17 жовтня 2022 року справа №357/4663/20
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнової А.О., за участю секретаря судового засідання Кудінової В.О., розглянув у порядку письмового провадження за правилами загального позовного провадження матеріали адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Білоцерківського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, Житлової комісії Білоцерківського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Квартирно-експлуатаційний відділ м. Біла Церква, Військова частина НОМЕР_1 , Військова частина НОМЕР_2 , про визнання неправомірним рішення та зобов'язання вчинити певні дії.
Суть спору: 15.05.2020 до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області звернувся ОСОБА_1 з позовом до Білоцерківського об'єднаного міського військового комісаріату в особі житлової комісії, третя особа: квартирно-експлуатаційний відділ м. Біла Церква, в якому просить суд:
- визнати неправомірним рішення Білоцерківського ОМВК в особі житлової комісії про відмову у взятті позивача ОСОБА_1 на облік осіб, які потребують поліпшення житлових умов у ІНФОРМАЦІЯ_1 ;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 в особі житлової комісії взяти позивача ОСОБА_1 на облік осіб, які потребують поліпшення житлових умов у Білоцерківському ОМВК, складом сім'ї 1 особа.
Рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 03.12.2020 у справі №357/4663/20 у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Білоцерківського об'єднаного міського військового комісаріату в особі житлової комісії, третя особа: квартирно-експлуатаційний відділ м. Біла Церква про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії, - відмовлено.
Постановою Київського апеляційного суду від 20.05.2021 у справі №357/4663/20 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково: рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 03.12.2020 скасовано; провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Білоцерківського об'єднаного міського військового комісаріату в особі житлової комісії, третя особа: квартирно-експлуатаційний відділ м. Біла Церква про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії закрито. Роз'яснено ОСОБА_1 , що розгляд зазначеної справи віднесено до юрисдикції адміністративного суду та, що протягом десяти днів з дня отримання копії постанови він може звернутися до Київського апеляційного суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією.
01.06.2021 ОСОБА_1 звернувся до Київського апеляційного суду із заявою від 26.05.2021 про направлення справи №357/4663/20 за позовом ОСОБА_1 до Білоцерківського об'єднаного міського військового комісаріату в особі житлової комісії, третя особа: квартирно-експлуатаційний відділ м. Біла Церква про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії за встановленою юрисдикцією.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 14.09.2021 заяву ОСОБА_1 про направлення справи за встановленою юрисдикцією задоволено; передано справу за позовом ОСОБА_1 до Білоцерківського об'єднаного міського військового комісаріату в особі житлової комісії, третя особа: квартирно-експлуатаційний відділ м. Біла Церква про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії до Київського окружного адміністративного суду за встановленою юрисдикцією.
24.09.2021 матеріали справи №357/4663/20 разом із супровідним листом Київського апеляційного суду від 21.09.2021 №357/4663/20/53675/2021 надійшли на адресу Київського окружного адміністративного суду.
За результатом автоматизованого розподілу матеріали справи передано на розгляд судді Київського окружного адміністративного суду Кушновій А.О.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 29.09.2021 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 02.11.2021; запропоновано позивачу уточнити позовну заяву з урахуванням зміни юрисдикції.
Також ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 29.09.2021 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Квартирно-експлуатаційний відділ м. Біла Церква (ідентифікаційний код 08167863, місцезнаходження: 09117, Київська область, м. Біла Церква, вул. Ярмаркова, буд. 1).
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 02.11.2021 судом було повторно витребувано докази від позивача та відповідача; продовжено строк проведення підготовчого провадження на 30 календарних днів та відкладено підготовче засідання на 30.11.2021.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 30.11.2021 повторно витребувано докази у справі від відповідача та витребувано докази від Квартирно-експлуатаційного відділу м. Біла Церква; відкладено підготовче засідання на 11.01.2022.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 11.01.2022 повторно витребувано докази у справі від відповідача та від Квартирно-експлуатаційного відділу м. Біла Церква; відкладено підготовче засідання на 10.02.2022.
10.02.2022 у підготовчому судовому засіданні позивачем подано уточнену позовну заяву від 07.02.2022, на виконання вимог ухвали суду від 29.09.2021.
В уточненій позовній заяві від 07.02.2022 позивач звертається з позовом до Білоцерківського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки (Білоцерківський об'єднаний міський військовий комісаріат, відповідач-1), Житлової комісії Білоцерківського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки (Житлова комісія Білоцерківського об'єднаного міського військового комісаріату, відповідач-2) з наступними позовними вимогами:
- визнати протиправним та скасувати рішення Житлової комісії Білоцерківського ОМВК від 13.03.2020 протокол №13 про відмову у постановці (зарахуванні) на квартирний облік при Білоцерківському ОМВК підполковника запасу ОСОБА_1 ;
- зобов'язати житлову комісію ІНФОРМАЦІЯ_3 зарахувати (взяти) позивача ОСОБА_1 , на облік осіб, які потребують поліпшення житлових умов шляхом надання житлових приміщень для постійного проживання при ІНФОРМАЦІЯ_3 , з складом сім'ї 1 особа з 25.01.1999.
Обґрунтовуючи свої вимоги в уточненій позовній заяві, позивач зазначив, що у період з 19.02.1999 по 21.11.2017 він проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 у місті Біла Церква, де перебував на обліку осіб, які потребують поліпшення житлових умов. У зв'язку з переведенням його у 2018 році для подальшого проходження військової служби до Військової частини НОМЕР_2 у місто Сєвєродонецьк Донецької області, рішенням житлової комісії Військової частини НОМЕР_1 його знято з обліку осіб, які потребують поліпшенню житлових умов. При цьому позивач вказав, що у Військовій частині НОМЕР_2 його не було взято на облік осіб, які потребують поліпшення житлових умов, оскільки у цій військовій частині відсутня житлова комісія.
Позивач вказав, що військовослужбовці Військової частини НОМЕР_2 , постійним місцем дислокації якої є місто Вінниця, беруться на облік осіб, які потребують поліпшення житлових умов житловою комісією Військово-медичного клінічного центру Центрального регіону. У той же час, як пояснив позивач, під час проходження служби у Військовій частині НОМЕР_2 , яка з квітня 2016 року по даний час фактично дислокується у місті Сєвєродонецьк Донецької області, він проживав у місті Сєвєродонецьк, а тому не міг зареєструвати місце свого проживання у місті Вінниця та, відповідно, подати на розгляд Житлової комісії Військово-медичного клінічного центру Центрального регіону відповідні документи для взяття його на облік осіб, які потребують поліпшення житлових умов, позаяк в силу вимог пункту 2.4 чинної на той час Інструкції про організацію забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями, затвердженої наказом Міністра оборони України від 30.11.2011 №737, на облік приймалися військовослужбовці, які потребували поліпшення житлових умов і були зареєстровані в цьому населеному пункті.
Позивач вважає, що вказані обставини не можуть слугувати підставою для обмеження та звуження його права на забезпечення житлом, формою реалізації якого є отримання житла (житлового приміщення) в ході перебування на обліку осіб, які потребують поліпшення житлових умов.
