вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
про затвердження мирової угоди та закриття провадження у справі
21.10.2022м. ДніпроСправа № 904/2347/22
Суддя Господарського суду Дніпропетровської області Фещенко Ю.В., розглянувши
спільну заяву Приватного акціонерного товариства "Берті" (м. Київ) та Акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів" (м. Нікополь Дніпропетровської області)
про затвердження мирової угоди
у справі:
за позовом Приватного акціонерного товариства "Берті" м. Київ)
до Акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів" (м. Нікополь Дніпропетровської області)
про стягнення заборгованості за договором поставки № 2100220 від 18.01.2021 у загальному розмірі 1 001 104 грн. 12 коп.
Приватне акціонерне товариство "Берті" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з Акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів" (далі - відповідач) заборгованість за договором поставки № 2100220 від 18.01.2021 у загальному розмірі 1 001 104 грн. 12 коп.
Ціна позову складається з наступних сум:
- 945 475 грн. 20 коп. - основний борг;
- 55 628 грн. 92 коп. - інфляційні втрати.
Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов'язань за договором поставки № 2100220 від 18.01.2021 в частині повного та своєчасного розрахунку за поставлений позивачем товар, внаслідок чого у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість в сумі 945 475 грн. 20 коп. На підставі статті 625 Цивільного кодексу України позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача інфляційні втрати за період з травня по червень 2022 року у сумі 55 628 грн. 92 коп.
Також позивач просить суд судові витрати покласти на відповідача.
Позовну заяву було подано без додержання вимог, встановлених статтею 164 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з чим ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 15.08.2022 позовну заяву було залишено без руху та позивачу надано строк для усунення недоліків протягом 7-ми днів з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху, а саме: подачі до суду доказів сплати судового збору в сумі 15 016 грн. 56 коп. з інформацією про його зарахування до спеціального фонду державного бюджету.
Від позивача надійшла заява про усунення недоліків (вх. суду № 27474//22 від 22.08.2022).
Враховуючи вказане, ухвалою суду від 23.08.2022 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами.
Від позивача та відповідача надійшла спільна заява про затвердження мирової угоди (вх. суду № 34877/22 від 18.10.2022), в якій вони просять суд затвердити укладену між позивачем та відповідачем мирову угоду, закрити провадження у справі та вирішити питання про розподіл судового збору між сторонами на підставі частини 1 статті 130 Господарського процесуального кодексу України. Крім того, у вказаній заяві позивач та відповідач зазначили про те, що сторони ознайомлені та розуміють наслідки укладення мирової угоди.
Відповідно до частини 1 статті 250 Господарського процесуального кодексу України питання про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі. Частини друга - шоста статті 250 Господарського процесуального кодексу України не застосовуються, якщо відповідно до цього Кодексу справа підлягає розгляду тільки в порядку спрощеного провадження (частина 7 статті 250 Господарського процесуального кодексу України).
Частиною 5 статті 252 Господарського процесуального кодексу України зазначено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше; за клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Оскільки характер спірних правовідносин та предмет доказування у вказаному спорі вказували на незначну складність даної справи, а також враховуючи, що дана категорія справ згідно з нормами ГПК України не відноситься до тих, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, суд визнав дану справу малозначною та вважав за доцільне розглядати її за правилами спрощеного позовного провадження.
Відповідно до частини 1 статті 192 Господарського процесуального кодексу України мирова угода укладається сторонами з метою врегулювання спору на підставі взаємних поступок і має стосуватися лише прав та обов'язків сторін. У мировій угоді сторони можуть вийти за межі предмета спору за умови, якщо мирова угода не порушує прав чи охоронюваних законом інтересів третіх осіб.
Частиною 2 статті 192 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що сторони можуть укласти мирову угоду і повідомити про це суд, зробивши спільну письмову заяву, на будь-якій стадії судового процесу.
Згідно з частиною 3 статті 192 Господарського процесуального кодексу України до ухвалення судового рішення у зв'язку з укладенням сторонами мирової угоди суд роз'яснює сторонам наслідки такого рішення, перевіряє, чи не обмежені представники сторін вчинити відповідні дії.
Так, суд звертає увагу сторін на положення статей 193, 231 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до яких:
- виконання мирової угоди здійснюється особами, які її уклали, в порядку і строки, передбачені цією угодою (частина 1 статті 193 Господарського процесуального кодексу України);
- ухвала про затвердження мирової угоди є виконавчим документом та має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим Законом України "Про виконавче провадження" (частина 2 статті 193 Господарського процесуального кодексу України);
- у разі невиконання затвердженої судом мирової угоди ухвала суду про затвердження мирової угоди може бути подана для її примусового виконання в порядку, передбаченому законодавством для виконання судових рішень (частина 3 статті 193 Господарського процесуального кодексу України);
- у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду із спору між тими самим сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається (частина 3 статті 231 Господарського процесуального кодексу України).
Враховуючи вказане, а також, обставини того, що позивач та відповідач, подаючи до суду заяву про затвердження мирової угоди, дійшли згоди щодо необхідності її затвердження судом, господарський суд, беручи до уваги наведені вище норми закону та волевиявлення сторін, вважає за необхідне здійснити розгляд заяви про затвердження мирової угоди без повідомлення учасників справи за наявними матеріалами.
Суд, розглянувши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується заява, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду заяв позивача та відповідача про затвердження мирової угоди, перевіривши повноваження представників сторін на вчинення дій щодо її підписання,
Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Так, 18.01.2021 між Приватним акціонерним товариством "Берті" (далі - постачальник, позивач) та Акціонерним товариством "Нікопольський завод феросплавів" (далі - покупець, відповідач) було укладено договір поставки № 2100220 (далі - договір, а.с. 5-18), за умовами пункту 1.1. якого постачальник зобов'язується передати у власність покупцеві товар (повне найменування, а також марка, вид, сорт, номенклатура, асортимент, кількісні та якісні характеристики, код за УКТ ЗЕД за Державним класифікатором продукції і послуг), ціна та інше якого вказується у специфікації (додатку) до договору (далі - товар), що є його невід'ємною частиною, а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар та оплатити його вартість у порядку і за умовами, передбаченими договором.
Детальна інформація про кількісні та якісні характеристики товару міститься у специфікаціях (додатки) до договору (пункт 2.1. договору).
Судом встановлено, що укладений правочин за своїм змістом та правовою природою є договором поставки, який підпадає під правове регулювання норм § 3 глави 54 Цивільного кодексу України та § 1 глави 30 Господарського кодексу України.
Згідно з частиною 1 статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
За приписами частини 2 статті 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
В силу приписів статті 663 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього кодексу.
Згідно з пунктом 3.1. договору постачальник зобов'язується поставити покупцеві товар у спосіб та за умовами, зазначеними у специфікації (додатку) до договору. Умови поставки регламентуються відповідними базисами, що передбачені Міжнародними правилами тлумачення торгових термінів Інкотермс у редакції 2020 року, яка є погодженою сторонами. У разі розбіжностей між Інкотермс та договором - договір має переважну силу.
У пункті 3.7. договору визначено, що постачальник вважається таким, що виконав умови поставки товару, надавши товар у розпорядження покупцю або перевізнику відповідно до умов поставки, визначених у Специфікації до договору в строки, визначені пунктом 3.3. договору.
Згідно з умовами пункту 4 підписаної сторонами специфікації № 4/2105770 від 10.11.2021 (яка є додатком 1 до договору), датою переходу права власності до покупця на товар (продукцію) є дата складання акту прийому-передачі товару (продукції).
Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору позивачем було поставлено відповідачу товар на загальну суму 945 475 грн. 20 коп. відповідно до видаткової накладної № РН-0000070 від 21.02.2022 (а.с. 24).
