Справа № 161/12422/22
Провадження № 3/161/3859/22
м.Луцьк 20 жовтня 2022 року
Суддя Луцького міськрайонного суду Волинської області Присяжнюк Л.М., розглянувши матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою АДРЕСА_1 ,
за ст. 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
встановив:
У протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАБ №505514 від 3 вересня 2022 року вказано, що гр. ОСОБА_1 03.09.2022 о 22:20 год у м. Луцьку по вул. Лесі Українки, 40, біля кафе «Веселий Джек», висловлювався нецензурною лайкою, чим порушив громадський порядок та спокій.
Вказано, що своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, за яке передбачена відповідальність ст. 173 КУпАП.
Дослідивши матеріали справи в їх сукупності, встановив таке.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Статтею 173 КУпАП визначено, що дрібне хуліганство, тобто нецензурна лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності факту адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Так, як вбачається з наданих суду та досліджених судом доказів, доказами, які вказують на вчинення правопорушень саме ОСОБА_1 є протокол про адміністративне правопорушення та рапорт працівника поліції.
В такій ситуації протокол про адміністративне правопорушення не може бути визнаний належними доказами по даній справі в розумінні статті 251 КУпАП, оскільки за своєю правовою природою він не є самостійними беззаперечним доказом, а обставини викладені в ньому повинні бути перевірені за допомогою інших доказів, які б підтверджували вину особи, яка притягується до адміністративної відповідальності і не викликали сумніви у суду.
Крім того, рапорт не може слугувати підставою для встановлення наявності або відсутності в діях ОСОБА_1 події та складу адміністративного правопорушення за ст. 173 КУпАП, оскільки дані докази свідчать лише про виклик працівника поліції на місце події та фіксацію обставин, які були наслідком його опрацювання.
Будь-яких інших належних і допустимих доказів, які б свідчили про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення працівниками поліції не надано.
З'ясування обставин, за яких вчинено адміністративне правопорушення, яке ОСОБА_1 поставлено за провину, буде неповним і поверховим, якщо не дослідити його в усіх аспектах.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Враховуючи, що в суді не встановлено наявності вказаних складових адміністративного правопорушення, не доведено винність ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, суд не вбачає підстав для притягнення її до адміністративної відповідальності за ст. 173 КУпАП.
За ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, а всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь
Відповідно до ч. 2 ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності. Більш того, згідно ч. 1 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених Законом.
Згідно вимог ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, на суд покладається обов'язок здійснювати неупереджений розгляд та ухвалювати обґрунтовані рішення. Приймаючи дане рішення, суд керується п. 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14 лютого 2008 року у справі «Кобець проти України», яким визначено, зокрема, що доведення вини має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпції, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.
Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
За таких обставин, провадження у справі підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 подій і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП.
Керуючись ст. 9, 38, 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд
Провадження по справі про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності за ст. 173 КУпАП закрити на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена особою, щодо якої її винесено, її захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках передбачених ч. 5 ст. 7 КУпАП, протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Апеляційна скарга подається до Волинського апеляційного суду через Луцький міськрайонний суд.
Суддя Луцького міськрайонного суду
Волинської області Л.М.Присяжнюк