справа № 465/1864/22
провадження № П/380/9525/22
21 жовтня 2022 року
Львівський окружний адміністративний суд, у складі головуючої судді Братичак У.В., розглянувши в письмовому провадженні, у м. Львові, в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Франківського відділу соціального захисту управління соціального захисту департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії, -
ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) звернувся з позовом до Франківського відділу соціального захисту управління соціального захисту департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради (місцезнаходження: вул. Ген. Чупринки, 85, м. Львів, 79057; ЄДРПОУ 26144908), в якому просить:
- визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у призначенні позивачу компенсації за надання соціальної послуги з догляду на непрофесійній основі за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;
- визнати протиправним та скасувати повідомлення Франківського відділу соціального захисту управління соціального захисту департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради №260309-296 від 25.03.2022 про відмову у призначенні йому компенсації за надання соціальної послуги з догляду на непрофесійній основі за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В обґрунтування позовних вимог позивач вказує на те, що він не працює, проживає у квартирі разом із бабусею ОСОБА_2 , якій згідно з висновком №26 від 24.03.2022 Комунального некомерційного підприємства «Міська поліклініка м. Львова» за станом здоров'я рекомендовано отримання паліативного догляду, соціальної послуги з догляду на непрофесійній основі від фізичної особи. Зазначає, що здійснює такий догляд, що підтверджує Актом ОСББ «Керамічне» від 31.03.2022. Повідомляє, що у зв'язку з цим звернувся до відповідача з заявою про виплату компенсації по догляду за бабусею. На заяву позивача відповідачем надано повідомлення №260309-296 від 25.03.2022, відповідно до якого ОСОБА_1 немає права на надання державної соціальної допомоги, оскільки середньомісячний сукупний дохід перевищує або дорівнює рівню прожиткового мінімуму для сім'ї, крім цього позивачу надано розрахунок середньомісячного сукупного доходу сім'ї для призначення допомоги, в якому зазначено позивача, його дружину ОСОБА_3 та дочку ОСОБА_4 .
Не погоджуючись з вищевказаною відмовою, позивач зазначає, що не проживає спільно з дружиною, не пов'язаний з нею спільним побутом, тому включення відповідачем дружини у склад його сім'ї для визначення розміру середньомісячного сукупного доходу сім'ї для призначення допомоги є неправомірним, відтак, просить позов задовольнити в повному обсязі.
Ухвалою Франківського районного суду м.Львова від 20.04.2022 справу за позовом ОСОБА_1 до Франківського відділу соціального захисту управління соціального захисту департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії передано за підсудністю для розгляду до Львівського окружного адміністративного суду.
Після автоматизованого розподілу для розгляду цієї справи визначено головуючу суддю Братичак У.В.
Ухвалою від 12.07.2022 позовну заяву залишено без руху, а позивачу надано строк для усунення виявлених недоліків, а саме - десять днів з дня вручення цієї ухвали.
Ухвалою суду від 22.08.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, за наявними у справі матеріалами.
08.09.2022 від відповідача на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що сім'я позивача складається з трьох осіб. Сукупний дохід сім'ї позивача за 6 місяців до звернення ОСОБА_1 , становить: 44160,00 грн., з них: 5160,00 грн., - допомога при народженні дитини, яку отримує ОСОБА_1 , 39000,00 грн., дохід його дружини ОСОБА_3 , який розрахований з мінімальної заробітної плати, оскільки відсутні офіційні дані про її дохід. Сукупний середньомісячний дохід сім'ї позивача становить 7360,00 грн. (44160,00 грн. / 6 місяців). Сукупний середньомісячний дохід на члена сім'ї позивача становить 2453,33 грн. (7360,00 грн. / 3 особи). Прожитковий мінімум станом на 1 січня 2021 року становив 2393,00 грн., в сукупності на всіх членів сім'ї - 7179,00 грн. (2393,00 грн. * 3 особи). Таким чином, скільки середньомісячний сукупний дохід сім'ї ОСОБА_1 перевищував рівень прожиткового мінімуму для його сім'ї (7360,00 грн. - 7179,00 грн. = 181,00 грн.), Франківським відділом соціального захисту 25.03.2022 прийнято рішення про відмову у призначенні компенсації, про що повідомлено позивача. Відтак, зважаючи на вищевикладене, просить відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.
Дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.
ОСОБА_1 перебуває у шлюбі з ОСОБА_5 , що не заперечується сторонами.
24.03.2022 з метою отримання компенсації за догляд ОСОБА_1 звернувся до Франківського відділу соціального захисту управління соціального захисту департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради з заявою про згоду надавати соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі ОСОБА_2 , заповнивши при цьому заяву декларацію про доходи та майновий стан осіб, які звернулися за призначенням компенсації та долучивши необхідні документи, що також сторонами не заперечується.
