Справа № 620/17034/21 Прізвище судді (суддів) першої інстанції:
Заяць О.В.
20 жовтня 2022 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Костюк Л.О.;
суддів: Бужак Н.П., Кобаля М.І.,
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 15 лютого 2022 року (розглянута за правилами спрощеного позовного провадження, м. Чернігів, дата складання повного тексту рішення - 15 лютого 2021 року) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
У листопаді 2021 року, ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Чернігівського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (далі - відповідач), в якому просить:
1. визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області щодо проведення виплати нарахованої ОСОБА_1 пенсії після її перерахунку згідно рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 14.09.2021 у справі №620/8002/21 з 01.12.2019з обмеженням її максимального розміру;
2. зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області здійснити з 01.12.2019 перерахунок та виплату нарахованої ОСОБА_1 пенсії згідно рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 14.09.2021 у справі №620/8002/21, з урахуванням всіх складових грошового забезпечення, зазначених у довідці Міністерства внутрішніх справ України від 25.06.2021 №22/6-2928, доплат, підвищень та надбавок до пенсії як особі з інвалідністю внаслідок війни II групи (збільшення основного розміру пенсії на 25% відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 28.12.2011 №1381, підвищення до пенсії у розмірі 40% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність відповідно до Закону України №3551-ХІІ від 22.10.1993 , цільової грошової допомоги згідно із Законом України №1603-ІУ від 16.03.2004), без обмежень її максимального розміру, з урахуванням проведених виплат.
В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що відповідачем при перерахунку пенсії з 01.12.2019 протиправно обмежено її максимальним розміром, адже при перерахунку раніше призначеної пенсії не допускається звуження змісту та обсягу соціальних гарантій.
Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 15 лютого 2022 року адміністративний позов задоволено повністю.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області щодо обмеження розміру пенсії ОСОБА_1 максимальним розміром при проведенні перерахунку з 01.12.2019 на підставі оновленої довідки Департаменту персоналу Міністерства внутрішніх справ України № 22/6-2928 від 25.06.2021.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області здійснити з 01.12.2019 перерахунок пенсії ОСОБА_1 на підставі оновленої довідки Департаменту персоналу Міністерства внутрішніх справ України № 22/6-2928 від 25.06.2021, з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення, доплат, підвищень та надбавок до пенсії як особі з інвалідністю внаслідок війни II групи (збільшення основного розміру пенсії на 25% відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.12.2011 №1381, підвищення до пенсії у розмірі 40% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність відповідно до Закону України № 3551-ХІІ від 22.10.1993, цільової грошової допомоги згідно із Законом України № 1603-ІV від 16.03.2004), без обмеження її максимальним розміром, та здійснити виплату з урахуванням проведених виплат.
Не погоджуючись з вказаною постановою, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати рішення з мотивів неповного з'ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, невідповідності висновків суду першої інстанції обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
З огляду на викладене, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, як це передбачено ст. 311 КАС України.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла наступного висновку, що апеляційні скарги не підлягає задоволенню та погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог, з огляду на наступне.
Як встановлено судом першої інстанції, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Чернігівській області та отримує пенсію за вислугу років відповідно до статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 14.09.2021 по справі № 620/8002/21, яке набрало законної сили, позов ОСОБА_1 задоволено повністю. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку пенсії з 01.12.2019 на підставі довідки Департаменту персоналу Міністерства внутрішніх справ України № 22/6-2928 від 25.06.2021 про розмір грошового забезпечення з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01.12.2019 на підставі оновленої довідки Департаменту персоналу Міністерства внутрішніх справ України № 22/6-2928 від 25.06.2021 з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення, виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 88% сум грошового забезпечення та здійснити виплату з урахуванням виплачених сум.
На виконання вказаного рішення відповідачем здійснено перерахунок пенсії. Відповідно до розрахунку пенсії за вислугу років пенсія ОСОБА_1 обчислюється з таких складових:
Посадовий оклад - 3550,00 грн;
Оклад за військове звання - 2400,00 грн;
Процентна надбавка за вислугу років 50% - 2975,00 грн;
Середньомісячна сума додаткових видів грошового забезпечення - 22273,09 грн;
Всього грошове забезпечення - 31198,09 грн.
Основний розмір пенсії (88%) - 27454,32 грн.
Розмір пенсії з урахуванням доплати- 34317,90 грн (в т.ч. збільшення основного розміру пенсії на 25% відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.12.2011 №1381) - 6863,58 грн).
Крім того, були враховані підвищення та надбавки до пенсії:
Інвалід війни 2-ї групи (підвищення до пенсії у розмірі 40% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність відповідно до Закону України №3551-ХІІ від 22.10.1993) (з 01.07.2021 по 30.11.2021) - 741,60 грн.;
Інвалід війни 2-ї групи/ при виконанні обов'язків в/с (цільова грошова допомога згідно із Законом України №1603-ІУ від 16.03.2004) - 50,00 грн;
Підсумок пенсії (з надбавками) складає :
станом на 01.11.2021 - 35109,50 грн.
