20 жовтня 2022 року м. Ужгород№ 260/3877/22
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі: головуючої - судді Маєцької Н.Д., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Відділу Державної виконавчої служби у місті Ужгороді Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) (Закарпатська область, м. Ужгород ,вул. Заньковецької, буд. 10), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спорту на стороні відповідача - Державна служба України з безпеки на транспорті (м. Київ, проспект Перемоги, буд. 14) про визнання протиправними та скасування постанов, -
ОСОБА_1 через представника - адвоката Митровку Ярослава Васильовича звернулася до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Відділу державної виконавчої служби у місті Ужгороді Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спорту на стороні відповідача - Державна служба України з безпеки на транспорті, якою просить: 1) Визнати протиправною та скасувати постанову Відділу державної виконавчої служби у місті Ужгороді Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) від 15 червня 2022 року про відкриття виконавчого провадження № 69229412; 2) Визнати протиправною та скасувати постанову Відділу державної виконавчої служби у місті Ужгороді Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) від 15 червня 2022 року про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження № 69229412.
Ухвалою судді від 10 жовтня 2022 року відкрито провадження у адміністративній справі та розгляд справи призначено в порядку спрощеного позовного провадження, встановлено відповідачу та третій особі строк для подання відзиву на позов та пояснень щодо позову відповідно, та роз'яснено сторонам, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що постановою Департаменту державного контролю на транспорті Державної служби України з безпеки на транспорті по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України серія ВМ № 00009336 від 31.01.2922 р., ОСОБА_1 як особу, відповідальну за правопорушення, вчинені на транспортних засобах ТВО «АВЕ Ужгород», визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.2 ст. 132-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення та притягнуто до адміністративної відповідальності шляхом накладання адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 34 000, грн.
Вказану постанову третьою особою була надіслано на примусове виконання до Відділу державної виконавчої служби у місті Ужгороді Південно-західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ). Постановою державного виконавця від 15.06.2022 року було відкрито виконавче провадження № 69229412 з виконання постанови серії ВМ № 00009336 від 31.01.2022 р. та стягнуто з позивача виконавчий збір у розмірі 6 800, 00 грн.
Позивачка вважає дані постанови протиправними, та такими що підлягають скасуванню. Наголошує, що дана постанова була пред'явлена до примусового виконання тільки 03.06.2022 року, тобто вже поза межами строку для пред'явлення постанови до виконання.
Відповідач надав відзив на позовну заяву, відповідно до якого просить відмовити у задоволенні позову, оскільки вищевказана постанова пред'явлена до виконання у межах строків, передбачених ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження». Також оскільки на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, визначені цим Законом строки перериваються та встановлюються з дня припинення або скасування воєнного стану, оскільки починаючи з 24 лютого 2022року до середини квітня цього року більшість державних реєстрів, в т. ч. і АСВП не працювали і навіть при пред'явленні виконавчих документів в межах строків до виконання, винесення постанови про відкриття не було б можливо технічно.
Третя особа не скористались своїм правом подання пояснень щодо адміністративного позову.
Позивач надіслав на адресу суду додаткові пояснення в яких зазначив, що відсутність технічної можливості у державного виконавця прийняти постанову про відкриття виконавчого проваджені жодним чином не впливала па можливість Державної служби України з безпеки на транспорті подати вчасно па примусове виконання постанову серії ВМ № 00009336 від 31.01.2022 р.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Судом встановлено, що постановою старшого інспектора відділу впровадження систем автоматичної фіксації порушень Департаменту державного контролю на транспорті Державної служби України з безпеки на транспорті Колєснік Наталією Геннадівною по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України серія № ВМ 00009336 від 31.01.2922 р., ОСОБА_1 як особу, відповідальну за правопорушення, вчинені на транспортних засобах ТВО «АВЕ Ужгород», визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.2 ст. 132-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення та притягнуто до адміністративної відповідальності шляхом накладання адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 34 000, грн.
У постанові серії № ВМ00009336 від 31.01.2022 року зазначено, що у разі несплати штрафу у строк встановлений ст.308 КУпАП в порядку примусового виконання цієї постанови органи державної виконавчої служби з правопорушника стягують штраф у подвійному розмірі: 68000,00 грн.
Постанова серії № ВМ00009336 від 31.01.2022 року набрала законної сили 19.03.2022 року, строк пред'явлення до виконання 18.04.2022 року.
02.06.2022 постанову Департаменту державного контролю на транспорті Державної служби України з безпеки на транспорті було надіслано на адресу Відділу державної виконавчої служби у місті Ужгороді Південно-західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ).
Постановою державного виконавця від 15.06.2022 року було відкрито виконавче провадження № 69229412 з виконання постанови серії ВМ № 00009336 від 31.01.2022 р. та стягнуто з позивача виконавчий збір у розмірі 6 800, 00 грн.
