21 жовтня 2022 року м. ПолтаваСправа № 440/9152/21
Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Супруна Є.Б., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження справу №440/9152/21 за позовом ОСОБА_1 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ "Банк Михайлівський" Волкова Олександра Юрійовича, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання рішення протиправним, визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
11.08.2021 ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (надалі - Фонд), Уповноваженої особи Фонду на здійснення ліквідації ПАТ "Банк Михайлівський" Волкова О.Ю. (надалі - Уповноважена особа Фонду), в якому просить суд:
- визнати протиправним рішення Уповноваженої особи Фонду про визнання нікчемним переказу коштів, здійсненого ТОВ "Кредитно-інвестиційний центр" відповідно до договору від 04.04.2016 №980-024-000216025;
- визнати протиправною бездіяльність Уповноваженої особи Фонду щодо не включення ОСОБА_1 до переліку осіб, які мають право на відшкодування вкладів Фондом у сумі 186 025,72 грн;
- зобов'язати Фонд включити позивача, як вкладника ПАТ "Банк Михайлівський" за договором №980-024-000002526 банківського рахунку "Поточний рахунок для обслуговування строкового вкладу (депозиту)" від 04.04.2016 у сумі 186 025,72 грн, до переліку осіб, які мають право на відшкодування вкладів за рахунок Фонду.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що його безпідставно не включено до спірного переліку вкладників, адже він має право на відшкодування коштів за вкладом в ПАТ "Банк Михайлівський" за рахунок Фонду. Стверджує, що рішення Уповноваженої особи Фонду про визнання нікчемним правочину щодо переказу коштів, здійснених 19.05.2016 ТОВ "Кредитний інвестиційний центр", прийняте за відсутності законодавчо передбачених підстав.
Ухвалою судді Полтавського окружного адміністративного суду від 16.08.2021 було відмовлено у відкритті провадження в адміністративній справі за даним позовом та роз'яснено позивачу право на звернення з цим позовом до суду за правилами цивільного судочинства.
Проте постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 06.12.2021 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено та скасовано ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 16.08.2021, а справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Ухвалою судді від 28.02.2022 позовну заяву залишено без руху.
Після усунення недоліків позовної заяви, ухвалою судді Полтавського окружного адміністративного суду від 08.04.2022 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні).
У наданому до суду відзиві на позов Фонд просить у задоволенні позовних вимог відмовити повністю посилаючись на те, що кошти отримувалися позивачем на підставі договору позики, що не є вкладом або коштами, прирівняними до вкладу у розумінні чинного законодавства, а також те, що кошти, які обліковуються на рахунку позивача, відображені на такому рахунку внаслідок вчинення нікчемного правочину. З огляду на це та з урахуванням положень ст. 27 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" в Уповноваженої особи Фонду були відсутні підстави для включення позивача до переліку вкладників (а.с. 108-116).
Розгляд справи, відповідно до статті 258, частини п'ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, здійснюється в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників.
Суд, вивчивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні до них правовідносини.
04.04.2016 між позивачем та банком (ПАТ "Банк Михайлівський") був укладений договір банківського рахунку №980-024-000002526 (а.с. 91). В цей же день ОСОБА_1 уклав з небанківською фінансовою установою (ТОВ "Кредитно-інвестиційний центр") через повіреного ПАТ "Банк Михайлівський" договір №980-024-000216025 "Суперкапітал" (інвестиційний) (з виплатою процентів щомісячно), за яким він вніс на відкритий поточний рахунок грошові кошти у сумі 160 000,00 грн. 13.04.2016 позивач вніс ще 15 000,00 грн, 20.04.2016 - 2000,00 грн, 05.05.2016 - 7000,00 грн, уклавши в цей же день договір про внесення змін до договору 04.04.2016 №980-024-000216025, внаслідок чого загальна сума внеску склала 184 000,00 грн (а.с. 92-93, 95-98).
На підставі рішення правління Національного банку України від 23.05.2016 №14/БТ "Про віднесення ПАТ "Банк Михайлівський" до категорії неплатоспроможних" виконавчою дирекцією Фонду 23.05.2016 було прийнято рішення №812 про запровадження з 23.05.2016 тимчасової адміністрації та призначення Уповноваженої особи Фонду на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ "Банк Михайлівський".
