Справа № 548/1784/22
Провадження №1-кп/548/190/22
про продовження запобіжного заходу
19.10.2022 року Хорольський районний суд Полтавської області в складі:
головуючого - судді ОСОБА_1
за участю секретаря судових засідань - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
захисника обвинуваченого ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 ,
потерпілої - ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду м. Хорол клопотання прокурора про продовження обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту за кримінальним провадженням № 12022170590000181 по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України,
До Хорольського районного суду Полтавської області 17.10.2022 надійшов обвинувальний акт за кримінальним провадженням № 12022170590000181 по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України.
В ході підготовчого провадження прокурором ОСОБА_3 було заявлено клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, так як строк дії попереднього запобіжного заходу закінчується 19.10.2022, посилаючись на існування ризиків, встановлених в ході досудового розслідування.
Обвинувачений та його захисник проти задоволення клопотання заперечували, прохали обмежити домашній арешт нічним часом доби, так як обвинуваченому необхідно працювати.
Потерпіла підтримала клопотання прокурора, просила застосувати до обвинуваченого цілодобовий домашній арешт.
Заслухавши прокурора, обвинуваченого, захисника обвинуваченого, потерпілу, суд вважає, що необхідно продовжити обвинуваченому запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту з наступних підстав.
Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно обвинуваченого, враховую вимоги п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Згідно зі змістом ст.ст. 131 - 132 КПК України запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду.
Згідно ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Необхідність застосування до обвинуваченого домашнього арешту обґрунтовується наявністю наступних ризиків: можливість переховуватися від органів досудового розслідування і суду та можливість незаконно впливати на свідків та потерпілу.
Перевіряючи доводи прокурора на предмет наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, суд встановив, що доводи прокурора є обґрунтованими, заявлені в клопотанні ризики не зменшилися та існують на даний час, а підстави для застосування щодо обвинуваченого більш м'якого запобіжного заходу відсутні.
Так, в судовому засіданні прокурором доведено наявність ризику того, що обвинувачений ОСОБА_4 може переховуватися від суду, оскільки він є обвинуваченим у скоєнні тяжкого кримінального правопорушення, за вчинення якого передбачено покарання лише у вигляді позбавлення волі, що може спонукати обвинуваченого до переховування від правоохоронних органів з метою уникнення кримінальної відповідальності.
Крім того, суд погоджується з доводами прокурора про ризик незаконного впливу обвинуваченого на потерпілу та на свідків, оскільки ОСОБА_4 є обвинуваченим у вчиненні насильницького злочину, натомість на даній стадії кримінального провадження ні свідки, ні потерпіла не надали показань суду щодо обставин вчиненого кримінального правопорушення.
Беручи до уваги наявність у обвинуваченого постійного місця проживання, певних соціальних зв'язків, враховуючи його майновий стан, з урахуванням тяжкості вчиненого злочину, наявності ризиків, визначених п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, які є доведеними прокурором, враховуючи недоведеність достатності застосування більш м'якого запобіжного заходу відносно обвинуваченого для запобігання наявних ризиків, суд дійшов до висновку про можливість обрання обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту строком на два місяці, який буде достатнім для неухильного виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, при цьому на ОСОБА_4 необхідно покласти обов'язки відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України.
Доводи сторони захисту щодо обмеження домашнього арешту нічним часом доби у зв'язку з необхідністю обвинуваченого працювати суд вважає необгрунтованими, оскільки з матеріалів справи вбачається відсутність утриманців у обвинуваченого, а також офіційного чи постійного місця роботи, інших відомостей сторона захисту не надала суду.
На думку суду, застосування м'якшого запобіжного заходу, ніж цілодобовий домашній арешт та відсутність обмежень щодо пересування цього обвинуваченого буде породжувати в оточуючих зневіру як до правоохоронних органів, так і судової системи в цілому, а обраний обвинуваченому запобіжний захід забезпечить його належну процесуальну поведінку та виконання ним процесуальних рішень по кримінальному провадженню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 176, 177, 181, 395 КПК України, суд
Клопотання прокурора про продовження обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту за кримінальним провадженням № 12022170590000181 по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, задовольнити.
Запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вигляді цілодобового домашнього арешту із забороною залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 , продовжити строком на 2 (два) місяці, поклавши на нього наступні обов'язки: прибувати за кожною вимогою до прокурора, суду; утримуватися від спілкування зі свідками, а також не відлучатися з місця проживання без дозволу прокурора, суду, крім часу оголошення "Повітряної ракетної небезпеки" по Хорольській територіальній громаді Лубенського району Полтавської області, коли ОСОБА_4 має право спуститися до бомбосховища.
В разі невиконання вищевказаних зобов'язань, до обвинуваченого може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід.
Копію ухвали для виконання та контролю за поведінкою обвинуваченого ОСОБА_4 направити до ВП № 2 Лубенського РВП ГУНП в Полтавській області.
Ухвала суду може бути оскаржено безпосередньо до Полтавського апеляційного суду протягом 7 діб з дня її оголошення.
Дата складання повного тексту ухвали суду: 19.10.2022
Головуючий: