18 жовтня 2022 року м. Рівне №460/19359/22
Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді К.М.Недашківської, за участю: секретаря судового засідання І.С. Ляшук; позивача - не прибув; представників відповідача - Опевалової С.С. та Кошатюк І.А.; розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до 6 Прикордонного Волинського загону Державної прикордонної служби України - Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії.
До Рівненського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до Державної прикордонної служби України, в якому позивач просив суд визнати протиправними дії (бездіяльність) суб'єкта владних повноважень та зобов'язати вчинити дії з надання можливості виїзду громадянину України ОСОБА_1 з території України до країн ЄС через державний кордон України у пунктах пропуску не створюючи штучних перешкод у відповідності до пункту 4 частини другої статті 245 КАС України.
26 липня 2022 року позивач подав до суду заяву про зміну предмета позову, в якій просив суд визнати протиправними дії (бездіяльність) суб'єкта владних повноважень, скасувати та визнати нечинним рішення про відмову у перетинанні державного кордону громадянину ОСОБА_1 ; зобов'язати вчинити дії з надання можливості виїзду громадянину України ОСОБА_1 з території України до країн ЄС через державний кордон України у пунктах пропуску не створюючи штучних перешкод.
17 серпня 2022 року позивач подав до суду заяву про зміну предмета позову, у якій просив суд: визнати протиправними дії (бездіяльність) щодо ненадання позивачу примірників рішень про відмову у перетині державного кордону 07.05.2022, 05.06.2022 та 26.07.2022; визнати протиправними та скасувати рішення про відмову у перетині державного кордону; зобов'язати виправити оскаржувані порушення з перешкоджання вільного виїзду з території України до країн ЄС.
12 вересня 2022 позивач подав до суду заяву про зміну предмета позову, у якій просив суд визнати протиправним та скасувати Рішення про відмову в перетинанні державного кордону України громадянину України №1058 від 11.09.2022; зобов'язати виправити оскаржувані порушення з перешкоджанню вільного виїзду з території України до країн ЄС через державний кордон України в пунктах пропуску з створеннями суб'єктами владних повноважень штучних перешкод.
Стислий виклад позиції сторін.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач прийняв протиправне Рішення про відмову в перетинанні державного кордону України громадянину України ОСОБА_1 від 11.09.2022 №1058, що є порушенням його конституційних прав та свобод. Позивач вказує, що мобілізації підлягають виключно військовозобов'язані особи, до яких він не відноситься, а тому відповідач не мав правових підстав для відмови у перетинанні державного кордону України.
Відзив на позовну заяву обґрунтований тим, що 11 вересня 2022 року позивач прибув до міжнародного пункту пропуску для автомобільного сполучення «Устилуг»; на прикордонний контроль надав лише паспорт громадянина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_2 . Відповідач зазначає, що будь-яких інших документів, які підтверджують підставу для виїзду за кордон, позивач не надав, а тому йому відмовлено у перетинанні державного кордону України згідно оскаржуваного Рішення №1058, яке є правомірним.
Заяви, клопотання учасників справи, процесуальні дії суду.
Ухвалою суду від 28.06.2022 позовну заяву залишено без руху.
Ухвалою суду від 18.07.2022 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі, та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін.
Ухвалою суду від 26.07.2022 клопотання ОСОБА_1 про витребування доказів - задоволено частково; витребувано у Рівненського об'єднаного міського територіального центру комплектування та соціальної підтримки (вулиця Грабник, 2, місто Рівне, 33028) докази: довідку про виключення чи невиключення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рядового запасу, з військового обліку.
Ухвалою суду від 26.07.2022 клопотання ОСОБА_1 про розгляд за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Державної прикордонної служби України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задоволено; справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін на 23.08.2022.
Ухвалою суду від 01.08.2022 клопотання ОСОБА_1 про постановлення окремої ухвали у справі за позовом ОСОБА_1 до Державної прикордонної служби України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - залишене без задоволення.
