ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"21" жовтня 2022 р. справа № 300/3645/22
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі судді Гомельчука С.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області, (код ЄДРПОУ 20632802, вул. Соборна, 7а, м. Кропивницький, Кіровоградська область, 25009), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 20551088, вул. Січових Стрільців, 15, м. Івано-Франківськ, 76018) про визнання дій протиправними та зобов'язання до вчинення дій, -
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (далі - відповідач, ГУ ПФУ в Кіровоградській області) про визнання дій протиправними та зобов'язання до вчинення дій.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем відмовлено позивачу в призначенні пенсії за віком у зв'язку з відсутністю необхідного страхового стажу. Позивач вважає, що з досягненням 60 років і наявності необхідного страхового стажу має право на призначення пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Його трудова книжка містить всі необхідні дані, які підтверджують факт роботи у вказаний період. Тому відмова відповідача у зарахуванні до страхового стажу періоду роботи з 19.05.1980 по 03.12.1981 є незаконною.
З урахуванням викладеного, позивач просить суд визнати незаконною відмову відповідача від 16.08.2022 у призначенні пенсії та зобов'язати призначити та виплачувати з 26.05.2022 пенсію за віком, зарахувавши до страхового стажу період роботи з 19.05.1980 по 03.12.1981 шихтовщиком на Отинійському цегельному заводі Печеніжинського заводуправління будматеріалів.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 16.09.2022 відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) в порядку, визначеному статтею 263 КАС України та залучено Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області до участі в справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача (а.с.16-17).
Відповідач скористався правом на подання відзиву на позовну заяву, який надійшов на адресу суду 04.10.2022 за №1100-0902-7/33007, в якому зазначив, що не погоджується з поданою позовною заявою і просить суд звернути увагу на такі обставини. Відповідачем було прийнято відмову в призначенні пенсії за віком та не зараховано до страхового стажу період з 19.05.1980 по 03.12.1981 відповідно до трудової книжки серія НОМЕР_2 , оскільки дата заповнення (04.01.1982) та титульна сторінка трудової книжки оформлена з порушенням Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, а саме: титульний аркуш не засвідчений печаткою підприємства, яким вперше внесено запис до трудової книжки. Таким чином, страховий стаж позивача становить 27 років 8 місяців 16 днів. Також відповідач зауважує, що заява про призначення пенсії була подана 08.08.2022, а заяви свідків завірені 01.09.2022., отже, відповідні заяви не були розглянуті відповідачем при прийнятті рішення про відмову. Щодо вимоги позивача стосовно стягнення судових витрат відповідач зазначає, що йому не були виділені бюджеті асигнування для сплати судових витрат. З урахуванням викладеного просить у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (далі - третя особа) надала пояснення щодо позову, які надійшли на адресу суду 06.10.2022 за №0900-0902-9/33985 в якому зазначила, що позивач 08.08.2022 звернувся до третьої особи із заявою про призначення пенсії з 26.05.2022, після реєстрації заяви та сканування копій звернення направлено для опрацювання відповідачу, яким 16.08.2022 прийнято рішення про відмову в призначенні пенсії. Третя особа вважає, що рішення відповідача від 16.08.2022 №092950010039 про відмову позивачу в призначенні пенсії за віком прийнято згідно норм чинного законодавства. Просить суд прийняти рішення про відмову в задоволенні позову.
Позивач своїм правом на подання відповіді на відзив, не скористався.
У період з 19.09.2022 по 23.09.2022 головуючий суддя у справі проходив підготовку (підвищення кваліфікації) для суддів окружних адміністративних судів; з 26.09.2022 по 10.10.2022 перебував у відпустці.
Суд, розглянувши у відповідності до вимог статті 263 КАС України справу за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), дослідивши в сукупності письмові докази, якими сторони обґрунтовують позовні вимоги та заперечення на позов, встановив таке.
ОСОБА_1 08.08.2022 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області із заявою про призначення пенсії за віком.
Однак, після опрацювання системою поданої заяви, згідно принципу екстериторіальності органом, що призначає пенсію визначено Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області від 16.08.2022 року № 092950010039 відмовлено ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком, у зв'язку з відсутністю необхідного страхового стажу роботи та повідомлено, що його страховий стаж становить 27 років 8 місяців 16 днів, що є недостатнім для призначення пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (а.с.10).