Товар на суму 945 475 грн. 20 коп. був прийнятий від позивача відповідачем, що підтверджується актом приймання-передачі від 22.02.2022 (а.с. 23).
Товар, зазначений у вище вказаних накладній та акті приймання-передачі, прийнято у позивача без будь-яких зауважень до їх оформлення, підписано представником відповідача та скріплено печаткою підприємства.
Враховуючи зазначений вид договорів, вбачається, що він є оплатним, і обов'язку продавця за договором поставити товар відповідає обов'язок покупця оплатити вартість цього товару.
Відповідно до пункту 4.1. договору вартість товару за договором ставить суму партій товару за всіма специфікаціями (додатками) до договору та не може перевищувати ліміт в еквіваленті 14 мільйонів доларів США на дату підписання кожної специфікації (додатку до договору).
Порядок оплати, форма та строки розрахунків вказуються в специфікаціях (додатках) до договору (пункт 4.6. договору).
Так, згідно з умовами пункту 2 підписаної сторонами специфікації № 4/2105770 від 10.11.2021 (яка є додатком 1 до договору), сторони погодили, що оплата товару, що поставляється згідно з специфікацією, здійснюється шляхом відкриття подільного безвідкличного документального акредитива, банк-виконавець - АТ "Банк Кредит Дніпро", м. Нікополь. Перерахунок оплати здійснюється в гривнях по курсу НБУ Є/UAH (Євро/гривня), який діє на дату відкриття акредитиву, плюс ПДВ - 20%. Термін відкриття акредитива: протягом 20-им календарних днів, за умови виконання постачальником пунтів 4.8., 4.8.4. договору.
У пункті 2.5. вказаної специфікації визначено виконання акредитиву, а саме: шляхом платежу з відстрочення, що складає 20 календарних днів від дати підписання акту приймання-передачі товару представниками постачальника (бенефіціара) та покупця (апдіканта).
Сторони домовились, що у разі закінчення строку дії акредитива покупець здійснює оплату поставленого товару протягом 60-ти днів із дати підписання сторонами акту приймання-передачі товару, за умови відсутності зауважень покупця до якості та кількості товару та надання повного пакета документів згідно з пунктом 3.5. договору
Враховуючи вказане, судом встановлено, що строк оплати поставленого позивачем товару є таким, що настав.
Проте, в порушення вказаних вище умов договору та специфікації до нього відповідачем оплату за поставлений товар на суму 945 475 грн. 20 коп. здійснено не було. Крім того, на підставі статті 625 Цивільного кодексу України позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача інфляційні втрати за період з травня 2022 року по червень 2022 року у сумі 55 628 грн. 92 коп. Вказане і було причиною звернення позивача із позовом до суду.
У подальшому від позивача та відповідача надійшла заява, в якій вони просять суд затвердити укладену між позивачем та відповідачем мирову угоду, закрити провадження у справі та вирішити питання про розподіл судового збору між сторонами на підставі частини 1 статті 130 Господарського процесуального кодексу України. Крім того, у вказаній заяві позивач та відповідач зазначили про те, що сторони ознайомлені та розуміють наслідки укладення мирової угоди.
Так, частиною 7 статті 46 Господарського процесуального кодексу України визначено, що сторони можуть укласти мирову угоду на будь-якій стадії судового процесу.
Частинами 1 та 2 статті 192 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що мирова угода укладається сторонами з метою врегулювання спору на підставі взаємних поступок і має стосуватися лише прав та обов'язків сторін. У мировій угоді сторони можуть вийти за межі предмета спору за умови, якщо мирова угода не порушує прав чи охоронюваних законом інтересів третіх осіб. Сторони можуть укласти мирову угоду і повідомити про це суд, зробивши спільну письмову заяву, на будь-якій стадії судового процесу.
У відповідності до положень вказаної статті, між позивачем та відповідачем 11.10.2022 було укладено мирову угоду по справі, яку позивач та відповідач просять суд затвердити у справі.
