Кропивницький апеляційний суд
№ провадження 11-кп/4809/508/22 Головуючий у суді І-ї інстанції ОСОБА_1
Категорія 185 (81, 86-1, 140) Доповідач в колегії апеляційного суду ОСОБА_2
20.10.2022 року. м. Кропивницький
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Кропивницького апеляційного суду у складі:
Головуючого - судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
із секретарем ОСОБА_5 ,
за участю прокурора ОСОБА_6 ,
захисника - адвоката ОСОБА_7 ,
розглянула у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференцзв'язку об'єднане кримінальне провадження №12020120290000114, №12020125290000053, №12021121030000143, №12018120290000056, №12021121150000131 за апеляційними скаргами прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_8 , неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_9 та в його інтересах захисника - адвоката ОСОБА_7 на вирок Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 14 липня 2022 року.
Цим вироком:
неповнолітнього ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Петрове Петрівського району Кіровоградської області, українця, громадянина України, із середньою освітою, неодруженого, зареєстрованого та проживаючого АДРЕСА_1 , раніше неодноразово судимого, останній раз:
- 21.01.2022 року Бобринецьким районним судом Кіровоградської області за ч.2, ч. 3 ст. 185 КК України, на підставі ст. 70 КК України, до 3 років позбавлення волі,
визнано винуватим та призначено покарання:
- за ч.1 ст. 185 КК України у виді 5 місяців арешту.
- за ч.2 ст. 185 КК України у виді 3 років позбавлення волі.
- за ч.3 ст. 185 КК України у виді 3 років 1 місяця позбавлення волі.
На підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим призначено ОСОБА_9 остаточно покарання у виді трьох років одного місяця позбавлення волі.
На підставі ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом часткового складення призначених покарань зараховано відбуте частково покарання за вироком Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 21.01.2022 року остаточно призначено неповнолітньому ОСОБА_9 покарання у виді трьох років шести місяців позбавлення волі.
Строк відбування покарання ОСОБА_9 рахувати з 18 години 34 хвилини 23 червня 2021 року.
Стягнуто з ОСОБА_9 на користь держави процесуальні витрати на залучення експертів в загальній сумі 3640,57 грн.
Долю речових доказів вирішено відповідно ст.100 КПК України.
Вироком суду першої інстанції ОСОБА_9 визнано винним у вчиненні таємного викрадення чужого майна (крадіжка) за епізодом 7, таємного викрадення чужого майна (крадіжка), вчиненої повторно за епізодами 3, 4, 5, 8, таємного викрадення чужого майна (крадіжка), вчиненої повторно, поєднаної з проникненням у інше приміщення за епізотом 6, та таємного викрадення чужого майна (крадіжка), вчиненої повторно, поєднаної з проникненням у житло за епізодами 1, 2., за таких підстав.
Так, Кримінальне провадження №12020120290000114.
Епізод 1.
24 липня 2020 року у післяобідній час маючи умисел спрямований на таємне викрадення чужого майна неповнолітній ОСОБА_9 прийшов до домоволодіння ОСОБА_10 , що по АДРЕСА_1 .
Скориставшись відсутністю власника домоволодіння, його сина ОСОБА_11 та сторонніх громадян ОСОБА_9 зайшов на подвір'я через отвір в паркані і пройшов до вхідних дверей житлового будинку. Користуючись тим, що вхідні двері були не замкнені, відкрив їх та проник всередину приміщення будинку, де діючи умисно, з корисливих спонукань, повторно, знаючи про наявність коштів, в кімнаті зали з-під матрацу ліжка, таємно викрав гроші в сумі 1500 гривень, якими в подальшому розпорядився на власний розсуд.
Своїми злочинними діями ОСОБА_9 заподіяв потерпілому ОСОБА_11 матеріальної шкоди на суму 1500 гривень.
Епізод 2.
Крім цього, неповнолітній ОСОБА_9 25 липня 2020 року близько 10 год. 00 хв. маючи умисел спрямований на таємне викрадення чужого майна прийшов до домоволодіння ОСОБА_10 за адресою: АДРЕСА_1 .