У вищевказаній заяві і декларації про доходи та майновий стан осіб, які звернулися за призначенням компенсації фізичній особі, яка надає соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі від 24.03.2022 позивачем зазначено членів сім'ї: дружину ОСОБА_5 та доньку ОСОБА_6 .
24.03.2022 ОСОБА_2 подала заяву про згоду отримувати соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі від ОСОБА_1 до Франківського відділу соціального захисту Управління соціального захисту Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради.
Згідно з актом проведення обстеження сім'ї №30 від 24.03.2022 ОСОБА_1 надає соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі ОСОБА_2 та проживає разом із нею за адресою АДРЕСА_2 .
25.03.2022 відповідачем прийнято рішення №916, яким ОСОБА_1 відмовлено в призначенні державної соціальної допомоги, оскільки середньомісячний сукупний дохід його сім'ї перевищує або дорівнює рівню прожиткового мінімуму для сім'ї, про що позивачу надано повідомлення №260309-296 від 25.03.2022 та розрахунок середньомісячного сукупного доходу сім'ї для призначення допомоги.
Як встановлено судом з вищенаведеного розрахунку, сукупний дохід сім'ї позивача за 6 місяців до звернення ОСОБА_1 , становить: 44160,00 грн., з них: 5160,00 грн., - допомога при народженні дитини, яку отримує ОСОБА_1 , 39000,00 грн., дохід його дружини ОСОБА_3 , який розрахований з мінімальної заробітної плати, оскільки відсутні офіційні дані про її дохід. Сукупний середньомісячний дохід сім'ї позивача становить 7360,00 грн. (44160,00 грн. / 6 місяців). Сукупний середньомісячний дохід на члена сім'ї позивача становить 2453,33 грн. (7360,00 грн. / 3 особи). При цьому, при розрахунку відмовідачем, як членів сім'ї позивача, враховано самого ОСОБА_1 , його дружину ОСОБА_5 та доньку ОСОБА_6 .
Позивач, не погоджуючись з відмовою відповідача у наданні державної соціальної допомоги, вважаючи, що включення відповідачем дружини у склад його сім'ї для визначення розміру середньомісячного сукупного доходу сім'ї для призначення державної соціальної допомоги по догляду за бабусею суперечить чинному законодавству, звернувся до суду з цим позовом.
Вирішуючи спір, суд застосовує наступні норми права.
Приписами частини другої статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Основні організаційні та правові засади надання соціальних послуг, спрямованих на профілактику складних життєвих обставин, подолання або мінімізацію їх негативних наслідків, особам/сім'ям, які перебувають у складних життєвих обставинах визначає Закон України «Про соціальні послуги» від 17 січня 2019 року № 2671-VIII (далі - Закон №2671-VІІІ).
Соціальні послуги - дії, спрямовані на профілактику складних життєвих обставин, подолання таких обставин або мінімізацію їх негативних наслідків для осіб/сімей, які в них перебувають. Особі/сім'ї можуть надаватися одна або одночасно декілька соціальних послуг. Порядок організації надання соціальних послуг затверджується Кабінетом Міністрів України (п. 17 ст. 1 Закону № 2671-VІІІ).
Відповідно до ч. ч. 6, 7 ст. 13 Закону № 2671-VІІІ, фізичні особи, які надають соціальні послуги з догляду відповідно до цього Закону без здійснення підприємницької діяльності, можуть надавати соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі без проходження навчання та дотримання державних стандартів соціальних послуг отримувачам соціальних послуг з числа членів своєї сім'ї, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права і обов'язки та є:
1) особами з інвалідністю I групи;
2) дітьми з інвалідністю;
3) громадянами похилого віку з когнітивними порушеннями;
4) невиліковно хворими, які через порушення функцій організму не можуть самостійно пересуватися та самообслуговуватися;
5) дітьми, яким не встановлено інвалідність, але які є хворими на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежні), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, дітьми, які отримали тяжку травму, потребують трансплантації органа, потребують паліативної допомоги. Перелік зазначених тяжких захворювань, розладів, травм, станів дітей, яким не встановлено інвалідність, затверджує Кабінет Міністрів України.
Фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду відповідно до цього Закону без здійснення підприємницької діяльності, виплачується компенсація за догляд.
Порядок подання та оформлення документів, призначення і виплати компенсації за догляд затверджує Кабінет Міністрів України.
Суд зазначає, що на момент виникнення спірних правовідносин, механізм призначення і виплати компенсації за догляд, що призначається фізичній особі, яка надає соціальні послуги з догляду без провадження підприємницької діяльності на непрофесійній основі, без проходження навчання та дотримання державних стандартів соціальних послуг особам із числа членів своєї сім'ї, які спільно з нею проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки регулює «Порядок подання та оформлення документів, призначення і виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі», затверджений постановою Кабінет Міністрів України від 23.09.2020 № 859 (далі - Постанова № 859).
