21 жовтня 2022 року Справа № 480/5395/22
Сумський окружний адміністративний суд у складі:
судді - Прилипчука О.А.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Зарічного відділу державної виконавчої служби у місті Суми Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми)
про скасування постанов,-
До Сумського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовною заявою до Зарічного відділу державної виконавчої служби у місті Суми Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми), в якій просить:
1. Скасувати п. 3 постанови про відкриття виконавчого провадження від 08.07.2022 року у ВП №69364009 про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі 13000.00грн.;
2. Скасувати постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження від 08.07.2022 року ВП №69364009 про загальну суму мінімальних витрат виконавчого провадження в сумі 313.10 грн.;
3. Скасувати постанову про стягнення виконавчого збору від 08.07.2022 року ВП №69364009, за якою постановлено стягнути з ОСОБА_1 виконавчий збір у розмірі 13000грн.
4. Зобов'язати державного виконавця вчинити певні дії, а саме винести постанову про закінчення виконавчого провадження ВП №69364009 від 08.07.2022 року на підставі пункту 9 частини першої статті 39 в зв'язку з виконанням рішення до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження.
Ухвалою суду від 14.09.2022 поновлено ОСОБА_1 строк звернення до адміністративного суду із даним позовом, відкрито провадження в адміністративній справі та з урахуванням вимог ст. 287 КАС України справу призначено до розгляду у судовому засіданні на 21.09.2022 р.
Ухвалою суду від 14.09.2022 у відкритті провадження у даній справі в частині позовних вимог щодо зобов'язання державного виконавця вчинити певні дії, а саме винести постанову про закінчення виконавчого провадження ВП №69364009 від 08.07.2022 року на підставі пункту 9 частини першої статті 39 в зв'язку з виконанням рішення до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження відмовлено.
26.09.2022 представником відповідача подано відзив на позовну заяву, в якій зазначив про пропуск позивачем строків звернення до суду у зв'язку з тим, що представник позивача 18.07.2022 дізнався про існування оскаржуваних постанов та звернувся до суду лише 18.08.2022.
12.10.2022 ухвалою суду позовну заяву ОСОБА_1 до Зарічного відділу державної виконавчої служби у місті Суми Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) про скасування постанов та пункту постанови- залишено без руху. Надано ОСОБА_1 строк для усунення недоліків поданої позовної заяви - протягом семи днів з моменту отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху шляхом надання до суду клопотання про поновлення строку звернення до суду в якому зазначити підстави для поновлення строку звернення до суду.
19.10.2022 представником позивача подано клопотання про поновлення строку звернення до суду. В обґрунтування наведеного клопотання посилається, що 18.07.2022 звернулася до відповідача із заявою проте лише 16.08.2022 дізналася із телефонного дзвінка, що виконавчі дії тривають, а відповіді державним виконавцем так і не було надано. Таким чином, позивач мав обґрунтовані сподівання, що виконавче провадження буде завершене.
Крім того, представник позивача наголошує, що позивач перебуває за кордоном та не знав про існування виконавчого провадження.
Також, зазначає, що Президентом України введено воєнний стан та на тривалі обмеження пов'язані із запобіганням короновірусної хвороби, що зумовило не можливість своєчасно звернутися до суду.
Дослідивши доводи заяви представника позивача по справі, суд зазначає наступне.
Судом встановлено, що 08.07.2022 старшим державним виконавцем Зарічного відділу державної виконавчої служби у місті Суми Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Дудченко Д.А. відкрито виконавче провадження № 69364009 щодо примусового виконання виконавчого листа № 591/5081/21, виданого 17.02.2022 за рішенням Зарічного районного суду м. Суми про вселення ОСОБА_2 в житловий будинок за адресою АДРЕСА_1 , боржник - ОСОБА_1 (а.с. 22).
П. 3 зазначеної постанови визначено - стягнути з боржника виконавчий збір/основну винагороду приватного виконавця у розмірі 13000 грн.
08.07.2022 старшим державним виконавцем Зарічного відділу державної виконавчої служби у місті Суми Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) прийнято постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження №69364009, якою встановлено розмір мінімальних витрат виконавчого провадження в сумі 313,10 грн. (а.с. 23).
08.07.2022 старшим державним виконавцем Зарічного відділу державної виконавчої служби у місті Суми Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) прийнято постанову №69364009 про стягнення виконавчого збору в сумі 13000,00 грн. (а.с. 24).
Також, судом встановлено, що 18.07.2022 представник позивача ознайомилася із матеріалами виконавчого провадження про що наявний відповідний підпис на заяві (а.с.101).
18.08.2022 позивач звернулася до Сумського окружного адміністративного суду із наведеним позовом (а.с.1).
Відповідно до ч. 1 ст. 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Відповідно до ч. 1 ст. 287 КАС України учасники виконавчого провадження мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Згідно з п.1 ч. 2 ст. 287 КАС України позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ч. 3 ст. 123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і якщо підстави, вказані позивам у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Згідно ч. 4 ст. 123 КАС України якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Згідно п.8 ч.1 ст.240 КАС України, суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених ч. ч. 3, 4 ст. 123 цього Кодексу.