В подальшому, листом Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області від 24.08.2022 року № 0900-0211-8/28918 повідомлено ОСОБА_1 , що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Кіровоградській області прийнято рішення про відмову йому в призначенні пенсії за віком (а.с.9).
Вважаючи незаконною відмову відповідача у призначенні пенсії за віком та незарахування до страхового стажу позивача періоду роботи з 19.05.1980 по 03.12.1981 шихтовщиком на Отинійському цегельному заводі Печеніжинського заводуправління будматеріалів, ОСОБА_1 звернувся до суду з метою захисту свого порушеного права.
Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склались між сторонами, суд зазначає таке.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини 1 статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Згідно із положеннями статті 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон України №1058-IV) право на призначення пенсії за віком мають особи після досягнення віку 60 років та за наявності страхового стажу з 1 січня 2022 року по 31 грудня 2022 року - не менше 29 років.
Положеннями частин 1, 2 та 4 статті 24 Закону України № 1058-IV визначено, що страховий стаж - це період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог Закону України № 1058-IV за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності зазначеним Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених Законом України № 1058-IV.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 45 Закону України №1058-IV пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.
Матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 на час звернення до пенсійного органу із заявою про призначення йому пенсії (08.08.2022) досяг пенсійного віку, передбаченого ст. 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Відповідно до частини 1 статті 56 Закону України від 05 листопада 1991 року № 1788-XI "Про пенсійне забезпечення" (далі - Закон України №1788-XII) до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.
До стажу роботи зараховується також будь-яка інша робота, на якій працівник підлягав державному соціальному страхуванню, або за умови сплати страхових внесків, період одержання допомоги по безробіттю, а також робота в'язнів і робота за угодами цивільно-правового характеру за умови сплати страхових внесків.
Згідно з частиною 1 статті 44 Закону України №1058-IV заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 45 Закону України №1058-IV пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.
Документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.
Згідно частини 2 статті 45 Закону України №1058-IV пенсія призначається довічно або на період, протягом якого пенсіонер має право на виплату пенсії відповідно до цього Закону.
Згідно статті 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
На виконання зазначеної норми Закону, постановою Кабінету міністрів України №637 від 12 серпня 1993 року затверджено "Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки чи відповідних записів в ній" (далі - Порядок №637).
У пунктах 1 та 2 Порядку №637 зазначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.
Відповідно до пункту 3 Порядку №637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Таким чином, необхідність підтверджувати періоди роботи для визначення стажу роботи виникає у разі відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.
Відповідне положення міститься у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 21 січня 2020 року у справі № 588/647/17.
Суд зазначає, що на час заповнення трудової книжки позивача серії НОМЕР_2 , діяла Інструкція про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах та організаціях, затверджена постановою Держкомпраці СССР від 20.06.1974 №162 (далі - Інструкція №162).
Відповідно до пункту 1.2 Інструкції №162 прийом на роботу без трудової книжки не допускається.
Згідно пунктів 2.2, 2.3 Інструкції №162 заповнення трудової книжки вперше здійснюється адміністрацією підприємства в присутності працівника не пізніше тижневого строку з дня прийому на роботу. Всі записи в трудовій книжці про прийом на роботу, перевід на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди вносяться адміністрацією підприємства після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а при звільненні у день звільнення, повинні точно відповідати тексту наказу.
Відповідно до пункту 1.4 Інструкції №162 питання, пов'язані з порядком ведення трудових книжок, їх зберігання, виготовлення, постачання за обліку, врегульовано постановою Ради Міністрів СССР та ВЦСПС від 06.09.1973 №656 "Про трудові книжки робітників та службовців" та даною Інструкцією.
Відповідно до пункту 1 постанови Ради Міністрів СССР та ВЦСПС від 06.09.1973 №656 "Про трудові книжки робітників та службовців" встановлено, що трудова книжка є основним документом про трудову діяльність робочих та державних службовців, кооперативних і громадських підприємств, установ та організацій, що пропрацювали більше 5 днів, в тому числі на сезонних та тимчасових роботах, а також на позаштатних працівників при умові, що вони підлягають державному соціальному страхуванню. Пунктом 13 вказаної постанови "Про трудові книжки робітників та службовців" при звільненні робітника або службовця всі записи про роботу, нагородження та подяки, занесені до трудової книжки за час роботи на даному підприємстві, в установі, підприємстві засвідчуються підписом керівника або спеціально уповноваженої особи та печаткою.
