вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"06" жовтня 2022 р. м. Київ Справа № 911/3718/21
Господарський суд Київської області у складі судді Сокуренко Л.В. за участю секретаря судового засідання Абраменко М.К., дослідивши матеріали справи
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРО-ФОРТЕ»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАЙТЕН МАШИНЕРІ УКРАЇНА»
про розірвання договору поставки
Учасники судового процесу:
від позивача: Андрушко А.В.;
від відповідача: Некрасов О.С.;
Товариство з обмеженою відповідальністю «АГРО-ФОРТЕ» звернулося до Господарського суду Київської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАЙТЕН МАШИНЕРІ УКРАЇНА» про розірвання договору поставки.
В обґрунтування позовних вимог, позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором поставки навігаційного обладнання та сервісного обслуговування № TMU-13529 Z-18 від 26.06.2018 в частині вчасної поставки товару та ненадання послуг по встановленню та налаштуванню навігаційного обладнання, що є предметом спірного договору. Крім того, відповідач також не усунув недоліки поставленого обладнання на вимогу позивача. Таким чином, як вказує позивач, відповідач ухиляється від належного виконання взятих на себе обов'язків, що є підставою вбачати в бездіяльності відповідача істотне порушення умов договору № TMU-13529 Z-18 від 26.06.2018. У зв'язку із цим, позивач звернувся до суду із даним позовом про розірвання договору № TMU-13529 Z-18 від 26.06.2018 на підставі ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України.
Ухвалою Господарського суду Київської області у справі № 911/3718/21 від 29.12.2021 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРО-ФОРТЕ» залишено без руху.
14.01.2021 від заявника надішли до суду документи на виконання вимог ухвали суду від 29.12.2021.
Враховуючи те, що суддя Сокуренко Л.В., починаючи з 04.01.2022 по 14.01.2022 знаходилася у відпустці, то розгляд зазначеної позовної заяви був здійснений після виходу судді на роботу.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 21.01.2022 вирішено здійснювати розгляд справи № 911/3718/21 за правилами загального позовного провадження; надано відповідачу строк для подачі відзиву, а позивачу - відповіді на відзив; призначено підготовче засідання у справі на 23.02.2022.
17.02.2022 до канцелярії суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву.
23.02.2022 до канцелярії суду від позивача надійшло клопотання про витребування у відповідача доказів та заява про проведення судового засідання в режимі відеоконференції.
23.02.2022 в судове засідання прибув представник позивача, надав пояснення щодо клопотання про витребування доказів та просив його задовольнити, а також надав у судовому засіданні клопотання про долучення доказів.
23.02.2022 в судове засідання представник відповідача не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату та час судового засідання був повідомлений належним чином.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 23.02.2022 вирішено відкласти підготовче судове засідання у справі № 911/3718/21 на 17.03.2022; клопотання ТОВ «АГРО-ФОРТЕ» про витребування доказів задоволено повністю; зобов'язано відповідача надати суду оригінал Статуту ТОВ «ТАЙТЕН МАШИНЕРІ Україна» (для огляду), а також зобов'язано відповідача долучити до матеріалів справи копію Статуту Товариства.
17.03.2022 судове засідання не відбулося у зв'язку із тим, що Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні» постановлено ввести в Україні воєнний стан із 24.02.2022 року строком на 30 діб, а також запроваджувати та здійснювати передбачені Законом України «Про правовий режим воєнного стану» заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.
Поряд з тим, у зв'язку із загрозою життю, здоров'ю та безпеці відвідувачів суду, працівників суду, керуючись ст. 3 Конституції України, ст. 24 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», рішенням Ради суддів України № 9 від 24.02.2022, враховуючи положення Указу Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні», розпоряджень Київської обласної військової адміністрації, прийнятих відповідно до ст. 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», наказом голови Господарського суду Київської області № 3 від 03.03.2022 «Про встановлення особливого режиму роботи Господарського суду Київської області в умовах воєнного стану», зокрема, зупинено розгляд справ у відкритих судових засіданнях за участю учасників судового процесу до усунення обставин, які зумовлюють загрозу життю, здоров'ю та безпеці відвідувачів суду в умовах воєнної агресії проти України та запроваджено з 04.03.2022 роботу у Господарському суді Київської області в віддаленому режимі.
Наказом голови Господарського суду Київської області № 4 від 01.04.2022 «Про припинення здійснення суддями Господарського суду Київської області своїх повноважень дистанційно», керуючись ст. 3 Конституції України, ст. 24 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», зокрема, припинено здійснення суддями Господарського суду Київської області своїх повноважень дистанційно.
Враховуючи те, що суддя Сокуренко Л.В., починаючи з 03.03.2022 по 15.04.2022 перебувала у відпустці, то розгляд зазначеної позовної заяви був здійснений після виходу судді на роботу.
Господарський суд Київської області ухвалою від 18.04.2022, зокрема, повідомив учасників справи про те, що судовий розгляд справи 911/3718/21 у підготовчому засіданні в порядку загального позовного провадження 17.03.2022 не відбувся.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 05.05.2022 було призначено підготовче судове засідання у справі № 911/3718/21 на 25.05.2022.
23.05.2022 до канцелярії суду від позивача надійшло клопотання про призначення судового засідання в режимі відеоконференції.
25.05.2022 до канцелярії суду від позивача надійшло клопотання про перенесення дати розгляду справи.
25.05.2022 в судове засідання представники сторін не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили, про дату та час розгляду справи були повідомлені належним чином.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 25.05.2022 у справі № 911/3718/21 судом вирішено відкласти судове засідання на 15.06.2022, а також повторно витребувано у відповідача копію Статуту ТОВ «ТАЙТЕН МАШИНЕРІ УКРАЇНА» та повторно зобов'язано відповідача надати суду оригінал Статуту Товариства (для огляду).
27.05.2022 до канцелярії суду від позивача надійшло клопотання про проведення судового засідання у режимі відеоконференції.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 01.06.2022 у справі № 911/3718/21 клопотання позивача про проведення судового засідання в режимі відеоконференції задоволено; призначено розгляд справи в судовому засіданні 15.06.2022 в режимі відеоконференції.
15.06.2022 до канцелярії суду від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
15.06.2022 в судове засідання прибув представник позивача та надав усні пояснення по справі та пояснення щодо ухвали суду від 25.05.2022; представник відповідача в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 15.06.2022 у справі № 911/3718/21 судом вирішено відкласти судове засідання на 06.07.2022; зобов'язано відповідача надати до суду додаткові письмові пояснення щодо належного виконання відповідачем зобов'язань за договором поставки навігаційного обладнання та сервісного обслуговування № TMU-13529 Z-18 від 26.06.2018; повторно витребувано у відповідача копію Статуту ТОВ «ТАЙТЕН МАШИНЕРІ УКРАЇНА» та повторно зобов'язано відповідача надати суду оригінал Статуту Товариства (для огляду).