Ухвалою суду від 23.08.2022 клопотання ОСОБА_1 про заміну неналежного відповідача та про залучення співвідповідача - задоволено частково; замінено неналежного відповідача у справі №460/19359/22 на належного - 6 Прикордонний Волинський загін Державної прикордонної служби України (вулиця Стрілецька, 6, місто Луцьк, 43006; код ЄДРПОУ 14321661).
Ухвалою суду від 23.08.2022 заяву ОСОБА_1 про залучення до участі у справі третьої особи - залишено без задоволення.
Ухвалою суду від 23.08.2022, постановленою без виходу до нарадчої кімнати, судове засідання відкладене на 22.09.2022.
Ухвалою суду від 22.09.2022, постановленою без виходу до нарадчої кімнати, клопотання позивача про виклик свідка - залишене без задоволення.
Ухвалою суду від 22.09.2022, постановленою без виходу до нарадчої кімнати, клопотання про визнання доказу недопустимим / неналежним / недостовірним - залишене без задоволення.
Ухвалою суду від 22.09.2022 клопотання 6 Прикордонного Волинського загону Державної прикордонної служби України - Військової частини НОМЕР_1 про зупинення провадження у справі - залишене без задоволення; встановлено 6 Прикордонному Волинському загону Державної прикордонної служби України - Військовій частині НОМЕР_1 п'ятнадцятиденний строк з дня вручення (отримання) копії цієї ухвали для подання до суду відзиву на позовну заяву в порядку статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, щодо заяви про зміну предмета позову про визнання протиправним та скасування Рішення про відмову в перетинанні державного кордону України громадянину України №1058 від 11.09.2022 та зобов'язання виправити оскаржувані порушення з перешкоджання вільного виїзду з території України до країн ЄС; встановлено позивачу п'ятиденний строк з дня отримання (вручення) відзиву на позовну заяву для подання до суду відповіді на відзив в порядку статей 163, 261 Кодексу адміністративного судочинства України; встановлено 6 Прикордонному Волинському загону Державної прикордонної служби України - Військовій частині НОМЕР_1 п'ятиденний строк з дня отримання (вручення) відповіді на відзив для подання до суду заперечення в порядку статей 164, 261 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвалою суду від 22.09.2022, постановленою без виходу до нарадчої кімнати, судове засідання відкладене на 18.10.2022.
Ухвалою суду від 23.09.2022 заяву ОСОБА_1 про відвід головуючого судді в адміністративній справі №460/19359/22 за позовом ОСОБА_1 до 6 Прикордонного Волинського загону Державної прикордонної служби України - Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - визнано необґрунтованою.
Ухвалою суду від 27.09.2022 (суддя Д.Є.Махаринець) у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід головуючого судді К.М. Недашківської відмовлено.
29 вересня 2022 року Військова частина НОМЕР_1 подала до суду клопотання про застосування до позивача статті 45 КАС України - зловживання учасником процесу процесуальними правами.
У судове засідання 18.10.2022 позивач не прибув, просив провадити розгляд справи за його відсутності.
Ухвалою суду від 18.10.2022, постановленою без виходу до нарадчої кімнати, вирішено продовжити розгляд справи за відсутності позивача.
У судовому засіданні 18.10.2022 представники відповідача заперечили проти позовних вимог та просили суд відмовити позивачу у задоволенні позову повністю.
Ухвалою суду від 18.10.2022 клопотання ОСОБА_1 про визнання неналежними представників відповідача та необхідність їх відсторонення від участі у справі - залишене без задоволення.
Ухвалою суду від 18.10.2022 клопотання ОСОБА_1 про залучення до участі у справі співвідповідача - залишене без задоволення.
Ухвалою суду від 18.10.2022 заяву ОСОБА_1 про необхідність постановлення ухвали за наслідками поданого позивачем клопотання від 17.08.2022 про визнання доказу недопустимим / неналежним / недостовірним - залишено без розгляду.
Ухвалою суду від 18.10.2022 клопотання ОСОБА_1 про повернення безпідставно стягнутого суддею судового збору з причин гендерної дискримінації позивача суддею - залишене без задоволення.
На підставі статей 243, 250 КАС України, вступна та резолютивна частини рішення проголошені у судовому засіданні 18.10.2022.
