Справа №522/11620/22
Провадження №3/522/9830/22
20 жовтня 2022 року м.Одеса
Суддя Приморського районного суду м.Одеси Домусчі Л.В., розглянувши матеріали, що надійшли з відділу поліції №5 Одеського районного управління поліції №1 ГУНП в Одеській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, не працює, проживає за адресою: АДРЕСА_1
- за ст.173-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Відповідно до адміністративних матеріалів, наданих суду 02.09.2022 року, суддя отримала 05.09.2022 року, 21.07.2022 року о 13.00 год. ОСОБА_1 , перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 , виклала в особисту мережу «Інстаграм» відео після проведення медичної процедури у ОСОБА_2 , з поширенням неправдивих чуток, чим чинила правопорушення, передбачене ст.173-1 КУпАП.
За вказаним фактом співробітниками поліції відносно ОСОБА_1 був складений протокол про адміністративне правопорушення серії ВАВ №123946 від 27.08.2022 року за ст.173-1 КпАП України, який підписав правопорушник.
Розгляд справи призначено на 19.10.2022 року.
18.10.2022 року ОСОБА_1 через канцелярію суду надала клопотання, в якому просила закрити провадження у справі відносно неї за вчинення правопорушення, передбачене ст.173-1 КУпАП, на підставі п.1 ст.247 КУпАП за відсутністю в її діях події та складу правопорушення.
В обґрунтування клопотання зазначено, що відносно неї було складено протокол про адміністративне правопорушення, якому зазначено, що вона виклала в особисту мережу «Інстаграм» відео після проведення медичної процедури у ОСОБА_3 з порушенням неправдивих чуток. У протоколі про адміністративне правопорушення співробітник ГУНП України в Одеській області вбачає в її діях ознаки правопорушення, передбаченого cт.173-1 КУпАП. Однак, вважає безпідставними викладені в протоколі висновки та такими, що суперечать чинному законодавству України. Зазначила, що в її діях відсутні ознаки правопорушення, передбачені ст.173-1 КУпАП, оскільки з диспозиції статті є очевидним, що саме по собі розповсюдження недостовірних чуток не повинно розглядатись, як порушення ст.173-1 КУпАП. Закінчене правопорушення формують у своі?и? сукупності два елементи: «неправдивість» інформації та можливість настання від її поширення негативних наслідків у вигляді паніки серед населення або порушень громадського порядку. Не можна притягнути до відповідальності просто за поширення «феи?ковоі?» інформації, без попереднього виваженого оцінювання рівня її гіпотетичноі? небезпеки для держави и? суспільства. Обов'язковим елементом об'єктивної сторони адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173-1 КУпАП є наслідки у виді гіпотетичної можливості викликати паніку серед населення або порушення громадського порядку. Тому, саме по собі поширення неправдивих чуток, яке не викликало і не могло викликати паніки чи призвести до порушення громадського порядку не становитиме порушення ст.173-1 КУпАП. Разом з тим, в протоколі про адміністративне правопорушення відносно неї зазначено, що вона поширила в мережі «Інстаграм» на своїй сторінці неправдиву інформацію, але жодного слова про наслідки не вказано взагалі. Зазначені інформація взагалі не викликали паніку та не призвели до порушення громадського порядку, її повідомлення не могло викликати у людини нестримний страх чи неконтрольоване прагнення уникнути небезпечної ситуації (викликати паніку). Вважає недоведеним наявність у її діях такого необхідного елементу як об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ст.173-1 КУпАП, як наслідок у виді можливості виклику паніки серед населення або порушення громадського порядку, тому в її діях відсутня об'єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173-1 КУпАП. Крім того, своїй заяві ОСОБА_2 зазначила: «неправдиві чутки» зводяться до «надання косметологічних послуг», проте як додані до заяви докази дійсно підтверджує факт надання ОСОБА_2 косметологічних послуг ОСОБА_1 , що призвели до невралгії 1.3 гілок грийчастого нерва праворуч, невріта правого лицьового нерва, набряку м'яких тканей лицьового черепа та субкон'юнктивального крововилива праворуч. Відсутність хоча б одного з елементів складу адміністративного правопорушення свідчить про те, що дії (бездіяльність) особи, поведінка якої оцінюється у даному конкретному випадку, не є адміністративним правопорушенням. Із суб'єктивної сторони дане правопорушення характеризується прямим або непрямим умислом, проте в протоколі не зазначено які ж саме чутки вона нібито поширювала (зміст такої інформації не вказаний, а зазначено лише - «з порушенням неправдивих чуток), не наведено, чому ці чутки є неправдивими, не вказано і про те, як поширення таких чуток могло б викликати паніку серед населення. Вважає, що матеріалами справи не доведено, що інформація, яка міститься у її пості на особистій сторінці «Інстаграм» належить до категорії «неправдиві чутки» та за сутністю її змісту могла б викликати паніку у населення.
