Справа № 296/2245/22
2/296/1988/22
05 жовтня 2022 року м.Житомир
Корольовський районний суд м.Житомира у складі:
головуючої судді Петровської М.В.,
за участю: секретаря судових засідань Кусік В.Р.,
представника позивача - Дубравської О.І.,
відповідача - ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Комунального підприємства "Житомиртеплокомуненерго" Житомирської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
встановив:
Комунальне підприємство "Житомиртеплокомуненерго" Житомирської міської ради звернулось до суду із позовною заявою, відповідно до змісту якої просить стягнути з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства "Житомиртеплокомуненерго" Житомирської міської ради 2 725 грн 87 коп боргу за спожиті послуги з централізованого опалення місць загального користування будинку.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що в квартирі відповідача ОСОБА_1 АДРЕСА_1 , влаштована індивідуальна (автономна) система опалення. При цьому, відповідач також отримує послуги централізованого опалення місць загального користування будинку, які надає Комунальне підприємство "Житомиртеплокомуненерго" Житомирської міської ради. В період з 01.12.2018 по 01.02.2022 відповідач не в повному обсязі сплачує кошти за надані послуги, внаслідок чого утворилась заборгованість, яка становить 2 725,87 грн.
Ухвалою судді Корольовського районного суду м.Житомира від 08 червня 2022 року у даній справі відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження із повідомленням сторін.
Представник позивача - ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі, позов просила задовольнити. Пояснила, що нарахування за опалення місць загального користування споживачам житлового будинку в АДРЕСА_2 , які мають автономне опалення проведено на підставі чинних нормативно - правових актів. При цьому, при відсутності опалювальних приладів в під'їздах будинку необхідна температура, яка, відповідно до норм проектування місць загального користування підтримується за рахунок теплової енергії, яку подає КП "Житомиртеплокомуненерго" Житомирської міської ради для мешканців будинку з централізованим опаленням. Також вказала, що КП "Житомиртеплокомуненерго" не є балансоутримувачем багатоквартирних житлових будинків та не відповідає за функціонування внутрішньобудинкової системи та, відповідно, за те, що в будинку не встановлюються системи опалювання місць загального користування.
Відповідач ОСОБА_1 в судовому засіданні позов не визнав та заперечував проти його задоволення. Вказав, що в під'їзді будинку, в якому він проживає, відсутня система опалення місць загального користування та на підтвердження зазначених обставин надав повідомлення ТОВ «КК «Коменерго-Житомир» від 12.05.2021 і ОСББ «Шкільний 3» від 30.04.2021. Отже, відсутні підстави для сплати за послуги з централізованого опалення місць загального користування будинку, оскільки такі не надаються позивачем.
Заслухавши пояснення учасників судового засідання, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі факти, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що у відповідності до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, квартира АДРЕСА_1 належить на праві власності ОСОБА_3 (1/3 частка) та ОСОБА_1 (1/2 частка).
Відповідно до наявної в матеріалах справи відповіді на запит суду, яка надійшла з відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання УДМС України в Житомирській області від 25 травня 2022 року, ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Згідно із наявними у матеріалах справи розрахунками заборгованості по особовому рахунку № НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 ) в АДРЕСА_3 , за період з 01 грудня 2018 року по 01 лютого 2022 року утворилась заборгованість за надані послуги з централізованого опалення у розмірі 2 725,87 грн, яку на момент пред'явлення позову відповідачем ОСОБА_1 добровільно сплачено не було.
У відповідності до повідомлень ТОВ «КК «Коменерго-Житомир» від 12.05.2021 №312, ОСББ «Шкільний 3» від 30.04.2021 №05, - вбачається, що місця загального користування під'їзду №4 в житловому будинку АДРЕСА_2 , не під'єднані до системи центрального опалення (станом на 30.04.2021), та система опалення місць загального користування відсутня з 01.09.2008.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Правовідносини між теплопостачальними організаціями та споживачами теплової енергії регулююються Законом України «Про житлово-комунальні послуги», Житловим кодексом Української РСР, Законом України «Про теплопостачання», Правилами користування тепловою енергією, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2007 №1198, Правилами надання послуги з постачання теплової енергії, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України №830 від 21.08.2019.
Відповідно до ст.714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
Тлумачення як положень частини першої статті 714, так і інших норм глави 54 ЦК України дозволяє стверджувати, що по своїй суті договір, на підставі якого відбувається постачання теплової енергії споживачу, є видом договору купівлі-продажу. Такий же висновок можливо зробити й при тлумаченні норм, закріплених в Законі України «Про теплопостачання» (в редакції, чинній на час виникнення боргу).
Згідно з пунктом 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» до затвердження центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства, методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг співвласники багатоквартирного будинку або іншої будівлі, де налічуються два або більше споживачів, можуть визначити свій порядок розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг відповідно до положень статті 10 цього Закону, а також прийняти рішення про незастосування положень частини п'ятої статті 10 цього Закону при розрахунках за житлово-комунальні послуги у відповідному будинку, будівлі.
Згідно статті 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», до житлово - комунальних послуг належать: комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.
Положеннями частини першої статті 12 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено, що відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.
Відповідно до статті 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов'язаний укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору та оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Згідно статті 19 Закону України «Про теплопостачання», споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.
Таким чином, незважаючи на укладення чи не укладення споживачем договору на теплопостачання місць загального користування, за умови отримання ним відповідних послуг, він несе обов'язок щодо оплати отриманої теплової енергії.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» допоміжні приміщення багатоквартирного будинку - приміщення, призначені для забезпечення експлуатації будинку та побутового обслуговування його мешканців (колясочні, комори, сміттєкамери, горища, підвали, шахти і машинні відділення ліфтів, вентиляційні камери та інші підсобні і технічні приміщення).