Позивач вважає, що постанова про відкриття виконавчого провадження від 15.06.2022 № 69229412 винесена поза межами строку пред'явлення постанови від 31.01.2022 серії ВМ № 00009336 до примусового виконання, у зв'язку із чим звернулась із даним позовом до суду.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до положень ст.1, 3, 5 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад: верховенства права; обов'язковості виконання рішень; законності; диспозитивності; справедливості, неупередженості та об'єктивності; гласності та відкритості виконавчого провадження; розумності строків виконавчого провадження; співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями; забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.
Відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: виконавчих листів, постанов державних виконавців про стягнення виконавчого збору, тощо.
Примусове виконання рішень покладається, зокрема, на органи державної виконавчої служби (державних виконавців).
Згідно з ч. ч. 1-2 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчі документи можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.
Строки, зазначені в частині першій цієї статті, встановлюються для виконання рішення з наступного дня після набрання ним законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а якщо рішення підлягає негайному виконанню - з наступного дня після його прийняття.
Стаття 26 Закону №1404-VIII, визначає, що виконавець розпочинає процедуру примусового виконання на підставі виконавчого документу, передбаченого статтею 3 цього Закону, за наявності підстав, що передбачені частиною першою цієї статті.
Згідно із частиною п'ятою статті 26 Закону №1404-VIII, виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.
Законом України «Про внесення зміни до розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження» №2129-ІХ від 15.03.2022, доповнено Розділ XIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження» пунктом 10, а саме: визначені цим Законом строки перериваються та встановлюються з дня припинення або скасування воєнного стану.
Цей Закон набрав чинності наступного дня, за днем його опублікування, тобто 26.03.2022.
Відповідно до ст. 14-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення адміністративну відповідальність за правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, передбачені частиною другою статті 122-2, частинами другою і третьою статті 132-1 цього Кодексу, зафіксовані за допомогою засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі (за допомогою комплексу технічних засобів автоматичного визначення вагових, габаритних та інших параметрів транспортного засобу з функціями фотозйомки та/або відеозапису, що функціонують згідно із законодавством про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах), несе відповідальна особа - фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, а в разі якщо до Єдиного державного реєстру транспортних засобів внесено відомості про належного користувача відповідного транспортного засобу - належний користувач транспортного засобу, а якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань на момент запиту відсутні відомості про керівника юридичної особи, за якою зареєстрований транспортний засіб, - особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи.
У разі якщо транспортний засіб зареєстровано за межами території України і такий транспортний засіб відповідно до законодавства не підлягає державній реєстрації в Україні, до адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані за допомогою засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, притягається особа, яка ввезла такий транспортний засіб на територію України.
Відповідальна особа, зазначена у частині першій цієї статті, або особа, яка ввезла транспортний засіб на територію України, звільняється від відповідальності за адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані за допомогою засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, у випадках, передбачених статтею 279-7 цього Кодексу.
У разі виявлення адміністративного правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого за допомогою працюючих в автоматичному режимі спеціальних технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані за допомогою засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, правопорушення, передбаченого статтею 132-2 цього Кодексу, та/або порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксованих у режимі фотозйомки (відеозапису), протокол про адміністративне правопорушення не складається, а постанова у справі про адміністративне правопорушення виноситься без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Копії постанови у справі про адміністративне правопорушення та матеріалів, зафіксованих за допомогою працюючих в автоматичному режимі спеціальних технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, надсилаються особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, протягом п'ятнадцяти днів з дня винесення такої постанови, крім випадку, передбаченого частиною сьомою статті 279-1 цього Кодексу
Згідно зі ст. 279-5 КУпАП, у разі якщо адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, передбачені частиною другою статті 1222, частинами другою, третьою статті 132-1 цього Кодексу, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, або в разі вчинення адміністративних правопорушень, передбачених статтею 132-2 цього Кодексу, уповноважені на те посадові особи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, за даними Єдиного державного реєстру транспортних засобів, а в разі необхідності - за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань встановлюють відповідальну особу, зазначену у частині першій статті 14-3 цього Кодексу, або вантажовідправника.
Постанова про накладення адміністративного стягнення за правопорушення, передбачені статтею 132-2 цього Кодексу, та правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, може виноситися без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Постанова про накладення адміністративного стягнення надсилається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, протягом трьох днів з дня її винесення рекомендованим листом з повідомленням на адресу місця реєстрації (проживання) фізичної особи (місцезнаходження юридичної особи).
Днем отримання постанови є дата, зазначена в поштовому повідомленні про вручення її особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, або повнолітньому члену сім'ї такої особи. У разі якщо особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, відмовляється від отримання постанови, днем отримання постанови є день проставлення в поштовому повідомленні відмітки про відмову від її отримання.