Так, судом встановлено, що умови укладеної між сторонами мирової угоди від 11.10.2022 не суперечать чинному законодавству України, не порушують права чи охоронювані законом інтереси інших осіб, є виконуваними, а також стосуються лише прав та обов'язків сторін щодо предмета спору.
Обставини, визначені частиною 5 статті 192 Господарського процесуального кодексу України, щодо наявності підстав для відмови у затвердженні мирової угоди, відсутні.
Мирова угода від 11.10.2022 укладена у формі та на умовах, передбачених процесуальним законодавством, а тому підлягає прийняттю та затвердженню господарським судом.
Судом встановлено, що мирова угода підписана:
- зі сторони позивача - Приватного акціонерного товариства "Берті" - адвокатом Денисом Москаленком, повноваження якого підтверджуються ордером на надання правової допомоги серії ЗП № 094384 від 25.01.2021 (а.с. 34);
- зі сторони відповідача - Акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів" адвокатом Андрієм Добровольським, повноваження якого підтверджуються довіреністю № 27-4016 від 04.07.2022 (а.с. 55).
При цьому, судом враховано, що подаючи до суду заяву про затвердження мирової угоди, сторони дійшли згоди щодо необхідності її затвердження судом, та сторони у заяві підтвердили, що обізнані з правовими наслідками укладення мирової угоди та закриття провадження у справі.
Відповідно до статті 193 Господарського процесуального кодексу України виконання мирової угоди здійснюється особами, які її уклали, в порядку і строки, передбачені цією угодою. Ухвала про затвердження мирової угоди є виконавчим документом та має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим Законом України "Про виконавче провадження". У разі невиконання затвердженої судом мирової угоди ухвала суду про затвердження мирової угоди може бути подана для її примусового виконання в порядку, передбаченому законодавством для виконання судових рішень (на підставі статей 3, 5 Закону України "Про виконавче провадження").
Згідно з пунктом 7 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд закриває провадження у справі, якщо сторони уклали мирову угоду і вона затверджена судом.
За таких обставин, господарський суд вважає за необхідне затвердити укладену сторонами мирову угоду від 11.10.2022, а провадження у справі закрити на підставі пункту 7 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України.
Щодо розподілу судових витрат по справі суд зазначає таке.
Згідно з частиною 4 статті 231 Господарського процесуального кодексу України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір", сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом. Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір", сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях. У випадках, установлених пунктом 1 частини 1 цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми; в інших випадках, установлених частиною першою цієї статті, - повністю (частина 2 статті 7 Закону України "Про судовий збір").
У пункті 2 Мирової угоди від 11.10.2021 сторони досягли згоди стосовно розподілу судових витрат у справі № 904/2347/22 і погодили, що відповідач сплатить на користь позивача до 05.04.2023 (включно) суму судових витрат у розмір 7 508 грн. 28 коп. без ПДВ, яка складається з 50% судового збору, сплаченого позивачем у розмірі 15 016 грн. 56 коп. Решта 50% судового збору, сплаченого позивачем у розмірі 15 016 грн. 56 коп., буде повернута позивачеві з державного бюджету України відповідно до частини 1 статті 130 Господарського процесуального кодексу України після звернення останнього з відповідним клопотання до суду.
Разом з тим, суд відзначає, що відповідно до частин 1, 4 статті 130 Господарського процесуального кодексу України у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову. Якщо сторони під час укладення мирової угоди не передбачили порядку розподілу судових витрат, кожна сторона у справі несе половину судових витрат.
Аналогічна норма закріплена в частині 3 статті 7 Закону України "Про судовий збір".
Враховуючи викладене, суд вважає за можливе в порядку, визначеному частиною 1 статті 130 Господарського процесуального кодексу України та частиною 3 статті 7 Закону України "Про судовий збір", повернути позивачу 50% сплаченого ним при поданні позову судового збору у розмірі 7 508 грн. 28 коп.
