21 жовтня 2022 року
справа №380/10023/22
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лунь З.І. розглянув у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії.
ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (місцезнаходження: 79016, м.Львів, вул.Митрополита Андрея, 10, код ЄДРПОУ 13814885), Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (місцезнаходження: 21100, Вінницька області, м.Вінниця, вул.Хмельницьке шосе, будинок 7, код ЄДРПОУ: 13322403), в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу та пільгового страхового стажу за списком №1 період роботи з 01.08.2020 по 30.04.2022 на Відокремленому підрозділі «Шахта «Лісова» Державного підприємства «Львіввугілля» та призначити пенсію по інвалідності, згідно із Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням вказаного періоду страхового стажу та пільгового страхового стажу за списком №1 з 21.06.2022.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржуваним рішенням органу Пенсійного фонду України відмовлено позивачу у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1. Рішення обгрунтовано тим, що за період з 01.08.2020 по 30.04.2022 Відокремлений підрозділ «Шахта «Лісова»» Державного підприємства «Львіввугілля» не сплатила страхових внесків (єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування), а відтак період роботи заявника з 01.08.2020 по 30.04.2022 не зараховується зокрема, до стажу роботи за Списком №1. Стаж роботи за Списком №1 складає 0років 9місяців 18днів, що є недостатнім для призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1. Проте, позивач зазначає, що працівник не повинен відповідати за неналежне виконання підприємством - страхувальником свого обов'язку щодо належної сплати страхових внесків, а отже, наявність заборгованості підприємства по страховим внескам не може бути підставою для не зарахування до страхового та пільгового стажу при призначенні пенсії періодів його роботи. Вважає такі дії відповідача незаконними та протиправними, що зумовило його звернення до суду з вказаним позовом.
Ухвалою від 25.07.2022 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомленням сторін та запропоновано відповідачу у п'ятнадцятиденний строк з дня отримання зазначеної ухвали, надати (надіслати) суду відзив на позов, а також всі письмові та електронні докази.
Представник Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області подав до суду відзив на позовну заяву, в якому проти позовних вимог заперечив. Відзив обґрунтований тим, що постановою Пенсійного Фонду України № 25-1 від 16.12.2020 внесено зміни до Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 25.11.2005 №22-1, якою передбачено застосування екстериторіального призначення та перерахунку пенсій. Після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу. На підставі вказаної постанови, за принципом екстериторіальності, документи ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком розглядалися, відповідно, рішення про відмову у перерахунку пенсії приймалось Головним управлінням Пенсійного фонду України у Вінницькій області, а не Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області. Вважає, що для правильного вирішення цієї справи та обрання ефективного способу захисту порушених прав необхідне залучити Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області до участі у цій справі в якості співвідповідача.
Ухвалою від 15.09.2022 залучено до участі у справі №380/10023/22 співвідповідача - Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області та встановлено 10-денний строк для надання відзиву на позов із поясненнями по суті заявлених вимог та доданням підтверджуючих документів.
Відповідно до ч.6 ст.48 КАС України після заміни сторони, залучення другого відповідача розгляд адміністративної справи починається спочатку.
Представник Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області подав до суду відзив на позовну заяву, в якому проти позовних вимог заперечив. Відзив обґрунтований тим, що згідно з поданими документами стаж роботи позивача за Списком № 1 складає 9місяців 18днів, що є недостатнім для призначення пенсії за віком на пільгових умовах та свідчить про правомірність оскарженого рішення.
Інших заяв по суті справи до суду не надходило.
Суд встановив таке.
ОСОБА_1 призначено пенсію по ІІ групі інвалідності внаслідок професійного захворювання з 07.06.2022 по 31.05.2023 відповідно до положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Причина інвалідності: травма, одержана в результаті нещасного випадку.
Вказана обставина підтверджується Випискою з акта огляду МСЕК до довідки серії 12 ААВ №609443 від 07.01.2022.
Згідно із записів у трудовій книжці ОСОБА_1 з 19.11.2018 по 25.11.2018 виконував гірничі роботи в шахті- професією, учень гірника підземного дільниці з видобутку вугілля, як працівник зайнятий повний робочий день на підземних роботах, що передбачено Списком 1 постанови Кабінету Міністрів України №461 від 24.06.2016. Код КП 7111,2 підстава: Класифікатор професій ДК 003-95 за період з 19.11.2018 по 25.11.2018 (00 р 00 м 06 дн).
