вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"29" вересня 2022 р. м. Київ Справа № 911/1610/21
Господарський суд Київської області у складі судді Сокуренко Л.В. за участю секретаря судового засідання Абраменко М.К., дослідивши матеріали справи
За позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк»
до Фізичної особи-підприємця Моренця Євгенія Борисовича
про стягнення 146 206,65 грн.
Учасники судового процесу:
від позивача: не з'явився;
від відповідача: не з'явився;
Акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк» звернулося до Господарського суду Київської області з позовною заявою до Фізичної особи-підприємця Моренця Євгенія Борисовича про стягнення 146 206,65 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем не виконані зобов'язання щодо сплати заборгованості за кредитним договором. У зв'язку із чим позивачем подано зазначену позовну заяву до відповідача про стягнення 129 999,98 грн. заборгованості за кредитом, 7 742,22 грн. - заборгованість за відсотками, нарахованими на прострочену заборгованість та 8 464,45 грн. заборгованість за відсотками у вигляді щомісячної комісії.
Ухвалою суду від 07.06.2021 було відкрито провадження у справі № 911/1610/21. Приймаючи до уваги малозначність справи в розумінні частини 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи ціну позову, характер спірних правовідносин та предмет доказування, господарським судом вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, у зв'язку з чим надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву, а позивачу - для подання відповіді на відзив.
22.09.2021 до канцелярії суду від відповідача було подано заяву про поноволення пропущеного процесуального строку на подання відзиву та відзив на позовну заяву.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 27.09.2021 у справі № 911/1610/21 вирішено здійснювати розгляд справи № 911/1610/21 за правилами загального позовного провадження; призначено підготовче засідання у справі № 911/1610/21 на 13.10.2021.
06.10.2021 на адресу суду від позивача було подано відповідь на відзив.
12.10.2021 на електронну адресу суду від позивача було подано заяву про відкладення судового засідання.
13.10.2021 в судове засідання з'явився представник відповідача, відповідач та вільний слухач; представник відповідача надав усні пояснення по справі; представник позивача у судове засідання не з'явився, однак подав заяву про відкладення судового засідання. Ухвалою суду від 13.10.2021, яка занесена до протоколу судового засідання, відкладено підготовче судове засідання на 11.11.2021.
З метою повідомлення позивача про дату та час судового засідання, 18.10.2021 судом складено та направлено на адресу позивача ухвалу-повідомлення.
11.11.2021 в судове засідання з'явився представник відповідача, відповідач, та вільний слухач; представник відповідача надав у судовому засіданні клопотання про витребування доказів; представник позивача у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату та час розгляду справи був повідомлений належним чином.
Ухвалою суду від 11.11.2021 клопотання Фізичної особи-підприємця Моренця Євгенія Борисовича про витребування доказів задоволено частково; зобов'язано позивача надати суду оригінали всіх документів по суті спору, доданих до позовної заяви (для огляду); зобов'язано Акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк» надати до суду наступну інформацію та документи: 1. детальний розрахунок за весь період користуванням кредитними коштами згідно кредитного договору б/н від 17.12.2019, з вказанням періодів та скільки всього погашено грошових коштів, залишку тіла кредиту після поступового погашення кредиту, прострочених та нарахованих відсотків, а також нарахованих пені, штрафних санкцій в межах позовної давності; 2. відомості про зміст та підстави прийнятих рішень за результатами розгляду поданих заявок ФОП Моренцем Є.Б. про реструктуризацію кредитного договору б/н від 17.12.2019. Визнано явку позивача обов'язковою та відкладено підготовче судове засідання у справі № 911/1610/21 на 08.12.2021.
18.11.2021 до канцелярії суду від позивача надійшло клопотання про долучення доказів на виконання вимог суду від 11.11.2021.
08.12.2021 в судове засідання з'явились представник відповідача, відповідач та вільний слухач; представник позивача в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату та час судового засідання був повідомлений належним чином.
В судовому засіданні 08.12.2022 представник відповідача надав до суду клопотання про залишення позовної заяви АТ КБ «ПриватБанк» без розгляду на підставі ст. ст. 202, 226 Господарського процесуального кодексу України; суд повідомив відповідача та його представника, що клопотання про залишення позовної заяви без розгляду буде розглянуто в наступному судовому засіданні.
Ухвалою суду від 08.12.2021 повторно зобов'язано Акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк» надати до суду інформацію та документи, що були витребувані ухвалою суду від 11.11.2021; повторно визнано явку позивача обов'язковою та відкладено підготовче судове засідання у справі № 911/1610/21 на 19.01.2022.
19.01.2022 до канцелярії суду від відповідача надійшло клопотання про залишення позовної заяви АТ КБ «ПриватБанк» без розгляду на підставі ст. ст. 202, 226 Господарського процесуального кодексу України.
19.01.2022 в судове засідання з'явились представник відповідача, відповідач та вільний слухач та надали усні пояснення по справі; представник позивача у судове засідання вкотре не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату та час судового засідання був повідомлений належним чином. Ухвалою суду від 19.01.2022, яка занесена до протоколу судового засідання, відкладено підготовче судове засідання на 03.02.2022.
Ухвалою суду від 19.01.2022 по справі № 911/1610/21 повторно зобов'язано Акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк» надати до суду інформацію та документи, що витребовувалися судом раніше та повторно визнано явку позивача обов'язковою.
03.02.2022 в судове засідання з'явились представник відповідача, відповідач та надали усні пояснення по справі; представник позивача в судове засідання вкотре не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату та час судового засідання був повідомлений належним чином.
В судовому засіданні 03.02.2022 суд протокольно відмовив у задоволенні заяви відповідача про залишення позову без розгляду. Ухвалою суду від 03.02.2022, яка занесена до протоколу судового засідання, судом вирішено закрити підготовче провадження та призначити справу № 911/1610/21 до судового розгляду по суті на 03.03.2022.
З метою повідомлення позивача про дату та час судового засідання, 07.02.2022 судом складено та направлено на адресу позивача ухвалу-повідомлення.
03.03.2022 судове засідання не відбулося у зв'язку із тим, що Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні» постановлено ввести в Україні воєнний стан із 24.02.2022 року строком на 30 діб, а також запроваджувати та здійснювати передбачені Законом України «Про правовий режим воєнного стану» заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.
Поряд з тим, у зв'язку із загрозою життю, здоров'ю та безпеці відвідувачів суду, працівників суду, керуючись ст. 3 Конституції України, ст. 24 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», рішенням Ради суддів України № 9 від 24.02.2022, враховуючи положення Указу Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні», розпоряджень Київської обласної військової адміністрації, прийнятих відповідно до ст. 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», наказом голови Господарського суду Київської області № 3 від 03.03.2022 «Про встановлення особливого режиму роботи Господарського суду Київської області в умовах воєнного стану», зокрема, зупинено розгляд справ у відкритих судових засіданнях за участю учасників судового процесу до усунення обставин, які зумовлюють загрозу життю, здоров'ю та безпеці відвідувачів суду в умовах воєнної агресії проти України та запроваджено з 04.03.2022 роботу у Господарському суді Київської області в віддаленому режимі.