Відповідно до рішення Правління Національного банку України від 12.07.2016 №124-рш "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "Банк Михайлівський" виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення від 12.07.2016 №1213 "Про початок процедури ліквідації ПАТ "Банк Михайлівський" та делегування повноважень ліквідатора банку", згідно з яким розпочато процедуру ліквідації ПАТ "Банк Михайлівський" з 13.07.2016 по 12.07.2018 та призначено Уповноважену особу Фонду на ліквідацію банку строком на 2 роки з 13.07.2016 по 12.07.2018.
Відповідно до рішення Правління НБУ від 12.07.2016 №124-рш "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "Банк Михайлівський" виконавча дирекція Фонду прийняла рішення від 24.01.2017 №265 про початок процедури ліквідації банку з 13.07.2016 до 12.07.2018 включно та делегування з 25.01.2017 повноважень ліквідатора банку Волкову Олександру Юрійовичу та ОСОБА_2 .
19.05.2016 ТОВ "Кредитно-інвестиційний центр" перерахував кошти в сумі 2025,72 грн з призначенням платежу: "Оплата процентів по договору №980-024-000216025 від 04.04.2016" та в сумі 184000,00 грн з призначенням платежу: "Повернення коштів згідно з договором №980-024-000216025 від 04.04.2016" на рахунок, що належить ОСОБА_1 ".
Однак листом від 30.01.2017 №ЗГ1/7777 представник ПАТ "Банк Михайлівський" повідомив, що згідно з ч. 2 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" протягом дії тимчасової адміністрації Фонд зобов'язаний забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті. Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб наділена повноваженнями на здійснення дій, визначених статтею 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб". В разі виявлення правочину, що є нікчемним, у відповідності до підпункту 1 частини 4 статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", Фонд (Уповноважена особа) протягом дії тимчасової адміністрації, а також протягом ліквідації повідомляє сторони за правочинами, зазначеними у частині другій статті 38 цього Закону, про нікчемність цих правочинів та вчиняє дії щодо застосування наслідків нікчемності правочинів. Враховуючи вищезазначене, на підставі статті 215, 216 Цивільного кодексу України та статті 37, пунктів 1, 2, 7, 9 частини 3 статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", переказ коштів (транзакція), здійснений ТОВ "Кредитно-інвестиційний центр" 19.05.2016 в сумі 2 025,72 грн з призначенням платежу: "Оплата процентів по договору №980-024-000216025 від 04.04.2016" та в сумі 184 000,00 грн з призначенням платежу: "Повернення коштів згідно з договором №980-024-000216025 від 04.04.2016" на рахунок, що належить ОСОБА_1 є нікчемним (а.с. 99).
Вважаючи таке рішення протиправним, як і протиправною бездіяльність щодо невключення до переліку осіб, які мають право на відшкодування вкладів Фондом, позивач звернувся до суду з цим позовом на відновлення прав вкладника.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам та відповідним доводам сторін, суд виходить з такого.
Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами урегульовано Законом України від 23.02.2012 №4452-VI "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин (надалі - Закон №4452-VI ).
Пунктами 3 та 4 частини першої статті 2 Закону №4452-VI визначено, що вклад - кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти; вкладник - фізична особа (у тому числі фізична особа - підприємець), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката.
Статтею 202 Цивільного кодексу України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ч. 1 ст. 1066 Цивільного кодексу України, за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.
Пунктами 1.24, 1.30 ст. 1 Закону України від 05.04.2001 №2346-III "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" (надалі - Закон №2346-III) визначено, що переказ коштів - рух певної суми коштів з метою її зарахування на рахунок отримувача або видачу йому у готівковій формі; платіжне доручення - розрахунковий документ, який містить доручення платника банку, здійснити переказ визначеної в ньому суми коштів зі свого рахунка на рахунок отримувача.
Відповідно до наявних у матеріалах справи квитанцій №QS402801 від 04.04.2016, №QS161301 від 13.04.2016, №4856676 від 20.04.2016 та платіжного доручення №639228 від 05.05.2016 позивач перечислив на користь ТОВ "Кредитно-інвестиційний центр" 184 000,00 грн. У призначенні платежу вказано "переказ коштів згідно договору №980-024-000216025 від 04.04.2016 (а.с. 95-98).
