21 жовтня 2022 року Справа № 280/6018/22 м.Запоріжжя
Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Татаринов Д.В.., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Департаменту Патрульної поліції (3048, м. Київ, вул. Федора Ернста, буд. 3) про стягнення заробітної плати,-
До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач), в якій позивач просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Департаменту патрульної поліції щодо ненарахування та невиплати на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) грошового забезпечення у вигляді доплати за службу в нічний час за період з 26 лютого 2017 року по 31 грудня 2017 року (включно) та індексації грошового забезпечення за період з 26 лютого 2017 року по 31 жовтня 2017 року (включно);
- зобов'язати Департамент патрульної поліції (код ЄДРПОУ 40108646) нарахувати та сплатити на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) невиплачене грошове забезпечення у вигляді доплати за службу в нічний час за період з 26 лютого 2017 року по 31 грудня 2017 року (включно;
- зобов'язати Департамент патрульної поліції (код ЄДРПОУ 40108646) нарахувати та сплатити на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) заборгованість з індексації грошового забезпечення за період з 26 лютого 2017 року по 31 жовтня 2017 року (включно).
Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви, зокрема, з'ясовує, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
Відповідно до частини 1 статті 122 КАС України визначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до частини 2 статті 122 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Суд звертає увагу на те, що строк звернення до суду обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що з 26 лютого 2017 року і по теперішній час він працює на посаді інспектора взводу № 2 роти № 2 батальйону № 4 управління патрульної поліції в Запорізькій області Департаменту патрульної поліції. При цьому, відповідачем у період з 26 лютого 2017 року по 31 грудня 2017 року, всупереч вимог постанови КМУ «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» від 11 листопада 2015 року № 988, позивачу не виплачувалось грошове забезпечення у вигляді доплати за службу у нічний час.
Отже, спірні правовідносини виникли у зв'язку з проходженням позивачем публічної служби.
Стаття 233 Кодексу законів про працю України врегульовує питання строків звернення до суду за вирішенням трудових спорів.
Так, відповідно до частин 1 та 2 даної норми (в редакції станом на дату подання позовної заяви до суду) працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116).
Таким чином, відповідно до чинного нормативно-правового регулювання на момент звернення до суду з даним позовом, у спорах, пов'язаних із порушенням роботодавцем законодавства про оплату праці для працівника встановлюється тримісячний строк.
При цьому, необхідно звернути увагу та те, що правові висновки Верховного Суду про те, що у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком (наприклад, щодо спорів у подібних правовідносинах, постанови від 29 вересня 2021 року (справа №160/8332/20), від 24 вересня 2020 року (справа №806/2883/17), від 13 січня 2020 року (справа №814/1007/16), від 11 липня 2019 року (справа №814/2789/16), від 1 грудня 2019 року (справа №823/726/16), не можуть бути застосовані у спірних правовідносинах, оскільки з 19.07.2022 набули чинності зміни до статті 233 Кодексу законів про працю України, які відповідних положень не містять.
Враховуючи, що позивач просить суд визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо невиплати позивачу грошового забезпечення у вигляді доплати за службу в нічний час за період з 26 лютого 2017 року по 31 грудня 2017 року (включно) та індексації грошового забезпечення за період з 26 лютого 2017 року по 31 жовтня 2017 року (включно), а також зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу грошове забезпечення та індексацію за вказаний період, можна дійти висновку, що строк звернення до Запорізького окружного адміністративного суду із вказаним позовом позивачем пропущений.
Відповідно частини 6 статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
До позову не додано заяву про поновлення строку звернення до суду та докази поважності причин його пропуску.
Відповідно до частини 1 статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Відтак, позивач має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду, вказавши поважні причини його пропуску та надавши відповідні підтверджуючі документи.
Відповідно до частини 1, частини 2 статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
За таких обставин позов підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення недоліків.
Керуючись статтями 160, 161, 169, 171, 241, 243, 248 КАС України, суддя -
Залишити без руху позовну заяву
Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Департаменту Патрульної поліції (3048, м. Київ, вул. Федора Ернста, буд. 3) про стягнення заробітної плати- 10 днів від дня одержання ухвали суду про залишення позовної заяви без руху.
Недоліки позовної заяви можуть бути усунені шляхом подання до суду заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду із позовом та докази поважності причин його пропуску.
Роз'яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовну заяву буде повернуто у відповідності до пункту 1 частини 4статті 169 КАС України.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала складена та підписана 21 жовтня 2022 року.
Суддя Д.В. Татаринов