Скориставшись відсутністю власника домоволодіння, його сина ОСОБА_11 та сторонніх громадян ОСОБА_9 зайшов на подвір'я через отвір в паркані і пройшов до вхідних дверей житлового будинку. Користуючись тим, що вхідні двері були не замкнені, відкрив їх та проник всередину приміщення будинку, де діючи умисно, з корисливих спонукань, повторно, знаючи про наявність коштів, в кімнаті зали з-під матрацу ліжка, таємно викрав гроші в сумі 3000 гривень, якими в подальшому розпорядився на власний розсуд.
Своїми злочинними діями ОСОБА_9 заподіяв потерпілому ОСОБА_11 матеріальної шкоди на суму 3000 гривень.
Кримінальне провадження №12020125290000053 .
Епізод 3.
В кінці жовтня 2020 року, точна дата досудовим розслідуванням не встановлена неповнолітній ОСОБА_9 , маючи умисел спрямований на таємне викрадення чужого майна прийшов до неогородженої території домоволодіння належного ОСОБА_12 , яке розташоване: АДРЕСА_2 разом з ОСОБА_13 , який не був обізнаний про злочинний намір ОСОБА_9 . Перебуваючи на вказаній території, діючи умисно з корисливих спонукань, скориставшись відсутністю власника та сторонніх осіб ОСОБА_9 пройшов до розваленого приміщення погребу з перекриття якого, повторно таємно викрав дві металеві рейки та дрібний брухт чорного металу. В подальшому, перебуваючи на території вказаного домоволодіння, підійшов до будівлі господарського приміщення із зовнішньої сторони якої руками зірвав близько 30 листів кровельного металу.
Викраденим брухтом чорного металу неповнолітній ОСОБА_9 в подальшому розпорядився на власний розсуд.
Своїми злочинними діями ОСОБА_9 заподіяв потерпілому ОСОБА_12 матеріальної шкоди, відповідно до висновку судової товарознавчої експертизи №4722/20-27 від 04.11.2020 року на суму 1751 грн. 85 коп.
Епізод 4.
Крім цього, неповнолітній ОСОБА_9 12 грудня 2020 року близько 18 год. 00 хв., маючи умисел спрямований на таємне викрадення чужого майна прийшов до домоволодіння ОСОБА_10 за адресою:
АДРЕСА_2 разом з ОСОБА_14 , який не був обізнаний про злочинні наміри ОСОБА_9 .
Скориставшись відсутністю власника домоволодіння та сторонніх громадян ОСОБА_9 зайшов на подвір'я через отвір в паркані, де проник до частково огородженого сховища господарського призначення розташованого на території домоволодіння. Заздалегідь знаючи про наявність у вказаному часткового огородженому сховищі металевого ящика із вмістом зерна пшениці в ньому діючи умисно, з корисливих спонукань, повторно таємно викрав зазначений металевий ящик із вмістом зерна пшениці загальною вагою 70 кілограм 200 грам.
Викраденим металевим ящиком та зерном пшениці у кількості 70 кілограм 200 грам неповнолітній ОСОБА_9 в подальшому розпорядився на власний розсуд.
Своїми злочинними діями ОСОБА_9 заподіяв потерпілому ОСОБА_10 матеріальної шкоди, відповідно до висновку судової товарознавчої експертизи №5562/5567-5569/20-27 від 24.12.2020 року, на суму 788 грн. 43 коп.
Епізод 5.
Крім цього, неповнолітній ОСОБА_9 в період часу з 20 год. 00 хв. 20.01.2021 року по 06 год.00 хв. 21.01.2021 року, точної дати та часу слідством не встановлено, прийшов до приміщення житлового будинку домоволодіння ОСОБА_15 , що по АДРЕСА_3 .
Перебуваючи в приміщені житлового будинку вищевказаного домоволодіння скориставшись тим, що власник домоволодіння ОСОБА_15 разом із сім'єю спить, діючи умисно, з корисливих спонукань, маючи раптово виниклий умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, шляхом вільного доступу, з підвіконня вікна кімнати, повторно таємно викрав мобільний телефон Samsung Galaxy моделі AІ вартістю 745 грн. 85 коп., та зарядний пристрій до телефону Samsung Galaxy моделі AІ вартістю 171 грн. 20 коп., чим заподіяв потерпілому ОСОБА_15 матеріальної шкоди, згідно висновку судової товарознавчої експертизи №575/21-27 від 18.02.2021 року, на загальну суму 917 грн. 05 коп.