Як зазначено у повідомленні представника ПАТ "Банк Михайлівський" про нікчемність правочину (а.с. 99), 19.05.2016 на рахунок ОСОБА_1 № НОМЕР_1 зараховано 184 000,00 грн як повернення коштів по договору №980-024-000216025 від 04.04.2016 та 2025,72 грн оплата процентів по договору №980-024-000216025 від 04.04.2016.
Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону №4452-VI, Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків у випадках, встановлених цим Законом.
Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 26 цього ж Закону, Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на цей день, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200 000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.
Вкладник набуває право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами. Під час тимчасової адміністрації вкладник набуває право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами за договорами, строк дії яких закінчився станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, та за договорами банківського рахунку з урахуванням вимог, визначених частиною четвертою цієї статті.
Відповідно до ч. 2 ст. 27 Закону №4452-VI, уповноважена особа Фонду протягом 15 робочих днів з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку формує, зокрема:
- перелік рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню;
- перелік рахунків вкладників, вклади яких мають ознаки, визначені статтею 38 цього Закону.
Частинами 2, 4 ст. 38 Закону №4452-VI встановлено, що протягом дії тимчасової адміністрації уповноважена особа Фонду зобов'язана забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених ч. 3 цієї статті.
Так, Фонд: 1) протягом дії тимчасової адміністрації, а також протягом ліквідації повідомляє сторони за договорами, зазначеними у частині 2 статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняє дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів; 2) вживає заходів до витребування (повернення) майна (коштів) банку, переданого за такими договорами; 3) має право вимагати відшкодування збитків, спричинених їх укладенням.
Згідно з ч. 3 ст. 38 Закону №4452-VI, правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з таких підстав: 1) банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов'язання без встановлення обов'язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог; 2) банк до дня визнання банку неплатоспроможним взяв на себе зобов'язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим; 3) банк здійснив відчуження чи передав у користування або придбав (отримав у користування) майно, оплатив результати робіт та/або послуги за цінами, нижчими або вищими від звичайних (якщо оплата на 20 відсотків і більше відрізняється від вартості товарів, послуг, іншого майна, отриманого банком), або зобов'язаний здійснити такі дії в майбутньому відповідно до умов договору; 4) банк оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів банку перевищувала вартість майна; 5) банк прийняв на себе зобов'язання (застава, порука, гарантія, притримання, факторинг тощо) щодо забезпечення виконання грошових вимог у порядку іншому, ніж здійснення кредитних операцій відповідно до Закону України «Про банки і банківську діяльність»; 6) банк уклав кредитні договори, умови яких передбачають надання клієнтам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; 7) банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; 8) банк уклав правочин (у тому числі договір) з пов'язаною особою банку, якщо такий правочин не відповідає вимогам законодавства України; 9) здійснення банком, віднесеним до категорії проблемних, операцій, укладення (переоформлення) договорів, що призвело до збільшення витра банку, а не його клієнтів.
Таким чином, перевірка правочинів (у тому числі договорів) на предмет виявлення таких, що є нікчемними, здійснюється Фондом відносно правочинів (у тому числі договорів) укладених саме з банком, як стороною відповідного правочину.
У зв'язку з цим суд звертає увагу на те, що договір №980-024-000216025 від 04.04.2016 був укладений між позивачем та ТОВ "Кредитно-інвестиційний центр" і вказана вище транзакція була вчинена саме на умовах цього договору.
ПАТ "Банк Михайлівський", виконуючи розрахунковий документ ТОВ "Кредитно-інвестиційний центр" на переказ коштів на користь позивача, не набув прав на кошти, які переказувались, а тому ПАТ "Банк Михайлівський" не є стороною переказу коштів, а є лише виконувачем своїх зобов'язань за договором банківського рахунку перед клієнтом, в даному випадку - перед ТОВ "Кредитно-інвестиційний центр", забезпечуючи рух коштів від ініціатора до отримувача переказу, тобто позивача.
Списання та зарахування коштів за банківськими рахунками здійснюється відповідно до договорів обслуговування банківських рахунків та Інструкції про безготівкові рахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України № 22 від 21.01.2004, згідно п. 1.4 гл. 1 якої розрахунковий документ - документ на паперовому носії, що містить доручення та/або вимогу про перерахування коштів з рахунку платника на рахунок отримувача.
Таким чином договір, який був укладений між позивачем та ТОВ "Кредитно-інвестиційний центр", за своєю природою та змістом не є розрахунковим документом.
