вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua
"11" жовтня 2022 р. Cправа № 902/311/22
Господарський суд Вінницької області у складі головуючого судді Тварковського А.А.,
за участю секретаря судового засідання Пшегорської О.Я.,
представників:
позивача - Олексюк Т.С.,
відповідача - Грабіка М.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження матеріали господарської справи
за позовом: Вінницької міської ради (вул. Соборна, 59, м. Вінниця, 21050)
до: Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Дельта Плюс" (площа Героїв Чорнобиля, 1, м. Вінниця, 29010)
про зобов'язання виконати обов'язок в натурі за договором,
Вінницькою міською радою подано позов до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Дельта Плюс" про зобов'язання виконати обов'язок в натурі за договором купівлі-продажу цілісного майнового комплексу від 14.02.2019.
В обґрунтування заявленого позову позивач вказує на неналежне виконання Товариством з обмеженою відповідальністю "Агро Дельта Плюс" взятих на себе зобов'язань за договором купівлі-продажу цілісного майнового комплексу від 14.02.2019, чим порушено права Вінницької міської ради в особі Департаменту комунального майна міської ради - органу приватизації.
Ухвалою суду від 16.05.2022 за вказаним позовом відкрито провадження у справі №902/311/22 в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 16.06.2022.
Під час підготовчого провадження у справі, строк якого протокольною ухвалою від 16.06.2022 продовжено на 30 днів з власної ініціативи суду на підставі ч. 3 ст. 177 ГПК України, учасникам справи забезпечено право на реалізацію прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, зокрема, на подання заяв по суті спору.
Разом з тим у встановлений судом строк відзиву відповідача на позовну заяву до суду не надійшло.
Виконавши завдання підготовчого провадження, позаяк учасникам справи надано достатньо часу для вчинення процесуальних дій, судом закрито таку стадію судового процесу та призначено справу до розгляду по суті на 02.08.2022, про що постановлено відповідну ухвалу від 14.07.2022 у протокольній формі.
Розгляд справи як у підготовчому провадженні, так і під час розгляду справи по суті неодноразово відкладався, зокрема, внаслідок задоволення відповідних клопотань про відкладення як позивача, так і відповідача.
Так, у судовому засіданні 22.09.2022 за участю представників сторін в межах розгляду справи по суті оголошено перерву до 11.10.2022, про що постановлено відповідну ухвалу у протокольній формі.
На визначену дату та час у судове засідання з'явилися усі учасники справи.
Представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Дельта Плюс" подав відзив на позовну заяву та клопотання про поновлення строку для подання відзиву у зв'язку із дією воєнного стану на території України та вимушеним припиненням діяльності товариства відповідача.
З'ясувавши позицію представниці позивача, яка поклалася на розсуд суду щодо клопотання відповідача про поновлення строку для подання відзиву, судом відхилено таке клопотання як необґрунтоване з урахуванням приписів ст.ст. 119, 165 ГПК України, проте долучено поданий відзив до матеріалів справи, про що постановлено ухвалу у протокольній формі.
Представниця позивача заявлений позов підтримала у повному обсязі.
Представник відповідача, у свою чергу, проти позову заперечив та просив відмовити у його задоволенні.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору, судом встановлено таке.
14.02.2019 між Вінницькою міською радою в особі Департаменту комунального майна Вінницької міської ради (Продавець, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Агро Дельта Плюс" (Покупець, відповідач) укладено Договір купівлі-продажу цілісного майнового комплексу (Договір), відповідно до п.1.1. якого Продавець передав у власність (продав), Покупцю, а Покупець прийняв від Продавця (купив) на підставі Рішення Вінницької міської ради від 25.05.2018р. №1216, від 21 грудня 2018 року №1494, цілісний майновий комплекс готельного комплексу "Південний Буг", який знаходиться за адресою: місто Вінниця, площа Героїв Чорнобиля (площа Жовтнева), під номером 1 (один), (далі - нерухоме майно, Об'єкт приватизації) і сплатив його вартість за ціною та у порядку, передбаченому договором.
Згідно із п.п. 4.1.3. п. 4.1. Договору Покупець зобов'язаний надавати продавцю необхідні матеріали, відомості, документи тощо про виконання умов цього Договору.
