Справа № 716/1199/22
21.10.2022 Заставнівський районний суд Чернівецької області в складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
з участю
секретаря - ОСОБА_2 ,
сторін кримінального провадження:
прокурорів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
обвинуваченого - ОСОБА_5 ,
захисника - ОСОБА_6 ,
потерпілої- ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Заставна кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12022262020002127 від 15.07.2022 за обвинуваченням
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, українця, уродженця та жителя АДРЕСА_1 , з середньо-спеціальною освітою, не працюючого, військовозобов'язаного, в силу ст. 89 КК України раніше не судимого
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 115 КК України, -
ОСОБА_5 15.07.2022 року біля 06:20 год., перебував у будинку свого знайомого ОСОБА_8 , розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , де вони втрьох спільно із ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 розпивали спиртні напої та проводили дозвілля, під час чого між ОСОБА_5 та ОСОБА_9 на побутовому ґрунті виник словесний конфлікт.
Під час вказаного конфлікту ОСОБА_5 , діючи умисно, переслідуючи мету, направлену на протиправне позбавлення життя ОСОБА_9 , знявши матерчатий ремінь із своїх штанів, який в подальшому закинув на шию останнього, та застосовуючи значне зусилля рук, здавив вказаним ременем органи дихання ОСОБА_9 , чим перекрив доступ повітря, та утримував до моменту настання біологічної смерті.
Відповідно до висновку експерта Кіцманської філії Чернівецького обласного бюро СМЕ № 54-Е від 10.08.2022 на тілі ОСОБА_9 виявлені ушкодження у вигляді: кругової м'якої замкнутої странгуляційної борозни на шиї: крововиливи в м'які тканини шиї по ходу странгуляційної борозни; переломи обох верхніх ріжків щитоподібного хряща з крововиливами в оточуючі тканини; синця по передній поверхні шиї справа; садна по передній поверхні лівого колінного суглобу.
Ушкодження у вигляді странгуляційної борозни на шиї з крововиливами в оточуючі тканини, синець в ділянці шиї справа, перелом обох верхніх ріжків щитоподібного хряща, виникли від дії сил стискання між твердими тупими предметами, цілком можливо при обставинах, які описані в фабулі постанови, при стисканні органів шиї померлого при житті брючним ременем сторонньою особою, при навмисному нанесенні тілесних ушкоджень з метою вбивства, чи нанесення тілесних ушкоджень, можуть відповідати терміну на 15.07.2022 року, відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя в момент їх заподіяння і знаходяться в прямому причинному зв'язку з фактом настання смерті.
Смерть громадянина ОСОБА_9 настала ІНФОРМАЦІЯ_3 в проміжок часу з 05.20 до 07.20 годин від механічної асфіксії внаслідок стискання органів шиї брючним ременем.
Обвинувачений ОСОБА_5 в судовому засіданні підтвердив, що обвинувачення йому зрозуміле, обставини вчинення злочину, викладені в обвинувальному акті та свою вину у вчиненні інкримінованого злочину, визнав в повному обсязі, вибачився перед потерпілою та пояснив, що з вечора 14.07.2022 він перебував в будинку свого знайомого ОСОБА_8 в АДРЕСА_2 , де в компанії спільно з іншим знайомим ОСОБА_9 втрьох вживали алкогольні напої упродовж всієї ночі до ранку. В подальшому ОСОБА_8 заснув, а вони із ОСОБА_9 продовжили застілля, під час якого між ними виникла суперечка на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, оскільки ОСОБА_9 хотів підрізати його ножем. Він кинув ОСОБА_9 на підлогу, відкинув ніж та почав душити його руками. Оскільки ОСОБА_9 чинив опір, він зняв матерчатий ремінь із своїх штанів, сів на нього зверху на накинув ремінь на шию останнього та застосовуючи значне зусилля рук, здавив цим ременем органи дихання ОСОБА_9 , чим перекрив доступ повітря та утримував до моменту настання смерті. Усвідомивши, що ОСОБА_10 помер, він зателефонував на спецлінію «102». Повідомивши про свій вчинок, він перебував біля трупа ОСОБА_9 до приїзду працівників поліції. Повідомив суду, що розуміє, що вбив людину, про що жалкує.