На підставі викладеного, керуючись 2, 3, 20, 46, 73 - 79, 86, 91, 129, 130, 192-193, 231-235, 254-257 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Задовольнити заяву Приватного акціонерного товариства "Берті" та Акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів" про затвердження мирової угоди.
2. Затвердити мирову угоду про врегулювання спору (в порядку статті 192 Господарського процесуального кодексу України) від 11.10.2022, укладену між Приватним акціонерним товариством "Берті" та Акціонерним товариством "Нікопольський завод феросплавів" по справі № 904/2347/22, у наступній редакції:
"МИРОВА УГОДА
про врегулювання спору
(в порядку статті 192 Господарського процесуального кодексу України)
м. Нікополь 11.10.2022
Приватне акціонерне товариство "Берті" (ПрАТ "Берті"; позивач, стягувач; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 00152359) в особі представника - адвоката Москаленко Д.Ф., який діє на підставі ордеру про надання правової допомоги серія АР №1092094 (без обмежень) та свідоцтва на право заняття адвокатською діяльністю № 516 від 29.12.2014 (документи у матеріалах справи), та
Акціонерне товариство "Нікопольський завод феросплавів" (АТ НЗФ; відповідач, боржник; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 00186520) в особі адвоката ЛТ НЗФ Добровольського Андрія Томовича, який діє на підставі довіреності № 27-4016, виданої 07.07.2022 Головою правління, генеральним директором ЛТ НЗФ Пономаренком Р.В. у межах повноважень, визначених Статутом АТ НЗФ, що є сторонами судової справи № 904/2347/22, (сторони спору), провадження по якій відкрито ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 23.08.2022 за позовом ПрАТ "Берті" до ЛТ НЗФ про стягнення 1 001 104 грн. 12 коп., з яких:
- 945 475 грн. 20 коп. - сума основного боргу по договору поставки від 18.01.2021 №2100220 (далі - договір),
- 55 628 грн. 92 коп - інфляційні витрати.
Додатково судові витрати:
- 37 000 грн. 00 коп. - судові витрати на правничу допомогу адвоката,
- 15 016 грн. 56 коп. - судові витрати, здійснені позивачем на сплату судового збору.
Враховуючи, що мирова угода укладається сторонами з метою врегулювання спору на підставі поступок і має стосуватися лише прав та обов'язків сторін, з огляду на норму частини 1 статті 192 Господарського процесуального кодексу України, уклали цю мирову угоду на таких умовах:
1. АТ НЗФ сплачує ПрАТ "Берті" заборгованість в розмірі 945 475 грн. 20 коп. за поставлений відповідно до договору товар таким чином:
- 189 095 грн. 04 коп. з ПДВ основного боргу по договору до 05.11.2022 (включно);
- 189 095 грн. 04 коп. з ПДВ основного боргу по договору основного боргу по договору до 05.12.2022 (включно);
- 189 095 грн. 04 коп. з ПДВ основного боргу по договору основного боргу по договору до 05.01.2022 (включно);
- 189 095 грн. 04 коп. з ПДВ основного боргу по договору основного боргу по договору до 05.02.2023 (включно);
- 189 095 грн. 04 коп. з ПДВ основного боргу по договору основного боргу по договору до 05.03.2023 (включно).
2. Сторони дійшли згоди стосовно розподілу судових витрат у справі № 904/2347/22 і погодили, що відповідач сплатить на користь позивача до 05.04.2023 (включно) суму судових витрат у розмір 7 508 грн. 28 коп. без ПДВ, яка складається з 50% судового збору, сплаченого позивачем, у розмірі 15 016 грн. 56 коп. Решта 50% судового збору, сплаченого позивачем у розмірі 15 016 грн. 56 коп. буде повернута позивачеві з державного бюджету України відповідно до частини 1 статті 130 Господарського процесуального кодексу України після звернення останнього з відповідним клопотання до суду.
