СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
пр. № 6/759/215/22
ун. № 759/296/13- ц
22 вересня 2022 року м. Київ
Святошинський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді Твердохліб Ю.О.
за участю секретаря Радзівіл А.Б.
представника заявника Пікалової Ю.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 , подану його представником адвокатом Пікаловою Юлією Миколаївною, про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню по відношенню до приватного підприємства "Лазурний берег",-
встановив:
У листопаді 2021 року Представник заявника - адвокат Пікалова Ю.М., в інтересах ОСОБА_1 звернулась до суду з заявою, в якій просить визнати виконавчий лист № 2/759/1871/13 від 09.09.2013 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «ВТБ Банк» заборгованості, яка виникла з кредитного договору № ВКЛ 88/10 від 17 травня 2010 року, укладеному між ПАТ «ВТБ Банк» і ПАТ «Дрогобицький завод автомобільних кранів», на суму 2 743 493,49 доларів США, а також судового збору, таким, що не підлягає виконанню по відношенню до ПП "Лазурний берег".
Свою заяву мотивує тим, що рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 09.09.2013 року позов ПАТ «ВТБ Банк» задоволено, стягнуто з ОСОБА_1 заборгованість, яка виникла з кредитного договору № ВКЛ 88/10 від 17 травня 2010 року, що був укладений між ПАТ «ВТБ Банк» » і ПАТ «Дрогобицький завод автомобільних кранів», на суму 2 743 493,49 доларів США, що станом на 28 грудня 2012 року еквівалентно 22 040 342,05 грн, а також судовий збір.
24.03.2014 року на виконання вищевказаного рішення суду Святошинським районним судом м. Києва видано виконавчий лист № 2/759/1871/13 від 09.09.2013 року, за яким Відділом примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби України МЮУ було відкрито виконавче провадження №42754756.
10 квітня 2017 року зазначене виконавче провадження було завершено, виконавчий лист повернуто стягувачу.
У квітні 2019 року до Святошинського районного суду м. Києва звернулось ПАТ «Лазурний берег» з заявою про заміну сторони стягувача з ПАТ «ВТБ Банк» на його правонаступника ПП «Лазурний берег», посилаючись на ті підстави, що на користь ПП «Лазурний Берег» відступлено право вимоги заборгованості до Боржника на підставі низки договорів, між ТОВ «ФК «Груп Фактор» та ТОВ «Універсам «Тополя» та між ТОВ «Універсам « Тополя» та ПП «Лазурний берег».
Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 01 серпня 2019 року заяву ПП «Лазурний берег» про заміну сторони у виконавчому провадженні задоволено. Замінено під час виконання рішення Святошинського районного суду м. Києва по справі номер провадження 2/759/1871/13 вибувшого стягувача ПАТ «ВТБ Банк» на його правонаступника, а саме ПП «Лазурний берег».
Постановою Київського апеляційного суду від 09 вересня 2020 року ухвалу Святошинського районного суду м. Києва від 01 серпня 2019 року скасовано, заяву Приватного підприємства «Лазурний берег» про заміну сторони у виконавчому провадженні у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором залишено без задоволення.
Зазначає, що заявник вже звертався до суду з заявою про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню в цілому, проте ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 13.12.2021 року, залишеною без змін постановою Київського апеляційного суду від 22 червня 2022 року, у задоволенні заяви ОСОБА_1 про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, стягувач - ПП «Лазурний берег», приватний виконавець - ПВ ВО м. Києва Бердар М.М. у цивільній справі № 759/296/13-ц за позовом ПАТ «ВТБ Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості відмовлено.
Вказує, що ПП «Лазурний Берег» втратило статус сторони у виконавчому провадженні № 61628434, тому будь-який матеріально-правовий обов'язок у боржника по відношенню до стягувача в даному випадку відсутній, будь які виконавчі дії на користь ПП «Лазурний Берег» не можуть бути вчинені, а тому виконавче провадження повинно бути закінчене.
Згідно протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 08.08.2022 року справу передано на розгляд судді Твердохліб Ю.О. (а.с. 46).
Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 26.08.2022 року прийнято до розгляду та призначено у судове засідання (а.с. 47).
У судовому засідання представник заявника ОСОБА_2 просила заяву задовольнити з підстав, викладених у заяві.
Представник стягувача ПП "Лазурний берег" в судове засідання не з'явився, був повідомлений шляхом направлення кореспонденції на адресу реєстрації, причини неявки суду невідомі.
Приватний виконавець виконавчого округу м.Києва Бердар М.М. направив до суду заяву, в якій вказав, що приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Оніщенко Д.С.в березні 2020 р. було відкрито виконавче провадження № 61628434 за заявою ПП «Лазурний берег» про стягнення коштів з ОСОБА_1 .