Таким чином, наведеними вище правовими нормами передбачено, що адміністративний суд зобов'язаний в кожному випадку з'ясувати чи дотримано особою (позивачем) строк звернення до адміністративного суду із відповідним позовом, чи подано ним заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, чи є поважними підстави пропуску цього строку. Якщо ж позивачем не подано заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду чи вказані позивачем підстави пропуску строку звернення до адміністративного суду є не поважними, то суд зобов'язаний залишити позовну заяву без розгляду.
Суд зазначає, що пропуск строку на звернення до суду не є безумовною підставою для залишення адміністративного позову без розгляду, оскільки за наявності поважних причин його пропуску такий строк може бути поновлено судом за заявою особи, яка його подала.
Так, аналізуючи доводи представника позивача про очікування відповіді на звернення від 22.07.2022 від державного виконавця, як на підставу поновлення строку звернення до суду, суд зазначає наступне.
Так, дослідивши зміст наведеної заяви, суд зазначає, що представник позивача не ставить під сумнів оскаржувані постанови, а лише констатує факт не своєчасного отримання зазначених постанов та повідомляє державного виконавця про відсутність позивача на території України (а.с.37).
Щодо доводів представника позивача про знаходження позивача за межами території України, суд зазначає наступне.
Так, згідно матеріалів справи судом встановлено, що інтереси ОСОБА_1 під час здійснення виконавчих дій та у суді представлено адвокатом Солошенко Л.Є.
Зокрема, саме представник позивача звертався до Зарічного ВДВС у місті Суми Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) із заявою про ознайомлення із матеріалами виконавчого провадження про що наявний відповідний підпис на заяві (а.с.101).
Крім того, до суду також звернулася саме представник позивача Солошенко Л.Є.
Отже, суд приходить висновку, що позивач мав можливість після того як дізнався про існування виконавчого провадження своєчасно звернутися до суду.
Щодо доводів представника позивача на введений в Україні воєнний стан та на тривалі карантинні обмеження пов'язані із запобіганням короновірусної хвороби, суд зазначає наступне.
Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
Указом Президента України Про продовження строку дії воєнного стану в Україні від 14.03.2022 № 133/2022 передбачено продовження строку дії воєнного стану з 05 години 30 хв. 26 березня строком на 30 діб.
Указом Президента України від 18 квітня 2022 року № 259/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", який затверджено Верховною Радою України, передбачено продовжити строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб, тобто до 25 травня 2022 року.
Указом Президента України від 17 травня 2022 року №341/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", який затверджено Верховною Радою України, передбачено продовжити строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб, тобто до 23 серпня 2022 року.
Указом Президента України від 12 серпня 2022 року № 573/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України від 15.08.2022р. № 2500-ІХ, яким строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб.
Статтею 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» визначено, що воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Статтею 9 Закону встановлено, що в умовах воєнного стану Президент України та Верховна Рада України діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією та законами України. Кабінет Міністрів України, інші органи державної влади, військове командування, військові адміністрації, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування здійснюють повноваження, надані їм Конституцією України, цим та іншими законами України.
Згідно зі ст. 12-2 Закону в умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України. Повноваження судів, органів та установ системи правосуддя, передбачені Конституцією України, в умовах правового режиму воєнного стану не можуть бути обмежені.
Крім того, питання здійснення правосуддя в умовах воєнного стану регламентовано ст.26 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» від 12.05.2015 року №389-VIII, відповідно до якої правосуддя на території, на якій введено воєнний стан, здійснюється лише судами. На цій території діють суди, створені відповідно до Конституції України (ч.1 ст.26).
Скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства забороняється (ч.2 ст.26 Закону №389-VIII).
У зв'язку з введенням воєнного стану на території України, Рада Суддів України опублікувала рекомендації щодо роботи судів в умовах воєнного стану, в яких зазначено виважено підходити до питань, пов'язаних з поверненням різного роду процесуальних документів, залишення їх без руху, встановлення різного роду строків, по можливості продовжувати їх щонайменше до закінчення воєнного стану (п. 6).
Верховний Суд в ухвалі від 01 серпня 2022 року по справі № 802/118/17-а наголосив, що посилання на введення воєнного стану на території України не може бути поважною причиною для поновлення строку без зазначення конкретних обставин, які вплинули на своєчасність звернення до суду та без надання відповідних доказів того, як саме введення воєнного стану вплинуло та обумовило пропуск строку.
Щодо посилання позивача на карантинні обмеження, суд зазначає наступне.
Верховний суд у постанові по справі 640/10199/19 від 04.02.2021 зазначив, що встановлення карантину не може бути безумовною підставою для поновлення процесуального строку на подання відповідної скарги, оскільки скаржник повинен аргументувати те, які карантинні заходи та в який саме спосіб завадили йому звернутися до суду з відповідною заявою протягом строку, визначеного законом, а суд, в свою чергу, має надати безпосередню оцінку поважності цих причин.
