вул. Герасима Кондратьєва, 159, м. Суми, 40021, E-mail: inbox@adm.su.court.gov.ua
21 жовтня 2022 року Справа № 480/5965/22
Сумський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Павлічек В.О.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №480/5965/22 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання рішення протиправним та зобов'язання вчинити дії,-
Позивач, ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач), звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, в якій просить:
- визнати протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області № 184250008324 від 16.08.2022 р. про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах на підставі пункту «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до пункту «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», з дати звернення за нею, тобто з 08.08.2022 р.
Позовні вимоги обгрунтовуються тим, що 08.08.2022 р. позивач звернулася із заявою до органів пенсійного фонду про призначення пенсії за віком на пільгових умовах по Списку № 2. Проте рішенням від 16.08.2022 року № 184250008324 позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком, з посиланням на п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” та зазначено, що право на призначення пенсії за віком позивач матиме після досягнення 55 років. Позивач не погоджується з даним рішенням відповідача, вважає його протиправним та таким, що порушує його права.
Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду відкрито провадження в даній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) та встановлено відповідачу 15-денний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву. Крім того даною ухвалою було витребувано у Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області належним чином завірені копії матеріалів, на підставі яких приймалося рішення про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії.
На виконання вимог суду представником Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області було надано суду відзив на позовну заяву. в якому проти позовних вимог заперечує та просить відмовити в їх задоволенні, зокрема, зазначивши, що рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області № 184250008324 від 16 серпня 2022 року позивач отримав відмову у призначенні пенсії на пільгових умовах відповідно до статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон 1058-ІV). Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області направило лист від 29.08.2022 1800-0302-9/30536 щодо перегляду рішення про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах ОСОБА_1 . При повторному розгляді документів ОСОБА_1 на даний час страховий стаж приведений у відповідність та рішення про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах від 16.08.2022 необхідно вважати не дійсним. Натомість Головним управлінням Пенсійного фонду України в Тернопільській області прийнято нове рішення від 27.09.2022 року за № 184250008324 про відмову позивачу у призначенні пенсії. При цьому до пільгового стажу не враховано період роботи з 05.01.2006 по 17.05.2009 згідно довідки №137 від 01.08.2022, виданої Шосткинським казенним заводом «Зірка», оскільки відсутній додаток до атестації №464 про атестацію «дільниці складання боєприпасів та їх утилізації». До страхового стажу не враховано період отримання матеріальної допомоги по безробіттю з 30.05.2003 по 25.11.2003, оскільки відповідно до статті 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» зарахування матеріальної допомоги по безробіттю не передбачено (а.с. 34-37).
Копія даної ухвали також була направлена Головному управлінню Пенсійного фонду України в Сумській області через систему "Електронний суд" та отримана ним 16.09.2022, про що свідчить довідка про доставку електронного листа (а.с. 31). Проте вимоги суду не виконано, відзиву на позовну заяву та витребувані судом копії матеріалів пенсійної справи, суду надано не було.
Ненадання у встановлений ухвалою суду строк відзиву, суд, з урахуванням вимог ч. 4 ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства, кваліфікує як визнання позову.
Згідно ч. 6 ст. 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідно до ч. 1, 4 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України, суд під час судового розгляду адміністративної справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою відео- та (або) звукозаписувального технічного засобу в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему. У разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.
З матеріалів справи судом встановлено, що позивач 08.08.2022 звернулась до органів пенсійного фонду із заявою про призначення їй пенсії за віком на пільгових умовах по Списку № 2 (а.с. 17).
Засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області визначено органом, уповноваженим розглянути заяву позивача.
Рішенням від 16.08.2022 року № 184250008324 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Тернопільській області було відмовлено позивачу у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. 2 ч. 2 статті 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, оскільки на дату звернення за призначенням пенсії заявниця не досягла встановленого законодавством пенсійного віку 55 років (а.с. 18). При цьому в даному рішенні зазначено, що вік заявника 52 роки 01 місяць. Страховий стаж особи становить 32 роки 06 місяців 28 днів. Пільговий стаж з урахуванням результатів проведених атестацій робочих місць складає 10 років 05 місяців 13 днів (в тому числі робота за Списком №1 - 02роки 01 місяць 29 днів). За поданими документами до страхового та пільгового стажу зараховано всі періоди.
Не погодившись з даним рішенням відповідача, позивач звернулася з позовною заявою до суду.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення.