З урахуванням викладеного, позивач вважає, що спірне рішення є протиправним та необґрунтованим, тому його слід скасувати.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 10.02.2022 прийнято до розгляду уточнену позовну заяву ОСОБА_1 від 07.02.2022.
Вказаною ухвалою замінено первісного відповідача - Білоцерківський об'єднаний міський військовий комісаріат в особі житлової комісії на належного відповідача - Білоцерківський районний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки (код ЄДРПОУ 09553002; адреса місцезнаходження: 09100, Київська область, м. Біла Церква, вул. Павліченко, 14), а також залучено до участі у справі співвідповідача - Житлову комісію Білоцерківського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки (09100, Київська область, м. Біла Церква, вул. Павліченко, 14).
Крім того, вказаною ухвалою залучено до участі у справі у якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Військову частину НОМЕР_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_3 , місцезнаходження: АДРЕСА_1 ) та Військову частину НОМЕР_2 (ідентифікаційний код НОМЕР_4 , місцезнаходження: АДРЕСА_2 ).
Також ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 10.02.2022 витребувано докази у справі від відповідачів, третіх осіб та Департаменту кадрової політики Міністерства оборони України; відкладено підготовче засідання на 17.03.2022.
Житлова комісія Білоцерківського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки (Білоцерківського об'єднаного міського війкового комісаріату) з позовом не погодилася, надала відзив на позовну заяву, у якому посилаючись на пункт 1 розділу VI Інструкції з організації забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями, яка затверджена наказом Міністерства оборони України від 31.07.2018 № 380 (далі - Інструкція №380), зазначила, що житловими приміщеннями для постійного проживання забезпечуються військовослужбовці та члени їх сімей, які відповідно до вимог статті 12 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» набули права та не забезпечувалися постійним житлом протягом усього часу проходження військової служби і мають календарну вислугу на військовій службі 20 років і більше, зареєстровані в населеному пункті дислокації військової частини, в якій військовослужбовець проходить службу та перебуває на відповідному обліку. З огляду на те, що позивач на момент звільнення з військової служби не перебував на відповідному обліку, Житлова комісія позбавлена можливості взяти позивача на облік осіб, які потребують поліпшення житлових умов
Крім того, відповідач-2 вказав, що згідно з пунктом 3 розділу VI Інструкції №380 особи, звільнені з військової служби із залишенням на обліку для забезпечення їх житлом за рахунок Міністерства оборони України у разі розформування військової частини зараховуються на відповідний облік у військовому комісаріаті, на території обслуговування якого знаходилася розформована військова частина, з правом реєстрації місця проживання (перебування) при військовому комісаріаті. Однак, Військова частина НОМЕР_5 (м. Сєвєродонецьк), у якій проходив військову службу перед звільненням позивач, не була розформована, що не дає змоги житловій комісії Білоцерківського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки (Білоцерківського об'єднаного міського війкового комісаріату) взяти позивача на облік осіб, які потребують поліпшення житлових умов.
У зв'язку з викладеним, відповідач-2 вважає, що спірне рішення було прийнято ним правомірно та відповідно до вимог чинного законодавства, а тому відсутні підстави для задоволення позову.
Треті особи правом надати пояснення по суті спору не скористалися.
17.03.2022 підготовче судове засідання знято з розгляду у зв'язку із введенням в Україні воєнного стану відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 №64/2022, а також згідно з рекомендаціями Ради Суддів України від 24.02.2022 "Щодо вжиття невідкладних заходів для забезпечення сталого функціонування судової влади в Україні в умовах припинення повноважень ВРП та воєнного стану у зв'язку зі збройною агресією Російської Федерації". Призначено наступне підготовче судове засідання на 26.05.2022.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 26.05.2022 повторно витребувано докази у справі від відповідача-1 (Білоцерківського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки), від відповідача-2, від третьої особи - Військової частини НОМЕР_1 та від Департаменту кадрової політики Міністерства оборони України. Відкладено підготовче засідання на 07.07.2022.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 07.07.2022 повторно витребувано докази у справі від відповідача-1 (Білоцерківського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки), відповідача-2 (Житлової комісії Білоцерківського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки) та третьої особи - Військової частини НОМЕР_1 , відкладено підготовче засідання на 02.08.2022.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 02.08.2022 закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 16.08.2022.
02.08.2022 на адресу суду від представника позивача надійшло клопотання про здійснення подальшого розгляду справи у порядку письмового провадження.
10.08.2022 на адресу суду від Військової частини НОМЕР_1 надійшло клопотання про долучення доказів та розгляд справи без участі представника Військової частини НОМЕР_1 як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.
Протокольною ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 16.08.2022 на підставі статей 194, 205 Кодексу адміністративного судочинства України вирішено здійснювати подальший розгляд справи в порядку письмового провадження.
Заслухавши пояснення учасників справи, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , є громадянином України, що підтверджується паспортом серії НОМЕР_6 , виданим Октябрським РВ ПМУ УМВС України в Полтавській області 23.05.1996, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_3 (том 1 а.с.5-7).
Позивач ОСОБА_1 є інвалідом 2 групи, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_7 , виданим Управлінням соціального захисту населення Білоцерківської міської ради 26.09.2019 (том 1 а.с.27).
З матеріалів справи вбачається, що позивач проходив військову службу у складі Збройних Силах України з 1987 року по 2019 рік.
Відповідно до витягу з послужного списку позивача (том 3 а.с.7), ОСОБА_1 проходив військову службу у наступних посадах у військових частинах:
- з 10.11.1987 по 15.11.1989 - снайпер Військової частини НОМЕР_8 ;
- з 03.12.1998 по 19.02.1999 - прийнятий на дійсну військову службу (в добровільному порядку) і зарахований у розпорядження Командувача військ Північного оперативного командування;
- з 19.02.1999 по 28.01.2000 - старший ординатор операційно-перев'язувального взводу медичної роти медичного загону Військової частини НОМЕР_1 ;
- з 28.01.2000 по 23.10.2002 - старший ординатор хірургічного відділення Військової частини НОМЕР_1 ;
- з 23.10.2002 по 19.03.2008 - начальник хірургічного відділення (з палатами гнійної хірургії) - провідний хірург Військової частини НОМЕР_1 ;
з 19.03.2008 по 06.11.2015 - начальник хірургічного відділення з палатами гнійної хірургії Військової частини НОМЕР_1 ;
з 06.11.2015 по 21.11.2017 - заступник начальника госпіталю з медичної частини - начальник медичної частини Військової частини НОМЕР_1 ;
з 21.11.2017 по 23.10.2019 - заступник начальника госпіталю з медичної частини - начальник медичної частини Військової частини НОМЕР_2 .
Як свідчать матеріали справи, згідно з витягом з протоколу №24 від 25.01.1999 засідання Житлової комісії Військової частини НОМЕР_1 , лейтенанта ОСОБА_1 поставлено на квартирний облік Військової частини НОМЕР_1 у місті Біла Церква, в складі сім'ї 3 (три) особи: ОСОБА_1 , дружина ОСОБА_2 , син ОСОБА_3 (том 3, а.с.99).