Підпунктом 4.1.8. п. 4.1. Договору передбачено обов'язок Покупця надати в тримісячний строк з моменту реєстрації права користування відповідною земельною ділянкою на розгляд уповноваженого виконавчого органу містобудування та архітектури містобудівний розрахунок реконструкції Об'єкту приватизації (з номерною ємністю не меншою від існуючої на момент укладання договору купівлі - продажу - 156 номерів), розроблений у відповідності до державних будівельних норм, стандартів і правил та з врахуванням перед проектних концептуальних рішень (реалізація проекту "Вінницька миля" - комплексної реконструкції просп. Коцюбинського, площі Героїв Чорнобиля, площі Перемоги та площі Привокзальної).
Окрім того, Покупець зобов'язаний отримати дозвільні документи та розпочати будівельні роботи на Об'єкті приватизації в шестимісячний термін з моменту отримання містобудівних умов та обмежень - вихідних даних на проектування реконструкції Об'єкту приватизації, а також завершити реконструкцію та ввести в експлуатацію Об'єкт приватизації протягом двох років з моменту отримання дозвільних документів на виконання будівельних робіт (п.п. 4.1.9., 4.1.10 п. 4.1. Договору).
Відповідно до п. 5.4. Договору у разі невиконання Покупцем зобов'язань за Договором, Продавець має право у встановленому законодавством порядку порушити питання про його розірвання, стягнення завданих збитків та повернення Об'єкта приватизації за актом передачі у комунальну власність за рішенням суду.
Згідно із п. 11.4. Договору у разі невиконання однією із Сторін умов цього Договору він може бути змінений або розірваний на вимогу другої Сторони за рішенням суду або господарського суду.
Рішенням виконавчого комітету Вінницької міської ради №1487 від 30.07.2020 надано ТОВ "Агро Дельта Плюс" вихідні дані - містобудівні умови та обмеження на проектування реконструкції готелю "Південний Буг" під багатофункціональний центр за адресою площа Героїв Чорнобиля, 1 у м.Вінниці.
Департаментом архітектури та містобудування міської ради видані містобудівні умови і обмеження забудови земельної ділянки від 31.07.2020 року №96, назва об'єкта будівництва реконструкція готелю "Південний Буг" під багатофункціональний центр за адресою: м.Вінниця, площа Героїв Чорнобиля, 1.
До матеріалів справи позивачем додано ряд листів в копіях (№06-00-013-4003 від 23.01.2020, №06-00-013-21250 від 29.04.2020, №06-00-013-22891 від 13.05.2020, №06-00-013-33613 від 14.05.2021, №06/00/013/114049 від 07.04.2022), адресованих відповідачу, з вимогою проінформувати Департамент комунального майна Вінницької міської ради про виконання взятих на себе зобов'язань по Договору та надати підтверджуючі документи.
Доказів такого інформування відповідачем, як і доказів виконання взятих ним на себе зобов'язань по Договору матеріали справи не містять.
Саме невиконання Товариством з обмеженою відповідальністю "Агро Дельта Плюс" взятих на себе зобов'язань відповідно до п.п. 4.1.3., 4.1.8., 4.1.9. Договору слугувало підставою для звернення Вінницької міської ради із позовом про виконання обов'язку в натурі шляхом:
- надання необхідних матеріалів, відомостей, документів тощо про виконання умов Договору (п. 4.1.3. Договору);
- надання на розгляд уповноваженого виконавчого органу містобудування та архітектури містобудівний розрахунок Об'єкту приватизації (з номерною ємністю не меншою від існуючої на момент укладення договору купівлі-продажу - 156), розроблений у відповідності до державних будівельних норм, стандартів і правил з врахуванням перед проектних концептуальних рішень (реалізація проекту "Вінницька миля" - комплексної реконструкції просп. Коцюбинського, площі Героїв Чорнобиля, площі Перемоги та площі Привокзальної) (п. 4.1.8. Договору);
- розпочати будівельні роботи з реконструкції на Об'єкті приватизації відповідно до отриманих містобудівних умов і обмеження забудови земельної ділянки від 31.07.2020 року №96, виданих на підставі рішення виконавчого комітету Вінницької міської ради №1487 від 30.07.2020 року (п. 4.1.9. Договору).
З огляду на встановлені обставини справи, суд враховує таке.