У разі невручення постанови адресату за зазначеною в Єдиному державному реєстрі транспортних засобів, Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань або Єдиному державному демографічному реєстрі адресою днем отримання постанови вважається день повернення поштового відправлення з позначкою про невручення до органу (підрозділу), уповноважена посадова особа якого винесла відповідну постанову.
Скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови, а щодо постанов по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані за допомогою засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, постанов у справі про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 132-2 цього Кодексу, та/або про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), - протягом десяти днів з дня набрання постановою законної сили. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу. (ст. 289 КУпАП)
Частиною 3 статті 291 КУпАП передбачено, що постанова у справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, та постанова у справі про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 132-2цього Кодексу, набирає законної сили після її вручення особі або отримання поштового повідомлення про вручення, або про відмову в її отриманні, або повернення поштового відправлення з позначкою про невручення.
Відповідно до статті 300-2 КУпАП у разі сплати особами, зазначеними у статті 14-3 цього Кодексу, штрафу протягом 10 днів з дня набрання законної сили постановою про накладення адміністративного стягнення за правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті така постанова вважається виконаною.
У разі несплати штрафу особами, зазначеними у частині першій цієї статті, постанова про накладення адміністративного стягнення за правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті підлягає примусовому виконанню протягом 30 днів з дня набрання нею законної сили.
У разі оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення за правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті перебіг строків, визначених цією статтею, зупиняється до розгляду скарги.
Статтею 303 КУпАП встановлено, що не підлягає виконанню постанова про накладення адміністративного стягнення, якщо її не було звернуто до виконання протягом трьох місяців з дня винесення. В разі оскарження постанови перебіг строку давності зупиняється до розгляду скарги. У разі відстрочки виконання постанови відповідно до статті 301 цього Кодексу перебіг строку давності зупиняється до закінчення строку відстрочки.
Законами України може бути встановлено й інші, більш тривалі строки для виконання постанов по справах про окремі види адміністративних правопорушень.
Так, стаття 300-2 КУпАП має назву «Порядок виконання постанови про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу за правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті», тобто стосується спеціально визначених правовідносин, які виникають під час примусового виконання постанов, за якими накладено адміністративні стягнення у вигляді штрафу у сфері безпеки на автомобільному транспорті.
На противагу, частина перша статті 12 Закону №1404-VIII стосується загальних випадків, коли стягувачем виступає держава або державний орган.
Таким чином, за відсутності в статті 300-2 КУпАП вказівки на 30 денний строк пред'явлення постанови до примусового виконання, до спірних правовідносин підлягали б застосуванню приписи частини першої статті 12 Закону №1404-VIII.
Отже, як вбачається з постанови Державної служби безпеки на транспорті від 31.01.2022 року серія №ВМ00009336, дата набрання законної сили є 19.03.2022 року, а строк пред'явлення до виконання 18.04.2022 року, що відповідає вимогам КУпАП у випадку встановлення порушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані за допомогою засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі.
Закон №2129-ІХ від 15.03.2022 прийнято Верховною Радою України 15 березня 2022 року, а 26 березня 2022 року даний Закон набрав чинності.
Крайнім строком пред'явлення постанови серії ВМ №00009336, від 31.01.2022 про стягнення позивача штрафу в сумі 34000,00 грн. до виконання, визначено 18.04.2022.
Тобто, станом на дату набрання законної сили та завершення строку пред'явлення постанови серії ВМ №00009336 від 31.01.2022 до виконання Закон №2129-ІХ від 15.03.2022 набув чинності, що свідчить про поширення його на правовідносини, які виникли в даній адміністративній справі.
Таким чином, в силу Закону №2129-ІХ від 15.03.2022, строк пред'явлення постанови серія ВМ №00009336 від 31.01.2022, переривається та встановлюються з дня припинення або скасування воєнного стану, а отже постанова серія ВМ№00009336 пред'явлена до примусового виконання в межах строку.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що відповідачем при прийнятті оскаржуваної постанови враховано усі обставини, що мали значення для її прийняття.
За таких обставин суд дійшов висновку адміністративний позов є необґрунтованим та не підлягає задоволенню.
Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Частиною 3 ст.2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
Відповідно до ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
На підставі вищевикладеного, з урахуванням встановлених судом фактів, оцінюючи надані сторонами у справі докази у сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст.241- 246, 250, 255, 295 КАС України, суд:
1. У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Відділу Державної виконавчої служби у місті Ужгороді Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) (Закарпатська область, м. Ужгород ,вул. Заньковецької, буд. 10), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спорту на стороні відповідача - Державна служба України з безпеки на транспорті (м. Київ, проспект Перемоги, буд. 14) про визнання протиправними та скасування постанов - відмовити.
2. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
СуддяН.Д. Маєцька