Справа № 511/391/22
21 жовтня 2022 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд під головуванням судді Андрухіва В.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Лиманської селищної ради Роздільнянського району Одеської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Лиманської селищної ради Роздільнянського району Одеської області, в якому просить:
визнати неправомірною бездіяльність Лиманської селищної ради Роздільнянського району Одеської області з розгляду заяви ОСОБА_1 вiд 16.11.2021 року;
зобов'язати Лиманську селищну раду Роздільнянського району Одеської області вжити заходів для розгляду заяви ОСОБА_1 про вирішення земельного спору від 16.11.2021 року в порядку, передбаченому Земельним кодексом України.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що за адресою: АДРЕСА_1 проживає ОСОБА_2 , який є сусідом позивача та по межі їхніх земельних ділянок самовільно встановив високий метало-шиферний паркан, висотою 2 м та сонячні панелі, які затіняють частину належної позивачці земельної ділянки та роблять неможливим використовувати її за призначенням, а саме вирощувати сільськогосподарську продукцію.
Позивач вказує, що вона неодноразово зверталась з заявою до Лиманської селищної ради щодо усунення даних перешкод, що підтверджується заявами від 16.11.2021 року, 22.12.2021 року.
Згідно протоколу від 18.11.2021 року засідання виїзної комісії з земельних питань, питань благоустрою та санітарного стану територій при виконавчому комітеті Лимарської селищної ради, 18.11.2021 року було здійснено виїзд комісії до ОСОБА_1 в АДРЕСА_2 .
Як зазначає позивач, в результаті роботи комісії не було встановлено факт, що сонячні батареї, що розташовані на сусідній присадибній ділянці, спричиняють затінення, тому скарга с безпідставною.
Рішення виїзної комісії з земельних питань, питань благоустрою та санітарного стану територій при виконавчому комітеті Лиманської селищної ради від 18.11.2021 року позивач вважає безпідставним та таким, що не відповідає вимогам закону, у зв'язку із чим звернулась до суду.
26.04.2022 року до суду надійшов відзив відповідача на позовну заяву, відповідно до якого відповідач не погоджується із зазначеним позовом з огляду на таке.
У відзиві на позовну заяву відповідач зазначив, що Лиманська селищна рада, розглядаючи численні заяви, скарги та звернення ОСОБА_1 , дiяла в межах та у спосіб передбачений чинним законодавством, а ОСОБА_1 , на думку відповідача, повсякчас намагається маніпулювати чинним законодавством та зловживати своїм правом на звернення до органів влади, намагаючись просто нашкодити у будь-який спосіб своєму сусіду ОСОБА_3 .
Як вказує відповідач, всі скарги позивача свідчать не про протиправні дії її сусіда ОСОБА_3 або відмову працівників Лиманської селищної ради їх розглядати, а навпаки про її бажання спричинити хоча б будь-яку шкоду або неприємності для ОСОБА_3
17.05.2022 року від позивача надійшли письмові пояснення на відзив відповідача, в яких позивач вказує, що про виїзд комісії її не повідомляли, на її присадибну ділянку члени комісії не заходили, огород не оглядали. Акт складений не за адресою позивача, з актом її не ознайомлювали. Позивач також вказує, що відповідачем невірно вказано розмір затінення її городу.
Ухвалою Роздільнянського районного суду Одеської області від 10.02.2022 року адміністративний позов ОСОБА_1 до Лиманської селищної ради Роздільнянського району Одеської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії передано за підсудністю до Одеського окружного адміністративного суду.
Дана справа надійшла до Одеського окружного адміністративного суду 18.03.2022 року та згідно протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями передана на розгляд судді Андрухіву В.В.
Ухвалою судді від 23.03.2022 року позов ОСОБА_1 залишено без руху з наданням позивачу строку для усунення недоліків позову.
Ухвалою від 05.04.2022 року відкрито провадження у справі, ухвалено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні).
Дослідивши в письмовому провадженні наявні в матеріалах справи докази, суд встановив наступні обставини.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 звернулась до відповідача із заявою, в якій просила усунути самовільно встановлену метало-шиферну загорожу та сонячні панелі у зв'язку з тим, що вони затіняють її присадибну ділянку (а.с.12-13).
За результатом розгляду зазначеної заяви, виїзною комісією з земельних питань, питань благоустрою та санітарного стану територій при виконавчому комітеті Лиманської селищної ради було складено протокол від 18.11.2021 року.
