про залишення позовної заяви без руху
21 жовтня 2022 року м. Кропивницький Справа № 340/4849/22
Суддя Кіровоградського окружного адміністративного суду Казанчук Г.П., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (вул. Соборна, 7а, м. Кропивницький, Кіровоградська область, 25009; код ЄДРПОУ 20632802) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 , через свого представника - адвоката Драгомирову О.М., звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області щодо зменшення основного розміру пенсії за вислугу років ОСОБА_1 з 85% відповідних сум грошового забезпечення до 70% відповідних сум грошового забезпечення під час її перерахунку на підставі постанови КМУ №103 від 21.02.2018 року та проведення перерахунку з 01.12.2019 року на підставі довідки про розмір грошового №7912 від 12.05.2021 року, виданої станом на листопад 2019 року Державною установою "Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Кіровоградській області" основним розміром 70%;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області здійснити з 01.01.2016 року перерахунок пенсії за вислугу років ОСОБА_1 у розмірі 85% відповідних сум грошового забезпечення та з 01.12.2019 року на підставі довідки про розмір грошового №7912 від 12.05.2021 року, виданої станом на листопад 2019 року Державною установою "Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Кіровоградській області" у розмірі 85% грошового забезпечення та здійснити виплату пенсії в цьому розмірі із врахуванням раніше виплачених сум.
Суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.
Згідно частини 1 статті 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Абзацом першим частини 2 статті 122 КАС України передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Тобто, інститут строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою спонукання учасників адміністративного судочинства до своєчасного вчинення ними процесуальних дій. Регламентування строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Крім цього, строки звернення до суду із адміністративним позовом обмежують час, протягом якого правовідносини можуть вважатися спірними.
Відповідно до частини 1 статті 120 КАС України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Щодо відліку строку звернення із адміністративним позовом, суд зазначає, що порівняльний аналіз термінів "дізнався" та "повинен дізнатися", що містяться в частині 2 статті 122 КАС України, дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов'язку позивача знати про стан своїх прав. При визначенні початку перебігу строку звернення до суду, суд з'ясовує момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльності), а не коли вона з'ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням.
Предметом спору у цій справі є вимоги позивача про:
1) визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області щодо зменшення основного розміру пенсії за вислугу років ОСОБА_1 з 85% відповідних сум грошового забезпечення до 70% відповідних сум грошового забезпечення під час її перерахунку на підставі постанови КМУ №103 від 21.02.2018 року основним розміром 70%;
2) зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області здійснити з 01.01.2016 року перерахунок пенсії за вислугу років ОСОБА_1 у розмірі 85% відповідних сум грошового забезпечення та здійснити виплату пенсії в цьому розмірі із врахуванням раніше виплачених сум;
3) визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області щодо зменшення основного розміру пенсії за вислугу років ОСОБА_1 з 85% відповідних сум грошового забезпечення до 70% відповідних сум грошового забезпечення під час проведення перерахунку з 01.12.2019 року на підставі довідки про розмір грошового №7912 від 12.05.2021 року, виданої станом на листопад 2019 року Державною установою "Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Кіровоградській області" основним розміром 70%;
4) зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області здійснити з 01.12.2019 року на підставі довідки про розмір грошового №7912 від 12.05.2021 року, виданої станом на листопад 2019 року Державною установою "Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Кіровоградській області" у розмірі 85% грошового забезпечення та здійснити виплату пенсії в цьому розмірі із врахуванням раніше виплачених сум.
Щодо перших двох позовних вимог суддя зазначає наступне.
Згідно Постанови КМУ №103 від 21.02.2018 р. "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" позивачу здійснено перерахунок пенсії з 01.01.2018 р. та її реальна виплата відбулась з 01.04.2018 року (а.с.24).
Таким чином, суд убачає, що правовідносини, з приводу яких позивач звернувся до суду, виникли у період з 01.04.2018 року, водночас з цим позовом позивач звернувся 15.08.2022 року, тобто після спливу більш як чотити роки, з дуже істотним пропуском строку передбаченого статтею 122 КАС України.
Суд наголошує, що пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує. Така особа має реальну, об'єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації про рішення, на підставі якого було здійснено призначення пенсії чи був здійснений її перерахунок, з яких складових вона складається, як обрахована та на підставі яких нормативно-правових актів був здійснений саме такий її розрахунок чи розрахунок її складових.
Верховний Суд у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних спорів Касаційного адміністративного суду у постанові від 31.03.2021 року по справі №240/12017/19, зазначив, що для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
Суд звертає увагу, що Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав у постанові від 31.03.2021 року по справі №240/12017/19 відступила від висновків, викладених, зокрема у постановах від 29.10.2020 року у справі №816/197/18, від 20.10.2020 року у справі №640/14865/16-а, від 25.02.2021 року у справі №822/1928/18 щодо застосування строку звернення до суду у соціальних спорах.
