308/12454/22
21.10.2022 м. Ужгород
Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Хамник М.М., розглянувши матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності, що надійшли з Управління патрульної поліції в Закарпатській області Департаменту патрульної поліції, відносно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України; паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 ; місце проживання: АДРЕСА_1 , місце роботи: Національна гвардія України, -
за адміністративні правопорушення, передбачені ч.2 ст.130, ст.122-4 КУпАП -
До Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області надійшли матеріали справ про адміністративне правопорушення за №308/12454/22 (провадження №3/308/7210/22), №308/12457/22 (провадження 3/308/7212/22) про притягнення до адміністративної відповідальності громадянина України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч.2 ст.130, ст.122-4 КУпАП, а тому спільний розгляд цих справ є доцільним.
Згідно з протоколом серії ААБ №058790 від 10.09.2022 о 16 год. 05 хв. в м.Ужгород вул.Гагаріна, 10А, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки ВАЗ 2105 державний номерний знак НОМЕР_2 в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан алкогольного сп'яніння проводився у встановленому законодавством порядку у лікаря нарколога, що підтверджується висновком №550 від 10.09.2022, результат позитивний, чим порушив вимоги п. 2.9а Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч.2 ст. 130 КУпАП.
Згідно з протоколом серії ДПР18 №366501 від 10.09.2022 о 13 год. 10 хв. в м.Ужгород вул.Берчені, 37, водій ОСОБА_1 керуючи автомобілем марки ВАЗ 2105 державний номерний знак НОМЕР_2 , скоївши дорожньо-транспортну пригоду, а саме здійснив наїзд на припаркований автомобіль марки SKODA OKTAVIA державний номерний знак НОМЕР_3 , після чого залишив місце пригоди, чим порушив п.2.10 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ст.122-4 КУпАП.
У судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, хоча про час і місце розгляду справи повідомлявся судом своєчасно та належним чином, в тому числі шляхом надіслання SMS-повідомлення на номер телефону вказаний ним у заявці на отримання судової повістки в електронній формі за допомогою SMS-повідомлення.
З огляду на те, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, будучи обізнаною про складання щодо неї протоколу про адміністративне правопорушення, не вжила заходів для явки до суду, не подала письмових заперечень проти протоколу, тому суддя вважає, що наведена поведінка учасника процесу є такою, що направлена на затягування розгляду справи, зокрема і з метою спливу строку притягнення до адміністративної відповідальності, передбаченого статтею 38КУпАП.
Європейський Суд з прав людини у рішенні «Пономарьов проти України» від 3 квітня 2008 року наголосив, що «сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження». Крім того, враховуючи принцип судочинства, зазначений в практиці ЄСПЛ, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суддя вважає за необхідне провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, оскільки безпідставне умисне затягування справи нівелює завдання Кодексу України про адміністративне правопорушення.
Враховуючи викладене, а також те, що присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності в даній категорії справ не є обов'язковою, вважаю за можливе провести розгляд справи у відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Дослідивши та оцінивши наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності та взаємозв'язку, суд приходить до наступних висновків.
Згідно з вимогами ст.245 КУпАП, завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її у точній відповідності із законом та забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно зі ст.251КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
За положеннями ст.280 КУпАП, суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
У рішенні Європейського суду з прав людини по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року, яке з урахуванням положеньстатей 9 Конституції України, а такожстатті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», є частиною національного законодавства, зазначено, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі держави.
Відповідно до ч.1ст.130 КУпАП, адміністративна відповідальність передбачена за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Частина 2 статті 130 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за повторне протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених частиною першою цієї статті.
Слід зазначити, що дана норма саме в такій редакції є діючою станом на час вчинення адміністративного правопорушення.
Згідно з вимогами ст.14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримуватись вимог Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух», встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001№1306 (із змінами та доповненнями).
Водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (п.2.9а Правил).
Відповідно до вимог п.2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до п. п. 2, 3, 4 Розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України №1452/735 від 09.11.2015, який зареєстрований в Мінюсті України 11.11.2015 згідно з наказом №1413/27858 (далі - Інструкція), огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану. Ознаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці. Ознаками наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп'яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.
Згідно з п. 12. Розділу ІІ Інструкції у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані алкогольного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я.