Наказом голови Господарського суду Київської області № 4 від 01.04.2022 «Про припинення здійснення суддями Господарського суду Київської області своїх повноважень дистанційно», керуючись ст. 3 Конституції України, ст. 24 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», зокрема, припинено здійснення суддями Господарського суду Київської області своїх повноважень дистанційно.
Враховуючи те, що суддя Сокуренко Л.В., починаючи з 03.03.2022 по 15.04.2022 перебувала у відпустці, то розгляд зазначеної позовної заяви було здійснено після виходу судді на роботу.
Господарський суд Київської області ухвалою від 18.04.2022, зокрема, повідомив учасників справи про те, що судовий розгляд справи 911/1610/21 по суті в судовому засіданні в порядку загального позовного провадження 03.03.2022 не відбувся.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 25.04.2022 було призначено судове засідання для розгляду справі № 911/1610/21 по суті на 18.05.2022.
18.05.2022 в судове засідання представники сторін не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили, про дату та час судового засідання були повідомлені належним чином. Ухвалою суду від 18.05.2022, яка занесена до протоколу судового засідання, відкладено судове засідання на 09.06.2022.
З метою повідомлення сторін про дату та час судового засідання, 19.05.2022 судом складено ухвалу-повідомлення. У зв'язку із відсутністю фінансування зазначена ухвала суду не була направлена поштою на адреси сторін. Однак, з метою належного повідомлення останніх, судом здійснено направлення зазначеної ухвали суду на електронні адреси сторін.
09.06.2022 в судове засідання представники сторін не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили, про дату та час судового засідання були повідомлені належним чином. Ухвалою суду від 09.06.2022, яка занесена до протоколу судового засідання, відкладено судове засідання на 07.07.2022.
З метою повідомлення сторін про дату та час судового засідання, 10.06.2022 судом складено ухвалу-повідомлення. У зв'язку із відсутністю фінансування зазначена ухвала суду не була направлена поштою на адреси сторін. Однак, з метою належного повідомлення останніх, судом здійснено направлення зазначеної ухвали суду на електронні адреси сторін.
07.07.2022 в судове засідання прибув представник відповідача, відповідач та вільний слухач та надали усні пояснення по суті спору; представник позивача в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату та час судового засідання був повідомлений належним чином; представник відповідача усно клопотав про розгляд клопотання про залишення позовної заяви без розгляду та про відкладення розгляду справи на іншу дату.
Ухвалою суду від 07.07.2022, яка занесена до протоколу судового засідання, задоволено усне клопотання відповідача про відкладення розгляду справи на іншу дату та відкладено судове засідання на 31.08.2022.
З метою повідомлення позивача про дату та час судового засідання, 08.07.2022 судом складено ухвалу-повідомлення. У зв'язку із відсутністю фінансування зазначена ухвала суду не була направлена поштою на адресу позивача. Однак, з метою належного повідомлення останнього, судом здійснено направлення зазначеної ухвали суду на електронну адресу позивача.
Ухвалою Господарського суду Київської області у справі № 911/1610/21 виправлено описку, допущену в ухвалі суду від 18.04.2022.
31.08.2022 в судове засідання представники сторін не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили, про дату та час судового засідання були повідомлені належним чином. Ухвалою суду від 31.08.2022, яка занесена до протоколу судового засідання, відкладено судове засідання на 29.09.2022.
З метою повідомлення сторін про дату та час судового засідання, 31.08.2022 судом складено ухвалу-повідомлення. У зв'язку із відсутністю фінансування зазначена ухвала суду не була направлена поштою на адреси сторін. Однак, з метою належного повідомлення останніх, судом здійснено направлення зазначеної ухвали суду на електронні адреси сторін.
29.09.2022 на електронну адресу суду від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку із тим, що представник відповідача перебуває на лікарняному.
29.09.2022 в судове засідання представники сторін не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили, про дату та час судового засідання були повідомлені належним чином; у судовому засіданні судом розглянуто та відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про відкладення розгляду справи.
Щодо неявки сторін у судове засідання, господарський суд зазначає наступне.
Неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті (ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України).
Зі змісту п. 1 ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що суд розглядає справу за відсутності учасника справи, якого було належним чином повідомлено про судове засідання, та яким не було повідомлено про причини неявки.
Згідно ч. 1 ст. 3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України «Про міжнародне приватне право», Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
За приписами ст. 9 Конституції України, статті 19 Закону України «Про міжнародні договори України» і статті 4 Господарського процесуального кодексу України господарські суди у процесі здійснення правосуддя мають за відповідними правилами керуватися нормами документів, ратифікованих законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 р., Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції» Україна повністю визнає на своїй території дію приписів Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо визнання обов'язковою і без укладення спеціальної угоди юрисдикцію Суду в усіх питаннях, що стосуються її тлумачення і застосування.
Водночас ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий розгляд його справи.
У рішенні 15-рп/2004 від 02.11.2004 р. Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень ст. 69 Кримінального кодексу України (справа про призначення судом більш м'якого покарання) визначено, що справедливість - одна з основних засад права, є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права. Зазвичай справедливість розглядають як властивість права, виражену, зокрема, в рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності вчиненому правопорушенню. У сфері реалізації права справедливість проявляється, зокрема, у рівності всіх перед законом і засобах, що обираються для їх досягнення.
Значення принципів справедливості та добросовісності поширюється не тільки на сферу виконання зобов'язань, а і на сферу користування правами, тобто, такі засади здійснення судочинства виступають своєрідною межею між припустимим використанням права (як формою правомірного поводження) та зловживанням правами (як формою недозволеного використання прав).
Одночасно, застосовуючи відповідно до ч. 1 ст. 11 Господарського процесуального кодексу України, ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» при розгляді справи ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п. 35 рішення від 07.07.1989 р. Європейського суду з прав людини у справі «ЮніонЕліментаріяСандерс проти Іспанії» (AlimentariaSanders S.A. v. Spain).
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 р. у справі «Смірнова проти України»).
Приймаючи до уваги, що учасники судового процесу скористалися наданими їм процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами.