16.06.2022 на електронну адресу суду від позивача надійшло клопотання про проведення судового засідання у режимі відеоконференції.
20.06.2022 до канцелярії суду від позивача надійшло клопотання про проведення судового засідання у режимі відеоконференції, яке також надійшло до суду 16.06.2022.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 22.06.2022 у справі № 911/3718/21 клопотання позивача про проведення судового засідання в режимі відеоконференції задоволено; призначено розгляд справи в судовому засіданні 06.07.2022 в режимі відеоконференції, проведення якої доручено Господарському суду Хмельницької області.
01.07.2022 до канцелярії суду від відповідача надійшло клопотання про проведення судового засідання у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.
06.07.2022 до канцелярії суду від відповідача надійшли додаткові письмові пояснення на виконання вимог ухвали суду від 15.06.2022, а також долучена копія Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАЙТЕН МАШИНЕРІ УКРАЇНА».
06.07.2022 в судове засідання представники сторін не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили, про дату та час судового засідання були повідомлені належним чином. Ухвалою суду від 06.07.2022, яка занесена до протоколу судового засідання, вирішено закрити підготовче провадження та призначити справу № 911/3718/21 до судового розгляду по суті на 03.08.2022.
З метою повідомлення сторін про дату та час судового засідання, 07.07.2022 судом складено ухвалу-повідомлення. У зв'язку із відсутністю фінансування зазначена ухвала суду не була направлена поштою на адреси сторін. Однак, з метою належного повідомлення, судом здійснено направлення зазначеної ухвали суду на електронні адреси сторін.
18.07.2022 на електронну адресу суду від позивача надійшло клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 19.07.2022 у справі № 911/3718/21 клопотання позивача про проведення судового засідання в режимі відеоконференції задоволено; призначено розгляд справи в судовому засіданні 03.08.2022 в режимі відеоконференції, проведення якої доручено Господарському суду Хмельницької області.
26.07.2022 до канцелярії суду від відповідача надійшло клопотання про проведення судового засідання у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 26.07.2022 у справі № 911/3718/21 відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про проведення судового засідання в режимі відеоконференції.
03.08.2022 в судове засідання прибув представник позивача, надав усні пояснення по суті спору та усно клопотав про відкладення судового засідання для можливості ознайомитись з матеріалами справи; представник відповідача в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином. Ухвалою суду від 03.08.2022, яка занесена до протоколу судового засідання, усне клопотання позивача задоволено та відкладено судове засідання на 08.09.2022.
З метою повідомлення відповідача про дату та час судового засідання, 05.08.2022 судом складено ухвалу-повідомлення. У зв'язку із відсутністю фінансування зазначена ухвала суду не була направлена поштою на адресу останнього. Однак, з метою належного повідомлення, судом здійснено направлення зазначеної ухвали суду на електронну адресу відповідача.
09.08.2022 до канцелярії суду від відповідача надійшло клопотання про проведення судового засідання у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 09.08.2022 у справі № 911/3718/21 клопотання відповідача про проведення судового засідання в режимі відеоконференції задоволено; призначено розгляд справи в судовому засіданні 08.09.2022 в режимі відеоконференції.
08.09.2022 в судове засідання прибув представник відповідача, надав усні пояснення по суті спору, усно клопотав про відкладення судового засідання та просив суд не оголошувати вступне слово учасників справи, у зв'язку із відсутністю представника позивача в судовому засіданні. Ухвалою суду від 08.09.2022, яка занесена до протоколу судового засідання, відкладено судове засідання на 06.10.2022.
З метою повідомлення позивача про дату та час судового засідання, 09.09.2022 судом складено ухвалу-повідомлення. У зв'язку із відсутністю фінансування зазначена ухвала суду не була направлена поштою на адресу останнього. Однак, з метою належного повідомлення, судом здійснено направлення зазначеної ухвали суду на електронну адресу позивача.
12.09.2022 до канцелярії суду від відповідача надійшло клопотання про проведення судового засідання у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 14.09.2022 у справі № 911/3718/21 клопотання відповідача про проведення судового засідання в режимі відеоконференції задоволено; призначено розгляд справи в судовому засіданні 06.10.2022 в режимі відеоконференції.
06.10.2022 до канцелярії суду від позивача надійшло клопотання про виклик свідка та призначення у справі № 911/3718/21 почеркознавчої та товарознавчої експертизи.
06.10.2022 до канцелярії суду від позивача надійшло клопотання проведення наступного судового засідання в режимі відеоконференції.
06.10.2022 в судове засідання прибули представники сторін та надали усні пояснення по суті спору.
В судовому засіданні 06.10.2022 представник позивача надав усні пояснення щодо заяви про виклик свідка та призначення у справі почеркознавчої та товарознавчої експертиз; представник відповідача проти вказаних заяв позивача заперечував; суд протокольно відмовив у задоволенні заяв позивача про виклик свідка та призначення у справі почеркознавчої та товарознавчої експертиз.
06.10.2022 в судовому засіданні представник позивача надав усні пояснення по суті спору, відповідно до яких просив суд позовні вимоги задовольнити в повному обсязі, посилаючись на наступне.
В обґрунтування позовних вимог, позивач посилається на те, що між ним та відповідачем було укладено змішаний договір поставки навігаційного обладнання та сервісного обслуговування № TMU-13529 Z-18 від 26.06.2018. Як стверджує позивач, відповідачем не виконувалися свої обов'язки в частині вчасного поставлення товару та надання послуг по налаштуванню поставленого обладнання належним чином. Як зазначає позивач, відповідачем було здійснено поставку із простроченням строків, визначених у специфікаціях, а виконання робіт по налаштуванню, за його ствердженням, відповідачем взагалі не виконувалися, всупереч неодноразовим зверненням позивача.
На переконання позивача, з умов договору слідує, що обов'язок постачальника є виконаним належним чином за наявності факту поставки обладнання, а також факту надання послуг по його налаштування, за результатами якого, відповідно до п. 3.19 договору, постачальником складається акт наданих послуг.
В результаті недобросовісності відповідача, позивач залишився без обладнаної сільськогосподарської техніки протягом двох посівних сезонів. Отже, позивач внаслідок завданої відповідачем шкоди значною мірою позбавився того, на що розраховував при укладанні договору. Отже, на думку позивача, наявні всі підстави вбачати в бездіяльності відповідача істотне порушення договору. У зв'язку із цим, позивач подав зазначену позовну заяву до відповідача про розірвання договору поставки навігаційного обладнання та сервісного обслуговування № TMU-13529 Z-18 від 26.06.2018 на підставі ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України.
