Справа №295/184/22
Категорія 42
2/295/668/22
29.09.2022 року м. Житомир
Богунський районний суд м. Житомира в складі:
головуючого судді Чішман Л.М.
за участю секретаря Лайчук В.В.,
представника позивача ОСОБА_1 , представника відповідача ОСОБА_2 , -
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом представника ОСОБА_3 - адвоката Могильницького Віктора Юрійовича до ОСОБА_4 про визнання права власності на обов'язкову частину у спадковому майні, -
Представник звернувся до суду з позовом, в якому, з урахуванням уточнень, просить визнати за позивачем право власності на 1/2 ідеальну частку квартири АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом, після смерті ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 ; стягнути з відповідача понесені судові витрати.
Обгрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначила, що має івалідність встановлену на території Федеративної Республіки Німеччина, тому має право на обов"язкову частку у спадщині.
В судовому засіданні 29.09.2022 року представник відповідача ОСОБА_2 заявив клопотання про з'ясування змісту норм іноземного права у спірних правовідносинах для встановлення обставин, що мають значення для справи, а саме - чи визнана ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка проживає в АДРЕСА_2 , непрацездатною особою та особою з інвалідністю згідно рішення Федерального управління з питань соціального захисту у м. Потсдам від 26.01.2016 року та чи мала остання статус особи з інвалідністю станом на 09.07.2021 за законодавством Федеративної Республіки Німеччини.
Представник позивача просив повернути таке клопотання заявнику, оскільки пропущені строки для подання останнього.
Вислухавши учасників судового розгляду, дослідивши клопотання, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до частин 2, 3 ст. 12 ЦПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
З матеріалів позову вбачається, що представником позивача та представником відповідача надано суду переклад Рішення Федерального управління з питань соціального захисту та догляду у м. Потсдам від 26.01.2016 року щодо ОСОБА_3 .
Згідно перекладу рішення, наданого представником позивача, ОСОБА_3 належить до групи осіб з інвалідністю (а.с. 31), а згідно перекладу рішення, наданого представником відповідача, ОСОБА_3 не є інвалідом, оскільки має ступінь каліцтва меньше 50% (а.с.102).
Із наданих пояснень сторонами щодо способу застосування норми іноземного права, зокрема з пояснень позивача вбачається, що вибір права відповідачами в даних правовідносинах не відповідає вимогам частини 2 статті 5, які визначені Законом України «Про міжнародне приватне право», оскільки вибір права має бути явно вираженим або прямо випливати з встановлених обставин, які розглядаються в їх сукупності, якщо інше не передбачено законом.
Як зазначив позивач, відповідно до п. 3.4.41. Інструкції про встановлення груп інвалідності, затвердженох наказом Міністрества охорони доров"я України від 05.09.2011 N 561, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14 листопада 2011 р. за N 1295/20033, зокрема третя група інвалідності встановлюється в разі наявності захворювання - відсутність однієї нирки.
Представник відповідача заперечував в визнанні вказаних обставин, оскільки наявність інвалідності не підтверджена належними доказами, щодо встановлення ІІІ групи інвалідності на території України, та в належний спосіб не підтверджена в отриманні останьої на території Федеративної Республіки Німеччини.
На думку представника позивача є незрозумілим та некоректним посилання представника відповідача при врегулюванні правовідносин, а саме, щодо відсутності встановленої інвалідності у позивача за законодавством України.
Суд зазначає, що метою звернення до компетентних органів іноземної держави встановлення відповідності права України, до права Федеративної Республіки Німеччини, встановлення чи норми права є рівнозначними поняттями, для встановлення того яке саме право має застосовуватись до вказаних правовідносин, встановлення змісту норм матеріального права іноземної держави для визначення умов для визнання особи з інвалідністю та наслідків такого визнання.
Положеннями статті 10 Цивільно процесуального кодексу України визначено, що Суд при розгляді справи керується принципом верховенства права (ч.1) і розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України (ч2). Суд застосовує норми права інших держав у разі, коли це передбачено законом України чи міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України (ч.5).
Установлення змісту норми права іноземної держави регламентується статтею 8 Закону України «Про міжнародне приватне право», зі змісту якої вбачається, що при необхідності застосування норм права іноземної держави суд встановлює зміст таких норм згідно з їх офіційним тлумаченням, практикою застосування і доктриною у відповідній іноземній державі. Для цього суд звертається в установленому законом порядку до Міністерства юстиції України чи інших компетентних органів та установ в Україні чи за кордоном або залучає експертів.
Суд може застосовувати не тільки іноземні закони, але й звичаї та судову практику в тих межах, в яких останні визнаються джерелами права у відповідних державах.
Способами здобуття інформації про іноземне право, а саме встановлення змісту норм іноземного права, яке підлягає застосуванню, є: 1) власне з'ясування змісту іноземного права суддею, у провадженні якого є справа; 2) використання експертних висновків; 3) дипломатичний порядок отримання такої інформації; 4) офіційний запит через Міністерство юстиції; 5) отримання довідок через систему правової допомоги; 6) обмін правовою інформацією; 7) безпосередні зносини судів різних держав та з іншими компетентними органами; 8) встановлення іноземного права сторонами тощо. (Лист, Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ, від 16.05.2013, № 24-754/0/4-13 «Про практику розгляду судами цивільних справ з іноземним елементом», п. 9).
Дієвими є механізми обміну правовою інформацією, що передбачені двосторонніми договорами про правову допомогу, укладеними між Україною та іншими країнами. Як правило, вони містять положення про взаємне надання правової допомоги та органи, що її здійснюють. За загальним правилом клопотання про правову допомогу мають надсилатися через органи юстиції.
Безпосередньо порядок направлення судових доручень урегульований положеннями статті 80 Закону України «Про міжнародне приватне право» та ст. ст. 498, 499 Цивільного процесуального кодексу України, за змістом яких у разі якщо при вирішенні справи з іноземним елементом у суду виникне необхідність в отримані доказів, суд може звернутися із судовим дорученням до компетентного органу іноземної держави, яке надсилається у випадку відсутності міжнародного договору до Міністерства юстиції України, яке у свою чергу, надсилає доручення Міністерству закордонних справ України для передачі дипломатичними каналами.
Під час визначення матеріального права, що підлягає застосуванню, суд чи інший орган керується тлумаченням норм і понять відповідно до права України, якщо інше не передбачено законом. Якщо норми і поняття, що потребують правової кваліфікації, не відомі праву України або відомі під іншою назвою або з іншим змістом і не можуть бути визначені шляхом тлумачення правом України, то при їх правовій кваліфікації також враховується право іноземної держави (стаття 7 Закону України «Про міжнародне приватне право»).
Статтею 8 Закону України «Про міжнародне приватне право» передбачено, що при застосуванні права іноземної держави суд чи інший орган встановлює зміст його норм згідно з їх офіційним тлумаченням, практикою застосування і доктриною у відповідній іноземній державі. З метою встановлення змісту норм права іноземної держави суд чи інший орган може звернутися в установленому законом порядку до Міністерства юстиції України чи інших компетентних органів та установ в Україні чи за кордоном або залучити експертів.
Оскільки суд зобов'язаний застосовувати норми іноземного права, то встановлення ним іноземного права здійснюється ех оficio (у зв'язку із займаною посадою).
Порядок надання правової допомоги між Україною і Федеративною Республікою Німеччина регулюється Європейською конвенцією про інформацію щодо іноземного законодавства та додатковим протоколом до неї від 07 червня 1968 року (далі Європейська конвенція).
Відповідно до ст. 1 Європейської конвенції про інформацію щодо іноземного законодавства та додатковий протокол до неї від 07.06.1968 Договірні Сторони зобов'язуються надавати одна одній, відповідно до положень цієї Конвенції, інформацію з питань свого цивільного та торгового законодавства і процесуального права в цих галузях, а також з питань їхнього судового устрою.
Запит про надання інформації містить назву судового органу, від якого він походить, а також виклад суті справи. В ньому якнайточніше зазначаються питання, з яких бажано отримати інформацію щодо законодавства запитуваної держави, і, якщо у запитуваній державі існує більше однієї правової системи, зазначається правова система, про яку запитується інформація. Запит містить також виклад фактів, необхідних для його належного розуміння і для складання точної та недвозначної відповіді. З метою роз'яснення змісту запиту, у разі необхідності, можуть додаватися копії документів (ст. 4 Конвенції).
Враховуючи, що відповідач проживає у Федеративній Республіці Німеччина, з метою забезпечення реалізації обов'язку сторони доказування у процесі, з метою з'ясування обставин, які мають значення для справи, суд дійшов висновку про необхідність направити до Центрального органу іноземної держави, визначеного запитуваною державою, доручення про вручення документів за кордоном та судове доручення компетентному органу даної держави для проведення певних процесуальних дій та зупинити провадження по даній справі до виконання доручень.
Здійснення перекладу ухвали та матеріалів судового доручення на мову запитуваної сторони (німецьку) слід покласти на відповідача ОСОБА_4 .
Керуючись Європейською конвенцією про інформацію щодо іноземного законодавства та додатковим протоколом до неї від 07 червня 1968 року, Інструкцією про порядок виконання міжнародних договорів з питань надання правової допомоги в цивільних справах щодо вручення документів, отримання доказів та визнання і виконання судових рішень», затвердженої наказом Міністерства юстиції України, Державної судової адміністрації України 27.06.2008 року № 1092/5/54, статтями 252, 260, 261, 498 ЦПК України, суд, -
Звернутися із судовим доручення про надання правової допомоги до компетентного органу Федеративної Республіки Німеччини для з'ясування норм іноземного права щодо питання встановлення інвалідності громадянці Німеччини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживаючої АДРЕСА_2 .
Доручити компетентному суду або іншому компетентному органу Федеративної Республіки Німеччини витребувати з Департаменту землі з соціальних питань пенсійного забезпечення |PF 60 15 51|14415 Потсдам, Земля БРАНДЕНБУРГ (або іншого уповноваженого на надання відповідних відомостей органу) відомості про те:
- Чи визнана ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка проживає в АДРЕСА_2 непрацездатною особою згідно рішення Федерального управління з питань соціального захисту у м. Потсдам від 26.01.2016 року, справа № 3403-Gru-10234109?
- Чи мала статус непрацездатної особи ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка проживає в АДРЕСА_2 , станом на 09.07.2021 р. за законодавством Федеративної Республіки Німеччини?
- Чи визнана ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка проживає в АДРЕСА_2 особою з інвалідністю згідно рішення Федерального управління з питань соціального захисту у м. Потсдам від 26.01.2016 року?
- Чи мала статус особи з інвалідністю ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка проживає в АДРЕСА_2 , станом на 09.07.2021 за законодавством Федеративної Республіки Німеччини?
Одночасно направити копію рішення Федерального управління з питань соціального захисту у м. Потсдам від 26.01.2016 року, справа № 3403-Gru-10234109, Департаменту землі з соціальних питань пенсійного забезпечення |PF 60 15 51|14415 Потсдам, Земля БРАНДЕНБУРГ .
Зобов'язати ОСОБА_4 здійснити переклад окремого доручення з української мови на німецьку мову.
До надходження відповіді від іноземних органів на доручення провадження в справі зупинити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали складено 06.10.2022 року.
Суддя Л.М. Чішман