вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
17.10.2022 Справа № 904/5819/20 (904/9064/21)
Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Камші Н.М. за участю секретаря судового засідання Штефан В.П.
за позовом Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України",
м. Київ
до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю "Львівські автобусні заводи", 51927, Дніпропетровська область, м. Кам'янське, вул. Стасова, буд. 79, код ЄДРПОУ 33894928
відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю "Бус-Сервіс", 03124, м. Київ, бульвар Івана Лепсе, буд. 6, код ЄДРПОУ 35296308
про визнання недійсним договору купівлі-продажу №01/07/13 від 01.07.2013
Представники:
від позивача: Шандарівський Т.Г. - представник Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України"
від відповідача-1: не з'явився
від відповідача-2: не з'явився
Акціонерне товариство "Державний експортно-імпортний банк України", м. Київ (далі - позивач, АТ "Укрексімбанк") звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Львівські автобусні заводи", м. Кам'янське (далі - відповідач-1, ТОВ "Львівські автобусні заводи"), Товариства з обмеженою відповідальністю "Бус-Сервіс", м. Київ (далі - відповідач - 2, ТОВ "Бус-Сервіс"), в якій позивач просив:
- визнати недійсним договір купівлі-продажу №01/07/13 від 01.07.2013 з додатком №1, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Бус-Сервіс" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Львівські автобусні заводи";
- стягнути на користь Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" з Товариства з обмеженою відповідальністю "Бус-Сервіс" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Львівські автобусні заводи" судові витрати в розмірі 2 379,00грн.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 03.12.2021 прийнято позовну заяву до розгляду в межах справи №904/5819/20 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Львівські автобусні заводи", 51927, Дніпропетровська область, м. Кам'янське, вул. Стасова, буд. 79, код ЄДРПОУ 33894928 та відкрито провадження у справі, ухвалено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 28.12.2021 о 11:00 год., запропоновано до засідання подати: позивачу - відповідь на відзиви відповідачів, відповідачу-1,2 - відзив на позовну заяву і всі письмові докази, що підтверджують заперечення проти позову; докази в обґрунтування заперечень; заперечення на відповідь на відзив.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 03.12.2021 клопотання №0000606/37264-21 від 17.11.2021 представника позивача про витребування доказів - задоволено, витребувано у Товариства з обмеженою відповідальністю "Львівські автобусні заводи" (51927, Дніпропетровська область, м. Кам'янське, вул. Стасова, буд. 79, код ЄДРПОУ 33894928) копії наступних документів:
- завіреної копії повідомлення форми 20ОПП за 2013 рік з даними щодо придбання транспортних засобів - тролейбусів;
- завіреної копії оборотно-сальдової відомості по рахунку 10 «основні засоби» та рахунку 131 «знос основних засобів» за 2013 рік, а також примітки до фінансової звітності №36.3 щодо наявності та руху основних засобів у звітному 2013 році;
- завірені копії свідоцтв про реєстрацію транспортних засобів, щодо реєстрації
придбаних 26 тролейбусів;
- завірені копії документів щодо відчуження придбаних тролейбусів та виконання умов правочинів якими оформлено відчуження, якщо таке відчуження мало місце;
- копії рішення комісії з припинення Товариства з обмеженою відповідальністю
"Львівські автобусні заводи" від 30.12.2015, яким було визнано кредиторські вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Бус-Сервіс";
- копії інвентаризаційного опису активів (в частині основних засобів) та пасивів (в частині кредиторської заборгованості) при проведені реорганізації Товариства з обмеженою відповідальністю "Львівські автобусні заводи" шляхом приєднання до ВАТ "Дніпродзержинський автомобільний завод".
Вказаною вище ухвалою Товариству з обмеженою відповідальністю "Львівські автобусні заводи" встановлено строк для подання доказів до 28.12.2021.
28.12.2021 до господарського суду Дніпропетровської області від представника Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" (електронною поштою) надійшло клопотання №0000606/41864-21 від 24.12.2021 про відкладення розгляду справи, в якому представник позивача просив відкласти підготовче засідання для надання можливості позивачу ознайомитись із витребуваними доказами та подати відповідь на відзив відповідача.
28.12.2021 до господарського суду Дніпропетровської області від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Львівські автобусні заводи" надійшло клопотання (відповідь) №б/н від 28.12.2021 відповідача на запит суду щодо надання витребуваних доказів, в якій представник відповідача-1 просив надати Товариству з обмеженою відповідальністю "Львівські автобусні заводи" більше часу для розшуку та надання доказів витребуваних ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 03.12.2021.
28.12.2021 господарським судом Дніпропетровської області винесено ухвалу, якою:
- клопотання представника Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" №0000606/41864-21 від 24.12.2021 про відкладення розгляду справи - задоволено;
- клопотання (відповідь) №б/н від 28.12.2021 Товариства з обмеженою відповідальністю "Львівські автобусні заводи" про надання додаткового часу для подання витребуваних доказів - задоволено;
- зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю "Львівські автобусні заводи" подати витребувані докази до 03.02.2022;
- відкладено підготовче засідання на 03.02.2022 на 15:00год.;
- зобов'язано відповідача-1, відповідача-2 - повторно виконати ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 03.12.2021 про відкриття провадження в частині надання відзивів;
- запропоновано позивачу подати - відповіді на відзиви відповідачів.
29.12.2021 до господарського суду Дніпропетровської області від Головного сервісного центру МВС надійшов лист №31/17790 від 16.12.2021 про виконання ухвали суду (з додатками).
30.12.2021 до господарського суду Дніпропетровської області від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Львівські автобусні заводи" надійшов відзив №б/н від 21.12.2021, в якому представник відповідача-1 просив:
- застосувати строки позовної давності до вимог Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" про визнання недійсним договору купівлі-продажу №01/07/013 від 01 липня 2013 року з додатком №1, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Бус-Сервіс" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Львівські автобусні заводи";
- у задоволенні позовної заяви відмовити в повному обсязі.
30.12.2021 до господарського суду Дніпропетровської області від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Бус-Сервіс" надійшов відзив №б/н від 20.12.2021, в якому представник відповідача-2 просив відмовити у задоволенні позову.
19.01.2022 до господарського суду Дніпропетровської області (електронною поштою) від Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" надійшла відповідь №0000606/1117-22 від 13.01.2022 на відзив Товариства з обмеженою відповідальністю "Львівські автобусні заводи", в якій представник позивача просив задовольнити позовні вимоги.
25.01.2022 до господарського суду Дніпропетровської області від Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" надійшла відповідь №0000606/2363-22 від 24.01.2022 на відзив Товариства з обмеженою відповідальністю "Бус-Сервіс", в якій представник позивача просив задовольнити позовні вимоги.
28.01.2022 до господарського суду Дніпропетровської області (електронною поштою) від представника Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" надійшло клопотання №0000606/2388-22 від 25.01.2022 про витребування доказів, в якому представник позивача просив витребувати у Товариства з обмеженою відповідальністю "Бус-Сервіс" оригінали наступних документів:
- договір купівлі-продажу №01/07/13 від 01 липня 2013 року, що укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Бус-Сервіс" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Львівські автобусні заводи";
- акт прийому-передачі від 01 липня 2013 року, що укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Бус-Сервіс" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Львівські автобусні заводи", у той час, яким датовані документи.
28.01.2022 до господарського суду Дніпропетровської області (електронною поштою) від представника Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" надійшло клопотання №0000606/2389-22 від 25.01.2022 про призначення судової експертизи по справі №904/5819/20(904/9064/21), в якому представник позивача просив:
1. Призначити технічну експертизу документів у справі №904/5819/20(904/9064/21), проведення якої доручити Київському науково-дослідному інституту судових експертиз (адреса: 03057, м. Київ, вул. Смоленська,6);
2. На вирішення технічної експертизи покласти наступні питання:
- чи виготовлений договір купівлі-продажу №01/07/13 від 01 липня 2013 року та акт прийому-передачі від 01 липня 2013 року, що укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Бус-Сервіс" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Львівські автобусні заводи", у той час, яким датовані документи;
- чи відповідає вік записів (підписів, печаток, тексту) в договорі купівлі-продажу №01/07/13 від 01 липня 2013 року та акті прийому-передачі від 01 липня 2013 року, що укладені між Товариством з обмеженою відповідальністю "Бус-Сервіс" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Львівські автобусні заводи", зазначених в них датах.
3. Зупинити провадження у справі №904/5819/20(904/9064/21) на час проведення експертизи і отримання судом висновку експерта.
02.02.2022 до господарського суду Дніпропетровської області (електронною поштою) від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Бус-Сервіс" надійшло клопотання про приєднання доказів до матеріалів справи.
03.02.2022 до господарського суду Дніпропетровської області (електронною поштою) від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Бус-Сервіс" надійшло клопотання про приєднання доказів до матеріалів справи.
03.02.2022 до господарського суду Дніпропетровської області (електронною поштою) від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Львівські автобусні заводи" надійшли:
- заперечення №б/н від 02.02.2022 на відповідь на відзив, в яких представник відповідача-1 просив у задоволенні позовної заяви відмовити в повному обсязі;
- заперечення №б/н від 02.02.2022 на клопотання про призначення судової експертизи, в яких представник відповідача-1 просив відмовити позивачу у задоволенні клопотання про призначення судової експертизи по справі №904/5819/20(904/9064/21);
- заява №б/н від 02.02.2022 про долучення доказів витребуваних ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 03.12.2021.
У підготовчому засіданні 03.02.2022 оголошено перерву до 14.02.2022.
