Рішення від 19.10.2022 по справі 380/26122/21

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 жовтня 2022 року

справа №380/26122/21

провадження № П/380/26375/21

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Чаплик І.Д.,

секретар судового засідання Посмітюх К.Т.,

за участю:

представника позивача Пащинської А.І.,

представника відповідачів Кухар Н.М.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Львові в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Пашниця торг” до Головного управління Державної податкової служби у Львівській області про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання до вчинення дій -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю “Пашниця торг” (місцезнаходження: 79040, м. Львів, вул. Городоцька, 359 ЄДРПОУ 43842614) звернулось до суду з позовом до Головного управління ДПС України у Львівській області (місцезнаходження: 79003, Львівська область, м. Львів, вул. Стрийська, 35 код ЄДРПОУ ВП 43968090), в якому просить:

- визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення № 27354/13-01-07-01, № 27356/13-01-07-01 від 08.12.2021, прийняті на підставі акту перевірки від 16.11.2021 № 21635/13-01-07-02/43842614 “Про результати документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю „Пашниця Торг” (ЄДРПОУ 43842614) з питань дотримання податкового законодавства при декларуванні за серпень 2021 року від'ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету”;

- зобов'язати Головне управління ДПС у Львівській області внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування, заявленого ТОВ „Пашниця Торг” (ЄДРПОУ 43842614) за серпень 2021 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що факти встановлені податковим органом за результатами документальних позапланових виїзних перевірок, зафіксовані в акті перевірки від 16.11.2021, не відповідають фактичним обставинам справи. Господарські операції між позивачем та його контрагентами були реальними та підтверджуються первинними документами, долученими до матеріалів справи, які відповідають вимогам чинного законодавства. Позивач вважає, що має право на бюджетне відшкодування податку на додану вартість у зв'язку із здійсненням господарських операцій по купівлі зернових у своїх контрагентів на території України та продажу їх відповідно до зовнішньоекономічних контрактів, а висновки податкового органу про невірне формування від'ємного значення з податку на додану вартість, зокрема його завищення, є хибними. Тому відповідачем неправомірно встановлено відсутність права на отримання бюджетного відшкодування за серпень 2021 року та відсутність права на врахування його суми при наданні бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника податку в банку. З огляду на викладене оскаржувані податкові повідомлення-рішення вважає протиправними, тому просить їх скасувати. Також позивач для відновлення своїх порушених прав вважає доцільним зобов'язати відповідача внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування, заявленого позивачем за серпень 2021 року.

Ухвалою суду від 05.01.2022 позов залишено без руху та встановлено строк для усунення недоліків, зокрема, сплати судового збору.

Ухвалою суду від 11.02.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку загального провадження та призначено підготовче судове засідання на 02.03.2022.

02.03.2022 підготовче засідання відкладено на 30.03.2022 в зв'язку з неявкою сторін та введенням воєнного стану для надання можливості сторонам забезпечити явку уповноважених представників.

На виконання ухвали суду 04.03.2022 представник Головного управління ДПС у Львівській області подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог повністю. Відзив обґрунтований тим, що встановлені за результатами перевірки обставини, які свідчать про нереальність господарських операцій з придбання підприємством сільськогосподарських культур в ТзОВ “Табакко Райсінг”, ТзОВ «Зеленівка», ТзОВ «Сільськогосподарська Компанія «Арніка» та ТзОВ «Торговельна компанія «Альфа-Агро», не дають позивачу права на формування податкового кредиту з податку на додану вартість на підставі податкових накладних, отриманих від таких контрагентів. Зазначає, що формальна наявність договору, податкової накладної, видаткової накладної та товарне транспортних документів, за встановлених обставин, не є достатнім та беззаперечним документальним підтвердженням фактичного виконання договірних відносин, і не дає можливості дійти обґрунтованого й переконливого висновку про фактичне проведення господарських операцій. Первинні документи, зокрема податкові накладні, не можуть бути свідченням фактичного виконання операцій з поставки за наявності обставин, які виключають можливість такої поставки між суб'єктами.

Зокрема, зазначає, що у ТзОВ «Табакко Райсінг» протягом даного періоду відсутні задекларовані операції із придбання суміжних послуг, необхідних в процесі здійснення діяльності: зберігання зернових, транспортування зернових, послуги оренди складів, транспорту, ТзОВ «Зеленівка» декларує операції з придбання пшениці українського походження, врожаю 2020 року, кукурудза 2020 року,, залучивши по ланцюгу постачання ряд підприємств, у яких відсутнє фактичне придбання, у ТзОВ «Сільськогосподарська Компанія «Арніка» за липень 2021 року відсутні задекларовані операції із придбання суміжних послуг, необхідних в процесі здійснення діяльності, та умов для здійснення господарської діяльності в частині вирощування сільськогосподарської продукції, а у ланцюгу постачання ТзОВ «Торговельна компанія «Альфа-Агро» встановлено відсутність реального джерела походження товару, що унеможливлює його рух.

Вказує, що позивачем не надано доказів наявності у контрагентів трудових та матеріальних ресурсів, обладнання, інструменту для здійснення даних господарських операції та не надано пояснень як налагоджено господарські зв'язки між позивачем та його контрагентами, хто персонально брав у цьому участь. Сам факт наявності у позивача податкових, чи-то видаткових накладних, інших документів з посиланням на поставку товарів (послуг), виписаних від імені постачальника, не є безумовним доказом реальності господарських операцій з ним, якщо інші обставини свідчать про недостовірність інформації в цих документах.

30.03.2022 підготовче засідання відкладено на 27.04.2022 в зв'язку з неявкою сторін та клопотанням відповідача про неможливість забезпечити явку уповноваженого представника.

27.04.2022 підготовче засідання відкладено на 01.06.2022 в зв'язку з неявкою представника позивача та його клопотанням про неможливість забезпечити явку уповноваженого представника.

В судовому засіданні 01.06.2022 представник позивача подала відповідь на відзив, в якій зазначила про те, що жодною нормою законодавства України не передбачається обов'язку платників податків одержувачів товарів вимагати від контрагентів-постачальників будь-яких відомостей щодо повноти сплати ними податків за окремою операцією придбання товарів, відомостей щодо третіх осіб (постачальників у ланцюгу), перевіряти додержання чи порушення ними законодавчих приписів, а також наявність у цих контрагентів умов для належного здійснення господарської діяльності, оскільки податкове законодавство не ставить в залежність податковий облік певного платника податків від інших осіб, від фактичної сплати контрагентом податку до бюджету, а також від господарських та виробничих можливостей контрагента.

Зазначає, що відсутність у підприємства матеріальних та трудових ресурсів не виключає можливості реального виконання ним господарських операцій та не свідчить про одержання необґрунтованої податкової вигоди покупцем, оскільки залучення працівників є можливим за договорами цивільно-правового характеру, аутсорсингу та аутстафінгу (оренда персоналу). Основні та транспортні засоби можуть перебувати в постачальника на праві оренди або лізингу.

Вказує, що норми ПК України не ставлять у залежність право платника податків на податковий кредит від виконання податкового обов'язку іншими платниками - постачальниками товарів (послуг). Лише у разі встановлення в судовому процесі обставин, які свідчать, що платник податків був чи міг бути обізнаний щодо протиправної діяльності його контрагента, яка полягає в незаконній мінімізації податкових зобов'язань, зокрема у створенні штучних підстав для збільшення валових витрат та/чи податкового кредиту, або у разі коли платник податків діяв без належної обачності чи обережності при виборі контрагента, який не виконує податкового обов'язку, при встановлених обставинах, які не підтверджують реальність господарських операцій, отримана таким платником податків податкова вигода у вигляді права на податковий кредит є безпідставною.

Зауважує, що під час проведення господарських операцій платник податків може бути і необізнаним стосовно дійсного стану правосуб'єктності своїх контрагентів і реально отримати від них товар (послуги), незважаючи на те, що контрагенти можливо і мають наміри щодо порушення податкового законодавства.

В підтвердження реальності спірних операцій покликається на супутні договірні відносини ТОВ «Пашниця торг» з іншими господарськими суб'єктами та контракти з іноземними суб'єктами господарювання з метою отримання тих чи інших послуг, в тому числі декларування вантажів зернових культур, експедиційних послуг, пов'язаних з організацією перевезень вантажів, а також первинні документи, які підтверджують ці правовідносини.