З положень пункту 13 вказаної постанови "Про трудові книжки робітників та службовців" вбачається, що необхідним реквізитом під відповідним записом у трудовій книжці працівника є підпис та печатка.
При цьому, відповідно до пункту 18 вказаної постанови відповідальність за своєчасне та правильне заповнення трудових книжок, за їх облік, зберігання та видачу несуть спеціально уповноважені особи, що призначені наказом керівника підприємства, установи, організації.
Суд вказує, що право позивача на встановлені законом гарантії не може бути поставлене в залежність від якості виконання обов'язків працівником, відповідальним за порядок ведення трудової книжки. На особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці.
Згідно з пунктом 1.5 Інструкції № 58 питання, пов'язані з порядком ведення трудових книжок, їх зберігання, виготовлення, постачання і обліку, регулюються постановою Кабінету Міністрів України від 27.04.1993 № 301 "Про трудові книжки працівників", цією Інструкцією та іншими актами законодавства.
Відповідно до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 27.04.1993 № 301 "Про трудові книжки працівників" відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації, представництва іноземного суб'єкта господарювання.
За порушення встановленого порядку ведення, обліку, зберігання і видачі трудових книжок посадові особи несуть дисциплінарну, а в передбачених законом випадках іншу відповідальність.
Відтак, суд зазначає, що працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення кадрових документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист.
Згідно з частиною 5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним судом в постанові від 21.02.2018 року у справі №687/975/17, де зазначено, що на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці.
Крім того, Верховний Суд у постанові від 30 вересня 2019 року у справі № 638/18467/15-а зазначив, що формальні неточності у документах, за загальним правилом, не можуть бути підставою для органів пенсійного фонду для обмеження особи у реалізації конституційного права на соціальний захист.
У постанові Верховного суду від 06.02.2018 № 677/277/17 зазначено, що недотримання правил ведення трудової книжки може мати негативні наслідки саме для особи, яка допустила такі порушення, а не для особи, яка їх зазнала.
З огляду на наведене, суд зазначає, що певні недоліки щодо заповнення трудової книжки не можуть бути підставою для неврахування відповідного періоду роботи для обрахунку стажу при призначенні пенсії.
На переконання суду, відповідачем протиправно не зараховано до загального страхового стажу позивача період роботи з 19.05.1980 по 03.12.1981 шихтовщиком на Отинійському цегельному заводі Печеніжинського заводуправління будматеріалів.
Судом встановлено, що згідно записів трудової книжки серії НОМЕР_3 , ОСОБА_1 у період з 19.05.1980 по 03.12.1981 працював шихтовщиком на Отинійському цегельному заводі Печеніжинського заводуправління будматеріалів.
Однак, на думку відповідача, страховий стаж за період з 19.05.1980 по 03.12.1981 не зараховано, оскільки дата заповнення трудової кижки 04.01.1982 та титульна сторінка трудової книжки оформлені з порушенням Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, яка затверджена Наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.93 № 58, а саме - титульний аркуш не засвідчений печаткою підприємства, яким вперше внесено запис до трудової книжки, а довідки про підтвердження стажу роботи за вище зазначений період не подано.
Проте, суд звертає увагу, що записи трудової книжки серії НОМЕР_3 , містять відомості щодо призначення 19.05.1980 та звільнення 03.12.1981 ОСОБА_1 з роботи із зазначенням дат та номерів відповідних наказів і прізвища особи, яка здійснила запис, що є підтвердженням трудової діяльності позивача.
Окрім того, судом взято до уваги посилання позивача на норми Порядку 637, в пункті 18 якого вказано, що за відсутності документів про наявний стаж роботи і неможливості одержання їх внаслідок ліквідації підприємства, установи, організації або відсутності архівних даних з інших причин, ніж ті, що зазначені в пункті 17 цього Порядку, стаж роботи установлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі і мали документи про свою роботу за час, стосовно якого вони підтверджують роботу заявника.
Позивачем надано показання двох свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які знають позивача, працювали в один період на тому ж підприємстві та мають документи про свою роботу за час, стосовно якого вони підтверджують роботу заявника. Вказані свідки підтверджують факт того, що ОСОБА_1 з 19.05.1980 по 03.12.1981 дійсно працював шихтовщиком на Отинійському цегельному заводі Печеніжинського заводуправління будматеріалів (а.с.20-28).
