказом №644 від 21.11.2000 Міністерства транспорту України, вантаж вважається доставленим без утрати, якщо різниця між масою, вказаною в пункті відправлення в залізничній накладній, та масою, визначеною на станції призначення, не перевищує норми природної втрати і граничного розходження у визначенні маси нетто. При видачі вантажів, маса яких унаслідок їх властивостей зменшується при перевезенні, норма недостачі (сума норми природної втрати та граничного розходження визначення маси нетто) для мінерального палива, до якого відноситься вугілля кам'яне, становить 1% маси, зазначеної в перевізних документах.
З вказаних норм вбачається, що визначення різниці маси вантажу визначеній на станції відправлення, порівняно з масою, що виявилася на станції призначення, з врахуванням норм природної втрати вантажу здійснюється за наслідками доставки вантажу вантажоотримувачу на станції призначення в момент його видачі останньому, має на меті встановлення наявності ознак незбереження вантажу під час доставки (недостачі).
У даному випадку відсутні ознаки незбереження вантажу під час здійснення перевезення, норма природної втрати для вугілля як мінерального палива складає 1% та є перевищеною.
З огляду на те, що показник перевищення норми природної втрати в цілому не впливає на право на нарахування штрафу залізницею, у разі встановлення факту зазначення у залізничній накладній невірної маси вантажу.
Згідно із ст.24 Статуту залізниць України вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ними у накладній.
Відповідно до ст.122 Статуту залізниць України встановлено, що за неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача з відправника, порта стягується штраф у розмірі згідно із статтею 118 Статуту. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли.
Статтею 118 Статуту залізниць України за пред'явлення вантажу, який заборонено до перевезень або який потребує під час перевезення особливих заходів безпеки, та з неправильним зазначенням його найменування або властивостей з відправника, крім заподіяних залізниці збитків і витрат, стягується штраф у розмірі п'ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення.
У накладний №493529901 від 08.07.2021 зазначено, що провізна плата за вагон зі станції Південнодонбаська Донецької залізниці до станції Роти Донецької залізниці у вагоні №56151228 становить 9095,00 грн.
За розрахунком позивача штраф (п'ятикратний розмір провізної плати) становить 45475,00 грн, виходячи з (9095,00 х 5).
Перевіривши здійснений позивачем розрахунок плати за користування вагоном, суд дійшов висновку про його обґрунтованість. Враховуючи викладене, позовні вимоги про стягнення 45475,00 грн є обґрунтованими.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про задоволення позову Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Донецька залізниця» про стягнення з Державного підприємства «Шахтоуправління «Південнодонбаське №1» штрафу у розмірі 45475,00 грн за неправильне зазначення маси відправленого вантажу.
Розглядаючи наявність доведених матеріалами справи підстав для зменшення штрафу, виходячи з того, що залізниця не зазнала збитків у зв'язку з неправильним зазначенням маси вантажу, про що зазначено відповідачем у відзиві на позовну заяву, суд зазначає таке.
Згідно ч.1 ст.233 Господарського кодексу України у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому, повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником, майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.
Відповідно до ч.3 ст.551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Правовий аналіз зазначених норм свідчить про те, що вони не є імперативними і застосовуються за визначених умов та на розсуд суду.
Вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, господарський суд повинен оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу; ступеню виконання зобов'язання боржником; причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної особи (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідки) тощо.
При цьому зменшення розміру заявленого до стягнення штрафу є правом суду, отже за відсутності у законі переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення штрафу.
Така правова позиція наведена в постанові Верховного Суду у справі №905/1450/20 від 29.04.2021.
При цьому слід вказати, що положення статті 122 Статуту залізниць України не пов'язують стягнення штрафу з наявністю (відсутністю) наслідків у перевізника від неправильності відомостей, зазначених у накладній, чи з наявністю вини вантажовідправника.
Штраф за неправильно зазначені у накладній маси, кількості місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача з відправника, порта, відповідно до пунктів 118, 122 Статуту залізниць України, стягується з вантажовідправника незалежно від наявності збитків та наслідків.
За таких обставин суд не встановлює наявність у позивача збитків, їх розміру тощо при вирішенні даного спору.
Окрім того, суд відхиляє як підставу для зменшення штрафу тяжкий фінансовий стан відповідача, оскільки такі обставини не виключають зобов'язання останнього правильно заповнювати транспортну накладну для уникнення ще додаткових фінансових зобов'язань.
Разом з тим інших суттєвих обставин, з якими закон пов'язує вчинення судом такої дії як зменшення розміру штрафу, відповідач не доводить. Значний розмір штрафу, на що посилається відповідач, сам по собі не є такою обставиною. Судом також враховано, що неправильне зазначення відповідачем маси відправлених вантажів, носять певною мірою системний характер. При цьому відповідач не доводить здійснення ним заходів, спрямованих на запобігання зазначення неправильних відомостей у перевізних документах.
З огляду на наведене, суд не вбачає підстав для зменшення розміру нарахованого позивачем штрафу, тому відмовляє у задоволенні відповідного клопотання.
Судові витрати.
Згідно з п.2 ч.1 ст.129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір, сплачений позивачем у сумі 2481,00 грн, покладається на відповідача.
Керуючись ст.ст. 86, 129, 210, 233, 236-241, 248, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
1.Позовні вимоги задовольнити повністю.
2.Стягнути з Державного підприємства "ШАХТОУПРАВЛІННЯ "ПІВДЕННОДОНБАСЬКЕ № 1" (85670, Донецька область, місто Вугледар, вулиця Магістральна, 4; код ЄДРПОУ: 34032208) на користь Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03680, місто Київ, вулиця Єжи Ґедройця, будинок 5; код ЄДРПОУ: 40075815) в особі регіональної філії "Донецька залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (84404, Донецька область, місто Лиман, вулиця Привокзальна, будинок 22; код ЄДРПОУ: 40150216) штраф у розмірі 45475,00 грн (сорок п'ять тисяч чотириста сімдесят п'ять грн 00 коп), судовий збір в сумі 2481,00 грн (дві тисячі чотириста вісімдесят одна грн 00 коп).
3.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили в порядки та строки передбачені ст. 240, 241 Господарського процесуального кодексу України.
Апеляційна скарга може бути подано учасниками справи у порядку та строки передбаченими ст.256, 257 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст рішення складено та підписано 21.10.2022.
Суддя Д.М. Огороднік