Іменем України
21 жовтня 2022 року Справа № 360/1765/22
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Басова Н.М., розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду в Житомирській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
До Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду в Житомирській області (далі - відповідач), в якому позивач просить суд:
-визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області від 22.06.2022 № 122950002275 про відмову позивачу у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах;
-зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області розглянути повторно заяву про призначення позивачу пенсії за віком на пільгових умовах від 15.06.2022, зарахувавши до пільгового підземного стажу періоди роботи позивача з 18.01.1993 по 28.03.1996 - у якості учня підземного гірника та підземного гірника на шахті «Пролетарська» Виробничого об'єднання «Стахановвугілля», з 01.04.1996 по 18.05.1997, з 23.06.1997 по 15.10.1997 - у якості гірника очисного забою з повним робочим днем під землею на шахті ім.50-річчя Радянської України, з 15.05.2006 по 16.05.2006 - у якості прохідника підземного з повним робочим днем під землею СП шахта «Карбоніт» ДП «Первомайськвугілля», 30.04.2013 по 30.04.2013, з 31.07.2014 по 31.07.2014, з 29.11.2014 по 30.11.2014, з 29.12.2014 по 31.12.2014, з 29.03.2015 по 31.03.2015, з 30.04.2015 по 30.04.2015, з 31.03.2016 по 31.03.2016, з 22.10.2016 по 31.10.2016, з 29.11.2016 по 30.11.2016, з 26.02.2017 по 28.02.2017, з 31.03.2017 по 31.03.2017, з 25.02.2018 по 28.02.2018, з 30.04.2018 по 30.04.2018, з 29.08.2018 по 31.08.2018, з 29.05.2019 по 31.05.2019, з 29.06.2019 по 30.06.2019, з 23.10.2019 по 31.10.2019, з 25.02.2020 по 29.02.2020, з 30.03.2020 по 31.03.2020, з 30.01.2021 по 31.01.2021, з 26.02.2021 по 28.02.2021, з 01.01.2022 по 15.06.2022 - у якості прохідника підземного з повним робочим днем під землею ВП шахта «Гірська» ДП «Первомайськвугілля».
В обґрунтування позовних вимог зазначив наступне.
15.06.2022 позивач звернувся через веб-портал ПФУ з заявою про призначення йому пенсії на пільгових умовах, так як на момент звернення набув необхідний пільговий підземний стаж та додав трудову книжку.
За результатами розгляду заяви про призначення пенсії відповідач прийняв рішення від 22.06.2022 № 1229500022753, яким відмовив у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах в зв'язку з незарахуванням до пільгового підземного стажу певних періодів роботи та зарахувавши лише частину згідно Індивідуальних відомостей про застраховану особу.
Відповідачем не враховано до пільгового підземного стажу періоди роботи з 18.01.1993 по 28.03.1996 - у якості учня підземного гірника та підземного гірника на шахті «Пролетарська» Виробничого об'єднання «Стахановвугілля», з 01.04.1996 по 18.05.1997, з 23.06.1997 по 15.10.1997 - у якості гірника очисного забою з повним робочим днем під землею на шахті ім.50-річчя Радянської України, з 15.05.2006 по 16.05.2006 - у якості прохідника підземного з повним робочим днем під землею СП шахта «Карбоніт» ДП «Первомайськвугілля», з 30.04.2013 по 30.04.2013, з 31.07.2014 по 31.07.2014, з 29.11.2014 по 30.11.2014, з 29.12.2014 по 31.12.2014, з 29.03.2015 по 31.03.2015, з 30.04.2015 по 30.04.2015, з 31.03.2016 по 31.03.2016, з 22.10.2016 по 31.10.2016, з 29.11.2016 по 30.11.2016, з 26.02.2017 по 28.02.2017, з 31.03.2017 по 31.03.2017, з 25.02.2018 по 28.02.2018, з 30.04.2018 по 30.04.2018, з 29.08.2018 по 31.08.2018, з 29.05.2019 по 31.05.2019, з 29.06.2019 по 30.06.2019, з 23.10.2019 по 31.10.2019, з 25.02.2020 по 29.02.2020, з 30.03.2020 по 31.03.2020, з 30.01.2021 по 31.01.2021, з 26.02.2021 по 28.02.2021, з 01.01.2022 по 15.06.2022 у якості прохідника підземного з повним робочим днем під землею ВП шахта «Гірська» ДП «Первомайськвугілля».