Договір про обслуговування банком банківського рахунку передбачає право банка відмовити у проведенні розрахункових та касових операцій при наявності фактів, що свідчать про порушення клієнтом норм чинного законодавства України, умов цього договору та банківських правил оформлення розрахункових, касових документів, заяв, доручень і строків їх подання до банку.
ПАТ "Банк Михайлівський" при проведенні розрахункових операцій зазначених фактів не було встановлено, а отже операції з перерахунку коштів є правомірними.
Суд також звертає увагу на те, що 19.11.2016 набрали чинності положення пункту 15 Прикінцевих Положень Закону №4452-VI, внесені Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо відшкодування фізичним особам через систему гарантування вкладів фізичних осіб шкоди, завданої зловживаннями у сфері банківських та інших фінансових послуг" від 15.11.2016 № 1736-VIII, яким передбачено, що до вкладу прирівнюються кошти, які залучені від фізичної особи як позика або вклад до небанківської фінансової установи через банк, що виступив повіреним за відповідним договором і на день набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо відшкодування фізичним особам через систему гарантування вкладів фізичних осіб шкоди, завданої зловживаннями у сфері банківських та інших фінансових послуг" віднесений до категорії неплатоспроможних, якщо при цьому банком не було поінформовано фізичну особу під розпис про непоширення на такі кошти гарантій, передбачених цим Законом, а фізична особа, яка розмістила, надала такі кошти, прирівнюється до вкладника.
Таким чином надані позивачем кошти для ТОВ "Кредитно-інвестиційний центр" через повіреного в особі ПАТ "Банк Михайлівський" були вкладом, котрий був повернутий на його поточний рахунок з відсотками згідно з укладеним договором.
Враховуючи сформульовані вище висновки, суд приходить до переконання про те, що рахунок позивача має бути включеним до переліку рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду.
Згідно з п. 5 розділу ІІ Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду від 09.08.2012 № 14 (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), уповноважена особа Фонду протягом 15 робочих днів з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку формує та надає до Фонду станом на день початку процедури виведення Фондом банку, зокрема, такі переліки:
1) перелік рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню, згідно з додатком 2 до цього Положення;
2) перелік рахунків вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до пунктів 4 - 6 частини четвертої статті 26 Закону, згідно з додатком 3 до цього Положення.
Цим же пунктом передбачено, що протягом дії тимчасової адміністрації та ліквідації банку уповноважена особа Фонду може надавати зміни та доповнення до переліків.
Отже, у разі наявності підстав для включення даних про рахунок вкладника, який раніше не був включений до переліку рахунків, за якими вкладник має право на відшкодування коштів за вкладом, уповноважена особа має подати до Фонду відповідне доповнення до переліку.
Згідно з висновком Великої Палати Верховного Суду, сформульованим у постанові від 04.07.2018 у справі №826/1476/15, якщо внаслідок проведених операцій Фонду, а не банку, завдані збитки (штучно збільшена сума гарантованих державою виплат), то ст. 38 Закону не може бути застосована, а Фонд має звертатися до суду з вимогою про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину на підставі ст. 228 ЦК України. Лише за наявності рішення суду можна застосовувати до позивача будь-які наслідки недійсності нікчемного правочину за цією статтею.
Водночас у згаданій вище постанові Великої Палати Верховного Суду зазначено, що при виявленні нікчемних правочинів Фонд, його уповноважена особа чи банк не наділені повноваженнями визнавати правочини нікчемними. Правочин є нікчемним відповідно до закону, а не наказу банку, підписаного уповноваженою особою Фонду. Такий правочин є нікчемним з моменту укладення в силу закону незалежно від того, чи була проведена передбачена ч. 2 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» перевірка правочинів банку і виданий згаданий наказ. Наслідки нікчемності правочину також настають для сторін у силу вимог закону. Наказ банку не є підставою для застосування таких наслідків. Такий наказ є внутрішнім розпорядчим документом банку, який підписано уповноваженою особою Фонду - особою, що здійснює повноваження органу управління банку, не є актом індивідуальної дії у розумінні КАС України, оскільки не створює жодних обов'язків для Позивача та безпосередньо не порушує його прав.
З огляду на вищевикладене суд приходить до висновку про те, що право позивача може бути захищене шляхом визнання протиправними дій Уповноваженої особи Фонду щодо формування повного переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду у частині невключення до нього ОСОБА_1 .