Представник ОСОБА_2 - адвокат Ільченко К.Р. 18.10.2022 року на електронну адресу суду надала клопотання, в якому просила розгляд справи призначений на 19.10.2022 року відкласти на іншу дату, та надати їй можливість взяти участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами суду з використанням власних технічних засобів.
У судовому засіданні 19.10.2022 року була присутня представник ОСОБА_1 - адвокат Наверіані О.В., зазначила, що ОСОБА_1 надано до суду клопотання про закриття провадження у даній справі. Також зазначила що не заперечує проти участі представника потерпілої у судовому засіданні в режимі відео конференції.
Розгляд справи відкладено на 20.10.2022 року.
В судове засідання 20.10.2022 року з'явилася представник ОСОБА_1 - адвокат Наверіані О.В., вину ОСОБА_1 не визнала, просила закрити провадження за відсутністю складу правопорушення з викладених підстав у заяві і пояснила, що не погоджується, що нею вчинено таке правопорушення, зазначила, що її підзахисна шкодує від того дня як прийняла рішення прийти до лікаря ОСОБА_2 і до сьогодні, оскільки отримала великі проблеми для свого здоров'я, зазнала неврологічних розладів, набряки обличчя, та інше, у зв'язку з чим була змушена звернутися до лікарів за допомогою, ті відносно цього має багато висновків, фото. До теперішнього часу вона має наслідки, досі їй ставлять крапельниці та вона відвідує процедури по відновленню здоров'я після процедури, яку їй зробила ОСОБА_2 . Зазначила, що відсутні ознаки такого адміністративного правопорушення, а саме: це не є чутки, оскільки не зазначено які самі та яка саме неправдива інформації, які настали наслідки та паніка, не має порушень громадського порядку, тому не можливо притягнути за таких обставин особу до такої відповідальності. Неправдиві чутки зводяться до надання неякісних косметологічних послуг, що призвели до розладу здоров'я - невралгії 1.3 гілок грийчастого нерва праворуч, невріта правого лицьового нерва, набряку м'яких тканей лицьового черепа та субкон'юнктивального крововилива праворуч. Далі пояснила, до дійсно є Договір та Акт прийому-передачі, але вона не очікувала отримувати такі загрози для свого здоров'я. За цією процедурою «вживлювалися нитки» було зачеплено лицьовий нерв, після чого виникли проблеми: асиметрія обличчя, набряки, крововилив в очах, до сьогодні больові відчуття повертаються, поколювання в голові, ОСОБА_1 й досі лікується.
У судове засідання з'явилася представник ОСОБА_2 - адвокат Ільченко К.Р. та пояснила, що її підзахисна здійснює медичну практику: сімейна медицина, вона є професійним лікарем та має право на загальну практику, є кандидатом медичних наук з 2016 року, постійно удосконалює свою практику та надає косметологічні послуги на постійній основі. Зазначила, що 06.07.2022 року було укладено договір щодо надання косметологічних послуг з ОСОБА_1 , про всі можливі ризики замовника була проінформована та є Акт прийому-передачі наданих послуг, де вказано, що остання претензій немає. Пояснила, що болючі відчуття після процедури можуть виникати. Проте ОСОБА_1 в своєму блозі в інстаграмі почала звинувачувати лікаря у непрофесійному проведені процедур, зазначила, що остання є недолікарем, після чого деякі клієнти почали відмовлятися від процедур, вважає, що це є паніка. Усі ці висловлювання не відповідають дійсності. Не знає яку процедуру було проведено, але вона була проведена якісно. Просила притягнути ОСОБА_1 до відповідальності за ст.173-1 КУпАП.
