Справа № 202/7136/22
Провадження № 1-кс/202/4658/2022
17 жовтня 2022 року м. Дніпро
Слідчий суддя Індустріального районного суду міста Дніпропетровська ОСОБА_1 за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , підозрюваного ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Індустріального районного суду міста Дніпропетровська клопотання слідчого Третього слідчого відділу (з дислокацією у місті Маріуполі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську ОСОБА_4 , погоджене заступником начальника відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері ОСОБА_7 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, та додані до клопотання матеріали кримінального провадження, відомості про яке внесені 24.09.2022 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62022050010000805, у відношенні:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Краматорськ, Донецької області, громадянина України, з вищою освітою, працює на посаді заступника начальника слідчого відділення поліції №1 Покровського районного управління поліції ГУНП в Донецькій області, одруженого, маючого на утриманні неповнолітню дитину ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , групи інвалідності не має, на обліках у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, має статус учасника бойових дій, державних нагород не має, депутатом не являється, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 та фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_2 раніше не судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, -
До слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська надійшло зазначене клопотання..
В обґрунтування вказаного клопотання слідчий посилається на те, що Слідчими Третього слідчого відділу (з дислокацією у м. Маріуполі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську, під процесуальним керівництвом Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері об'єднаних сил здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеного до ЄРДР за № 62022050010000805 від 24.09.2022 за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.
У зв'язку з веденням воєнного стану на території України та неможливістю Краматорським міським судом Донецької області здійснювати правосуддя під час воєнного стану, розпорядження Верховного Суду України № 1/0/9-22 від 06.03.2022, відповідно до ч. 7 ст. 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», змінено територіальну підслідність судових справ з Краматорського міського суду Донецької області на Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська.
Відомості внесено за результатом розгляду заяви ОСОБА_9 про вчинення кримінального правопорушення, а саме вимагання неправомірної вигоди співробітником поліції.
Крім того, внесено відомості до ЄРДР у кримінальному провадженні № 62022050010000834 від 03.10.2022 за ч. 3 ст. 368 КК України за результатами розгляду заяви ОСОБА_10 .
У своїй заяві та під час допиту у процесуальному статусі свідка ОСОБА_10 повідомляє, що він є потерпілим у кримінальному провадженні за фактом спричинення йому вогнепальних поранень військовослужбовцями ЗСУ, серед яких був ОСОБА_9 , що мало місце 05.03.2022 у Донецькій області.
Постановою прокурора матеріали кримінальних проваджень № 62022050010000834 та № 62022050010000805 об'єднані в одне провадження з № 62022050010000805.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_6 обіймає посаду заступника начальника слідчого відділення поліції №1 Покровського районного управління поліції ГУНП в Донецькій області.
Згідно з вимогами ст. 2 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів», ОСОБА_6 є працівником правоохоронного органу, на якого відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, ст.ст. 8, 18 Закону України «Про Національну поліцію» покладено обов'язки діяти лише відповідно до положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського.
Відповідно до п. 1, 2 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський зокрема зобов'язаний: неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва.
Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України «Про національну поліцію», на працівників поліції (поліцейських та державних службовців) поширюється дія Закону України "Про запобігання корупції".
Відповідно до ст. 22 Закону України «Про запобігання корупції», особам, зазначеним у частині першій статті 3 цього Закону, забороняється використовувати свої службові повноваження або своє становище та пов'язані з цим можливості з метою одержання неправомірної вигоди для себе чи інших осіб, у тому числі використовувати будь-яке державне чи комунальне майно або кошти в приватних інтересах.
Відповідно до примітки до ст. 368 КК України, ОСОБА_6 є службовою особою, що займає відповідальне становище.
Проте, ОСОБА_6 свої повноваження працівника поліції використав у злочинних цілях, вчинивши корупційний злочин за наступних обставин.
У вересні 2022 року, точні дата та час та місце досудовим розслідуванням не встановлені, у ОСОБА_6 виник злочинний умисел на одержання службовою особою, яка займає відповідальне становище, неправомірної вигоди, поєднане з вимаганням.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_6 у будучи старшим слідчої групи здійснював досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12022052140000076 від 06.03.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України, а саме за фактом спричинення тілесних ушкоджень громадянину ОСОБА_11 військовослужбовцями Збройних сил України, серед яких був ОСОБА_9 , що мало місце 05.03.2022.
Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_6 будучи службовою особою, яка займає відповідальне становище та працівником правоохоронного органу, здійснюючи функції представника влади, діючи з прямим умислом з корисливих мотивів та з метою особистого збагачення протиправним шляхом, використовуючи своє службове становище та владні повноваження, у вересні 2022 року, більш точні дата та час та місце в ході досудового розслідування не встановлені, створив умови для одержання неправомірної вигоди, поєднаного з вимаганням, у вигляді грошових коштів за прийняття процесуального рішення у вигляді закриття кримінального провадження №12022052140000076 від 06.03.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України, а також за не призначення судової медичної експертизи у вказаному провадженні.
Продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, у період часу з 01.09.2022 по 30.09.2022, точну дату та час досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_6 , перебуваючи на території м. Покровського району Донецької області, під час телефонної розмови висунув вимогу ОСОБА_9 сплатити грошові кошти у сумі 100 000 грн. потерпілому у кримінальному провадженні № 12022052140000076 від 06.03.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України ОСОБА_11 , як компенсацію за лікування спричинених тілесних ушкоджень та за написання ним заяви на ім'я ОСОБА_6 про відсутність претензій до ОСОБА_9 . Крім того, ОСОБА_6 повідомив, що частину грошових коштів, переданих потерпілому ОСОБА_11 він отримає як неправомірну вигоду за закриття кримінального провадження №12022052140000076 від 06.03.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України.
Разом з цим, ОСОБА_6 повідомив ОСОБА_9 , що якщо він не виконає його вимогу та не сплатить грошові кошти ОСОБА_11 , частину яких у вигляді неправомірної вигоди у подальшому отримає ОСОБА_6 , то він призначить судову медичну експертизу з метою встановлення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, спричинених ОСОБА_11 , за результатами якої кваліфікацію у кримінальному провадженні № 12022052140000076 від 06.03.2022 буде змінено на більш тяжку і закрити кримінальне провадження можливості не буде.
У той же час, реалізуючи свій злочинний умисел на одержання неправомірної вигоди, поєднане з вимаганням, 12.09.2022, перебуваючи на території м. Покровського району Донецької області, точні час та місце досудовим розслідуванням не встановлені, ОСОБА_6 під час телефонної розмови повідомив потерпілого у кримінальному провадженні № 12022052140000076 від 06.03.2022 ОСОБА_11 , що вказане кримінальне провадження необхідно закрити та скинув зразок заяви про те, що потерпілий не має претензій до військовослужбовців та просить не проводити досудове розслідування. ОСОБА_6 повідомив ОСОБА_11 , що за написання вказаної заяви військовослужбовець ОСОБА_9 сплатить ОСОБА_11 грошові кошти як компенсацію за витрати на лікування, частину з яких ОСОБА_11 має передати ОСОБА_6
30.09.2022, о 15:24, перебуваючи на території м. Покровського району Донецької області виконуючи вимогу ОСОБА_6 , ОСОБА_9 перерахував особисті грошові кошти у сумі 50 000 грн. зі своєї банківської карти на карту ОСОБА_11 , як компенсацію за лікування спричинених тілесних ушкоджень та написання останнім заяви на ім'я ОСОБА_6 про відсутність претензій до ОСОБА_9 та закриття кримінального провадження.
Після того, як ОСОБА_9 перерахував ОСОБА_11 грошові кошти у сумі 50 000 грн. як компенсацію за лікування спричинених тілесних ушкоджень, ОСОБА_6 переконався у потерпілого ОСОБА_11 чи дійсно той отримав грошові кошти та повідомив, що особисто планує приїхати у місто Кам'янське, Дніпропетровської області для зустрічі з ОСОБА_11 на вихідних, однак точну дату та час не повідомив. ОСОБА_11 надіслав ОСОБА_6 фото заяви про відсутність претензій до ОСОБА_9 та закриття кримінального провадження, написану за зразком, наданим ОСОБА_6 .
Переконавшись, що ОСОБА_9 дійсно перерахував грошові кошти ОСОБА_11 , ОСОБА_6 30.09.2022 о 15:39, перебуваючи за місцем здійснення своїх посадових обов'язків у приміщенні приміщенні Відділення поліції № 2 (м. Мирноград) Покровського районного управління поліції ГУНП в Донецькій області за адресою: Донецька область, Покровський район, місто Мирноград, вулиця Центральна, буд. 73а закрив кримінальне провадження № 12022052140000076 від 06.03.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України на підставі п.2 ч. 1 ст. 284 КПК України.
Продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел на одержання службовою особою неправомірної вигоди, яка займає відповідальне становище, поєднане з вимаганням, а саме частини грошових коштів, переданих ОСОБА_9 як компенсацію за лікування спричинених тілесних ушкоджень ОСОБА_11 , 15.10.2022 у першій половині доби ОСОБА_6 повідомив ОСОБА_11 що приїде до м. Кам'янське Дніпропетровської області для зустрічі з останнім.
Продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, ОСОБА_6 15.10.2022, близько 13 години приїхав до м. Кам'янське, Дніпропетровської області на автомобілі Hyundai Sonata д.н. НОМЕР_1 для зустрічі з ОСОБА_11 .
Перебуваючи за адресою: АДРЕСА_3 , у період часу з 13:30 по 13:40 15.10.2022, ОСОБА_6 , повідомив ОСОБА_11 , що той має віддати частину одержаних від ОСОБА_9 грошових коштів у розмірі 20000 грн. ОСОБА_6 за закриття кримінального провадження № 12022052140000076 від 06.03.2022, на що ОСОБА_11 повідомив, що грошові кошти знаходяться у нього вдома, за адресою: АДРЕСА_4 .
У подальшому, продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел на одержання службовою особою неправомірної вигоди, вчиненому службовою особою, яка займає відповідальне становище, поєднане з вимаганням, ОСОБА_6 на автомобілі Hyundai Sonata д.н. НОМЕР_1 вирушив за адресою: АДРЕСА_4 а куди, слідуючи за ОСОБА_11 , що рухався на автомобілі ВАЗ 2114 д.н. НОМЕР_2 .
15.10.2022, у період часу з 13:53 по 14:00, у салоні автомобіля Hyundai Sonata д.н. НОМЕР_1 ОСОБА_6 отримав від ОСОБА_11 , який діяв під контролем правоохоронних органів, неправомірну вигоду за закриття кримінального провадження № 12022052140000076 від 06.03.2022, а саме заздалегідь ідентифіковані грошові кошти у розмірі 20 000 грн. як частину грошових коштів, наданих ОСОБА_9 на виконання вимоги ОСОБА_6 потерпілому ОСОБА_11 як компенсацію за лікування спричинених тілесних ушкоджень та відсутність претензій до ОСОБА_9
15.10.2022, у період часу з 14:09 по 15:30, заздалегідь ідентифіковані грошові кошти у розмірі 20 000 грн., отримані ОСОБА_6 як неправомірну вигоду, вилучені слідчим під час обшуку автомобіля Hyundai Sonata д.н. НОМЕР_1 .
15.10.2022 заступника начальника слідчого відділення поліції №1 Покровського районного управління поліції ГУНП в Донецькій області ОСОБА_6 затримано в порядку ст. 208 КПК України.
16.10.2022 ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.
Обґрунтованість повідомленої ОСОБА_6 підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України підтверджується зібраними під час досудового розслідування належними та допустимими доказами у їх сукупності, зокрема: допитами свідків, проведеними обшуками та іншими зібраними під час досудового розслідування доказами в їх сукупності.
Статтею 183 ч. 1 КПК України визначено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, якою передбачено умови, мету і підстави застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Метою обрання запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спроб: переховуватися від органу досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчинити інше кримінальне правопорушення.
Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити такі дії: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Таким чином, для досягнення мети і завдань кримінального провадження, на даний час у сторони обвинувачення виникла необхідність у застосуванні запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно підозрюваного.
Така потреба обумовлена наявністю ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які не зменшилися. Так, в обґрунтування застосування запобіжного заходу щодо підозрюваного покладається необхідність запобігання спробам:
- переховуватися від органу досудового розслідування та суду, що підтверджується, тим що підозрюється у вчиненні тяжкого злочину за які, передбачено понесення винною особою покарання у вигляді позбавлення волі строком від 5 до 10 років, у зв'язку із чим розуміючи тяжкість понесення покарання у разі визнання підозрюваного винним у вчиненні інкримінованого злочину, останній може переховуватись від органу досудового розслідування та суду з метою уникнення понесення покарання.
- незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, що підтверджується тим, що підозрюваний може вплинути на свідків, які до теперішнього часу не встановлені досудовим розслідуванням, у тому числі шляхом залякування та здійснення стосовно останніх насильницьких дій. Слід зазначити, що ризик незаконного впливу на свідків залишається актуальним з огляду на встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме усно шляхом допиту особи в судовому засіданні відповідно до положень ст. 23 КПК України. Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, відповідно до ч. 4 ст. 95 КПК України.
Тобто ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й в подальшому на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
- перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином що підтверджується тим, що підозрюваний розуміючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, наслідки та ризик втечі для нього, при цьому як правоохоронець може здійснювати вплив на свідків, може знищити чи спотворити докази, ще не виявлені органом досудового розслідування.