Відповідно до витягу з протоколу №10 від 11.04.2007 засідання Житлової комісії Військової частини НОМЕР_1 , на підставі рапорту ОСОБА_1 майора м/с ОСОБА_1 зараховано в списки осіб на отримання службового житла складом сім'ї 4 (чотири) особи: ОСОБА_1 , дружина ОСОБА_2 , син ОСОБА_3 , донька ОСОБА_4 (том 2 а.с.47).
Відповідно до витягу з протоколу №9 від 15.11.2012 засідання Житлової комісії Військової частини НОМЕР_1 , на підставі рапорту ОСОБА_1 та копії рішення Білоцерківського міжрайонного суду Київської області (справа №2-3452/2011) внесено зміни до особової справи позивача шляхом виключення з квартирного обліку частини ОСОБА_2 , сина ОСОБА_3 та дочки ОСОБА_4 ; вирішено вважати перебування позивача на квартирному обліку складом сім'ї 1 (одна) особа - майор ОСОБА_1 (том 2 а.с.52).
20.02.2015 Департаментом кадрової політики Міністерства оборони України ОСОБА_1 видано посвідчення серії НОМЕР_9 , що дає право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни-учасників бойових дій (том 1 а.с.24).
За змістом витягу з протоколу №8 від 08.12.2016 засідання Житлової комісії Військової частини НОМЕР_1 , підполковника медичної служби ОСОБА_1 зараховано складом сім'ї 1 (одна) особа на першочергову чергу як учасника бойових дій з 08.12.2016 (том 2 а.с.37).
Відповідно до витягу з протоколу №28 від 11.03.2016 засідання Житлової комісії Військової частини НОМЕР_1 , на підставі наказу командира Військової частини НОМЕР_1 від 11.03.2016 № 44 щодо розподілу службових квартир, які надійшли для військовослужбовців частини, підтримано рішення командира Військової частини НОМЕР_1 від 11.03.2016 № 44 щодо надання однокімнатної службової квартири під АДРЕСА_4 підполковнику медичної служби ОСОБА_1 , складом сім'ї 1 (одна) особа (том 2 а.с.44).
В подальшому, наказом директора Департаменту кадрової політики Міністерства оборони України від 21.11.2017 № 147, підполковника медичної служби ОСОБА_1 звільнено з посади заступника начальника госпіталю з медичної частини - начальника медичної частини 762 військового госпіталю Військово-медичного клінічного центру центрального регіону (Військова частини НОМЕР_1 ) та призначено на посаду заступника начальника госпіталю з медичної частини - начальника медичної частини 59 військового мобільного госпіталю ІНФОРМАЦІЯ_5 (Військова частина НОМЕР_2 ) (том 3 а.с.90).
Згідно з витягом з протоколу №26 від 04.01.2018 засідання Житлової комісії Військової частини НОМЕР_1 , підполковника ОСОБА_1 знято з загальної черги квартирного обліку при Військовій частині НОМЕР_1 та загальної черги квартирного обліку в Білоцерківському гарнізоні, в складі сім'ї 1 (одна) особа (на квартирному обліку з 25.01.1999). Підставою слугувало переведення позивача до нового місця служби (том 1 а.с.21).
Зі змісту наказу командира Військової частини НОМЕР_2 від 05.01.2018 № 6 установлено, що підполковник медичної служби ОСОБА_1 , заступник начальника госпіталю з медичної частини - начальник медичної частини 762 військового госпіталю Військово-медичного клінічного центру Центрального регіону, призначений наказом директора Департаменту кадрової політики Міністерства оборони України від 21.11.2017 № 147, вважається таким, що приступив до виконання службових обов'язків за посадою з 05.01.2018 (том 1 а.с.13).
В подальшому, наказом командира військової частини НОМЕР_2 від 23.10.2019 №298 (по стройовій частині) ОСОБА_1 звільнено з військової служби у запас згідно наказу директора Департаменту кадрової політики Міністерства оборони України (по особовому складу) № 272 від 10.10.2019 відповідно до пункту «б» частини п'ятої статті 26 Закону Україні «Про військовий обов'язок і військову службу» (за станом здоров'я), та з 23.10.2019 виключено із списків особового складу частини, знято з усіх видів забезпечення та направлено для зарахування на військовий облік до Білоцерківського об'єднаного міського військового комісаріату Київської області (том 1 а.с.14).
Як слідує з матеріалів справи, 10.03.2020 ОСОБА_1 звернувся до Білоцерківського об'єднаного міського військового комісаріату Київської області із заявою, в якій просив зарахувати його на квартирний облік у м. Біла Церква при Білоцерківському ОМВК у складі сім'ї 1 (одна) особа (том 1 а.с.22).
Судом установлено, що житловою комісією Білоцерківського об'єднаного міського військового комісаріату Київської області прийнято рішення, оформлене протоколом від 13.03.2020 №13, яким відповідно до Інструкції з організації забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 31.07.2018 № 380, відмовлено у постановці на квартирний облік при Білоцерківському ОМВК підполковнику запасу ОСОБА_1 (том 2 а.с.25). Вказане рішення затверджено т.в.о. військового комісара Білоцерківського ОМВК М.Іванюх, про що свідчить гриф «ЗАТВЕРДЖУЮ» з підписом даної посадової особи, засвідчений печаткою Білоцерківського ОМВК.
Листом Білоцерківського об'єднаного міського військового комісаріату Київської області від 13.03.2020 №652 позивачу повідомлено, що для вирішення питань квартирного обліку військовослужбовців, осіб звільнених в запас застосовується Інструкція з організації забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями, яка затверджена наказом Міністерства оборони України від 31.07.2018 № 380 (далі - Інструкція №380).
Так, пунктом 3 розділу VІ цієї Інструкції передбачено, що облік ведеться в житлових комісіях військових частин (об'єднаних житлових комісіях), військових комісаріатах та КЕУ, КЕВ (КЕЧ) району. Особи, звільненні з військової служби із залишенням на обліку для забезпечення їх житлом за рахунок Міноборони, у разі розформування військової частини зараховуються на відповідний облік у військовому комісаріаті, на території обслуговування якого знаходилася розформована військова частина, з правом реєстрації місця проживання (перебування) при військовому комісаріаті.
Враховуючи наведене, комісія Білоцерківського ОМВК не вбачає підстав для зарахування ОСОБА_1 на квартирний облік при Білоцерківському ОМВК (том 1 а.с.23).
Не погоджуючись з рішенням Житлової комісії Білоцерківського об'єднаного міського військового комісаріату Київської області, оформленим протоколом від13.03.2020 №13, про відмову у постановці (зарахуванні) на квартирний облік при Білоцерківському ОМВК підполковника запасу ОСОБА_1 , позивач звернувся з даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 47 Конституції України кожен має право на житло. Держава створює умови, за яких кожний громадянин матиме змогу побудувати житло, придбати його у власність або взяти в оренду.
Громадянам, які потребують соціального захисту, житло надається державою та органами місцевого самоврядування безоплатно або за доступну для них плату відповідно до закону.
Згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 9 Житлового кодексу Української РСР (в редакції станом на 12.10.2020, далі - Житловий кодекс) громадяни мають право на одержання у безстрокове користування у встановленому порядку жилого приміщення в будинках державного чи громадського житлового фонду або на одержання за їх бажанням грошової компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення для категорій громадян, визначених законом, або в будинках житлово-будівельних кооперативів.
Забезпечення постійним житлом громадян, які відповідно до законодавства мають право на його отримання, може здійснюватися шляхом будівництва або придбання доступного житла за рахунок надання державної підтримки у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 34 Житлового кодексу потребуючими поліпшення житлових умов визнаються громадяни, які забезпечені жилою площею нижче за рівень, що визначається в порядку, встановлюваному Радою Міністрів Української РСР і Українською республіканською радою професійних спілок.
Згідно із ч. 1 ст. 37 Житлового кодексу облік потребуючих поліпшення житлових умов громадян, які працюють на підприємствах, в установах, організаціях, що мають житловий фонд і ведуть житлове будівництво або беруть пайову участь у житловому будівництві, здійснюється за місцем роботи, а за їх бажанням - також і за місцем проживання. Нарівні з ними беруться на облік громадяни, які залишили роботу на цих підприємствах, в установах, організаціях у зв'язку з виходом на пенсію.
Частиною 1 ст. 43 Житлового кодексу встановлено, що громадянам, які перебувають на обліку потребуючих поліпшення житлових умов, жилі приміщення надаються в порядку черговості.
Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі визначає Закон України від 20.12.1991 №2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон №2011).
Відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 12 Закону №2011 держава забезпечує військовослужбовців жилими приміщеннями або за їх бажанням грошовою компенсацією за належне їм для отримання жиле приміщення на підставах, у межах норм і відповідно до вимог, встановлених Житловим кодексом Української РСР, іншими законами, в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до абз. 4 ч. 1 ст. 12 Закону №2011 військовослужбовцям, які мають вислугу на військовій службі 20 років і більше, та членам їх сімей надаються жилі приміщення для постійного проживання або за їх бажанням грошова компенсація за належне їм для отримання жиле приміщення. Такі жилі приміщення або грошова компенсація надаються їм один раз протягом усього часу проходження військової служби за умови, що ними не було використано право на безоплатну приватизацію житла, з урахуванням особливостей, визначених пунктом 10 цієї статті.
Згідно з частиною 9 ст. 12 Закону № 2011-XII військовослужбовці, що перебувають на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, при звільненні з військової служби в запас або у відставку за віком, станом здоров'я, а також у зв'язку із скороченням штатів або проведенням інших організаційних заходів, у разі неможливості використання на військовій службі залишаються на цьому обліку у військовій частині до одержання житла з державного житлового фонду або за їх бажанням грошової компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення, а в разі її розформування - у військових комісаріатах і квартирно-експлуатаційних частинах районів та користуються правом позачергового одержання житла.
Таким чином, особи, які на дату звільнення мають вислугу військової служби не менше 20 років залишаються на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов у військовій частині до одержання житла з державного житлового фонду або за їх бажанням грошової компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення.
Механізм забезпечення житловими приміщеннями військовослужбовців - осіб офіцерського (у тому числі осіб, які проходять військову службу за призовом осіб офіцерського складу), старшинського і сержантського, рядового складу (крім військовослужбовців строкової служби) Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, правоохоронних органів спеціального призначення та Держспецтрансслужби, Держспецзв'язку, посади в яких комплектуються військовослужбовцями, у тому числі звільнених в запас або у відставку, що залишилися перебувати на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, у військових частинах, закладах, установах та організаціях після звільнення та членів їх сімей передбачений у Порядку забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житловими приміщеннями, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2006 №1081 (далі - Порядок №1081, в редакції, яка була чинна на момент виникнення спірних правовідносин),
Пунктом 22 Порядку №1081 визначено, що облік військовослужбовців, які потребують поліпшення житлових умов (далі - облік), ведеться у військових частинах та квартирно-експлуатаційних органах.
Згідно з п. 24 Порядку №1081 військовослужбовці зараховуються на облік згідно з рішенням житлової комісії військової частини, яке затверджується командиром військової частини.
У рішенні зазначаються дата зарахування на облік, склад сім'ї, підстави для зарахування на облік, вид черговості (загальна черга, в першу чергу, поза чергою), а також підстави включення до списків осіб, що користуються правом першочергового або позачергового одержання житлових приміщень, а в разі відмови в зарахуванні на облік - підстави відмови з посиланням на відповідні норми законодавства.
На засіданні житлової комісії має право бути присутнім військовослужбовець, стосовно якого вирішується питання зарахування на облік.
Датою зарахування на облік вважається день, коли житловою комісією військової частини винесено рішення про зарахування військовослужбовця на облік.
Військовослужбовці, зараховані на облік, заносяться до книги обліку осіб, що перебувають в черзі на одержання житла.
Відповідно до п. 25 Порядку №1081 на кожного військовослужбовця, зарахованого на облік, оформляється облікова справа.
Облікова справа зберігається за місцем перебування військовослужбовця на обліку,а після надання йому житла для постійного проживання протягом п'яти років - у виконавчому органі районної, міської, районної у місті ради, що видав ордер, якщо ордер видано квартирно-експлуатаційним органом - в квартирно-експлуатаційному органі. Після закінчення зазначеного строку справа знищується у встановленому порядку.
Пунктом 26 Порядку №1081 визначено, що військовослужбовці, які перебувають на обліку, у разі переміщення по військовій службі, пов'язаного з переїздом до іншого гарнізону (в іншу місцевість), зараховуються на облік за новим місцем служби разом з членами їх сімей із збереженням попереднього часу перебування на обліку, а також у списках осіб, що користуються правом першочергового або позачергового одержання житла.
Згідно з пунктом 28 Порядку №1081 військовослужбовці, які перебувають на обліку при звільненні з військової служби в запас або у відставку за віком, станом здоров'я, а також у зв'язку із скороченням штатів або проведенням інших організаційних заходів, у разі неможливості використання на військовій службі залишаються на обліку у військовій частині до одержання житла з державного житлового фонду, а в разі розформування військової частини - у військовому комісаріаті і квартирно-експлуатаційному органі та користуються правом позачергового одержання житла (пункт 27 Порядку №1081).
Наказом Міністерства оборони України від 31.07.2018 №380 затверджено Інструкцію з організації забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями (далі - Інструкція №380, в редакції, яка була чинна на момент виникнення спірних правовідносин), яка набрала чинності 16.10.2018.
Так, п. 2 розділу І Інструкції №380 визначено, що забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житловими приміщеннями від Міністерства оборони України здійснюється за рахунок: новозбудованого, вивільненого або придбаного житла; надання грошової компенсації за належне для отримання жиле приміщення (за згодою військовослужбовця); переобладнання нежилих приміщень фонду Міноборони у жилі (крім приміщень, розташованих на територіях, які використовуються за призначенням військовими частинами).
Згідно з п. 4 розділу І Інструкції №380 військовослужбовцям, які перебувають на обліку осіб, що потребують поліпшення житлових умов шляхом надання житлових приміщень для постійного проживання, та які мають вислугу на військовій службі 20 років і більше, та членам їх сімей надаються житлові приміщення для постійного проживання або за їх бажанням виплачується грошова компенсація за належне їм для отримання жиле приміщення.
Житлові приміщення для постійного проживання та грошова компенсація за належне для отримання жиле приміщення надаються один раз протягом усього часу проходження військової служби за умови, що ними не було використано право на безоплатну приватизацію житла.
Відповідно до п. 1 розділу ІІ Інструкції №380 для ведення обліку осіб, які потребують поліпшення житлових умов шляхом надання жилих приміщень для постійного проживання, виплати грошової компенсації за належне для отримання жиле приміщення, надання та використання службової жилої площі, обліку військовослужбовців, які потребують поліпшення житлових умов шляхом забезпечення службовими жилими приміщеннями (службовою житловою площею), ведення оперативного обліку службових житлових приміщень в апараті Міноборони, в Генеральному штабі Збройних Сил України, у інших органах військового управління та військових частинах, вищих військових навчальних закладах і військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти, установах та організаціях Збройних Сил України, а також у військових прокуратурах (далі - військова частина) утворюються житлові комісії (далі - житлова комісія військової частини).
До житлових комісій військових частин також належать житлові комісії квартирно-експлуатаційних органів та військових комісаріатів, які утворюються для ведення у встановленому порядку обліку осіб, які потребують поліпшення житлових умов шляхом надання жилих приміщень для постійного проживання, або виплати грошової компенсації за належне для отримання жиле приміщення особами з числа звільнених із військової служби в запас або відставку.
Згідно із п. 4 розділу ІІ Інструкції №380 основною формою роботи житлової комісії військової частини (об'єднаної житлової комісії) є засідання (збори). Засідання (збори) є правочинними, якщо на них присутні більше ніж 2/3 членів комісії. Рішення приймається відкритим голосуванням за умови 50 % загальної кількості членів житлової комісії плюс 1 голос.
Відповідно до п.п. 7-8 розділу ІІ Інструкції №380 житлова комісія військової частини (об'єднана житлова комісія) має право приймати рішення щодо: взяття військовослужбовців та членів їх сімей на облік і зняття з обліку військовослужбовців, які потребують поліпшення житлових умов шляхом забезпечення службовими жилими приміщеннями (службовою жилою площею); взяття військовослужбовців та членів їх сімей на облік і зняття з обліку осіб, які потребують поліпшення житлових умов шляхом надання жилих приміщень для постійного проживання; надання військовослужбовцям та членам їх сімей службових жилих приміщень (службової житлової площі), жилих приміщень для постійного проживання або виплату грошової компенсації за належне для отримання жиле приміщення; зміни дати зарахування (перебування) на обліку військовослужбовців та членів їх сімей, які потребують поліпшення житлових умов, шляхом надання жилих приміщень для постійного проживання; внесення змін до облікових справ військовослужбовців, які потребують поліпшення житлових умов шляхом надання жилих приміщень для постійного проживання; перегляду раніше прийнятих рішень цією житловою комісією або в порядку правонаступництва.
Рішення житлової комісії військової частини (об'єднаної житлової комісії) оформлюється протоколом (додаток 4), підписується членами комісії, які були присутні на засіданні житлової комісії, та протягом двадцяти робочих днів затверджується командиром військової частини та оголошується в наказі.
Згідно з пунктом 4 розділу VІ Інструкції №380 для зарахування на облік військовослужбовець подає командиру військової частини рапорт, який реєструється у службі діловодства військової частини. До рапорту додаються документи, передбачені Порядком забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житловими приміщеннями, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2006 № 1081 (далі - Порядок забезпечення житловими приміщеннями), а також витяг з послужного списку військовослужбовця. Зазначені документи направляються командиром до житлової комісії військової частини (об'єднаної житлової комісії) для прийняття рішення про зарахування на облік. Житлова комісія військової частини (об'єднаної житлової комісії) у разі необхідності має право запитувати через командира військової частини у відповідних державних органів, установ, організацій, громадян інші документи. Вимагати від військовослужбовців та членів їх сімей інших, не передбачених законодавством, документів забороняється.
Житлова комісія військової частини (об'єднаної житлової комісії) протягом п'яти робочих днів після реєстрації рапорту військовослужбовця проводить перевірку житлових умов військовослужбовця та членів його сім'ї. За результатами перевірки житлових умов військовослужбовця складається довідка про перевірку житлових умов (додаток 11) (пункт 5 розділу VІ Інструкції №380).
Відповідно до п.6 розділу VІ Інструкції №380 після проведення перевірки житлових умов військовослужбовця житлова комісія військової частини (об'єднана житлова комісія) на найближчому засіданні, але не пізніше ніж через місяць з дати реєстрації відповідного рапорту військовослужбовця, розглядає питання щодо зарахування військовослужбовця на облік. На засіданні житлової комісії військової частини (об'єднаної житлової комісії) має право бути присутнім військовослужбовець та члени його сім'ї, щодо яких приймається рішення. За результатами розгляду житлова комісія військової частини (об'єднана житлова комісія) приймає рішення про зарахування військовослужбовця та членів його сім'ї на облік або відмовляє у зарахуванні на облік із зазначенням обґрунтування такої відмови з посиланням на відповідні норми законодавства.
На облік не беруться військовослужбовці та члени їх сімей, які:
забезпечувалися під час проходження військової служби житловою площею для постійного проживання від Міноборони;
мають житлову площу на праві власності, що відповідає нормам та вимогам законодавства для забезпечення громадян житлом, крім випадків забезпечення житловими приміщеннями на територіях, на яких органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження, - із урахуванням вимог законодавства України щодо тимчасово окупованих територій;
в інших випадках, передбачених законодавством (п.7 розділу VІ Інструкції №380).
Пункт 8 розділу VІ Інструкції №380 передбачає, що рішення житлової комісії військової частини (об'єднаної житлової комісії) затверджується командиром військової частини та оголошується в наказі про зарахування військовослужбовця та членів його сім'ї на облік із зазначенням дати зарахування на облік, складу сім'ї, підстави для зарахування на облік, а також підстави включення до списків осіб, які користуються правом першочергового або позачергового одержання жилих приміщень.
Відповідно до абз. 4 п. 9 розділу VІ Інструкції №380 військовослужбовці, які перебували на обліку за попереднім місцем проходження військової служби, на загальних підставах в органах місцевого самоврядування та до набрання чинності цією Інструкцією зараховуються на облік із збереженням попереднього часу перебування на обліку, а також заносяться у списки осіб, що користуються правом першочергового або позачергового одержання житла за наявності підстав. Час перебування військовослужбовців на обліку для поліпшення житлових умов шляхом забезпечення службовими жилими приміщеннями (службовою жилою площею) не враховується.
Відповідно до п. 18 розділу VІ Інструкції №380 у разі направлення осіб, звільнених з військової служби, що перебувають на обліку у військовій частині, на військовий облік у військовий комісаріат до іншого населеного пункту іншого гарнізону вони виключаються з обліку у військовій частині та зараховуються на облік у військовому комісаріаті та КЕУ, КЕВ (КЕЧ) району іншого гарнізону на умовах, визначених цією Інструкцією.
