Справа № 282/612/22
Провадження № 2-о/282/14/22
17 жовтня 2022 року
смт.Любар
Любарський районний суд Житомирської області в складі:
головуючого судді - Носача В.М.,
при секретарі судового засідання - Поварчук Н.В.,
за участю: заявника - ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа - Управління соціального захисту населення Житомирської районної державної адміністрації Житомирської області, про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу,-
Заявник звернулася до суду із заявою про встановлення факту проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , однією сім'єю без реєстрації шлюбу понад п'ять років у період з березня 2013 до загибелі ІНФОРМАЦІЯ_4.
Свою заяву мотивує тим, що з березня 2013 року заявниця разом з ОСОБА_2 почали проживати разом однією сім'єю як чоловік та дружина за адресою АДРЕСА_1 без реєстрації шлюбу та вели спільне господарство, мали спільний бюджет та виконували обов'язки подружжя. Реєструвати шлюб не поспішали, оскільки в цьому не було потреби. ІНФОРМАЦІЯ_3 у них народилася дитина ОСОБА_3 .
ОСОБА_2 загинув ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Заявник здійснила його поховання, як дружина, розпорядилася речами померлого.
В червні 2022 року заявниця звернулася до Управління соціального захисту населення Житомирської районної державної адміністрації Житомирської області про надання їй свідоцтва, що засвідчує встановлення статусу особи на яку поширюється чинність Закону України «Про статус ветеранів війни гарантії їх соціального захисту» згідно п.1 ст.10, проте їй було повідомлено, що вона не має права на отримання свідоцтва, оскільки не являється офіційною дружиною покійного, а тому їй необхідно встановити факт проживання однією сім'єю як чоловіка та жінки.
Представник заінтересованої особи в судове засідання не з'явився, але надав до суду заяву щодо проведення засідання без їх участі за наявними у справі матеріалами.
Заявниця у судовому засіданні підтвердила, що вона та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_4 у м.Часів Яр Бахмутського району Донецької області, проживали однією сім'єю, як жінка та чоловік без реєстрації шлюбу в період часу з березня 2013 року до ІНФОРМАЦІЯ_4, вели спільне господарство, мали взаємні права та обов'язки та спільно оплачували комунальні послуги за місцем свого проживання. Під час спільного проживання у заявниці та ОСОБА_2 народилась дочка - ОСОБА_3 .
Свідки ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в судовому засіданні пояснили, що вони є сусідами ОСОБА_1 та підтвердили, що заявниця та ОСОБА_2 з 2013 року по день смерті ОСОБА_2 проживали однією сім'єю як жінка та чоловік без реєстрації шлюбу, вели спільне господарство, були пов'язані спільним побутом, разом виховували спільну доньку - ОСОБА_3 .
Заслухавши пояснення заявниці, свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , дослідивши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується заява, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення її по суті, суд дійшов висновку, що заява підлягає до задоволення з наступних підстав.
Встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_4 у віці 39 років у м.Часів Яр Бахмутського району Донецької області помер ОСОБА_2 , що стверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 .
Із довідки Привітівського старостинського округу Любарської селищної ради Житомирського району Житомирської області №376 від 28.07.2022 вбачається, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дійсно з 2013 року проживала в цивільному шлюбі з ОСОБА_2 до дня його смерті. Вели спільне господарство, були пов'язані спільним побутом та мали спільні права та обов'язки.
ІНФОРМАЦІЯ_3 народилася ОСОБА_3 , батьками якої записані ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , що стверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 , актовий запис №6.
Із Витягу з наказу начальника 10 територіального вузла урядового зв'язку Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України №24-ОС від 01.03.2022 та довідки №95 від 23.09.2022 вбачається, що ОСОБА_2 проживав за адресою: АДРЕСА_1 разом із своєю цивільною дружиною ОСОБА_1 та донькою - ОСОБА_3 .
Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Відповідно до п.5 ч.1 ст.315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу.
Відповідно ч.2, 4 ст.3 СК України сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. Подружжя вважається сім'єю і тоді, коли дружина та чоловік, у зв'язку з навчанням, роботою, лікуванням, необхідністю догляду за батьками, дітьми та з інших поважних причин не проживають спільно. Дитина належить до сім'ї своїх батьків і тоді, коли спільно з ними не проживає. Сім'я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.
Згідно роз'яснень Верховного Суду України у листі «Судова практика розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення» від 01.01.2012, доказами, які свідчать про факт проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу можуть бути: свідоцтва про народження дітей, довідки з місця проживання, свідчення свідків, листи ділового та особистого характеру тощо). Також це можуть бути: свідоцтво про смерть одного із "подружжя", свідоцтва про народження дітей, в яких чоловік у добровільному порядку записаний як батько, виписки з господарських домових книг про реєстрацію чи вселення; докази про спільне придбання майна як рухомого, так і нерухомого (чеки, квитанції, свідоцтва про право власності); заяви, анкети, квитанції, заповіти, ділова та особиста переписка, з яких вбачається, що "подружжя" вважали себе чоловіком та дружиною, піклувалися один про одного; довідки житлових організацій, сільських рад про спільне проживання та ведення господарства.