Потерпіла ОСОБА_7 пояснила, що являється сестрою померлого ОСОБА_9 , який проживав від неї окремо. Зазначила, що очевидицею подій вона не була, проте їй відомо, що її брат, офіційно не працював, періодично заходив в гості до свого однокласника ОСОБА_8 , з яким вони вживали алкогольні напої. З обвинуваченим ОСОБА_5 вона не знайома. Після смерті брата ні обвинувачений, ні його родичі не приймали будь-якої участі у похованні брата, також з боку обвинуваченого не було вжито будь-яких дій, пов'язаних із відшкодуванням шкоди, висловлюванням жалю чи провини у зв'язку із смертю останнього. ОСОБА_7 повідомила, що не має претензій матеріального характеру до обвинуваченого, цивільний позов не заявила. Однак не вірить, що ОСОБА_5 щиро розкаявся у вчиненому, тому не пробачає його та має до нього моральні претензії. Просила суд суворо покарати обвинуваченого.
Враховуючи, що обвинувачений в судовому засіданні вину у вчиненні злочину визнав в повному обсязі, надані сторонами пояснення відповідають фактичним обставинам кримінального правопорушення, викладеним в обвинувальному акті, суд, відповідно до ч.3 ст.349 КПК України, визнав недоцільним дослідження доказів фактичних обставин кримінального правопорушення, які ніким не оспорюються.
При цьому судом з'ясовано, що обвинувачений та потерпіла правильно розуміють зміст цих обставин. За відсутності сумнівів у добровільності позиції обвинуваченого та потерпілої, їм роз'яснено, що вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Судовий розгляд проведено в межах висунутого обвинувачення відповідно до ч. 1 ст. 337 КПК України.
З огляду наведеного, суд прийшов до переконання про доведеність вини ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого злочину при обставинах, викладених в обвинувальному акті. Дії обвинуваченого правильно кваліфіковано за ч.1 ст.115 КК України як вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині.
При призначенні виду та міри покарання ОСОБА_5 суд, відповідно до ст.65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.
Обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченого суд визнає його активне сприяння розкриттю злочину, оскільки ОСОБА_5 після вчинення злочину особисто зателефонував до правоохоронного органу та повідомив про вчинене ним діяння, в подальшому визнаючи свою вину в процесі досудового розслідування та судового розгляду надав правдиві показання, які сприяли встановленню істини у справі.
Разом з цим судом проаналізовано суб'єктивне ставлення ОСОБА_5 до вчиненого ним злочину. Так, щире каяття має характеризувати поведінку особи після вчинення злочину суто з позиції психологічної внутрішньої переорієнтації суб'єкта, справжнє засудження свого діяння, визнання його антисуспільного характеру, про що мають свідчити і об'єктивні дані про зміну в
ціннісних пріоритетах та способі життя. Розкаяння передбачає, окрім визнання особою факту вчинення злочинних дій, ще й дійсне, відверте, а не уявне визнання своєї провини у вчиненому певному злочині, щирий жаль з приводу цього та осуд своєї поведінки, що насамперед повинно виражатися у визнанні негативних наслідків злочину для потерпілої особи, зокрема в намаганні винного відшкодувати завдані злочином збитки, бажанні виправити наслідки вчиненого. Проте, в ході судового розгляду не знайшло підтвердження, що ОСОБА_5 крім визнання вини та висловленого жалю з приводу вчиненого, незважаючи на відсутність цивільного позову, намагався будь-яким чином допомогти сім'ї потерпілого оговтатись від пережитого, компенсувати перенесені страждання, чи полегшити душевний біль.
За таких обставин, суд при призначенні покарання ОСОБА_5 не визнає щире каяття, як обставину, що пом'якшує його відповідальність.
Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченого ОСОБА_5 суд вважає вчинення злочину у стані алкогольного сп'яніння.
Покарання завжди призначається як відповідний захід примусу держави за вчинений злочин, яке виконує виправну функцію, а індивідуалізація покарання ґрунтується на прогностичній діяльності суду, з метою визначення покарання в тому обсязі, який був би достатнім для досягнення найближчої мети покарання - виправлення засудженого.
При призначенні обвинуваченому ОСОБА_5 покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке у відповідності до ст. 12 КК України відноситься до особливо тяжкого злочину, який призвів до смертів людини, особу винного, а саме те, що він в силу ст.89 КК України раніше не судимий, є особою молодого віку, не одружений, не працевлаштований, на обліку лікарів нарколога та психіатра не перебуває, позитивно характеризується за місцем проживання.