Військовослужбовці, що перебувають на обліку, які були відряджені до державних органів, підприємств, організацій, установ (у тому числі до військових прокуратур), а також до державних та комунальних навчальних закладів для виконання завдань в інтересах оборони держави та її безпеки у разі звільнення з військової служби зараховуються на облік у військовому комісаріаті або КЕУ, КЕВ (КЕЧ) району за місцем перебування на військовому обліку.
Таким чином, військовослужбовці, які перебувають на обліку у військовій частині, у разі звільнення з військової служби та направлення на військовий облік у військовий комісаріат до іншого населеного пункту іншого гарнізону, виключаються з обліку у військовій частині та зараховуються на облік у військовому комісаріаті та КЕУ, КЕВ (КЕЧ) району іншого гарнізону із збереженням попереднього часу перебування на обліку, а також заносяться у списки осіб, що користуються правом першочергового або позачергового одержання житла.
Як установлено судом вище, наказом командира військової частини НОМЕР_2 від 23.10.2019 №298 (по стройовій частині) ОСОБА_1 звільнено з військової служби у запас згідно наказу директора Департаменту кадрової політики Міністерства оборони України (по особовому складу) № 272 від 10.10.2019 відповідно до пункту «б» частини п'ятої статті 26 Закону Україні «Про військовий обов'язок і військову службу» (за станом здоров'я), та з 23.10.2019 виключено із списків особового складу частини, знято з усіх видів забезпечення та направлено для зарахування на військовий облік до Білоцерківського об'єднаного міського військового комісаріату Київської області (том 1 а.с.14).
10.03.2020 позивачем подано рапорт на адресу Військового комісара Білоцерківського об'єднаного міського військового комісаріату Київської області, в якому позивач просив зарахувати його на квартирний облік для поліпшення житлових умов у м.Біла Церква з сім'єю у складі (одна) особа. У рапорті зазначено, що позивач проживає у службовій квартирі за адресою: АДРЕСА_3 , участі у приватизації не брав, участі в житловій накопичувальній програмі та одержанні кредитів на житло не брав; звільнений у запас за станом здоров'я (том 1 а.с.22).
Проте на засіданні житлової комісії Білоцерківського об'єднаного міського військового комісаріату Київської області 13.03.2020 було прийняте рішення, яке оформлене протоколом від 13.03.2020 №13, про відмову у постановці на квартирний облік при Білоцерківському ОМВК підполковнику запасу ОСОБА_1 (том 2 а.с.99).
Відмова відповідача у зарахуванні позивача на облік осіб, які потребують поліпшення житлових умов обумовлена покликанням на те, що згідно з п.3 розділу VI Інструкції №380 можливість зарахування на квартирний облік у військовому комісаріаті військовослужбовця у разі його звільнення з військової служби передбачена лише у випадку розформування військової частини, тоді як Військова частина НОМЕР_2 , у якій проходив військову службу перед звільненням позивач, не була розформована.
Так, згідно з п. 3 розділу VI Інструкції №380, особи звільнені з військової служби із залишенням на обліку для забезпечення їх житлом за рахунок Міністерства оборони України у разі розформування військової частини зараховуються на відповідний облік у військовому комісаріаті, на території обслуговування якого знаходилася розформована військова частина, з правом реєстрації місця проживання (перебування) при військовому комісаріаті.
Разом з тим, суд зазначає, що відповідно до п. 18 розділу VI Інструкції №380 розформування військової частини не є необхідною умовою для зарахування військовослужбовця на облік у військовому комісаріаті у випадку звільнення останнього зі служби, що підтверджується наведеним вище висновком суду.
Таким чином, твердження відповідача щодо можливості постановки військовослужбовця на квартирний облік у військовому комісаріаті у разі звільнення з військової служби лише в випадку розформування військової частини суд вважає необґрунтованими.
Оцінюючи доводи відповідача щодо неможливості зарахування позивача на квартирний облік, оскільки ОСОБА_1 на момент звільнення з військової служби не перебував на обліку осіб, які потребують поліпшення житлових умов, суд зазначає наступне.
Матеріалами справи підтверджується, що згідно з витягом з протоколу №24 від 25.01.1999 засідання Житлової комісії Військової частини НОМЕР_1 , лейтенанта ОСОБА_1 з 25.01.1999 поставлено на квартирний облік Військової частини НОМЕР_1 у місті Біла Церква, в складі сім'ї 3 (три) особи: ОСОБА_1 , дружина ОСОБА_2 , син ОСОБА_3 (том 3 а.с.99).
Відповідно до витягу з протоколу №10 від 11.04.2007 засідання Житлової комісії Військової частини НОМЕР_1 , на підставі рапорту ОСОБА_1 майора м/с ОСОБА_1 зараховано в списки осіб на отримання службового житла складом сім'ї 4 (чотири) особи: ОСОБА_1 , дружина ОСОБА_2 , син ОСОБА_3 , донька ОСОБА_4 (том 2 а.с.47).
У подальшому, позивачем було подано рапорт про зміни у складі сім'ї для внесення змін до списків обліку осіб, які потребують поліпшення житлових умов, за місцем несення військової служби, на підставі якого відповідною житловою комісією вносились зміни до облікової (квартирної) справи позивача у зв'язку з розлученням.
Так, відповідно до витягу з протоколу №9 від 15.11.2012 засідання Житлової комісії Військової частини НОМЕР_1 , внесено зміни до особової справи позивача шляхом виключення з квартирного обліку Військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_2 , сина ОСОБА_3 та дочки ОСОБА_4 ; залишено на квартирному обліку майора ОСОБА_1 у складі сім'ї 1 (одна) особа (том 2 а.с.52).
У зв'язку з отриманням позивачем 20.02.2015 статусу учасника бойових дій та поданням відповідного рапорту, згідно з витягом з протоколу №8 від 08.12.2016 засідання Житлової комісії Військової частини НОМЕР_1 , підполковника медичної служби ОСОБА_1 зараховано на першочергову чергу як учасника бойових дій з 08.12.2016 (том 2 а.с.37).
11.03.2016 командиром Військової частини НОМЕР_1 прийнято наказ від 11.03.2016 № 44 «Про розподіл службових квартир між військовослужбовцями Військової частини НОМЕР_1 та Військової частини НОМЕР_10 », яким наказано розподілити однокімнатну службову квартиру під АДРЕСА_4 підполковнику медичної служби ОСОБА_1 (том 2 а.с.45).
Відповідно до витягу з протоколу №28 від 11.03.2016 засідання Житлової комісії Військової частини НОМЕР_1 , підтримано наказ командира Військової частини НОМЕР_1 від 11.03.2016 № 44 щодо надання однокімнатної службової квартири під АДРЕСА_4 підполковнику медичної служби ОСОБА_1 , складом сім'ї 1 (одна) особа (том 2 а.с.44).
У подальшому, наказом директора Департаменту кадрової політики Міністерства оборони України від 21.11.2017 № 147, підполковника медичної служби ОСОБА_1 звільнено з посади заступника начальника госпіталю з медичної частини - начальника медичної частини 762 військового госпіталю Військово-медичного клінічного центру центрального регіону (Військова частини НОМЕР_1 ) та призначено на посаду заступника начальника госпіталю з медичної частини - начальника медичної частини 59 військового мобільного госпіталю ІНФОРМАЦІЯ_5 (Військова частина НОМЕР_2 ) (том 3 а.с.90).