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 2 Закону №4452-VI, вкладник - вкладник - фізична особа (у тому числі фізична особа - підприємець), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката.
Приписи п. 3 ч. 1 ст. 2 Закону №4452-VI визначають вклад як кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти.
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку про те, що вкладником є, зокрема, фізична особа, яка уклала договір банківського вкладу (депозиту), кошти на який залучені банком від вкладника.
Тож позивач є вкладником у розумінні приписів статті 2 Закону №4452-VI, оскільки вклад було розміщено на рахунку у ПАТ "Банк Михайлівський" до запровадження тимчасової адміністрації, а тому ОСОБА_1 підпадає під дію гарантій відшкодування коштів за вкладом на підставі ст. 26 Закону №4452-VI.
Відповідачем, в порушення вимог ч. 2 ст. 77 КАС України, не наведено правових підстав для невключення позивача до переліку вкладників ПАТ "Банк Михайлівський", які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду.
Підсумовуючи все викладене вище, суд зазначає, що позивач є особою, яка набула право на гарантоване державою відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, і неподання Уповноваженою особою Фонду інформації про позивача, як вкладника банку, дає підстави для зобов'язання Уповноваженої особи Фонду на ліквідацію ПАТ "Банк Михайлівський" подати до Фонду додаткову інформацію щодо включення ОСОБА_1 до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду на суму 186025,72 грн за договором №980-024-000002526 банківського рахунку "Поточний рахунок для обслуговування строкового вкладу (депозиту)" від 04.04.2016, у зв'язку з чим відповідні вимоги позовної заяви належить задовольнити.
При цьому не може бути задоволена вимога позивача щодо визнання протиправним рішення Уповноваженої особи Фонду про визнання нікчемним переказу коштів, здійсненого ТОВ "Кредитно-інвестиційний центр" відповідно до договору від 04.04.2016 №980-024-000216025, оскільки лист, в якому відображено висновки Уповноваженої особи Фонду з цього приводу, не є рішенням суб'єкта владних повноважень, яке може бути предметом судової оцінки.
Тож позов у цілому належить задовольнити частково.
Відповідно до ч. 3 ст. 139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Факт сплати позивачем судового збору у розмірі 1816,00 грн підтверджується квитанцією АТ "КБ "Приватбанк" від 10.08.2022 (а.с. 87).
Як визначено пунктом 9 ч. 1 ст. 19 Закону №4452-VI, кошти з Державного бюджету України є одним з джерел формування коштів Фонду, а згідно з пунктом 6 ч. 1 ст. 2 Бюджетного кодексу України, бюджетними асигнуваннями є повноваження розпорядника бюджетних коштів, надане відповідно до бюджетного призначення, на взяття бюджетного зобов'язання та здійснення платежів, яке має кількісні, часові та цільові обмеження. У свою чергу, пунктом 17 ч. 1 ст. 2 Закону №4452-VI передбачено, що уповноважена особа Фонду - працівник Фонду, який від імені Фонду та в межах повноважень, передбачених цим Законом та/або делегованих Фондом, виконує дії із забезпечення виведення банку з ринку під час здійснення тимчасової адміністрації неплатоспроможного банку та/або ліквідації банку.
З огляду на це та зважаючи на обставини часткового задоволення позову суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Фонду на користь позивача 1/2 частину витрат зі сплати судового збору у розмірі 908,00 грн.
Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов ОСОБА_1 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ "Банк Михайлівський" Волкова Олександра Юрійовича, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання рішення протиправним, визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський" щодо формування повного переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, в частині не включення до переліку ОСОБА_1 .
Зобов'язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства "Банк "Михайлівський" подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо включення ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на суму 186 025 (сто вісімдесят шість тисяч двадцять п'ять) грн 72 коп. за договором №980-024-000002526 банківського рахунку "Поточний рахунок для обслуговування строкового вкладу (депозиту)" від 04.04.2016.
В решті вимог - позов залишити без задоволення.
Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) за рахунок бюджетних асигнувань Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (вул. Січових Стрільців, 17, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 21708016) частину витрат зі сплати судового збору у розмірі 908 (дев'ятсот вісім) грн 00 коп.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду впродовж тридцяти днів з моменту його підписання.
Суддя Є.Б. Супрун