Компенсація призначається і виплачується структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій, виконавчими органами сільських, селищних, міських рад (далі - уповноважені органи) за місцем проживання / перебування осіб, яким надаються соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі (п. 3 Постанова № 859).
Відповідно до п. 4 Постанови № 859 розмір компенсації відповідно до статті 13 Закону України «Про соціальні послуги» обчислюється як різниця між прожитковим мінімумом на одну особу в розрахунку на місяць, установленим законом на 1 січня календарного року, в якому надаються соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі, та середньомісячним сукупним доходом фізичної особи, яка надає соціальні послуги, за попередні шість місяців, що передують місяцю подання заяви про згоду надавати соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі.
Середньомісячний сукупний дохід фізичної особи, яка надає соціальні послуги, обчислюється шляхом ділення середньомісячного сукупного доходу її сім'ї на кількість членів сім'ї, які включаються до її складу, згідно з Методикою обчислення середньомісячного сукупного доходу сім'ї, затвердженою наказом Мінсоцполітики від 16 червня 2020 року № 419 (далі - Методика №419).
Згідно з цією Методикою, до складу сім'ї отримувача соціальних послуг належать особи, які спільно з ним проживають, поєднані з ним спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки і поєднані на підставі шлюбу/ кровного споріднення / усиновлення або на інших підставах, які не заборонено законом і не суперечать моральним засадам суспільства.
Відповідно до п. 5 Постанови № 859 до складу сім'ї фізичної особи, яка звертається за призначенням компенсації, включаються чоловік, дружина, діти віком до 18 років, а також діти, які навчаються за денною формою здобуття освіти в закладах загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої освіти (в тому числі у період між завершенням навчання в одному із зазначених закладів освіти і вступом до іншого закладу або в період між завершенням навчання за одним освітньо-кваліфікаційним рівнем і продовженням навчання за іншим за умови, що такий період не перевищує чотирьох місяців) до досягнення 23 років і не мають власних сімей; жінка та чоловік, які не перебувають у шлюбі, але проживають однією сім'єю. При цьому діти, які навчаються за денною формою здобуття освіти в закладах загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої освіти до досягнення 23 років і не мають власних сімей, включаються до складу сім'ї незалежно від реєстрації місця проживання чи місця перебування.
До складу сім'ї фізичної особи, яка надає соціальні послуги, що звертається за призначенням компенсації, не включаються особи, які перебувають на повному державному утриманні, та непрацездатні особи.
Відповідно до пп. 12 п. 5 Методики №419 у разі відсутності офіційних даних про дохід працездатного члена сім'ї отримувача, відсутності у нього офіційного доходу (крім осіб, які перебувають у місцях позбавлення або обмеження волі, під домашнім арештом, до яких застосовуються заходи забезпечення кримінального провадження у вигляді відсторонення від роботи (посади), запобіжні заходи у вигляді тримання під вартою; перебувають у складних життєвих обставинах, викликаних тривалою хворобою, що підтверджується висновком лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я встановленого зразка; є алко- або наркозалежними, що підтверджується висновком лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я первинного рівня на підставі довідки встановленого зразка закладу охорони здоров'я, що провадить діяльність з надання наркологічної допомоги населенню, в якому особа перебуває на диспансерному обліку; зареєстровані як безробітні в державній службі зайнятості та не отримують допомоги по безробіттю; які звернулись за призначенням компенсації відповідно до частини сьомої статті 13 Закону України «Про соціальні послуги») його середньомісячний сукупний дохід дорівнює одній мінімальній заробітній платі.
Позивач, обґрунтовуючи позовні вимоги стверджує, що його дружина - ОСОБА_5 проживає та зареєстрована в Італії у комуні Бейнаско , на що надав суду копію довідки відділу реєстрації комуни Бейнаско від 27.04.2021, а також Протокол Національного реєстру реєстрації населення від 15.04.2022 та їх перекладу від 03.05.2022.
Крім того, до матеріалів справи позивачем долучено акт від 31.03.2022, затверджений Головою правління ОСББ «КЕРАМІЧНЕ», згідно з яким комісія в складі голови правління ОСОБА_12, та члена правління ОСББ «КЕРАМІЧНЕ» ОСОБА_8 , склали даний акт з виходом на адресу по АДРЕСА_2 та встановили, що по даній адресі зареєстрований та проживає ОСОБА_1 , 1994 р.н., разом зі своєю бабусею, ОСОБА_2 , 1941 р.н., інвалідом з дитинства та постійно доглядає за нею.