У свою чергу, відповідач проти позовних вимог позивача заперечує та просить суд відмовити у задоволенні позову в повному обсязі. Як зазначає відповідач, у зв'язку із тим, що позивачем було здійснено лише часткову оплату товару, відповідач правомірно зупинив виконання свого обов'язку щодо поставки товару на користь позивача. Крім того, відповідач зазначає, що всупереч лише частковій оплаті позивачем поставленого товару, відповідач все одно повністю виконав свої зобов'язання за договором щодо передачі на користь позивача товару, замовленого останнім, відповідно до умов договору та специфікацій. Також відповідач зазначає, що надання послуг здійснюється у визначеному договором порядку та посилаючись на умови договору, зазначає, що між сторонами не укладалися будь-які специфікації щодо надання послуг по встановленню та налаштуванню поставленого товару.
На думку відповідача, незважаючи на те, що договором та специфікаціями не передбачено обов'язок щодо встановлення та налаштування поставленого товару, відповідач все одно здійснив 13.10.2020 введення в експлуатацію поставленого оприскувача HARDI. Як зазначає відповідач, порядок надання послуг та постачання товару не залежать один від одного, оскільки умовами договору відповідач надає послуги позивачу виключно на підставі окремого замовлення, зробленого останнім, а результат їх надання оформлюється відповідним актом. Таким чином, на думку відповідача, він виконав свої зобов'язання за договором перед позивачем в частині надання послуг належним чином, тому посилання позивача є безпідставними та необґрунтованими.
Також відповідач звертає увагу, що станом на дату звернення позивача із даним позовом до суду, у останнього залишається непогашеною сума заборгованості перед відповідачем за спірним договором згідно рішення Господарського суду Хмельницької області у справі № 924/1015/21 від 20.01.2022.
Відповідач зазначає, що умовами договору передбачено порядок розірвання договору. Проте, оскільки жодною стороною не було повідомлено про виконання умов договору щодо розірвання договору, то, на думку відповідача, станом на дату подання зазначеного позову договір є чинним, а строк його дії продовжено до 31.12.2022. Таким чином, оскільки відповідач, на його переконання, в повній мірі виконав свої зобов'язання за договором, а позивачем у свої позовній заяві не доведено наявність істотного порушення договору та шкоди, що полягає в реальних збитках та/або упущеній вигоді, їх розміру, а також істотної різниці між тим, на що розраховував позивач, укладаючи договорі, і тим, що він зміг отримати, то позовні вимоги позивача є необґрунтованими та документально недоведеними, а тому задоволенню не підлягають.
Приймаючи до уваги, що учасники судового процесу скористалися наданими їм процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами.
У судовому засіданні 06.10.2022 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Частина 6 ст. 233 ГПК України встановлює, що у виняткових випадках залежно від складності справи складання повного рішення (постанови) суду може бути відкладено на строк не більш як десять днів, а якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження - п'ять днів з дня закінчення розгляду справи.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд Київської області, -
26.06.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Тайтен Машинері Україна» (далі - постачальник, відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Агро-Форте» (далі - покупець, позивач) укладено договір поставки навігаційного обладнання та сервісного обслуговування № TMU-13529 Z-18 (далі - договір), відповідно до умов п. 1.1 якого постачальник зобов'язується поставити навігаційне обладнання до сільськогосподарської техніки та супутні товари (далі - товар) та надати послуги по його налаштуванню, покупець зобов'язується - прийняти і оплатити товар та послуги на умовах цього договору.
Умовами п. п. 3.1-3.3 договору визначено, товар надається покупцю на складі постачальника протягом 5 робочих днів з дати зарахування: на поточний рахунок постачальника 100% загальної вартості товару, якщо інше не передбачено специфікацією до цього договору.
Постачальник може здійснити доставку товару покупцю своїми транспортними засобами за додаткову оплату, що також зазначається у специфікаціях до цього договору.
Сторони можуть у специфікаціях до цього договору визначити інший порядок поставки товару.
Як передбачено п. 3.4 договору, строки і порядок поставки товару, якого на момент його замовлення покупцем немає на складі постачальника, узгоджуються сторонами в специфікаціях до цього договору.
Відповідно до п. 3.6 договору, факт поставки товару засвідчується видатковою накладною, яка підписана повноважними представниками та скріплена печатками сторін.
Згідно із п. 3.8 договору, товар поставляється окремими партіями, відповідно до специфікацій, які є невід'ємною частиною цього договору.
Як передбачено п. 3.9. договору, в специфікаціях вказується: найменування і код товару по каталогу підприємства-виробника, кількість, ціна, умови і терміни оплати, погодженої сторонами партії товару.
Відповідно до п. п. 3.10-3.11 договору датою поставки партії товару вважається дата видаткової накладної постачальника на окрему партію товару згідно специфікації. Товар передається від постачальника до покупця за дорученням покупця на підставі видаткової накладної.
Згідно із п. 3.17. договору, постачальник надає покупцю послуги згідно переліку зазначеному у специфікаціях протягом 5 робочих днів з дати поставки партії товару.
Як передбачено п. 3.18. договору, сторони можуть у специфікаціях до цього договору визначити інший порядок надання послуг.
Відповідно до п. 3.19. договору по закінченню надання послуг постачальник оформляє акт наданих послуг, який підписується уповноваженою особою покупця та скріплюється печаткою.
Згідно із п. 3.20. договору, оформлений постачальником акт наданих послуг повинен бути підписаний уповноваженою особою покупця протягом 2-х робочих днів після закінчення надання послуг. Протягом вказаних 2-х робочих днів покупець зобов'язаний заявити письмові претензії щодо неналежного надання постачальником послуг, якщо такий факт дійсно мав місце. В такому разі послуги вважаються не наданими, а постачальник зобов'язаний усунути неналежність надання послуг в розумний строк.
Як передбачено п. 3.22 договору, днем закінчення надання послуг є дата, яка зазначена постачальником в акті наданих послуг, а у разі якщо мало місце неналежне надання послуги - дата, яка зазначена постачальником в повторно оформленому акті наданих послуг.
Відповідно до п. 4.1 договору, загальна сума цього договору складається з сумарної вартості всіх поставок товару та наданих послуг, що здійснюються в рамках даного договору і включає ПДВ.
Згідно із п. 5.1 договору, ціни товару вважаються остаточно погодженими сторонами в видатковій накладній на момент поставки товару.
Як передбачено п. 6.1 договору, покупець зобов'язаний здійснити оплату товару і послуг на умовах 100% передплати згідно рахунка постачальника.