У постанові від 31.03.2021 року по справі №240/12017/19 суд Касаційної інстанції дійшов такого висновку щодо застосування строку звернення до суду, передбаченого статтею 122 КАС України у спорах цієї категорії:
1) для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання такою особою строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів;
2) пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує щомісячно. Відтак, отримання пенсіонером листа від територіального органу Пенсійного фонду України у відповідь на його заяву не змінює момент, з якого така особа повинна була дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли вона почала вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду у разі якщо така особа без зволікань та протягом розумного строку не вчиняла активних дій щодо отримання інформації про правильність/помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність/несвоєчасність її перерахунку, тощо.
Вказана правова позиція підтримана також Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 31.05.2022 року по справі №120/3289/21-а (адміністративне провадження №К/9901/33589/21).
Представником позивача суду подана заява про поновлення строку звернення до суду, у якій останній зіславшись на постанову Верховного суду від 15.09.2020 року у справі №635/7878/16-а стверджує, що до цих правовідносин необхідно застосовувати частину 3 статті 51 Закону №2262-XII. Однак суддя відхиляє їх з наступних підстав.
Вказана норма передбачає, що перерахунок пенсій у зв'язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.
Тобто, частину 3 статті 51 Закону №2262-XII слід застосовувати до правовідносин виключно за наявності таких умов:
1) перерахунок пенсій (у зв'язку із зміною розміру грошового забезпечення) не проведений;
2) ця бездіяльність виникла з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії.
Суддя убачає, що, перерахунок пенсії у зв'язку зі збільшенням посадових окладів військових та згідно постанови КМУ №103 позивачу проведено. Однак під час здійснення такого перерахунку пенсійний орган розмір пенсії обрахував виходячи із 70% від грошового забезпечення позивача. В свою чергу, позивач не погоджується саме із зменшенням відсоткового значення при перерахунку пенсії, у зв'язку з чим й звернувся до суду.
Таким чином, оскільки перерахунок пенсії позивача згідно постанови КМУ №103 проведений відповідачем, а спір між сторонами стосується зменшення відсоткового показника при перерахунку пенсії, тому до вказаних правовідносин положення частини 3 статті 51 Закону №2262-XII застосуванню не підлягають.
В той же час, до суду позивач звернувся 13.10.2022 року (згідно відомостей на поштовому конверті), тобто з пропуском строку визначеного частиною 2 статті 122 КАС України.
Частиною 1 статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву (частина 2 статті 123 КАС України).
З огляду вищевикладене, суддя вважає за необхідне повідомити позивача (представника позивача), що на виконання вимог вказаних вище норм, необхідно надати суду заяву про поновлення строку для звернення до суду з даною позовною заявою, з обґрунтуванням підстав пропуску такого строку та надати документальні докази в підтвердження поважності причин його пропуску.
При цьому суд зазначає, що поважними причинами пропуску такого строку можуть бути визнані лише ті обставини, які були об'єктивно непереборними, тобто не залежали від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
Разом з тим, відповідно до частини 3 статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно частини 1 статті 4 Закону України “Про судовий збір” судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
За приписами статті 4 Закону України “Про судовий збір” встановлені ставки судового збору, зокрема, за подання адміністративного позову немайнового характеру фізичною собою - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який станом на 01.01.2022 р. складає 2481,00 грн.
У цій позовній заяві заявлено позовні вимоги немайнового характеру щодо перерахунку пенсії за два різні періоди.
Отже, за подання даного позову позивач повинен був сплатити судовий збір у розмірі 1984,80 грн. (992,40 грн. х 2), виходячи із розрахунку: 2481,00 грн. х 0,4 х 2. Однак позивачем до позову додано докази сплати судового збору у розмірі 992,40 грн. Тобто судовий збір сплачено не у повному розмірі.
Таким чином, на виконання вказаного недоліку позовної заяви позивачу необхідно надати суду докази доплати судового збору у розмірі 992,40 грн.
Відповідно до частини першої статті 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Зважаючи на вищевикладене, позовна заява підлягає залишенню без руху з встановленням строку для усунення недоліків.
Керуючись статтями 160, 161, 169 КАС України, суддя, -
Позовну заяву ОСОБА_1 - залишити без руху.
Повідомити особу, що подала позовну заяву про необхідність виправити вказані в описовій частині ухвали недоліки позовної заяви протягом десяти днів з дня отримання ухвали.
Роз'яснити особі, що подала позовну заяву, що у разі не усунення вказаних недоліків позовної заяви у встановлений строк, остання буде вважатися неподаною та повернута.
Ухвала судді набирає законної сили з моменту її підписання суддею та окремому оскарженню не підлягає.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду Г.П. Казанчук