11.02.2022 до господарського суду Дніпропетровської області (електронною поштою) від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Бус-Сервіс" надійшли заперечення на клопотання (заяву), в якій представник відповідача-2 просив відмовити АТ "Укрексімбанк" у задоволенні клопотання про витребування доказів від 25.01.2022 та клопотання про призначення судової експертизи по справі №904/5819/20(904/9064/21) від 25.01.2022.
14.02.2022 до господарського суду Дніпропетровської області від представника Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" надійшла заява №0000606/4283-22 від 10.02.2022 про зміну підстав позову про визнання недійсним договору купівлі-продажу №01\07\13 від 01.07.2013, в якій представник позивача просив:
- визнати недійсним договір купівлі-продажу №01/07/13 від 01 липня 2013 року з додатком №1, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Бус-Сервіс" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Львівські автобусні заводи";
- стягнути на користь Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" з Товариства з обмеженою відповідальністю "Бус-Сервіс" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Львівські автобусні заводи" судові витрати в розмірі 2 379,00грн.
У підготовчому засіданні 14.02.2022 оголошено перерву до 28.02.2022.
14.02.2022 до господарського суду Дніпропетровської області від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Бус-Сервіс" надійшли заперечення №б/н від 10.02.2022 на відповідь АТ "Укрексімбанк" на відзив ТОВ "Бус-Сервіс", в яких представник відповідача-2 просив: застосувати наслідки спливу строків позовної давності за вимогами позивача та відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 17.03.2022 у зв'язку із запровадженням з 24.02.2022 воєнного стану, задля забезпечення безпеки представників сторін ухвалено перенести судове засідання у справі №904/5819/20(904/9064/21), призначене на 28.02.2022; зазначено, що про дату, час та місце розгляду справи буде повідомлено сторін додатково ухвалою суду.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 02.05.2022 призначено підготовче засідання на 15.06.2022 на 11:00 год.
У судове засідання 15.06.2022 представники відповідача-1 та відповідача-2 не з'явились, про причини неявки не повідомили, про дату судового засідання повідомлені належним чином (надіслані копії ухвал на електронну пошту представників).
Представник позивача наполягав на необхідності призначення технічної експертизи щодо часу виготовлення документів: договору купівлі-продажу від 01.07.2013 №01/07/13 та акту прийому-передачі від 01.07.2013, що укладені між відповідачем-1 та відповідачем-2. Проведення експертизи позивач просив доручити Київському науково-дослідному інституту судових експертиз (адреса: 03057, м. Київ, вул. Смоленська,6).
15.06.2022 господарським судом Дніпропетровської області винесено ухвалу, якою:
- клопотання №0000606/2388-22 від 25.01.2022 представника позивача про витребування доказів - задоволено;
- витребувано у Товариства з обмеженою відповідальністю "Бус-Сервіс" (03124, м.Київ, бульвар Вацлава Гавела (Івана Лепсе), буд. 6, код ЄДРПОУ 35296308) оригінали наступних документів: договір купівлі-продажу №01/07/13 від 01 липня 2013 року, що укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Бус-Сервіс" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Львівські автобусні заводи"; акт прийому-передачі від 01 липня 2013 року, що укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Бус-Сервіс" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Львівські автобусні заводи".
- зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю "Бус-Сервіс" подати витребувані докази у строк до 19.07.2022;
- відкладено підготовче засідання на 19.07.2022 на 15:00 год.;
- запропоновано відповідачу-1, відповідачу-2 подати до суду: у строк до 19.07.2022 перелік питань, які необхідно поставити на експертне дослідження; надати перелік установ, які здійснюють експертне дослідження в галузі судової експертизи з даного предмету спору та письмові обґрунтування, чому саме в цій установі необхідно проводити судову експертизу.
19.07.2022 до господарського суду Дніпропетровської області (електронною поштою) від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Львівські автобусні заводи" надійшло клопотання про перенесення судового засідання на іншу дату та час.
19.07.2022 представником позивача подано клопотання №б/н від 19.07.2022 щодо вилучення доказів, в якому останній просив:
- застосувати щодо Товариства з обмеженою відповідальністю "Бус-Сервіс" заходи процесуального примусу та тимчасово вилучити у Товариства з обмеженою відповідальністю "Бус-Сервіс" оригінал договору купівлі-продажу №01/07/13 від 01 липня 2013 року та оригінал акту прийому-передачі від 01 липня 2013 року, доручивши виконання цієї ухвали суду як виконавчого документу Солом'янському відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (поштова адреса: 03186, місто Київ, проспект Повітрофлотський, будинок 76-А);
- витребувати у Товариства з обмеженою відповідальністю "Львівські автобусні заводи" оригінал договору купівлі-продажу №01/07/13 від 01 липня 2013 року та оригінал акту прийому-передачі від 01 липня 2013 року.
У підготовче засідання 19.07.2022 представники відповідачів не з'явилися, вимоги ухвали суду від 15.06.2022 не виконали.
Відповідно до офіційного сайту Укрпошти щодо трекінгу відправлення ухвали господарського суду Дніпропетровської області від 15.06.2022 на адресу відповідача-2, господарським судом встановлено, що відправлення не вручене під час доставки: інші причини.
19.07.2022 Господарським судом Дніпропетровської області винесено ухвалу, якою:
- клопотання №б/н від 19.07.2022 представника позивача щодо вилучення доказів - задоволено;
- доручено провести тимчасове вилучення доказів Солом'янському відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (03151, місто Київ, проспект Повітрофлотський, будинок 76-А);
- зобов'язано Солом'янський відділ державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) забезпечити надходження тимчасово вилучених документів до Господарського суду Дніпропетровської області;
- витребувано у Товариства з обмеженою відповідальністю "Львівські автобусні заводи" (51927, Дніпропетровська область, м. Кам'янське, вул. Стасова, буд. 79, код ЄДРПОУ 33894928) оригінал договору купівлі-продажу №01/07/13 від 01 липня 2013 року та оригінал акту прийому-передачі від 01 липня 2013 року; зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю "Львівські автобусні заводи" подати витребувані докази у строк до 17.08.2022;
- клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Львівські автобусні заводи" про перенесення судового засідання - задоволено;
- відкладено підготовче засідання на 17.08.2022 на 15:00 год.
- повторно запропоновано відповідачу-1, відповідачу-2 подати до суду: у строк до 17.08.2022 перелік питань, які необхідно поставити на експертне дослідження; надати перелік установ, які здійснюють експертне дослідження в галузі судової експертизи з даного предмету спору та письмові обґрунтування, чому саме в цій установі необхідно проводити судову експертизу.
У підготовче засідання 17.08.2022 представники відповідачів не з'явилися, вимоги ухвали суду від 19.07.2022 не виконали.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 17.08.2022 відкладено підготовче засідання на 15.09.2022 на 15:00 год., повторно зобов'язано відповідачів виконати вимоги ухвали господарського суду Дніпропетровської області від 19.07.2022.
Крім того, 17.08.2022 Солом'янському відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) повторно направлено оригінал ухвали господарського суду Дніпропетровської області від 19.07.2022 для виконання.
18.08.2022 до господарського суду Дніпропетровської області від представника позивача (електронною поштою) надійшло клопотання №0000606/27235-22 від 17.08.2022 щодо вилучення доказів, в якому останній просив:
- застосувати щодо Товариства з обмеженою відповідальністю "Львівські автобусні заводи" заходи процесуального примусу та тимчасово вилучити у Товариства з обмеженою відповідальністю "Львівські автобусні заводи" оригінал договору купівлі-продажу №01/07/13 від 01 липня 2013 року та оригінал акту прийому-передачі від 01 липня 2013 року, доручивши виконання цієї ухвали суду як виконавчого документу Заводському відділу державної виконавчої служби у місті Кам'янське Кам'янського району Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) (51925, Дніпропетровська область, м. Кам'янське, вулиця Васильєвська, буд. 64).
18.08.2022 Господарським судом Дніпропетровської області винесено ухвалу, якою:
- клопотання №0000606/27235-22 від 17.08.2022 представника позивача щодо вилучення доказів - задоволено;
- доручено провести тимчасове вилучення доказів Заводському відділу державної виконавчої служби у місті Кам'янське Кам'янського району Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) (51925, Дніпропетровська область, м. Кам'янське, вулиця Васильєвська, буд. 64);
- зобов'язано Заводський відділ державної виконавчої служби у місті Кам'янське Кам'янського району Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) забезпечити надходження тимчасово вилучених документів до Господарського суду Дніпропетровської області.
Вищезазначену ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 18.08.2022 направлено Заводському відділу державної виконавчої служби у місті Кам'янське Кам'янського району Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) для виконання.
У підготовче засідання 15.09.2022 відповідач-1 та відповідач-2 явку повноважних представників не забезпечили, вимоги ухвали господарського суду від 19.07.2022 не виконали.
У судовому засіданні 15.09.2022 встановлено, що ухвала суду від 19.07.2022 про тимчасове вилучення доказів у Товариства з обмеженою відповідальністю "Бус-Сервіс", повторно направлена до Солом'янського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) для виконання, отримана представником ВДВС 26.08.2022. До суду не надано інформації щодо стану виконання провадження за вказаною ухвалою.
Заводським відділом державної виконавчої служби у місті Кам'янське Кам'янського району Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 18.08.2022 про тимчасове вилучення доказів у Товариства з обмеженою відповідальністю "Львівські автобусні заводи" отримано 26.08.2022. Станом на 15.09.2022 Заводським відділом державної виконавчої служби у місті Кам'янське Кам'янського району Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) також не повідомлено суд про виконання вимог ухвали суду від 18.08.2022.