У свою чергу, позивачем не вказано, яким чином встановлення карантинних обмежень стали на заваді звернення до суду у встановлений законом строк, зокрема засобами електронного зв'язку (електронною поштою), засобами поштового зв'язку.
Крім того, згідно з ч. ч. 8, 9 ст.44 КАС України процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Суд, звертає увагу, що представник позивача зареєстрований у системі «Електронний суд», що свідчить про відсутність необхідності особисто подавати через канцелярію суду адміністративний позов або через засоби поштового зв'язку.
Отже суд дійшов висновку про те, що строк звернення до суду пропущено з причин, які виникли з волі позивача, а, отже, не є поважними. Жодних належних та допустимих доказів поважності причин пропуску строку звернення до адміністративного суду, які б унеможливлювали і не залежали б від волі позивача своєчасно звернутися за судовим захистом, позивачем не надано та судом не знайдено.
Наведені ж у клопотанні про поновлення строку на звернення до суду із даними вимогами аргументи судом визнаються неспроможними та відхиляються як необґрунтовані, так як жодна з наведених обставин об'єктивно не перешкоджала (не утворювала обставин непереборної сили) позивачу звернутися до суду у шестимісячний строк із даними вимогами.
Інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності в публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
Вирішальним для визначення строків звернення до адміністративного суду є встановлення факту, коли та за яких обставин позивач дізнався про порушення своїх прав, свобод та інтересів та зміг вчинити дії, направлені на їх відновлення.
Аналогічної правової позиції дотримується і Верховний Суд, про що останнім зазначено у постанові від 21.03.2019 у справі №826/5240/18, від 08.10.2020 по справі № 260/1015/19 адміністративне провадження № К/9901/11462/20.
Судом касаційної інстанції зазначено, що вирішуючи питання про дотримання строку звернення до суду у кожному конкретному випадку, необхідно виходити не лише з безпосередньої обізнаності особи про факти порушення її прав, але й з об'єктивної можливості особи знати про такі факти. Верховний Суд зазначив, що день, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли їй стало відомо про прийняття певного рішення, вчинення дії чи допущення бездіяльності, внаслідок чого відбулося порушення прав, свобод чи інтересів особи. Якщо цей день встановити точно неможливо, строк обчислюється з дня, коли особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав (свобод чи інтересів). При цьому "повинна" слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов'язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо вона знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дії, і у неї не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені.
Рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2011 17-рп/2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.
Відповідно до ч.3 ст.122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ч. 5 ст. 74 Закону України “Про виконавче провадження” рішення та дії виконавця, посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені протягом 10 робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів. Рішення виконавця про відкладення проведення виконавчих дій може бути оскаржене протягом трьох робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів.
З аналізу наведеної норми вбачається, що постанова державного виконавця може бути оскарження в десятиденний строк.
Так, судом встановлено, що 18.07.2022 представник позивача ознайомилася із матеріалами виконавчого провадження про що наявний відповідний підпис на заяві (а.с.101).
18.08.2022 позивач звернулася до Сумського окружного адміністративного суду із наведеним позовом (а.с.1).
Таким чином, суд зазначає про пропуск позивачем строків звернення до суду щодо оскарження п. 3 постанови про відкриття виконавчого провадження від 08.07.2022 року у ВП №69364009 про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі 13000,00грн., постанови про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження від 08.07.2022 року ВП №69364009 про загальну суму мінімальних витрат виконавчого провадження в сумі 313.10 грн. та постанови про стягнення виконавчого збору від 08.07.2022 року у ВП №69364009, за якою постановлено стягнути з ОСОБА_1 виконавчий збір у розмірі 13000грн.
Суд зазначає, що право на звернення до суду виникає саме з моменту порушення прав та інтересів особи або з моменту, коли особа дізналася про такі порушення.
Зазначене відповідає правовій позиції, викладеній в постанові Верховного Суду від 13.05.2020 по справі № 640/17763/19.
Зокрема, як зазначено в постанові судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Верховного Суду у справі 240/12017/19 від 31.03.2021 триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
Отже, враховуючи, що позивачем пропущено встановлений законом строк звернення до суду з даним позовом, належних доказів на підтвердження поважності причин пропуску строку звернення до суду матеріали справи не містять, суд вважає, що відсутні підстави для поновлення позивачу строку звернення до суду.
Таким чином, на підставі викладеного, керуючись ст.ст. 121- 123 КАС України суд, -
В задоволенні заяви представника ОСОБА_1 про визнання поважними причини пропуску строку звернення до суду та поновлення строку звернення до суду - відмовити.
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Зарічного відділу державної виконавчої служби у місті Суми Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) про скасування постанов- залишити без розгляду.
Ухвала може бути оскаржена до Другого апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її підписання та набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а в разі апеляційного оскарження з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.
Суддя О.А. Прилипчук