Відповідно до частини першої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд при вирішенні справи керується принципами верховенства права, законності, рівності усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом, змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з'ясування всіх обставин, гласності і відкритості адміністративного процесу.
Розглянувши матеріали та з'ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд
Начальником 3 групи інспекторів прикордонного контролю ВІПС «Пархоменкове» ВПС «Амбуків» лейтенантом Олександром Байдою, як уповноваженою службовою особою підрозділу охорони державного кордону прийнято Рішення про відмову в перетинанні державного кордону України громадянину України ОСОБА_1 від 11.09.2022 №1058 (далі - Рішення №1058) (а.с. 107).
Перевіривши правову та фактичну обґрунтованість мотивів, покладених суб'єктом владних повноважень в основу оскаржуваного Рішення №1058, на відповідність вимогам частини другої статті 2 КАС України, яка визначає, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку; суд зазначає таке.
Нормативно-правовим актом, який відповідно до Конституції України визначає правові основи організації та діяльності Державної прикордонної служби України, її загальну структуру, чисельність, функції та повноваження, є Закон України «Про Державну прикордонну службу України» від 03.04.2003 №661-IV (далі - Закон №661-IV).
Стаття 1 Закону №661-IV:
«На Державну прикордонну службу України покладаються завдання щодо забезпечення недоторканності державного кордону та охорони суверенних прав України в її прилеглій зоні та виключній (морській) економічній зоні».
Стаття 2 Закону №661-IV:
«Основними функціями Державної прикордонної служби України є:
охорона державного кордону України на суші, морі, річках, озерах та інших водоймах з метою недопущення незаконної зміни проходження його лінії, забезпечення дотримання режиму державного кордону та прикордонного режиму;
здійснення в установленому порядку прикордонного контролю і пропуску через державний кордон України та до тимчасово окупованої території і з неї осіб, транспортних засобів, вантажів, а також виявлення і припинення випадків незаконного їх переміщення;
охорона суверенних прав України в її виключній (морській) економічній зоні та контроль за реалізацією прав і виконанням зобов'язань у цій зоні інших держав, українських та іноземних юридичних і фізичних осіб, міжнародних організацій;
ведення розвідувальної, інформаційно-аналітичної та оперативно-розшукової діяльності в інтересах забезпечення захисту державного кордону України згідно із законами України "Про розвідувальні органи України" та "Про оперативно-розшукову діяльність";
участь у боротьбі з організованою злочинністю та протидія незаконній міграції на державному кордоні України та в межах контрольованих прикордонних районів;
участь у заходах, спрямованих на боротьбу з тероризмом, а також припинення діяльності незаконних воєнізованих або збройних формувань (груп), організованих груп та злочинних організацій, що порушили порядок перетинання державного кордону України;
участь у здійсненні державної охорони місць постійного і тимчасового перебування Президента України та посадових осіб, визначених у Законі України "Про державну охорону органів державної влади України та посадових осіб";
охорона закордонних дипломатичних установ України;
координація діяльності військових формувань та відповідних правоохоронних органів, пов'язаної із захистом державного кордону України та пропуску до тимчасово окупованої території і з неї, а також діяльності державних органів, що здійснюють різні види контролю при перетинанні державного кордону України та пропуску до тимчасово окупованої території і з неї або беруть участь у забезпеченні режиму державного кордону, прикордонного режиму і режиму в пунктах пропуску через державний кордон України та в контрольних пунктах в'їзду - виїзду.
Виконання зазначених у частині першій цієї статті функцій є оперативно-службовою діяльністю Державної прикордонної служби України».
Нормативно-правовим актом, який визначає правові основи здійснення прикордонного контролю, порядок його здійснення, умови перетинання державного кордону України, є Закон України «Про прикордонний контроль» від 05.11.2009 №1710-VI (далі - Закон №1710-VI).
Стаття 2 Закону №1710-VI:
«Прикордонний контроль - державний контроль, що здійснюється Державною прикордонною службою України, який включає комплекс дій і систему заходів, спрямованих на встановлення законних підстав для перетинання державного кордону особами, транспортними засобами і переміщення через нього вантажів.