На підтвердження вини ОСОБА_1 щодо вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 130 КУпАП, суду надано протокол про адміністративне правопорушення серії ААБ №058790 від 10.09.2022, висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції №550, відповідно до якого ОСОБА_1 перебував у стані алкогольного сп'яніння, пояснення гр. ОСОБА_2 від 10.09.2022, пояснення гр. ОСОБА_1 від 10.09.2022, рапорт поліцейського взводу №1 роти №1 батальйону УПП в Закарпатській області ДПП рядового поліції Юрія Голубки від 10.09.2022, копію постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАР №5876288 від 10.09.2022, копію протоколу серії ДПР18 №264209 від 10.09.2022, копію протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №366501, довідка про отримання гр. ОСОБА_1 посвідчення водія відповідної категорії на право керування транспортними засобами серії НОМЕР_4 видана старшим інспектором відділу адміністративної практики УПП у Закарпатській області ДПП капітаном поліції Емілією Савчук, довідку про притягнення до адміністративної відповідальності гр. ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП, видану старшим інспектором відділу адміністративної практики УПП у Закарпатській області ДПП капітаном поліції Емілією Савчук, довідку, про те, що гр. ОСОБА_1 не є власником транспортного засобу, видану старшим інспектором відділу адміністративної практики УПП у Закарпатській області ДПП капітаном поліції Емілією Савчук, розписка гр. ОСОБА_1 , що підтверджує залишення на зберігання транспортного засобу, диск з відеозаписом з боді-камери поліцейського.
Дослідивши та оцінивши наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 порушив пункт п. 2.9а ПДР, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст. 130 КУпАП.
Диспозиція ст.122-4КУпАП визначає склад адміністративного правопорушення, яке полягає у залишенні водіями транспортних засобів, іншими учасниками дорожнього руху, на порушення встановлених правил, місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні.
Суб'єктивна сторона складу даного адміністративного правопорушення визначається ставленням особи до наслідків і характеризується наявністю вини у формі прямого або евентуального (непрямого) умислу.
На підтвердження вини гр. ОСОБА_1 щодо вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП суду надано протокол про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №366501 від 10.09.2022, копію пояснення гр. ОСОБА_2 від 10.09.2022, копію пояснення гр. ОСОБА_1 від 10.09.2022, копію рапорту поліцейського взводу №1 роти №1 батальйону УПП в Закарпатській області ДПП рядового поліції Юрія Голубки від 10.09.2022.
Відповідно до ст.252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
У своїх рішеннях «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18.01.1978 року, «Коробов проти України» від 21.10.2011 року Європейський суд з прав людини зазначає, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом», така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків.
З огляду на викладене вважаю, що в діях ОСОБА_1 містяться склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП, а саме, керування транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння вчинене протягом року повторно, а також адміністративного правопорушення, передбаченого ст.122-4 КУпАП, яке полягає у залишенні водіями транспортних засобів, іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні.
Відповідно до положень ч.2 ст.36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь яке з вчинених правопорушень.
Згідно ст.23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником так і іншими особами.
При накладенні адміністративного стягнення на особу, що притягається до адміністративної відповідальності, суд враховує характер вчинених ним правопорушень та ступінь їх суспільної небезпеки, бере до уваги, що дані правопорушення являються грубими порушеннями правил дорожнього руху та становлять реальну небезпеку учасникам дорожнього руху, загрожують їх життю та здоров'ю, а також життю та здоров'ю самого правопорушника та вважає за необхідне, з урахуванням санкцій ч.2 ст.130 та ст.122-4 КУпАП, у контексті з положеннями ст.36 КУпАП, накласти на ОСОБА_1 , адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки без вилучення транспортного засобу.
Відповідно до положень ст.40-1, ч.5 ст.283 КУпАП та п.5 ч.2ст.4 Закону України «Про судовий збір» з правопорушника слід стягнути судовий збір в розмірі 496 грн. 20 коп.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст.23,36,122-4,130,251,252,283-285,287-294 КУпАП, п.5 ч.2ст.4 Закон України «Про судовий збір», суддя
Об'єднати в одне провадження адміністративні справи за №308/12454/22 (провадження №3/308/7210/22), №308/12457/22 (провадження 3/308/7212/22) про притягнення до адміністративної відповідальності громадянина України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч.2 ст.130, ст.122-4 КУпАП та присвоїти справі єдиний номер №308/12454/22 (провадження №3/308/7210/22).
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст.122-4 та ч.2 ст.130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34000грн. (тридцять чотири тисячі гривень) з позбавленням права керування транспортними засобами строком на три роки.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , судовий збір на користь держави в розмірі 496 (чотириста дев'яносто шість гривень) грн. 20коп.
Постанова може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу.
Постанова суду у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку на її оскарження.
Строк пред'явлення постанови до виконання три місяці з дня набрання постановою законної сили.
Роз'яснити, що відповідно до ст. 307 КУпАП, штраф має бути сплачений порушником не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати правопорушником штрафу у строк, встановлений ч. 1 ст. 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу.
Суддя Ужгородського
міськрайонного суду
Закарпатської області М.М.Хамник