На питання головуючого, представник потерпілої зазначила, що адміністративний протокол відносно ОСОБА_1 було складено на підставі заяви ОСОБА_2 .
У судовому засіданні також було оглянуто відео з флеш носія, який було долучено до матеріалів адміністративної справи, на якому ОСОБА_1 в Інстограммі на особистій сторінці пояснювала, що вона звернулася до лікаря з метою підняти свої повіки, мала бажання виглядати краще. При цьому ОСОБА_1 пояснила, що вона лише ділиться своїм досвідом, який вона отримала в результаті наданих косметологічних процедур та про їх наслідки. Її дійсно попереджали, що для відновлення їй знадобиться два тижня, але вже тривалий час вона займається відновленням свого стану здоров'я після проведеної процедури, який для неї з'ясувався шкідливим та вона отримала травму. Попереджає, що перш ніж зробити таку процедуру потрібно добре подумати, чи потрібна вона та все прочитати щодо процедури та лікаря.
Згідно ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Ознайомившись з адміністративними матеріалами, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серія ВАВ №123946 від 27.08.2022 року; заявою ОСОБА_2 від 15.08.2022 року; доповненнями до заяви ОСОБА_2 від 22.08.2022 року; письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 27.08.2022 року, відеозаписом, поясненнями представника ОСОБА_4 - адвоката Наверіані О.В. та представника ОСОБА_2 - адвоката Ільченко К.Р., наданими у судовому засіданні 20.10.2022 року, вважаю, що адміністративне провадження стосовно ОСОБА_4 , передбаченого ст.173-1 КУпАП, необхідно закрити, у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Відповідно до ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно вимог ст.245 КУпАП, серед ряду завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є: всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.
З огляду на ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Стаття 9 Кодексу про адміністративні правопорушення наводить визначення поняття адміністративного правопорушення, а саме: це є «протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність».
Згідно ч.2 ст.9 КУпАП адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.
Адміністративна відповідальність за ст173-1 КУпАП настає у разі поширювання неправдивих чуток, що можуть викликати паніку серед населення або порушення громадського порядку.
Диспозиція ст.173-1 КУпАП передбачає - поширювання неправдивих чуток, що можуть викликати паніку серед населення або порушення громадського порядку. Неправдивими чутками слід вважати будь-яке повідомлення переважно усного характеру про будь-кого та будь-що, що суперечить (не відповідає) дійсності (формальний склад).
З диспозиції статті є очевидним, що саме по собі розповсюдження недостовірних чуток не повинно розглядатись, як порушення ст.173-1 КУпАП. Закінчене правопорушення формують у своі?и? сукупності два елементи: «неправдивість» інформації та можливість настання від її поширення негативних наслідків у вигляді паніки серед населення або порушень громадського порядку. Не можна притягнути до відповідальності просто за поширення «феи?ковоі?» інформації, без попереднього виваженого оцінювання рівня її гіпотетичноі? небезпеки для держави и? суспільства.
Законодавець ясно, чітко, конкретно вказав, що з об'єктивної сторони аналізоване правопорушення виражається у повідомленні про будь-кого та будь-що, що не відповідає дійсності, що може викликати паніку серед населення або порушення громадського порядку.
Неправдивими чутками є вістка, повідомлення про кого, що що-небудь, які суперечать (не відповідають) дійсності (правді, істині).
Предметом таких чуток (повідомлень) можуть бути будь-які факти, що можуть викликати паніку серед населення або порушення громадського порядку. Це, наприклад, повідомлення про нібито не роботу громадського транспорту, радіаційні та інші викиди, перекриття руху транспорту, зараження питної води, масове зловживання владними повноваженнями працівників правоохоронних органів тощо. Паніка - це раптове замішання, розгубленість або прояв страху у випадку небезпеки.
