вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"20" жовтня 2022 р., м. Київ Справа № 911/2060/22
Господарський суд Київської області у складі судді Черногуза Андрія Федоровича, розглянувши заяву про забезпечення позову, що подана разом з
позовною заявою протоієрея ОСОБА_1 настоятеля Релігійної громади парафії на честь Преображення Господнього с. Іванків Бориспільського району Київської області Бориспільської єпархії Української Православної Церкви (08301, вул. Гоголя, 14, м. Бориспіль, Бориспільського району Київської області, паспорт серiя СТ 134804, виданий Бориспільським МВ ГУ МВС України в Київськiй області 03.11.2009)
до Релігійної організація “Релігійна громада Парафія Преображення Господнього Київської єпархії Української православної церкви (Православної церкви україни) с. Іванків Бориспільського району Київської області” (08335, Київська обл., Бориспільський р-н, село Іванків, вул.Соборна, будинок 1-А, код ЄДРПОУ 36953729)
про визнання недійсними рішення загальних зборів та статуту,
До Господарського суду Київської області 19.10.2022 надійшла позовна заява ОСОБА_2 , в якій останній просить суд визнати недійсними рішення загальних зборів Релігійної громади Української православної церкви Парафії Преображення Господнього Бориспільської єпархії с. Іванків Бориспільського району Київської області (код ЄДРПОУ 36953729), оформлене протоколом №1 вiд 05.06.2022, а також визнати недійсним статут Релігійної організації у новій редакції, затверджений протоколом загальних зборiв №1 вiд 05.06.2022, зареєстрований розпорядженням начальника Київської обласної військової адміністрації № 462 від 05.08.2022.
Позовна заява мотивована тим, що оскаржуване рішення було прийняте неуповноваженим органом релігійної організації “Загальними зборами”, а не “Парафіяльними зборами” відповідно до статуту парафії, збори скликалися та проводилися з порушенням та всупереч статуту, протокол загальних зборiв № 1 вiд 05.06.2022 не містить необхідних реквізитів, зокрема, пiдписiв настоятеля (позивач у справі) та п'ятьох членів зборів, які обираються для цього, зазначений протокол не було затверджено єпархіальним архієреєм УПЦ; настоятель взагалі не був запрошений на такі збори, не приймав в них участі. За твердженнями позивача прийняття та затвердження статуту релігійної організації у новій редакції було проведено з порушенням порядку, визначеного статутом парафії.
Разом з позовною заявою позивачем подано до суду заяву про забезпечення позову. У заяві про забезпечення позову позивач вказує, що до Єдиного реєстру досудових розслідувань 04.10.2022 за його заявою внесені відомості за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ст. 356 КК України за фактом самоправства, тобто самовільного, всупереч установленому законом порядку, вчинення будь-яких дій, правомірність яких оспорюється останнім. В заяві про вчинення кримінального правопорушення позивачем були викладені обставини незаконної змiни голови парафіяльної ради релігійної організації та замаху на майно цієї організації (кримінальне провадження № 12022116100000756).
Позивач зазначає, що йому стало відомо, що Голова парафіяльної ради відповідача Чорнойван Я.В., яка була призначена на посаду оскаржуваним рішенням загальних зборiв, оформлене протоколом № 1 вiд 05.06.2022, звернулась з листом до директора КП “БРРБРББТІ” Кушніренка В.В. з заявою від 29.09.2022 про проведення поточної інвентаризації будівель церкви (за адресою: вул. Соборна, 1 А, с. Іванків) та будівлі каплиці (за адресою: вул. Швеця, 1 А, с. Іванків), а також просила виготовити нові технічні паспорти на вищевказані будівлі (копія листа додається до заяви про забезпечення позову).
Тож позивач вважає, що Голова парафіяльної ради відповідача намагається незаконно здійснити переоформлення права власності на нерухоме майно релігійній общині Свято-Преображенської церкви та Свято Преображенській парафії Київської єпархії.
У заяві про забезпечення позову вказано, що позивач звернувся з заявою про забезпечення позову з метою захисту майна релігійної общини шляхом накладення арешту на нерухоме майно Свято-Преображенської Парафії, із забороною відчуження та розпорядження, заборони державним реєстраторам та органам державної реєстрації прав, у тому числі БТІ вчиняти реєстраційні дії стосовно вказаного нерухомого майна.