3. ПрАТ "Берті" відмовляється від позовних вимог в частині стягнення з АТ НЗФ по справі № 904/2347/22 грошових коштів в розмірі 92 628 грн. 92 коп. без ІІДВ, в тому числі:
- 55 628 грн. 92 коп. інфляційних втрат, нарахованих за нормою частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України;
- 37 000 грн. 00 коп. - судові витрати на правничу допомогу адвоката.
4. Сторони домовилися, що після належною виконання умов даної Мирової угоди не матимуть жодних майнових претензій одна до одної.
5. У випадку невиконання (неналежного виконання) відповідачем умов цієї Мирової угоди, вона підлягає виконанню в порядку, визначеному Господарським процесуальним кодексом України та Законом України "Про виконавче провадження".
Зокрема, у випадку порушення відповідачем строку оплати, визначеного у пунктах 1,2 даної Мирової угоди позивач має право направити ухвалу господарського суду Дніпропетровської області про затвердження цієї Мирової угоди на примусове виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.
6. Якщо у процесі виконання цієї Мирової угоди відбудуться реорганізація, зміни підпорядкованості чи форми власності однієї з сторін або обох сторін, ця угода зберігає силу для правонаступників сторін.
7. Сторони однаково розуміють значення і умови цієї Мирової угоди та її правові наслідки, волевиявлення сторін є вільним і відповідає їх внутрішній волі.
8. Сторони підтверджують, що особи, які підписали від імені сторін цю Мирову угоду, мають всі необхідні повноваження на її підписання та не мають будь-яких застережень та/або обмежень таких повноважень та/або своєї правоздатності, та/або дієздатності стосовно укладення цієї Мирової угоди.
9. Позивач і відповідач заявляють, що ні в процесі укладення цієї Мирової угоди, ні в процесі виконання її умов не були, не будуть і не можуть бути порушені права будь-яких третіх осіб, в тому числі держави.
10. Дану Мирову угоду укладено в 3-х примірниках - по одному для кожної із сторін та один примірник для Господарського суду Дніпропетровської області.
11. Мирова угода набирає чинності з моменту її затвердження Господарським судом Дніпропетровської області і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за даною Мировою угодою. Одностороння відмова від Мирової угоди не допускається.
12. Позивач і відповідач заявляють, що правові наслідки укладення Мирової угоди, передбачені статтями 192, 193, 231 Господарського процесуального кодексу України, їм відомі".
Стягувач: Приватне акціонерне товариство "Берті" (01010, м. Київ, вулиця Омеляновича-Павленка Михайла, будинок 4; ідентифікаційний код 00152359).
Боржник: Акціонерне товариство "Нікопольський завод феросплавів" (53200, Дніпропетровська область, м. Нікополь, вулиця Електрометалургів, будинок 310; ідентифікаційний код 00186520).
3. Закрити провадження у справі № 904/2347/22 за позовом Приватного акціонерного товариства "Берті" до Акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів" про стягнення заборгованості за договором поставки № 2100220 від 18.01.2021 у загальному розмірі 1 001 104 грн. 12 коп.
4. Повернути з Державного бюджету України на користь Приватного акціонерного товариства "Берті" (01010, м. Київ, вулиця Омеляновича-Павленка Михайла, будинок 4; ідентифікаційний код 00152359) частину сплаченого судового збору у сумі 7 508 грн. 28 коп., перерахованого згідно з платіжним дорученням № 103100019 від 18.08.2022, оригінал якого знаходиться в матеріалах справи.
5. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання - 21.10.2022 та може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.
6. Ухвала є виконавчим документом відповідно до пункту 2 частини 1 статті 3 Закону України "Про виконавче провадження", та може бути пред'явлена до виконання у строк до 22.10.2025.
Повний текст ухвали складений та підписаний - 21.10.2022.
Суддя Ю.В. Фещенко