В судовому засіданні 29.09.2022 судом підписано вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд Київської області, -
18.12.2019 між Акціонерним товариством Комерційний банк «Приватбанк» (далі - банк, позивач) та Фізичною особою-підприємцем Моренець Євгенієм Борисовичем (далі - клієнт, відповідач), було укладено кредитний договір шляхом приєднання клієнта до публічної оферти через підписання Заяви про приєднання до Умов та правил надання послуги «КУБ» (далі - Заява) із використанням електронного цифрового підпису, в преамбулі якої зазначено, що підписанням цієї заяви, на підставі ст. 634 Цивільного кодексу України клієнт приєднується до розділу « 1.1. Загальні положення» та підрозділу « 3.2.8. Умови та правила надання послуги «КУБ» Умов та правил надання банківських послуг (далі - Умови), що розміщені на сайті АТ КБ «ПриватБанк» pb.ua на дату укладення Договору. Ця заява та Умови разом складають кредитний договір між Банком та Клієнтом.
Судом вставлено, що Заяву підписано 18.12.2019 технічним ключем MSBGO АТ КБ «ПриватБанк» (сертифікат виданий: АЦСК АТ КБ «ПриватБанк», реєстраційний номер сертифіката: 2B6C7DF9A3891DA1040000003A714000E9921E01, дата видачі: 30.09.2019 та дата закінчення дії: 29.09.2020) та 18.12.2019 електронним цифровим підписом Моренець Є.Б., ФОП (сертифікат виданий: АЦСК АТ КБ «ПриватБанк», реєстраційний номер сертифіката: 2B6C7DF9A3891DA1040000004E482200C9F9CA00, дата видачі: 23.01.2019 та дата закінчення дії: 23.01.2020).
У розділі 1 Заяви викладено істотні умови кредитного договору.
Пунктом 1.2 Заяви передбачено, що розмір кредиту: 260 000 (двісті шістдесят тисяч) грн.
За умовами п. п. 1.3-1.5 Заяви, що строк кредиту - 12 місяців з дати видачі коштів клієнту. Проценти (комісія) за користування кредитом: перші 6 місяців 1,6 % в місяць від початкового розміру кредиту, починаючи з 7-го місяця - 1.4 % від початкового розміру кредиту (в т.ч. при достроковому погашенні кредиту) (п. 1.4 Заяви).
Проценти за користування кредитом у разі виникнення прострочених зобов'язань за кредитним договором: 4% від суми простроченої заборгованості (п. 1.5 Заяви).
Відповідно до п. 1.6 Заяви, порядок погашення заборгованості за кредитом: щомісяця рівними частинами до календарного числа місяця, в яке було надано кредит, включно із цим числом; погашення процентів щомісяця до календарного числа місяця, в яке було надано кредит, включно із цим числом. Сторони узгодили, що графік погашення кредиту (додаток 1 до цієї заяви) є невід'ємною частиною договору.
Згідно із п. 1.10 Заяви, укладання кредитного договору здійснюється шляхом підписання клієнтом цієї заяви шляхом накладення кваліфікованого електронного підпису в системі «Приват24 для бізнесу» або у сервісі «Paperless» або іншим шляхом, що прирівнюється до належного способу укладення сторонами кредитного договору.
Відповідно до п. 2 Заяви, клієнт підтверджує ознайомлення із розділом « 1.1. Загальні положення», а також підрозділом « 3.2.8. Умови та Плавила надання кредиту «Кредит «КУБ» Умов та Правил надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті Банку за адресою https://privatbank.ua.terms, у редакції, чинній на дату підписання цієї Заяви, а саме:
У відповідності до п. 3.2.8.1 Умов, банк за наявності вільних грошових коштів зобов'язується надати клієнту строковий «Кредит КУБ» для фінансування поточної діяльності клієнта, в обмін на зобов'язання клієнта з повернення кредиту, сплати процентів в обумовлені цим договором терміни. Істотні умови кредиту (сума кредиту, проценти за користування кредитом, розмір щомісячного платежу, порядок їх сплати) вказуються в Заяві про приєднання до Умов та правил надання послуги «КУБ», а також в системі Приват24. Клієнт приєднується до Послуги шляхом підписання електронно-цифровим підписом Заяви в системі Приват24 або у сервісі «Paperless» або іншим шляхом, що прирівнюється до належного способу укладення сторонами кредитного договору. Кредит також може надаватись шляхом видачі кредитних коштів з наступним їх перерахуванням на рахунок підприємства-продавця за товари та послуги. Якість послуг має відповідати законодавству України, нормативним актам Національного Банку України (далі - НБУ), які регулюють кредитні відносини.
Згідно з п. 3.2.8.11 Умов, договір є чинним з моменту підписання клієнтом Заяви про приєднання та перерахування банком кредитних коштів на рахунок клієнта. Строк дії договору встановлюється з дня його укладання і до повного виконання сторонами зобов'язань за договором.
Відповідно до п. 3.2.8.2 Умов, розмір кредиту який може бути наданий в рамках послуги, складає від 50 000 до 1 000 000 грн. для постачальників які працюють в системі агро-бізнесу, максимальний розмір кредиту, який може бути встановлений, складає 2 000 000 грн.
Судом встановлено, що 18.12.2019 Банк, на виконання умов кредитного договору, надав клієнту кредит у розмірі 260 000,00 грн., що підтверджується випискою по рахунку за період з 18.12.2019 по 11.05.2021, копія якої долучена позивачем до матеріалів справи.
Крім того, 18.12.2019 сторонами також укладено Додаток № 1 до Заяви про приєднання до Умов та правил надання послуги «КУБ», що є Графіком погашення основної суми боргу та процентів за кредитом (копія наявна в матеріалах справи).
Відповідно до графіку погашення основної суми боргу та процентів за кредитом, відповідач мав здійснювати погашення суми кредиту (260 000,00 грн.) протягом дванадцяти місяців рівними платежами у сумі 21 666,67 грн. з наступного місяця за датою видачі кредиту, з урахуванням суми процентів за кредитом 4 160,00 грн. - перші 6 місяців та 3 640,00 грн. - починаючи з 7 місяця.
Відповідно до п. п. 3.2.8.3.1 та 3.2.8.3.1.3 Умов, повернення кредиту здійснюється щомісяця шляхом забезпечення клієнтом позитивного сальдо на його поточному рахунку в сумах і в дати щомісячних внесків, зазначених у Заяві. Строк користування кредитом становить 12 місяців. Датами сплати платежів є дати, зазначені в Заяві.