Відповідно до п. 6.2 договору, рахунок підлягає оплаті протягом 3 банківських днів з дати його виставлення. В разі порушення покупцем даної умови рахунок вважається недійсним, а постачальник має право змінити ціну товару і послуг.
У пункті 6.3 договору сторонами погоджено, що при проведенні поставки з відстроченням оплати на підставі специфікації строк оплати визначається в такій специфікації.
Згідно із п. 6.4 договору, якщо товар та/або послуги поставлено та/або виконано без попередньої оплати, а специфікацію про відстрочення оплати укладено не було, покупець зобов'язаний оплатити вартість такого товару та/або послуг протягом трьох банківських днів з дати поставки товару, вказаної в видатковій накладній та/або дати надання послуг, вказаної в акті наданих послуг.
В подальшому, між Товариством з обмеженою відповідальністю «Тайтен Машинері Україна» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Агро-Форте» було підписано специфікації, а саме:
- № ТМУ00000101 від 11.02.2020, за умовами якої товаром, який підлягає постачанню, є комплект SIDEKICK PRO ICD для CASE 23/ЗЗХХ та 44ХХ, DUAL HV, у кількості 1 шт., вартістю 20 000,00 дол. США. Покупець зобов'язався оплатити товар на умовах попередньої оплати: до 12.02.2020 у розмірі 50% вартості товару та решту 50% вартості товару до 13.03.2020, а постачальник поставити товар до 13.03.2020;
- № ТМУ00000127 від 14.02.2020, за умовами якої товаром, який підлягає постачанню, є комплект переобладнання сівалки JD, у кількості 2 шт., загальною вартістю 15 400,00 дол. США. Покупець зобов'язався оплатити товар на умовах попередньої оплати до 21.02.2020 у розмірі 50% вартості товару та решту 50% вартості товару до 13.03.2020, а постачальник поставити товар до 13.03.2020;
- № ТМУ00000098 від 17.02.2020, за умовами якої товаром, який підлягає постачанню, є комплект переобладнання обприскувача HARDI, вартістю 52 050,00 дол. США. Покупець зобов'язався оплатити товар на умовах попередньої оплати до 11.02.2020 у розмірі 50% вартості товару та решту 50% вартості товару до 13.03.2020, а постачальник поставити товар до 13.03.2020.
У специфікаціях сторони погодили, що вартість товару визначена в грошовому еквіваленті в іноземній валюті відповідно до курсу продажу долара США, що встановлений на Українській міжбанківській валютній біржі на момент закриття торгів на день, який передує оплаті товару. Також, зазначено, що покупець здійснює оплату в національній валюті, згідно з специфікацією та розрахунку коригування вартісних показників до видаткової накладної.
Як зазначає позивач, та не заперечується відповідачем, на виконання умов договору та на підставі укладених між сторонами специфікацій, позивач перерахував відповідачу попередню оплату вартості товару на загальну суму 1 289 045,75 грн.
З матеріалів справи вбачається, що відповідач, на виконання умов договору та укладених між сторонами специфікацій, поставив позивачу товар на загальну суму 2 357 800,50 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи видатковими накладними № 10911 від 28.04.2020 на суму 417 494,00 грн., № 14214 від 29.05.2020 на суму 538 600,00 грн. та № 14224 від 29.05.2020 на суму 1 401 706,50 грн., що підписані сторонами та скріплені печатками підприємств без будь-яких зауважень та заперечень.
Крім того, відповідач протягом дії та на виконання умов договору, надав відповідачу послуги на загальну суму 1 100 993,30 грн., що підтверджуються Актом надання послуг № 6658 від 12.04.2019 на загальну суму 677 380,70 грн., № 20960 від 07.08.2019 на суму 106 596,30 грн., № 25425 від 02.09.2019 на суму 9 328,80 грн. та № 5959 від 18.03.2020 на суму 307 687,50 грн., копії яких долучені відповідачем до матеріалів справи. Усі акти підписані сторонами та скріплені печатками без будь-яких зауважень та заперечень.
Судом також встановлено, що 13.10.2020 відповідачем було введено в експлуатацію оприскувач HARDI, що підтверджується Актом введення в експлуатацію № б/н від 13.10.2020 (копія наявна в матеріалах справи). Вказаний акт також підписаний сторонами та скріплений печатками підприємств без будь-яких зауважень та заперечень.
Однак, на думку позивача, відповідач свої зобов'язання за договором в частині поставки товару виконав із значним порушенням строків, що були погоджені сторонами у специфікаціях, а обов'язки по встановленню та налаштуванню обладнання - SIDEKICK PRO ICD ДЛЯ CASE 32/ЗЗХХ та 44ХХ, DUAL HV PUMP, які входять в предмет укладеного між сторонами договору, взагалі не виконав; за результатами таких послуг не склав акт наданих послуг в порядку п. 3.19 договору, що дає позивачу право у подальшому користуватися правом, передбаченим п. 8.1 договору.
Крім того, за ствердженням позивача, відповідачем не усунуто недоліки комплекту переобладнання обприскувача HARDI, поставленого відповідачем, що унеможливлює його використання за призначенням.
У зв'язку із цим, 06.07.2021 позивач листом № 88 повідомив відповідача про те, що комплект переобладнання оприскувача HARDI працює з недоліками, що значно утруднює його використання за призначенням, а комплект обладнання SIDEKICK PRO ICD для CASE 23/ЗЗХХ та 44ХХ, DUAL HV не було введено в експлуатацію. Позивач просив відповідача направити фахівців для встановлення причин недоліків обладнання та введення в експлуатацію. Листом повідомив позивача, що у випадку не введення в експлуатацію обладнання, останнє не підлягає використанню та має бути демонтоване, оскільки лише створює перешкоди у користуванні сільськогосподарською технікою (копія листа наявна в матеріалах справи).
04.08.2021 позивач повторно листом № 112 повідомив відповідача про недоліки поставленого обладнання з вимогою направити фахівців для встановлення причин недоліків оприскувача HARDI та усунення їх, а також доведення до робочого стану та введення в експлуатацію обладнання SIDEKICK PRO ICD для CASE 23/ЗЗХХ та 44ХХ, DUAL HV (копія листа наявна в матеріалах справи). На підтвердження направлення вказаного листа, позивачем долучено до матеріалів справи поштову квитанцію та фіскальний чек за № 3153003105824.
Крім того, на підтвердження неодноразових звернень позивача із листами до відповідача, що засвідчують відхилення заявок позивача щодо налаштування обладнання за договором, останнім долучено до матеріалів справи витяги з електронної пошти позивача.
Як зазначає позивач, на зазначені вище звернення відповідач не реагував, вимог позивача щодо усунення недоліків та введення в експлуатацію обладнання не виконав.
Станом на дату звернення позивачем до суду, за ствердженням позивача, відповідач свого обов'язку по встановленню й налаштуванню навігаційного обладнання SIDEKICK PRO ICD для CASE 23/ЗЗХХ та 44ХХ, DUAL HV не виконав, недоліки поставленого обладнання HARDI не усунув.
На думку позивача, у зв'язку із тим, що відповідач неналежним чином виконував взяті на себе зобов'язання за договором, що містить в собі елементи двох договорів - поставки та послуги по налаштуванню обладнання, позивач залишився без обладнаної сільськогосподарської техніки протягом двох посівних сезонів. Отже, позивач, за його ствердженням, внаслідок завданої відповідачем шкоди значною мірою позбавився того, на що розраховував при укладанні договору та вбачає у бездіяльності відповідача істотне порушення умов договору № TMU-13529 Z-18 від 26.06.2018.
Враховуючи вищенаведене, позивач звернувся до суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАЙТЕН МАШИНЕРІ УКРАЇНА» про розірвання договору поставки навігаційного обладнання та сервісного обслуговування № TMU-13529 Z-18 від 26.06.2018 на підставі ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України
Відповідно до п. 2.1 договір, вступає в дію з моменту його підписання повноважними особами обох сторін та діє до 31.12.2018.
Згідно із п. 2.2 договору, якщо за десять днів до закінчення строку дії даного договору жодна зі сторін не повідомить іншу сторону рекомендованим листом про розірвання договору, строк дії даного договору вважається кожного разу автоматично продовженим до 31 грудня наступного календарного року включно.
З огляду на встановлений ст. 204 Цивільного кодексу України принцип правомірності правочину, суд приймає до уваги договір поставки навігаційного обладнання та сервісного обслуговування № TMU-13529 Z-18 від 26.06.2018, як належну підставу, у розумінні норм ст. 11 названого Кодексу України, для виникнення у позивача та відповідача взаємних цивільних прав та обов'язків.
Дослідивши зміст укладеного правочину, господарський суд встановив, що за своєю правовою природою укладений між сторонами договір є змішаним договором та поєднує у собі елементи договору поставки та надання послуг з сервісного обслуговування.
Згідно зі ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Суд зазначає, що можливість укладення сторонами змішаного договору та узгодження ними умов в такому договорі не суперечить приписам ч. 2 ст. 628 Цивільного кодексу України, відповідно до яких сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.
Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно з ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погодженні ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 631 Цивільного кодексу України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору.
Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.
Відповідно до п. 1. ст. 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до частини 1 статті 662 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 691 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу.
За приписами ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Згідно статті 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до ст. 902 вказаного Кодексу, виконавець повинен надати послугу особисто. У випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Згідно із ст. 905 Цивільного кодексу України визначено, що строк договору про надання послуг встановлюється за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами.
Проте, як зазначає позивач, відповідач не виконав взяті на себе обов'язки по встановленню та налаштуванню поставленого обладнання SIDEKICK PRO ICD ДЛЯ CASE 32/ЗЗХХ та 44ХХ, DUAL HV PUMP (поставлений відповідачем 29.05.2020 згідно видаткової накладної № 14214), а комплект переобладнання обприскувача HARDI працює з недоліками, що унеможливлює його використання за призначенням і такі недоліки, всупереч умовам договору, відповідачем не усунуті.
06.07.2021 позивач листом № 88 повідомив відповідача про те, що комплект переобладнання оприскувача HARDI працює з недоліками, що значно утруднює його використання за призначенням, а комплект обладнання SIDEKICK PRO ICD для CASE 23/ЗЗХХ та 44ХХ, DUAL HV не було введено в експлуатацію. Позивач просив відповідача направити фахівців для встановлення причин недоліків обладнання та введення в експлуатацію. Листом повідомив позивача, що у випадку не введення в експлуатацію обладнання, останнє не підлягає використанню та має бути демонтоване, оскільки лише створює перешкоди у користуванні сільськогосподарською технікою (копія листа наявна в матеріалах справи). На підтвердження направлення вказаного листа, позивачем долучено до матеріалів справи поштову квитанцію та фіскальний чек за № 3153003105824.
04.08.2021 позивач листом № 112 повідомив відповідача про недоліки поставленого обладнання з вимогою направити фахівців для встановлення причин недоліків оприскувача HARDI та усунення їх, а також доведення до робочого стану та введення в експлуатацію обладнання SIDEKICK PRO ICD для CASE 23/ЗЗХХ та 44ХХ, DUAL HV (копія листа наявна в матеріалах справи).
На підтвердження неодноразових звернень позивача із листами до відповідача, що засвідчують відхилення заявок позивача щодо налаштування обладнання за договором, останнім також долучено до матеріалів справи витяги з електронної пошти позивача.
Як зазначає позивач, на зазначені вище звернення відповідач не реагував. Відповіді на листи не направив, недоліки поставленого обладнання не усунув, обов'язку по встановленню та введенню в експлуатацію обладнання не виконав.
Станом на дату звернення до суду, за ствердженням позивача, відповідач свого обов'язку по встановленню й налаштуванню навігаційного обладнання SIDEKICK PRO ICD ДЛЯ CASE 32/ЗЗХХ та 44ХХ, DUAL HV PUMP не виконав, на неодноразові вимоги останнього, недоліки поставленого оприскувача HARDI не усунув. Таким чином, оскільки відповідач неналежним чином виконував взяті на себе зобов'язання за договором, що містить в собі елементи двох договорів - поставки та послуги по налаштуванню обладнання, то позивач залишився без обладнаної сільськогосподарської техніки протягом двох посівних сезонів. Отже, позивач, за його ствердженням, внаслідок завданої відповідачем шкоди значною мірою позбавився того, на що розраховував при укладанні договору та вбачає в бездіяльності відповідача істотне порушення умов договору № TMU-13529 Z-18 від 26.06.2018, який просить розірвати.
Підстави для зміни або розірвання договору, визначені ст. 651 Цивільного кодексу України і за загальним правилом, викладеним в частині першій цієї статті, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
Про зміну або розірвання договору в порядку частини першої статті 651 Цивільного кодексу України сторони вправі домовитися в будь-який час на свій розсуд (крім випадків, обумовлених законодавчо).
Разом з тим законодавець передбачає випадки, коли розгляд питання про внесення змін до договору чи про його розірвання передається на вирішення суду за ініціативою однієї із сторін.
Відповідно до ч. 2 ст. 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 188 ГК України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.
При вирішенні питання щодо розірвання договору з підстави, передбаченої договором, застосуванню також підлягають положення частини другої статті 651 ЦК України, згідно з якою договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї зі сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
Отже, однією з підстав розірвання договору є істотне порушення стороною цього договору.