15.09.2022 господарським судом Дніпропетровської області винесено ухвалу, якою:
- відкладено підготовче засідання на 29.09.2022 на 10:00 год.;
- зобов'язано Солом'янський відділ державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) до 29.09.2022 надати інформацію про виконання вимог ухвали суду від 19.07.2022 про тимчасове вилучення доказів у Товариства з обмеженою відповідальністю "Бус-Сервіс";
- зобов'язано Заводський відділ державної виконавчої служби у місті Кам'янське Кам'янського району Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) до 29.09.2022 надати інформацію про виконання вимог ухвали суду від 18.08.2022 про тимчасове вилучення доказів у Товариства з обмеженою відповідальністю "Львівські автобусні заводи".
- втретє зобов'язано відповідачів виконати вимоги ухвали господарського суду Дніпропетровської області від 19.07.2022.
28.09.2022 до господарського суду Дніпропетровської області (електронною поштою) від Заводського відділу державної виконавчої служби у місті Кам'янське Кам'янського району Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) надійшов акт державного виконавця від 02.09.2022 та фото.
У вищезазначеному акті державний виконавець зазначив, що ТОВ "Львівські автобусні заводи" за адресою: м. Кам'янське, вул. Стасова, буд. 79 - відсутнє. Тимчасове вилучення доказів, а саме: оригінал договору купівлі-продажу №01/07/13 від 01 липня 2013 року та оригінал акту прийому-передачі від 01 липня 2013 року не вбачається можливим, оскільки відсутня будь-яка адміністрація. ТОВ "Львівські автобусні заводи" і господарська діяльність не ведеться.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 29.09.2022 в задоволенні клопотання представника Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" №0000606/2389-22 від 25.01.2022 про призначення судової експертизи - відмовлено, закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 17.10.2022 о 10:00год.
06.10.2022 до господарського суду Дніпропетровської області від представника позивача (електронною поштою) надійшла заява №0000606/31850-22 від 06.10.2022 про визнання обставини встановленою, в якому останній просив:
- визнати встановленою ту обставину, що договір купівлі-продажу №01/07/13 від 01 липня 2013 року з додатком №1 та акт прийому-передачі від 01.07.2013, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Бус-Сервіс" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Львівські автобусні заводи", датою, що не відповідає даті самих документів.
12.10.2022 до господарського суду Дніпропетровської області від Солом'янського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) надійшов лист з копією повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання від 10.08.2022. Головний державний виконавець ВДВС зазначив, що у зв'язку з відсутністю заходів примусового впливу виконати судове рішення Солом'янським відділом державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) не можливо.
У судове засідання 17.10.2022 представники відповідача-1 та відповідача-2 не з'явилися, про причини неявки, обставини, що перешкоджають явці у судове засідання не повідомили.
У судовому засіданні 17.10.2022 оголошено перерву до 17.10.2022 о 14:00год.
У судовому засіданні 17.10.2022 представник позивача наполягав на задоволенні позовних вимог.
З огляду на вищевикладене та враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для підготовки до судового засідання та подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів, що є підстави для розгляду справи по суті за наявними у ній матеріалами.
В порядку ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 17.10.2022 оголошені вступна та резолютивна частини судового рішення.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача та оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд, -
Відносно відповідача-1 - Товариства з обмеженою відповідальністю "Львівські автобусні заводи" господарським судом Дніпропетровської області 08.12.2021 відкрито провадження у справі №904/5819/20 про банкрутство, на даний час провадження перебуває на стадії розпорядження майном.
Згідно з пунктом 8 частини 1 статті 20 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи про банкрутство та справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником.
Відповідно до частин 1, 2 ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею. Господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника.
Звертаючись до суду з даним позовом з урахуванням заяви про зміну підстав позову про визнання недійсним договору купівлі-продажу №01/07/13 від 01.07.2013, що був укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Бус-Сервіс" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Львівські автобусні заводи", позивач посилається на фіктивність цього правочину, з огляду на наступне.
Із змісту договору купівлі-продажу №01/07/13 від 01 липня 2013 року з додатком (далі - Договір №01/07/13), укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Бус-Сервіс" (далі - Продавець, ТОВ "Бус-Сервіс", відповідач-2) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Львівські автобусні заводи" (далі - покупець, ТОВ "ЛАЗ", відповідач-1), вбачається що ТОВ "Бус-Сервіс" зобов'язалось передати у власність покупця тролейбуси, а покупець зобов'язався їх прийняти та оплатити.
Згідно п.1.2. Договору №01/07/13, перелік майна з усіма його кількісними та якісними характеристиками вказаний у додатку №1 до цього Договору.
Згідно додатку №1 до Договору №01/07/13 від 01 липня 2013 року та акту прийому-передачі від 01.07.2013 предметом Договору є 26 тролейбусів, із вказаним типом "ЛАЗ Е301, номерами (VIN), кольором і однаковою ціною - 4500000 гривень.
На підтвердження права власності на продані 26 тролейбусів, Продавець надав договір купівлі-продажу майна №13/03/13 від 13.03.2013, що укладений між Продавцем та Товариством з обмеженою відповідальністю "СІТІ Транспорт Груп" з додатком №1 до цього договору та актом прийому-передачі від 19.03.2013. Згідно зазначеного договору №13/03/13, предметом договору були 26 тролейбусів, які не є транспортним засобом, готовим до експлуатації.
Згідно змісту додатку №1 до Договору №13/03/13 та акту прийому-передачі від 19.03.2013 характеристики щодо типу, кольору та VIN номерів збігаються.
Так, позивач наголошував на таких обставинах.
Відповідно до договору купівлі-продажу №01/07/13 від 01 липня 2013 року, додатку №1 від 01.07.2013 до цього договору, акту прийому-передачі від 01.07.2013, предметом купівлі-продажу були 26 тролейбусів марки ЛАЗ, модель Е301, з нижченаведеними ідентифікаційними номерами (VIN):
Y9HE301AH020032Y9HE301AH020004Y9HE301AH020054Y9HE301AH020056
Y9HE301AH020063Y9HE301AH020051Y9HE301AH020053Y9HE301AH020057
Y9HE301AH020061Y9HE301AH020047Y9HE301AH020060Y9HE301AH020093
Y9HE301AH020035Y9HE301AH020040Y9HE301AH020044Y9HE301AH020094
Y9HE301AH020062Y9HE301AH020055Y9HE301AH020058Y9HE301AH020095
Y9HE301AIF0200048Y9HE301AIF0200045Y9HE301AIF0200052
Y9HE301AIF0200049Y9HE301AIF0200059Y9HE301AIF0200007
Товариству з обмеженою відповідальністю "СІТІ ТРАНСПОРТ ГРУП" (ЄДРПОУ 35122889), було зареєстровано і присвоєно міжнародний ідентифікаційний код (WМІ) виробника колісних транспортних засобів, з символом коду - "Y9H", що входить у структуру ідентифікаційного номера (VIN) колісних транспортних засобів для Товариства та додано копію свідоцтва про присвоєння міжнародного ідентифікаційного коду (WМІ), реєстраційний №74 від 24.02.2014.
Відповідно до зазначеного вище переліку, всі номера 26 тролейбусів (VIN) починаються на символи - "Y9H", отже їх виробником було ТОВ "СІТІ ТРАНСПОРТ ГРУП".
Однак, у 20 із 26 тролейбусах ідентифікаційний номер (VIN) містить 16 знаків, що суперечить вимогам ДСТУ 150 3779:2012 Колісні транспортні засоби. Номер ідентифікаційний транспортного засобу (VIN). Зміст і структура (ISO 3779:2009, IDT), відповідно до яких, всі ідентифікаційні номера колісного транспортного засобу (VIN) повинні мати 17 знаків.
Щодо решти 6 тролейбусів, позивач зазначає, що аналіз їх ідентифікаційного номера (VIN) підтверджує доводи про фіктивність договорів щодо їх купівлі-продажу з огляду на таке.
VIN-код є індивідуальним для кожного конкретного транспортного засобу. Він має 17 символів, які умовно поділені на три частини:
- перша частина складається з трьох символів, і є міжнародним кодом виробника (WМІ);
- друга частина складається з шести символів, і є описовою частиною ідентифікаційного номера транспортного засобу (VDS);
- третя частина складається з восьми символів, і є розпізнавальною частиною ідентифікаційного номера транспортного засобу (VIS).
Перший символ VIS на 10-й позиції VIN-коду у більшості випадків застосовують для позначення року випуску транспортного засобу.
Для кодування року виробництва практично всіма виробниками у всьому світі, відповідно до міжнародних стандартів застосовують такі літери та цифри:
РікНОМЕР_1
КодBCDEFGHJK
Проте перший символ VIS, що міститься на 10 позиції VIN-коду решта 6 тролейбусів із 17 значним VIN-кодом, відповідає символу F, - тобто 2015 року, хоча договір укладений у 2013 році.
Позивач вважає, що стандартами допускається проставлення в описовій частині нулів, але їх проставлення є обов'язковим, якщо описова частина включає менше ніж 6 знаків. Тобто в описових частинах ідентифікаційного номера транспортного засобу у 20 тролейбусів (VDS), повинні були бути проставлені нулі, і тоді б весь ідентифікаційний номер транспортного засобу містив би 17 знаків, однак таким вимогам стандарту ідентифікаційні номера транспортного засобу у 20 тролейбусах не відповідають.
ДСТУ ISO3779:2012, а також ДСТУ 3780:2012, прийняті наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 28.11.2012 №1355 та введені в дію з 01.05.2013, тобто до укладення договору оскаржуваного Договору, отже були обов'язкові до виконання.