Натомість, Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області провело перерахунок та виплату пенсії позивачу у розмірі 10 прожиткових мінімумів для осіб, які втратили працездатність, у сумі:
- з 01.12.2019 - 16380,00 грн;
- з 01.07.2020 - 17120,00 грн;
- з 01.12.2020 - 17690,00 грн;
- з 01.07.2021 - 18540,00 грн.
ОСОБА_1 10.11.2021 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області із заявою щодо проведення повторного (уточненого) перерахунку та виплати пенсії з 01.12.2019 згідно рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 14.09.2021 по справі № 620/8002/21, без обмеження її максимального розміру, із врахуванням раніше виплачених сум.
Листом від 17.11.2021 № 16476-17235/С-02/8-2500/21 Головне правління Пенсійного фонду України в Чернігівській області у перерахунку та виплаті пенсії відмовило позивачу та вказало, що з 01.11.2021 пенсія виплачується на виконання рішення суду у справі №620/8002/21 від 14.09.2021 у розмірі 18540,00 грн.
Вважаючи такі дії відповідача щодо обмеження десятьма прожитковими мінімумами максимального розміру пенсії, протиправними, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Надаючи правову оцінку обставинам та матеріалам справи, а також наданим додатковим поясненням та запереченням сторін, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно з частиною 3 статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон № 2262-ХІІ) пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку. Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону (частини перша, друга статті 63 Закону № 2262-XII).
Відповідно до частини 4 статті 63 Закону № 2262-XII усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення Закону України №2262-XII зі змінами, а саме: частина сьома статті 43, згідно з якою максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність; тимчасово, у період з 01 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.
Відповідно до пункту 2 резолютивної частини зазначеного Рішення Конституційного Суду України положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII, які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Таким чином, з 20.12.2016 відсутня дія частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII.
Поряд з цим, відповідно до Закону України від 06.12.2016 № 1774-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України», який відповідно до Прикінцевих положень цього Закону набрав чинності з 01.01.2017, у частині сьомій статті 43 Закону № 2262-XII слова і цифри «у період з 01 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року» замінено словами і цифрами «по 31 грудня 2017 року».
Буквальне розуміння змін, внесених Законом України від 06.12.2016 № 1774-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016, дозволяє стверджувати, що у Законі № 2262-XII відсутня дія частини сьомої статті 43, а внесені до неї зміни, що полягають у зміні слів і цифр, є нереалізованими.
Отже, внесені Законом України від 06.12.2016 № 1774 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» до частини сьомої зазначеної статті, яка визнана неконституційною і втратила чинність, зміни (щодо періоду, протягом якого діють обмеження пенсії), самі по собі не створюють підстав для такого обмеження.
Такий висновок узгоджується з позицією, викладеною в постановах Верховного Суду від 16.10.2018 у справі № 522/16882/17, від 31.01.2019 у справі № 638/6363/17, від 12.03.2019 у справі № 522/3049/17, від 16.12.2021 у справі № 400/2085/19.
З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що положення частини сьомої статі 43 Закону № 2262-XII, якою було передбачено обмеження пенсій максимальним розміром та яка втратила чинність з дня ухвалення рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 року № 7-рп/2016, не повинні застосовуватися при розрахунку пенсії позивача.
Таким чином, дії відповідача щодо обмеження максимальним розміром пенсії позивача є протиправними.
При обранні способу відновлення порушеного права позивача суд виходить з принципу верховенства права як складової частини змісту і спрямованості діяльності держави, а також зважає на принцип ефективності такого захисту, що обумовлює безпосереднє поновлення судовим рішенням прав особи, що звернулась за судовим захистом без необхідності додаткових її звернень та виконання будь-яких інших умов для цього.
Враховуючи викладене, колегія суддів з метою ефективного захисту прав позивача, вважає за необхідне визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області щодо обмеження розміру пенсії позивачу максимальним розміром при проведенні перерахунку пенсії з 01.12.2019 на підставі оновленої довідки Департаменту персоналу Міністерства внутрішніх справ України № 22/6-2928 від 25.06.2021; зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області здійснити з 01.12.2019 перерахунок пенсії позивачу на підставі оновленої довідки Департаменту персоналу Міністерства внутрішніх справ України № 22/6-2928 від 25.06.2021, з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення, доплат, підвищень та надбавок до пенсії як особі з інвалідністю внаслідок війни II групи (збільшення основного розміру пенсії на 25% відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.12.2011 № 1381, підвищення до пенсії у розмірі 40% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність відповідно до Закону України № 3551-ХІІ від 22.10.1993 , цільової грошової допомоги згідно із Законом України № 1603-ІV від 16.03.2004), без обмеження її максимальним розміром, та здійснити виплату з урахуванням проведених виплат.
Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, колегія суддів приходить до висновку, що суд першо інстанції дійшов до правильного висновку, що позов підлягає задоволенню повністю.
Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно з ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Зі змісту частин 1-4 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.
Згідно з п.1 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З урахуванням вище викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається, апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст.ст. 241, 242, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області - залишити без задоволення, а рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 15 лютого 2022 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не підлягає касаційному оскарженню.
Головуючий суддя: Л.О. Костюк
Судді: Н.П. Бужак
М.І. Кобаль