Згідно зазначеного протоколу, комісією не було встановлено факт, що сонячні батареї, що розташовані на сусідній присадибній ділянці, спричиняють затінення, тому скаргу комісія вважала безпідставною (а.с. 19).
Відповідно ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 40 Конституції України усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.
Питання реалізації громадянами України наданого їм статтею 40 Конституції України права на звернення урегульовано Законом України "Про звернення громадян" від 02.10.1996 №393/96-ВР.
Статею 1 вказаного Закону України закріплено право громадян України звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.
Згідно зі статею 3 Закону України «Про звернення громадян» скаргою є звернення з вимогою про поновлення прав і захист законних інтересів громадян, порушених діями (бездіяльністю), рішеннями державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, посадових осіб.
Відповідно до статті 18 Закону України «Про звернення громадян» громадянин, який звернувся із заявою чи скаргою до органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, засобів масової інформації, посадових осіб, має право:
особисто викласти аргументи особі, що перевіряла заяву чи скаргу, та брати участь у перевірці поданої скарги чи заяви;
знайомитися з матеріалами перевірки;
подавати додаткові матеріали або наполягати на їх запиті органом, який розглядає заяву чи скаргу;
бути присутнім при розгляді заяви чи скарги;
користуватися послугами адвоката або представника трудового колективу, організації, яка здійснює правозахисну функцію, оформивши це уповноваження у встановленому законом порядку;
одержати письмову відповідь про результати розгляду заяви чи скарги;
висловлювати усно або письмово вимогу щодо дотримання таємниці розгляду заяви чи скарги;
вимагати відшкодування збитків, якщо вони стали результатом порушень встановленого порядку розгляду звернень.
Водночас, органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об'єднання громадян, засоби масової інформації, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень зобов'язані:
об'єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги;
у разі прийняття рішення про обмеження доступу громадянина до відповідної інформації при розгляді заяви чи скарги скласти про це мотивовану постанову;
на прохання громадянина запрошувати його на засідання відповідного органу, що розглядає його заяву чи скаргу;
скасовувати або змінювати оскаржувані рішення у випадках, передбачених законодавством України, якщо вони не відповідають закону або іншим нормативним актам, невідкладно вживати заходів до припинення неправомірних дій, виявляти, усувати причини та умови, які сприяли порушенням;
забезпечувати поновлення порушених прав, реальне виконання прийнятих у зв'язку з заявою чи скаргою рішень;
письмово повідомляти громадянина про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення;
вживати заходів щодо відшкодування у встановленому законом порядку матеріальних збитків, якщо їх було завдано громадянину в результаті ущемлення його прав чи законних інтересів, вирішувати питання про відповідальність осіб, з вини яких було допущено порушення, а також на прохання громадянина не пізніш як у місячний термін довести прийняте рішення до відома органу місцевого самоврядування, трудового колективу чи об'єднання громадян за місцем проживання громадянина;
у разі визнання заяви чи скарги необґрунтованою роз'яснити порядок оскарження прийнятого за нею рішення;
не допускати безпідставної передачі розгляду заяв чи скарг іншим органам;
особисто організовувати та перевіряти стан розгляду заяв чи скарг громадян, вживати заходів до усунення причин, що їх породжують, систематично аналізувати та інформувати населення про хід цієї роботи (стаття 19 Закону України «Про звернення громадян»).
Строк розгляду звернень громадян закріплений у статті вказаного 20 Закону України. Так, звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п'яти днів.
З матеріалів справи вбачається, що надавши відповідь на звернення позивача лише 20.12.2021 року, відповідач порушив місячний строк розгляду такого звернення, встановлений статтею 20 Закону України «Про звернення громадян».
Оцінюючи доводи позивача про те, що відповідач протиправно не розглянув питання, зазначені позивачем у зверненні від 16.11.2019 року, суд зазначає таке.
З метою належного розгляду скарги позивача 18.11.2021 відповідач провів виїзд комісії з земельних питань, питань благоустрою та санітарного стану територій при виконавчому комітеті Лиманської селищної ради.
Згідно протоколу комісії з земельних питань, питань благоустрою та санітарного стану територій при виконавчому комітеті Лиманської селищної ради від 18.11.2021 року, відповідачем було розглянуто питання щодо затемнення присадибної ділянки.