В подальшому викраденими мобільним телефоном Samsung Galaxy моделі AІ та зарядним пристроєм до телефону Samsung Galaxy моделі AІ ОСОБА_9 розпорядився на власний розсуд.
Кримінальне провадження №12021121030000143.
Епізод 6.
Наприкінці січня 2021 року, точної дати досудовим розслідуванням не встановлено ОСОБА_9 , перебуваючи в АДРЕСА_3 , маючи умисел спрямований на таємне викрадення чужого майна, проник на огороджену територію домоволодіння належного ОСОБА_16 , яке розташовано за адресою: АДРЕСА_3 .
Перебуваючи на вказаній території діючи умисно та з корисливих спонукань, користуючись відсутністю власниці та сторонніх осіб ОСОБА_9 проник до приміщення літньої кухні розташованої на подвір'ї, з якого повторно, таємно викрав металевий газовий балон ємкістю 40 літрів.
Викраденим металевим газовим балоном ємкістю 40 літрів неповнолітній ОСОБА_9 в подальшому розпорядився на власний розсуд.
Своїми злочинними діями ОСОБА_9 заподіяв потерпілій ОСОБА_16 матеріальної шкоди, відповідно до висновку судової товарознавчої експертизи №2591/21-27 від 24.06.2021 року, на суму 350 грн. 00 коп.
Кримінальне провадження №12018120290000056.
Епізод 7.
06 березня 2018 року близько 16 год. 00 хв. ОСОБА_9 , з метою напитися води прийшов до домоволодіння ОСОБА_17 по АДРЕСА_3 .
Пройшовши до середини будинку, вхідні двері якого не були зачинені на замок, ОСОБА_9 виявив, що господарка та її малолітні діти відсутні, після чого пройшов до кімнати спальні де на дивані виявив мобільний телефон марки ERGO Best А 500 чорного кольору, в ході чого у нього виник умисел на таємне викрадення чужого майна.
Продовжуючи свій злочинний намір на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_9 перебуваючи в приміщенні кімнати спальні, житлового будинку ОСОБА_17 , реалізовуючи свій злочинний намір, розуміючи протиправність своїх дій та настання наслідків, переконавшись що в приміщенні будинку відсутні сторонні особи та що його дій ніхто не спостерігає, таємно викрав мобільний телефон марки ERGO Best А 500 вартістю 1529 грн. 15 коп., після чого виніс викрадений телефон на вулицю та в подальшому розпорядився викраденим майном на власний розсуд.
В результаті своїх злочинних дій ОСОБА_9 спричинив майнової шкоди ОСОБА_17 на 1529 грн. 15 коп.
Кримінальне провадження №12021121150000131 .
Епізод 8.
12 травня 2021 року близько 16 години 00 хвилин, ОСОБА_9 , перебуваючи біля домоволодіння по АДРЕСА_4 побачив ОСОБА_18 , який під'їхав до вищевказаного домоволодіння на мотоциклі марки «Муравей» червоного кольору. ОСОБА_9 , з метою розваги, попрохав у ОСОБА_19 передати йому у тимчасове користування мотоцикл «Муравей», на що ОСОБА_18 погодившись передав ОСОБА_9 ключі від мотоциклу, після чого ОСОБА_9 завівши двигун поїхав кататися вулицями с. Криничне, Кропивницького (Устинівського) району, Кіровоградської області.
В подальшому ОСОБА_9 їдучи на мотоциклі «Муравей» між с. Криничне Кропивницького (Устинівського) району, Кіровоградської області та с. Новоустинівка Кропивницького (Устинівського) району, Кіровоградської області, помітив в кузові мотоцикла кутову шліфувальну машинку марки «GRAND» моделі МШУ-125-1320SE, яка належить ОСОБА_18 , на яку у нього виник умисел на таємне викрадення чужою майна. Надалі ОСОБА_9 діючи умисно та цілеспрямовано, реалізовуючи свій злочинний намір на таємне викрадення чужого майна, взявши до рук кутову шліфувальну машинку марки «GRAND» моделі МШУ-125-1320SE, витягнув її із кузова мотоцикла «Муравей» та сховав її в полезахисній смузі між с. Новоустинівка та с. Криничне Кропивницького (Устинівського) району, Кіровоградської області, після чого приїхавши до домоволодіння по АДРЕСА_4 , залишив мотоцикл марки «Муравей», та надалі повертаючись до с. Новоустинівка Кропивницького (Устинівського) району, Кіровоградської області, забрав в полезахисній смузі кутову шліфувальну машинку марки «GRAND» моделі МШУ-125-1320SE, яку повторно, таємно викрав, та в подальшому розпорядився на власний розсуд.