Позивач наполягав на тому, що у договорі купівлі-продажу №01/07/13 від 01.07. 2013, Додатку №1 від 01.07.2013 до цього договору, акту прийому-передачі від 01.07.2013 зазначені ідентифікаційні номера (VIN) тролейбусів, які не відповідали існуючим вимогам щодо ідентифікації, а відтак не є належним доказом підтвердження реальності передачі цих тролейбусів за господарським договором.
В судовому засіданні від 20.10.2021 (у справі про банкрутство) арбітражний керуючий Глеваський В.В. заявив, що оглянув тролейбуси, вони є розукомплектовані, однак будуть внесені в інвентаризаційну відомість.
З метою встановлення достовірності твердження ТОВ "Бус-Сервіс" та арбітражного керуючого Глеваського В.В. про наявність тролейбусів, представником Банку був направлений до ліквідатора ЗАТ "Завод комунального транспорту" Надлонка А.1. адвокатський запит №0000606/1408-22 від 14.01.2022 з проханням надати інформацію щодо наявності на території Товариства за адресою м. Львів, вул. Стрийська, 45. 26 тролейбусів, що належать ТОВ "Львівські автобусні заводи" і при їх наявності надати до них доступ.
У своїй відповіді №01-21/02-17/1 від 21.01.2022 ліквідатор Надлонок А.І., зазначив, що на території ЗАТ "Завод комунального транспорт" дійсно перебувають тролейбуси ЛАЗ Е301, однак він не може ні підтвердити, ні спростувати: чи є власником цих тролейбусів ТОВ "ЛАЗ" і повідомив про надання можливості їх огляду.
Позивач зазначив, що в ході огляду було встановлено, що:
- ідентифікаційні номери транспортних засобів (VIN) встановлені на металевих планках, які містять сліди кількаразового приварювання до шасі;
- чотири тролейбуси із ідентифікаційними номерами транспортних засобів (VIN) НОМЕР_2 , Y9НЕ301АН020051, Y9НЕ301АН020093, Y9НЕ301АН020094 мають
білий, а не жовтий колір;
- два тролейбуса мають відірвані планки з VIN-номерами і ідентифікувати їх
неможливо;
- близько половини тролейбусів взагалі не можна назвати тролейбусом, оскільки представляють з себе лише металеву раму-шасі, тобто є на початковому етапі виготовлення
транспортного засобу, тобто не є транспортними засобами, але на більшості з них вже були приварені металеві планки з ідентифікаційними номерами VIN, що зазначені в оскаржуваному договорі;
- за результатами огляду вдалось ідентифікувати лише 19 із 26 так званих тролейбусів.
Пунктом 1.10 Правил дорожнього руху, (затверджених постановою КМУ від 10. 10.2001 №1306), передбачено, що транспортний засіб - це пристрій призначений для перевезення людей і (або) вантажу, а також встановленого на ньому спеціального обладнання чи механізмів. Механічний транспортний засіб - це транспортний засіб, що рухається за допомогою двигуна.
Тролейбус - це дорожній транспортний засіб, призначений для перевезення пасажирів і їхнього багажу, що приводиться в рух електродвигуном, до якого електричний струм від зовнішнього джерела подається через підвісну контактну мережу (Державний стандарт України ДСТУ 2984-95).
Тобто, на території ТОВ "Завод комунального транспорту" знаходяться як 11 тролейбусів, які дійсно знаходяться в стані готовності, і у яких відсутні лише колеса, так і зварені рами майбутніх тролейбусів з привареними, всупереч зазначеним вимогам, металевими планками з номерами VIN, але при цьому їх ціна в додатку №1 до договору є однаковою, як для готового транспортного засобу в розмірі 4500000,00 гривень.
Позивач наполягає, що вищенаведене підтверджується фотографіями, виконаними під час огляду, які додані до відповіді Банку на відзив.
Позивач зазначає, що договір №13/03/13 від 13.03.2013 та акт прийому-передачі від 19.03.2013 укладений між ТОВ "СІТІ Транспорт Груп" та ТОВ "Бус-Сервіс" взагалі є сумнівним щодо його достовірності, адже код ЄДРПОУ ТОВ "СІТІ Транспорт Груп" в його змісті та у відтиску печатки зазначено - 35122889, за яким відповідно до даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань зареєстровано Товариство з обмеженою відповідальністю "Автомобілі України", засновниками яких є ОСОБА_1 (він же голова комісії з припинення ТОВ "Львівські автобусні заводи") та ОСОБА_2 . А ТОВ "СІТІ Транспорт Груп" зареєстрований в ЄДР за кодом 38513743.
Позивач наголошував на тому, що сторони Договору №01/07/13 мали на меті створити видимість купівлі-продажу тролейбусів та формування фіктивної кредиторської заборгованості. Користуючись тією обставиною що, "так звані" тролейбуси ніде не зареєстровані, а єдина ідентифікуюча ознака тролейбусів у формі металевої планки із VIN номером може кілька разів переварюватись, і для цього у сторін договору №01/07/13 є доступ до них, та водночас будучи пов'язаними і заінтересованими відносно боржника особами, відповідачі з участю ще однієї пов'язаної особи - ТОВ "СІТІ Транспорт Груп" уклали між собою договори, додатки до них, акти прийому-передачі, та оформили протоколи засідань зборів учасників ТОВ, однак дата укладення зазначених документів, на переконання АТ "Укрексімбанк", не відповідає даті самих документів.
Позивач вказав, що такий висновок підтверджується листом Товариства з обмеженою відповідальністю "Автомобілі України" №1-22 від 28.01.2022, долученим Відповідачем-2 в якості доказів, в якому зазначено, що тимчасові номери, які ставляться на вироби, можуть утилізуватися та змінюватись виробником на його власні, оскільки починаючи виробництво кузова для тролейбуса, виробник може випустити автобус, оскільки такі кузови за своєю конструкцією схожі.
Позивач вважає, що наявні на даний час на території ЗАТ "Завод комунального транспорту" тролейбуси в минулому могли бути купленими автобусами або взагалі рамами шасі, що були вироблені після 2013 року і до яких були приварені металеві планки з VIN номерами, що зазначені в оспорюваному Договорі.
Позивач окремо наголошував на тому, що зазначений лист не є належним доказом для встановлення тієї обставини, що предметом купівлі-продажу саме Договору №01/07/13 були "набором деталей незакінченого виробництва", оскільки ТОВ "Автомобілі України" не були стороною оспорюваного Договору.
Зазначаючи про те, що номера VIN були вказані в акті приймання-передачі лише для ідентифікації характеристик та комплектації товару (комплект тролейбуса) покупцем, а вже кінцевий виробник може утилізувати металеві планки з цими номерами і замінити їх на свої, ТОВ "Автомобілі України" не вказав, якими нормативним документами передбачена така можливість.
Позивач вказав, що не відповідають даним ЄДР, твердження ТОВ "Автомобілі України" про те, що у 2013 році це ТОВ мало назву ТОВ "СІТІ Транспорт Груп", оскільки ТОВ "Автомобілі України" було зареєстровано в ЄДР 25.04.2007 року за кодом 35222889, номер запису 10731020000013261, а ТОВ "СІТІ Транспорт Груп" як окрема юридична особа зареєстрована 06.12.2012 за кодом 38513743, номер запису 10731020000023563. На момент укладення оспорюваного Договору існували обидві юридичні особи.
Позивач наполягає на тому, що предметом Договору №01/07/13 було придбання тролейбусів, як механічних транспортних засобів, а не просто товару, що також підтверджується змістом протоколів учасників ТОВ "ЛАЗ" від 01.07.2013 та ТОВ "Бус-Сервіс" від 01.07.2013. Зазначеним спростовується посилання Відповідачів на те, що відчужені тролейбуси де-факто не були завершені виробництвом, не були сертифіковані їх виробником; метою їх придбання було виробництво їх на власних виробничих потужностях та продаж кінцевому споживачу.
Відповідно до ст. 34 Закону України "Про дорожній рух" та п.30.1. Правил дорожнього руху (затверджених постановою КМУ від 10.10.2001 №1306), для тролейбусів передбачено відомчий спосіб реєстрації та обліку, який, відповідно до "Правил реєстрації та обліку трамвайних вагонів і тролейбусів" (затверджених наказом Держжитлокомунгоспу №99 від 17.06.2003) повинні здійснювати підприємства міського електротранспорту.
Відповідно до п.8 зазначених Правил, для реєстрації трамвайного вагона або тролейбуса подається такий перелік документів: - письмова заява керівника Підприємства (додаток 2); - документи, що підтверджують придбання (одержання) трамвайного вагона або тролейбуса; - документи, що підтверджують відповідність конструкції транспортного засобу державним стандартам або технічним умовам; - паспорт (формуляр) заводу-виробника, технічні паспорти (формуляри) на основні вузли та агрегати із зазначенням їх номерів і технічних характеристик.
Позивач вважає, що та як ТОВ "Бус-Сервіс" продав ТОВ "ЛАЗ" вже готові до експлуатації, тролейбуси, то ТОВ "Бус-Сервіс" повинен був передати ТОВ "ЛАЗ" такі документи:
- документи, що підтверджують відповідність конструкції транспортного засобу державним стандартам або технічним умовам;
- паспорт (формуляр) заводу-виробника;
- технічні паспорти (формуляри) на основні вузли та агрегати із зазначенням їх номерів і технічних характеристик.
