Ухвала
6 жовтня 2022 року
м. Київ
справа № 466/3234/16-ц
провадження № 61-9693ск22
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Карпенко С. О. (судді-доповідача), Ігнатенка В. М., Стрільчука В. А., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду міста Львова від 22 листопада 2019 року та постанову Львівського апеляційного суду від 8 вересня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Галичбудмонтаж», Приватного акціонерного товариства «Ірокс» про визнання договору підряду будівництва (завершення) об'єкта незавершеного будівництва недійсним,
3 жовтня 2022 року подана касаційна скарга ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду міста Львова від 22 листопада 2019 року та постанову Львівського апеляційного суду від 8 вересня 2022 року, повний текст якої складено 13 вересня 2022 року.
Відповідно до частини третьої статті 3 Цивільного процесуального кодексу
(далі - ЦПК) України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Частиною першою статті 394 ЦПК України передбачено, що одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).
Частиною другою статті 389 ЦПК України визначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга, з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).
Відповідно до частини восьмої статті 394 ЦПК України в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження та строк для подання учасниками справи відзиву на касаційну скаргу.
Підставою касаційного оскарження рішення Шевченківського районного суду міста Львова від 22 листопада 2019 року та постанови Львівського апеляційного суду від 8 вересня 2022 року заявник вказує неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, а саме застосування норм права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду
від 3 липня 2019 року у справі № 369/11268/16-ц (провадження № 14-260цс19), у постановах Верховного Суду від 29 листопада 2019 року у справі № 914/2267/18, від 4 листопада 2019 року у справі № 905/49/15, від 25 червня 2020 року у справі № 924/233/18, від 27 січня 2022 року у справі № 904/5693/20 (904/4517/21), від 19 липня 2022 року у справі № 904/6251/20 (904/316/21),
від 28 липня 2022 року у справі № 902/1023/19 (902/1243/20), від 26 травня 2022 року у справі № 908/1730/18 (908/3089/20), від 24 травня 2022 року у справі № 275/194/20 (провадження № 61-285св22), від 18 грудня 2019 року у справі № 761/29966/16-ц (провадження № 61-5327св19), від 25 березня 2020 року у справі № 756/1381/17-ц (провадження № 61-30637св18), від7 травня 2020 року у справі № 904/299/16, від 19 листопада 2019 року у справі № 607/9539/17 (провадження № 61-47273св18) (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
Крім того, підставою касаційного оскарження судових рішень заявник визначає недослідження судами попередніх інстанцій зібраних у справі доказів
(пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
Касаційна скарга подана у визначений законодавством строк та оформлена відповідно до вимог статті 392 ЦПК України, зокрема містить підстави касаційного оскарження, передбачені пунктами 1, 4 частини другої
статті 389 ЦПК України.
З огляду на викладене, касаційний суд доходить висновку про відкриття касаційного провадження та витребування матеріалів справи.
До касаційної скарги додано клопотання про зупинення дії оскаржуваних рішення Шевченківського районного суду міста Львова від 22 листопада 2019 року та постанови Львівського апеляційного суду від 8 вересня 2022 року до закінчення їх перегляду в касаційному порядку.
Відповідно до частини восьмої статті 394 ЦПК України за наявності клопотання особи, яка подала касаційну скаргу, суд у разі необхідності вирішує питання про зупинення виконання рішення (ухвали) суду або зупинення його дії.
Вивчивши доводи клопотання та зміст оскаржуваних судових рішень, касаційний суд дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання з огляду на наступне.
Верховний Суд виходить із того, що клопотання (заява) про зупинення виконання (дії) судових рішень має бути мотивованим, містити підстави для зупинення виконання судових рішень, підтверджені доказами.
Вирішуючи питання про зупинення виконання (дії) судових рішень, суд касаційної інстанції враховує необхідність у цьому, зокрема у разі ймовірності утруднення повторного розгляду справи внаслідок можливого скасування судових рішень, забезпечення збалансованості інтересів сторін, запобігання порушенню прав осіб, які брали участь у справі, та які не брали такої участі, але рішенням суду вирішено питання про їх права, свободи чи обов'язки.
Рішенням Шевченківського районного суду міста Львова від 22 листопада 2019 року у задоволенні позову відмовлено.
Постановою Львівського апеляційного суду від 8 вересня 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, рішення Шевченківського районного суду міста Львова від 22 листопада 2019 року - без змін.
Враховуючи зміст рішення Шевченківського районного суду міста Львова
від 22 листопада 2019 року, про зупинення дії якого просить заявник, касаційний суд дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання, оскільки судом першої інстанції відмовлено у задоволенні позову.
Касаційний суд також відмовляє в зупиненні дії постанови суду апеляційної інстанції, оскільки Львівським апеляційним судом рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Керуючись статтями 389, 394, 395 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду
Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду міста Львова від 22 листопада 2019 року та постанову Львівського апеляційного суду від 8 вересня 2022 року.
Витребувати з Шевченківського районного суду міста Львова матеріали цивільної справи № 466/3234/16-ц за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Галичбудмонтаж», Приватного акціонерного товариства «Ірокс» про визнання договору підряду будівництва (завершення) об'єкта незавершеного будівництва недійсним.
Роз'яснити учасникам справи право подати до суду касаційної інстанції з додержанням вимог статті 395 ЦПК України відзив на касаційну скаргу в письмовій формі протягом десяти днів з дня вручення ухвали про відкриття касаційного провадження.
Відмовити у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про зупинення дії рішення Шевченківського районного суду міста Львова від 22 листопада 2019 року та постанови Львівського апеляційного суду від 8 вересня 2022 року до закінчення їх перегляду в касаційному порядку.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: С. О. Карпенко
В. М. Ігнатенко
В. А. Стрільчук