справа №380/8944/22
провадження № П/380/9008/22
з питань залишення позовної заяви без розгляду та
поновлення строку звернення до суду
21 жовтня 2022 року
м. Львів
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Грень Н.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправними та скасування рішення, -
на розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Львівській області, з вимогами:
- Визнати протиправним та скасувати рішення ГУ ДПС у Львівській області №15128/10/51.13-19 від 20.03.2019 року про виключення з реєстру платника єдиного податку ФОП ОСОБА_1 .
Окрім того, у прохальній частині позовної заяви викладено клопотання про поновлення строку звернення до суду.
В обгрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем безпідставно прийнято рішення про виключення з реєстру платника єдиного податку, оскільки таке прийнято за відсутності перевірки господарської діяльності позивача, яка є обов'язковою передумовою прийняття рішення. Також зазначив, що жодного ухилення від сплати податків позивачем не було здійснено, оскільки кошти податку ним сплачено своєчасно. Окрім того вказав, що позивачу не було надіслано жодної податкової вимоги, що є порушенням вимог наведених норм податкового законодавства.
Ухвалою суду від 04.07.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
23.09.2022 представником відповідача подано клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, у зв'язку із пропуском строку звернення до суду. В обґрунтування клопотання зазначено, що із врахуванням строку звернення до адміністративного суду, встановленого ст. 122 КАС України, а також у відповідності доправової позиції Верховного Суду у складі судової палати, викладеній у Постанові від 27.11.2020 у справа № 500/2486/19, СПД-ФО ОСОБА_1 пропущено шестимісячний строк для звернення до адміністративного суду з позовом про визнання протиправними та скасування рішення про виключення з реєстру платника єдиного податку, який обчислюється з 27.04.2019 року - день, коли поштове відправлення повернулось до контролюючого органу у зв'язку із закінченням встановленого терміну зберігання
Представник позивача подала до суду заперечення на клопотання про залишення позову без розгляду в обґрунтування якого зазначила, що строк подання позовної заяви про визнання протиправним і скасування рішення про виключення з реєстру платника єдиного податку, у разі, коли платником податків не використовувалась процедура адміністративного оскарження такого рішення як досудовий порядок вирішення спору, становить шість місяців з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Позивач отримала спірне рішення у січні 2022 року, що підтверджується копією листа ГУ ДПС у Львівській області №272/6/13-01-24-07 від 06.01.2022 року. Вказані обставини свідчать про поважність пропуску строку звернення до суду з позовом про оскарження рішення відповідача від 20.03.2019 року №15128/10/51.13- 19. Крім того, у позовній заяві ОСОБА_1 заявлено клопотання про поновлення строку.
При вирішенні клопотань про поновлення строку звернення до суду та залишення позовної заяви без розгляду, суд керувався наступним.
Частиною першою статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду за захистом, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Загальні норми процедури судового оскарження в рамках розгляду публічно- правових спорів регулюються КАС України.
Строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно із частиною першою статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до абзацу першого частини другої статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
З наведених норм слідує, що положення КАС України передбачає можливість установлення іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду, а також спеціального порядку обчислення таких строків. Такі спеціальні строки мають перевагу в застосуванні порівняно із загальним строком звернення до адміністративного суду, визначеним частиною другою статті 122 цього Кодексу, а також скороченими строками, визначеними частиною четвертою статті 122 КАС України.
Відносини у сфері оподаткування, права та обов'язки платників податків і зборів, компетенцію контролюючих органів, повноваження та обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі Податковий кодекс).
Згідно із пунктом 56.1 статті 56 Податкового кодексу рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.
Абзацами першим - третім пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу визначено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення. Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню. Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору.
За змістом пункту 58.19 статті 58 Податкового кодексу у разі коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.
Відповідно до пункту 102.1 статті 102 Податкового кодексу контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку. У разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов'язань за такою податковою декларацією протягом 1095 днів з дня подання уточнюючого розрахунку.
Застосування норм пунктів 56.18, 56.19 статті 56, пункту 102.1 статті 102 Податкового кодексу в системному зв'язку дає підстави виснувати, що нормою пункту 56.18 встановлено спеціальний строк на оскарження платником податків податкових повідомлень-рішень та інших рішень про нарахування грошових зобов'язань.
Верховний Суд, застосовуючи наведені норми, в постанові від 24.04.2020 у справі №520/6895/19, дійшов висновку, що законодавець в абзаці першому пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу під висловом «або інше рішення контролюючого органу» розумів саме рішення контролюючого органу, яке безпосередньо впливає на розмір грошового (податкового) зобов'язання платника податків.
Податковий кодекс не встановлює спеціального строку звернення до суду з позовом про оскарження рішень контролюючих органів, які не стосуються нарахування грошових зобов'язань платника податків, тому до позовів платників податків про визнання протиправними рішень контролюючого органу про виключення з реєстру платника єдиного податку застосовуються загальні строки звернення до суду, визначені нормами статті 122 КАС України, а не Податкового кодексу.
Саме такий підхід до розуміння норм права щодо строку звернення до суду з позовом про скасування рішення суб'єкта владних повноважень, не пов'язаного із визначенням грошових зобов'язань, викладено у постанові Верховного Суду у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів, інших обов'язкових платежів Касаційного адміністративного суду від 11.10.2019 у справі №640/20468/18 (адміністративне провадження №К/9901/16396/19).
При цьому, незважаючи на те, що судом сформульовано у цій постанові правовий висновок щодо строку оскарження у судовому порядку інших рішень контролюючих органів, які не стосуються нарахування грошових зобов'язань платника податків, за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору, це не змінює підхід до застосування строку звернення до суду з позовами про визнання протиправним рішення контролюючого органу у сфері оподаткування.
Таким чином, строк подання позовної заяви про визнання протиправним і скасування рішення про виключення з реєстру платника єдиного податку, у разі, коли платником податків не використовувалась процедура адміністративного оскарження такого рішення як досудовий порядок вирішення спору, становить шість місяців з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Подібна правова позиція викладена і в постановах Верховного Суду, зокрема від 23.04.2021 у справі №380/10006/20 (адміністративне провадження №К/9901/4883/21), від 25.05.2021 у справі №420/8997/20 (адміністративне провадження №К/9901/5822/21), від 30.06.2021 у справі №420/6333/20 (адміністративне провадження №К/9901/6215/21).
Предметом оскарження у справі є рішення ГУ ДПС у Львівській області від 20.03.2019 року №15128/10/51.13-19 про виключення з реєстру платника єдиного податку ФОП ОСОБА_1 .
З матеріалів справи слідує, що позивач отримала спірне рішення у січні 2022 року, на підтвердження чого подано копію листа ГУ ДПС у Львівській області №272/6/13-01-24-07 від 06.01.2022 року.
Таким чином, вказані обставини свідчать про поважність пропуску строку звернення до суду з позовом про оскарження рішення відповідача від 20.03.2019 року №15128/10/51.13- 19.
У позовній заяві ОСОБА_1 заявлено клопотання про поновлення строку.
Крім того, згідно з долученою відповідачем до матеріалів справи копією рекомендованого листа, не є можливим встановити, що саме було відправлено таким рекомендованим поштовим відправленням. Ба більше, на копії доданого конверту не відсутня інформація про те, кому саме адресовано відправлення, яке повернулось відправнику «за закінченням терміну зберігання», а тому відсутні підстави вважати, що позивач довідався про оскаржуване рішення та отримав його копію раніше ніж у січні 2022 року.
З огляду на наведене, суд дійшов висновку про те, що строк звернення до адміністративного суду з метою скасування рішення від 20.03.2019 року №15128/10/51.13-19 про виключення з реєстру платника єдиного податку пропущено позивачем з поважних причин, тому клопотання представника позивача про поновлення строку звернення до суду належить задовольнити, визнати поважними причини пропуску позивачем строку звернення до суду, водночас, у задоволенні клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду належить відмовити.
Керуючись ст. ст. 121, 248, 250,256 Кодексу адміністративного судочинства України,суд -
клопотання позивача про поновлення пропущеного строку звернення до суду задовольнити.
Визнати поважними причини пропуску строку звернення до суду суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправними та скасування рішення.
Поновити суб'єкту підприємницької діяльності - фізичній особі ОСОБА_1 строк звернення до адміністративного суду.
У задоволенні клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду відмовити.
Ухвала набирає законної сили в порядку статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та оскарженню не підлягає. Заперечення проти ухвали може бути включено до апеляційної чи касаційної скарги на рішення суду, прийняте за результатами розгляду справи.
Суддя Грень Н.М.