Позивач вказав, на те, що наявність, в якості доказів правомірності укладеного правочину, лише документів, що оформлені виключно представниками ТОВ "Бус-Сервіс" та ТОВ "ЛАЗ", слід оцінювати критично, з огляду на пов'язаність між собою сторін Договору №01/07/13, в яких кінцевим бенефіціаром є ОСОБА_3 .
Належними доказами реального придбання 26 тролейбусів у 2013 році, за ствердженням позивача, повинні були б бути паспорта (формуляри) заводу-виробника та технічні паспорти (формуляри) на основні вузли та агрегати із зазначенням їх номерів і технічних характеристик, однак таких доказів Відповідач-2 не надав.
Позивач вважає, що Акт прийому-передачі тролейбусів від 01.07.2013 хоч і відповідає вимогам первинного документа, але він є внутрішнім документом, і у випадку, коли господарська операція здійснюється між заінтересованими (пов'язаними особами), такі документи можуть бути безперешкодно укладені в будь-який момент і щодо будь-якого майна, для створення видимості проведення господарської операції, з метою визнання судом фіктивної заборгованості кредитора, який є заінтересованою особою відносно боржника.
Водночас оформлення спірного договору та акту прийому-передачі від 01.07.2013, а також договору №13/03/13 від 13.03.2013 з актом прийому-передачі від 19.03.2013 проведено представниками ТОВ "Сіті Транспорт Груп", ТОВ "Бус-Сервіс", ТОВ "ЛАЗ", бенефіціарним власником яких є громадянин Росії - ОСОБА_3 , і ненадання ТОВ "ЛАЗ" доказів відображення в бухгалтерському обліку операції з придбання цих тролейбусів, відсутність доказів фізичної наявності саме тих тролейбусів, які зазначені у спірному договорі, викликає у Позивача значний сумнів у їх достовірності, адже ці документи могли бути оформлені у 2020 році з огляду на те, що їх оформлення залежало від волі однієї особи - ОСОБА_3 , з метою визнання судом фіктивних кредиторських вимог ТОВ "Бус-Сервіс" до ТОВ "ЛАЗ" в сумі 117 млн.грн. та виведення майже половини активів ТОВ "ЛАЗ" у власність ТОВ "Бус-Сервіс" через процедуру погашення вимог кредитора у справі про банкрутство Боржника.
Позивач вважає, що належними документами бухгалтерського обліку, які б відображали реальність проведення господарської операції, є:
- повідомлення про об'єкти оподаткування чи об'єкти, пов'язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, за ф. №20-ОПП, яке відповідно до ст. 63.3 Податкового кодексу України, подають протягом 10 робочих днів після їх реєстрації, створення чи відкриття до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків;
- оборотно-сальдова відомість по рахунку 10 "основні засоби" та рахунку 131 "знос основних засобів" за 2013 рік, а також примітки до фінансової звітності №36.3 щодо наявності та руху основних засобів у звітному 2013 році (яка складається відповідно до вимог Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 7 "Основні засоби", затверджених наказом Міністерства фінансів N 92 від 27.04.2000);
- інвентаризаційний опис активів (в частині транспортних засобів) та пасивів (в частині
кредиторської заборгованості) при проведені реорганізації ТОВ "ЛАЗ" шляхом приєднання до ВАТ "Дніпродзержинський автомобільний завод", складення яких є обов'язковим відповідно до ст. 105 ЦК України та Положення про інвентаризацію активів та зобов'язань, яке визначає порядок проведення інвентаризації активів і зобов'язань та оформлення її результатів, затверджених наказом Міністерства фінансів України №879 від 02.09.2014.
На переконання АТ "Укрексімбанк", саме вищеназвані документи з відмітками про її прийняття податковими органами, в сукупності дозволяють суду та сторонам спору з'ясувати питання фактичного виконання Договору №01/07/13.
Наведені документи бухгалтерського обліку ТОВ "ЛАЗ" відмовився надати, зазначивши у своїй заяві про долучення доказів від 03.02.2022 наступне:
- тролейбуси ЛАЗ Е301 є першої комплектності і на балансі ТОВ "ЛАЗи" не обліковуються на рахунку 10 як основні засоби, тому повідомлення форми 20-ОПП за 2013 не подавали. Однак зазначене спростовується предметом Договору №01/07/13, та водночас ТОВ "ЛАЗ" не надав докази перебування цих тролейбусів в обліку на рахунку 202 "Купівельні напівфабрикати та комплектуючі вироби";
- копії інвентаризаційного опису активів (в частині основних засобів) та пасивів ( в частині кредиторської заборгованості) при проведені реорганізації ТОВ "ЛАЗ" не існує, оскільки в процесі реорганізації шляхом приєднання не дійшли до етапу затвердження розподільчого балансу, який мав би включати статті про основні засоби та кредиторську заборгованість, тому ТОВ "ЛАЗ" не можуть надати неіснуючий розподільчий баланс.
Позивач вважає, що зазначена відмова є необґрунтованою, оскільки ухвалою суду від 03.12.2021 вимагалось надати копії інвентаризаційного опису активів та пасивів, а не копію розподільчого балансу, а незавершеність реорганізації шляхом приєднання не є причиною відсутності інвентаризаційного опису. Зазначеним підтверджується доводи Позивача про те, що інвентаризація у 2013 році взагалі не відбувалась, в іншому випадку вона знайшла б відображення в бухгалтерському обліку Відповідачів;
- як доказ визнання кредиторської заборгованості по Договору №01/07/13 перед ТОВ "Бус-Сервіс", ТОВ "ЛАЗ" надав копію протоколу №579/2 від 30.12.2015, який оформлений виключно кінцевим бенефіціаром - Чуркіним І.А. та ОСОБА_1 . З огляду на зацікавленість створення цих документів з боку кінцевого бенефіціара ОСОБА_3 , АТ "Укрексімбанк" вважає їх недостовірними та сумнівними щодо обставин їх оформлення, доки склад комісії з припинення ТОВ "ЛАЗ" не буде підтверджений інформацією органу реєстрації, яким згідно даних ЄДР є Кам'янська міська рада. Зазначене ґрунтується на положеннях частин 1,3 статті 105 ЦК України, відповідно до яких, учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, зобов'язані протягом трьох робочих днів з дати прийняття рішення письмово повідомити орган, що здійснює державну реєстрацію. Учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, відповідно до цього Кодексу призначають комісію з припинення юридичної особи (комісію з реорганізації, ліквідаційну комісію), голову комісії або ліквідатора та встановлюють порядок і строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється. Тобто один примірник оригіналу (нотаріально засвідчену ксерокопію) рішення про припинення юрособи, а також документ, яким затверджено склад комісії про припинення або ліквідатора повинен бути поданий до органу реєстрації.
Щодо акту звірки заборгованості, АТ "Укрексімбанк" зазначає, що акт звірки взаємних розрахунків не є майновою дією боржника, не свідчить про проведення певної господарської операції, оскільки сам по собі акт звірки розрахунків не є належним доказом факту здійснення будь-яких господарських операцій, не є первинним бухгалтерським обліковим документом; при цьому акт звірки може вважатися доказом у справі в підтвердження певних обставин, зокрема в підтвердження наявності заборгованості суб'єкта господарювання, її розміру, визнання боржником такої заборгованості тощо, однак, за умови, що інформація, відображена в акті підтверджена первинними документами.
Позивач окремо наголошував на тому, що у претензіях ТОВ "Бус-Сервіс" №2/3 від 20.01.2016 та №11/06 від 11.06.2019 до ТОВ "ЛАЗ" двічі зазначено, що передача 26 тролейбусів вартістю 117000000 гривень, підтверджується підписаними 01.06.2013 сторонами Додатку №1 до Договору та Акту приймання-передачі, хоча подані документи, датовані 01.07.2013. Такі помилки в датах у документах, датованих з різницею в три роки, позивач вважає непрямим доказом того, що документи створювались спішно і в один період часу, який відрізняється від дати вказаної у документах.
Також позивач наполягав на тому, що акт прийому-передачі від 01.07.2013 та акт звірки заборгованості від 16.01.2020 не підтверджують реальність виконання оспорюваного Договору.
Позивач вказав, що кваліфікуючими ознаками договору купівлі-продажу є передання (продаж) майна продавцем та оплата (прийняття) такого майна покупцем.
Відповідно до п.4.1. Договору №01/07/13, Покупець проводить розрахунок з покупцем в безготівковій формі шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок продавця протягом двох років з моменту прийняття майна та підписання акту прийому-передачі, тобто до 01.07.2015.
Позивач наполягав на тому, що по спливу 6 років, покупець не вживав реальних заходів щодо сплати коштів продавцю, і продавець не вживав заходів, спрямованих на отримання від покупця коштів,в т.ч. стягнення їх в примусовому порядку, тобто діяв підозріло і суперечливо як для сторони договору, змістом якого було не тільки передача тролейбусів покупцю, але й отримання продавцем повної і своєчасної оплати їх вартості.
Позивач зазначив, що на момент укладення оскаржуваного договору уже тривало виконавче провадження по виконанню рішення суду від 16.03.2009 у справі №12/265 (копія інформації про виконавче провадження №23527745 від 14.04.2015 наявна в матеріалах справи) і сторонам було про це відомо. Боржник знав про це достеменно як сторона виконавчого провадження, а ТОВ "Бус-Сервіс" міг дізнатись від покупця, проявивши обачність та витребувавши документи щодо відкритих, відносно боржника виконавчих проваджень.
Загальна сума стягнення за виконавчими документами станом на вересень 2013 року становила 117млн.гривень, і на виконання судових рішень органами Державної виконавчої служби були накладені арешти на майно та кошти Боржника.
