про визнання відводу судді необгрунтованим
21 жовтня 2022 року м. Житомир справа № 240/22339/22
категорія 112010203
Житомирський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Окис Т.О., розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про відвід судді у справі за його позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправною бездіяльність, зобов'язання вчинити дії,
установив:
У вересні 2022 року ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся у суд з позовом про визнання протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо не проведення нарахування та виплати підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає в зоні гарантованого добровільного відселення в розмірі, визначеному статтею 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та зобов'язати вчинити відповідні дії.
Ухвалою суду від 04 жовтня 2022 року позов прийнято до провадження, призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи та визначено відповідачу строк для подання відзиву на позов.
21 жовтня 2022 року до суду надійшла заява позивача про відвід головуючого судді Окис Т.О., яка обґрунтована практикою з розгляду аналогічних справ.
Розглянувши вказану заяву та перевіривши матеріали справи, суд уважає за необхідне зазначити таке.
Підстави для відводу (самовідводу) судді визначені статтею 36 Кодексу адміністративного судочинства України. Зокрема, суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу): якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі; якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи; якщо він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді; у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Згідно усталеної практики Європейського Суду з прав людини наявність безсторонності повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності.
Щодо суб'єктивного критерію, особиста безсторонність судді презюмується, поки не надано доказів протилежного. При цьому суд не переконаний, що у цій справі достатньо ознак, які б давали підстави вважати, що суддя Окис Т.О. проявляє особисту упередженість.
Стосовно об'єктивного критерію слід визначити, чи існували переконливі факти, які б могли свідчити про безсторонність судді.
У якості підстави для відводу судді Окис Т.О. позивач визначає, що за результатами розгляду аналогічних справ, суд відступає від позиції Великої Палати Верховного Суду, висловленої у постанові від 18 березня 2020 року, ухваленій за результатами розгляду зразкової справи №20/4937/18 та безпідставністю посилання суду на постанову Великої Палати Верховного Суду від 11 грудня 2019 року у зразковій справі №240/4946/18.
Суд наголошує, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Проаналізувавши викладені у заяві позивача міркування та наведені доводи, суд приходить до висновку про відсутність визначених процесуальним законом підстав для відводу судді Окис Т.О. у цій справі, оскільки заява не містить посилань на обставини, які за суб'єктивними чи об'єктивними критеріями виключають можливість участі судді у розгляді цієї справи, відповідно до статей 36, 37 Кодексу адміністративного судочинства України.
Будь-яких доказів, які б підтверджували пряму чи опосередковану заінтересованість судді Окис Т.О. у результаті розгляду цієї справи, або наявність обставин, які обґрунтовано викликають сумнів в її неупередженості, зі змісту доводів заяви про відвід не вбачається.
Відповідно до абзацу 1 частини 4 статті 40 Кодексу адміністративного судочинства України якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною 1 статті 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Суд, з метою уникнення будь яких сумнівів у неупередженості судді при розгляді справи, вважає за необхідне у порядку передбаченому частиною 4 статті 40 Кодексу адміністративного судочинства України передати справу іншому суду для вирішення заяви про відвід.
Керуючись статтями 31, 36, 39, 40, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ухвалив:
Визнати необґрунтованим відвід суді Окис Т.О. у цій справі.
Передати справу №240/22339/22 для визначення за допомогою автоматизованої системи документообігу суду, що вирішуватиме питання про відвід.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Т.О. Окис