Пунктом 3.2.8.3.1.4 Умов визначено, що клієнт доручає банку щомісячно у строки, зазначені в заяві, здійснювати договірне списання з його рахунків, відкритих у банку, на погашення заборгованості за послугою у кількості та розмірі, зазначеному в кредитному договорі. Остаточним терміном погашення заборгованості за кредитом є дата повернення кредиту. Згідно зі ст.ст. 212, 651 ЦКУ при порушенні Клієнтом будь-якого із зобов'язань, передбачених цим Договором, Банк на свій розсуд, починаючи з 91-ого дня порушення будь-якого із зобов'язань, має право змінити умови Договору, встановивши інший термін повернення кредиту. При цьому Банк направляє Клієнту повідомлення із зазначенням дати терміну повернення кредиту (Банк здійснює інформування Клієнта на свій вибір або письмово, або через встановлені засоби електронного зв'язку Банку та Клієнта (системи клієнт-банк, інтернет-клієнт-банк, sms-повідомлення або інших). При непогашенні заборгованості за цим Договором у термін, зазначений у повідомленні, вся заборгованість за кредитним договором, починаючи з наступного дня від дати, зазначеної в повідомленні, вважається простроченою. У разі погашення заборгованості в період до закінчення 90 днів (включно) з моменту порушення будь-якого із зобов'язань, терміном повернення кредиту є дата останнього платежу
За користування послугою клієнт сплачує щомісячно на протязі всього терміну кредиту проценти за користування кредитом в розмірі та згідно графіку, визначених в Заяві та Тарифах. При несплаті процентів у строк, визначений графіком, вони вважаються простроченими (крім випадків розірвання договору згідно з п. 3.2.8.6.2.) (п. 3.2.8.3.2 Умов).
Пунктом 3.2.8.3.3 Умов передбачено, що у разі виникнення прострочених зобов'язань за кредитним договором клієнт сплачує банку проценти за користування кредитами у розмірі, встановленому тарифами.
Пунктами 3.2.8.5.2, 3.2.8.5.3 та 3.2.8.5.5 Умов встановлено, що клієнт зобов'язується оплатити щомісячні проценти за користування кредитом згідно з п. 3.2.8.3.2. Повернути кредит та здійснити інші платежі, передбачені договором, у терміни і в сумах, як встановлено в п. п. 3.2.8.3.1, 3.2.8.3.2, 3.2.8.5.14, 3.2.8.6.2, а також зазначені в Заяві, шляхом розміщення необхідних для планового погашення внеску коштів на своєму поточному рахунку. Сплатити банку проценти згідно з п. п. 3.2.8.3.1 та 3.2.8.3.2.
Відповідно до п. п. 3.2.8.9.1 та 3.2.8.9.2 Умов, за користування кредитом у період з дати списання коштів з позикового рахунку до дат погашення кредиту згідно з п. п. 3.2.8.1. та 3.2.8.3. цього договору клієнт сплачує проценти в розмірі, зазначеному в п. 3.2.8.3.2. Нарахування процентів здійснюється щодня, при цьому проценти розраховуються на початковий розмір кредиту за фактичну кількість днів користування кредитними ресурсами, виходячи з 360 днів у році. День повернення кредиту в часовий інтервал нарахування процентів не зараховується.
Відповідно до п 3.2.8.9.3 Умов, сплата процентів за користування кредитом здійснюється в дати платежів, зазначені у заяві (п. 3.2.8.3.1). Якщо повне погашення кредиту здійснюється в дату, що відрізняється від зазначеної в цьому пункті, то останньою датою погашення процентів, розрахованої від попередньої дати погашення по день фактичного повного погашення кредиту, є дата фактичного погашення кредиту.
Пунктом 3.2.8.9.4 Умов визначено, що у разі, якщо дата погашення кредиту та/або сплати процентів за користування кредитом, винагороди, неустойки за цим договором припадає на вихідний або святковий день, зазначені платежі повинні бути здійснені в банківський день, що передує вихідному або святковому дню.
Відповідно до п 3.2.8.9.7 Умов, розрахунок і нарахування процентів за користування кредитом здійснюється у терміни, вказані в заяві, кожного місяця, на наступний день після дня отримання клієнтом кредиту або дня погашення чергової частини боргу і проводиться до повного погашення заборгованості за кредитом на первісну суму кредиту.
Відповідно до п. 1.7 Заяви, в разі: - порушення строку повернення кредиту, визначеного у п. 1.3 цієї заяви, починаючи з дня, що є наступним за днем спливу строку, - настання обставин, передбачених п. 3.2.8.3.1.3 умов, що є наступним за днем спливу строку повернення кредиту, визначеного у повідомленні банку, - настання обставин, передбачених у п. 3.2.8.6.2, п. 3.2.8.6.6 Умов, починаючи з дня, що є наступним днем спливу строку повернення кредиту. Клієнт зобов'язується сплатити на користь банку заборгованість по кредиту, а також проценти від суми неповернутого в строк кредиту, які у відповідності до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України встановлюються за домовленістю сторін у розмірі 4% в місяць від простроченої суми заборгованості.
Судом встановлено та не заперечується сторонами, що 08.07.2020, з метою створення сприятливих умов для виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором № б/н від 17.12.2019 року, на час проведення обмежувальних заходів, пов'язаних із введенням карантину з метою запобіганню в Україні коронавірусної інфекції COVID-19, між сторонами укладено Додаткову угоду № 1 до кредитного договору куб б/н від 17.12.2019 року (далі - Додаткова угода № 1).
Відповідно до п. 1.1 Додаткової угоди № 1, банк зобов'язується скасувати пеню та/або штрафи, нараховані на основну суму заборгованості, збільшені проценти за користування тілом кредиту з причин, інших ніж передбачені частиною четвертою статті 1056-1 Цивільного кодексу України, що нараховувались/нараховуються за Договором в період з 01.03.2020 по 31.07.2020 р.
Згідно із п. 1.2 Додаткової угоди № 1, при користуванні кредитом банк встановлює пільговий період зі сплати заборгованості з 01.03.2020 по 31.07.2020 р., за час якого сплачується заборгованість за основним боргом, процентами. Заборгованість за процентами, несплачена в пільговий період, визначений в цій Додатковій угоді, сплачується в наступний місяць за пільговим періодом (серпень 2020 р) в дату наступного розрахункового платежу. Заборгованість за основним боргом, несплачена в пільговий період, сплачується в строки та в сумах зазначених в Додатку (Додаток 1 до цієї Додаткової угоди). Сплата процентів здійснюється згідно умов Договору/Графіку (Додаток 1 до цієї Додаткової угоди). Термін повернення кредиту продовжується до 18.06.2021 р.
Пунктом 1.3 Додаткової угоди № 1 визначено, що погашення заборгованості згідно Графіка, що є невід'ємною частиною цієї Додаткової угоди (Додаток № 1 до цієї Додаткової Угоди).
Дата остаточного погашення заборгованості за договором, визначеної у п. 1.3 даної Додаткової угоди, становить 18.06.2021 р. (п. 1.4 Додаткової угоди).
Разом із Додатковою угодою № 1 від 08.07.2020, сторонами узгоджено новий Графік погашення кредиту, що є Додатком № 1 до цієї угоди.
В матеріалах справи містяться банківські виписки за період з 18.12.2019 по 11.05.2021, з яких вбачається часткове погашення відповідачем на рахунок позивача кредитних коштів та коштів за користування кредитом, сплативши позивачу 182 895,57 грн., а саме: 130 000,02 грн. - тіло кредиту, 52 895,55 грн. - проценти за користування кредитом.