Своїми злочинними діями ОСОБА_9 заподіяв потерпілому ОСОБА_18 матеріальної шкоди, відповідно до висновку судової товарознавчої експертизи № 2060/21-27 від 25.05.2021 року, на суму 699 грн. 20 коп.
В апеляційній скарзі прокурор, не оспорюючи фактичних обставин справи та кваліфікації дій обвинуваченого, просила вирок суду першої інстанції змінити в частині призначеного покарання через неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність. Неповнолітнього ОСОБА_9 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. ч. 1, 2, 3 ст.185 КК України, та призначити йому покарання:
- за ч. 1 ст. 185 КК України у виді арешту строком на 30 діб;
- за ч.2 ст.185 КК України у виді 3 років позбавлення волі;
- за ч.3 ст.185 КК України у виді 3 років 1 місяця позбавлення волі.
На підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим ОСОБА_9 призначити покарання у виді 3 років 1 місяця позбавлення волі.
На підставі ч.4 ст.70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом часткового складення покарань ОСОБА_9 зарахувати частково відбуте покарання за вироком Бобринецького районного суду від 21.01.2022 та остаточно призначити неповнолітньому покарання у виді З років 6 місяців позбавлення волі. В іншій частині вирок залишити без змін.
Свої вимоги обґрунтував тим, що застосовуючи до неповнолітнього ОСОБА_9 міру покарання у вигляді арешту, судом першої інстанції не враховано, що згідно ст. 101 КК України арешт полягає у триманні неповнолітнього, який на момент постановлення вироку досяг шістнадцяти років, в умовах ізоляції в спеціально пристосованих установах на строк від п'ятнадцяти до сорока п'яти діб. В порушення вимог п.п.1, 2 ч.1 ст.65, ст.101 КК України суд І інстанції призначив обвинуваченому неповнолітньому ОСОБА_9 покарання за ч.1 ст.185 КК України у виді п'яти місяців арешту, тобто покарання, яке не може бути застосоване до особи, що вчинила кримінальне правопорушення у неповнолітньому віці. Таким чином, суд першої інстанції застосував закон України про кримінальну відповідальність, який не підлягає застосуванню та не застосував ст. 101 КК України, яка має застосовуватися у даному кримінальному провадженні.
В апеляційній сказі захисник - адвокат ОСОБА_7 в інтересах неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_9 не оспорюючи фактичних обставин справи та кваліфікації дій обвинуваченого, просила вирок суду першої інстанції змінити в частині призначеного покарання на менш суворе покарання.
Свої вимоги обґрунтувала тим, що суд при винесенні вироку зобов'язаний виходити із необхідності відповідності призначеного покарання тяжкості злочину та особистості засудженого, можливості виправлення особи без відбуття покарання у місцях обмеження або позбавлення волі. Засуджений вважає даний вирок занадто суворим, атому таким, що підлягає зміні па підставі наступних обставин: Обставиною, що пом'якшує покарання підсудному ОСОБА_9 є вчинення правопорушення в неповнолітньому віці, визнання вини в повному обсязі, його щиросердне розкаяння, активне сприяння слідству у розкритті злочину. За час проведення досудового та судового слідства ОСОБА_9 вже багаторазово пожалкував про скоєні ним у неповнолітньому віці кримінальні правопорушення, навчений та покараний наріканням оточуючих людей, перебуванням вже більше року в слідчому ізоляторі. ОСОБА_9 у скоєному проявив щиросердне розкаяння. Щодо характеризуючих особистість обставин: ОСОБА_9 раніше судимий, за місцем проживання характеризується посередньо, на обліку у лікаря психіатра та лікаря нарколога не перебуває, перебуваючи на волі - навчався. З урахуванням усіх вищевказаних характеристик та обставин суд мав можливість та законні підстави призначити ОСОБА_9 менш суворе покарання в межах санкцій статті.