Відповідно до частини 1 статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб'єкта правовідносин і забезпечення виконання юридичного обов'язку зобов'язаною стороною, внаслідок чого реально відбудеться припинення порушення (чи оспорювання) прав цього суб'єкта, він компенсує витрати, що виникли у зв'язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.
Спосіб захисту може бути визначено як концентрований вираз змісту (суті) міри державного примусу, за допомогою якого відбувається досягнення бажаного для особи, право чи інтерес якої порушені, правового результату.
Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягти суб'єкт захисту (позивач), вважаючи, що таким чином буде припинено порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв'язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.
Під час вирішення спору суд повинен надати об'єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права способам, що встановлено чинним законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права.
Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.
Надаючи правову оцінку належності обраного зацікавленою особою способу захисту, судам необхідно зважати і на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції. Так, у рішенні від 15.11.1996 у справі "Чахал проти Об'єднаного Королівства" Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) наголосив, що зазначена норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, передбачених Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені у правовій системі тієї чи іншої країни. Суть цієї статті зводиться до вимоги надати людині такі міри правового захисту на національному рівні, що дали би змогу компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції та надавати відповідний судовий захист, хоча держави-учасниці Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов'язань. Крім того, ЄСПЛ акцентував, що за деяких обставин вимоги статті 13 Конвенції можуть забезпечуватися всією сукупністю засобів, передбачених національним правом.
Як ефективний необхідно розуміти такий спосіб, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
Положення частини 2 статті 16 Цивільного кодексу України та статті 20 Господарського кодексу України передбачають такий спосіб захисту порушеного права як примусове виконання обов'язку в натурі.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 14.05.2019 по справі №910/16744/17 вказала, що такий спосіб захисту як примусове виконання обов'язку в натурі застосовується у зобов'язальних правовідносинах у випадках, коли особа має виконати зобов'язання на користь позивача, але відмовляється від виконання останнього чи уникає його. Примусове виконання обов'язку в натурі має наслідком імперативне присудження за рішенням суду (стягнення, витребування тощо), і не спрямоване на підсилення існуючого зобов'язання, яке не виконується, способом його відтворення в резолютивній частині рішення суду аналогічно тому, як воно було унормовано сторонами у договорі.
Відповідно до правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної в постанові від 22.08.2018 у справі №925/1265/16, як правило, суб'єкт порушеного права може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права.
Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.
Як зазначено в ст. 174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Таке ж положення містить і ст.173 Господарського кодексу України, за змістом якої господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно із ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ним, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Положеннями статей 627, 628 Цивільного кодексу України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Статтею 629 цього ж Кодексу встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Так, спір у справі №902/311/22 виник щодо невиконання відповідачем умов п.п. 4.1.3., 4.1.8., 4.1.9. Договору купівлі-продажу цілісного майнового комплексу від 14.02.2019.
За змістом вказаних підпунктів Договору сторони погодили, що Покупець зобов'язаний:
- надавати продавцю необхідні матеріали, відомості, документи тощо про виконання умов цього Договору;
- надати в тримісячний строк з моменту реєстрації права користування відповідною земельною ділянкою на розгляд уповноваженого виконавчого органу містобудування та архітектури містобудівний розрахунок реконструкції Об'єкту приватизації (з номерною ємністю не меншою від існуючої на момент укладання договору купівлі - продажу - 156 номерів), розроблений у відповідності до державних будівельних норм, стандартів і правил та з врахуванням перед проектних концептуальних рішень (реалізація проекту "Вінницька миля" - комплексної реконструкції просп. Коцюбинського, площі Героїв Чорнобиля, площі Перемоги та площі Привокзальної);
- отримати дозвільні документи та розпочати будівельні роботи на Об'єкті приватизації в шестимісячний термін з моменту отримання містобудівних умов та обмежень - вихідних даних на проектування реконструкції Об'єкту приватизації.
Доказів виконання вищезазначених обов'язків Товариством з обмеженою відповідальністю "Агро Дельта Плюс" матеріали справи не містять та відповідачем не надано.
Поряд з цим в межах свободи договору сторони погодили чіткий механізм правових наслідків у разі невиконання відповідачем як Покупцем зобов'язань за Договором. У такому випадку за змістом п. 5.4. Договору Продавець має право у встановленому законодавством порядку:
- порушити питання про його розірвання;
- стягнення завданих збитків;
- повернення Об'єкта приватизації за актом передачі у комунальну власність за рішенням суду.