Водночас у пункті 5 рішення № 8-рп/2005 від 11.10.2005 Конституційний Суд України зазначив, що право на пенсійне забезпечення є складовою конституційного права на соціальний захист.
За приписами пунктів 1, 6 частини першої статті 92 Конституції України права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
3 жовтня 2017 року Верховною Радою України було ухвалено Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" № 2148-VIII (далі Закон № 2148-VIII), що доповнив Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058-ІV від 9 липня 2003 року (далі Закон № 1058-ІV) розділом XIV-І, який містить пункт 2 частини другої статті 114 такого змісту:
"На пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах".
За приписами статті 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 № 1788-XII (далі Закон № 1788-XII) право на пенсію за віком мають чоловіки - після досягнення 60 років і при стажі роботи не менше 25 років, жінки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 20 років.
Натомість згідно з пунктом "б" статті 13 Закону № 1788-XII в редакції, чинній до внесення змін Законом № 213-VІІІ, на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць:
чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах;
жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" № 213-VІІІ від 2 березня 2015 року (далі Закон № 213-VІІІ), який набрав чинності з 1 квітня 2015 року, збільшено раніше передбачений пунктом "б" статті 13 Закону № 1788-ХІІ вік набуття права на пенсію на пільгових умовах, зокрема, жінкам з 50 років до 55 років.
Відповідно до пункту 1 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України від 23.01.2020 № 1-р/2020 визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), стаття 13, частина друга статті 14, пункти б г статті 54 Закону № 1788-XII зі змінами, внесеними Законом № 213-VIII (далі - Рішення № 1-р/2020).
Згідно з пунктом 3 резолютивної частини зазначеного Рішення № 1-р/2020 застосуванню підлягають стаття 13, частина друга статті 14, пункти б г статті 54 Закону № 1788-XII в редакції до внесення змін Законом № 213-VIII для осіб, які працювали до 1 квітня 2015 року на посадах, визначених у вказаних нормах, а саме, на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи, зокрема, працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць:
чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах;
жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Таким чином, Рішенням № 1-р/2020 КСУ визнав неконституційними окремі положення Закону № 1788-ХІІ, у зв'язку із чим вони втратили чинність з дня ухвалення Рішення (пункт 2 резолютивної частини Рішення). Одночасно КСУ встановив, що підлягають застосуванню відповідні норми в редакції до внесення змін Законом № 213-VIII.
У зв'язку із цим на час виникнення спірних правовідносин Закон № 1788-ХІІ з урахуванням Рішення № 1-р/2020 встановлював право на пенсію за віком на пільгових умовах за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, для жінок після досягнення 50 років (за наявності стажу роботи та інших умов, визначених в рішенні КСУ).
Отже, на час виникнення спірних правовідносин була наявна колізія між нормами Закону № 1788-ХІІ з урахуванням Рішення № 1-р/2020 з одного боку, та Законом № 1058-ІV - з іншого в частині віку набуття права на пенсію на пільгових умовах. Перший із цих законів визначав такий вік у 50 років, тоді як другий - у 55 років.
Оскільки норми названих законів регулюють одне і те ж коло відносин, Велика Палата Верховного Суду доходить висновку, що вони явно суперечать один одному. Таке регулювання порушує вимогу “якості закону”, передбачену Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року, та не забезпечує адекватний захист від свавільного втручання публічних органів державної влади у майнові права заявника (див. пункт 56 рішення Європейського суду з прав людини від 14 жовтня 2010 року у справі “Щокін проти України”).
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 19 лютого 2020 року у справі № 520/15025/16-а (провадження № 11-1207апп19, пункт 56) сформувала правовий висновок, згідно з яким у разі існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов'язків особи в національному законодавстві органи державної влади зобов'язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.
Отже, у цій справі застосуванню підлягають саме норми Закону № 1788-ХІІ з урахуванням Рішення № 1-р/2020, а не Закону № 1058-ІV.
Дана позиція суду узгоджується з постановою Великої Палати Верховного Суду від 03.11.2021 року по справі № 360/3611/20 (провадження № 11-209заі21).
З матеріалів справи, а саме з оскаржуваного рішення, суд вбачає, що вік позивача на час звернення із заявою про призначення пенсії становить 52 роки 01 місяць, страховий стаж - 32 роки 06 місяців 28 днів, а пільговий стаж становить 10 років 05 місяців 13 днів (в тому числі робота за Списком № 1 - 02 роки 01 місяць 29 днів) (а.с. 18).