Відповідно до висновку судово-психіатричного експерта №366 від 19.07.2022 ОСОБА_5 на час проведення експертизи ознак психічного захворювання не виявляє, може усвідомлювати свої дії та керувати ними. На період часу, до якого відноситься інкриміноване йому діяння. ОСОБА_5 ознак хронічного психічного захворювання, недоумства та ознак будь-якого тимчасового хворобливого розладу психічної діяльності також не виявляв, він міг усвідомлювати свої дії та керувати ними.
За своїм психічним станом на даний час ОСОБА_5 застосування примусових заходів медичного характеру не потребує. У зв'язку з наявністю у нього в анамнезі судомних нападів, йому рекомендовано нагляд медичних працівників та протипоказані роботи на висоті, біля води, вогню, механічних приладів, що рухаються.
Враховуючи конкретні обставини справи, керуючись принципами законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, з урахуванням повного визнання вини обвинуваченим, думки потерпілої, наявності обставини, що пом'якшує покарання та обставини, що обтяжує покарання, суд вважає за доцільне призначити ОСОБА_5 покарання у виді позбавлення волі на строк 8 років, яке на думку суду, буде необхідне та достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів.
Строк відбуття покарання обвинуваченому ОСОБА_5 слід рахувати з моменту його фактичного затримання, а саме з 15.07.2022, зарахувавши йому таким чином в строк покарання строк попереднього ув'язнення (а.с. 117 матер. крим. провадж.).
Підстав застосування до обвинуваченого положень ст. 69, 75 КК України суд не вбачає.
Цивільний позов потерпілою ОСОБА_7 у справі не заявлявся.
Згідно з ст.ст.122, 126 КПК України підлягають стягненню з обвинуваченого ОСОБА_5 на користь держави судові витрати у справі в розмірі 3964,38 грн.
Долю речових доказів необхідно вирішити у відповідності до вимог ст. 100 КПК України.
Враховуючи обраний вид покарання, наявність ризику, передбаченого п.1 ч.1 ст.177 КПК України суд, вважає необхідним до набрання вироком законної сили залишити без зміни застосований щодо обвинуваченого ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Керуючись ст.ст. 100, 124, 127, 128, 368 - 370, 373, 374 КПК України, суд, -
ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.115 КК України та призначити йому покарання у виді 8 (восьми) років позбавлення волі.
Строк відбування покарання ОСОБА_5 обчислювати з моменту фактичного затримання, а саме з 15.07.2022.
До набрання вироком законної сили продовжити раніше обраний ОСОБА_5 запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Стягнути із засудженого ОСОБА_5 на користь держави витрати на проведення судових експертиз у розмірі 3964,38 грн.
Речові докази по справі:
-паперовий конверт коричневого кольору з недопалками, що знаходилися на столі в кімнаті по АДРЕСА_2 ; зразки букального епітелію ОСОБА_5 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ; матерчатий ремінь; два паперові конверти з двома кухонними ножами чорного кольору із металевими кльопками білого кольору на рукоятці; кросівки сірого кольору; подушку із плямами бурого кольору; футболку білого кольру, джинсові штани синього кольору без ременя, кросівки сірого кольору; паперові конверти в кількості 6 штук із змивами з поверхні кистей обох рук; джинсові шорти світло-синього кольору, футболку темно-синього кольору; паперові конверти в кількості 6 штук із зрізами з нігтьових пластин з китиць рук, що знаходяться в камері схову речових доказів ВП №3 (м.Заставна) ЧРУП ГУНП в Чернівецькій області - знищити;
Мобільний телефон марки «Samsung» IMEi: НОМЕР_1 чорного кольору із сім картою мобільного оператора МТС із написом НОМЕР_2 , передані на зберігання ОСОБА_7 - залишити останній за належністю.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок може бути оскаржений до Чернівецького апеляційного суду через Заставнівський районний суд Чернівецької області протягом 30 днів з дня проголошення.
Вирок суду не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним.
Копія вироку вручається прокурору, обвинуваченому негайно після його проголошення.
Суддя:підпис ОСОБА_11
Виготовлено з АСДС
Вирок не набрав законної сили
Суддя ОСОБА_11