Представник Головного управління ДПС у Львівській області в судовому засіданні 01.06.2022 подала пояснення по справі, в яких просить в задоволенні позовних вимог відмовити та наводить обгрунтування щодо вимоги про зобов'язання внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування, як передчасної з огляду на відсутність у податкового органу підстав вносити такі дані за наявності чинних оскаржуваних рішень та обов'язок їх здійснити на підставі рішення суду про їх скасування.

01.06.2022 оголошено перерву в підготовчому засіданні до 22.06.2022 для надання можливості ознайомитися з долученими поясненнями та додатковими доказами до справи.

17.06.2022 на адресу суду надійшли додаткові пояснення від представника Головного управління ДПС у Львівській області, в яких зазначає, що на нереальність господарських операцій між ТзОВ «Пашниця торг» та ТзОВ «Табакко Райсінг», ТзОВ «Зеленівка», ТзОВ «Сільськогосподарська Компанія «Арніка», ТзОВ «Торговельна компанія «Альфа Агро» вказують численні прямі та непрямі доказі зібрані перевіряючими в ході проведення перевірки позивача, які в сукупному взаємозв'язку підтверджують їх удаваність та виключну спрямованість на отримання податкової вигоди. Зазначає, що встановлені за результатами перевірок контрагентів даних про недоведеність товарності операцій по ланцюгу постачання та факту придбання безпосередніми контрагентами позивача зерна, його транспортування, складського зберігання, має оцінюватись як доказ безтоварності поставки між позивачем та постачальником.

22.06.2022 суд оголосив перерву в підготовчому засіданні до 25.07.2022 для надання відповідачем доказів проведення перевірки контрагентів позивача щодо реальності спірних господарських операцій.

В підготовчому засіданні 25.07.2022 представником позивача подано додаткові пояснення, в яких зазначає про те, що на підтвердження реальності господарських операцій позивачем було надано до перевірки первині документи щодо залучення до транспортування сторонніх організацій (транспортно-експедиційні, логістичні компанії тощо) щодо митного оформлення декларацій по поставці сільськогосподарської продукції на експорт, забезпечують доставку вантажу у зону митного контролю для митного оформлення, здійснюючи відвантаження та відправлення вантажу з оформленням вантажних та супровідних документів та надання супутніх послуг зі зберігання, очищення, навантаження, проведення лабораторних аналізів товару на експорт. Вказує, що ТзОВ «Пашниця торг» було укладено контракти з іноземним суб'єктом господарювання разом з специфікаціями. Вважає, що позивачем були належним чином виконані усі вимоги вищезазначених міжнародних контрактів, про що свідчать ряд документів, в тому числі відповідні інвойси.

25.07.2022 суд ухвалою, винесеною без виходу до нарадчої кімнати, закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду на 22.08.2022.

22.08.2022 суд оголосив перерву до 14.09.2022.

14.09.2022 суд оголосив перерву до 10.10.2022.

10.10.2022 розгляд справи не відбувся в зв'язку з тривалою повітряною тривогою та відсутністю електроенергії в суді, довідкою справу призначено на 19.10.2022.

В судовому засіданні 19.10.2022 представником Головного управління ДПС у Львівській області заявлено клопотання про витребування доказів у Державного підприємства Держреєстри України, а саме інформацію про обсяги декларування.

Суд протокольною ухвалою від 19.10.2022 залишив без розгляду заявлене клопотання на підставі частини другої статті 204 КАС України, оскільки позивачем не обгрунтовано поважності причин неподання такого клопотання в підготовчому провадженні.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві, у відповіді на відзив та додаткових поясненнях.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву та додаткових поясненнях.

Суд всебічно і повно з'ясував всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінив докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті та встановив наступне.

ТзОВ “Пашниця Торг” (далі - позивач) зареєстроване як юридична особа 28.09.2020, ідентифікаційний код юридичної особи 43842614, основний вид діяльності за КВЕД: 46.21 Оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин.

Головним управлінням ДПС у Львівській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питань дотримання податкового законодавства при декларуванні за серпень 2021 року від'ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету, про що складено акт перевірки від 16.11.2021 № 21635/13-01-07-02/43842614 “Про результати документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю „Пашниця Торг” (ЄДРПОУ 43842614) з питань дотримання податкового законодавства при декларуванні за серпень 2021 року від'ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету” (т.1 а.с.8-77).

У вказаному акті зафіксовано, що наведена у цьому акті податкова інформація, яка наявна в інформаційних базах ДПС та зібрана в рамках організації і проведення даної перевірки, у тому числі представлена платником податків, та результати її опрацювання є відповідно до п.п. 19№.1.46 п. 19№.1 ст. 19№, п. 74.3 ст. 74 і п.п. 83.1.2 п. 83.1 ст. 83 Податкового кодексу України підставою для зазначених нижче висновків.

Перевіркою дотримання податкового законодавства при декларуванні за серпень 2021 року у Декларації з податку на додану вартість від'ємного значення з ПДВ, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету встановлено порушення платником податків:

- п.200.1, п.200.4, ст 200, п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, оскільки ним завищено суму податку на додану вартість, яка підлягає бюджетному відшкодуванню на суму 15 619 993 грн.;

-п. 200.1, п. 200.4, ст. 200; п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, оскільки ним завищено від'ємне значення з податку на додану вартість, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на суму 17 376 747 грн. (т.1, а.с.77).

На підставі акта перевірки 16.11.2021 № 21635/13-01-07-02/43842614 у зв'язку з виявленими порушеннями контролюючим органом прийнято податкові повідомлення-рішення:

- № 27354/13-01-07-01 від 08.12.2021, яким встановлено порушення п.200.1, п.200.4, ст 200, п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, та зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на суму завищення від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду за серпень 2021 року у сумі 17 376 747 грн. (т.1, а.с.78-79/;

- № 27356/13-01-07-01 від 08.12.2021, яким встановлено порушення п.200.1, п.200.4, ст 200, п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.123 ст.123 Податкового кодексу України відповідно до якого завищено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, задекларовану на рахунок платника у банку у розмірі 15 619 993 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції (штраф) у розмірі 3 904 998 грн. (т.1, а.с.80-83).

Оскільки позивач вважає вказані податкові повідомлення-рішення безпідставними, протиправними та такими, що порушують його права, які можуть бути відновлені шляхом їх скасування, а також у тому числі шляхом внесення до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість даних щодо відповідних узгоджених сум бюджетного відшкодування, заявленого позивачем за серпень 2021 року, звернувся до суду із цим позовом.

Суд при вирішенні спору по суті виходить з такого.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, які виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, у тому числі податку на прибуток та податку на додану вартість, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, врегульовані Податковим кодексом України (далі - ПК України).

Порядок визначення суми ПДВ, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків встановлюються ст. 200 ПК України.

Згідно з п. 200.1 ст. 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

Для перерахування податку до бюджету центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, надсилає центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, реєстр платників, в якому зазначаються назва платника, податковий номер та індивідуальний податковий номер платника, звітний період та сума податку, що підлягає перерахуванню до бюджету. На підставі такого реєстру центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, не пізніше останнього дня строку, встановленого цим Кодексом для самостійної сплати податкових зобов'язань, перераховує суми податку до бюджету (п. 200.2 ст. 200 ПК України).

Пунктом 200.4 ст. 200 ПК України встановлено, що при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума: а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу; б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації; в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу (підпункт 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України).

За приписами п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (п. 198.6 ст. 198 ПК України).

Вимоги до підтвердження даних, визначених у податковій звітності, встановлені ст. 44 ПК України.

Згідно з п. 44.1 цієї статті для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон України від 16.07.1999 №996-ХIV “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” (далі Закон №996-ХIV).

Відповідно до ст. 1 цього Закону №996-ХIV первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Аналіз цієї норми дає підстави вважати, що первинний документ згідно з цим визначенням містить дві обов'язкові ознаки: він має містити відомості про господарську операцію і підтверджувати її реальне (фактичне) здійснення.

Підпунктом 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 ПК України визначено, що господарська діяльність - це діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно зі ст. 1 Закону №996-ХIV господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона має спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Здійснення господарської операції і власне її результат підлягають відображенню в бухгалтерському обліку.