А також, акт від 14.04.2022, затверджений Головою правління ОСББ «КЕРАМІЧНЕ», з гідно з яким комісія в складі голови правління ОСОБА_12, та члена правління ОСББ «КЕРАМІЧНЕ» ОСОБА_8 , склали даний акт з виходом на адресу по АДРЕСА_2 та встановили, що по даній адресі зареєстрований та проживає ОСОБА_1 , 1994 р.н., разом зі своєю бабусею, ОСОБА_2 , 1941 р.н., дідусем ОСОБА_9 , 1941 р.н., донькою ОСОБА_10 , 2021 р.н. Інші особи, зокрема, зареєстрована ОСОБА_11 , 1966 р.н. (мати) у цій квартирі не проживає.
Таким чином, посилаючись на вищевказані докази, позивач переконаний, що непов'язаний з дружиною спільним побутом, оскільки не проживає з нею, а тому, на його думку, включення відповідачем ОСОБА_5 до складу його сім'ї для обрахунку сукупного доходу є протиправним.
З огляду на наведене, суд звертає особливу увагу на те, що спірна відмова відповідача у призначенні позивачу компенсації за надання соціальної послуги з догляду на непрофесійній основі за ОСОБА_2 була вчинена 25.03.2022, а тому надані позивачем переклади довідки відділу реєстрації комуни Бейнаско від 27.04.2021 і Протоколу Національного реєстру реєстрації населення від 15.04.2022, які були виготовлені 03.05.2022, а також акти огляду від 31.03.2022 та від 14.04.2022 фактично не могли бути враховані Франківським відділом соціального захисту управління соціального захисту департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради, оскільки на момент виникнення спірних правовідносин фізично не були ще створені.
Окрім цього, в контексті спірних правовідносин необхідно зазначити, що в п. 5 Постанови № 859 передбачено виключний перелік осіб, які входять до складу сім'ї фізичної особи, що звертається за призначенням компенсації, та доходи яких, відповідно до п. 4 Постанови № 859 повинні включатися до сукупного доходу такої фізичної особи, а також й осіб, які до складу сім'ї в такому випадку не включаються.
При цьому, законодавець в п. 5 Постанови № 859 як членів сім'ї фізичної особи, яка звертається за призначенням компенсації чітко відокремлює чоловіка та дружину від жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі, але проживають однією сім'єю.
Суд звертає увагу, що відповідно до ч.ч. 2, 4 ст. 3 Сімейного кодексу України сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки.
Подружжя вважається сім'єю і тоді, коли дружина та чоловік у зв'язку з навчанням, роботою, лікуванням, необхідністю догляду за батьками, дітьми та з інших поважних причин не проживають спільно.
Дитина належить до сім'ї своїх батьків і тоді, коли спільно з ними не проживає.
Сім'я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.
Аналізуючи зазначене, суд дійшов висновку, що ОСОБА_5 , яка є дружиною ОСОБА_1 є членом його сім'ї не заважаючи на те, чи проживають вони спільно, та в силу нормативно-правових положень пунктів 4, 5 Постанови № 859 її дохід повинен враховуватися для розрахунку середньомісячного сукупного доходу позивача, як фізичної особи, яка надає соціальні послуги та звертається за відповідною компенсацією.
Так, як встановлено судом вище з матеріалів справи, середньомісячний дохід сім'ї позивача за 6 місяців до звернення ОСОБА_1 , становить: 44160,00 грн., з них: 5160,00 грн., - допомога при народженні дитини, яку отримує ОСОБА_1 , 39000,00 грн., дохід його дружини ОСОБА_3 , який розрахований з мінімальної заробітної плати відповідно до пп.12 п. 5 Методики №419, оскільки відсутні офіційні дані про її дохід. Сукупний середньомісячний дохід сім'ї позивача становить 7360,00 грн. (44160,00 грн. / 6 місяців). Сукупний середньомісячний дохід на члена сім'ї позивача становить 2453,33 грн. (7360,00 грн. / 3 особи). Прожитковий мінімум станом на 1 січня 2022 року становив 2393,00 грн., в сукупності на всіх членів сім'ї - 7179,00 грн. (2393,00 грн. * 3 особи).
Таким чином, скільки середньомісячний сукупний дохід сім'ї ОСОБА_1 перевищував рівень прожиткового мінімуму для його сім'ї на 181,00 грн. (7360,00 грн. - 7179,00 грн. = 181,00 грн.), враховуючи вищенаведені положення законодавства, суд дійшов висновку про правомірність прийнятої відповідачем 25.03.2022 відмови ОСОБА_1 у призначенні та виплаті компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі.
Відповідно до частини 1 статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.
Частиною 2 ст. 77 КАСУ України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов висновку що у задоволенні позовних вимог необхідно відмовити.
Враховуючи висновки суду про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, розподіл судових витрат не здійснюється.
Керуючись ст.ст.6-10, 14, 72-77, 90, 132, 159, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
у задоволені позову відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Суддя Братичак Уляна Володимирівна