Подільський районний суд міста Києва
Справа № 758/9119/22
13 жовтня 2022 року Подільський районний суд міста Києва у складі слідчого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши скаргу ОСОБА_3 , на бездіяльність органу досудового розслідування у зв'язку з невнесенням заяви про злочин до ЄРДР
До слідчого судді Подільського районного суду міста Києва надійшла скарга ОСОБА_3 , на бездіяльність органу досудового розслідування у зв'язку з невнесенням заяви про злочин до ЄРДР.
В обґрунтування скарги скаржник зазначив, що перебуваючи у Польщі вона домовилась з ОСОБА_4 , що він будучи на території України зустріне її багаж на автовокзалі в районі АДРЕСА_1 . При відправці багажу, вона сфотографувала весь багаж, який ОСОБА_4 мав забрати, та відправила йому фото через Вайбер. ОСОБА_4 зустрів її багаж, та забрав до його в гараж, який знаходиться біля будинку в якому винаймає квартиру по АДРЕСА_2 , на зберігання, як вони і домовлялися. Скаржниця мала забрати свій багаж згодом, після проведення ремонту у своїй квартирі у м. Гостомель. 13 серпня 2022 року вона замовила автомобіль для переведення вантажу, та попросила свого племінника, ОСОБА_5 , щоб той забрав багаж з гаража ОСОБА_4 . ОСОБА_4 зустрівся з племінником біля гаража, та заявив, що речі він віддасть тільки після того, як я скину йому на карту 5500грн. Племінник надіслав їй на Вайбер номер карти ОСОБА_4 , та суму на яку той претендує, та оскільки вона відмовилася сплачувати таку суму, він був вимушений поїхати без багажу. ОСОБА_6 була вимушена звернутися до поліції Подільського УП ГУ НП у м. Києві із заявою на неправомірні дії ОСОБА_4 , яка була зареєстрована за № 24256. Та надала відповідні пояснення з приводу присвоєння майна ОСОБА_4 . Відповіді на її звернення вона не отримала у встановлений законом строк.
Після постійних телефонних дзвінків до управління поліції, та постійного нагадування про те, що вона чекає на відповідь, 04.10.2022 їй була надана відповідь із якої вбачається, що підстав для внесення відомостей до ЄРДР, які передбачені ч.1 ст.214 КПК України, не виявлено, ознаки кримінального правопорушення відсутні. Також було роз'яснено, що спірні питання, які склалися між нею та ОСОБА_4 носять цивільно-правовий характер, та вирішуються за обопільною згодою, або в судовому порядку, про що свідчить лист який виданий повторно Подільським управлінням поліції у м. Києві від 15.08.2022 року №9139/125/53/05-2022, та поштовою відомістю за 04.10.2022 року. Вважає, що у діях ОСОБА_4 , який проживає по АДРЕСА_2 вбачається склад злочину, передбаченого ч.1 ст.191 КК України, як привласнення чи розтрата чужого майна, яке було ввірено особі, чи перебувало у її віданні. Таким чином бездіяльність органу досудового розслідування привело того, що вона залишилася без захисту він самовільних дій ОСОБА_4 .
Заявник, будучи належним чином повідомлений про час, дату, місце судового розгляду, у судове засідання не з'явилася, причини неявки до суду було визнано необґрунтованими.
Посадові особи Подільської окружної прокуратури м. Києва повідомлялися про час, день та місце розгляду клопотання у встановленому законом порядку, до судового засідання не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили.
Фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження у суді не здійснюється відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України у зв'язку з неприбуттям в судове засідання осіб, які беруть участь у судовому провадженні.
Дослідивши матеріали клопотання, суд зазначає наступне.
Відповідно до КПК України особи, які беруть участь у кримінальному провадженні, зобов'язані добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обовязки.
Поважними причинами неприбуття особи на виклик (ст. 138 КПК України) є обмеження свободи пересування внаслідок дії закону або судового рішення; обставини непереборної сили (епідемії, військові події, стихійні лиха або інші подібні обставини); відсутність особи у місці проживання протягом тривалого часу внаслідок відрядження, подорожі тощо; тяжка хвороба або перебування в закладі охорони здоров'я у зв'язку з лікуванням або вагітністю за умови неможливості тимчасово залишити цей заклад; смерть близьких родичів, членів сім'ї чи інших близьких осіб або серйозна загроза їхньому життю; несвоєчасне одержання повістки про виклик; інші обставини, які об'єктивно унеможливлюють з'явлення особи на виклик, що підлягає з'ясуванню у судовому засіданні. Неврахування таких обставин призводить до передчасності прийнятого рішення та можливого порушення законних прав та інтересів учасників розгляду.
Особі, що звертається зі скаргою до суду, процесуальним законодавством надаються не лише права, а і покладаються обов'язки.
Суд повинен контролювати процесуальну поведінку осіб, які беруть участь у справі, так як на нього поширюється обов'язок добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обовязки, а також нести відповідальність за зловживання правом.
У прямі обов'язки осіб, що беруть участь у справі, входить дотримання процесуальної дисципліни на протязі всього провадження у справі.
Однак, заявник жодних дій щодо повідомлення суд про причини неявки не здійснив.
Як зазначив Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментарія проти Іспанії» заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Обов'язком заінтересованої сторони є прояв особливої старанності при захисті своїх інтересів (рішення Європейського суду з прав людини від 04 жовтня 2001 року у справі «Тойшлер проти Германії» (Тeuschler v. Germany)).
Сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених КПК України.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (надалі за текстом - Конвенція) встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Ратифікуючи зазначену Конвенцію Україна взяла на себе зобов'язання гарантувати кожній особі права та свободи, закріплені в Конвенції, включаючи право на справедливий судовий розгляд протягом розумного строку.
З аналізу зазначених норм Конвенції та практики Європейського суду вбачається, що питання про порушення ст. 17 Конвенції, яка закріплює один із основоположних принципів Конвенції - принцип неприпустимості зловживання правами, може поставати лише у сукупності з іншою статтею Конвенції, положення якої у конкретному випадку дають підстави для висновку про зловживання особою наданим їй правом. У рішенні Європейського Суду від 3 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» зазначено, що сторони мають вживати заходи, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження.
Аналіз вказаних вище обставин неявки в судове засідання особи, яка подала скаргу, дає підстави суду стверджувати про неналежне здійснення своїх процесуальних прав і виконання процесуальних обов'язків, що виразилися у відсутності інтересу до поданої до суду скарги.
Відповідно до ч. 6 ст. 9 КПК України у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені ч. 1 ст. 7 цього Кодексу.
Виходячи з вищенаведеного, оскільки, особа яка подала скаргу належним чином повідомлялася, однак в судове засідання не з'явилась, доводи викладені у скарзі не підтримала, слідчий суддя доходить висновку про відмову у задоволенні скарги.
Керуючись ст. ст. ст. 303 - 307, 309, КПК України, слідчий суддя
Скаргу ОСОБА_3 , на бездіяльність органу досудового розслідування у зв'язку з невнесенням заяви про злочин до ЄРДР - залишити без задоволення;
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_7