Як зазначає позивач періоди не враховані до пільгового підземного стажу відповідачем у зв'язку з ненаданням додатково довідок про підтвердження пільгового стажу.
Позивач вважає рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області від 22.06.2022 № 122950002275 про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах протиправним, а тому звернувся до суду за захистом своїх прав.
Відповідач позов не визнав, надав до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив наступне.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 15.06.2022 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області з заявою щодо призначення пенсії за віком на пільгових умовах згідно ст.114 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», яка опрацьовувалась за принципом єдиної черги завдань та єдиної черги спеціалістів.
Після реєстрації заяви позивача та сканування копій документів засобами програмного забезпечення Головним управлінням Пенсійного фонду України в Житомирській області за принципом екстериторіальності розглянуто заяву позивача та за результатами розгляду такої заяви прийнято рішення від 22.06.2022 № 122950002275 про відмову у призначенні пенсії.
За доданими документами до страхового стажу позивача зараховано всі періоди трудової діяльності.
До стажу на пільгових умовах не зараховано періоди з 18.01.1993 по 28.03.1996, з 01.04.1996 по 18.05.1997 та з 23.06.1997 по 15.10.1997, оскільки відповідно до записів трудової книжки НОМЕР_1 , згідно з п. 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів в ній, затвердженого постановою КМУ № 637 від 12.08.1993, тих випадках коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, установлених для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального страхового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств або їх правонаступників. Тоді як, уточнюючі довідки, передбачені п. 20 Порядку, при зверненні за призначенням пенсії позивачем не надано.
Відповідач зазначив, що за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, з урахуванням взаємозаліку: пільговий стаж роботи на роботах підземних професій становить 15 років 06 місяців 01 день; пільговий стаж роботи на роботах підземних професій становить 19 років 04 місяці 17 днів.
Загальний страховий стаж позивача становить 35 років 01 місяць 22 дні.
Вік позивача на дату звернення - 47 років.
Як вказує відповідач, позивач матиме право на пенсійну виплату з 14.11.2024, або при набутті стажу на роботах підземних професій.
Враховуючи вищевикладене, позивачу відмовлено в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. 1 ч.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у зв'язку з недосягненням 50-річного віку та відповідно з п. 3 ч.2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у зв'язку з відсутністю необхідного пільгового стажу.
На підставі викладеного, відповідач вважає дії управління правомірними та вмотивованими, а позов є необґрунтованим, тому просив відмовити в задоволенні позовних вимог.
Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 14.09.2022 справу призначено до розгляду та відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Указом Президента України №64/2022 від 24 лютого 2022 року «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб (стаття 1).
Указом Президента України №133/2022 від 14 березня 2022 року «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 15 березня 2022 року № 2119-IХ, на часткову зміну статті 1 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб. Указом Президента України від 18 квітня 2022 року № 259/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб.
Законом України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 22 травня 2022 року №2263-ІХ затверджено Указ Президента України від 17 травня 2022 року №341/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», яким продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб.
Також Указом Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 12.08.2022 № 573/2022, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб.
Враховуючи дистанційний режим роботи суддів та працівників апарату Луганського окружного адміністративного суду з 02.05.2022, з метою збереження життя і здоров'я та забезпечення безпеки суддів і працівників апарату суду, судом розглянуті матеріали електронної справи.
Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-77, 90 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд дійшов наступного.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний код НОМЕР_2 , паспорт серії НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Позивач є внутрішньо переміщеною особою, що підтверджується довідкою від 30.05.2022 №1226-7001239328.
15.06.2022 позивач звернувся з заявою про призначення пенсії на пільгових умовах.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області від 22.06.2022 № 122950002275 відмовлено в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п.3 ст114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», у звязку з відсутністю 25 років стажу як працівнику на роботах підземних професій.
В рішенні зазначено, що вік заявника складає 47 років; страховий стаж особи становить 35 років 01 місяць 2 днів (в тому числі додаткові роботи); пільговий стаж роботи на роботах підземних професій за Постановою 202 (20) становить 15 років 06 місяців 01 день; пільговий стаж роботи на роботах підземних професій за Постановою 202 (25) становить 19 років 04 місяців 17 днів. Заявник працює з 01.04.2006; дата з якої особа матиме право на пенсійну виплату 14.11.2024, або при набутті стажу на роботах підземних професій за Постановою 202- 20 років.
В матеріалах справи наявні: трудова книжка серії НОМЕР_1 від 25.01.1993 та індивідуальні відомості про застраховану особу (форма ОК-5) за період з 1999 по 2022 роки.