В своїй апеляційній скарзі неповнолітній обвинувачений ОСОБА_9 зазначив аналогічні вимоги та доводи як і в апеляційній сказі захисника.
Заслухавши доповідача, прокурора яка підтримала апеляційну скаргу прокурора та заперечила проти апеляційних скарг захисника та неповнолітнього обвинуваченого, захисника - адвоката ОСОБА_7 в інтересах неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_9 , яка просила задовольнити їх апеляційні скарги та не заперечувала проти задоволення апеляційної скарги прокурора, дослідивши матеріали кримінального провадження та проаналізувавши доводи апеляційних скарг, дотримуючись меж перегляду судових рішень, визначених ст. 404 КПК України, колегія суддів доходить висновку, що апеляційна скарга прокурора підлягає задоволенню, а апеляційні скарги захисника та неповнолітнього обвинуваченого задоволенню не підлягають, а вирок суду першої інстанції зміні в частині призначеного покарання з таких підстав.
Досудове розслідування та судове слідство у даному кримінальному провадженні проведено відповідно до вимог кримінального процесуального закону, а викладені у вироку суду висновки про наявність в діях ОСОБА_9 ознак кримінальних правопорушень, передбаченого за ч.1, ч.2, ч.3 ст.185 КК України, ґрунтуються на сукупності зібраних по справі доказів, які досліджені судом першої інстанції під час судового розгляду справи, та є взаємоузгодженими між собою і відповідають фактичним обставинам справи.
Належність та допустимість доказів у кримінальному провадженні, а також правильність кваліфікації дій неповнолітнього обвинуваченого за ч.1, ч.2, ч.3 ст.185 КК України у колегії суддів сумнівів не викликає. Вина неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_9 у вчиненні інкримінованих його злочинів, повністю доведена матеріалами кримінального провадження.
Оскільки, учасниками процесу обставини вчинення кримінального правопорушення та юридична кваліфікація дій неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_9 не оспорюються, колегія суддів не входить в обговорення вини та кваліфікації дій обвинуваченого і вважає, що його дії правильно кваліфіковано за ч.1, ч.2, ч.3 ст.185 КК України, за ч.1 ст. 185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка) за епізодом 7, за ч. 2 ст. 185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно за епізодами 3, 4, 5, 8, за ч. 3 ст. 185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, поєднана з проникненням у інше приміщення за епізотом 6, та як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, поєднана з проникненням у житло за епізодами 1, 2.
Призначаючи покарання неповнолітньому обвинуваченому ОСОБА_9 суд першої інстанції, врахував ступінь тяжкості скоєних кримінальних правопорушень, за ч. 1 ст. 185 КК України як кримінальний проступок, за ч.2 ст.185 КК України як нетяжкий злочин, а за ч.3 ст.185 КК України як тяжкий злочин, також врахував умови життя та виховання неповнолітнього, вплив дорослих, рівень розвитку, його соціальні зв'язки, особу винного, який раніше неодноразово судимий, за місцем проживання характеризується посередньо, у лікаря психіатра та лікаря нарколога на обліку не перебуває. Крім того, врахував висновок досудової доповіді органу пробації та звіт про неповнолітнього обвинуваченого служби у справах дітей Устинівської селищної ради Кропивницького району, обставини, які пом'якшують покарання обвинуваченої - щире каяття, вчинення кримінального правопорушення неповнолітнім, та обтяжуючу покарання обставину - вчинення кримінального правопорушення щодо особи похилого віку (кримінальне провадження№12020125290000053)., та обґрунтовано призначив обвинуваченому покарання в межах санкції статті кримінального закону із застосування положень ч.1, ч.4 ст.70 КК України та дійшов правильного висновку, що його виправлення можливе виключно в умовах ізоляції від суспільства, без застосування положень ст.ст.69, 75 КК України, яке на переконання колегії суддів буде відповідати тяжкості вчиненого, обставинам кримінального провадження та особі неповнолітнього обвинуваченого, є обґрунтованим, необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення нових злочинів як ним самим, так і іншими особами, а ще буде відповідати меті покарання, визначеного у ст. 50 КК України.
Разом із тим, згідно із п.4 ч.1 ст.409 КПК України неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність є підставою для зміни судового рішення при розгляді справи в суді апеляційної інстанції.