Окрім того, згідно із п. 11.4. Договору у разі невиконання однією із Сторін умов цього Договору він може бути змінений або розірваний на вимогу другої Сторони за рішенням суду або господарського суду.
Однак, обраний позивачем спосіб захисту у даному спорі не є ефективним, позаяк не здатен забезпечити поновлення порушеного (оспорюваного) права позивача в межах одного судового провадження.
Так, ефективний спосіб захисту прав повинен забезпечити поновлення порушеного права, а в разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування, тобто такий захист повинен бути повним та забезпечувати таким чином мету здійснення правосуддя та принцип процесуальної економії (забезпечити відсутність необхідності звернення до суду для вжиття додаткових засобів захисту).
Зокрема, висновок, що судовий захист повинен бути повним та відповідати принципу процесуальної економії, тобто забезпечити відсутність необхідності звернення до суду для вжиття додаткових засобів захисту, сформульовано в пункті 63 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справі № 910/3009/18 (провадження № 12-204гс19).
Обрання позивачем неналежного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови в позові (пункт 54 постанови Великої Палати Верховного Суду від 02.02.2021 у справі №925/642/19).
Водночас задоволення заявленої у цій справі позовної вимоги про виконання обов'язку в натурі не здатне поновити порушеного права позивача, який, відчужуючи цілісний майновий комплекс, очікував на своєчасне завершення реконструкції та введення в експлуатацію Об'єкта приватизації, а тому така вимога не відповідає ефективному способу захисту.
Поряд з цим, саме у Договорі (п. 5.4.) сторони передбачили спеціальні способи захисту, що сприяють процесуальній економії та покликані відновити майнову сферу позивача внаслідок невиконання договірних зобов'язань.
Так, ініціювавши розірвання Договору та повернення Об'єкта приватизації за актом передачі у комунальну власність, майнову сферу позивача було б відновлено до первісного стану, зважаючи, що останній не отримав того, що очікував, укладаючи Договір.
Окрім того, саме стягнення збитків, завданих невиконанням відповідачем умов Договору (у разі доведення складу цивільного правопорушення) покликане належним чином відновити майнову сферу позивача.
Статтею 14 ГПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно з положеннями статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ст. 76, 77, 78, 79 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Судом кожній стороні була надана розумна можливість, представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони, в т.ч. подати докази на підтвердження своїх вимог та заперечень, прийняти участь у досліджені доказів, надати пояснення, обґрунтувати перед судом переконливість поданих доказів та позицій по справі, скористатись іншими процесуальними правами.
Згідно із ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Надавши оцінку наявним у справі доказам на предмет їх належності, допустимості, достовірності, вірогідності, а також із дослідження кожного із них окремо та у сукупності, суд, керуючись своїм внутрішнім переконанням на підставі всебічного, повного, об'єктивного з'ясування обставин справи, приходить до висновку про відмову у задоволенні позову в повному обсязі з підстав обрання неналежного способу захисту порушеного права.
В силу приписів п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав - покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Отже, у зв'язку із відмовою в задоволенні позову витрати на сплату судового збору за подання позовної заяви залишаються за позивачем.
Керуючись ст. ст. 5, 7, 8, 10, 11, 13, 14, 15, 18, 42, 45, 46, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 79, 80, 86, 91, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 326 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. У задоволенні позову відмовити повністю.
2. Залишити за Вінницькою міською радою судові витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви в розмірі 2481 грн.
3. Згідно з приписами ч. 1 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
4. Згідно з положеннями ч. 1 ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північно-західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
5. Примірник повного судового рішення надіслати сторонам рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення та на відомі суду адреси електронної пошти: позивача - vinrada@vmr.gov.ua; відповідача - ІНФОРМАЦІЯ_1.
Повне рішення складено 21 жовтня 2022 р.
Суддя А.А. Тварковський
віддрук. прим.:
1 - до справи;
2 - позивачу - вул. Соборна, 59, м. Вінниця, 21050;
3 - відповідачу - площа героїв Чорнобиля, 1, м. Вінниця, 29010.