Прикордонний контроль здійснюється з метою протидії незаконному переміщенню осіб через державний кордон, незаконній міграції, торгівлі людьми, а також незаконному переміщенню зброї, наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, боєприпасів, вибухових речовин, матеріалів і предметів, заборонених до переміщення через державний кордон.
Прикордонний контроль здійснюється щодо: 1) осіб, які перетинають державний кордон; 2) транспортних засобів, що перевозять через державний кордон осіб та вантажі; 3) вантажів, що переміщуються через державний кордон.
Прикордонний контроль включає: 1) перевірку документів; 2) огляд осіб, транспортних засобів, вантажів; 3) виконання доручень правоохоронних органів України; 4) перевірку виконання іноземцями, особами без громадянства умов перетинання державного кордону у разі в'їзду в Україну, виїзду з України та транзитного проїзду територією України; 5) реєстрацію іноземців, осіб без громадянства та їх паспортних документів у пунктах пропуску через державний кордон; 6) перевірку автомобільних транспортних засобів з метою виявлення викрадених.
Прикордонний контроль забезпечується шляхом: 1) установлення режиму в пунктах пропуску через державний кордон та здійснення контролю за його додержанням; 2) застосування технічних засобів прикордонного контролю, використання службових собак та інших тварин; 3) створення і використання баз даних про осіб, які перетнули державний кордон, вчинили правопорушення, яким не дозволяється в'їзд в Україну або яким тимчасово обмежено право виїзду з України, про недійсні, викрадені і втрачені паспортні документи, а також інших передбачених законом баз даних; 4) спостереження за транспортними засобами і в разі потреби їх супроводження; 5) здійснення адміністративно-правових, а також оперативно-розшукових заходів; 6) організації і забезпечення взаємодії з підприємствами, установами та організаціями, діяльність яких пов'язана з міжнародним сполученням; 7) координації дій контрольних органів і служб».
Отже, саме посадові особи здійснюють необхідні дії та заходи, спрямовані на встановлення законних підстав для перетинання громадянами державного кордону України: здійснення перевірки наявності та достовірності документів, визначених нормами чинного законодавства; встановлення підстав для перетину державного кордону та їх відповідність вимогам чинного законодавства.
Нормативно-правовим актом, який визначає зміст правового режиму воєнного стану, порядок його введення та скасування, правові засади діяльності органів державної влади, військового командування, військових адміністрацій, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій в умовах воєнного стану, гарантії прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб, є Закон України «Про правовий режим воєнного стану» від 12.05.2015 №389-VIII (далі - Закон №389-VIII).
Відповідно до частини першої статті 1 Закону №389-VIII, воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Статтею 3 Закону №389-VIII визначено, що військовим командуванням, якому згідно з цим Законом надається право разом з органами виконавчої влади, військовими адміністраціями, Радою міністрів Автономної Республіки Крим та органами місцевого самоврядування запроваджувати та здійснювати заходи правового режиму воєнного стану, є:
Головнокомандувач Збройних Сил України, Командувач об'єднаних сил Збройних Сил України, командувачі видів та окремих родів військ (сил) Збройних Сил України, командувачі (начальники) органів військового управління, командири з'єднань, військових частин Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань;
Військове командування, в межах повноважень, визначених цим Законом та Указом Президента України про введення воєнного стану в Україні або окремих її місцевостях, затвердженим Верховною Радою України, видає обов'язкові до виконання накази і директиви з питань забезпечення оборони, громадської безпеки і порядку, здійснення заходів правового режиму воєнного стану.
За правилами пункту 5 частини першої статті 6 Закону №389-VIII, в указі Президента України про введення воєнного стану зазначаються: вичерпний перелік конституційних прав і свобод людини і громадянина, які тимчасово обмежуються у зв'язку з введенням воєнного стану із зазначенням строку дії цих обмежень, а також тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Указом Президента України «Про введення воєнного стану» від 24.02.2022 №64/2022 (далі - Указ №64/2022), у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» постановлено: ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
Указом Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 14.03.2022 №133/2022 постановлено про часткову зміну статті 1 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, та продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб.