У зв'язку з переведенням позивача до нового місця служби, відповідно до витягу з протоколу №26 від 04.01.2018 засідання Житлової комісії Військової частини НОМЕР_1 , підполковника ОСОБА_1 знято з загальної черги квартирного обліку при Військовій частині НОМЕР_1 та загальної черги квартирного обліку в Білоцерківському гарнізоні, в складі сім'ї 1 (одна) особа (том 1 а.с.21).
Зі змісту наказу командира Військової частини НОМЕР_2 від 05.01.2018 № 6 судом установлено, що підполковник медичної служби ОСОБА_1 , заступник начальника госпіталю з медичної частини - начальник медичної частини 762 військового госпіталю Військово-медичного клінічного центру Центрального регіону, призначений наказом директора Департаменту кадрової політики Міністерства оборони України від 21.11.2017 № 147, приступив до виконання службових обов'язків за посадою з 05.01.2018 (том 1 а.с.13).
Як було передбачено пунктом 2.1 Інструкції про організацію забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 30.11.2011 №737 (у редакції, чинній станом на дату призначення позивача на службу до Військової частини НОМЕР_2 , далі - Інструкція №737), облік військовослужбовців, осіб, звільнених з військової служби, та членів їх сімей, які потребують поліпшення житлових умов, ведеться у квартирно-експлуатаційних органах, військових частинах та гарнізонах.
На облік приймаються військовослужбовці, які потребують поліпшення житлових умов і зареєстровані в цьому населеному пункті, з дня прийняття рішення житловою комісією військової частини, затвердженого командиром цієї військової частини, крім випадків, передбачених у пункті 2.14 цього розділу (пункт 2.4 Інструкції №737).
Зазначена норма права фактично вказує на те, що обов'язковою умовою для зарахування житловою комісією військової частини на облік осіб, які потребують поліпшення житлових умов була передбачена реєстрація військовослужбовця у цьому населеному пункті.
Так, під час розгляду справи судом з'ясовано, що 29.04.2016 на виконання розпорядження начальника Генерального штабу Збройних Сил України від 19.03.2016 №347/703, Військова частина НОМЕР_2 здійснила передислокацію з м. Сватове до м. Сєвєродонецьк, що підтверджується довідкою Військової частини НОМЕР_2 від 24.04.2020 №189 (том 1 а.с.17).
Разом з тим, як повідомлено командиром Військової частини НОМЕР_2 на адвокатський запит представника позивача від 01.04.2020 (том 1 а.с.16), та зазначено у листі Військово-медичного клінічного центру Центрального регіону від 23.04.2020 №1667 (том 1 а.с.20), у Військовій частині НОМЕР_2 житлова комісія відсутня. Наказом начальника Військово-медичного клінічного центру Центрального регіону, у розпорядженні якого знаходиться підполковник запасу ОСОБА_1 , створена та діє житлова комісія Військово-медичного клінічного центру Центрального регіону, яка розглядає відповідні документи військовослужбовців Військово-медичного клінічного центру Центрального регіону, Військової частини НОМЕР_2 та 11 регіональної ВЛК.
У згаданих документах також вказано, що військовослужбовці Військово-медичного клінічного центру Центрального регіону та Військової частини НОМЕР_2 зараховуються на облік осіб, які потребують поліпшення житлових умов на підставі відповідних документів, визначених законодавством України із житлових питань, та оформляються протоколами засідання житлової комісії Військово-медичного клінічного центру Центрального регіону. На обліку осіб, які потребують поліпшення житлових умов у Вінницькому гарнізоні перебувають військовослужбовці Військово-медичного клінічного центру Центрального регіону та Військової частини НОМЕР_2 (том 1 а.с.16).
Зазначене також підтверджується листом Військової частини НОМЕР_2 від 10.12.2021 № 590/1837, згідно з яким повідомлено, що у зв'язку з тим, що Військова частина НОМЕР_2 з початком бойових дій з 2014 року по теперішній час знаходиться на польовому виході в районі виконання завдань з відсічі і стримування Збройної агресії Російської Федерації на території Луганської області, житлова комісія при Військовій частина НОМЕР_2 не створювалась, особовий склад стає на квартирний облік при Військово-медичному клінічному центрі Центрального регіону (м. Вінниці, вул. Князів Коріатовичів, буд. 185) (том 2 а.с.95).
На підставі викладеного суд дійшов висновку, що для зарахування на облік осіб, які потребують поліпшення житлових умов у Військовій частині НОМЕР_2 , місцем дислокації якої є м. Сєвєродонецьк, ОСОБА_1 повинен був зареєструвати своє місце проживання у місці дислокації житлової комісії Військово-медичного клінічного центру Центрального регіону, тобто у місті Вінниця.
Натомість, як пояснив позивач, під час проходження служби у Військовій частині НОМЕР_2 , він фактично проходив службу та постійно проживав у м. Сєвєродонецьк Донецької області, а тому не міг зареєструвати своє місце проживання у м. Вінниця, та подати на розгляд житлової комісії Військово-медичного клінічного центру Центрального регіону відповідні документи про взяття його на облік осіб, які потребують поліпшення житлових умов.
Встановлені у справі обставини свідчать, що відсутність ОСОБА_1 на квартирному обліку на момент його звільнення з військової служби пов'язана з об'єктивними причинами, з огляду на які позивач не мав змогу звернутися до житлової комісії Військово-медичного клінічного центру Центрального регіону для зарахування на відповідний облік.
Відтак, враховуючи те, що позивач мав право на зарахування на облік осіб, які потребують поліпшення житлових умов до Військової частини НОМЕР_2 , та зважаючи на те, що відсутність позивача на відповідному обліку пов'язана з об'єктивними обставинами, суд вважає, що відсутність ОСОБА_1 на квартирному обліку на момент звільнення з військової служби не може слугувати підставою для відмови у зарахуванні позивача на відповідний облік до ІНФОРМАЦІЯ_6 та бути перешкодою у реалізації позивачем права на отримання житла.
Таким чином, відмова у зарахуванні ОСОБА_1 на квартирний облік осіб, що потребують поліпшення житлових умов, порушує право позивача як військовослужбовця на отримання житла, передбачене статтею 47 Конституції України, а оскаржуване рішення відповідача-2 призводить до порушення права на забезпечення житлом позивача як військовослужбовця, який проходив військову службу.
Отже оскаржуване рішення Житлової комісії Білоцерківського об'єднаного міського військового комісаріату Київської області, оформлене протоколом від 13.03.2020 №13, про відмову у постановці на квартирний облік при Білоцерківському ОМВК підполковнику запасу ОСОБА_1 є протиправним та підлягає скасуванню.