За змістом ч.ч. 1, 2 ст. 9 Закону №996-ХIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до п.п. 201.6, 201.8, 201.10 ст. 201 ПК України, податкова накладна є податковим документом і підставою для нарахування сум податку, що відноситься до податкового кредиту. Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку.

Таким чином, в разі видачі покупцю контрагентом, який зареєстрований як платник ПДВ, податкових накладних з усіма необхідними реквізитами, визначеним законом, такий покупець має право на включення цього податку до складу податкового кредиту за звітній податковий період.

Отже, визначальним фактором для формування податкового кредиту платником податку на додану вартість є відповідність податкової накладної порядку її заповнення та подальше використання придбаних товарів (основних фондів) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Доцільно зауважити, що якщо господарська операція фактично не відбулася, то первинні документи, складені платником податку та його контрагентом на підтвердження такої операції, не відповідають дійсності, та свідчать про відсутність у сторін волевиявлення щодо реального здійснення господарської операції.

Таким чином, аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.

Отже, наслідки для податкового обліку створює фактичний рух активів за результатами здійснення господарських операцій, що є обов'язковою умовою для формування податкового кредиту, і вказана обставина є визначальною для дослідження судами під час вирішення цієї справи.

Необґрунтована ж податкова вигода характеризується відсутністю фактичного виконання господарських операцій, здійсненням операцій без ділової мети та обліком операцій безвідносно до їх реального економічного змісту, узгодженістю дій покупця та постачальника для штучного створення умов для бюджетного відшкодування.

Доводи контролюючого органу про отримання платником необґрунтованої податкової вигоди мають ґрунтуватись на сукупності доказів, що безспірно підтверджують існування обставин, які виключають право платника, зокрема, на формування податкового кредиту.

Документи та інші дані, що спростовують реальність здійснення господарської операції, яка відображена в податковому обліку, повинні оцінюватися з урахуванням специфіки кожної господарської операції - умов залучення підрядної установи, змісту робіт, що замовляються, доцільність залучення контрагента та можливість ним виконати замовлені послуги.

З метою дослідження фактичного виконання господарських операцій необхідно аналізувати умови договорів позивача з контрагентом, а також досліджувати всі первинні бухгалтерські документи.

Так, про відсутність фактичного характеру відповідних операцій можуть свідчити підтверджені доказами доводи податкового органу, зокрема, про наявність таких обставин: неможливість здійснення платником податку зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності, відсутність у платника податку необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних засобів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов'язані з виникненням права на податковий кредит або бюджетне відшкодування, якщо для даного виду діяльності також потрібне здійснення і облік інших господарських операцій, здійснення операцій з товарно-матеріальними цінностями, які не вироблялися або не могли бути вироблені в обсязі, зазначеному платником податку в документах обліку.

Вказана позиція суду відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постановах від 31.03.2020 у справі №820/7521/15, від 18.09.2020 у справі №816/2211/18, від 28.04.2021 у справі №160/1283/19.

В акті перевірки від 16.11.2021 (декларування від'ємного значення з ПДВ, у тому числі заявленого до відшкодування за серпень 2021 року) зафіксовано, що визначення та врахування при розрахунку показника рядка 19 Декларації суми податкового кредиту в частині сум ПДВ, які беруть участь у бюджетному відшкодуванні ПДВ по декларації з ПДВ за серпень 2021 року (рядок 17 (колонка Б) Декларації) встановлено її завищення за серпень 2021 року в сумі 33 064 167 грн., що призвело до завищення на цю ж суму показника рядка 19 Декларації.

Податковий орган вважає, що позивачем завищено на 8 062 634 грн. показник у рядку 10.3 (колонка Б) Декларації внаслідок врахування всупереч п.п. ,,а» п. 198.1 ст. 198, абзацам першому - третьому п. 198.2, абзацам першому - другому п. 198.3 і абзацу третьому п. 198.6 ст. 198 Кодексу при його визначенні нереальних операції з придбання товару у ТОВ ,,ЗЕЛЕНІВКА”, ТОВ ,,АРНІКА” ТзОВ ,,Табакко Райсінг”, ТОВ ,,Альфа агро”.

Оскільки завищено на 24 934 106 грн. показник у рядку 16.1 (колонка Б) внаслідок врахування всупереч п.п. ,,а» п. 198.1 ст. 198, абзацам першому - третьому п. 198.2, абзацам першому - другому п. 198.3 і абзацу третьому п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу у показниках рядків 10.1 і 17 (колонка Б) податкових декларацій з ПДВ нереальних операцій з придбання товару у ТзОВ ,,Табакко Райсінг”, ТОВ ,,ЗЕЛЕНІВКА” за : - листопад 2020 року - 3 625 290 грн. (акт від 12.02.2021 за № 2309/13-01-07-03/43842614 - встановлено завищення податкового кредиту в сумі 3 625 290 грн., ППР форми ,.В4” № 0038260703), - квітень 2021 року - 4 025 290 грн. (акт від 14.07.2021 за № 144884/13-01-07-02/43842614 - встановлено завищення від'ємного значення в сумі 4 025 290 грн., ППР форми ,.В4” № 18908/13-01-07-02); - квітень 2021 року - 9 071 492 грн. (акт від 14.07.2021 за № 144884/13-01-07-02/43842614 - встановлено упередження відшкодування ПДВ в сумі 9 071 492 грн., ППР форми ,.В1” № 18904/13-01-07-02).

Відповідно до Розрахунку бюджетного відшкодування (Д3 Декларації) за серпень 2021, сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню сформовано за рахунок операції з: ТОВ «Табакко райсінг» за грудень 2020 року; ТОВ «Зеленівка» за квітень і травень 2021 року; ТОВ «СК «Арінка» за липень 2021 року.

Причиною виникнення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту є: придбання зерна кукурудзи, пшениці, ячменю українського походження, врожаю 2020-2021 р., послуги митного оформлення декларацій на експорт, послуги оформлення аркуша митної декларації та здійснення експортних операцій, а для фірм RISOIL EUROPE LTD (ОБ'ЄДНАНI АРАБСЬКI ЕМIРАТИ), OLAM INTERNATIONAL LIMITED (Сінгапур), AGRO BORD EOOD (Болгарія) що становить 100 % від загального обсягу реалізації.

Податковий орган вбачає порушення податкового законодавства ТзОВ «Пашниця торг» у тому, що в охоплених перевіркою звітних періодах ТзОВ ,,Пашниця Торг” оформляло взаємовідносини із ризиковими контрагентами, відображення яких у бухгалтерському і податковому обліку вплинуло на визначення у Декларації від'ємного значення з ПДВ.

Отже, відповідно до обставин справи між сторонами виник спір щодо правомірності прийняття податкових повідомлень-рішень № 27354/13-01-07-01, № 27356/13-01-07-01 від 08.12.2021, на підставі висновку податкового органу щодо нереальності господарських операцій позивача з ТОВ «Табакко райсінг», ТОВ «Зеленівка»; ТОВ «СК «Арінка», ТОВ ,,Альфа агро”.

Перевіряючи реальність господарських операцій позивача з наведеними вище контрагентами на підставі допустимих і належних доказів та правомірність формування витрат за цими операціями, суд зазначає наступне.

Щодо господарських операцій між позивачем та його контрагентом ТОВ “Табакко райсінг”(43167840).

Відповідно до укладених договорів поставки продукції № ВПЯ 28/10/20-ПТ від 28 жовтня 2020 року та № ВПП 28/10/20-ПТ від 28 жовтня 2020 року (т.1 а.с.121-131,т.12 а.с.55-58, ) ТОВ «Табакко райсінг» (Постачальник) поставляє (продає) у власність Покупцеві, а ТОВ «Пашниця торг» (Покупець) приймає (придбає) та оплачує на умовах і протягом дії цього Договору продукцію, з якісними показниками, вказаними в Додатку до цього договору (надалі - Товар та/або Продукція). Асортимент, номенклатура, кількість, якість, ціна, умови та строки поставки Товару» місце прийому - передачі, строки оплати Товару узгоджуються сторонами шляхом вказування їх у Додатках на окремі партії Товару, які поставляються згідно цього Договору та становлять його невід'ємну частину. Асортимент, номенклатура, кількість, якість, ціна, умови та строки поставки товару, місце прийому-передачі, строки оплату товару узгоджується сторонами шляхом вказування їх у Додатках на окремі партії товару, які поставляються згідно цього договору та становлять його невід'ємну частину.