Указом Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 18.04.2022 №259/2022 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб.
Указом Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 17.05.2022 №341/2022 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб.
Указом Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 12.08.2022 №573/2022 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб.
Пункт 2 Указу №64/2022:
«Військовому командуванню (Генеральному штабу Збройних Сил України, Командуванню об'єднаних сил Збройних Сил України, командуванням видів, окремих родів військ (сил) Збройних Сил України, управлінням оперативних командувань, командирам військових з'єднань, частин Збройних Сил України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України) разом із Міністерством внутрішніх справ України, іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування запроваджувати та здійснювати передбачені Законом України "Про правовий режим воєнного стану" заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави».
Пункт 3 Указу №64/2022:
«У зв'язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями 30 - 34, 38, 39, 41 - 44, 53 Конституції України, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб в межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені частиною першою статті 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану»».
Отже, Указом №64/2022 встановлено можливість обмеження певних конституційних прав людини, зокрема, визначених статтею 33 Конституції України: «Кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом. Громадянин України не може бути позбавлений права в будь-який час повернутися в Україну».
Відповідно до статті 14 Закону №1710-VI, іноземцю або особі без громадянства, які не відповідають одній чи кільком умовам перетинання державного кордону на в'їзд в Україну або на виїзд з України, зазначеним у частинах першій, третій статті 8 цього Закону, а також громадянину України, якому відмовлено у пропуску через державний кордон при виїзді з України у зв'язку з відсутністю документів, необхідних для в'їзду до держави прямування, транзиту, в передбачених законодавством випадках або у зв'язку з наявністю однієї з підстав для тимчасового обмеження його у праві виїзду за кордон, визначених статтею 6 Закону України "Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України", відмовляється у перетинанні державного кордону лише за обґрунтованим рішенням уповноваженої службової особи підрозділу охорони державного кордону із зазначенням причин відмови. Уповноважена службова особа підрозділу охорони державного кордону про прийняте рішення доповідає начальнику органу охорони державного кордону. Таке рішення набирає чинності невідкладно. Рішення про відмову у перетинанні державного кордону оформляється у двох примірниках. Один примірник рішення про відмову у перетинанні державного кордону видається особі, яка підтверджує своїм підписом на кожному примірнику факт отримання такого рішення. У разі відмови особи підписати рішення про це складається акт.
Форма рішення про відмову у перетинанні державного кордону встановлюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у справах охорони державного кордону.
Особа, якій відмовлено у перетинанні державного кордону, має право оскаржити відповідне рішення згідно із Законом України "Про звернення громадян" або до суду. Оскарження зазначеного рішення не зупиняє його дії. Оскаржене рішення може бути скасовано чи змінено начальником органу охорони державного кордону або скасовано та визнано нечинним судом.
У разі відмови іноземцю, особі без громадянства у перетинанні державного кордону на в'їзд в Україну візу у його паспортному документі може бути скасовано за наявності однієї з таких підстав:
1) рішення відповідного державного органу України про заборону в'їзду в Україну;
2) обґрунтованих підстав вважати візу отриманою у незаконний спосіб. Неподання іноземцем або особою без громадянства під час в'їзду в Україну одного чи кількох підтверджуючих документів щодо мети та умов перебування в Україні не є підставою до скасування візи.
Скасування візи здійснюється уповноваженою службовою особою підрозділу охорони державного кордону шляхом проставлення на ній відтиску штемпеля, форма якого встановлюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у справах охорони державного кордону. Про скасування візи зазначається у рішенні про відмову у перетинанні державного кордону.
У разі якщо іноземці, особи без громадянства, яким відмовлено у перетинанні державного кордону при в'їзді в Україну, були привезені в пункт пропуску через державний кордон перевізником, уповноважена службова особа підрозділу охорони державного кордону:
1) наказує перевізникові вивезти іноземців, осіб без громадянства в державу, з якої їх було привезено, або в державу, яка видала паспортний документ, або знайти інший спосіб вивезення зазначених осіб за межі території України;
2) до подальшого вивезення іноземців, осіб без громадянства, яким було відмовлено у перетинанні державного кордону при в'їзді в Україну, вживає належних заходів щодо запобігання їх незаконному перетинанню державного кордону.