Однак, заборгованість по кредиту відповідач повністю не погасив, чим заборгував банку основну суму по кредиту у розмірі 129 999,98 грн., нараховані відсотки у вигляді щомісячної комісії у розмірі 8 464,45 грн., а також 7 742,42 грн. - заборгованість за відсотками, нарахованими на прострочену заборгованість.
Договір є чинним з моменту підписання клієнтом заяви про приєднання. Строк дії договору встановлюється з дня його укладання і до повного виконання сторонами зобов'язань за договором (п. 3.2.8.11 Умов).
З огляду на встановлений ст. 204 Цивільного кодексу України принцип правомірності правочину, суд приймає до уваги кредитний договір № б/н від 18.12.2019 та Додаткову угоду № 1 від 08.07.2020, як належну підставу, у розумінні норм ст. 11 названого Кодексу України, для виникнення у позивача та відповідача взаємних цивільних прав та обов'язків.
Дослідивши зміст укладеного між сторонами договору, суд дійшов висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є кредитним договором, укладеним шляхом приєднання клієнта до публічної оферти.
Згідно ч. 1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Оскільки, умови договорів приєднання розробляються банком, останній має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. (ч. 2 ст. 639 ЦК України).
Статтею 1046 цього ж кодексу передбачено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Відповідно до ст. 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до статті 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Як встановлено судом та зазначалось раніше, 18.12.2019 позивачем, на підставі Заяви про приєднання до Умов та правил надання послуги «КУБ» від 18.12.2019, перераховані на поточний рахунок відповідача кредитні кошти у розмірі 260 000,00 грн., що підтверджується банківською випискою за період з 18.12.2019 по 11.05.2021 р. (копія наявна в матеріалах справи).
Отже, позивач виконав свої зобов'язання за договором належним чином.
Статтею 527 Цивільного кодексу України визначено, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Згідно зі ч. ч. 1, 3 статті 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі) у строк та в порядку, встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.
За умовами частини 1 статті 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Як передбачено частинами 1-3 статті 1056-1 Цивільного кодексу України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено кредитодавцем в односторонньому порядку. Умова договору щодо права кредитодавця змінювати розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемною.
За умовами ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Умовою виконання зобов'язання - є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов'язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов'язання. Строк (термін) виконання зобов'язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі.
Як встановлено п. 1.6 Заяви, порядок погашення заборгованості за кредитом: щомісяця рівними частинами до календарного числа місяця, в яке було надано кредит, включно із цим числом; погашення процентів щомісяця до календарного числа місяця, в яке було надано кредит, включно із цим числом. Сторони узгодили, що графік погашення кредиту (додаток 1 до цієї заяви) є невід'ємною частиною договору.
Сторони також узгодили, що графік погашення кредиту (Додаток 1 до цієї Заяви) є невід'ємною частиною договору.
Відповідно до пунктів 3.2.8.3.1, 3.2.8.3.1.3, 3.2.8.3.1.4 Умов, повернення кредиту здійснюється щомісяця шляхом забезпечення клієнтом позитивного сальдо на його поточному рахунку в сумах і в дати щомісячних внесків, зазначених у Заяві. Датами сплати платежів є дати, зазначені в Заяві. Клієнт доручає банку щомісячно у строки, зазначені в Заяві, здійснювати договірне списання з його рахунків, відкритих у банку, на погашення заборгованості за послугою у кількості та розмірі, зазначеному в кредитному договорі. Остаточним терміном погашення заборгованості за кредитом є дата повернення кредиту.
08.07.2020 сторонами, з метою створення сприятливих умов для виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором № б/н від 17.12.2019 року, на час проведення обмежувальних заходів, пов'язаних із введенням карантину з метою запобіганню в Україні коронавірусної інфекції COVID-19, укладено Додаткову угоду № 1 до кредитного договору куб б/н від 17.12.2019 року.
Згідно із п. 1.2 Додаткової угоди № 1, при користуванні кредитом банк встановлює пільговий період зі сплати заборгованості з 01.03.2020 по 31.07.2020 р., за час якого сплачується заборгованість за основним боргом, процентами. Заборгованість за процентами, несплачена в пільговий період, визначений в цій Додатковій угоді, сплачується в наступний місяць за пільговим періодом (серпень 2020 р) в дату наступного розрахункового платежу. Заборгованість за основним боргом, несплачена в пільговий період, сплачується в строки та в сумах зазначених в Додатку (Додаток 1 до цієї Додаткової угоди). Сплата процентів здійснюється згідно умов Договору/Графіку (Додаток 1 до цієї Додаткової угоди). Термін повернення кредиту продовжується до 18.06.2021 р.
Пунктом 1.3 Додаткової угоди № 1 визначено, що погашення заборгованості згідно Графіка, що є невід'ємною частиною цієї Додаткової угоди (Додаток № 1 до цієї Додаткової Угоди).
Дата остаточного погашення заборгованості за договором, визначеної у п. 1.3 даної Додаткової угоди, становить 18.06.2021 р. (п. 1.4 Додаткової угоди).
Разом із Додатковою угодою № 1 від 08.07.2020, сторонами узгоджено новий Графік погашення кредиту, що є Додатком № 1 до цієї угоди.
Відповідно до нового Графіку погашення основної суми боргу та процентів за кредитом, відповідач мав здійснювати погашення суми кредиту (260 000,00 грн.) протягом вісімнадцяти місяців рівними платежами у сумі 21 666,67 грн. з наступного місяця за датою видачі кредиту (з 18.01.2020 по 18.02.2020 та з 18.09.2020 по 18.06.2021; з 18.03.2020 по 31.07.2020 - пільговий період зі сплати заборгованості за основним боргом), з урахуванням суми процентів за кредитом 4 160,00 грн. - перші 2 місяці, 23 920,00 грн. за 8-й місяць та 3 640,00 грн. - починаючи з 9 місяця.
Отже, останнім днем для повернення відповідачем кредитних коштів банку відповідно до графіку погашення основної суми боргу та процентів за кредитом є 18.06.2021 р.
За приписами статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинним документом вважається документ, який містить відомості про господарську операцію.
Пунктами 42-43 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затверджене постановою Правління Національного банку України від 04.07.2018 № 75 (далі - Положення) зазначено, що підставою для бухгалтерського обліку операцій банку є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються в бухгалтерському обліку за умов дотримання вимог законодавства України про електронні документи та електронний документообіг.
Первинні документи банку (паперові та електронні) залежно від виду операції та типу контрагентів класифікують за такими ознаками: 1) за місцем складання: зовнішні (одержані від клієнтів, державних виконавців та інших банків); внутрішні (оформлені в банку); 2) за змістом: касові; меморіальні (для здійснення безготівкових розрахунків із банками, клієнтами, списання коштів з рахунків та внутрішньобанківських операцій) (п. 44 Положення).