21.09.2018 у виконавчому провадженні №23527745, старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Кудрановським Ю.В., винесена постанова про повернення АТ "Укрексімбанку" наказу Господарського суду Львівської області №12/265 від 14.12.2009 про стягнення з ТОВ "ЛАЗ" заборгованості.
Позивач окремо наголошував на тому, що однією із підстав винесення зазначеної постанови стало те, що в ході вжиття виконавчих дій встановлено, що за боржником не зареєстровано будь-яке інше рухоме та нерухоме майно (окрім об'єктів нерухомості за адресою м. Львів, вул. Стрийська, 45 та м. Львів, вул. Надійна, 2.).
Позивач вказав, що відсутність наявного рухомого майна, яке б належало ТОВ "ЛАЗ", також підтверджується листом №20.1-23527745/14 від 06.11.2018, підписаним заступником директора департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Р.В.Клименко у відповідь на запит АТ "Укрексімбанк" щодо стану виконання судових рішень про стягнення боргу з ТОВ "ЛАЗ".
Позивач вважає, що вищенаведеними документами спростовується твердження Відповідача-1 про придбання ним у 2013 році 26 тролейбусів, бо у цьому випадку такі тролейбуси були б виявлені, арештовані, описані та реалізовані у порядку примусового виконання судових рішень, та підтверджують доводи позивача, що оспорюваний Договір не був укладений у 2013 році.
АТ "Укрексімбанк" вважає, що Договір №01/07/13 не відповідає засадам справедливості, добросовісності та розумності і звертається з позовом про визнання його недійсним на підставі загальних засад цивільного законодавства (пункт 6 статті 3 Цивільного кодексу України) та недопустимості зловживання правом (частина третя статті 13 Цивільного кодексу України), а також з підстав фіктивності зазначеного правочину, відповідно до статті 234 Цивільного кодексу України, відповідно до якої фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином і такий правочин визнається судом недійсним.
Позивач наполягав на тому, що фактична дата вчинення Договору №01/07/13 не відповідає даті самого договору із додатком №1 до нього та актом прийому-передачі з умисною метою визнання судом грошових вимог ТОВ "Бус-Сервіс" до ТОВ "ЛАЗ", які насправді відсутні.
В обґрунтування своїх заперечень проти позову відповідачі зазначили наступне.
Відповідач-1 вважає, що усі доводи позивача у позовній заяві ґрунтується на тому, що предметом оскаржуваного договору є тролейбуси як транспортні засоби, однак це твердження є хибним з огляду на те, що предметом оскаржуваного договору був продаж товару, а саме - тролейбусів ЛАЗ Е301 першої комплектності (незавершені), які не вважаються транспортним засобом.
Відповідач-1 зазначає, що не повинен був проводити державну реєстрацію тролейбусів з огляду на те, що ним куплявся товар (тролейбусів ЛАЗ Е301 першої комплектності (незавершені), а не закінчений транспортний засіб. Навіть у випадку, якби предметом оскаржуваного договору був транспортний засіб - тролейбус, відповідач-1 не мав права проводити таку реєстрації, з огляду на те, що така реєстрація проводиться регіональними підрозділами інспекції міського електротранспорту.
ТОВ "Львівські автобусні заводи" вказало, що є виробником транспортних засобів із власним WMI кодом - Y6E.
Відповідач-1 наполягав на тому, що після дообладнання незавершених тролейбусів та під час державної реєстрації транспортних засобів збирався присвоювати кожному завершеному тролейбусу ідентифікаційні номери транспортного засобу (VIN-коди) згідно чинного на той час законодавства України.
Відповідач-1 зазначив у відзиві, що не мав наміру використовувати куплений товар саме як транспортні засоби. Фактично ним куплені тролейбуси ЛАЗ Е301 першої комплектності (незавершені) для подальшого перепродажу та отримання прибутку, тому на балансі ці тролейбуси обліковуються на рах. 202 "Купівельні напівфабрикати та комплектуючі вироби".
ТОВ "Львівські автобусні заводи" вважає, що товар, який є предметом оскаржуваного договору, не повинен відображатись у оборотно-сальдових відомостей по рах. 10 "Основні засоби" та рах. 131 "Знос основних засобів", а також приміток до фінзвітності № 36.3 щодо наявності та руху основних засобів у звітному 2013 році, оскільки фактично не був завершеним та готовим до експлуатації транспортним засобом.
Відповідач-1 наголошував на тому, що підтвердженням дійсності проведення господарської операції за оскаржуваним договором, є акт прийому-передачі тролейбусів, акт звірки заборгованості та наявність усіх незавершених тролейбусів у покупця ТОВ "Львівські автобусні заводи".
На підтвердження факту, що всі 26 незавершених тролейбусів знаходяться на території Відповідача-1, свідчить інформація, надана арбітражним керуючим Глеваським В.В. у справі про банкрутство Відповідача-1 №904/5819/20, під час розгляду кредиторських вимог Відповідача-2 до ТОВ "Львівські автобусні заводи".
Відповідач-1 вважає, що позивачем не надано жодного доказу в підтвердження того, яким чином укладення договору купівлі-продажу №01/07/13 від 01.07.2013 укладеного між ТОВ "Бус-Сервіс" та ТОВ "Львівські автобусні заводи", порушує його права та інтереси.
Позивач звертається до суду у межах справи про банкрутство, але не як кредитор повноваження якого на оскарження договорів боржника у межах справи про банкрутство визначені у ст. 42 КУзПБ та ст. 20 Закону України "Про банкрутство", а як заінтересована особа яка повинна довести, яким саме чином підписання оскаржуваного договору порушило його права та інтереси.
Відповідач-1 вважав, що позивачем пропущено строк позовної давності для звернення з позовною заявою, не подано клопотання про поновлення пропущеного строку та не наведено поважних причин пропуску строку.
Відповідач-2 у відзиві на позов, вказав на те, що оскільки майно (26 тролейбусів) за спірним договором було фактично передано покупцю - ТОВ "ЛАЗ" та до цього часу знаходиться на території покупця, спірний договір не може бути визнаний недійсним з підстав його фіктивності.
Продавець ТОВ "БУС-СЕРВІС", зазначив, що тролейбуси, які продав ТОВ "ЛАЗ" за спірним договором, придбав у їх першого виробника - ТОВ "Сіті Транспорт Груп", що підтверджується договором купівлі-продажу від 13.03.2013 №13/03/13 та актом приймання-передачі від 19.03.2013 року. ТОВ "БУС-СЕРВІС" не є та й не був виробником транспортних засобів.
ТОВ "БУС-СЕРВІС" вказав, що жодних виробничих дій щодо придбаних тролейбусів за володіння не здійснювало, а отже тролейбуси на момент їх продажу ТОВ "ЛАЗ" залишалися в тому ж стані, як і на час їх придбання.
Ні ТОВ "БУС-СЕРВІС", ні ТОВ "Львівські автобусні заводи" не є підприємствами міського електротранспорту, не здійснюють надання послуг у сфері міського електротранспорту, не мають парку тролейбусів, які експлуатують на дорогах загального призначення для перевезення пасажирів, зазначив відповідач-2, тому вони відповідно до вимог Правил не зобов'язані здійснювати ні державну, ні відомчу реєстрацію тролейбусів.
Відповідач-2 посилається на те, що ТОВ "БУС-СЕРВІС" та ТОВ "ЛАЗ" не здійснювали придбання тролейбусів, як транспортних засобів, за спірним договором з метою їх експлуатації, натомість метою такої господарської операції було виробництво тролейбусів, та їх подальшого продажу як власної продукції.
ТОВ "Бус-Сервіс" вважає, що надана позивачем відповідь ДП "Державтортранспроект" лише підтверджує дійсність спірного договору, так як перший продаж тролейбусів першої комплектності ТОВ "Сіті Транспорт Груп" був здійснений в березні 2013 році. При цьому тролейбуси першої комплектності не були завершеним виробництвом транспортного засобу.
Крім того, відповідач-2 вважає, що ідентифікаційним номером транспортного засобу (VIN) остаточно маркуються вже завершені виробництвом транспортні засоби їх виробниками. Такий код має значення лише після передачі такого транспортного засобу на сертифікацію, оскільки саме в сертифікаті відповідності вперше такий код фіксується і в подальшому не може бути змінений протягом усього періоду його експлуатації.
Номери, вказані на придбаних тролейбусах першої комплектності, були визначені та внесеніїх виробником ТОВ "Сіті Транспорт Груп". Укладаючи договір та акт приймання-передачі ТОВ "БУС-СЕРВІС" вказало, що не приділяло уваги відповідності таких номерів вимогам ДСТУ оскільки, в будь-якому разі не мало наміру та права продавати ці тролейбуси першої комплектності кінцевим споживачам під цим VIN кодом транспортного засобу ТОВ "Сіті Транспорт Груп".
ТОВ "БУС-СЕРВІС" стверджував, що для даної операції відповідність VIN номера вимогам ДСТУ не було істотною умовою договору, а сам номер, нанесений на незавершені тролейбуси не зв'язаний відповідати вимогам жодних стандартів.
Відповідач-2 наполягає на тому, що стандарт допускає, що кількість знаків, які відображають код виробу та безпосередньо номер ДТЗ у певного виробника є меншим ніж визначена стандартом. При цьому для описової частини, передбачено обов'язкове заповнення нулями незаповнені місця, в той час як для розпізнавальної частини такого обов'язку не передбачено.