Відповідно до п. 3.4 вказаного Договору поставки факт здійснення поставки засвідчується Видатковими накладними на партію товару, що підписуються Сторонами та є невід'ємною частиною цього Договору.

До Договору були підписані додатки (т.1 а.с. 132-146, 156-159, т.12 а.с.59-60), якими і були узгоджені, кількість, якісні характеристики, вартість товару. Додатками до договорів передбачено, що товар має бути нормальної товарної якості, в здоровому стані, без самозігрівання та теплового пошкодження при сушінні, мати нормальний запах та колір, притаманний здоровому зерну, без сторонніх запахів (затхлого пліснявого, солодового, кислого або солодкого). Товар має бути вільним від карантинних та санітарних об'єктів, отруйних або шкідливих речовин, пестицидів та залишків фуміганту. Зараження живими комахами не допускається.

Постачальник постачає товар партіями на умовах СРТ та/або DAР та/або DAT - м. Миколаїв ТОВ МСП ,,Ніка Трейд” та/або ДП Миколаївський морський порт, та/або ТОВ ,,Компанія Євровнєшторг” та/або ТОВ ,,ЄВТ Грейн” (базис поставки відповідно до Інкотермс 2010).

Датою поставки товару вважається дата прийняття Товару в пункті призначення та підписання Сторонами Акту прийому-передачі Товару (партії Товару).

На виконання договору поставки продукції від 28.10.2020 № ВПП 28/10/20-ПТ та від 28.10.2020 № ВПЯ 28/10/20-ПТ та додатків до даних договорів ТзОВ ,,Табакко Райсінг” (43167840) за період травень 2021 - липень 2021 року виписано податкові накладні,

Приписами розділу 2 вище зазначених Договорів поставки продукції сторонами було узгоджено, що оплата вартості поставленої продукції проводиться Покупцем самостійно, безготівковою в національній валюті України шляхом банківського переказу грошових коштів на банківський рахунок постачальника. Сторони можуть в будь-який момент дії цього Договору узгодити іншу форму проведення розрахунків, що оформляється Додатковою угодою до Договору. Оплата вартості товару проводиться покупцем по кожній окремій партії товару визначається умовами відповідних Додатків, при цьому строк оплати починає свій відлік від дати поставки товару, якщо інше не передбачено Додатком до цього Договору. У випадку порушення постачальником строків реєстрації податкових накладних, розрахунків коригування до податкових накладних, покупець має право без застосування до нього санкцій, інших грошових стягнень чи вимог відшкодування збитків, в односторонньому порядку відтермінувати здійснення розрахунків за фактично поставлений (переданий у власність) покупцю товар на відповідний строк прострочення виконання зазначених зобов'язань постачальника щодо такого товару. Загальна сума цього Договору сторонами не обмежується і визначається на підставі фактично поставленого товару протягом дії цього Договору та узгодженої на нього ціни відповідно до Додатків до цього Договору.

Підтвердженням належного проведення розрахунків між сторонами: ТОВ «Пашниця торг» та ТОВ «Табакко райсінг» є платіжні доручення, з яких вбачається які суми коштів за отриманий товар (зернові культури) відповідно до умов вище описаних Договорів поставки продукції були перераховані покупцем ТОВ «Пашниця торг» на рахунок постачальника ТОВ «Табакко райсінг»: № 1 від 03.03.2021 та № 2 від 09.03.2021 (т.2, а.с.1-2).

Строк поставки Товару визначається в кожному Додатку окремо, про що вказувалося вище. Право власності на Товар переходить від Постачальника до Покупця в момент підписання обома Сторонами видаткової накладної на Товар (т.1 а.с.147-155, 160-249).

Факт транспортування продукції засвідчується товарно - транспортними накладними (т.5, а.с.1-119).

Щодо господарських операцій між позивачем та його контрагентом ТОВ ,,Зеленівка” (43826765).

Між ТОВ «Пашниця торг» (Покупець) та ТОВ «Зеленівка» (Постачальник) було укладено договори поставки продукції № ВПП 30/03/21-ЗП від 30 березня 2021 року та № ВПК 30/03/21-ЗП від 30 березня 2021 року (т.2 а.с.3-27, т.7, а.с.234-250, т.8, а.с.1-10).

За умовами вказаних договорів Постачальник поставляє (продає) у власність Покупцеві, а Покупець приймає (придбає) та оплачує на умовах і протягом дії цього Договору продукцію, з якісними показниками, вказаними в Додатку до цього договору (надалі - Товар та/або Продукція). Асортимент, номенклатура, кількість, якість, ціна, умови та строки поставки Товару» місце прийому - передачі, строки оплати Товару узгоджуються сторонами шляхом вказування їх у Додатках на окремі партії Товару, які поставляються згідно цього Договору та становлять його невід'ємну частину.

Приписами розділу 2 Договорів поставки продукції сторонами було узгоджено, що оплата вартості поставленої продукції проводиться Покупцем самостійно, безготівковою в національній валюті України шляхом банківського переказу грошових коштів на банківський рахунок постачальника. Сторони можуть в будь-який момент дії цього Договору узгодити іншу форму проведення розрахунків, що оформляється Додатковою угодою до Договору. Оплата вартості товару проводиться покупцем по кожній окремій партії товару визначається умовами відповідних Додатків, при цьому строк оплати починає свій відлік від дати поставки товару, якщо інше не передбачено Додатком до цього Договору. У випадку порушення постачальником строків реєстрації податкових накладних, розрахунків коригування до податкових накладних, покупець має право без застосування до нього санкцій, інших грошових стягнень чи вимог відшкодування збитків, в односторонньому порядку відтермінувати здійснення розрахунків за фактично поставлений (переданий у власність) покупцю товар на відповідний строк прострочення виконання зазначених зобов'язань постачальника щодо такого товару. Загальна сума цього Договору сторонами не обмежується і визначається на підставі фактично поставленого товару протягом дії цього Договору та узгодженої на нього ціни відповідно до Додатків до цього Договору.

Підтвердженням належного проведення розрахунків між сторонами: ТОВ «Пашниця торг» та ТОВ «Зеленівка» є платіжні доручення, з яких вбачається, які суми коштів за отриманий товар (зернові культури) відповідно до умов вище описаних Договорів поставки продукції були перераховані покупцем ТОВ «Пашниця торг» на рахунок постачальника ТОВ «Зеленівка»: № 4 від 01.04.2021; № 7 від 01.04.2021; № 44 від 21.05.2021; № 45 від 21.05.2021; № 28 від 28.05.2021; № 29 від 28.05.2021; № 47 від 02.06.2021; № 34 від 18.06.2021; № 62 від 28.07.2021; № 63 від 28.07.2021 (т.2 а.с.145-154, т.10 а.с.35-40, 43-46).

Строк поставки Товару визначається в кожному Додатку окремо. Право власності на Товар переходить від Постачальника до Покупця в момент підписання обома Сторонами видаткової накладної на Товар. Видаткові накладні підписані правомочними особами та скріплені належним чином печатками Сторін (т.2 а.с.28-144, т.9 а.с.172-250, т.10 а.с.1-34).

ТОВ «Зеленівка» на адресу ТзОВ „Пашниця Торг” виписано (оформлено) податкові накладні на поставку товарів (т.8 а.с.11-250, т.9 а.с.1-171) Усі накладні зареєстровано у ЄРПН.

Факт транспортування продукції засвідчується товарно - транспортними накладними (т.10, а.с.47-250, т.11 а.с.1-105).

Щодо господарських операцій між позивачем та його контрагентом ТзОВ ,,Сільськогосподарська Компанія ,,Арніка” (ЄДРПОУ-42240751).