Інформація, що міститься в прийнятих для обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку. Регістри синтетичного та аналітичного обліку ведуться на паперових носіях або в електронній формі. Запис у регістрах аналітичного обліку здійснюється лише на підставі відповідного санкціонованого первинного документа (паперового або електронного) (п. 57 Положення).
Банк самостійно розробляє форми регістрів синтетичного та аналітичного обліку, які повинні містити назву, період реєстрації операції, прізвища і підписи або інші дані, що дають змогу ідентифікувати осіб, які брали участь у їх складанні (п. 58 Положення).
Особові рахунки є регістрами аналітичного обліку, що вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня. Банк забезпечує ведення синтетичного обліку за допомогою рахунків II, III, IV порядків Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 11.09.2017 за № 89 (зі змінами). Детальна інформація про кожного контрагента та кожну операцію фіксується на рівні аналітичного обліку на аналітичних рахунках. Аналітичні рахунки повинні містити обов'язкові параметри, визначені нормативно-правовими актами Національного банку України. Дані аналітичних рахунків повинні бути тотожними відповідним рахункам синтетичного обліку (п. 60 Положення).
Виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту. Порядок, періодичність друкування та форма надання виписок (у паперовій/електронній формі) із особових рахунків клієнтів обумовлюються договором банківського рахунку, що укладається між банком і клієнтом під час відкриття рахунку (п. 62 Положення).
Таким чином, належними доказами, які підтверджують наявність чи відсутність заборгованості, а також встановлюють розмір заборгованості, є первинні документи, оформлені відповідно до вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Доказом наявності заборгованості у спорах, що виникають з кредитних відносин, є бухгалтерський документ у формі виписки банку по рахунку позичальника, де відображаються усі операції, які відбуваються з коштами.
З огляду на наведене, банківські виписки по рахунку Фізичної особи-підприємця Моренця Є.Б. є належними доказами, що підтверджують факт здійснення господарських операцій між банком та позичальником, виконання банком у повному обсязі своїх зобов'язань за договором, надання відповідачу/позичальнику кредитних коштів у відповідних розмірах та неналежне виконання останнім своїх грошових зобов'язань за зазначеним договором у встановлених договором розмірі та строки.
В матеріалах справи містяться банківські виписки за період з 18.12.2019 по 11.05.2021, з яких вбачається часткове погашення відповідачем на рахунок позивача кредитних коштів та коштів за користування кредитом в загальному розмірі 182 895,57 грн., а саме: 130 000,02 грн. - тіло кредиту, 52 895,55 грн. - проценти за користування кредитом.
Судом встановлено, що відповідач певний час належним чином виконував свої зобов'язання за кредитним договором та забезпечував погашення заборгованості по програмі КУБ, а саме: 16.01.2020 в сумі 25 826,67 грн., 17.02.2020 в сумі 25 826,67 грн., 16.03.2020 в сумі 25 826,67 грн., 14.08.2020 в сумі 3 640,00 грн., 18.08.2020 в сумі 16 120,00 грн., 18.09.2020 в сумі 3 640,00 грн., 18.10.2020 в сумі 25 306,67 грн., 18.11.2020 в сумі 25 306,67 грн., 16.12.2020 в сумі 25 306,67 грн., 18.01.2021 в сумі 1 095,55 грн., 24.03.2021 в сум 5 000,00 грн.
Однак, із поданих позивачем банківських виписок по рахункам позичальника за період з 18.12.2019 по 11.05.2021 вбачається, що з 18.01.2021 погашення заборгованості за тілом кредиту припинилось, а погашення заборгованості зі сплати процентів за користування кредитом здійснювалося із простроченням.
У зв'язку із цим, станом на 11.05.2021 за відповідачем утворилась прострочена заборгованість по тілу кредиту в сумі 129 999,98 грн. та 8 464,45 грн. заборгованість за відсотками у вигляді щомісячної комісії. Крім того, з моменту виникнення прострочення виконання зобов'язань за кредитом банк нараховував проценти на підставі пункту 1.5 Заяви.
Відповідно до ч. 2 ст. 1050 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Відповідно до п. 1.7 Заяви, в разі: - порушення строку повернення кредиту, визначеного у п. 1.3 цієї заяви, починаючи з дня, що є наступним за днем спливу строку, - настання обставин, передбачених п. 3.2.8.3.1.3 умов, що є наступним за днем спливу строку повернення кредиту, визначеного у повідомленні банку, - настання обставин, передбачених у п. 3.2.8.6.2, п. 3.2.8.6.6 Умов, починаючи з дня, що є наступним днем спливу строку повернення кредиту. Клієнт зобов'язується сплатити на користь банку заборгованість по кредиту, а також проценти від суми неповернутого в строк кредиту, які у відповідності до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України встановлюються за домовленістю сторін у розмірі 4% в місяць від простроченої суми заборгованості.
Пунктом 3.2.8.6.2 Умов передбачено, що при настанні будь-якої з таких подій, зокрема, порушення клієнтом будь-якого із зобов'язань, передбачених умовами видачі та погашення кредиту, у т.ч. у разі порушення цільового використання кредиту, банк на свій розсуд має право а) змінити умови видачі а надання кредиту - вимагати від клієнта дострокового повернення кредиту, сплати процентів за користування, виконання інших зобов'язань за кредитом у повному обсязі шляхом надсилання повідомлення. При цьому згідно із ст. ст. 212, 611, 651 ЦКУ за зобов'язаннями, терміни виконання яких не настали, терміни вважаються такими, що настали в зазначеному у повідомленні дату. В цю дату клієнт зобов'язується повернути банку суму кредиту в повному обсязі, проценти за фактичний термін користування ним, повністю виконати інші зобов'язання за кредитом.
Суд вважає, що Банк, звернувшись до суду з позовом про дострокове стягнення усієї суми заборгованості за кредитом, включаючи прострочену заборгованість та заборгованість, що залишилась, використав своє передбачене частиною другою статті 1050 Цивільного кодексу України право та на власний розсуд змінив умови основного зобов'язання щодо строку дії договору, періодичності платежів тощо.
При цьому направлення повідомлення (вимоги) про дострокове повернення кредиту стосується загального порядку досудового врегулювання цих спорів, є правом, а не обов'язком кредитора, не направлення ж такого повідомлення кредитором не може свідчити про відсутність порушення його прав і не позбавляє кредитора права на судовий захист. Як наслідок, кредитор може вимагати захисту своїх прав через суд, подавши позов про виконання боржником обов'язку з дострокового повернення частини кредиту, що залишилась, та просити стягнення цієї частини кредиту, як і його простроченої частини.
Аналогічна правова позиція наведена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.03.2019 у справі №521/21255/13-ц.