ТОВ "БУС-СЕРВІС" вказує, що вживав реальні заходи щодо отримання від покупця коштів, а саме направляв вимоги про повернення коштів, звернувся із заявою про грошові вимоги у справі про банкрутство боржника.
Відповідач-2 вважає, що звернення кредитора до суду про стягнення коштів з боржника, є його правом, а не обов'язком. Договір є недійсним в момент його вчинення, а отже питання звернення або не звернення кредитора до суду про стягнення заборгованості не є підставою для визнання договору недійсним.
Крім того, Відповідач-2 посилається на те, що, укладаючи договір купівлі-продажу сторони ТОВ "ЛАЗ", мав на меті створити на базі незавершених тролейбусів (першої комплектності) повністю готовий транспортний засіб та від свого імені (як його виробника) його продати. Саме тому сторони домовились про оплату поставленого майна через 2 роки з дати поставки. В 2014 році почалася антитерористична операція, і з нею глибока економічна криза, яка фактично повністю зупинила виробництво. ТОВ "БУС-СЕРВІС" розуміло, що у ТОВ "ЛАЗи" не було коштів та нерухомого майна, на яке можна було звернути стягнення, на оплату договору через їх відсутність (відсутність замовлень). Розмір судового збору за звернення до суду з майновим позовом на суму 117 млн. грн. в 2015 році становив 206 000 грн. Сплачувати судовий збір за рішення суду, яке неможливо виконати, було недоцільно. А ТОВ "Бус-сервіс" не мало на той час таких коштів. Крім того, відповідач-2 сподівався на покращення ситуації після закінчення реорганізації ТОВ "ЛАЗи" та приєднання його до Дніпродзержинського автомобільного заводу.
Відповідач-2 вважає, що факт здійснення господарської операції з передачі (продажу) 26 тролейбусів підтверджується актом прийому-передачі від 01.07.2013, який містить всі обов'язкові реквізити первинного документа, визначеного законодавством. Даний факт також може бути підтверджений наявністю майна у покупця за договором - ТОВ "ЛАЗ".
Крім того, ТОВ "БУС-СЕРВІС" як одна із сторін оскаржуваного договору не може нести відповідальність за дотримання або недотримання його контрагентом законодавства щодо бухгалтерського обліку.
Відповідач-2 зазначає, 26 тролейбусів, придбані ТОВ "ЛАЗ", на момент їх придбання не вважались транспортними засоби для цілей оподаткування та бухгалтерського обліку, оскільки фактично не були завершені та підлягали доопрацюванню.
Крім того, ТОВ "БУС-СЕРВІС" наголошував, що внаслідок цього правочину ТОВ "Львівські автобусні заводи" дійсно наростило свою кредиторську заборгованість, але і отримало у власність ліквідне майно, яке може бути використано в якості джерела погашення заборгованості.
Відповідач-2 наполягає на тому, що оскаржуваний правочин не порушує права та законні інтереси позивача, оскільки був укладений задовго до введення процедури банкрутства (саме наслідки цього правочину в процедурі банкрутства є обґрунтуванням наявності порушеного права в позові), є економічно обґрунтованим, а відтак позбавлений умислу щодо штучного нарощення кредиторської заборгованості. Тому відповідач-2 вважає що позовні вимоги АТ "Укрексімбанк" є необґрунтованими і не підтверджені належними доказами та не підлягають задоволенню.
Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд прийшов до висновку про те, що заявлений позов підлягає задоволенню, враховуючи таке.
Господарський суд вважає, що позивач у даній справі, який є кредитором у справі про банкрутство ТОВ "Львівські автобусні заводи", має право на звернення до суду з таким позовом, оскільки наслідки вчинення спірного правочину впливають на його права та законні інтереси.
Так, позивач, як і відповідач-2 - ТОВ "Бус-Сервіс" є кредиторами 4 черги, зокрема позивач має грошові вимоги на суму 58 698 649, 20 грн., а відповідач-2 на суму 117 000 000, 00 грн.
З огляду на це, від обсягу пасиву (розміру кредиторської заборгованості у боржника) залежить розмір задоволення вимог кредитора - позивача. Звернення банку до суду із позовом про визнання недійсним договору направлене на усунення несприятливих наслідків для цієї особи (виникнення їх у майбутньому), пов'язаних із вчиненням такого правочину.
Інститут визнання недійсними правочинів боржника у межах справи про банкрутство є універсальним засобом захисту у відносинах неплатоспроможності та частиною єдиного механізму правового регулювання відносин неплатоспроможності, що спрямований на дотримання балансу інтересів учасників провадження, та досягнення однієї з основних цілей неплатоспроможності - максимально можливе справедливе задоволення вимог кредиторів. Тому доводи відповідачів щодо неможливості оскарження банком договору від 01.07.2013 судом відхиляються.
Відповідно до п.6 ч.1 ст.3 Цивільного кодексу України загальними засадами цивільного судочинства є справедливість, добросовісність та розумність.
Згідно зі ст. 13 ЦК України цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства. При здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.
Правочини, що укладаються учасниками цивільних відносин, повинні мати певну правову та фактичну мету, яка не має бути очевидно неправомірною та недобросовісною. Правочин не може використовуватись учасниками цивільних відносин для уникнення сплати боргу або виконання судового рішення.
Відтак, будь-який правочин вчинений боржником у період настання у нього зобов'язання із погашення заборгованості перед кредитором, внаслідок якого боржник перестає бути платоспроможним, має ставитись під сумнів у частині його добросовісності та набуває ознак фраудаторного правочину (правочину, що вчинений боржником на шкоду кредиторам).
Згідно з матеріалами справи заборгованість відповідача-1 - ТОВ "Львівські автобусні заводи" перед позивачем підтверджується рішенням Господарського суду Львівської області від 16.03.2009 у справі №12/265, яким частково задоволено первісний позов та стягнено з ТОВ "Львівські автобусні заводи" на користь ВАТ "Укрексімбанк" 1 948 904,79 ЄВРО, 1 526 961,70 дол. США, 3 635 672,10 рублів РФ, 6 452 715,20 грн. заборгованості за основним боргом за кредитами та 2 184 429, 74 грн. пені. На виконання цього рішення видано наказ від 14.12.2009р.
Постановою державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 30.12.2010 відкрито виконавче провадження з виконання вказаного виконавчого документа, загальна сума грошових коштів, що підлягали стягненню, становила 43 млн.грн., що підтверджується Інформацією про виконавче провадження на дату 14.04.2015 (а.с. 52, т. 2).
Постановою від 21.09.2018 у виконавчому провадженні №23527745 виконавчий документ повернуто стягувачу оскільки здійснені заходи щодо розшуку майна виявились безрезультатними.
Таким чином, судом встановлено, що на час укладення спірного договору 01.07.2013р. відповідачу-1 було відомо про наявність судового рішення у справі №12/265 за яким з нього стягнуто заборгованість та відкрито виконавче провадження №23527745 на суму 43 млн.грн.
Незважаючи на наявність такого значного безспірного боргу, боржник уклав спірний договір, прийнявши на себе зобов'язання оплатити продавцю - ТОВ "Бус-Сервіс" кошти в сумі 117 млн. грн. Сума цього договору у 2,7 рази перевищує загальну суму щодо стягнення якої було відкрито виконавче провадження у 2010 році.
Уклавши спірний договір, боржник фактично діяв недобросовісно та нерозумно, порушуючи права стягувача у відкритому виконавчому провадженні на своєчасне, повне та справедливе отримання задоволення своїх вимог, тому такий правочин слід вважати фраудаторним.
З огляду на те, що виконавче провадження по стягненню заборгованості з боржника на користь "АТ Укрексімбанк" тривало з 2010 року і заборгованість не була погашена, суд констатує, що на дату укладання спірного договору боржник фактично був у стані неплатоспроможності. Доказів, які б підтверджували протилежне, відповідач-1 - ТОВ "Львівські автобусні заводи" до суду не подано.
Уклавши договір від 01.07.2013 боржник прийняв на себе додаткові зобов'язання на значну суму, що поглибило його стан неплатоспроможності, а виконання зобов'язань перед кредиторами, у тому числі і перед позивачем, стало повністю або частково неможливим.
Особа, яка є боржником перед своїми контрагентами, повинна утримуватися від дій, які безпідставно або сумнівно зменшують розмір її активів. Угоди, що укладаються учасниками цивільних відносин, повинні мати певну правову і фактичну мету, яка не має бути очевидно неправомірною та недобросовісною. Угода, що укладається "про людське око", таким критеріям відповідати не може.
Отже, будь-який правочин, вчинений боржником у період настання у нього зобов'язання з погашення заборгованості перед кредитором, внаслідок якого боржник перестає бути платоспроможним, має під сумнів у частині його добросовісності і набуває ознак фраудаторного правочину, що вчинений боржником на шкоду кредиторам (див. висновки, викладені у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 28.11.2019 у справі №910/8357/18, від 03.03.2020 у справі №910/7976/17, від 03.03.2020 у справі №904/7905/16, від 03.03.2020 у справі №916/3600/15, від 26.05.2020 у справі №922/3796/16, від 04.08.2020 у справі №04/14-10/5026/2337/2011, від 17.09.2020 у справі №904/4262/17, від 22.04.2021 у справі №908/794/19(905/1646/17)).