Об'єктом даного адміністративного проступку є суспільні відносини у сфері охорони громадського порядку. Суб'єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі умислу та необережності.
Отже, обов'язковим елементом об'єктивної сторони адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173-1 КУпАП, є наслідки у виді гіпотетичної можливості викликати паніку серед населення або порушення громадського порядку.
Тому, саме по собі поширення неправдивих чуток, яке не викликало і не могло викликати паніки чи призвести до порушення громадського порядку, не становитиме порушення ст.173-1 КУпАП.
Термін «паніка» визначається як психічний стан людей несвідомий, нестримний страх, викликаний дійсною чи уявною небезпекою, що охоплює людину чи багатьох людей, неконтрольоване прагнення уникнути небезпечної ситуації.
Із суб'єктивної сторони дане правопорушення характеризується прямим або непрямим умислом.
Як вбачається з Протоколу, в ньому не зазначено які ж саме чутки ОСОБА_5 поширювала (зміст такої інформації не вказаний, а зазначено лише - «з порушенням неправдивих чуток), не наведено доводів та обставин, що такі чутки є неправдивими, та не вказано як поширення таких чуток могло б викликати паніку серед населення та в чому саме полягає така паніка
Тобто взагалі не зазначено які дії та наслідок вчинених ОСОБА_1 дій, який згідно ст.173-1 КУпАП повинен виражатись у виникненні паніки серед населення або порушенні громадського порядку, що позбавляє суд визначити склад правопорушення в діях ОСОБА_1 .
Із суб'єктивної сторони дане правопорушення характеризується прямим або непрямим умислом.
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 № 23-рп/20Ю адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї грунтується на конституційних принципах і правових презумпціях, в тому числі і закріпленій в ст. 62 Конституції України презумпції невинуватості.
Така позиція КСУ відповідає і правовій позиції ЄСПЛ, який у своєму рішенні «Маліге проти Франції» від 23.09.1998 року визнав кримінально - правовий зміст адміністративного правопорушення, за яке передбачена санкція у виді позбавлення права керування транспортним засобом, що вимагає додержання процедурних гарантій, визначених Конвенцією і викладених у Рекомендації (91), зокрема: забезпечення права особи на захист, в тому числі: знати про можливість застосування адміністративної санкції та про факти, які ставляться їй у провину; мати достатньо часу для підготовки свого захисту; отримати інформацію про характер доказів, зібраних проти неї; обов'язок адміністративного органу нести тягар доказування є складовою презумпції невинуватості і звільняє особу від обов'язку доводити свою непричетність до вчинення порушення.
З даних зазначених в протоколі, з урахуванням пояснень представника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та представника Піньковської Л.Й., вбачається, що адміністративне правопорушення передбачене ст.173-1 КУпАП не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, у зв'язку з чим суд вважає відсутність у діях ОСОБА_1 вини та складу правопорушення, передбаченого ст.173-1 КУпАП, і як наслідок у виді можливості виклику паніки серед населення або порушення громадського порядку.
Зі змісту статей 7, 254, 279 КУпАП розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється лише щодо правопорушника та в межах протоколу про адміністративне правопорушення.
Відповідно до п.1 ст.247 КУпАП розпочате провадження у справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю з підстав відсутності складу адміністративного правопорушення.
Приймаючи до уваги вищевикладене суд вважає необхідним закрити провадження в справі.
Керуючись ст.ст.9, 10, 24, 33, 173-1, 221, 247, 251, 252, 254, 268, 279, 280, 283, 284 КУпАП, суд, -
Провадження по адміністративній справі 522/11620/22 провадження №3/522/9830/22 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за правопорушення, передбачене ст.173-1 КУпАП - закрити за відсутністю складу правопорушення.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду через Приморський районний суд м.Одеси протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя Л.В.Домусчі