Конституційним Судом України у рішенні від 03.06.1999 за № 5-рп/99 (справа про офіційне тлумачення терміну «член сім'ї») визначено, що до членів сім'ї належать особи, які постійно мешкають разом та ведуть спільне господарство. Ними можуть бути не тільки близькі родичі, а й інші особи, які не перебувають у безпосередніх родинних зв'язках. Обов'язковою умовою для визнання їх членами сім'ї є факт спільного проживання, ведення спільного господарства, наявність спільних витрат, купівлі майна для спільного користування, участі у витратах на утримання житла, його ремонт і т.п.
Згідно вимог ч.4 СК України сім'я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.
Поняття сім'ї, сформульоване в цій статті, не містить такої обов'язкової ознаки сім'ї, як знаходження саме в зареєстрованому шлюбі. Сім'я розглядається як соціальний інститут і водночас як союз конкретних осіб. Сім'я є первинним та основним осередком суспільства. Сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки, що й є ознаками сім'ї.
Згідно із частинами 1, 2 статті 21 СК України шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у державному органі реєстрації актів цивільного стану. Проживання однією сім'єю жінки та чоловіка без шлюбу не є підставою для виникнення в них прав та обов'язків подружжя.
Відповідно до частини 1 статті 36 цього Кодексу шлюб є підставою для виникнення прав та обов'язків подружжя.
Отже, проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу є спеціальною (визначеною законом, законною) підставою для виникнення у них деяких прав та обов'язків, зокрема, права спільної сумісної власності на майно.
Для встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу потрібно враховувати у сукупності всі ознаки, що притаманні наведеному визначенню.
Так, при встановленні факту наявності у осіб спільного побуту доцільно враховувати ознаки, визначені у понятті домогосподарства.
Взаємність прав та обов'язків передбачає наявність як у жінки, так і у чоловіка особистих немайнових і майнових прав та обов'язків, які можуть випливати, зокрема, із нормативно - правових актів, договорів, укладених між ними, звичаїв. Для встановлення цього факту важливе значення має з'ясування місця і часу такого проживання.
Підтвердженням цього може бути їх реєстрація за таким місцем проживання, пояснення свідків, представників житлово-експлуатаційної організації. Щодо часу проживання слід зазначити, що за своєю природою проживання однією сім'єю спрямоване на довготривалі відносини.
У справі «Джонстон проти Ірландії» (справа номер ECH-1986-S-006) було встановлено, що заявники прожили спільно близько 15 років. На цій підставі Європейський суд зробив висновок, що вони складали сім'ю, а тому мають право на захист, незважаючи на те, що їх зв'язок існує поза шлюбом.
Конституційне право на особисту свободу дає підстави для висновку про те, що людина має право сама вибирати форму організації свого сімейного життя. Закон не може їй цього диктувати, як і того, з ким людина має проживати однією сім'єю, за винятком лише певних обмежень, які сформульовані у статті 3 СК України.
Пунктом 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» № 5 від 31.03.1995 передбачено, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.
Відповідно до п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 №7 «Про судову практику у справах про спадкування», якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення родинних відносин із спадкодавцем, проживання з ним однією сім'єю, постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, прийняття спадщини.
З позиції викладеної в постанові Верховного суду України від 19.12.2018 року (справа № 540/147/17) встановлено, що саме по собі визнання юридичного факту в судовому порядку є непотрібним, якщо від цього факту не виникають, не змінюються чи не припиняються інші правовідносини.
Враховуючи, що законом не визначено іншого порядку встановлення даного факту, він має бути встановлений в судовому порядку.
Задоволення заяви має юридичне значення для заявника.
Окрім цього, встановлення даного юридичного факту в достатній мірі захистить інтереси заявника та відповідатиме завданням цивільного судочинства, визначеним у ст.2 ЦПК України.
У суду немає підстав ставити під сумнів істинність фактів, повідомлених заявником та підтверджених документами.
Проаналізувавши дані, що знаходяться в матеріалах справи та дослідивши докази у їх сукупності суд дійшов до переконання, що обставини на які покликається заявник у заяві знайшли своє підтвердження у представлених суду доказах, а тому, вимоги, викладені у заяві підлягають до задоволення.
Керуючись ст.ст. 2, 10, 12, 13, 81, 141, 223, 229, 258, 259, 263-265, 268, 293, 294, 315-319 ЦПК України -
Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа - Управління соціального захисту населення Житомирської районної державної адміністрації Житомирської області про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу - задовольнити.
Встановити юридичний факт проживання однією сім'єю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 , однією сім'єю без реєстрації шлюбу понад п'ять років у період з березня 2013 до ІНФОРМАЦІЯ_4.
Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Житомирського апеляційного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення виготовлено 21.10.2022.
Головуючий суддя В.М. Носач