Позивач стверджує, що невжиття цих заходів може призвести до захоплення приміщень церкви та незаконного подальшого його відчуження, що істотно ускладнить чи унеможливить ефективний захист та поновлення порушених прав релігійної общини.
Відповідно до ст. 136 ГПК України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Суд, розглянувши подану заяву, зазначає, що умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову, заявник повинен обґрунтувати причини звернення з такою заявою та надати суду докази наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу забезпечення позову.
Статтею 124 Конституції України визначений принцип обов'язковості судових рішень, Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективного виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд, зокрема, має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги.
Обрання належного, відповідного до предмета спору, заходу забезпечення позову сприяє дотриманню принципу співвіднесення виду заходу до забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, що зрештою дає змогу досягти збалансованості інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичного виконання судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, які не є учасниками цього судового процесу (відповідна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 25.09.2020 у справі №921/40/20).
Заявником не наведено достатніх тверджень та доказів того, що відповідач має намір ухилитися від виконання рішення суду у випадку задоволення позову. Суд звертає увагу на те, що самі лише обставини здійснення відповідачем дій щодо проведення інвентаризації будівель та виготовлення технічних паспортів, копій свідоцтв на право власності церкви не призводять до неможливості виконати рішення суду (за позовом немайнового характеру), не свідчить про пов'язаність відповідних дій із предметом спору за поданим позовом про визнання недійсними рішень загальних зборів та статуту.
Також позивачем не вказано яким чином невжиття заходів забезпечення позову може ускладнити або унеможливити виконання рішення суду у випадку задоволення позову конкретно у цій справі, конкретно щодо заявлених позовних вимог. Посилання на потенційну можливість ухилення відповідача в майбутньому від рішення суду, які не підтверджені документально, не можуть бути підставою для задоволення заяви про забезпечення позову.
Позивач просить суд накласти арешт із забороною відчуження та розпорядження на майно, власником якого є релігійна громада. Водночас, позивач не наводить жодних тверджень про те, що відповідачем в особі голови парафіяльної ради відповідача вчиняються дії, які свідчать про ймовірність у подальшому відчужити майно релігійної громади чи про недобросовісність діяльності щодо інтересів громади. Арешт із забороною розпорядження майном може призвести до припинення належного функціонування релігійної громади, виконання її основної мети, завдань та діяльності, що у подальшому може також стати підставою виникнення безпідставних збитків у майновому стані відповідача.
Як зазначає позивач, заява про забезпечення позову подана з метою захисту майнових прав релігійної громади. Водночас, позов який подається до суду є позовном немайнового характеру, що покликаний відновити немайнові права та інтереси позивача.
Позивач не наводить доводів про ймовірність утруднення відновлення та захисту порушених прав за позовом у даній справі (про визнання недійсними рішення загальних зборів та статуту) тому твердженням про необхідність застосувати обраних позивачем заходів забезпечення позову визнаються судом необґрунтованими в розрізі предмету та підстав поданого у даній справі позову, як наслідок не свідчить про наявність реальної потреби застосування обраних заявником заходів забезпечення позову.
З огляду на викладене, суд вважає подану заяву безпідставною, необґрунтованою та такою, що задоволенню не підлягає у зв'язку з невідповідністю заявлених позовних вимог до заходів забезпечення позову, які просить застосувати відповідач та через відсутність причинно-наслідкового зв'язку між метою наведеною позивачем поданням заяви про забезпечення позову з підставами забезпечення позову визначеними статтею 136 ГПК України.
Відповідно до ч. 6 ст. 140 ГПК України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.
З урахуванням наведеного, керуючись ст.ст. 140, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд
Відмовити в задоволенні заяви від 14.10.2022 протоієрея Івануси Ігоря Ярославовича про забезпечення позову.
Ухвала господарського суду набирає законної сили в порядку статті 235 ГПК України.
Ухвала суду підлягає оскарженню в порядку та строки, визначені ст. ст. 254-256 ГПК України.
Ухвалу підписано 20.10.2022.
Суддя А.Ф. Черногуз