Також позивачем, надано суду пояснення, що отримати довідку за місцем роботи в період з 19.05.1980 по 03.12.1981 неможливо, тому що підприємство, на даний час, не існує та в ЄДР відсутня інформація про саме підприємство чи його правонаступників. Архівну довідку не отримав, тому що підприємство не здавало документи в архів (а.с.37-38).
Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно із нормами частини другої статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до положень статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
При цьому, в силу положень частини 2 статті 77 вказаного Кодексу, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Водночас, відповідач як суб'єкт владних повноважень, не довів правомірність своїх дій та не надав суду докази, які б свідчили про недостовірність записів у трудовій книжці позивача.
З урахуванням наведеного, суд ввважає, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Кіровоградській області протиправно незараховано до страхового стажу позивача період роботи з 19.05.1980 по 03.12.1981 шихтовщиком на Отинійському цегельному заводі Печеніжинського заводуправління будматеріалів.
Як наслідок, відповідача слід зобов'язати зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період роботи з 19.05.1980 по 03.12.1981 шихтовщиком на Отинійському цегельному заводі Печеніжинського заводуправління будматеріалів.
Водночас, що стосується позовних вимог у частині зобов'язання відповідача призначити та виплачувати позивачу пенсію за віком з 26.05.2022, суд зазначає таке.
Завданням адміністративного суду є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень та їх відповідності правовим актам вищої юридичної сили. Завдання правосуддя полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше порушується принцип розподілу влади. Тому завданням адміністративного суду є саме контроль за легітимністю прийняття рішень.
Такий висновок суду узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 10.09.2019 у справі №818/985/18 та від 26.12.2019 у справі №810/637/18.
Статтею 58 Закону №1058-IV визначено, що Пенсійний фонд є органом, який призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати, тобто Пенсійний фонд має виключну компетенцію в питаннях призначення пенсії.
Верховним Судом у постанові від 07.03.2018 у справі №233/2084/17 зазначено, що вирішення питання призначення пенсії є виключною компетенцією Пенсійного фонду, а тому належним способом захисту прав позивача є зобов'язання відповідача повторно розглянути заяву про призначення пенсії за віком, а не зобов'язання відповідача призначити пенсію, оскільки відповідачем ще не вирішено питання щодо зарахування стажу.
З урахуванням викладеного, обираючи належний та ефективний спосіб захисту порушеного права позивача, керуючись частиною другою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та зобов'язати відповідача повторно розглянути заяву позивача від 08.08.2022, з урахуванням висновків суду.
Таким чином, у позовних вимогах в частині зобов'язання відповідача призначити та виплачувати позивачу пенсію за віком з 26.05.2022 слід відмовити.
Згідно з частиною третьою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Водночас, як визначено частиною 8 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
Оскільки передумовою для виникнення цього спору стало протиправне рішення відповідача, суд вважає за необхідне компенсувати судові витрати позивача у повному розмірі.
Як наслідок, на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області підлягає стягненню сплачений, згідно квитанції про сплату за №9280-8371-5909-6749 від 09.09.2022, судовий збір в розмірі 992,40 грн.
На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 2, 9, 77, 132, 139, 241-246, 250, 255, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області № 092950010039 від 16.08.2022 про відмову у призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 .
Визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області у зарахуванні ОСОБА_1 до загального страхового стажу періоду роботи з 19.05.1980 по 03.12.1981 шихтовщиком на Отинійському цегельному заводі Печеніжинського заводуправління будматеріалів.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (код ЄДРПОУ 20632802, вул. Соборна, 7а, м. Кропивницький, Кіровоградська область, 25009) зарахувати ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до загального страхового стажу період роботи з 19.05.1980 по 03.12.1981 шихтовщиком на Отинійському цегельному заводі Печеніжинського заводуправління будматеріалів.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (код ЄДРПОУ 20632802, вул. Соборна, 7а, м. Кропивницький, Кіровоградська область, 25009) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) судові витрати по сплаті судового збору в сумі 992,40 грн. (дев'ятсот дев'яносто дві гривні сорок копійок).
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Відповідно до статтей 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було поданj/
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
Позивач: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 );
Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (код ЄДРПОУ 20632802, вул. Соборна, 7а, м. Кропивницький, Кіровоградська область, 25009);
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 20551088, вул. Січових Стрільців, 15, м. Івано-Франківськ, 76018).
Суддя Гомельчук С.В.