Справа № 161/12737/22
Провадження № 3/161/3952/22
м.Луцьк 20 жовтня 2022 року
Суддя Луцького міськрайонного суду Волинської області Присяжнюк Л.М., розглянувши матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою АДРЕСА_1 ,
за ч.1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення від 6 вересня 2022 року серії ДПР 18 №527400 ОСОБА_1 06.09.2022 о 21:30 год у м. Луцьку на Київському майдані керував транспортним засобом Opel Astra д.н.з. НОМЕР_1 в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння у встановленому законом порядку проводився із застосування приладу «Драгер». Такі дії кваліфіковані поліцейським, як порушення п.2.9 «а» ПДР, за що передбачена відповідальність ч.1 ст.130 КУпАП.
У відповідності до ч. 2 ст. 266 КУпАП під час проведення огляду особи поліцейський застосовував технічні засоби відеозапису, який долучений до матеріалів справи, і про який зазначено у самому протоколі.
У судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненому правопорушенні не визнав, пояснивши тим, що він не керував автомобілем. Вказав, що мама попросила перепаркувати автомобіль, він прийшов, сів у машину, випив пива і відразу його зупинили працівники Нацгвардії.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , дослідивши матеріали справи в їх сукупності, суд встановив, що винність ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення підтверджується:
1) протоколом про адміністративне правопорушення;
2) чеком приладу «Драгер» з показами 1,55 % проміле алкоголю;
3) актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів;
4) письмовими поясненнями;
5) рапортом;
6) відеозаписом події, на якому зафіксований процес проведення огляду;
7) постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАБ №568941 від 06.09.2022, якою підтверджено, що ОСОБА_1 дійсно керував транспортним засобом.
Оскільки з наявних у справі матеріалів, в тому числі відеозапису події, не вбачається заперечень ОСОБА_1 проти проведення огляду на стан сп'яніння працівниками поліції на місці складення адміністративного матеріалу, а також його заперечень щодо результатів такого огляду, суддя дійшов висновку, що відповідно до ч.3 ст.266 КУпАП не було підстав для проведення такого огляду в закладі охорони здоров'я.
За таких обставин, суддя приходить до висновку, що ОСОБА_1 вчинив керування транспортними засобами в стані алкогольного сп'яніння, тобто адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.
Доводи ОСОБА_1 щодо того, що він не керував транспортним засобом, на думку суду, суперечать матеріалам справи, а тому їх слід вважати такими, що дані з метою уникнення відповідальності за вчинене правопорушення.
Досліджений в судовому засіданні відеозапис повністю підтверджує обставини, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення.
Зазначені докази є узгодженими між собою та іншими доказами у справі та сумніву у своїй належності та допустимості не викликають.
Суд вважає, що під час складення протоколу інспектором повністю дотримано вимоги ст. 256 КУпАП, такий протокол складено уповноваженою особою, його форма та зміст повністю відповідають чинному законодавству.
Обставин, що обтяжують чи пом'якшують правопорушення суддя не вбачає.
При накладенні стягнення, суддею враховується характер вчиненого правопорушення, яке відноситься до правопорушень на транспорті, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Приймаючи таке рішення суддя також враховує, що згідно встановлених обставин, показник алкоголю в крові ОСОБА_1 становив 1,55% проміле, що більше ніж у 8 раз перевищує встановлену максимально допустиму норму в 0,20 проміле. Вказане на думку судді, свідчить про підвищену небезпеку стану водія ОСОБА_1 для учасників дорожнього руху.
Судом в ході розгляду справи було встановлено, що ОСОБА_1 не отримував посвідчення водія на право керування транспортним засобом (довідка Департаменту патрульної поліції Управління патрульної поліції у Волинській області від 08.09.2022), а тому він, в розумінні ПДР України, не відноситься до категорії «водій».
Враховуючи всі обставини справи про адміністративне правопорушення, особу правопорушника, суддя дійшов висновку, що на ОСОБА_1 слід накласти адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
На підставі ст. 40-1 КУпАП, п.5 ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» з правопорушника слід також стягнути судовий збір у сумі 496,20 грн. Відомостей про наявність у правопорушника пільг про сплаті судового збору, які передбачені п.п. 8, 9, 10 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір», матеріали справи не містять.
Керуючись ст.ст. 40-1, 130, 283, 284 КУпАП, суддя,
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, притягнути його до адміністративної відповідальності, яка передбачена ч.1 ст.130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000,00 грн. (сімнадцять тисяч гривень).
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в доход держави судовий збір в розмірі 496 (чотириста дев'яносто шість) грн. 20 коп.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником або прокурором протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Апеляційна скарга подається до Волинського апеляційного суду через Луцький міськрайонний суд.
Суддя Луцького міськрайонного суду
Волинської області Л.М. Присяжнюк