Неможливість застосування запобіжних заходів у вигляді особистого зобов'язання, домашнього арешту та особистої поруки відносно підозрюваного пов'язана з тим, що вказані запобіжні заході будуть не достатніми для запобігання вищевказаним ризиками та обраний запобіжний захід має відповідати характеру певного суспільного інтересу, що, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості. Крім того, «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочину.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, потребує від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
З огляду на вищевикладене сторона обвинувачення вважає, що органом досудового розслідування доведено та підтверджено існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України та враховані обставини, передбачені ст. 178 КПК України.
Таким чином, враховуючи, що підозрюваний ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, може переховується від органу досудового розслідування та суду, може впливати на свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення, що свідчить про неможливість запобіганням цим ризикам шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів.
На підставі викладеного слідчий, за погодженням з прокурором, звернувся до суду із відповідним клопотанням.
У судовому засіданні прокурор та слідчий підтримали клопотання та доводи викладені в ньому та пояснили, що підозра, пред'явлена ОСОБА_6 та ризики, викладені у клопотанні обґрунтовані і підтверджується належними доказами. Просили застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Підозрюваний та його захисник у судовому засіданні просили відмовити у задоволенні клопотання та застосувати запобіжний захід не пов'язаний із триманням під вартою- нічний домашній арешт, оскільки ризики, викладені у клопотанні необґрунтовані, підозрюваний раніше не судимий, має на утриманні малолітню доньку 2021 року народження та особу похилого віку, яка потребує піклування та догляду, має статус учасника бойових дій, має позитивну характеристику та високий рівень професійних навичок, зареєстрований як внутрішньо-переміщена особа у м. Дніпро та винаймає житло на тривалий час. Просили долучити додаткові характеризуючі матеріали.
Заслухавши пояснення прокурора, підозрюваного та його захисника, дослідивши матеріали досудового розслідування та копії матеріалів, якими слідчий та прокурор обґрунтовують доводи клопотання, слідчий суддя вважає його таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.
Метою застосування запобіжних заходів відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобіганню спробам:1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3)незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому він підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Відповідно до ч. 1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Згідно до ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст.177 цього Кодексу слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріали зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі вагомість наявних доказів вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення, наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні даного кримінального правопорушення, а також наявність доказів, яким обґрунтовуються відповідні обставини.
В судовому засіданні встановлено, що подане прокурором клопотання відповідає вимогам ст. ст. 183, 184 КПК України, а вручення письмового повідомлення про підозру у вчинені кримінального правопорушення та копії клопотання і матеріалів, якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу здійснено з дотриманням строків, передбачених ч. 2 ст. 278 КПК України та ч. 2 ст. 184 КПК України відповідно.
Відповідно до приписів ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
15.10.2022 ОСОБА_6 затримано в порядку ст.208 КПК України.
16.10.2022, відповідно до вимог ст. ст. 276-278 КПК України, ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
Наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення підтверджується наданими слідчому судді копіями матеріалів кримінального провадження, а саме:
-повідомленням про вчинення злочину у кримінальному провадженні від 23.09.2022 (а.с. 11);
-рапортом про виявлення ознак кримінального правопорушення від 23.09.2022 (а.с.12;
-заявою про вчинення ознак кримінального правопорушення від 24.09.2022 та від 03.10.2022 (а.с.13-14, 22-24)
-матеріалами за результатами виконання доручення в порядку вимог ст.40,41 КПК України від 24.09.2022 та від 06.10.2022,
-протоколами допитів свідків ОСОБА_9 від 24.09.2022, 30.06.2022 та ОСОБА_11 від 03.10.2022, від 16.10.2022 (а.с. 15-18, 19-21, 25-28, 51-54);
-протоколом огляду від 15.10.2022 (а.с. 33-34);
-протоколом обшуку від 15.10.2022 (а.с. 40-45);
-протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 15.10.2022 (а.с. 46-49);
Слідчий суддя вважає, що за обставин, викладених у клопотанні про застосування запобіжного заходу, слідчим та прокурором доведено наявність обґрунтованої підозри щодо причетності ОСОБА_6 до вчинення інкримінованого йому органом досудового розслідування кримінального правопорушення та існування фактів, які в контексті практики Європейського суду з прав людини можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що підозрюваний міг вчинити даний злочин.
Таким чином, слідчий суддя вважає, що в судовому засіданні стороною обвинувачення надано достатньо доказів щодо обґрунтованості підозри у вчиненні ОСОБА_6 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, а саме у одержанні службовою особою неправомірної вигоди для себе за вчинення такою службовою особою інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, будь-якої дії з використанням свого службового становища, поєднаного з вимаганням.