З аналізу змісту статті 651 ЦК України вбачається, що йдеться про таке порушення договору однією зі сторін, яке тягне для другої сторони неможливість досягнення нею цілей договору. Істотність порушення визначається виключно за об'єктивними обставинами, що склалися у сторони, яка вимагає розірвання договору. У такому випадку вина (як суб'єктивний чинник) сторони, що припустилася порушення договору, не має будь-якого значення і для оцінки порушення як істотного, і для виникнення права вимагати розірвання договору на підставі частини 2 статті 651 ЦК України.
Іншим критерієм істотного порушення договору закон визнає розмір завданої порушенням шкоди, який не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору. Водночас, йдеться не лише про грошовий вираз завданої шкоди, прямі збитки, а й випадки, коли потерпіла сторона не зможе використати результати договору. Вирішальне значення для застосування зазначеного положення закону має співвідношення шкоди з тим, що могла очікувати від виконання договору сторона.
Наведена правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 16.10.2018 у справі № 910/3568/18, від 17.04.2019 у справі № 910/6381/18, від 14.08.2019 у справі № 910/8819/18.
Крім того, оцінка істотного порушення договору здійснюється судом відповідно до критеріїв, що встановлені законом. Вирішуючи питання про оцінку істотності порушення стороною договору, суди повинні встановити не лише наявність істотного порушення договору, але й наявність шкоди, завданої цим порушенням другою стороною, яка може бути виражена у вигляді реальних збитків та (або) упущеної вигоди, її розмір, який не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору, а також установити, чи є справді істотною різниця між тим, на що має право розраховувати сторона, укладаючи договір, і тим, що в дійсності вона змогла отримати.
Наведена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 17.04.2019 у справі № 910/6381/18, від 28.08.2019 у справі № 910/5381/18.
Отже, для встановлення можливості розірвання спірного договору необхідно визначити чи були допущені відповідачем саме істотні порушення умов такого договору, чи наявна шкода і її розмір внаслідок дій (бездіяльності) відповідача, а також співвіднести очікуваний результат від укладеного договору та фактичні обставини внаслідок неналежного його виконання.
Таким чином, звертаючись із позовними вимогами щодо розірвання договору, на позивача покладається обов'язок зазначити істотні порушення умов спірного договору та шкоду, яка завдана йому відповідачем.
Як вбачається з матеріалів справи, між сторонами укладено договір поставки навігаційного обладнання та сервісного обслуговування № TMU-13529 Z-18 від 26.06.2018, яким встановлені умови щодо розірвання договору.
Відповідно до п. 2.1 договір, вступає в дію з моменту його підписання повноважними особами обох сторін та діє до 31.12.2018.
Згідно із п. 2.2 договору, якщо за десять днів до закінчення строку дії даного договору жодна зі сторін не повідомить іншу сторону рекомендованим листом про розірвання договору, строк дії даного договору вважається кожного разу автоматично продовженим до 31 грудня наступного календарного року включно.
Матеріали справи не містять доказів про звернення позивача до відповідача з листом про розірвання договору в порядку п. 2.2.
Так, за частиною другою статті 651 Цивільного кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
Зміна умов договору (чи його розірвання) в судовому порядку з причин істотного порушення договору є правовим наслідком порушення зобов'язання іншою стороною договору у відповідності до пункту 2 частини першої статті 611 Цивільного кодексу України, тобто способом реагування та захисту права від порушення договору, яке вже відбулося.
Іншими підставами для зміни або розірвання договору в судовому порядку (крім істотного його порушення) відповідно до частини другої статті 651 Цивільного кодексу України є випадки, встановлені законом або договором, і настання таких випадків зумовлює право сторони ініціювати в судовому порядку питання зміни чи припинення відповідних договірних правовідносин.
Натомість статтею 188 Господарського кодексу України врегульовано порядок зміни розірвання господарських договорів, за яким сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду (ч. 2, 4 ст. 188 Господарського кодексу України).
Підставами для виникнення юридичного спору про внесення змін у договір чи про його розірвання, який підлягає вирішенню судом, є обставини, наведені у частині другій ст. 651 Цивільного кодексу України, і ці обставини виникають в силу прямо наведених у цій нормі фактів та подій, що зумовлюють правову невизначеність у суб'єктивних правах чи інтересах. Такі підстави та умови виникнення юридичного спору у правовідносинах є однаковими незалежно від їх суб'єктного складу (за участі фізичних чи юридичних осіб) та змісту правовідносин (цивільні чи господарські).
Право особи на звернення до суду для внесення змін у договір (чи його розірвання) у передбаченому законом випадку відповідає статті 16 Цивільного кодексу України, способам, передбаченим нею (зміна чи припинення правовідношення) та не може ставитися в залежність від поінформованості про позицію іншої сторони чи волевиявлення іншої сторони.
При досліджені матеріалів справи, судом враховані пояснення надані сторонами.
Як було встановлено судом раніше, позивач, звертаючись до суду із даним позовом про розірвання договору поставки навігаційного обладнання та сервісного обслуговування № TMU-13529 Z-18 від 26.06.2018 на підставі ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України, зазначає про істотні порушення договору з боку відповідача, а саме: 1) порушено строки поставки товару, що були погоджені сторонами у специфікаціях до договору; 2) не усунуто недоліки поставленого оприскувача HARDI; 3) не виконано обов'язку по встановленню й налаштуванню навігаційного обладнання SIDEKICK PRO ICD ДЛЯ CASE 32/ЗЗХХ та 44ХХ, DUAL HV PUMP.
На переконання позивача, в розумінні норми ч. 2 ст. 628 Цивільного кодексу України, 26.06.2018 сторони уклали змішаний договір, який за логікою об'єднання двох етапів належного виконання обов'язків відповідачем перед позивачем, складався із поставки комплекту обладнання SIDEKICK PRO ICD для CASE 23/ЗЗХХ та 44ХХ, DUAL HV (специфікація № ТМУ00000101 від 11.02.2020), комплекту переобладнання сівалки JD (специфікація № ТМУ00000127 від 14.02.2020), комплекту переобладнання обприскувача HARDI (№ ТМУ00000098 від 17.02.2020) та наданню послуг по налаштуванню поставленого обладнання.
Однак, станом на дату звернення позивача до суду, за його ствердженням, відповідач свого обов'язку по встановленню й налаштуванню навігаційного обладнання SIDEKICK PRO ICD ДЛЯ CASE 32/ЗЗХХ та 44ХХ, DUAL HV PUMP не виконав, на неодноразові вимоги останнього, недоліки поставленого оприскувача HARDI не усунув.
Отже, позивач, внаслідок завданої відповідачем шкоди значною мірою позбавився того, на що розраховував при укладанні договору та вбачає у бездіяльності відповідача істотне порушення умов договору № TMU-13529 Z-18 від 26.06.2018.
При цьому, судом також досліджені та враховані заперечення відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву, відповідно до яких, відповідач вказує, що, оскільки позивачем було здійснено лише часткову оплату товару, відповідач призупинив виконання свого обов'язку на деякий час щодо поставки товару на користь позивача. Проте, відповідач зазначає, що всупереч лише частковій оплаті, відповідач все одно повністю виконав свої зобов'язання за договором щодо передачі на користь позивача товару, замовленого останнім, відповідно до умов договору та специфікацій.
На думку відповідача, незважаючи на те, що договором та специфікаціями не передбачено обов'язок щодо встановлення та налаштування поставленого товару, відповідач все одно здійснив 13.10.2020 введення в експлуатацію поставленого оприскувача. На переконання відповідача, останній не лише поставив на власний ризик на користь позивача товар, а й здійснив його встановлення та налаштування. Як зазначає відповідач, порядок надання послуг та постачання товару не залежать один від одного, оскільки умовами договору відповідач надає послуги позивачу виключно на підставі окремого замовлення, зробленого останнім, а результат їх надання оформлюється відповідним актом. На підтвердження належного виконання відповідачем умов договору в частині надання послуг, останній посилається на акти надання послуг за період квітень 2019 - березень 2020 року.
Відповідач заперечує отримання від відповідача листів № 88 від 06.07.2021 та № 112 від 04.08.2021. За ствердженням відповідача, станом на дату розгляду даної справи, на адресу відповідача не надійшло жодного офіційного листа чи претензії в порядку, визначеному умовами договору щодо неналежного виконання умов договору. Таким чином, на думку відповідача, він виконав свої зобов'язання за договором перед позивачем в частині надання послуг належним чином, тому вищезазначені посилання позивача є безпідставними та необґрунтованими.
Враховуючи вимоги Цивільного кодексу України і Господарського кодексу України, судом досліджені істотні порушення з боку відповідача, на які посилається позивач.
Щодо порушення відповідачем строків поставки товару, що були погоджені сторонами у специфікаціях до договору суд зазначає наступне.
Як було встановлено судом раніше, пунктом 1.1. договору визначено, що постачальник зобов'язується поставити навігаційне обладнання та надати послуги по його налаштуванню, покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар та послуги на умовах цього договору.
Умовами п. 3.4 договору визначено, що строки і порядок поставки товару, якого на момент його замовлення покупцем немає на складі постачальника, узгоджуються сторонами в специфікаціях до цього договору.
Відповідно до п. 3.6 договору, факт поставки товару засвідчується видатковою накладною, яка підписана повноважними представниками та скріплена печатками сторін.
Згідно із п. 3.8 договору, товар поставляється окремими партіями, відповідно до специфікацій, які є невід'ємною частиною цього договору.
Відповідно до п. п. 3.10-3.11 договору датою поставки партії товару вважається дата видаткової накладної постачальника на окрему партію товару згідно специфікації. Товар передається від постачальника до покупця за дорученням покупця на підставі видаткової накладної.
Відповідно до п. 3.1 договору, товар надається покупцю на складі постачальника протягом 5 робочих днів з дати зарахування: на поточний рахунок постачальника 100% загальної вартості товару, якщо інше не передбачено специфікацією до цього договору.
У п. 6.3 договору, сторонами погоджено, що при проведенні поставки з відстроченням оплати на підставі специфікації граничний строк оплати визначається в такій специфікації.
У специфікаціях № ТМУ00000101 від 11.02.2020, № ТМУ00000127 від 14.02.2020 та № ТМУ00000098 17.02.2020 кінцевою датою оплати визначено - 13.03.2020.
З аналізу умов договору та специфікацій, вбачається, що поставка товару здійснюється продавцем після отримання суми передплати за вищезазначеними умовами.
Отже, сторони погодили постачання товару на умовах здійснення передоплати в строк до 13.03.2020, та строк поставки товару - 13.03.2020.
Як зазначає позивач, та не заперечується відповідачем, на виконання умов договору та погоджених сторонами специфікацій, останнім здійснено передоплату за товар частково у розмірі 1 289 045,75 грн.
Одночасно, в матеріалах справи відсутні докази здійснення відповідачем повної та своєчасної оплати за товар у термін, визначений сторонами у специфікаціях саме - 13.03.2020, що дає підстави вважати, що з боку позивача існує факт неналежного виконання умов договору в частині оплати в погоджені сторонами строки, що також підтверджується рішенням Господарського суду Хмельницької області від 20.01.2022 у справі № 924/1015/21.
Судом було встановлено, що відповідач, на виконання умов договору та специфікацій, поставив позивачу товар ( в період з 28.04.2020 по 29.09.2020) на загальну суму 2 357 800,50 грн., що підтверджується видатковими накладними, копії яких долучені до матеріалів справи.
Таким чином, матеріали справи підтверджують, що строки щодо оплати та поставки порушені з двох сторін, тобто позивачем і відповідачем.
При цьому, усі видаткові накладні підписані без будь-яких зауважень та заперечень з боку сторін та скріплені печатками підприємств.
В матеріалах справи відсутні докази звернення позивача до відповідача із претензіями/вимогами щодо належного виконання відповідачем обов'язку щодо вчасної поставки товару. Протилежного суду не доведено.
Отже, посилання позивача на істотне порушення умов договору в частині вчасної поставки товару спростовуються вищенаведеним.
Судом досліджено посилання позивача на істотне порушення умов договору, а саме невиконання відповідачем обов'язку по усуненню недоліків поставленого оприскувача HARDI, всупереч неодноразовим зверненням позивача та п. 8.1 договору.
Згідно із п. 8.1 договору, на товар, що поставляється за цим договором, в вузли та агрегати, надається гарантія терміном 12 місяців з дати підписання, уповноваженими представниками сторін, видаткової накладної, при умові установки їх сервісною службою постачальника та дотримання правил експлуатації.
Відповідно до п. п. 3.14 та 3.15 договору, при виявлені покупцем неналежної якості товару, що не могли бути виявлені при звичайному прийманні товару протягом встановленого виробником і зазначеного в гарантійному талоні гарантійного строку експлуатації товару, покупець вправі заявити (надіслати) постачальнику претензію (рекламацію). При цьому обов'язковою умовою задоволення претензії покупця є висновок експертизи, яка має бути проведена зазначеною постачальником установою, або підприємством, що здійснює гарантійний ремонт товарів відповідного виробника. Попередня оплата експертизи здійснюється стороною, що ініціювала її проведення, з наступним відшкодуванням її вартості винною стороною.