Судова палата з розгляду справ про банкрутство у постанові від 24.11.2021 у справі №905/2030/19(905/2445/19) сформулювала висновок про те, що фраудаторним може виявитися будь-який правочин, що здійснюється між учасниками господарських правовідносин, який укладений на шкоду кредиторам, отже, такий правочин може бути визнаний недійсним в порядку позовного провадження у межах справи про банкрутство відповідно до статті 7 КУзПБ на підставі пункту 6 частини першої статті 3 ЦК України, як такий, що вчинений всупереч принципу добросовісності, та частин третьої, шостої статті 13 ЦК України з підстав недопустимості зловживання правом, на відміну від визнання недійсним фіктивного правочину, лише на підставі статті 234 ЦК України.
У такому разі звернення в межах справи про банкрутство з позовом про визнання недійсними правочинів боржника на підставі загальних засад цивільного законодавства та недопустимості зловживання правом є належним способом захисту, який гарантує практичну й ефективну можливість захисту порушених прав кредиторів та боржника.
На дату укладення даного правочину - 01.07.2013 року діяв Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон про банкрутство). Ст. 20 Закону про банкрутство передбачала підстави, за наявності яких можливо визнавати недійсними правочини боржника. Серед них не було визначено такої підстави як укладення договору із заінтересованою особою, що передбачено ч.2 ст. 42 Кодексу України з процедур банкрутства, який почав діяти з 21.10.2019. З огляду на неможливість зворотної дії закону у часі, неможливо розцінювати посилання позивача на укладення спірного договору із заінтересованою особою як на додаткову підставу для визнання правочину недійсним.
Позивач також стверджував, що спірний договір є фіктивним, а предмет договору - 26 тролейбусів, що зазначені в акті приймання-передачі від 01.07.2013, мають ідентифікаційні номери, які не відповідали існуючим вимогам щодо ідентифікації, а відтак не є належним доказом підтвердження реальності передачі цих тролейбусів за господарським договором.
Відповідно до статті 234 ЦК України фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Фіктивний правочин характеризується тим, що сторони вчиняють такий правочин лише "про людське око", знаючи заздалегідь, що він не буде виконаним. Вчиняючи фіктивний правочин, сторони мають інші цілі, ніж ті, що передбачені правочином. Фіктивним може бути визнаний будь-який правочин, якщо він не має на меті встановлення правових наслідків, які встановлені законом для цього виду правочину (висновок, викладений у постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 07.12.2018 у справі №910/7547/17).
Основними ознаками фіктивного правочину є введення в оману (до або в момент укладення угоди) третьої особи щодо фактичних обставин правочину або дійсних намірів учасників; свідомий намір невиконання зобов'язань договору; приховування справжніх намірів учасників правочину.
Оскільки передача майна - тролейбусів у кількості 26 штук відбулася, що не спростовано матеріалами справи, цей правочин не можна вважати фіктивним. Недоліки у ідентифікації транспортних засобів не є підставою для визнання правочину щодо його відчуження недійсним.
Господарським судом прийнято до уваги посилання позивача на те, що відповідачем-1 не подано первинних доказів бухгалтерського, податкового обліку, невідповідності у претензіях та відповідях на них щодо тролейбусів, які є предметом договору, однак ці обставини свідчать про недоліки в фінансово-господарській, організаційній та правовій діяльності боржника, а не є самостійною підставою для визнання правочину недійсним.
Позивач, наполягаючи на необхідності задоволення своїх позовних вимог, стверджував, що у нього є обґрунтовані сумніви щодо укладення договору в тому періоді часу, який відповідає датам документів, у зв'язку з чим банком було подано клопотання про проведення технічної експертизи з метою встановлення таких обставин: - чи виготовлений договір купівлі-продажу №01/07/13 від 01 липня 2013 року та акт прийому-передачі від 01 липня 2013 року у той час, яким датовані документи; - чи відповідає вік записів (підписів, печаток, тексту) в договорі купівлі-продажу №01/07/13 від 01 липня 2013 року та акті прийому-передачі від 01 липня 2013, зазначеним в них датам.
За наслідками розгляду клопотань АТ "Укрексімбанк", судом постановлені ухвали від 15.06.2022, 19.07.2022, 18.08.2022, якими були витребувані у Відповідачів, (в т.ч. повторно) оригінали договору купівлі-продажу №01/07/13 від 01.07.2013 року та акту прийому-передачі від 01.07.2013; застосовано заходи процесуального примусу у формі примусового вилучення витребуваних доказів, виконання яких було доручено відповідним органам Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України.
У судовому засіданні 29.09.2022 судом встановлено, що витребувані в примусовому порядку докази не надані. Відомості про виконання ухвали суду від 19.07.2022 Солом' янський відділ державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції не надав. На виконання ухвали суду від 18.08.2022 Заводський відділ державної виконавчої служби у місті Кам'янське Кам'янського району Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, повідомив суд про те, що за юридичною адресою ТОВ "Львівські автобусні заводи" чи його керівні органи не перебувають, та надав відповідний акт, складений державним виконавцем.
Приписами частини другої статті 42 ГПК України унормовано, що учасники справи зобов'язані, зокрема: сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази.
Згідно з частиною першою статті 43 ГПК України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Відповідно до частини першої статті 73 цього Кодексу доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Положеннями статті 74 ГПК передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень
У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.
Відповідно до частин сьомої, восьмої, дев'ятої, десятої статті 81 ГПК України будь- яка особа, в якої знаходиться доказ повинна видати його на вимогу суду.
Особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов'язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п'яти днів з дня вручення ухвали.
У разі неподання учасником справи витребуваних судом доказів без поважних причин або без повідомлення причин суд, залежно від того, яка особа ухиляється від їх подання та яке ці докази мають значення, може визнати обставину, для з'ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у її визнанні, або розглянути справу за наявними в ній доказами, а у разі неподання таких доказів позивачем - також залишити позовну заяву без розгляду.
Відповідачі, всупереч постановленим ухвалам, не надали на вимогу суду витребувані в якості доказів оригінали договору купівлі-продажу №01/07/13 від 01 липня 2013 року та акту прийому-передачі від 01 липня 2013. Не дало результатів і примусове їх вилучення за участі органів Державної виконавчої служби.
Тому суд дійшов висновку, що відповідачі усвідомлюють ризик встановлення тієї обставини, що договір купівлі-продажу №01/07/13 від 01 липня 2013 року та акту прийому-передачі від 01 липня 2013 укладені датою, що не відповідає даті самих документів з метою створення видимості наявності кредиторської заборгованості ТОВ "Львівські автобусні заводи" перед ТОВ "БУС-СЕРВІС".
Разом з тим, суд вважає за необхідне зазначити, що саме ця обставина - дата виготовлення спірного договору та акту прийому-передачі, не є визначальною при прийнятті рішення про визнання договору недійсним.
Як зазначено вище, той факт, що боржник уклав договір купівлі-продажу від 01.07.2013 на суму 117 млн.грн. у той час, коли мав невиконані грошові зобов'язання перед іншим кредитором та, коли здійснювались заходи виконавчого провадження по стягненню боргу, свідчить про фраудаторність правочину, який суперечить ст. ст. 3, 13 Цивільного кодексу України, та є підставою для визнання договору недійсним.
Що стосується застосування строків позовної давності при вирішенні цього спору, господарський суд зазначає наступне.
Згідно із ст. 261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалась або могла довідатись про порушення свого права або про особу, яка його порушила. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК України).
Провадження у справі про банкрутство ТОВ "Львівські автобусні заводи" відкрито 08.12.2020. Після публікації оголошення заяви про грошові вимоги до боржника подані кредиторами: ТОВ "БУС-СЕРВІС" та АТ "Укрексімбанк", останнім заяву подано 31.12.2020.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 01.02.2022 визнано грошові вимоги Акціонерного товариства "Державний експортно - імпортний банк України", м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю "Львівські автобусні заводи", 51927, м. Кам'янське, вул. Стасова, буд. 79, код ЄДРПОУ 33894928 на суму 4 204,00 грн. (судовий збір) - 1 черга задоволення вимог кредиторів, на суму 58 698 649,20 грн. - 4 черга задоволення вимог кредиторів, решту вимог - відхилено. Саме з дати заявлення грошових вимог - 31.12.2020 позивач набув статусу кредитора і право на оскарження правочинів боржника, тому строк позовної давності не сплинув.
Згідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати у справі слід віднести на відповідачів.
Керуючись ст.ст. 20, 129, 236-241, 256 Господарського процесуального кодексу України, ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства, господарський суд, -
Позов задовольнити повністю.
Визнати недійсним договір купівлі-продажу №01/07/13 від 01 липня 2013 року з додатком №1, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Бус-Сервіс" (03124, м. Київ, бульвар Вацлава Гавела (Івана Лепсе), буд. 6, код ЄДРПОУ 35296308 ) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Львівські автобусні заводи" (51927, Дніпропетровська область, м. Кам'янське, вул. Стасова, буд. 79, код ЄДРПОУ 33894928).
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Бус-Сервіс" (03124, м. Київ, бульвар Вацлава Гавела (Івана Лепсе), буд. 6, код ЄДРПОУ 35296308) на користь Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" (03150, м. Київ, вул. Антоновича, буд.127, код ЄДРПОУ 00032112) судові витрати у розмірі 2 270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн. 00 коп.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Львівські автобусні заводи", (51927, Дніпропетровська область, м. Кам'янське, вул. Стасова, буд. 79, код ЄДРПОУ 33894928) на користь Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" (03150, м. Київ, вул. Антоновича, буд.127, код ЄДРПОУ 00032112) ) судові витрати у розмірі 2 270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн. 00 коп.
Накази видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили через 20 днів після підписання повного тексту і в цей же строк може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду у встановленому порядку.
Повне рішення складено - 21.10.2022
Суддя Н.М. Камша