Суд також зазначає, що відповідно до частини другої статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Враховуючи, що протиправне рішення Житлової комісії Білоцерківського ОМВК Київської області, оформлене протоколом від 13.03.2020 №13, про відмову у постановці на квартирний облік при Білоцерківському ОМВК підполковнику запасу ОСОБА_1 було затверджено т.в.о. військового комісара Білоцерківського ОМВК М.Іванюх, та з урахуванням п.8 розділу ІІ Інструкції №380 про те, що рішення житлової комісії військової частини (об'єднаної житлової комісії) оформлюється протоколом, підписується членами комісії, які були присутні на засіданні житлової комісії, та протягом двадцяти робочих днів затверджується командиром військової частини та оголошується в наказі, суд вбачає підстави для виходу за межі позовних вимог з метою ефективного захисту прав та інтересів позивача, та вважає за необхідне визнати протиправними дії Білоцерківського ОМВК Київської області по затвердженню рішення Житлової комісії Білоцерківського ОМВК Київської області, оформленого протоколом від 13.03.2020 №13.
Внаслідок протиправних дій відповідачів позивач фактично позбавлений можливості реалізувати своє право на житло, що є порушенням житлових прав у розумінні ст. 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якою визначено, що кожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції. Органи державної влади не можуть втручатись у здійснення цього права, за винятком випадків, коли втручання здійснюється згідно із законом і є необхідним у демократичному суспільстві в інтересах національної та громадської безпеки чи економічного добробуту країни, для запобігання заворушенням чи злочинам, для захисту здоров'я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб.
При цьому, відповідно до статті 2 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» ніхто не вправі обмежувати військовослужбовців та членів їх сімей у правах і свободах, визначених законодавством України.
Конституційний Суд України також зазначав, що додержання конституційних принципів соціальної і правової держави, верховенства права (ст. 1, ч. 1 ст. 8 Основного Закону України) обумовлює здійснення законодавчого регулювання суспільних відносин на засадах справедливості та розмірності з урахуванням обов'язку держави забезпечувати гідні умови життя кожному громадянину України (абз. 8 п.п. 2.1 п. 2 мотивувальної частини рішення від 26.12.2011 № 20-рп/2011).
З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог в частині визнання протиправним та скасування рішення Житлової комісії Білоцерківського об'єднаного міського військового комісаріату Київської області, яке оформлене протоколом від 13.03.2020 №13, про відмову у постановці (зарахуванні) на квартирний облік при Білоцерківському ОМВК підполковника запасу ОСОБА_1 та визнання протиправними дій Білоцерківського ОМВК Київської області по затвердженню рішення Житлової комісії Білоцерківського ОМВК Київської області, оформленого протоколом від 13.03.2020 №13 про відмову у постановці (зарахуванні) на квартирний облік при Білоцерківському ОМВК підполковника запасу ОСОБА_1 .
Щодо позовних вимог в частині зобов'язання Житлової комісії Білоцерківського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки зарахувати (взяти) позивача ОСОБА_1 на облік осіб, які потребують поліпшення житлових умов шляхом надання житлових приміщень для постійного проживання при Білоцерківському районному територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки, з складом сім'ї 1 особа з 25.01.1999, суд зазначає наступне.
Згідно з Рекомендацією № R (80) 2 комітету Міністрів державам-членам стосовно реалізації адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятою Комітетом Міністрів Ради Європи 11 травня 1980 року на 316-й нараді заступників міністрів, під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Згідно з пунктом 1.6 Методології проведення антикорупційної експертизи, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 24.04.2017 № 1395/5, дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов'язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених нормативно-правовим актом, проектом нормативно-правового акта.
Таким чином, дискреція - це елемент управлінської діяльності. Вона пов'язана з владними повноваженнями і їх носіями - органами державної влади та місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами. Дискрецію не можна ототожнювати тільки з формалізованими повноваженнями - вона характеризується відсутністю однозначного нормативного регулювання дій суб'єкта. Він не може ухилятися від реалізації своєї компетенції, але і не має права виходити за її межі.
Тобто дискреційні повноваження - це законодавчо встановлена компетенція владних суб'єктів, яка визначає ступінь самостійності її реалізації з урахуванням принципу верховенства права; ці повноваження полягають в застосуванні суб'єктами адміністративного розсуду при здійсненні дій і прийнятті рішень.
Отже, у разі відсутності у суб'єкта владних повноважень законодавчо закріпленого права адміністративного розсуду при вчиненні дій/прийнятті рішення, та встановлення у судовому порядку факту протиправної поведінки відповідачів, зобов'язання судом суб'єкта владних повноважень прийняти рішення конкретного змісту не можна вважати втручанням у дискреційні повноваження, адже саме такий спосіб захисту порушеного права є найбільш ефективним та направлений на недопущення свавілля в органах влади.
Відповідно до пункту 4 частини другої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Частиною четвертою статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Оскільки відповідачами протиправно відмовлено у зарахуванні ОСОБА_1 у складі сім'ї 1 (одна) особа на квартирний облік осіб, що потребують поліпшення житлових умов з 25.01.1999, суд вважає, що у даному випадку у відповідача-2 відсутня дискреція як можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень.
Таким чином, відновлення порушених прав позивача потребує зобов'язання Житлової комісії Білоцерківського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки зарахувати (взяти) позивача ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_11 ) на облік осіб, які потребують поліпшення житлових умов шляхом надання житлових приміщень для постійного проживання при Білоцерківському районному центрі комплектування та соціальної підтримки, з складом сім'ї 1 (одна) особа, з 25.01.1999.
Відповідно до статей 9, 77 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідач як суб'єкт владних повноважень не надав суду достатньо належних і достовірних доказів, а відтак, не довів правомірності своєї відмови у зарахуванні позивача на облік осіб, які потребують поліпшення житлових умов зі складом сім'ї 1 особа при Білоцерківському районному центрі комплектування та соціальної підтримки.
Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Під час звернення з позовною заявою до суду позивач не сплачував судовий збір, оскільки в силу вимог пункту тринадцятого частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 №3674-VI звільнений від сплати судового збору як особа, що має статус інваліда II групи (внаслідок війни).
Таким чином, судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись статтями 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Адміністративний позов задовольнити повністю.
2. Визнати протиправним та скасувати рішення Житлової комісії Білоцерківського об'єднаного міського військового комісаріату Київської області, яке оформлене протоколом від 13.03.2020 №13, про відмову у постановці (зарахуванні) на квартирний облік при Білоцерківському ОМВК підполковника запасу ОСОБА_1 .
3. Визнати протиправними дії Білоцерківського об'єднаного міського військового комісаріату Київської області по затвердженню рішення Житлової комісії Білоцерківського об'єднаного міського військового комісаріату Київської області, оформленого протоколом від 13.03.2020 №13 про відмову у постановці (зарахуванні) на квартирний облік при Білоцерківському ОМВК підполковника запасу ОСОБА_1 .
4. Зобов'язати Житлову комісію Білоцерківського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки зарахувати (взяти) позивача ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_11 ) на облік осіб, які потребують поліпшення житлових умов шляхом надання житлових приміщень для постійного проживання при Білоцерківському районному центрі комплектування та соціальної підтримки, з складом сім'ї 1 (одна) особа, з 25.01.1999.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Повний текст рішення суду виготовлено 17.10.2022 р.
Суддя Кушнова А.О.