Справа № 308/12417/22
05 жовтня 2022 року м. Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:
головуючої судді - ОСОБА_1 ,
за участі секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
захисника - адвоката ОСОБА_5 ,
потерпілої - ОСОБА_6 ,
законного представника потерпілої - ОСОБА_7 ,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні у залі суду в місті Ужгороді кримінальне провадження, відомості про яке 08.09.2021 року внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021070000000230, по обвинуваченню:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина Німеччини, місце народження: Казахстан, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , одруженого, приватного підприємця, має на утриманні одну неповнолітню дитину, раніше не судимого, -
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.159 КК України,-
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , достовірно знаючи, що ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є неповнолітньою особою, яка не досягла шістнадцяти років, оскільки остання чітко повідомила про те, що їй 14 років, мав злочинний умисел, направлений на вчинення відносно ОСОБА_6 розпусних дій сексуального характеру, спрямованих на задоволення своєї статевої пристрасті та на збудження у неповнолітньої особи статевого інстинкту, здатного викликати її фізичне та моральне розбещення та сформувати у неї антиморальні погляди. Так, такі дії полягали у наступному: на початку липня 2021 року ОСОБА_4 спілкувався з неповнолітньою потерпілою ОСОБА_6 шляхом переписки у соціальній мережі «Instagram», внаслідок чого схилив її до особистої зустрічі під приводом надання заробітку. У подальшому, з метою реалізації свого злочинного умислу, діючи з сексуальних мотивів, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, свідомо припускаючи настання наслідків у вигляді впливу на нормальний моральний та фізичний розвиток неповнолітньої особи, а також формування аморальних поглядів у дитини, без застосування фізичного насильства та погроз застосування такого насильства, перебуваючи у приміщенні будинку АДРЕСА_3 у період часу з 22 год. 30 хв. 09.07.2021 по 03 год. 15 хв. 10.07.2021 здійснив інтелектуальне розбещення, яке полягало у цинічних, розмовах із неповнолітньою потерпілою ОСОБА_6 на сексуальні теми, розповідях відвертих сексуальних історій та фізичне розбещення ОСОБА_6 , що виражалося в оголенні своїх статевих органів та статевих органів неповнолітньої потерпілої, мацань їх, поцілунків в інтимні місця, інших непристойних дотиках, які викликали статеве збудження неповнолітньої ОСОБА_6 .
Вказані дії ОСОБА_4 органом досудового розслідування кваліфіковано за ч.1 ст.156 КК України, як вчинення розпусних дій щодо особи, яка не досягла шістнадцятирічного віку.
Разом з обвинувальним актом до суду подано угоду про визнання винуватості, укладену та підписану 15.09.2022 року між начальником відділу захисту інтересів дітей та протидії насильству Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_3 та підозрюваним ОСОБА_4 , у присутності захисника - адвоката ОСОБА_5 , відтак, розгляд щодо угоди проводиться судом під час підготовчого судового засідання за участі сторін угоди у порядку ст. 474 КПК України.
Прокурор у судовому засіданні просила затвердити угоду про визнання винуватості та призначити обвинуваченому ОСОБА_4 міру покарання, визначену в угоді.
Обвинувачений ОСОБА_4 у судовому засіданні свою вину у вчиненні інкримінованому йому кримінальному правопорушенні визнав повністю, розкаявся у вчиненому та просив затвердити угоду про визнання винуватості, укладену з прокурором.
Захисник обвинуваченого просив затвердити угоду про визнання винуватості.
В судовому засіданні законний представник неповнолітньої потерпілої ОСОБА_7 угоду підтримала та просила її затвердити. Наслідки укладення та затвердження угоди, а також наслідки невиконання угоди обвинуваченим їй зрозумілі.
Із змісту угоди про визнання винуватості від 15.09.2022 вбачається, що прокурор та обвинувачений дійшли згоди щодо всіх істотних обставин даного кримінального провадження. Обвинувачений беззастережно визнав свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення. При цьому сторони погоджуються на призначення покарання за ч. 1 ст.156 КК України у виді позбавлення волі строком на чотири роки, на підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання з випробовуванням та встановити іспитовий строк, з покладенням обов'язків, передбачених ст. 76 КК України.
Органом досудового слідства дії ОСОБА_4 за ч. 1 ст. 156 КК України, як вчинення розпусних дій щодо особи, яка не досягла шістнадцятирічного віку, - кваліфіковано вірно.
Суд не вправі перевіряти фактичні обставини вчиненого ОСОБА_4 кримінального правопорушення, оскільки не здійснює оцінку доказів у кримінальному провадженні під час проведення підготовчого судового засідання, виходячи з того, що межі розгляду встановлюються лише змістом угоди про визнання винуватості.