Між ТзОВ „Пашниця Торг” («Покупець») та ТзОВ ,,Сільськогосподарська Компанія ,,Арніка” (ЄДРПОУ-42240751) («Постачальник») укладено договір поставки продукції за №ВПЯ 01/06/21-ПТА від 01 червня 2021 року (т.2 а.с.155-167, т.5, а.с.142-145), відповідно до якого Постачальник поставляє (продає) у власність Покупцеві, а Покупець приймає (придбає) та оплачує на умовах і протягом дії цього Договору продукцію, з якісними показниками, вказаними в Додатку до цього договору (надалі - Товар та/або Продукція). Асортимент, номенклатура, кількість, якість, ціна, умови та строки поставки Товару» місце прийому - передачі, строки оплати Товару узгоджуються сторонами шляхом вказування їх у Додатках на окремі партії Товару, які поставляються згідно цього Договору та становлять його невід'ємну частину.

Згідно додатку до Договору передбачено, що товар має бути нормальної товарної якості, в здоровому стані, без самозігрівання та теплового пошкодження при сушінні, мати нормальний запах та колір, притаманний здоровому зерну, без сторонніх запахів (затхлого пліснявого, солодового, кислого або солодкого). Товар має бути вільним від карантинних та санітарних об'єктів, отруйних або шкідливих речовин, пестицидів та залишків фуміганту. Зараження живими комахами не допускається.

Якісні показники:- Сміттєва домішка не більше 2%; - Вологість не більше 14%; - Биті зерна не більше 5%; - Пошкоджені зерна не більше 5%. Інші показники - відповідно до ДСТУ 4525:2006, дійсного на момент здійснення аналізу. Методи аналізу якості - відповідно до ДСТУ 4525:2006 дійсного на момент аналізу. Товар має відповідати вимогам медикобіологічних, фіто-санітарних та ветеринарних норм якості.

Пунктом 4 даного додатку до Договору передбачено, що Постачальник постачає Товар партіями на умовах СРТ - ТОВ МСП «Ніка-Тера» та/або ТОВ «ЄВТ» та/або ТОВ «Компанія «Євровнешторг» та/або ТОВ ,,Тіс -Зерно” та/або ТОВ «ТІС Міндобрива» (базис поставки відповідно до Інкотермс 2010). У випадку розбіжностей умов цього Договору з правилами «Інкотермс-2010» пріоритет мають умови Договору. Спосіб перевезення - насипом.

Пунктом 5 даного додатку до Договору передбачено, що датою поставки товару вважається дата прийняття Товару в пункті призначення та підписання Сторонами Акту прийому-передачі Товару (партії Товару).

ФГ ТзОВ ,,Сільськогосподарська Компанія ,,Арніка” в липні 2021 року на адресу ТзОВ „Пашниця Торг” виписано (оформлено) податкові накладні на поставку товарів (т.5, а.с.146-204) Усі накладні зареєстровано у ЄРПН.

Факт поставки товару засвідчується видатковими накладними, належним чином підписаними та скріпленими печатками Сторін.(т.2 а.с.163-182, т.5, а.с.227-250, т.6, а.с.1-250, т.7 а.с.1-233).

Підтвердженням оплати за Товар між Сторонами є платіжні доручення: № 66 від 17.08.2021; № 67 від 17.08.2021 (т.2 а.с.183-184, т.5, а.с.225-226).

Щодо господарських операцій між позивачем та його контрагентом ТОВ "ТОРГОВЕЛЬНА КОМПАНІЯ "АЛЬФА-АГРО" (43535402).

Між ТзОВ ,,Пашниця Торг” («Покупець») та ТОВ "ТОРГОВЕЛЬНА КОМПАНІЯ "АЛЬФА-АГРО" (43535402) як «Постачальник» було укладено договір поставки продукції № ВПП 01/06/21-ПТA від 01 червня 2021 року(т.2 а.с.185-192, т.5, а.с.120-123), відповідно до якого Постачальник поставляє (продає) у власність Покупцеві, а Покупець приймає (придбає) та оплачує на умовах і протягом дії цього Договору продукцію, з якісними показниками, вказаними в Додатку до цього договору (надалі - Товар та/або Продукція). Асортимент, номенклатура, кількість, якість, ціна, умови та строки поставки Товару» місце прийому - передачі, строки оплати Товару узгоджуються сторонами шляхом вказування їх у Додатках на окремі партії Товару, які поставляються згідно цього Договору та становлять його невід'ємну частину.

Постачальник здійснює поставку Товару окремими партіями в строки, вказані в Додатках до Договору.

Право власності на Товар переходить від Постачальника до Покупця з моменту поставки Товару або його частини останньому. З моменту переходу права власності на Товар всі ризики її загибелі, втрати, пошкодження, хімічного впливу тощо переходять від Постачальника до Покупця. Факт здійснення поставки засвідчується видатковими накладними (т.2 а.с.193-194) на партію товару, що підписуються Сторонами та є невід'ємною частиною цього Договору.

ТОВ "ТОРГОВЕЛЬНА КОМПАНІЯ "АЛЬФА-АГРО" в липні 2021 року на адресу ТзОВ „Пашниця Торг” виписано (оформлено) податкові накладні на поставку товарів (т.5, а.с.124-125). Усі накладні зареєстровано у ЄРПН.

Факт транспортування продукції засвідчується товарно - транспортними накладними (т.5, а.с.126-141).

Проаналізувавши вищевказані договори між позивачем та його контрагентами суд констатує, що умови зазначених договорів ідентичні і передбачають, що постачальник поставляє (продає) у власність покупцеві, а покупець приймає (придбає) та оплачує на умовах і протягом дії цього договору продукцію, з якісними показниками, вказаними в додатку до цього договору. Асортимент, номенклатура, кількість, якість, ціна, умови та строки поставки товару, місце прийому-передачі, строки оплати товару узгоджуються сторонами шляхом вказування їх у додатках на окремі партії товару, які поставляються згідно договору та є його невід'ємною частиною.

В ціну товару включено всі податки і збори, передбачені чинним законодавством України, в тому числі податок на додану вартість, вартість транспортування продукції до місця її передачі, а також інші витрати, якщо інше не передбачено додатком до договору. Ціна на товар встановлюється в національній валюті України і визначається у додатках до договору. Оплата вартості поставленої продукції проводиться покупцем самостійно, безготівково в національній валюті України шляхом безготівкового переказу коштів на банківський рахунок постачальника.

Факт здійснення поставки засвідчується видатковими накладними на партію товару, що виписуються сторонами і є невід'ємною частиною договору. Разом з товаром постачальник передає покупцю належним чином оформлену товарну (видаткову) накладну та товарно-транспортну накладну та/або залізничну накладну.

Як видно з акту перевірки від 16.11.2021 податкові і видаткові накладні зафіксовані в акті перевірки, їх наявність не оспорюється відповідачем.

Щодо вказаного в акті перевірки факту про відсутність видаткових накладних на 266 тон, то позивач такі долучив до матеріалів справи ВН № 1290 від 13.05.2021, ВН № 1338 від 24.05.2021, ВН 1366 від 27.05.2021.

Відповідно до умов вищевказаних договорів, право власності на товар переходить від постачальника до покупця з моменту поставки товару або його частини останньому. Факт здійснення поставки засвідчується видатковими накладними на партію товару, які підписуються сторонами та є невід'ємною частиною цього Договору.

Суд звертає увагу податкового органу, що оскільки видаткова накладна використовується для обліку товарно-матеріальних цінностей та є документом первинного обліку відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” від 16.07.1990 № 996-XIV, то на виконання приписів закону та договірних домовленостей між сторонами щодо поставки товару, що зафіксовані в договорах поставки, були складені видаткові накладні.

Щодо вказаних в акті перевірки фактів про те, що у наданих для перевірки видаткових накладних на придбання товару від ТзОВ ,,Табако Райсінг” відсутні такі обов'язкові реквізити, які повинні мати первинні документи: відповідні підписи матеріально-відповідальної особи, що здійснювала приймання товару на склад, не зазначено номера та дати довіреності на отримання ТМЦ, що відповідно не дозволяє ідентифікувати осіб, які причетні до здійснення господарської операції з придбання товару (пшениці та ячменю), суд зазначає наступне.

Недоліки оформлення первинних документів по операціях позивача з ТзОВ “Табако Райсінг” не є самостійною підставою для висновків про безпідставність включення до податкового кредиту ПДВ з вартості придбаного у цього контрагента товару.

Як встановив суд, видаткові накладні в сукупності з іншими доказами, як-от: товарно-транспортні накладні, податкові накладні, договори не свідчать про формальний підхід при їх складенні.