При цьому слідчий суддя враховує, що на даній стадії кримінального провадження судом лише вирішується питання про обґрунтованість підозри та наявність ризиків для обрання відповідного запобіжного заходу, а тому докази, які є достатніми для висновку про наявність обґрунтованої підозри, не обов'язково мають бути настілки ж переконливими та повними, як докази на стадії висунення особі обвинувачення у вчиненні злочину або на стадії судового розгляду такого обвинувачення.
Крім того, стороною обвинувачення доведено існування ризику, передбаченого п. 1 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме можливості ОСОБА_6 переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду.
Так, про наявність ризику переховуватись від органів досудового розслідування, відповідно до ч.1 ст.178 КПК України, свідчить тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, який відповідно до ст. 12 КК України, відноситься до категорії тяжких злочинів та за який передбачена відповідальність у виді позбавлення волі на строк від п'яти до десяти років та характер інкримінованого злочину, який вчинено в умовах воєнного стану.
Разом з тим, слідчий суддя вважає не доведеним існування ризиків, передбачених п. 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, а також перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, оскільки вказані ризики належним чином не обґрунтовані у клопотанні, не знайшли об'єктивного підтвердження у судовому засіданні та ґрунтуються на припущеннях слідчого та прокурора.
При цьому, у відповідності до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Слідчий суддя враховує доводи сторони захисту, викладені на користь підозрюваного ОСОБА_6 та вважає, що у даному випадку ці доводи не перевищують суспільного інтересу у справі, який полягає у повному та неупередженому досудовому розслідуванні кримінального провадження у встановлені законом строки, а також забезпечення запобіганню процесуальних ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.
Згідно із ч. 4 ст. 194 КПК України якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частиною п'ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
Отже, слідчий суддя, на підставі наданих матеріалів, оцінивши в сукупності всі обставини, зазначені у ч. 1 ст. 178 КПК України, також враховує вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним ОСОБА_6 кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим в інкримінованому кримінальному правопорушенні, особу підозрюваного та його репутацію, вік, стан здоров'я, а також те, що підозрюваний має постійне місце мешкання, офіційно працевлаштований, одружений, має на утриманні малолітню доньку 2021 року народження та особу похилого віку, яка потребує піклування та догляду, має статус учасника бойових дій, позитивну характеристику та високий рівень професійних навичок, що підтверджується наданими суду матеріалами.
На підставі викладеного, а також з урахуванням даних в їх сукупності про особу ОСОБА_6 наявності постійного місця проживання, міцність його соціальних зв'язків, суд вважає, що для запобігання встановленому ризику є достатнім застосування відносно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, який полягає у забороні підозрюваному залишати житло у період часу з 23 год. 00 хв. до 05 год. 00 хв. за місцем його мешкання за місцем його мешкання за адресою: АДРЕСА_2 строком на два місяці, тобто до 16.12.2022 включно з покладенням передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України обов'язків.
У зв'язку із чим, клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, на думку слідчого судді, слід задовольнити частково, оскільки суд застосовує інший запобіжний захід, ніж той, про застосування якого просить слідчий..
Керуючись ст.ст.110, 131, 132, 176-178, 183, 186, 193, 194, 196, 197, 369-372 КПК України, слідчий суддя -
Клопотання задовольнити частково.
У задоволенні клопотання в частині застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відношенні підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - відмовити за необґрунтованістю.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, який полягає в забороні підозрюваному залишати житло у період часу з 23 год. 00 хв. до 05 год. 00 хв. за місцем його мешкання за адресою: АДРЕСА_2 строком на два місяці, тобто до 16.12.2022 включно.
Відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України зобов'язати підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 :
- прибувати за кожною вимогою до слідчого, яким здійснюється досудове розслідування, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;
- не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований та проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- не залишати у період часу з 23 год. 00 хв. до 05 год. 00 хв. місце його мешкання за адресою: АДРЕСА_2 , окрім випадків необхідної евакуації чи з метою запобігання загрози життю чи здоров'ю;
- утримуватися від спілкування зі свідками у вказаному кримінальному провадженні;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Ухвала слідчого судді діє двох місяців, тобто по 16.12.2022, включно, в межах строку досудового розслідування та підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Копію ухвали направити до ВП №2 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області за зареєстрованим та фактичним місцем проживання підозрюваного, для забезпечення контролю за поведінкою підозрюваного ОСОБА_6 під час дії відносно нього запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1