Судом на виконання вимог ст.474 КПК України сумніву у добровільності та істинності позиції обвинуваченого ОСОБА_4 не встановлено.
В судовому засіданні суд переконався у добровільності укладення сторонами угоди і що угода про визнання винуватості від 15.09.2022 року не є наслідком застосування насильства, примусу погроз, обіцянок, дії будь-яких інших обставин ніж ті, які передбачені в угоді.
Ухвалюючи вирок, на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами та оцінені судом, відповідно до ст.94 КПК України, суд приходить до висновку, що мали місце діяння, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_4 склад кримінального правопорушення, вказує на кваліфікацію діяння за ч. 1 ст.156 КК України, обвинувачений ОСОБА_4 визнав свою вину повністю.
При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , суд враховує, що узгоджені сторонами в угоді про визнання винуватості вид і міра покарання відповідають загальним правилам призначення кримінальних покарань та розміру призначеного покарання, які встановлені Кримінальним кодексом України.
Згідно п.1 ч. 4 ст. 469 КПК України - угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо: кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів.
При вирішенні питання про відповідність угоди про визнання винуватості від 15.09.2022 року вимогам ст.ст.469, 474 КПК України, суд враховує, що умови угоди про визнання винуватості не суперечать вимогам цього кодексу, зокрема щодо змісту та порядку укладення угод, а також щодо узгодженої між сторонами міри покарання, яка відповідає загальним правилам призначення кримінальних покарань, встановленим КК України, ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого, правова кваліфікація дій кримінальних правопорушень вірна, умови угоди відповідають інтересам суспільства та не порушують прав, свобод чи інтересів сторін або інших осіб. Не встановлені підстави вважати, що укладення угоди не було добровільним, не є очевидною можливість невиконання обвинуваченою взятих на себе зобов'язань за угодою, фактичні підстави для невизнання винуватості відсутні.
Згідно з ч. 1 ст. 475 КПК України, якщо суд переконається, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду і призначає узгоджену сторонами міру покарання.
Згідно з ст.65 Кримінального кодексу України у випадку затвердження вироком угоди про визнання винуватості, суд призначає покарання, узгоджене сторонами угодою.
За таких обставин суд вважає, що виправленню та перевихованню обвинуваченого ОСОБА_4 може сприяти покарання, узгоджене сторонами угоди про визнання винуватості.
З врахуванням вищевказаного, перевіривши відповідність угоди вимогам кримінального процесуального законодавства, заслухавши пояснення сторін кримінального провадження та роз'яснивши їм обмеження права щодо оскарження вироку, передбачені ст. 473 КПК України, суд вважає, що угода укладена 15 вересня 2022 року між начальником відділу захисту інтересів дітей та протидії насильству Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_3 та підозрюваним ОСОБА_4 , у присутності захисника - адвоката ОСОБА_5 , про визнання винуватості, відповідає вимогам КПК України, умови угоди не суперечать інтересам суспільства і не порушуються права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб, обвинувачений ОСОБА_4 визнав вину добровільно, фактичні підстави для визнання вини наявні, узгоджені вид та міра покарання відповідають загальним засадам призначення покарання, визначених ст.65 Кримінального кодексу України, у зв'язку із чим суд вважає, що угода підлягає затвердженню.
За наведених обставин, угоду належить затвердити, а ОСОБА_4 визначити узгоджену міру покарання в угоді.
Процесуальні витрати відсутні.
Речові докази відсутні.
Запобіжний захід щодо обвинуваченого не обирався.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 368, 370, 374, 376, 395, 472, 473, 474, 475 КПК України, суд,-
Затвердити угоду про визнання винуватості від 15 вересня 2022 року укладеної начальником відділу захисту інтересів дітей та протидії насильству Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_3 та підозрюваним ОСОБА_4 , у присутності захисника - адвоката ОСОБА_5 , у кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12021070000000230 від 08.09.2021.
Бандоровського ОСОБА_8 , визнати винним у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 156 КК України і призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 , від відбування покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, якщо він протягом 1 (одного) року іспитового строку не вчинить нового злочину та виконає покладені на нього судом обов'язки.
Відповідно до п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_4 , наступні обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Запобіжний захід щодо ОСОБА_4 не обирався.
Вирок може бути оскаржений, з підстав, передбачених статтею 394 КПК України до Закарпатського апеляційного суду через Ужгородський міськрайонний суд протягом 30 днів з дня його проголошення.
Суддя Ужгородського
міськрайонного суду ОСОБА_1