Суд зауважує, що незначні недоліки первинних документів, чи то їх певна дефектність, за умови ймовірності визначення їх змістовного навантаження, не свідчить про їх формальність, позаяк при розгляді податкових спорів перевага надається змісту документа порівняно з його зовнішньою формою.

Таку правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 17.02.2021 у справі № 1.380.2019.001522.

Щодо покликання відповідача на те, що господарські операції між позивачем та ТзОВ “Табакко Райсінг” та ТзОВ “Зеленівка” мають ознаки нереальних, оскільки в товарно-транспортних накладних зазначено вантажовідправником ТзОВ “Табакко Райсінг”, пункт навантаження: Полтавська область, м. Полтава, вул. М. Бірюзова, буд.43А; пункт розвантаження: ТзОВ “Євт Грейн”, м.Миколаїв, вул. Айвазовського, буд.14, а також вантажовідправником вказано ТзОВ “Зеленівка”, пункт навантаження: Миколаївська область, Снігурівський р-н, с. Галаганівка; пункт розвантаження: ТзОВ “МСП Ніка-Тера” ММТП, м.Миколаїв, вул. Айвазовського, буд.23, ТзОВ “Аскет Шиппінг” м. Миколаїв, вул.. Айвазовського, буд. 13/8, то суд зазначає таке.

Як вказано в акті перевірки, ТзОВ “Євт Грейн” надавало ТзОВ “Пашниця Торг” послуги з митного оформлення декларацій на експорт. Однак, ТзОВ “Пашниця Торг” не надано до перевірки документів щодо оренди зерноскладів для зберігання зерна у Полтавській та у Миколаївській областях, документів на транспортування зерна до пункту навантаження: Полтавська область, м. Полтава, вул. М. Бірюзова, буд.43А.

Відповідач також заявляє, що ТзОВ “Табакко Райсінг” не отримувало послуг оренди складських приміщень та послуг зберігання зерна на території Полтавської та Миколаївської області, а за вказаною адресою знаходиться інша юридична особа.

Суд не погоджується з такими висновками відповідача, оскільки набуття суб'єктом господарювання в оренду або інше користування певних засобів/послуг для використання у господарській діяльності не обмежено колом суб'єктів-платників податку на додану вартість, відтак інформація про таких може бути відсутня у податкового органу.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 17 лютого 2021 року у справі № 1.380.2019.001522.

Також, відповідно до п. 1.2. вище проаналізованих договорів поставки, укладених між постачальниками позивача та ТзОВ “Пашниця торг” ( Покупець) у ціну товару включено всі податки і збори, передбачені чинним законодавством України, в тому числі податок на додану вартість, а також вартість транспортування продукції до місця її передачі та інші витрати, якщо інше не передбачено Додатком до Договору.

Таким чином, умови згаданих Договорів поставки передбачають, що відповідальним за транспортування, складування товару та інші витрати є контрагенти позивача.

Відтак, позивач, згідно з умовами господарських договорів, не несе відповідальність за складування товару, рівно ж як і не зобов'язаний контролювати договірні відносини своїх контрагентів щодо оренди складів та транспортування придбаного товару.

Доводи податкового органу про оформлення товарно-транспортних накладних з порушенням є безпідставними з огляду на таке.

Відповідно до ч.2 ст. 48 Закону України “Про автомобільний транспорт” документом для здійснення внутрішніх перевезень вантажів для водія є, серед інших, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж.

Наказом Міністерства транспорту України № 363 від 14 жовтня 1997 року затверджені Правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні (далі - Правила № 363).

Відповідно до пункту 1 цих Правил товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Таким чином, товарно-транспортна накладна підтверджує факт надання послуг з перевезення товарів (якщо таке перевезення здійснюється на договірних умовах), документує рух матеріальних цінностей та є одним із доказів реальності здійснення господарської операції з постачання товарів, оформлення її з неточностями не може бути самостійною підставою вважати господарську операцією такою, що не відбулася, тим більше, коли перевізником, вантажовідправником та замовником у договірних відносинах був контрагент позивача, відтак саме на нього, а не на позивача, покладено функції оформленням товарно-транспортної накладної.

При цьому суд застосовує правові висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 25.02.2021 у справі № 803/1684/17, від 21.01.2021 у справі справа №813/2204/17, від 24.05.2019 у справі №826/7423/16, у яких зазначено, що транспортні документи на перевезення товарно-матеріальних цінностей з наслідками формування бази оподаткування податком на прибуток та на додану вартість не є обов'язковими при оподаткуванні операцій за договорами купівлі-продажу або поставки, вони є обов'язковими при оподаткуванні операцій за договорами саме перевезення, а отже, відсутність у позивача деяких товарно-транспортних накладних або наявність в них певних недоліків не може бути самостійним доказом безтоварності господарських операцій.

Висновки відповідача про порушення позивачем податкового законодавства, окрім зазначеного, грунтуються і на тому, що до перевірки не було надано паспортів якості, сертифікатів походження придбаної продукції, зазначаючи, що їх відсутність не дає можливості підтвердити виробника продукції по ланцюгу постачання.

Такі аргументи відповідача є безпідставними, оскільки ненадання позивачем до перевірки паспортів якості, сертифікатів походження придбаної продукції не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце, відтак не є самостійною підставою для висновку про нереальність господарських операцій.

Слід також зазначити, що сертифікат відповідності (якості) на товар не є документом бухгалтерського чи податкового обліку, а є лише документом, що посвідчує якість товару, а не факт проведення господарської операції, тому відсутність такого сертифікату сама по собі не може свідчити про відсутність господарської операції. Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 18.03.2021 у справі № 826/9061/17; від 12.03.2021 у справі №200/6316/19-а.

Висновок податкового органу про придбання контрагентами позивача зернових культур у ризикових підприємств-постачальників, що не дає можливості встановити джерело походження товару по ланцюгу постачання є безпідставним, оскільки непідтвердження операцій за ланцюгом постачання, так само як і податкова інформація про інші порушення податкової дисципліни, допущені контрагентом платника податків або третіми особами у відносинах з контрагентом, не є свідченням нереальності господарських операцій, за умови їх підтвердження належними і допустимими первинними документами, як підставами формування бухгалтерського обліку. Таку правову позицію неодноразово викладав Верховний Суд у своїх постановах від 02.04.2019 у справі № 826/6245/18; від 20.08.2020 у справі №380/10381/20.

Також норми податкового законодавства не визначають певний обсяг матеріальних та/чи трудових ресурсів у платника податків при здійсненні господарської діяльності як критерій правового статусу платника податків щодо отримання податкової преференції у формі податкового кредиту чи наміру платника податків отримати певний результат від здійснення господарської операції (підприємницької діяльності).

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 03 серпня 2021 року по справі №826/5762/15.

Тому помилковими є доводи відповідача про відсутність у контрагентів позивача по ланцюгу постачання достатньої кількості основних засобів та ресурсів, оскільки це не може бути підставами для висновку про нереальність господарських операцій. Також платник податків не зобов'язаний під час придбання товару встановлювати у контрагента його походження, а тому не має нести за це відповідальність.

Суд також зауважує, що на виконання вказаних вище операцій ТОВ «Пашниця торг» було укладено ряд договорів з іншими господарськими суб'єктами, що підтверджує реальність спірних операцій, а саме: договір № 151- ТБ на виконання послуг по декларуванню та митному оформленню предметів, що переміщуються через митний кордон України, укладений з ТОВ «Транспортно - експедиторська компанія «Зектер» від 01.12.2020; договір № 23/03- ПТ про надання митно - брокерських послуг від 23.03.2021, укладений з ТОВ «Морське агенство Альтаїр»; договір доручення № ЄГ/ПТ/2020 -296 від 17.11.2020, укладений з ТОВ «ЄВТ Грейн»; договір з декларування вантажів № 27/04- П від 27.04.2021, укладений з ТОВ «ЗПК «Інзерноекспорт»; договір доручення № 05/05-21 від 05.05.2021, укладений з ТОВ «Ник-Сервис»; договір доручення № НТЛ -1058-Б від 24.11.2020, укладений з ТОВ «Ніка транс логістика»; договір № РБ/055-21 на брокерські митні послуги від 06.05.2021, укладений з ТОВ «СМТ Южний ЛТД»; договір -доручення № 16-01 ПТ на брокерське обслуговування і декларування від 16.01.2022, укладений з ТОВ «Компанія Транско» (т.2 а.с.195-247, т.3 а.с. 1-12, т.11 а.с.106-141).

