Справа № 183/5864/22
№ 1-кс/183/1361/22
19 жовтня 2022 року Слідчий суддя Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 , розглянувши клопотання прокурора відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Державного бюро розслідувань Луганської обласної прокуратури ОСОБА_3 про обрання запобіжного заходу тримання під вартою
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця с. Закотне, Новопсковського району, Луганської області, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України,
за участю сторін кримінального провадження
прокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_5 ,
встановив :
прокурор відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Державного бюро розслідувань Луганської обласної прокуратури ОСОБА_3 звернулася до суду з клопотанням про обрання запобіжного заходу тримання під вартою ОСОБА_4 мотивуючи його тим, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України.
Так, досудовим розслідуванням установлено, що ОСОБА_4 будучи громадянином України, скоїв кримінальне правопорушення за наступних обставин.
Наказом начальника Головного управління Національної поліції в Луганській області № 40 о/с від 28.01.2021 ОСОБА_4 призначено на посаду інспектора-чергового чергової частини сектору моніторингу відділу поліції № 1 Старобільського районного управління поліції ГУНП в Луганській області (далі Старобільський РУП ГУНП в Луганській області).
ОСОБА_4 складеної ним присяги не дотримався та в умовах, коли Український народ героїчно протистоїть російському агресору, у порушення вимог ст. ст. 1, 2, 17 Конституції України, ст.ст. 2, 63 Закону України «Про Національну поліцію», зрадив українській державі та всьому Українському народові, вчинивши злочин проти основ національної безпеки України.
24 лютого 2022 року Указом Президента України № 64/2022, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено воєнний стан на всій території України.
14 березня 2022 року Указом Президента України №133/2022 продовжений строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб.
18 квітня 2022 року Указом Президента України №259/2022 продовжений строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб.
17 травня 2022 року Указом Президента України №341/2022 продовжений строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб.
З початку березня 2022 року військовослужбовці ЗСРФ, шляхом збройної агресії, спільно з представниками так званої «ЛНР», які є частиною окупаційної адміністрації РФ, здійснили тимчасову окупацію території смт Новопсков, Старобільського району Луганської області, де розташовані державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації та інші об'єкти та інфраструктури України.
Так, з березня 2022 року (більш точна дата та час під час досудового розслідування не встановлені) ОСОБА_4 , перебуваючи на території смт. Новопсков, Старобільського району, Луганської області, яка з березня 2022 року тимчасово окупована ЗС країни-агресора РФ, будучи громадянином України та працівником правоохоронного органу - інспектором-черговим чергової частини сектору моніторингу відділу поліції № 1 Старобільського РУП ГУНП в Луганській області, діючи умисно та добровільно, зустрівся з представниками так званої «ЛНР», що є частиною окупаційної адміністрації країни-агресора РФ, які запропонували йому безперешкодно перейти на сторону окупанта, тобто на бік ворога України у воєнний час, та здійснювати подальшу «службу» у одному із структурних підрозділів «Міністерства внутрішніх справ ЛНР» (далі - «МВС ЛНР») окупаційної адміністрації РФ.
Далі ОСОБА_4 , діючи умисно та усвідомлюючи протиправність своїх дій, добровільно надав згоду представникам так званої «ЛНР», що є частиною окупаційної адміністрації країни-агресора РФ, на свій безперешкодний вступ до незаконно створеного структурного підрозділу «МВС ЛНР», а саме так званого «Новопсковського районного відділу внутрішніх справ МВС ЛНР» (мовою оригіналу - «Новопсковского РОВД МВД ЛНР», далі - « ІНФОРМАЦІЯ_2 »), роботу якого організовано в незаконно захоплених адміністративних будівлях відділу полії № 1 Старобільського РУП ГУНП в Луганській області, розташованих за адресою: смт Новопсков, Луганської області, вул. Слобожанська буд. 20, тобто, ОСОБА_4 таким чином перейшов на бік ворога, усвідомлюючи при цьому те, що в період триваючого збройного конфлікту, в умовах воєнного стану, вказане шкодить суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканості, обороноздатності, державній, економічній та інформаційній безпеці України.
Після чого, ОСОБА_4 розпочав свою «службу» у вказаному структурному підрозділі так званого «МВС ЛНР» окупаційної адміністрації РФ - « ІНФОРМАЦІЯ_3 », завдаючи шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній, економічній та інформаційній безпеці України.