На звернення позивача на Веб - портал Пенсійного фонду України за вхідним № ВЕБ 12001-Ф-С-22-057332, яке зареєстроване в Головному управлінні за № 2234/Т-1200-22 з питання перевірки рішення про відмову в призначенні пенсії Головним управлінням Пенсійного фонду України в Луганській області надано відповідь від 12.07.2022 №1200-0202-8/15545, в якій зазначив, що 15.06.2022 ОСОБА_1 звернувся з заявою про призначення дострокової пенсії за віком на пільгових умовах та підкріпив документи про стаж, а саме трудову книжку серії НОМЕР_1 . До пільгового стажу було враховано періоди відповідно до даних персоніфікованого обліку про пільговий стаж. До пільгового стажу не враховано період роботи з 18.01.1993 по 28.03.1996 на шахті “Пролетарська” ВО “Стахановвугілля”, з 01.04.1996 по 18.05.1997, з 23.06.1997 по 15.10.1997 на шахті імені “50 річчя Радянської України Ордена Трудового Червоного прапора” у зв'язку з відсутністю уточнюючих довідок про пільговий стаж підприємств, установ, організацій або їх правонаступників за цей період.
Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги і заперечення учасників справи, суд виходить з такого.
Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх в разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та інших випадках передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Відповідно до частини першої, другої статті 5 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»(далі - Закон №1058-IV) цей Закон регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.
Виключно цим Законом визначаються: принципи та структура системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування; коло осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню; види пенсійних виплат; умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат; пенсійний вік чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на призначення пенсії за віком; мінімальний розмір пенсії за віком; порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов'язковим державним пенсійним страхуванням; порядок використання коштів Пенсійного фонду та накопичувальної системи пенсійного страхування; організація та порядок здійснення управління в системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.
Відповідно до частини першої статті 24 Закону № 1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. […].
Частиною другою статті 24 Закону № 1058-IV визначено, що страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
Абзацами 9, 10 частини 3статті 24 Закону № 1058-IV визначено, що страховий стаж враховується в одинарному розмірі, крім випадків, передбачених цим Законом. За кожний повний рік стажу роботи (врахованого в одинарному розмірі) на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, зайнятість на яких давала та дає право на пенсію на пільгових умовах, до страхового стажу додатково зараховується по одному року.
Відповідно до частини четвертої статті 24 Закону № 1058-IV періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Пільговий порядок обчислення стажу роботи, передбачений законодавством, що діяло раніше, за період з 1 січня 2004 року застосовується виключно в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах та за вислугу років.
Згідно з частинами першою, другою статті 44 Закону № 1058-IV призначення (перерахунок) пенсії здійснюється за зверненням особи або автоматично (без звернення особи) у випадках, передбачених цим Законом.
Звернення за призначенням (перерахунком) пенсії здійснюється шляхом подання заяви та інших документів, необхідних для призначення (перерахунку) пенсії, до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженої особи застрахованою особою особисто або через законного представника недієздатної особи, особи, дієздатність якої обмежена, малолітньої або неповнолітньої особи.
Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії визначається правлінням Пенсійного фонду за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення.
Призначення пенсії за віком здійснюється автоматично (без звернення особи) у разі набуття застрахованою особою права на призначення пенсії за віком при досягненні пенсійного віку, передбаченого частиною першою статті 26 цього Закону, на підставі відомостей, наявних у системі персоніфікованого обліку, якщо до досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, особа не повідомила про бажання одержувати пенсію з більш пізнього віку.
Документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.
Цей строк може бути продовжено за рішенням керівника територіального органу Пенсійного фонду України на строк проведення додаткової перевірки достовірності відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умов їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством, для визначення права на пенсію, але не більше ніж на 15 днів.
Пенсія призначається довічно або на період, протягом якого пенсіонер має право на виплату пенсії відповідно до цього Закону (частини друга, п'ята статті 45 Закону № 1058-IV).
Постановою Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за № 1566/11846, затверджений Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування (далі - Порядок № 22-1) в редакції, що діяла на час звернення позивача з заявою про призначення пенсії.
Відповідно до пункту 1.1 Порядку № 22-1 заява про призначення, перерахунок пенсії, поновлення, переведення з одного виду пенсії на інший (Заява про призначення/перерахунок пенсії - додаток 1) подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України (далі - орган, що призначає пенсію) через структурний підрозділ, який здійснює прийом та обслуговування осіб (далі - сервісний центр).
