Кропивницький апеляційний суд
№ провадження 11-кп/4809/606/22 Головуючий у суді І-ї інстанції ОСОБА_1
Категорія 185 (81, 86-1, 140) Доповідач в колегії апеляційного суду ОСОБА_2
18.10.2022 року м. Кропивницький
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Кропивницького апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі ОСОБА_5 ,
за участі прокурора ОСОБА_6 ,
захисника-адвоката ОСОБА_7 ,
обвинуваченого ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в м. Кропивницькому апеляційну скаргу захисника обвинуваченого ОСОБА_8 адвоката ОСОБА_7 на ухвалу Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 28 вересня 2022 року про застосування обвинуваченому:
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю м. Олександрія Кіровоградської області, громадянину України, з середньою освітою, не працюючого, не одруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого, останній раз:
-14 травня 2021 року Олександрійським міськрайонним судом Кіровоградської області за ч.2 ст.186 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки. На підставі ст..75 КК України, ОСОБА_8 звільнений від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком на 2 роки,
запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, строком на 60 днів, -
У провадженні Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області перебуває об'єднане кримінальне провадження № 398/846/22 (№ 1-кп/398/156/22) стосовно ОСОБА_8 обвинуваченого за ч.3, 4 ст.185 КК України.
Під час судового засідання у вказаному кримінальному провадженні процесуальний прокурор ОСОБА_9 звернувся до суду з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_8 у зв'язку з наявністю обґрунтованої підозри останнього у вчиненні умисних кримінальних правопорушень, передбачених ч.3, 4 ст.185 КК України та ризику, передбаченого п.1 ч.1 ст. 177 КПК України, а також неможливістю застосування інших запобіжних заходів не пов'язаних з триманням під вартою.
Ухвалою Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 28 вересня 2022 року обвинуваченому ОСОБА_8 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, а саме до 26 листопада 2022 року.
Рішення суду мотивовано тим, що ОСОБА_8 обвинувачується у вчиненні умисних корисливих кримінальних правопорушень, раніше судимий, вчинив злочин в період іспитового строку, не працює, не має постійного джерела доходу, тобто не має міцних соціальних зв'язків, а також те, що обвинувачений ОСОБА_8 може переховуватися від суду, що свідчить про неможливість запобігання цьому ризику шляхом застосування більш м'якого запобіжного заходу.
В апеляційній скарзі захисник обвинуваченого ОСОБА_8 адвокат ОСОБА_7 просить скасувати ухвалу суду та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
В обґрунтування апеляційних вимог зазначає про відсутність законних підстав та об'єктивних даних, які б з достовірністю свідчили про те, що перебуваючи на волі ОСОБА_8 буде переховуватись від слідства та суду.
Окрім того, зазначає що ОСОБА_8 за станом здоров'я придатний до несення військової служби в умовах воєнного стану, оскільки не має захворювань, у тому числі хронічних, не перебуває на обліку у нарколога та психіатра, у зв'язку з чим на думку захисника потреба у призові на військову службу під час мобілізації, як легітимна мета переважає наявні ризики, передбачені частиною першою статті 177 КПК України.
Заслухавши доповідача, думку прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги захисника-адвоката ОСОБА_7 та обвинуваченого ОСОБА_8 , які підтримали апеляційну скаргу та просили суд її задовольнити, дослідивши матеріали кримінального провадження та зваживши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга захисника обвинуваченого ОСОБА_8 адвоката ОСОБА_7 задоволенню не підлягає за таких підстав.
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого; вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
Згідно із ч. 3 ст. 331 КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. До спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто з метою запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
При розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для прийняття законного і обґрунтованого рішення, суд, відповідно до ст. 178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
Положеннями ч. 1 ст. 183 КПК України визначено: тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Як встановлено ч. 3 ст. 199 КПК України, клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити: виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
При цьому, у відповідності до ч. 5 ст. 199 КПК України слідчий суддя зобов'язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини, зазначені у частині третій цієї статті, виправдовують подальше тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою.
Слід враховувати вимоги статей 5, 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та положень, встановлених у рішеннях Європейського суду з прав людини щодо необхідності дотримання розумних строків тримання особи під вартою.
Застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не повинне перебувати за межами розумних строків, необхідних для вирішення провадження і забезпечення належної поведінки обвинуваченого на цей період, та його продовження, - має бути співрозмірним меті заходу, і має забезпечить виконання засад судочинства і змагального процесу відповідно до процедур гл. 18 КПК України,
Рішенням ЄСПЛ «Клоот проти Бельгії» визначено, що серйозність обвинувачення може служити для суду підставою для постановлення рішення про поміщення та утримання підозрюваного під вартою з метою запобігання спробі вчинення подальших правопорушень. Однак, необхідно, щоб небезпека була явною, а запобіжний захід - необхідним в світлі обставин справи і, зокрема, біографії та характеристики особи, про яку йдеться.
Згідно обвинувального акту, ОСОБА_8 обвинувачується у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, поєднана з проникненням у інше приміщення, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України та у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), поєднаної з проникненням у сховище, вчинена повторно, в умовах воєнного стану, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченому ч.4 ст.185 КК України.
Ухвалою Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 28 вересня 2022 року обвинуваченому ОСОБА_8 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, у зв'язку з існуванням ризику, передбаченого п.1 ч.1 ст.177 КПК України, а також не можливістю застосування інших більш м'яких запобіжних заходів.
У зв'язку з вищевикладеним, зважаючи на тяжкість кримінальних правопорушень, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_8 , колегія суддів приходить до висновку, що районний суд обґрунтовано задовольнив клопотання прокурора та застосував до обвинуваченого ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів, оскільки під час розгляду клопотання встановлені обставини, які є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, зазначених у ст. 176 КПК України не зможе запобігти ризику, передбаченому п.1 ч. 1 ст. 177 КПК України та забезпечити виконання покладених на обвинуваченого процесуальних обов'язків.
Також, колегія суддів зазначає, що ОСОБА_8 обвинувачується у вчиненні тяжких корисливих кримінальних правопорушень, а також те, що ОСОБА_8 неодружений, не має постійного місця роботи, тобто не має сталих соціальних зв'язків, раніше судимий, на шлях виправлення не став, вчинив злочини в період іспитового строку, у зв'язку з чим суддя районного суду під час розгляду клопотання прокурора дійшов до правильного висновку, про існування ризику, передбаченого п.1 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Таким чином, доводи апеляційної скарги захисника обвинуваченого ОСОБА_8 адвоката ОСОБА_7 щодо незаконності задоволення клопотання слідчого про застосування до ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою спростовуються вищевикладеним та матеріалами судового провадження.
Колегія суддів оцінює суворість можливого покарання ОСОБА_8 та визнає за реальну небезпеку можливість його ухилення від правосуддя та не виконання судового рішення у разі зміни, обраного щодо нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Також, враховує можливість обвинуваченого ОСОБА_8 зникнути з місця проживання, ухилятися від суду, що свідчить про неможливість запобігання цим ризикам, шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів.
Стосовно доводів адвоката ОСОБА_7 про можливість скасування обвинуваченому ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для проходження військової служби за призовом під час мобілізації на особливий період (воєнний стан), колегія суддів зазначає, що на даний час ризики неналежного виконання обвинуваченим ОСОБА_8 покладених на нього процесуальних обов'язків, які встановлені судом першої інстанції не зменшились та продовжують існувати.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суддя районного суду обґрунтовано задовольнив клопотання прокурора і застосував обвинуваченому ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів, оскільки більш м'які запобіжні заходи, зазначені у ст. 176 КПК України, не зможуть запобігти встановленим ризикам, зазначеним в ч. 1 ст. 177 КПК України та забезпечити виконання обвинуваченим процесуальних обов'язків.
Керуючись ст.ст. 376, 405, 407, 419, 422, 424 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу захисника обвинуваченого ОСОБА_8 адвоката ОСОБА_7 - залишити без задоволення.
Ухвалу Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 28 вересня 2022 року про застосування обвинуваченому ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, а саме до 26 листопада 2022 року включно - залишити без змін.
Ухвала Кропивницького апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4