На підтвердження реальності господарських операцій між ТОВ «Пашниця торг» та вказаними контрагентами надано акти здачі-приймання робіт (надання послуг), які були належним чином підписані та засвідчені сторонами договірних відносин.

Крім цього, ТОВ «Пашниця торг» було укладено контракти з іноземним суб'єктом господарювання, що не заперечує і сам відповідач: № GSW-28/10/20- РТ від 28 жовтня 2020 року з АГРО ЕООД (Болгарія) про продаж зернових культур в кількості та по ціні, що обумовлені в підписаних сторонами Специфікаціях до такого контракту. № GSC-28/10/20- РТ від 28 жовтня 2020 року з АГРО ЕООД (Болгарія); контракти № 239/21 від 06.05.2021, № 240/21 від 06.05.2021, № 249/21 від 08.05.2021, № 250/21 від 13.05.2021 року, укладений з Olam international limited (Сінгапур); Контракт № 255/21 від 11.05.2021, № 261/21 від 18.05.2021, № 273/21 від 21.05.2021 та № 281/21 від 28.05.2021, укладені з Olam international limited (Сінгапур); контракт № Р1250 від 05.05.2021, укладений з Risoil Europe Ltd (ОБ'ЄДНАНI АРАБСЬКI ЕМIРАТИ) (т.3 а.с.13-149, т.11 а.с.142-236).

До вказаних контрактів між сторонами були погоджені та підписані Специфікації, згідно з якою Продавець (ТОВ «Пашниця торг») зобов'язався передати у власність Покупця (Суб'єкта ЗЕД) товар - сільськогосподарську продукцію. Вказаними специфікаціями було узгоджено Сторонами товар, кількість, якість і стан Товару.

ТОВ «Пашниця торг» були виконані усі вимоги вище зазначених міжнародних контрактів, що підтверджується вантажно-митними деклараціями та інвойс-фактурами(т.3 а.с.150-250). Зокрема, відповідно до графи 44 ВМД було подано: інвойс, коносамент, вантажна відомість, декларація про походження товару, контракт, специфікація (т.11 а.с.237-250, т.12 а.с.1-54, 61-74).

Відтак, господарські операції з контрагентами-постачальниками, вчинені у зазначені періоди, є реальними та підтверджені всіма необхідними і належним чином оформленими первинними документами, та безпосередньо пов'язані з господарською діяльністю товариства. Товариством дотримано всі передбачені Податковим кодексом України умови для формування показника податкового кредиту з податку на додану вартість, що зумовило виникнення від'ємного значення з цього податку.

Проаналізувавши викладене, суд дійшов висновку, що відповідач жодним чином не стверджує про невірність здійснених розрахунків податкового кредиту у Деклараціях, а у наслідку, розрахунку від'ємного значення з податку на додану вартість, помилки (описки) у Декларації, а лише не погоджується з сформованим позивачем податковим кредитом внаслідок, з його позиції, нереальних та сумнівних господарських операцій позивача з його контрагентами.

За змістом уставленої практики Верховного Суду, зокрема постанови від 03.09.2019 у справі №810/3790/17, при вирішенні спорів щодо правомірності формування платниками податків своїх даних податкового обліку, необхідно враховувати, що відповідно до вимог ст. 71 КАС України, обов'язок доведення відповідних обставин у спорах між особою та суб'єктом владних повноважень покладається на суб'єкта владних повноважень.

Суд вважає, що відповідач не довів обставин, на яких гуртуються його висновки, а отже не виконав обов'язку щодо доказування правомірності свого рішення.

Надані позивачем первинні документи у повній мірі розкривають зміст господарських операцій, а посилання податкового органу на те, що подані платником документи не дозволяють встановити реальність виконання вказаних операцій та факт їх використання у господарській діяльності товариства, є помилковими. Таким чином, відповідною первинною документацією позивачем підтверджено реальність спірних господарських операцій з контрагентами за період, що перевірявся.

Статтею 61 Конституції України закріплений індивідуальний характер юридичної відповідальності особи, тобто, до відповідальності повинен бути притягнений правопорушник та притягнення до відповідальності добросовісного платника податків суперечить конституційним нормам та нормам чинного законодавства.

Податкове законодавство України не ставить право платника податку на додану вартість на податковий кредит в залежність від дій або бездіяльності його контрагентів чи відсутності у контрагентів основних фондів, кваліфікованого персоналу, відсутність за юридичною адресою на момент звірки тощо. В разі порушення контрагентом податкової дисципліни відповідальність та негативні наслідки мають настати саме для цієї особи.

Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 16.01.2018 № К/9901/873/18, від 27.04.2022 у справі № 520/6607/21.

Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР ратифіковано Конвенцію про захист прав і основних свобод людини 1950 року (далі - Конвенція), Перший протокол та протоколи № 2, 4, 7, 11 до Конвенції.

Частиною першою статті 9 Конституції України встановлено, що чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

За статтею 17 Закону України від 23 лютого 2006 року № 3477-IV Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Відповідно до статті 1 Першого протоколу Конвенції кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Європейський суд з прав людини у справі "БУЛВЕС АД проти Болгарії" (заява № 3991/03) у §§ 70, 71 рішення від 22 січня 2009 року зазначив: що стосується зусиль для попередження обманних зловживань системою оподаткування ПДВ, Суд визнає, що коли Держави - члени Конвенції володіють інформацією про такі зловживання зі сторони певної фізичної чи юридичної особи, вони можуть вжити відповідних засобів щодо недопущення, зупинення чи покарання за такі зловживання. Однак, Суд вважає, що коли національна влада за відсутності будь-яких вказівок на пряму участь фізичної або юридичної особи у зловживаннях, пов'язаних зі сплатою ПДВ, що нараховується при низці операцій з поставок, або будь-яких вказівок на обізнаність про таке порушення, все-таки карає одержувача оподатковуваної ПДВ поставки, який повністю виконав свої зобов'язання, за дії чи бездіяльність постачальника, який знаходився поза контролем одержувача і по відношенню до якого не було засобів відстеження і забезпечення його старанності, то влада виходить за розумні межі і порушує справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами загальних інтересів і вимогами захисту права власності.

Ураховуючи своєчасне і повне виконання компанією-заявником своїх обов'язків із декларування ПДВ, неможливості з її сторони забезпечити дотримання постачальником його обов'язків щодо декларування ПДВ і той факт, що не було ніякого шахрайства стосовно системи оподаткування, про яке компанія-заявник знала чи могла знати, Суд вважає, що компанія-заявник не повинна нести відповідальність за наслідки невиконання постачальником його обов'язків щодо своєчасного декларування ПДВ і, як наслідок, сплачувати ПДВ повторно разом із пенею. Суд вважає, що такі вимоги прирівнюються до надзвичайного обтяження для компанії-заявника, що порушило справедливий баланс, який повинен був підтримуватися між вимогами загальних інтересів та вимогами захисту права власності. Таким чином, мало місце порушення статті 1 Протоколу № 1.

Суд звертає увагу податкового органу на те, що наявна у контролюючого органу податкова інформація про контрагентів позивача не є належним доказом безтоварності спірних господарських операцій, оскільки податкове законодавство не ставить у залежність податковий облік (стан) певного платника податку-покупця від перебування його контрагента за юридичною адресою, дотримання ним податкової дисципліни та правильності ведення податкового або бухгалтерського обліку. Тобто, у разі підтвердження реального характеру здійснених поставок/надання послуг, як у дослідженому судом випадку, платник не може відповідати за порушення, допущені постачальником, якщо не буде доведено його безпосередню участь у зловживанні цієї особи.

Указана позиція узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, яка викладена у постановах від 26.03.2019 по справі №804/13206/13, від 02.04.2019 року по справі №804/1444/14, від 09.04.2019 по справі №822/1602/13-а. від 27.04.2022 по справі № 520/6607/21

Таким чином, висновки перевірки, які ґрунтуються лише на даних податкової інформації по спірним контрагентам, без проведення зустрічних звірок із реальним дослідженням первинної документації контрагентів, є безпідставними.