Відтак, відмова в призначенні ОСОБА_1 , яка на час звернення із заявою про призначення пенсії досягла віку 52 років 01 місяць, мала страховий стаж роботи 32 роки 06 місяців 28 днів, а пільговий стаж - 10 років 05 місяців 13 днів (в тому числі робота за Списком № 1 - 02 роки 01 місяць 29 днів), пенсії на пільгових умовах за віком з посиланням недосягнення нею 55-річного пенсійного віку, визначеного пунктом 2 частини другої статті 114 Закону №1058-ІV, є протиправною.
При цьому суд вважає необгрунтованими посилання представника Головного управлінням Пенсійного фонду України в Тернопільській області у відзиві на позовну заяву, що рішення від 16.08.2022 року № 184250008324 необхідно вважати недійсним, оскільки ані Головним управлінням Пенсійного фонду України в Тернопільській області, ані Головним управлінням Пенсійного фонду України в Сумській області не було надано суду жодного доказу, який би підтверджував скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області від 16.08.2022 року № 184250008324 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах. Також відповідачами не було надано суду копію рішення від 27.09.2022 року за № 184250008324. При цьому суд враховує, що в даній категорії справ, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, відповідно до ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, покладено на відповідача. А відтак у даній справі судом досліджується і надається оцінка змісту оскаржуваного позивачем рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області від 16.08.2022 року № 184250008324.
Враховуючи викладене, суд доходить висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 є обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в частині визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області від 16.08.2022 року № 184250008324 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах.
Щодо позовних вимог про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до пункту «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», з дати звернення за нею, тобто з 08.08.2022 р., суд зазначає наступне.
З практики Європейського суду витікає наступне: в національному праві має бути передбачено засіб правового захисту від довільних втручань органів державної влади в права, гарантовані Конвенцією. Будь-яка законна підстава для здійснення дискреційних повноважень може створити юридичну невизначеність, що є несумісною з принципом верховенства права без чіткого визначення обставин, за яких компетентні органи здійснюють такі повноваження, або, навіть, спотворити саму суть права. Отже, законом повинно з достатньою чіткістю бути визначено межі дискреції та порядок її здійснення, з урахуванням легітимної мети певного заходу, аби убезпечити особі адекватний захист від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Конкретна норма закону повинна містити досить чіткі положення про рамки і характер здійснення відповідних дискреційних повноважень, наданих органам державної влади. У разі, якщо ж закон не має достатньої чіткості, повинен спрацьовувати принцип верховенства права.
Статтею 58 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” визначено, що Пенсійний фонд є органом, який призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати. Тобто, Пенсійний фонд має виключну компетенцію в питаннях призначення пенсії.
Крім того у даному спорі суд не обраховує загальний стаж роботи позивача, що виключає можливість зобов'язання відповідача призначити позивачеві пільгову пенсію, оскільки в межах розгляду даної адміністративної справи судом не досліджувалось питання наявності у позивача загального трудового стажу, а обов'язковою передумовою призначення пенсії на пільгових умовах є наявність визначеного законом як загального, так і спеціального стажу.
Таким чином з урахуванням дискреційних повноважень пенсійного органу на прийняття рішення про призначення пенсії та визначення підстав, за яких призначається пенсія або приймається рішення про відмову в її призначенні та оскільки судом в даному випадку було скасовано рішення про відмову у призначенні пенсії саме Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області від 16.08.2022 року № 184250008324, суд дійшов висновку про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 08.08.2022 року про призначення пенсії на пільгових умовах за Списком № 2, з урахуванням висновків суду. А відтак, позовні вимоги про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до пункту «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», з дати звернення за нею, тобто з 08.08.2022 р., задоволенню не підлягають.
Разом з тим, відповідно до ч. 3 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору
Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області суму судового збору у розмірі 496,20 грн., сплаченого відповідно до квитанції від 06.09.2022 року № 61 (а.с. 8).
Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання рішення протиправним та зобов'язання вчинити дії - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області від 16.08.2022 року № 184250008324 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (майдан Волі, буд. 3, м. Тернопіль, 46000, код ЄДРПОУ 14035769) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) від 08.08.2022 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2, з урахуванням висновків суду.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (майдан Волі, буд. 3, м. Тернопіль, 46000, код ЄДРПОУ 14035769) суму судового збору в розмірі 496,20 грн. (чотириста дев'яносто шість гривень 20 коп.).
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя В.О. Павлічек