За період з 22.12.2018 по 29.01.2019 виконував гірничі роботи в шахті з професією, учень гірника підземного дільниці з видобутку вугілля, як працівник зайнятий повний робочий день на підземних роботах, що передбачено Списком 1 постанови Кабінету Міністрів України №461 від 24.06.2016. Код КП 7111,2 підстава: Класифікатор професій ДК 003-95 за період з 22.12.2018 по 29.01.2019 (00 р 01м 08 дн).
За період з 04.02.2019 по 08.07.2019 виконував гірничі роботи в шахті за професією, гірника підземного дільниці з видобутку вугілля, як працівник зайняти повний робочий день на підземних роботах, що передбачено Списком 1 постанови Кабінету Міністрів України №461 від 24.06.2016. Код КП 7111,2 підстава: Класифікатор професій ДК 003-95 за період з 04.02.2019 по 08.07.2019 (00р 05 м 05 дн).
За період з 14.07.2020 по 27.07.2020 виконував гірничі роботи в шахті за професією, учень гірника підземного дільниці з видобутку вугілля, як працівник зайнятий повний робочий день на підземних роботах, що передбачено Списком 1 постанови Кабінету Міністрів України №461 від 24.06.2016. Код КП 7111,2 підстава: Класифікатор професій ДК 003-95 за період з 14.07.2020 по 27.07.2020 (00 р 00 м 14 дн).
За період з 28.07.2020 по 08.08.2021 виконував гірничі роботи в шахті за професією гірника підземного дільниці з видобутку вугілля, як працівник зайнятий повний робочий день на підземних роботах, що передбачено Списком 1 постанови Кабінету Міністрів України №461 від 24.06.2016. Код КП 7111.2 підстава: Класифікатор професій ДК 003-95 за період з 28.07.2020 по 08.08.2021 (01р 01м 01дн).
За період з 10.09.2021 по 18.10.2021 виконував гірничі роботи в шахті за професією гірника очисного забою підземного дільниці з видобутку вугілля, як працівник зайнятий повний робочий день на підземних роботах - практика, що передбачено Списком 1 постанови Кабінету Міністрів України №461 від 24.06.2016. Код КП 7111,2 підстава: Класифікатор професій ДК 003-95 за період з 10.09.2021 по 18.10.2021 (00 р 01 м 10 дн).
За період з 22.10.2021 по 30.11.2021 виконував гірничі роботи в шахті за професією гірника підземного дільниці з видобутку вугілля, як працівник зайнятий повний робочий день на підземних роботах - практика, що передбачено Списком 1 постанови Кабінету Міністрів України №461 від 24.06.2016. Код КП 7111,2 підстава: Класифікатор професій ДК 003-95 за період з 22.10.2021 по 30.11.2021 (00 р 01 м 09 дн).
За період з 01.12.2021 по 08.06.2022 виконував гірничі роботи в шахті за професією гірника очисного забою дільниці з видобутку вугілля, як працівник зайнятий повний робочий день на підземних роботах - практика, що передбачено Списком 1 постанови Кабінету Міністрів України №461 від 24.06.2016. Код КП 7.111,2 підстава: Класифікатор професій ДК 003-95 за період з 01.12.2021 по 08.06.2022 (00 р 06 м 08 дн).
08.06.2022 звільнений у зв'язку з виявленою невідповідністю працівника виконуваній роботі внаслідок стану здоров'я, п.2.ст. 40 КЗпП України з виплатою середньомісячного заробітку.
Страховий стаж позивача, становить 02 роки 05місяців 01днів.
У подальшому позивач звернувся до пенсійного органу із заявою встановленого зразка про призначення пенсії по інвалідності та пакетом документів.
На час звернення до пенсійного органу, ОСОБА_1 , досяг 27 річного віку.
За результатами розгляду заяви позивача, Відділом з питань призначення пенсій управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області прийнято рішення від 29.06.2022 №133950009570 про відмову у призначенні пенсії. У рішенні вказано: вік 27років; страховий стаж 00років 09 місяців 18днів. Результат розгляду документів, доданих до заяви:
- за доданими документами до страхового стажу не зараховано період роботи з 01.08.2020 по 30.04.2022, оскільки згідно «Індивідуальних відомостей про застраховану особу» Форми ОК-% позивача, за вказаний період відсутні відомості про сплату страхових внесків ВП «Шахта «Лісова» ДП «Львіввугілля».