Згідно із положеннями п.2 ч.1 ст.413 КПК України, неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, що тягне за собою зміну судового рішення, є застосування закону, який не підлягає застосуванню.
Відповідно до ст. 101 КК України, арешт полягає у триманні неповнолітнього, який на момент постановлення вироку досяг шістнадцяти років, в умовах ізоляції в спеціально пристосованих установах на строк від п'ятнадцяти до сорока п'яти діб.
Із оскаржуваного вироку суду вбачається, що згідно резолютивної частини вироку, суд при призначенні покарання ОСОБА_9 , призначив покарання за ч. 1 ст. 185 КК України у вигляді п'яти місяців арешту.?
Санкція ч.1 ст.185 КК України передбачає покарання у виді штрафу від однієї тисячі до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадських робіт на строк від вісімдесяти до двохсот сорока годин, або виправні роботи на строк до двох років, або арешт на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до п'яти років.
Проте, призначаючи покарання неповнолітньому обвинуваченому ОСОБА_9 суд першої інстанції в порушення вимог ст.101 КК України призначив останньому покарання за ч.1 ст.185 КК України у виді п'яти місяців арешту, який більший від передбаченого максимального строку відповідно до положень ст.101 КК України.
Разом із тим, доводи викладені в апеляційній скарзі захисника та обвинуваченого з приводу того, що судом першої інстанції було застосовано дуже сурове покарання за скоєні неповнолітнім обвинуваченим ОСОБА_9 кримінальні правопорушення, є необґрунтованими та безпідставними. Відповідно до вимог ст. 65 КК України та п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 року №7 «Про практику призначення судами кримінального покарання», суд, призначаючи покарання, повинен урахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що обтяжують та пом'якшують покарання. Визначаючи ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину, суд повинен виходити із сукупності всіх обставин справи, зокрема, форми вини, мотиву і цілі, способу, обстановки і стадії вчинення злочину, тяжкості наслідків, що настали. При призначені обвинуваченому покарання судом враховується те, що покарання є формою реалізації кримінальної відповідальності, є заходом примусу, що застосовується від імені держави і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод особи та має на меті не тільки кару, а й виправлення, а також запобігання вчиненню нових злочинів. Як вбачається з вироку, судом першої інстанції в повній мірі враховано особу неповнолітнього обвинуваченого, всі характеризуючи дані на нього, тяжкість вчинених кримінальних правопорушень, пом'якшуючі та обтяжуючі обставини покарання, обставини вчинення даних кримінальних правопорушень, їх наслідки та обґрунтовано призначив покарання яке є необхідним справедливим і достатнім.
Враховуючи викладене колегія суддів доходить висновку, що апеляційна скарга прокурора підлягає задоволенню, а апеляційні скарги захисника та неповнолітнього обвинуваченого. Вирок суду першої інстанції слід змінити в частині призначеного покарання. У решті вирок суду першої інстанції підлягає залишенню без зміни.
Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 408, 409, 413, 418, 419 КПК України, колегія суддів,
Апеляційні скарги неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_9 та в його інтересах захисника - адвоката ОСОБА_7 - залишити без задоволення.
Апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_8 - задовольнити.
Вирок Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 14 липня 2022 року стосовно неповнолітнього ОСОБА_9 - змінити в частині призначеного покарання.
неповнолітнього ОСОБА_9 вважати засудженим:
- за ч.1 ст. 185 КК України у виді 30 діб арешту.
- за ч.2 ст. 185 КК України у виді 3 років позбавлення волі.
- за ч.3 ст. 185 КК України у виді 3 років 1 місяця позбавлення волі.
На підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим призначити ОСОБА_9 остаточно покарання у виді трьох років одного місяця позбавлення волі.
На підставі ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом часткового складення призначених покарань зарахувати відбуте частково покарання за вироком Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 21.01.2022 року та остаточно призначити неповнолітньому ОСОБА_9 покарання у виді трьох років шести місяців позбавлення волі.
В решті вирок суду першої інстанції залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з дня проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду, безпосередньо до суду касаційної інстанції, протягом трьох місяців з дня проголошення, а засудженим, який перебуває під вартою, у той же строк з дня вручення йому копії ухвали.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4
(підписи)