У зв'язку зі збройною агресією Російської Федерації, введеним воєнним станом в Україні, захопленням смт Новопсков, Старобільського району, Луганської області та проведенням бойових дій на лінії зіткнення, беручи до уваги існування достатніх підстав вважати, що ОСОБА_4 перебуває на тимчасово окупованій території України та обґрунтовану неможливість вручити складене письмове повідомлення про підозру та повістки про виклик, вказане позбавило орган досудового розслідування можливості вручити йому письмове повідомлення про підозру від 06.09.2022 у день його складання, у зв'язку з чим, зазначене повідомлення про підозру та повістки про виклики (на 13.09.2022, 14.09.2022, 15.09.2022) відповідно до вимог ч. 1 ст. 278, ст. ст. 111, 135 КПК України направлено у спосіб, передбачений для вручення повідомлень, а саме опублікування 06.09.2022 на офіційному сайті Офісу Генерального прокурора за посиланням ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ) та офіційному сайті видання Кабінету Міністрів України, тобто засобом масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження газети «Урядовий кур'єр» № 195 (7316) від ІНФОРМАЦІЯ_5 , за посиланням ( ІНФОРМАЦІЯ_6 ), для проведення слідчих та процесуальних дій у кримінальному провадженні № 62022050020000260, отримання письмового повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України, допиту в якості підозрюваного тощо.
Жодного разу у призначений час громадянин України ОСОБА_4 у призначене місце не з'явився, про неможливість та причини неприбуття не повідомив.
Враховуючи наведені вище обставини, стороною обвинувачення 06.09.2022, з дотриманням вимог ст. ст. 111, 135, 278 КПК України, повідомлено ОСОБА_4 про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України у відповідності та у спосіб, передбачений діючим кримінальним процесуальним законодавством України (опубліковано повідомлення про підозру на веб-сайті Офісу Генерального прокурора за посиланням ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ) та офіційному сайті видання Кабінету Міністрів України, тобто засобом масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження газети «Урядовий кур'єр» № 195 (7316) від ІНФОРМАЦІЯ_5 , за посиланням: ( ІНФОРМАЦІЯ_6 ).
Таким чином 06.09.2022 р. у вказаному кримінальному провадженні ОСОБА_4 набув статусу підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України, тобто у вчиненні державної зради, а саме діянні, умисно вчиненому громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканості, обороноздатності, державній, економічній та інформаційній безпеці України шляхом переходу на бік ворога в період збройного конфлікту в умовах воєнного стану.
Постановою слідчого на підставі ст. 281 КПК України підозрюваного ОСОБА_4 оголошено в розшук.
ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні державної зради, а саме у діянні, умисно вчиненому громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній, економічній та інформаційній безпеці України шляхом переходу на бік ворога в умовах воєнного стану, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України.
Стороною обвинувачення дотримано вимогу розумної підозри, оскільки наявні на цей час докази у кримінальному провадженні свідчать про об'єктивний зв'язок підозрюваного ОСОБА_4 із вчиненням кримінального правопорушення, тобто виправдовують необхідність подальшого розслідування у цьому провадженні з метою дотримання імперативних завдань кримінального провадження, визначених ст. 2 КПК України.
Також, в ході досудового розслідування встановлені ризики, передбачені пунктами 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Про наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме ризик переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду свідчать такі обставини:
- тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_4 в разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, в якому він підозрюється (відповідно до ст. 12 КК України вказаний злочин відноситься до категорії особливо тяжких злочинів та санкція ч. 2 ст. 111 КК України передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк п'ятнадцять років або довічним позбавленням волі, з конфіскацію майна);
- вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення;
- неприбуття на виклик до слідчого три рази поспіль (13.09.2022, 14.09.2022, 15.09.2022) та не повідомлення органу досудового розслідування та Луганську обласну прокуратуру про причини та неможливість прибути, що свідчить про те, що підозрюваний на цей час вже переховується від органу досудового розслідування;
- спосіб вчинення злочину - вчинення його умисно, під час воєнного стану, що має негативні наслідки для всієї територіальної громади та України в цілому, знаходиться на окупованій території, співпрацюючи з окупаційною адміністрацією країни-агресора РФ, що з великою часткою ймовірності спонукатиме його до втечі у разі обрання більш м'якого запобіжного заходу.
Про наявність ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст.177 КПК України, а саме продовжити кримінальне правопорушення, у якому він підозрюється, або вчинити інше кримінальне правопорушення свідчить:
- тимчасова окупація території України, а саме територія смт. Новопсков, Старобільського району, Луганської області, на якій створений незаконний орган, в якому підозрюваний почав «службу», що дає йому можливість продовжувати працювати та унеможливлює реальне відбування покарання, яке може бути призначене у разі його засудження за цей злочин;
- поведінка підозрюваного ОСОБА_4 , який своїми діями демонструє підтримку прийняття рішення країни-агресора російської федерацією від 24.02.2022 щодо проведення на території суверенної держави України, так званої «спеціальної воєнної операції», підтримав дії РФ та незаконних збройних формувань, так званої «ЛНР», спрямовані на захоплення території України, вступивши та розпочавши свою «службу» у незаконно створеному структурному підрозділі окупаційної адміністрації РФ - так званому «Новопсковском РОВД МВД ЛНР».
Всі ці обставини в своїй сукупності свідчать про те, що перебуваючи без запобіжного заходу, підозрюваний ОСОБА_4 зможе продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, або вчинити інше кримінальне правопорушення проти основ національної безпеки України.