Таким чином, у порядку частини 2 ст. 1050 ЦК України та пунктів 1.7, 3.2.8.6.2 Заяви про приєднання до Умов та правил надання послуги «КУБ», у банку виникло право вимагати дострокового повернення повної суми кредиту та сплати процентів, відтак, позивач звернувся до суду із позовом, у якому просить суд стягнути повну суму залишку заборгованості по тілу кредиту 129 999,98 грн., 7 742,22 грн. - заборгованість за відсотками, нарахованими на прострочену заборгованість та 8 464,45 грн. заборгованість за відсотками у вигляді щомісячної комісії.
Враховуючи все вищенаведене у сукупності, суд приходить до висновку, що строк виконання відповідачем своїх грошових зобов'язань є таким, що настав.
При цьому, судом дослідженні заперечення відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву, відповідно до яких, на думку відповідача, позивач передчасно звернувся до суду, оскільки, відповідно до положень Додаткової угоди № 1 до кредитного договору, остаточною датою погашення заборгованості є 18.06.2021. Відповідач зазначає, що позивач звернувся до суду 27.05.2021, проте, станом на дату звернення позивача до суду, строк повернення кредиту відповідачем в повному обсязі згідно графіку не настав. У зв'язку із цим, на думку відповідача, звернення позивача до суду з позовом про стягнення 146 206,65 грн. заборгованості за кредитним договором є передчасним, оскільки строк зобов'язання за договором не настав.
Крім того, на думку відповідача, позовна заява та додані до неї додатки не містять підтверджень того, що саме умови та правила надання банківських послуг, що передбачені в копії заяви про приєднання до умов і правил надання банківських послуг від 17.12.2019 (копія якої долучена позивачем до позовної заяви), розумів відповідач та ознайомився і погодився з ними, підписуючи заяву, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати процентів за користування кредитними коштами, та зокрема саме у зазначеному в цих документах, що додані позивачем до позовної заяви в розмірах і порядках нарахування. Відповідач стверджує, що ним було здійснено погашення заборгованості за кредитним договором в загальній сумі 182 894,68 грн. У зв'язку із цим, на переконання відповідача, борг за тілом кредиту становить 77 105,32 грн. Також відповідач зазначає, що від неодноразово звертався до позивача з метою реструктуризації кредиту, однак зазначені заявки позивачем проігноровані.
Дослідивши заперечення відповідача, суд відхиляє їх з огляду на наступне.
Так відповідач стверджує, що позовна заява та додані до неї додатки не містять підтверджень того, що саме умови та правила надання банківських послуг, що передбачені в копії заяви про приєднання до умов і правил надання банківських послуг від 17.12.2019 (копія якої долучена позивачем до позовної заяви), розумів відповідач та ознайомився і погодився з ними, підписуючи заяву, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати процентів за користування кредитними коштами, та зокрема саме у зазначеному в цих документах, що додані позивачем до позовної заяви в розмірах і порядках нарахування.
Наразі, суд зазначає, що на момент підписання відповідачем Заяви про приєднання до Умов та правил надання послуги «КУБ» від 18.12.2019, вказана Заява містила істотні умови щодо суми кредиту, порядку погашення заборгованості за кредитом, проценти за користування кредитом та розмір відсотків за прострочення зі сплати кредитних коштів.
Так, відповідно до п. п. 1.3-1.5 Заяви, що строк кредиту - 12 місяців з дати видачі коштів клієнту. Проценти (комісія) за користування кредитом: перші 6 місяців 1,6 % в місяць від початкового розміру кредиту, починаючи з 7-го місяця - 1.4 % від початкового розміру кредиту (в т.ч. при достроковому погашенні кредиту) (п. 1.4 Заяви).
Проценти за користування кредитом у разі виникнення прострочених зобов'язань за кредитним договором: 4% від суми простроченої заборгованості (п. 1.5 Заяви).
Відповідно до п. 1.6 Заяви, порядок погашення заборгованості за кредитом: щомісяця рівними частинами до календарного числа місяця, в яке було надано кредит, включно із цим числом; погашення процентів щомісяця до календарного числа місяця, в яке було надано кредит, включно із цим числом. Сторони узгодили, що графік погашення кредиту (додаток 1 до цієї заяви) є невід'ємною частиною договору.
Умовами п. 1.7. Заяви передбачено, що в разі: - порушення строку повернення кредиту, визначеного у п. 1.3 цієї заяви, починаючи з дня, що є наступним за днем спливу строку, - настання обставин, передбачених п. 3.2.8.3.1.3 умов, що є наступним за днем спливу строку повернення кредиту, визначеного у повідомленні банку, - настання обставин, передбачених у п. 3.2.8.6.2, п. 3.2.8.6.6 Умов, починаючи з дня, що є наступним днем спливу строку повернення кредиту. Клієнт зобов'язується сплатити на користь банку заборгованість по кредиту, а також проценти від суми неповернутого в строк кредиту, які у відповідності до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України встановлюються за домовленістю сторін у розмірі 4% в місяць від простроченої суми заборгованості.
Крім того, зі змісту Умов та правил надання кредиту «Кредит «КУБ», що долучений позивачем до матеріалів справи, вбачається, що повернення кредиту здійснюється щомісяця шляхом забезпечення клієнтом позитивного сальдо на його поточному рахунку в сумах і в дати щомісячних внесків, зазначених у Заяві. Строк користування кредитом становить 12 місяців. Датами сплати платежів є дати, зазначені в Заяві (п. п. 3.2.8.3.1, 3.2.8.3.1.2 та 3.2.8.3.1.3).
Пунктом 3.2.8.3.2 Умов та правил надання кредиту, за користування послугою клієнт сплачує щомісячно на протязі всього терміну кредиту проценти за користування кредитом в розмірі та згідно графіку, визначених в Заяві та Тарифах. При несплаті процентів у строк, визначений графіком, вони вважаються простроченими (крім випадків розірвання договору згідно з п. 3.2.8.6.2.).
Пунктом 3.2.8.3.3 Умов та правил надання банківських послуг передбачено, що у разі виникнення прострочених зобов'язань за кредитним договором клієнт сплачує банку проценти за користування кредитами у розмірі, встановленому тарифами.
Відповідно до п. 2 Тарифів, проценти за користування кредитом у разі виникнення прострочених зобов'язань за кредитним договором - 4% від суми простроченої заборгованості.
Згідно із п. 1.5 Заяви, проценти за користування кредитом у разі виникнення прострочених зобов'язань за кредитним договором: 4% від суми простроченої заборгованості.
Таким чином, оскільки у Заяві на отримання послуг визначені усі істотні умови кредитного договору (сума кредиту, проценти за користування кредитом, розмір щомісячного платежу, порядок їх сплати, а також розмір відсотків (%) від суми заборгованості у разі прострочення зі сплати платежів), суд не вбачає підстав вважати, що позивачем долучено інші Умови та правила надання кредиту, ніж ті, з якими був ознайомлений відповідач.