Постановою Кабінету Міністрів України від 27.01.1995 №57, відповідно до статті 3 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» затверджено Правила перетинання державного кордону громадянами України (далі - Правила).
Відповідно до пункту 2-6 Правил, у разі введення на території України надзвичайного або воєнного стану право на перетин державного кордону, крім осіб, зазначених у пунктах 2-1 та 2-2 цих Правил, також мають інші військовозобов'язані особи, які не підлягають призову на військову службу під час мобілізації. Ця норма не поширюється на осіб, визначених в абзацах другому - восьмому частини третьої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Головою Державної прикордонної служби прийнято рішення «Про Указ Президента України» від 24.02.2022 №23-6122/0/6-22-Вих, адресоване органам Держприкордонслужби (згідно з розрахунком розсилки), згідно з яким на виконання пункту 3 Указу Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» з метою забезпечення оборони України, захисту її суверенітету, територіальної цілісності та недоторканості, проведення своєчасної та повної мобілізації, заборонено, на період дії правового режиму воєнного стану, виїзд за межі України громадян України чоловічої статі віком від 18 до 60 років.
Листом Адміністрації Державної прикордонної служби України «Щодо порядку організації виїзду за кордон на період дії правового режиму воєнного стану у зв'язку з введенням в Україні правового режиму воєнного стану» від 17.03.2022 №23-6855/0/6-22-Вих органам Держприкордонслужби (згідно з розрахунком розсилки) роз'яснено, що слід врахувати, що, зокрема:
- пропуск громадян України, які не досягли 16-річного віку, та осіб з інвалідністю здійснювати відповідно до Правил перетинання державного кордону громадянами України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 27.01.1995 №57 (зі змінами від 12.03.2022);
- обмеження щодо заборони на період дії правового режиму воєнного стану виїзду за межі України громадян України чоловічої статі віком від 18 до 60 років не застосовуються до осіб: 1) Які мають посвідчення про відстрочку від призову та повідомлення про зарахування на спеціальний військовий облік. Підтверджуючими документами можуть бути: посвідчення про відстрочку від призову (бронь) + документи про відрядження. 2) Які мають висновок військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби у військовий час. Підтверджуючими документами можуть бути: довідка військово-лікарської комісії про непридатність. 3) На утриманні яких перебувають троє і більше дітей віком до 18 років. Підтверджуючими документами можуть бути: свідоцтва про народження дітей (трьох і більше) / медичне свідоцтво про народження за формою №103/о), свідоцтво про реєстрацію шлюбу з матір'ю дітей (трьох і більше) або рішення суду про розлучення та визначення місця проживання дітей з батьком або письмовий договір між батьками про те, з ким будуть проживати діти та участь другого з батьків у їх вихованні, посвідчення батьків багатодітної сім'ї. 4) Які самостійно виховують дитину (дітей) віком до 18 років. Підтверджуючими документами можуть бути: свідоцтво про народження дитини (дітей) + свідоцтво про смерть матері дитини / рішення суду про позбавлення матері батьківських прав / визнання безвісти відсутньою / рішення суду про розлучення з визначення місця проживання з батьком. 5) На утриманні яких перебуває дитина з інвалідністю віком до 18років або повнолітня дитина, яка є особою з інвалідністю I чи II групи, до досягнення нею 23років. Підтверджуючими документами можуть бути: свідоцтво про народження дитини (дітей), свідоцтво про реєстрацію шлюбу з матір'ю дитини (дітей); посвідчення, що підтверджує призначення соціальної допомоги відповідно до Закону України «Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю», в якому зазначено категорію «дитина з інвалідністю» / довідка про отримання державної соціальної допомоги дітям з інвалідністю, видана структурним підрозділом з питань соціального захисту населення районної, районної у м. Києві держадміністрації, виконавчим органом міської ради. 6) Усиновителі, опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі, на утриманні яких перебувають діти-сироти або діти, позбавлені батьківського піклування, віком до 18років. Підтверджуючими документами можуть бути: документ, який підтверджує усиновлення, опікунство, піклування (рішення суду, довідка з органів опіки та піклування, посвідчення - до 2005 року). 7) Зайняті постійним доглядом за особами, що його потребують, у разі відсутності інших осіб, які можуть здійснювати такий догляд. Підтверджуючими документами можуть бути: довідка про отримання компенсації особі, зайнятій постійним доглядом за особами, що його потребують (може бути видана лише за зареєстрованим місцем проживання), рішення суду, довідка МСЕК. 8) Які виїхали до інших держав на постійне місце проживання, що відповідно документально підтверджено. Підтверджуючими документами можуть бути: відмітка в паспортному документів «Постійне проживання в «_» / печатка «Оформлено виїзд на постійне проживання». 9) Здобувачів фахової передвищої та вищої освіти, асистентів-стажистів, аспірантів та докторантів, які навчаються за кордоном за денною або дуальною формами здобуття освіти (студенти, слухачі). Підтверджуючими документами можуть бути: довідки про відстрочку, видані військкоматами про тимчасову непридатність (від 1 до 6 місяців) до військової служби.