У зв'язку з тим, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України, до нього може бути застосований виключно запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Відповідно до вказаного Переліку до наказу, Новопсковська селищна громада Луганській області перебуває під тимчасовою окупацією та оточенні (блокуванні) з боку РФ та незаконного збройного формування, так званого «ЛНР».
З початку березня 2022 збройні формування окупаційної влади країни-агресора російської федерації встановили та здійснюють фактичний контроль території смт Новопсков, Старобільського району, Луганської області, а тому вказана територія знаходиться під окупацією збройних формувань Російської Федерації.
Прокурор указує, що наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_4 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України, підтверджується зібраними у кримінальному провадженнями доказами.
В судовому засіданні прокурор підтримала клопотання, просить задовольнити його, оскільки на її думку наявні ризики передбачені п. 1, п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України підтверджені та вважає не можливим застосувати інший більш м'який запобіжний захід ніж тримання під вартою ОСОБА_4 оголошено в розшук, він перебуває на тимчасово окупованій території.
Захисник вказав, що зв'язку з ОСОБА_4 , не має, не відомо чи знає ОСОБА_4 , про підозру, чи є статус підозрюваного, що до ризику вчинити інше кримінальне правопорушення прокурор доказів не надав, та вирішити на розсуд суду.
Слідчий суддя, дослідивши заявлене клопотання, вислухавши доводи прокурора, захисника у відповідності до вимог ч. 2 ст. 177 КПК України, з урахуванням ч. 1 ст. 177, ст. 178, ст. 183 КПК України вважає його обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу ОСОБА_4 , суд враховує, що серед вказаних у клопотанні слідчого ризиків є доведеним тільки один, який і дає підстави для задоволення клопотання.
Згідно з ч. 1 ст. 176 КПК України запобіжними заходами є: особисте зобов'язання; особиста порука; застава; домашній арешт; тримання під вартою.
Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання ризикам визначеним положенням цієї статті.
Статтею 178 КПК України визначено обов'язок суду, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів, оцінити в сукупності всі обставини вчинення підозрюваним кримінального правопорушення та особу підозрюваного.
Ураховуючи зібрані органом досудового слідства докази та встановлені під час розгляду клопотання обставини, слідчий суддя вважає обґрунтованою повідомлену громадянину ОСОБА_4 підозру у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України - тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу ОСОБА_4 слідчий суддя ураховує, що вказаний у клопотанні слідчого ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, є доведеним.
Так, про наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, свідчить те, що ОСОБА_4 , будучи не судимим, підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України, який у відповідності до ст. 12 КК України, відноситься до категорії особливо тяжких злочинів та санкція ч. 2 ст. 111 КК України передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк п'ятнадцять років або довічним позбавленням волі, з конфіскацію майна.
Зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Це твердження узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини у справі Ilijkov v. Bulgaria від 26.06.2001 (§ 80, заява № 33977/96), за якою суворість можливого вироку є відповідним елементом в оцінці ризику ухилення, а погляд на серйозність обвинувачення проти заявника давав уповноваженим органам можливість обґрунтовано вважати, що такий початковий ризик був установлений.
Слідчий суддя не встановив наявність ризику передбаченого п.5, ч. 1 ст. 177 КПК України, на які слідчий посилається у клопотанні, оскільки він нічим об'єктивно не доведений, а тому на думку слідчого судді, це є припущенням слідчого без належного підтвердження доказами наявності таких ризиків, тому ризик для обґрунтування при обранні запобіжного заходу, суд врахувати не може.
Всі ці обставини в своїй сукупності свідчать про те, що перебуваючи без запобіжного заходу, підозрюваний ОСОБА_4 зможе переховуватися від органів досудового розслідування та /або суду.
Обираючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя виходить з того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства. Зважаючи на суспільний інтерес, який, з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи, визначеного Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, що відповідає правовим позиціям, викладеним в п. 35 рішення ЄСПЛ «Летельє проти Франції», слідчий суддя вважає необхідним застосувати підозрюваному найбільш тяжкий вид запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки застосування більш м'яких запобіжних заходів не буде достатнім для забезпечення визначеного раніше ризику.
Крім того, відповідно до ч. 6 ст. 176 КПК України під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених ст. ст. 109-1141, 258-2585, 260, 261, 437-442 КК України, за наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, застосовується запобіжний захід, визначений пунктом 1 частини першої цієї статті.
У зв'язку з тим, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України, до нього може бути застосований виключно запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Разом з тим, згідно з ч. 4 ст. 183 КК України, при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного, обвинуваченого, який оголошений у міжнародний розшук, та/або який виїхав, та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, розмір застави не визначається.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 176-178, 181, 183, 193, 196 КПК України, слідчий суддя,-
постановив :
обрати ОСОБА_4 запобіжний захід тримання під вартою.
На підставі ч. 6 ст. 193 КПК України, розглянути питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою після затримання підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 і не пізніше як через сорок вісім годин з часу його доставки до місця кримінального провадження.
На ухвалу може бути подано апеляційну скаргу безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня проголошення повного тесту ухвали.
Слідчий суддя ОСОБА_1