З аналізу наведених умов договору вбачається, що у разі виявлення відповідачем неналежної якості отриманого товару, він вправі звернутися з претензією до постачальника з дотриманням процедури, визначеної положенням пунктів 3.14-3.15 договору.
Суд зазначає, що матеріали справи не містять доказів звернення позивачем в порядку, визначеному п. 3.14 та п. 3.15 договору, до відповідача з претензією (рекламацією) з метою усунення виявлених покупцем недоліків товару. Протилежного суду не доведено. Відповідач щодо отримання листів № 88 від 06.07.2021 та № 112 від 04.08.2021 заперечує.
Листи позивача № 88 від 06.07.2021 та № 112 від 04.08.2021, а також роздруківки з електронної пошти позивача не можуть бути прийняті судом в якості належних та допустимих доказів звернення позивача із претензією, в порядку п. п. 3.14 та 3.15 договору, оскільки доказів направлення листів № 88 від 06.07.2021 та № 112 від 04.08.2021 матеріали справи не місять. Подані позивачем поштова квитанція за № 3153003105824, фіскальний чек та роздруківка з сайту «УКРПОШТА» за вказаним поштовим відправленням в якості доказу направлення листа № 112 від 04.08.2021, не можуть бути прийняті судом в якості доказу, оскільки не дають змоги суду пересвідчитися, що саме цей лист був направлений відповідачу.
Роздруківка із електронної пошти не може бути прийнята судом в якості доказу, оскільки відповідно до ч. 3 ст. 96 Господарського процесуального кодексу України, паперова копія електронного доказу не вважається електронним доказом.
Також судом досліджено посилання позивача на неналежне виконання відповідачем свого обов'язку по встановленню й налаштуванню навігаційного обладнання SIDEKICK PRO ICD ДЛЯ CASE 32/ЗЗХХ та 44ХХ, DUAL HV PUMP.
Пунктом 1.1. договору визначено, що постачальник зобов'язується поставити навігаційне обладнання та надати послуги по його налаштуванню, покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар та послуги на умовах цього договору.
Так, відповідно до п. 3.17 договору, постачальник надає покупцю послуги згідно переліку зазначеному у специфікаціях протягом 5 робочих днів з дати поставки партії товару.
Відповідно до п. 3.19. договору по закінченню надання послуг постачальник оформляє акт наданих послуг, який підписується уповноваженою особою покупця та скріплюється печаткою.
Посилання позивача у позовній заяві на те, що в розумінні норми ч. 2 ст. 628 Цивільного кодексу України, 26.06.2018 сторони уклали змішаний договір, який за логікою об'єднання двох етапів належного виконання обов'язків відповідачем перед позивачем, складався із поставки комплекту обладнання SIDEKICK PRO ICD для CASE 23/ЗЗХХ та 44ХХ, DUAL HV (специфікація № ТМУ00000101 від 11.02.2020), комплекту переобладнання сівалки JD (специфікація № ТМУ00000127 від 14.02.2020), комплекту переобладнання обприскувача HARDI (№ ТМУ00000098 від 17.02.2020) та наданню послуг по налаштуванню поставленого обладнання, оцінюються судом критично та відхиляються з огляду на те, що умовами п. 3.17 договору чітко визначено, що послуги надаються згідно переліку, зазначеному у специфікаціях.
Суд зазначає, що специфікації № ТМУ00000101 від 11.02.2020, № ТМУ00000127 від 14.02.2020 та № ТМУ00000098 17.02.2020, копії яких наявні в матеріалах справи, не містять переліку послуг, які має відповідач як постачальник надати позивачу, зокрема з встановлення та налаштування комплектів обладнання, вказаних в специфікаціях.
Отже, суд погоджується з доводами відповідача, що порядок надання послуг та постачання товару не залежать один від одного, оскільки умовами договору відповідач надає послуги позивачу виключно на підставі окремого замовлення, зробленого останнім, а результат їх надання оформлюється відповідним актом.
Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Відповідно до ст. ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Позивачем не надано до суду жодних належних і допустимих доказів на підтвердження погодження сторонами послуг з введення в експлуатацію обладнання SIDEKICK PRO ICD для CASE 23/ЗЗХХ та 44ХХ, DUAL HV.
Крім того, позивач не довів суду, що відповідач своїми діями (бездіяльністю) завдав позивачу шкоду (яка може бути виражена у вигляді реальних збитків та (або) упущеної вигоди) та її розмір, який не дозволяє позивачу отримати очікуване при укладенні договору. Протилежного суду не доведено.
Отже, господарський суд вважає необґрунтованими посилання позивача про наявність підстав для застосування статті 651 Цивільного кодексу України, зокрема частини другої, яка визначає умови, зокрема, розірвання договору за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом, оскільки заявником не наведено наявності відповідних обставин у цій справі.
Враховуючи все вищенаведене у сукупності, господарський суд приходить до висновку, що позивачем в порушення приписів ст. 651 Цивільного кодексу України не доведено належними та допустимими доказами факту істотного порушення відповідачем умов спірного договору.
Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Відповідно до ст. ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Таким чином, зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, господарський суд встановив, що Товариством з обмеженою відповідальністю «АГРО-ФОРТЕ» не доведено в установленому порядку обставини, які ним повідомлені, а тому господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги про розірвання договору поставки навігаційного обладнання та сервісного обслуговування № TMU-13529 Z-18 від 26.06.2018 нормативно та документально не доведені, а тому не підлягають задоволенню.
Всі інші клопотання, заяви, доводи та міркування учасників судового процесу залишені судом без задоволення та не прийняті до уваги як необґрунтовані та безпідставні.
Крім того, відповідно до п. 3 ч. 4 ст. 238 Господарського процесуального кодексу України, мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику.
Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення від 09.12.1994 р. Європейського суду з прав людини у справі «РуїсТоріха проти Іспанії»). Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів відповідача та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006 р. у справі «Проніна проти України», в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст. 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові від 13.03.2018 Верховного Суду по справі № 910/13407/17.
Приймаючи до уваги висновки суду про відмову в задоволенні позовних вимог, судовий збір залишається за позивачем.
Керуючись ст. ст. 74, 76-80, 129, 236-240 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. В задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
2. Рішення господарського суду набирає законної сили у відповідності до приписів ст. 241 Господарського процесуального кодексу України. Згідно ч. 1 ст. 256, ст. 257 та п. п. 17.5 пункту 17 Розділу XI «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Повний текст рішення складено та підписано 20.10.2022.
Суддя Л.В. Сокуренко