Стаж за Списком 1 за професією учень гірника підземного, не зараховано з 19.11.2018 по 03.02.2019: з 14.07.2020 по 27.07.2020 згідно з довідкою про підтвердження трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній №23п/209 від 14.06.2022, оскільки дана професія не атестована;
-з 28.07.2020 по 08.08.2021; З 10.09.2021 ПО 18.10.2021; з 22.10.2021 по 30.04.2022, оскільки згідно «Індивідуальних відомостей про застраховану особу» Форми ОК-% позивача, за вказаний період відсутні відомості про сплату страхових внесків ВП «Шахта «Лісова» ДП «Львіввугілля».
Будь-яких інших підстав для відмови у призначенні пенсії у тексті оскарженого рішення пенсійний орган не виклав.
Після надання відмови - відповіді, електронна пенсійна справа, яка була отримана Головним управлінням Пенсійного фонду України у Вінницькій області для опрацювання, була передана засобами програмного забезпечення до органу, що призначає пенсію, за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання особи, тобто до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області.
Вважаючи вказане рішення протиправним, позивач звернувся з відповідним позовом до суду.
Зміст спірних правовідносин полягає в тому, що у зв'язку з неврахуванням відповідачем часу роботи до страхового стажу, відповідач порушив право позивача на належне пенсійне забезпечення.
Вирішуючи даний спір, суд виходив з таких мотивів та норм права.
Згідно з ст. 24 Конституції України громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.
Статтею 46 Конституції України проголошено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел визначає Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-ІV (далі - Закон №1058-ІV), який набрав законної сили з 01.01.2004.
Статтею 8 Закону №1058-IV передбачено, що право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають, зокрема, громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.
Згідно із ч. 1 ст.9 Закону №1058-IV відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Так, предметом позову у даній справі є відмова відповідача призначити позивачу пенсію по інвалідності ІІ групи загального захворювання відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Відповідно до ч.1 ст.30 Закону України №1058-IV пенсія по інвалідності призначається в разі настання інвалідності, що спричинила повну або часткову втрату працездатності за наявності страхового стажу, передбаченого ст. 32 цього Закону.
Залежно від ступеня втрати працездатності визначено три групи інвалідності.
Причина, група, час настання інвалідності, строк, на який встановлюється інвалідність, визначаються органом медико-соціальної експертизи згідно із законодавством.
Згідно ч.2 статті 30 Закону України № 1058-IV пенсія по інвалідності призначається незалежно від того, коли настала інвалідність: у період роботи, до влаштування на роботу чи після припинення роботи.
Відповідно до ч.1 статті 32 Закону України № 1058-IV особи, яким установлено інвалідність, мають право на пенсію по інвалідності, залежно від групи інвалідності, за наявності такого страхового стажу на час настання інвалідності або на день звернення за пенсією: для осіб з інвалідністю II та III груп:до досягнення особою 23 років включно - 1 рік; від 24 років до досягнення особою 26 років включно - 2 роки; від 27 років до досягнення особою 28 років включно - 3 роки; від 29 років до досягнення особою 31 року включно - 4 роки; від 32 років до досягнення особою 33 років включно - 5 років; від 34 років до досягнення особою 35 років включно - 6 років; від 36 років до досягнення особою 37 років включно - 7 років; від 38 років до досягнення особою 39 років включно - 8 років; від 40 років до досягнення особою 42 років включно - 9 років;від 43 років до досягнення особою 45 років включно - 10 років; від 46 років до досягнення особою 48 років включно - 11 років; від 49 років до досягнення особою 51 року включно - 12 років; від 52 років до досягнення особою 55 років включно - 13 років;від 56 років до досягнення особою 59 років включно - 14 років.
Особи, яким установлено інвалідність після досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, мають право на пенсію по інвалідності за наявності страхового стажу, зазначеного в абз. 1 ч.1 ст. 26 цього Закону.
Суд констатує, що вік позивача на момент звернення з заявою до органів пенсійного фонду не є спірним.
Відповідно до пункту 16 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону №1058-ІV до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.
Частиною 1 ст. 24 Закону №1058-ІУ визначено, що страховий стаж це період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Згідно з приписами ч.4 ст.24 Закону №1058-IV періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Як встановлено ст. 62 Закону №1788-ХІІ, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Положення Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» дії цього правила не змінюють та не скасовують.
Відповідно до ст.62 Закону №1788-ХІІ постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі - Порядок №637).
Пунктом 1 Порядку №637 визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Разом з тим, у разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків (пункт 2 Порядку №637).
Також відповідно до пункту 3 Порядку №637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди З відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи. За відсутності зазначених у цьому пункті документів для підтвердження трудового стажу приймаються членські квитки профспілок.
Аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка.
Проте якщо у трудовій книжці не зазначені відомості зазначені неповні чи неточні відомості про роботу працівника у певний період, то для підтвердження трудового стажу приймаються інші документи, на підставі яких можна дійти висновку, де і протягом якого періоду працював працівник. Ці документи можуть бути видані роботодавцем (його правонаступником), архівними установами, до яких передано документи з особового складу для зберігання. Якщо є можливість підтвердити трудовий стаж даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, то використовуються ці відомості.
Наведене узгоджується з правовими висновками, викладеними у постановах Верховного Суду від 11.09.2019 у справі №686/10117/16-а та Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 №520/15025/16-а, які суд враховує при вирішенні справи у відповідності до вимог ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України.
Крім того, відповідно до п.1 ст.24 Закону № 1058-IV страховий стаж - це період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування найманих працівників та інших осіб, які належать до кола осіб, що підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та зазначені у ст.11 Закону № 1058-IV, сплачуються їх роботодавцями та безпосередньо застрахованими особами.
Статтею 113 Закону №1058-IV передбачено, що держава створює умови для функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування і гарантує дотримання законодавства з метою захисту майнових та інших прав і законних інтересів осіб стосовно здійснення пенсійних виплат.
На підставі ч.1 ст.16 Закон № 1058-IV застрахована особа має право отримувати від страхувальника підтвердження про сплату страхових внесків, вимагати від страхувальників сплати внесків, у тому числі в судовомк порядку тощо.
З цим правом кореспондується обов'язок страхувальника нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески (п. 6 ч. 2 ст. 17 Закону № 1058-IV) незалежно від фінансового стану платника (ч. 12 ст. 20 Закону № 1058-IV).
Пунктом 1 ч. 2 ст. 6 Закону України від 08.07.2010 № 2464-IV «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (далі - Закон №2464-IV) встановлено, що платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.
Відповідно до ст. 4 Закону № 2464-IV платниками єдиного внеску є, зокрема, роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.
Відповідно до ст. 26 Закону № 2464-IV посадові особи платників єдиного внеску несуть адміністративну відповідальність, зокрема, за порушення порядку нарахування, обчислення і строків сплати єдиного внеску.
Вказане свідчить про те, що страхові внески є складовою умовою існування солідарної системи і підлягають обов'язковій сплаті, перерахунок пенсії провадиться з урахуванням часу, коли особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, та за який підприємством, де працює особа, (страхувальником) сплачені щомісячні страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Відповідальність за несплату страхових внесків несе підприємство-страхувальник, оскільки здійснює нарахування страхових внесків із заробітної плати застрахованої особи.
Такі висновки узгоджуються із правовою позицією, яка викладена Верховним Судом раніше, зокрема у постанові від 09.09.2019 у справі № 242/5448/16-а та у постанові від 23.03.2020 у справі №535/1031/16-а.
З матеріалів справи видно, що позивач в період з 19.11.2018 по 08.02.2022 виконував гірничі роботи підземні в шахті за професією гірника підземного дільниці з видобутку вугілля, що передбачено Списком №1, розділ 1, підрозділ 1, згідно Постанови КМ України №461 від 24.06.2016, на Державному підприємстві «Львіввугілля» відокремлений підрозділ «Шахта «Лісова», що підтверджується наданою ним копією довідки від 30.01.2020 року про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій та відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.
Підставою для незарахування оскарженого періоду до страхового (трудового) стажу позивача відповідач вказав відсутність сплати страхових внесків відокремленого підрозділу «Шахта «Лісова» Державного підприємства «Львіввугілля».
Внаслідок невиконання Державним підприємством «Львіввугілля» відокремлений підрозділ «Шахта «Лісова» обов'язку по сплаті внесків до Пенсійного фонду України позивач позбавлений соціальної захищеності та пенсійного стажу за час роботи на вказаному підприємстві з 01.08.2020 по 30.04.2022.
Беручи до уваги вище наведене, суд вважає, що позивач не може нести відповідальність у вигляді позбавлення права на включення періоду з 01.08.2020 по 30.04.2022 до страхового стажу за порушення, вчинене Державним підприємством «Львіввугілля» відокремлений підрозділ «Шахта «Лісова», оскільки згідно із Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» відповідальність за несплату страхових внесків несе підприємство-страхувальник.
Суд зазначає, що з урахуванням періоду роботи позивача з 01.08.2020 по 30.04.2022 у відокремленому підрозділі «Шахта «Лісова» Державного підприємства «Львіввугілля» стаж роботи позивача становить більше 3років.
Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку про протиправність дій відповідача щодо незарахування позивачу до страхового та пільгового (за списком №1) стажу періоду роботи у відокремленому підрозділі «Шахта «Лісова» Державного підприємства «Львіввугілля» з 01.10.2018 по 18.11.2019 та відмови у перерахунку пенсії з врахуванням вказаного стажу з 09.12.2019 по 30.04.2022 відповідно до ст.8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці».
З огляду на встановлені у справі фактичні обставини та досліджені докази, суд вважає, що при винесені рішення від 29.06.2022 за результатами розгляду заяви від 21.06.2022 Головним управлінням пенсійного фонду України у Вінницькій області, відповідач діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені законодавством, тобто, без урахування всіх обставин, відтак, наявні підстави для часткового задоволення позовних вимог.
Так, положеннями ст.13 (право на ефективний засіб юридичного захисту) Конвенції передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абз.10 п.9 Рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003р. № 3-рп/2003).
При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.
Відтак ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
Крім того, в рішеннях Європейського суду з прав людини склалася практика, яка підтверджує, що дискреційні повноваження не повинні використовуватися свавільно, а суд повинен контролювати рішення, прийняті на підставі реалізації дискреційних повноважень, максимально ефективно (див. рішення у справі «HasanandChaush v. Bulgaria», заява №.30985/96).
Отже, адміністративний суд, з урахуванням фактичних обставин, зобов'язаний здійснити ефективне відновлення порушених прав, а не лише констатувати факт наявності неправомірних дій. Для цього адміністративний суд наділений повноваженнями, зокрема, щодо зобов'язання відповідача вчинити певні дії, або ж прийняти рішення, і це прямо вбачається з п.4 ч.2 ст.245 КАС України.
З урахуванням наведеного, з метою ефективного та належного захисту порушеного права позивача за встановлених обставин, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та зобов'язати відповідача повторно розглянути заяву позивача щодо призначення пенсії по інвалідності та прийняти обґрунтоване рішення по суті заяви з урахуванням висновків, викладених у цьому судовому рішенні, вимог пенсійного законодавства України та повноважень органів Пенсійного фонду України.
З приводу щодо несплати єдиного соціального внеску суд зазначає, що податковим агентом є роботодавець і такий сплачує єдиний внесок, і за несплату єдиного соціального внеску не несе відповідальності працівник і це не може бути підставою відмови у зарахуванні періоду праці у шахті з 01.08.2020 по 30.04.2022 для призначення пенсії по інвалідності.
При цьому, суд наголошує, що відповідач при розгляді відповідної заяви позивача повинен врахувати висновки суду викладені у цьому рішенні.
Щодо вимоги позивача зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області зарахувати зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу та пільгового страхового стажу за списком №1 період роботи з 01.08.2020 по 30.04.2022 на Відокремленому підрозділі «Шахта «Лісова» Державного підприємства «Львіввугілля» та призначити пенсію по інвалідності, згідно із Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням вказаного періоду страхового стажу та пільгового страхового стажу за списком №1 з 21.06.2022, в даному випадку є передчасною, оскільки передує вимога про зарахування стажу роботи, що дає право на призначення пенсії по інвалідності.
У відповідності лиш після зарахування такого стажу до страхового виникає право на перерахунок.
Оцінюючи зібрані у справі докази в сукупності та мотиви суду щодо кожної з позовних вимог, суд дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити частково.
Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, а витрат, пов'язаних з розглядом справи не встановлено, питання про розподіл судових витрат у цій справі не вирішується.
Керуючись ст.ст. 242-246, 250, 257-262 КАС України, суд, -
адміністративний позов ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (місцезнаходження: 79016, м.Львів, вул.Митрополита Андрея, 10, код ЄДРПОУ 13814885), Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (місцезнаходження: 21100, Вінницька області, м.Вінниця, вул.Хмельницьке шосе, будинок 7, код ЄДРПОУ: 13322403) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії по інвалідності №133950009570 від 29.06.2022.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області повторно розглянути заяву за призначенням/перерахунком пенсії ОСОБА_1 від 21.06.2022 про призначення пенсії по інвалідності та прийняти обґрунтоване рішення по суті заяви з урахуванням висновків, викладених у цьому судовому рішенні, вимог пенсійного законодавства України та повноважень органів Пенсійного фонду України.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Судові витрати розподілу не підлягають.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду із врахуванням п.п15.5 п.5 розділу VII Перехідні положення КАС України протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя Лунь З.І.