Суд вважає за необхідне також зазначити, що саме відповідачем долучено до матеріалів справи Додаткову угоду № 1 від 08.07.2020 до кредитного договору «КУБ» б/н від 17.12.2020, якою сторони, зокрема, погодили новий Графік погашення кредиту (копія наявна в матеріалах справи). Отже, відповідач був ознайомлений із графіком сплати щомісячних платежів та сумами процентів за користування кредитом.
З огляду на зазначене вище, заперечення відповідача відхиляються судом як безпідставні та необґрунтовані.
Щодо тверджень відповідач, що ним було здійснено погашення заборгованості за кредитним договором в загальній сумі 182 894,68 грн. У зв'язку із цим, на переконання відповідача, борг за тілом кредиту становить 77 105,32 грн.
Суд вважає, що такі твердження відповідача грануються на його припущеннях, та не підтверджені належними та допустимими доказами (обґрунтованим розрахунком/контррозрахунком, економічною експертизою тощо).
Крім того, як вже було зазначено судом раніше, банківські виписки по рахунку Фізичної особи-підприємця Моренця Є.Б. є належними доказами, що підтверджують факт здійснення господарських операцій між банком та позичальником, виконання банком у повному обсязі своїх зобов'язань за договором, надання відповідачу/позичальнику кредитних коштів у відповідних розмірах та неналежне виконання останнім своїх грошових зобов'язань за зазначеним договором у встановлених договором розмірі та строки.
Судом дослідженні посилання відповідача, що ним були здійснені дії щодо урегулювання питання погашення боргу, а саме, що ним неодноразово здійснювалися звернення до позивача з метою реструктуризації кредиту, які останнім були проігноровані. Оскільки, проведення реструктуризації за кредитним договором є правом банку, а не обов'язком та здійснюється на договірних засадах, суд не може прийняти зазначені дії в якості доказу належного виконання умов договору.
Станом на дату звернення позивачем до суду із даним позовом, так і станом на дату розгляду даної справи, в матеріалах справи відсутні докази належного виконання відповідачем свої зобов'язань щодо сплати заборгованості за кредитним договором.
Отже, відповідачем зобов'язання щодо повернення кредитних коштів за кредитним договором від 18.12.2019, а також сплати відсотків за користування кредитом в строки та в обсязі, обумовлені сторонами, не виконано. У зв'язку з чим, за відповідачем рахується заборгованість перед позивачем за погашення отриманого кредиту в розмірі 129 999,98 грн. та 8 464,45 грн. відсотків за користування кредитом у вигляді щомісячної комісії. Протилежного суду не доведено. Доказів повернення кредитних коштів у повному обсязі та у строки, визначені сторонами, до суду не подано.
Стаття 525 Цивільного кодексу України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Відповідно до ст. ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Таким чином, зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, а також враховуючи, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував та належних доказів на заперечення відомостей повідомлених позивачем не надав, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача кредитних коштів у розмірі 129 999,98 грн., а також заборгованість за відсотками у вигляді щомісячної комісії у сумі 8 464,45 грн., являються обґрунтованими та підтвердженими належними і допустимими доказами і тому підлягають повному задоволенню.
Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно зі ст. ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Згідно із ст. 625 вказаного Кодексу, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до п. 1.5 Заяви, проценти за користування кредитом у разі виникнення прострочених зобов'язань за кредитним договором: 4% від суми простроченої заборгованості.
Відповідно до п. 1.7 Заяви про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг сторони узгодили, що в разі: - порушення строку повернення кредиту, визначеного у п. 1.3 цієї заяви, починаючи з дня, що є наступним за днем спливу строку, - настання обставин, передбачених п. 3.2.8.3.1.3 умов, що є наступним за днем спливу строку повернення кредиту, визначеного у повідомленні банку, - настання обставин, передбачених у п. 3.2.8.6.2, п. 3.2.8.6.6 Умов, починаючи з дня, що є наступним днем спливу строку повернення кредиту. Клієнт зобов'язується сплатити на користь банку заборгованість по кредиту, а також проценти від суми неповернутого в строк кредиту, які у відповідності до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України встановлюються за домовленістю сторін у розмірі 4% в місяць від простроченої суми заборгованості.
Пунктом 3.2.8.3.3 Умов та правил надання кредиту передбачено, що у разі виникнення прострочених зобов'язань за кредитним договором клієнт сплачує банку проценти за користування кредитами у розмірі, встановленому тарифами.
Відповідно до п. 3.2.8.9.1 Умов та правил надання кредиту, за користування кредитом у період з дати списання коштів з позикового рахунку до дат погашення кредиту згідно з п. п. 3.2.8.1. та 3.2.8.3. цього договору клієнт сплачує проценти в розмірі, зазначеному в п. 3.2.8.3.2.
Позивач, керуючись п. п. 3.2.8.3.3 та 3.2.8.9.1 Умов та правил надання кредиту, нарахував та просить стягнути з відповідача заборгованість за відсотками (4%), нарахованими на прострочену заборгованість, у розмірі 7 742,22 грн.
Здійснивши власний перерахунок заборгованості за відсотками, господарський суд приходить до висновку, що розрахунок позивача є обґрунтованими та арифметично вірним, а тому позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за відсотками (4%), нарахованими на прострочену заборгованість підлягають задоволенню повністю в сумі 7 742,22 грн.
Всі інші клопотання, заяви, доводи та міркування учасників судового процесу досліджені судом, однак залишені без задоволення та не прийняті до уваги як необґрунтовані та безпідставні.
Крім того, відповідно до п. 3 ч. 4 ст. 238 Господарського процесуального кодексу України, мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику.
Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення від 09.12.1994 р. Європейського суду з прав людини у справі «РуїсТоріха проти Іспанії»). Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів відповідача та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006 р. у справі «Проніна проти України», в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст. 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові від 13.03.2018 Верховного Суду по справі № 910/13407/17.
Приймаючи до уваги висновки суду про повне задоволення позовних вимог, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в сумі 2 270,00 грн.
Керуючись ст.ст. 74, 76-80, 129, 236 - 240 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позовні вимоги задовольнити повністю.
2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Моренець Євгеній Борисович (місцезнаходження: АДРЕСА_1 ; ІПН НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» (місцезнаходження: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д; код ЄДРПОУ 14360570) 129 999,98 грн. основної заборгованості за кредитом, 8 464,45 грн. заборгованості за відсотками у вигляді щомісячної комісії, 7 742,22 грн. заборгованості за відсотками, нарахованими на прострочену заборгованість та 2 270,00 грн. судового збору.
3. Рішення господарського суду набирає законної сили у відповідності до приписів ст. 241 Господарського процесуального кодексу України. Згідно ч. 1 ст. 256, ст. 257 та п. п. 17.5 пункту 17 Розділу XI «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Повний текст рішення складено та підписано 20.10.2022.
Суддя Л.В. Сокуренко