В зв'язку з припиненням в березні 2021 р. діяльності приватного виконавця Оніщенко Д.С. Рішенням № 33 Ради приватних виконавців України від 09.03.2021 р. його ( ОСОБА_3 ) було призначено в якості тимчасового приватного виконавця для здійснення заходів щодо припинення діяльності приватного виконавця Оніщенка Д.С. та завершення всіх його виконавчих проваджень.
Тобто будь-які дії з виконавчим документом приватний виконавець вчиняє тільки за рішенням (ініціативою) стягувача. ПП «Лазурний берег», за весь час перебування в нього, виконавчого провадження № 61628434 жодного разу не зверталось з будь-якими заявами чи проханнями щодо виконавчого документа та загалом щодо будь-яких дій в цьому виконавчому провадженню.
В листопаді 2021 р. представником боржника ОСОБА_1 його було повідомлено про скасування ухвали суду про заміну сторони виконавчого провадження, на підставі якої ПП «Лазурний Берег» ініціювало відкриття виконавчого провадження № 61628434, та про фактичну втрату статусу стягувача зазначеним підприємством, про що представником боржника було надано відповідні документи.
Враховуючи те, що ПП «Лазурний берег» не має вже юридичного статусу стягувача, приватний виконавець не може приймати від них жодні заяви та виконувати їх рішення, навіть якщо б від цього підприємства були відповідні звернення. Крім того, приватний виконавець зазначає, що не має жодних інших юридичних підстав закінчити/закрити виконавче провадження № 61628434, бо така підстава як скасування ухвали про заміну сторони виконавчого провадження відсутня у виключному переліку підстав для закінчення виконавчого провадження, що міститься в ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження».
Просить рішення щодо поданої заяви прийняти на розсуд суду, розгляд справи проводити за його відсутності.
Дослідивши матеріали справи, повно і всебічно з'ясувавши обставини справи, оцінивши докази на підтвердження таких обставин в їх сукупності, суд встановив наступне.
Судом встановлено, що рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 09.09.2013 року задоволено позов ПАТ «ВТБ Банк», стягнуто з ОСОБА_1 заборгованість, яка виникла з кредитного договору № ВКЛ 88/10 від 17 травня 2010 року, що був укладений між ПАТ «ВТБ Банк» » і ПАТ «Дрогобицький завод автомобільних кранів», на суму 2 743 493,49 доларів США, що станом на 28 грудня 2012 року еквівалентно 22 040 342,05 грн, а також судовий збір.
24.03.2014 року Святошинським районним судом м. Києва на виконання вищевказаного рішення суду видано виконавчий лист № 2/759/1871/13 від 09.09.2013 року, за яким Відділом примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби України МЮУ було відкрито виконавче провадження №42754756.
10.04.2017 року зазначене виконавче провадження було завершено, виконавчий лист повернуто стягувачу.(п.2 ч.1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження»).
В квітні 2019 року до Святошинського районного суду м. Києва звернулось ПАТ «Лазурний берег» із заявою про заміну сторони стягувача з ПАТ «ВТБ Банк» на правонаступника ПП «Лазурний берег», посилаючись на ті підстави,що на користь ПП «Лазурний Берег» відступлено право вимоги заборгованості до Боржника на підставі низки договорів,між ТОВ «ФК «Груп Фактор» та ТОВ «Універсам « Тополя» та між ТОВ «Універсам « Тополя» та ПП «Лазурний берег».
Ухвалою Святошинського районного суду м.Києва від 01 серпня 2019 року було задоволено заяву ПП «Лазурний Берег», замінено під час виконання рішення Святошинського районного суду м.Києва по справі вибувшого стягувача ПАТ «ВТБ Банк» на його правонаступника, а саме ПП «Лазурний Берег».
01 серпня 2019 року ПП «Лазурний берег» звернувся до приватного виконавця виконавчого органу м.Києва Оніщенко Д.С. з заявою про відкриття виконавчого провадження.
Постановою Київського апеляційного суду від 09 вересня 2020 року ухвалу Святошинського районного суду м. Києва від 01 серпня 2019 року скасовано, заяву ПП «Лазурний берег» про заміну сторони у виконавчому провадженні у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором залишено без задоволення.
18.11.2020 заявник звернувся до приватного виконавця з заявою про закінчення виконавчого провадження. Приватним виконавцем Оніщенко Д.С. йому було відмовлено в задоволенні заяви, оскільки рішення суду про скасування ухвали про заміну сторони виконавчого провадження відсутнє в переліку підстав для закінчення виконавчого провадження, який визначено ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» а тому і відсутні підстави для закінчення провадження.
Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 13.12.2021 року, залишеною без змін постановою Київського апеляційного суду від 22 червня 2022 року, у задоволенні заяви ОСОБА_1 про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, стягувач - ПП «Лазурний берег», приватний виконавець - ПВ ВО м. Києва Бердар М.М. у цивільній справі № 759/296/13-ц за позовом ПАТ «ВТБ Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості відмовлено.