У свою чергу, доказів про наявність фактів, які б свідчили про обізнаність платника податків щодо неправомірної поведінки контрагентів та злагодженості дій між ними контролюючим органом всупереч вимог процесуального закону надано не було.

З урахуванням вищезазначеного, суд дійшов висновку, що відповідач не довів відсутності у позивача права на бюджетне відшкодування податку на додану вартість у періодах, що перевірялися

Таким чином, суд стверджує про наявність підстав для визнання протиправними та скасування оскаржуваних податкових повідомлень-рішень Головного управління ДПС у Львівській області.

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, зважаючи на взаємний та достатній зв'язок доказів у їх сукупності, суд доходить висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню в частині визнання протиправними та скасування оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Щодо позовних вимог про зобов'язання відповідача внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування, заявленого ТзОВ “Пашниця Торг” за серпень 2021 року, суд зазначає таке.

Згідно з п. 200.1, пп.пп. “б” - “в” п. 200.4 ст. 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг згідно з п. 187.1 ст. 187 ПК України (в редакції чинній станом на момент виникнення спірних правовідносин) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до підп. 14.1.18 п. 14.1 ст. 14 ПК України бюджетне відшкодування - це відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків визначений у ст. 200 ПК України.

Відповідно до п.п. 200.7 та 200.10 статті 200 ПК України платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Згідно з підп. “ґ” п. 200.12 ст. 200 ПК України зазначена у заяві сума бюджетного відшкодування вважається узгодженою в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування з однієї із таких дат: з дня визнання протиправним та/або скасування податкового повідомлення-рішення.

У випадках, передбачених підпунктами “а”, “г” і “ґ” цього пункту, інформація про узгодженість бюджетного відшкодування та його суму відображається в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування контролюючим органом на наступний робочий день після виникнення такого випадку (абз. 6, 8 п. 200.12 ст.200 ПК України).

Пунктом 200.12 ст. 200 ПК України визначено, що узгоджена сума бюджетного відшкодування стає доступною органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, для виконання на наступний операційний день за днем її відображення в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування та перераховується органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, у строки, передбачені пунктом 200.13 цієї статті, на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку та/або на бюджетні рахунки для перерахування у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до Державного бюджету України.

На підставі даних Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, після дня набуття статусу узгодженої суми бюджетного відшкодування перераховує таку суму з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку та/або на бюджетні рахунки для перерахування у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету, протягом п'яти операційних днів (п. 200.13 ст. 200 ПК України).

Відповідно до абз. 1 та 2 п. 200.15 ст. 200 ПК України, у разі коли за результатами перевірки сум податку, заявлених до відшкодування, платник податку розпочинає процедуру адміністративного або судового оскарження, контролюючий орган не пізніше наступного робочого дня після отримання відповідного повідомлення від платника або ухвали суду про порушення провадження у справі зобов'язаний внести відповідні дані до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування.

Після закінчення процедури адміністративного оскарження або набрання законної сили рішенням суду контролюючий орган на наступний робочий день після отримання відповідного рішення зобов'язаний внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування платника.

Порядком ведення Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25.01.2017 року №26 встановлено, що формування Реєстру здійснюється автоматично на підставі баз даних ДФС та Казначейства (п. 3 Порядку).

Відповідно до п. 4 Порядку орган ДФС вносить до Реєстру певні дані: дату подання заяви про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість (далі - заява) на рахунок платника податку у банку, поданої у складі податкової декларації з податку на додану вартість (далі - податкова декларація) або уточнюючого розрахунку з податку на додану вартість (далі - уточнюючий розрахунок) (в разі їх подання); - суму податку, заявленого до бюджетного відшкодування, зазначену в кожній заяві, поданій у складі податкової декларації або уточнюючого розрахунку (в разі їх подання), у тому числі окремо, яка підлягає перерахуванню на рахунок платника податку у банку та/або в рахунок сплати грошових зобов'язань, та/або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету; - дату початку та закінчення проведення перевірки даних податкової декларації або уточнюючого розрахунку (в разі їх подання), в складі яких подана заява, з обов'язковою відміткою щодо виду перевірки (камеральна, документальна); дату складення та вручення платнику податку акта перевірки; - дату та номер податкового повідомлення-рішення та суму бюджетного відшкодування за кожною заявою з урахуванням уточнюючого розрахунку (у разі їх подання), не узгоджену органом ДФС; - дату початку оскарження податкового повідомлення-рішення та суму бюджетного відшкодування, що оскаржується; - дату закінчення оскарження податкового повідомлення-рішення та суму бюджетного відшкодування, узгоджену за результатами оскарження; - суму узгодженого органом ДФС бюджетного відшкодування за кожною заявою та дату її узгодження.

Згідно з п. 6 Порядку повернення узгоджених сум бюджетного відшкодування здійснюється у хронологічному порядку відповідно до черговості внесення заяв до Реєстру.

Отже, Реєстри заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість передбачають його інформаційне наповнення, зокрема, внесення інформації про узгоджену суму бюджетного відшкодування, яка підлягає перерахуванню платнику податків.

При цьому, передумовою для отримання платником податків належної йому суми бюджетного відшкодування є відображення органом ДФС в Реєстрі інформації про її узгодження.

Суд дійшов висновку, що відповідач зобов'язаний внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування дані щодо узгоджених сум бюджетного відшкодування належних позивачу, задля забезпечення доступу органу, що здійснює казначейське обслуговування для подальшого її виконання.

Таким чином, метою відновлення прав позивача в повному обсязі позовні вимоги про зобов'язання Головного управління ДПС у Львівській області внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування, позивачем за серпень 2021 року у відповідних розмірах, підлягають задоволенню.

Згідно з вимогами ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити повністю.

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 139 КАС України на користь позивача слід стягнути судові витрати у виді судового збору за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст. ст. 2, 8-10, 19-21, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255, 293, 295, підп.15.5 п.15 Перехідних положень КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю “Пашниця торг” (місцезнаходження:79040, м.Львів, вул.Городоцька, 359, код ЄДРПОУ 43842614) до Головного управління Державної податкової служби у Львівській області (місцезнаходження: 79026, м.Львів, вул.Стрийська, 35, код ЄДРПОУ ВП 43968090) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у Львівській області № 27354/13-01-07-01 та № 27356/13-01-07-01 від 08.12.2021.

Зобов'язати Головне управління Державної податкової служби у Львівській області внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування, заявленого ТОВ „Пашниця торг” (ЄДРПОУ 43842614) за серпень 2021 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у Львівській області (місцезнаходження: 79026, м.Львів, вул.Стрийська, 35, код ЄДРПОУ ВП 43968090) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Пашниця торг” (місцезнаходження:79040, м.Львів, вул.Городоцька, 359, код ЄДРПОУ 43842614) судовий збір у розмірі 27 291 (двадцять сім тисяч двісті дев'яносто одну) грн.00коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду із врахуванням п.п.15.5 п.5 розділу VII Перехідних положень КАС України протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 21.10.2022.

Суддя Чаплик І.Д.

Попередній документ

106885042

Наступний документ

106885044

Інформація про рішення:

№ рішення:	106885043
№ справи:	380/26122/21
Дата рішення:	19.10.2022
Дата публікації:	24.10.2022
Форма документу:	Рішення
Форма судочинства:	Адміністративне
Суд:	Львівський окружний адміністративний суд
Категорія справи:	Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо; реалізації податкового контролю

Стан розгляду справи:

Стадія розгляду:	Розглянуто у касаційній інстанції (12.07.2023)
Дата надходження:	31.12.2021
Предмет позову:	про визнання протиправними дій по проведенню перевірки

Розклад засідань:

Минулі засідання (10)

11.02.2026 18:23	Львівський окружний адміністративний суд
02.03.2022 13:30	Львівський окружний адміністративний суд
22.08.2022 11:30	Львівський окружний адміністративний суд
14.09.2022 15:00	Львівський окружний адміністративний суд
10.10.2022 10:00	Львівський окружний адміністративний суд
19.10.2022 11:40	Львівський окружний адміністративний суд
31.01.2023 10:00	Восьмий апеляційний адміністративний суд
28.02.2023 10:00	Восьмий апеляційний адміністративний суд
07.03.2023 10:00	Восьмий апеляційний адміністративний суд
12.07.2023 14:00	Касаційний адміністративний суд