Таким чином, суд не вбачає неправомірної бездіяльності з боку Лиманської селищної ради Роздільнянського району Одеської області з розгляду заяви ОСОБА_1 вiд 16.11.2021 року. Тому у задоволенні вказаної позовної вимоги слід відмовити.
Щодо позовної вимоги ОСОБА_1 про зобов'язання Лиманської селищної ради Роздільнянського району Одеської області вжити заходів для розгляду заяви ОСОБА_1 про вирішення земельного спору від 16.11.2021 року в порядку, передбаченому Земельним кодексом України, суд зазначає таке.
Відповідно до п. «й» ч.1 ст.12 Земельного кодексу України (далі за текстом - ЗК України) до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин належить, зокрема, вирішення земельних спорів.
Як передбачено частинами 1-3, 5 ст.158 ЗК України земельні спори вирішуються судами, органами місцевого самоврядування.
Виключно судом вирішуються земельні спори з приводу володіння, користування і розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, а також спори щодо розмежування територій сіл, селищ, міст, районів та областей.
Органи місцевого самоврядування вирішують земельні спори у межах території територіальних громад щодо меж земельних ділянок, що перебувають у власності і користуванні громадян, обмежень у використанні земель та земельних сервітутів, додержання громадянами правил добросусідства, а також спори щодо розмежування меж районів у містах.
У разі незгоди власників землі або землекористувачів з рішенням органу місцевого самоврядування спір вирішується у судовому порядку.
Слід зауважити, що земельний спір між позивачем та її сусідом ОСОБА_4 виник з питання користування земельною ділянкою, і звернення позивача по своїй суті спрямоване на захист права власності шляхом усунення перешкод у користуванні власністю (затінення її земельної ділянки).
Отже, такі земельні спори підлягають розгляду виключно судами відповідно до приписів ч.2 ст.158 ЗК України.
Крім того, навіть якщо вважати земельний спір, що виник між позивачем та суміжним землевласником, спором з додержання правил добросусідства, який може вирішуватися органом місцевого самоврядування, то згідно приписів ч.5 ст.158 ЗК України у разі незгоди власників землі або землекористувачів з рішенням органу місцевого самоврядування спір вирішується у судовому порядку.
Тобто незгода позивача з рішенням комісії з земельних питань, питань благоустрою та санітарного стану територій при виконавчому комітеті Лиманської селищної ради є підставою для звернення позивача до суду за вирішенням земельного спору з суміжним землевласником.
Однак, такі спори відповідно до приписів ч.1 ст.19 ЦПК України підлягають вирішенню районними судами за правилами цивільного судочинства. Так, вказаною нормою ЦПК України передбачено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
За викладених обставин, суд дійшов висновку, що вимога позивача про зобов'язання відповідача вжити заходів для розгляду заяви ОСОБА_1 про вирішення земельного спору від 16.11.2021 року в порядку, передбаченому Земельним кодексом України - слід відмовити.
Разом з тим, як зазначено судом вище, з матеріалів справи вбачається, що надавши відповідь на звернення позивача від 16.11.2021 року лише 20.12.2021 року, відповідач порушив місячний строк розгляду такого звернення, встановлений статтею 20 Закону України «Про звернення громадян».
За таких обставин, з метою ефективного захисту прав позивача, відповідно до приписів ч.2 ст.9 КАС України, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та задовольнити позов частково шляхом визнання протиправними дій Лиманської селищної ради Роздільнянського району Одеської області, які полягають у розгляді заяви ОСОБА_1 від 16.11.2021 з порушенням строку, встановленого статтею 20 Закону України «Про звернення громадян».
Згідно з ч.ч.1, 2 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ч.1 ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що адміністративний позов ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню.
Керуючись ст.ст. 2, 5-6, 9, 72, 77, 90, 241-246, 262, 293 КАС України, суд,
Позов ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Лиманської селищної ради Роздільнянського району Одеської області (адреса: вул. Центральна, 79, с.Лиманське, Роздільнянський район Одеської області, 67452, код ЄДРПОУ 05384548) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Лиманської селищної ради Роздільнянського району Одеської області, які полягають у розгляді заяви ОСОБА_1 від 16.11.2021 з порушенням строку, встановленого статтею 20 Закону України «Про звернення громадян».
У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя В.В. Андрухів