Згідно зі ст. 432 ЦПК України, суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню.
Частиною 1 статті 431 ЦПК України визначено, що виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.
Відповідно до ч. 2 ст. 432 ЦПК України, суд визнає виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.
Наслідком визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» є закінчення виконавчого провадження.
Підстави для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, можна поділити на дві групи: матеріально-правові та процесуально-правові.
Обов'язок боржника може припинятися з передбачених законом підстав.
Підстави припинення цивільно-правових зобов'язань, зокрема, містить глава 50 розділу І книги V ЦК.
Так, зобов'язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов'язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов'язань переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання.
Процесуальними підставами для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, є обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема: видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню); коли виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі виконавчого листа; помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване; видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу виконавчого листа вже після видачі його дубліката; пред'явлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку на пред'явлення цього листа до виконання.
У цьому випадку саме на суд покладено обов'язок встановити, з яких підстав може бути визнано виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню з урахуванням права стягувача на повне виконання рішення суду та права боржника на захист від подвійного стягнення. Суд повинен вирішувати ці питання з урахуванням певних обставин справи, дотримуючись балансу інтересів обох сторін виконавчого провадження.
До матеріально-правових підстав для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, можна віднести ті обставини, що свідчать про припинення обов'язку боржника з передбачених законом підстав.
Судом встановлено, що виконавчий лист № 2/279/1871/13-ц, виданий судом на підставі судового рішення, яке набрало законної сили, відносно наявності боргу, а не конкретної особи стягувача, який може змінюватись під час виконання рішення суду.
Приватний виконавець виконавчого округу м.Києва Бердар М.М. у своїх поясненнях вказує, що у нього немає будь яких правових підстав для проведення виконавчих дій на користь ПП «Лазурний Берег» після скасування рішення суду, на підставі якого ПП «Лазурний Берег» набуло статусу стягувача за виконавчим листом № 2/279/1871/13-ц.
Виконавчий документ видано у період, коли рішення набрало законної сили, тому висновки апелянта про те, що на підставі постанови Київського апеляційного суду від 09.09.2020 ПП «Лазурний Берег» втратило статус сторони виконавчого провадження, і зазначені обставини є підставою для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню є помилковим, оскільки скасованою постановою про заміну стягувача, суд апеляційної інстанції залишив право на стягнення заборгованості за стягувачем, у якого є право вимоги до боржника.
Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий судовий розгляд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що випливає зі змісту статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.
Згідно ч. 1 ст. 18 ЦПК України рішення, яке набрало законної сили є обов'язковим для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Наслідками задоволення вимоги заявника про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню буде закінчення виконавчого провадження на підставі п. 5 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження», що в свою чергу, зробить неможливим повторне пред'явлення такого виконавчого документа до виконання, в силу положень ч. 1 ст. 40 Закону України «Про виконавче првадження», і як наслідок, невиконання судового рішення, яке набрало законної сили.
Виконавчий лист у даній справі виданий на підставі судового рішення, яке набрало законної сили. Відтак будь - якої помилки при видачі виконавчого листа не встановлено та на помилковість видачі виконавчого листа заявник також не посилався. Також заявником не надано доказів повного або часткового виконання зобов'язання щодо сплати заборгованості по виконавчому листу.
Державний виконавець зобов'язаний здійснювати необхідні заходи щодо своєчасного і повного виконання рішення, зазначеного у документі на його виконання, у спосіб і порядок, визначені виконавчим документом, а судове рішення є обов'язковим до виконання на всій території України.
Виконавчий документ видано у той період, коли рішення набрало законної сили. Подальші питання щодо здійснення стягнення за даним виконавчим листом вирішуються у порядку, визначеному Законом України «Про виконавче провадження».
З урахуванням викладеного, доводи заявника про наявність підстав для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, є необґрунтованими, а тому суд приходить до висновку про відмову у задоволенні заяви про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню.
Суд роз'яснює, що заявник не позбавлений права на звернення до суду з заявою про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню з інших підстав.
Керуючись ст. ст. 263 - 265, 268, 273, 352, 354 - 356 ЦПК України, суд, -
Заяву ОСОБА_1 , подану його представником адвокатом Пікаловою Юлією Миколаївною, про визнання виконавчого документу - виконавчого листа № 2/279/1871/13-ц від 09.09.2013 року, виданого Святошинським районним судом м. Києва 24.03.2014 року, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «ВТБ Банк» заборгованості, яка виникла з кредитного договору № ВКЛ 88/10 від 17.05.2010, таким, що не підлягає виконанню по відношенню до приватного підприємства "Лазурний берег" (код ЄДРПОУ 30534368) залишити без задоволення.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Повний текст ухвали виготовлено 27.09.2022 року.
Суддя Твердохліб Ю.О.