Заява про призначення, перерахунок пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший, припинення перерахування пенсії на поточний рахунок пенсіонера в банку та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім'ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, переведення виплати пенсії за новим місцем проживання, працевлаштування (звільнення), початок (припинення) діяльності, пов'язаної з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, виплату недоотриманої пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера може подаватись заявником разом зі сканованими копіями документів, які відповідають оригіналам документів та придатні для сприйняття їх змісту (мають містити чітке зображення повного складу тексту документа та його реквізитів), через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України (далі - вебпортал) з використанням кваліфікованого електронного підпису або електронної системи BankID відповідно до Положення про організацію прийому та обслуговування осіб, які звертаються до органів Пенсійного фонду України, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30 липня 2015 року № 13-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18 серпня 2015 року за № 991/27436.
За приписами пункту 1.6 Порядку № 22-1 внутрішньо переміщені особи подають заяви з урахуванням вимог постанови Кабінету Міністрів України від 05 листопада 2014 року № 637 "Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам".
За приписами пункту 2.23 Порядку № 22-1 при поданні особою заяви в паперовій формі документи можуть бути подані як в оригіналах, так і копіях, посвідчених нотаріально або адміністрацією підприємства, установи, організації, що подає документи заявника для призначення пенсії, чи органом, що призначає пенсію.
Відповідно до пункту 4.1 Порядку № 22-1 заяви, що подаються особами відповідно до цього Порядку, реєструються в електронному журналі звернень органу, що призначає пенсію.
Заяви про перерахунок пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший, припинення перерахування пенсії на поточний рахунок пенсіонера в банку та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, продовження виплати пенсії за довіреністю, виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім'ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, виплату пенсії за шість місяців наперед у зв'язку з виїздом на постійне місце проживання за кордон, переведення виплати пенсії за новим місцем проживання, виплату недоотриманої пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера, працевлаштування (звільнення), початок (припинення) діяльності, пов'язаної з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування приймаються органом, що призначає пенсію, за наявності в особи всіх необхідних документів.
За приписами пункту 4.3 Порядку № 22-1 рішення за результатами розгляду заяви підписується керівником органу, що призначає пенсію (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу керівника органу, що призначає пенсію, щодо розподілу обов'язків), та зберігається в електронній пенсійній справі особи.
Рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає пенсію, приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви.
Цей строк може бути продовжено за рішенням керівника органу, що призначає пенсію, на строк проведення додаткової перевірки достовірності відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умов їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством, для визначення права на пенсію, але не більше ніж на 15 днів.
Згідно з пунктом 4.7 Порядку № 22-1 право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.
Орган, що призначає пенсію, не пізніше 10 днів після винесення рішення видає або направляє адміністрації підприємства, установи, організації або особі повідомлення про призначення, відмову в призначенні, перерахунку, переведенні з одного виду пенсії на інший із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження.
Статтею 114 Закону № 1058-IV врегульовані питання щодо пенсії за віком на пільгових умовах та за вислугу років для окремих категорій працівників.
Частина перша статті 114 Закону № 1058-IV визначає, що право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
Так, зокрема, частиною 3 статті 114 Закону № 1058-IV передбачено, що працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років. Такий самий порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) на шахтах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або перебувають у стадії ліквідації, але не більше двох років.
За наявності стажу на підземних роботах менше 10 років у чоловіків і менше 7 років 6 місяців у жінок та страхового стажу, встановленого абзацами першим і п'ятнадцятим - двадцять третім пункту 1 частини другої цієї статті, за кожний повний рік зазначених робіт пенсійний вік, встановлений абзацом першим статті 26 цього Закону, зменшується на один рік. При цьому пенсійний вік для жінок не може бути нижчим за вік, встановлений абзацом першим пункту 1 частини другої цієї статті.
Те ж саме передбачено статтею 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 5 листопада 1991 року №1788-ХІІ (далі - Закон №1788-ХІІ).
Професія позивача, за якою він працював у спірні періоди, віднесена до професій, що дають право на призначення пенсій на пільгових умовах.
Статтею 62 Закону №1788-ХІІ передбачено, що основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Зазначеній нормі відповідає пункт 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок № 637).
За відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи (п.3 Порядку).
Пунктом 20 Порядку 637 передбачено, що у тих випадках, коли у трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
В довідці має бути вказано: період роботи, що зараховується до спеціального стажу: професія або посада, характер роботи: розділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включаються цій період роботи, первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка. Додатково в довідці наводяться такі відомості: стосовно трактористів машиністів підприємств сільського господарства (в тому числі колгоспів) про безпосередню зайнятість у виробництві сільськогосподарської продукції.
У разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на тимчасово окупованій території України або в районах проведення антитерористичної операції, спеціальний трудовий стаж може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Тобто, надання уточнюючої довідки підприємства, установи або організації необхідне лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки як такої або необхідних записів у ній, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення.
Таким чином, страховий стаж, набутий до 01.01.2004, підтверджується трудовою книжкою та документами, визначеними Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637, а страховий стаж, набутий після 01.01.2004, підтверджується довідкою з бази даних реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
В рішенні про відмову в призначенні пенсії відповідач зазначає про підстави незарахування лише наступних періодів: з 18.01.1993 по 28.03.1996 на шахті “Пролетарська” ВО “Стахановвугілля”, з 01.04.1996 по 18.05.1997, з 23.06.1997 по 15.10.1997 на шахті імені “50 річчя Радянської України Ордена Трудового Червоного прапора”, - оскільки позивач не надав додатково довідок про підтвердження пільгового стажу.
При цьому, відповідно трудової книжки серії НОМЕР_1 від 25.01.1993 у ній є всі необхідні записи, які підтверджують, що позивач працював:
- з 18.01.1993 по 28.03.1996 - у якості учня підземного гірника та підземного гірника на шахті «Пролетарська» Виробничого об'єднання «Стахановвугілля» з повним робочим днем під землею;
- з 01.04.1996 по 18.05.1997 та з 23.06.1997 по 15.10.1997 - у якості гірника очисного забою з повним робочим днем під землею на шахті ім.50-річчя Радянської України.
Отже записи у трудовій книжці позивача містять відомості щодо характеру роботи позивача - з повним робочим днем під землею.
В контексті наведеного, суд дійшов висновку, що періоди роботи позивача з 18.01.1993 по 28.03.1996, з 01.04.1996 по 18.05.1997 та з 23.06.1997 по 15.10.1997 мають бути зараховані до пільгового підземного стажу без надання уточнюючих довідок.
Як наслідок, рішення відповідача в цій частині є протиправним, підлягає скасуванню, а відновленням порушеного права позивача є зобов'язання відповідача зарахувати вказані періоди роботи до пільгового підземного стажу.
Що стосується періодів роботи позивача: з 15.05.2006 по 16.05.2006, 30.04.2013, 31.07.2014, з 29.11.2014 по 30.11.2014, з 29.12.2014 по 31.12.2014, з 29.03.2015 по 31.03.2015, 30.04.2015, з 31.03.2016, з 22.10.2016 по 31.10.2016, з 29.11.2016 по 30.11.2016, з 26.02.2017 по 28.02.2017, 31.03.2017, з 25.02.2018 по 28.02.2018, 30.04.2018, з 29.08.2018 по 31.08.2018, з 29.05.2019 по 31.05.2019, з 29.06.2019 по 30.06.2019, з 23.10.2019 по 31.10.2019, з 25.02.2020 по 29.02.2020, з 30.03.2020 по 31.03.2020, з 30.01.2021 по 31.01.2021, з 26.02.2021 по 28.02.2021, з 01.01.2022 по 15.06.2022, - то рішення відповідача взагалі не містить жодних правових підстав та аргументів про незарахування їх до пільгового стажу.
При цьому, як вбачається з форми РС-право, вказані періоди дійсно не зараховані відповідачем до пільгового стажу позивача.
Згідно з положеннями частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України в справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
У вказаній статті закріплено загальні критерії для оцінювання рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які одночасно є принципами адміністративної процедури, що вироблені у практиці європейських країн. Суб'єкти владних повноважень повинні враховувати ці критерії-принципи, знаючи, що адміністративний суд керуватиметься ними у разі оскарження відповідних рішень, дій чи бездіяльності. Законодавче закріплення цих критеріїв-принципів також дає можливість фізичній чи юридичній особі сформувати уявлення про якість та природу належних рішень чи дій, які вона має право очікувати від суб'єкта владних повноважень.
Принцип обґрунтованості рішення суб'єкта владних повноважень має на увазі, що рішення повинне бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення.