Вказане зумовлює висновок про те, що станом на час виникнення спірних у даній справі відносин в Україні діяв воєнний стан та оголошено загальну мобілізацію, а тому конституційне право громадян України на вільне залишення території України обмежувалось законодавством, зокрема, на період дії правового режиму воєнного стану, виїзд за межі України заборонено громадянам України чоловічої статі віком від 18 до 60 років (за виключенням вищевказаних категорій при наданні відповідних підтверджуючих документів.
Так, 11 вересня 2022 року позивач прибув до міжнародного пункту пропуску для автомобільного сполучення «Устилуг».
На прикордонний контроль надав паспорт громадянина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_2 .
Відповідач зазначає, що будь-яких інших документів, які підтверджують підставу для виїзду за кордон, позивач не надав, а тому йому відмовлено у перетинанні державного кордону України згідно оскаржуваного Рішення №1058.
Суд зазначає, що позивач не надав суду жодних належних та допустимих доказів наявності у нього документів, які були б підставою для перетину державного контролю, а тому позивач є таким, що не відноситься до жодної категорії громадян України, які мають право на виїзд з України в період дії воєнного стану, визначених нормами Правил.
Суд звертає увагу на те, що саме особа, яка має намір перетнути державний кордон України в період воєнного стану, зобов'язана надати посадовій особі Держприкордонслужби відповідні документи, які дають їй право на виїзд з території України.
Тобто, саме позивач мав обов'язок надати посадовій особі Держприкордонслужби документи, що підтверджують наявність у нього статусу невійськовозобов'язаного, проте таких документів не надав.
Тому відповідач правомірно відмовив позивачу у перетинанні державного кордону України.
За приписами статті 19 Конституції України від 28.06.1996 №254к/96-ВР, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідачем доведено правомірність оскаржуваного Рішення №1058 у порядку статті 77 КАС України, а тому заявлена позовна вимога про визнання протиправним та скасування Рішення №1058 не підлягає до задоволення.
Щодо позовної вимоги про зобов'язання виправити оскаржувані порушення з перешкоджанню вільного виїзду з території України до країн ЄС через державний кордон України в пунктах пропуску з створеннями суб'єктами владних повноважень штучних перешкод, суд зазначає таке.
За правилами пункту 23 частини першої статті 4 КАС України, похідна позовна вимога - вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).
Зважаючи на попередній висновок суду про правомірність оскаржуваного Рішення №1058 та про наявність правових підстав для відмови у задоволенні позову в частині визнання протиправним та скасування Рішення №1058, похідна позовна вимога також не підлягає до задоволення.
Питання щодо розподілу судових витрат у порядку статті 139 КАС України не підлягає вирішенню.
Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_3 ) до 6 Прикордонного Волинського загону Державної прикордонної служби України - Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ; код ЄДРПОУ 14321661) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - залишити без задоволення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повний текст рішення складений 21 жовтня 2022 року
Суддя К.М. Недашківська