Відповідно до частини другої статті 382 ЦК України, усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.
Згідно з пунктом 38 Правил надання послуги з постачання теплової енергії, споживач не звільняється від оплати послуги у частині відшкодування витрат за частину обсягу теплової енергії на задоволення загальнобудинкових потреб на опалення, який складається з обсягу теплової енергії на опалення місць загального користування і допоміжних приміщень будинку та обсягу теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення та гарячого водопостачання (за наявності циркуляції), у разі відключення (відокремлення) його квартири або нежитлового приміщення від мереж (систем) централізованого опалення (теплопостачання).
Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово - комунального господарства України від 22.11.2018 №315 затверджено Методику розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, якою встановлений порядок розподілу між споживачами спожитих у будівлі/будинку послуг з постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання (далі - комунальні послуги), обсяг споживання яких визначений за допомогою вузла (вузлів) комерційного обліку або розрахунково у разі його (їх) відсутності, тимчасового виходу з ладу або втрати, та послуги з централізованого водовідведення, обсяг споживання якої визначається відповідно до обсягу споживання інших комунальних послуг (пункт 1 розділу 1 Методики).
Визначення обсягу теплової енергії, витраченої на опалення МЗК та допоміжних приміщень (QМЗК), здійснюється відповідно до розділу III цієї Методики. Розподіл цього обсягу здійснюється серед споживачів за категоріями приміщень згідно з додатком 1 до цієї Методики пропорційно до їх загальних/опалюваних площ/об'ємів.
Згідно пункту 12 розділу IV вказаної вище Методики, обсяг теплової енергії, витрачений на загальнобудинкові потреби опалення будівлі/будинку, розподіляється між усіма власниками (співвласниками) приміщень будівлі/будинку (включаючи приміщення з індивідуальним опаленням та окремі приміщення з транзитними мережами опалення) пропорційно до загальних/опалюваних площ/об'ємів їх житлових/нежитлових приміщень.
Як передбачено шостим розділом «Посібника та доповнення до Норм та вказівок по нормуванню витрат палива та теплової енергії на опалення житлових та громадських споруд, а також на господарсько-побутові потреби в Україні» КТМ 204 Україна 244-94, затвердженим Наказом Держбуду України від 30 лютого 2001 року №82, втрати теплової енергії на ділянці мережі від межі розподілу до місця установки опалювальних приладів відноситься до втрат абонента (споживача). Тому співвласники квартир повинні брати участь у витратах на утримання будинку пропорційно займаній площі житла, а відключення від мереж централізованого опалення та гарячого водопостачання не є підставою для звільнення мешканців від такої участі.
Доводи відповідача про те, що він не отримує послуги з централізованого опалення у місцях загального користування багатоквартирного будинку та не зобов'язаний їх оплачувати, є безпідставними, оскільки відповідне нарахування плати проводиться, в тому числі, за втрати теплової енергії розподільчими трубопроводами опалення будинку, які розподіляються пропорційно на всіх співвласників багатоквартирного будинку, незалежно від того, підключений цей мешканець до централізованого опалення чи має індивідуальну систему опалення.
Також, відповідачем не надано жодних доказів на підтвердження факту недотримання нормативної температури повітря місць загального користування під'їзду №4 по АДРЕСА_2 . При цьому, посилання відповідача на відсутність в під'їзді системи (приладів) опалення не приймаються судом до уваги, оскільки обов'язки по встановленню приладів опалення в місцях загального користування законодавством покладено на власника, балансоутримувача будинку, а не на КП "Житомиртеплокомуненерго", тому останнє не повинне нести негативні наслідки пов'язані з можливим невиконанням вказаними суб'єктами своїх обов'язків.
Суд звертає увагу на те, що нарахування Комунальним підприємством "Житомиртеплокомуненерго" Житомирської міської ради за опалення місць загального користування відповідно до Методики №315 за адресою: АДРЕСА_2 , проводиться на підставі чинних нормативно-правових актів та рішень виконавчого комітету Житомирської міської ради № 1097 від 08.12.2016, № 91 від 07.02.2018, проекту розрахунку частки нормативної втрати тепла для опалення місць загального користування багатоквартирного житлового будинку в АДРЕСА_2 .
Враховуючи наведене у сукупності, відповідач ОСОБА_1 не звільнений від обов'язку сплачувати кошти за забезпечення тепловою енергією місць загального користування в під'їзді за місцезнаходженням квартири.
Відтак, суд дійшов висновку про обгрунтованість вимог Комунального підприємства "Житомиртеплокомуненерго" про стягнення з ОСОБА_1 на користь підприємства заборгованості за послуги з централізованого опалення місць загального користування у розмірі 2 725,87 грн.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Згідно з ч.1 ст.133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
У зв'язку із задоволенням позовних вимог, понесені позивачем судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 481,00 грн підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача.
Керуючись ст.ст.247, 258, 259, 263-265, 268, 273, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд -
ухвалив:
Цивільний позов Комунального підприємства "Житомиртеплокомуненерго" Житомирської міської ради (м.Житомир, вул.Київська, буд.48, код ЄДРПОУ 35343771) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , паспорт НОМЕР_3 , виданий Корольовським РВ УМВС України в Житомирській обл. 14.01.1998) про стягнення заборгованості, - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства "Житомиртеплокомуненерго" Житомирської міської ради заборгованість за послуги з централізованого опалення місць загального користування будинку в розмірі 2 725,87 грн (дві тисячі сімсот двадцять п'ять гривень 87 коп.).
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства "Житомиртеплокомуненерго" Житомирської міської ради 2 481,00 грн (дві тисячі чотириста вісімдесят одну гривню) судових витрат по сплаті судового збору.
Рішення суду може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення суду складено 12 жовтня 2022 року.
Головуючий суддя М. В. Петровська