Європейський Суд з прав людини у рішенні по справі “Суомінен проти Фінляндії” (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року, вказує, що орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень. Серед критеріїв /принципів/, які повинні застосовуватись суб'єктом владних повноважень при прийнятті ним рішень та вчиненні дій та якими керується адміністративний суд у разі оскарження таких рішень, дій, є, зокрема, критерій законності, відповідно до якого суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним, а рішення суб'єкта владних повноважень має прийматися обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення. Встановлення невідповідності діяльності суб'єкта владних повноважень вказаним критеріям для оцінювання рішення, (дій) є достатньою підставою для задоволення адміністративного позову, за умови, що встановлено порушення прав та інтересів позивача.
Отже, загальними вимогами, які висуваються до акта індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення суб'єктом владних повноважень підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.
Адміністративний суд під час перевірки правомірності рішення суб'єкта владних повноважень, повинен надати правову оцінку тим обставинам, які стали підставою для його прийняття та наведені безпосередньо у цьому рішенні, а не тим, які в подальшому були виявлені суб'єктом владних повноважень для доведення правомірності («виправдання») свого рішення.
Враховуючи те, що рішення відповідача не містить в собі мотивування та обґрунтування щодо незарахування до пільгового стажу позивача вказаних вище періодів роботи, суд дійшов висновку про те, що оскаржуване рішення не відповідає вказаним вище критеріям, а отже є протиправним та підлягає скасуванню.
Відновленням порушеного права позивача є зобов'язання відповідача розглянути повторно заяву позивача про призначення пенсії за віком на пільгових умовах у відповідності до вимог діючого пенсійного законодавства на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх поданих документів.
У зв'язку з цим, враховуючи приписи частини другої статті 9 КАС України, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог, самостійно обравши спосіб захисту, який відповідає об'єкту порушеного права та у спірних правовідносинах є достатнім і необхідним (ефективним).
Сторонами суду не наведено інших специфічних, доречних та важливих аргументів, які суд зобов'язаний оцінити, виконуючи свої зобов'язання щодо пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
За практикою Європейського суду з прав людини пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (див. "Руїз Торія проти Іспанії" (Ruiz Toriya v. Spaine), рішення від 09.12.1994, Серія A, № 303-A, параграф 29). Водночас, відповідь суду повинна бути достатньо детальною для відповіді на основні (суттєві) аргументи сторін.
Згідно зі статтею 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Однак, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав суду доказів на підтвердження правомірності прийнятого рішення.
Таким чином, перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази, наданих позивачем та відповідачем, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги слід задовольнити частково з обранням належного способу захисту порушених прав.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого.
Відповідно до частини другої статті 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк (частина перша статті 133 КАС України).
Згідно з частиною другою статті 133 КАС України якщо у строк, встановлений судом, судові витрати не будуть оплачені, позовна заява залишається без розгляду або витрати розподіляються між сторонами відповідно до судового рішення у справі, якщо сплату судових витрат розстрочено або відстрочено до ухвалення судового рішення у справі.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Ухвалою суду про відкриття провадження у справі від 14.09.2022 з метою дотримання права позивача на доступ до правосуддя, відстрочено позивачу сплату судового збору у розмірі 992,40 грн на підставі пункту 3 частини першої, частини другої статті 8 Закону України «Про судовий збір» до ухвалення судового рішення у справі.
Оскільки судом встановлено порушення відповідачем конституційного права позивача на отримання пенсії, як складової частини права на соціальний захист, судовий збір у розмірі 992,40 грн до Державного бюджету України належить стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача, який з 15 грудня 2017 року позбавлений пільг щодо сплати судового збору.
Керуючисьст.ст. 2, 3, 5, 9, 77, 90, 139, 241-246, 255, 262, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний код НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду в Житомирській області (10003, Житомирська область, м.Житомир, вул.Ольжича, буд.7, код ЄДРПОУ 13559341) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області від 22 червня 2022 року №122950002275 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах згідно частини третьої статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області зарахувати до пільгового підземного стажу ОСОБА_1 періоди роботи: з 18.01.1993 по 28.03.1996, з 01.04.1996 по 18.05.1997, з 23.06.1997 по 15.10.1997.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 15 червня 2022 року про призначення пенсії на пільгових умовах за віком згідно частини третьої статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у відповідності до вимог частини п'ятої статті 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого Постановою Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1, на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх поданих документів.
В іншій частині у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на користь Державного бюджету України судовий збір в розмірі 992 (дев'ятсот дев'яносто дві) гривні 40 копійок.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Н.М. Басова