Справа № 640/7026/22 Суддя (судді) першої інстанції: Костенко Д.А.
19 жовтня 2022 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Ганечко О.М.,
суддів Кузьменка В.В.,
Василенка Я.М.,
за участі секретаря судового засідання Фищук Н.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 липня 2022 р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області, Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури про визнання протиправними та скасування рішень, -
ОСОБА_1 звернулась з позовом до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області, Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, в якому просить визнати протиправними та скасувати: 1) рішення КДКА Київської області від 12.10.2021 № 215/2021, яким притягнуто позивача до дисциплінарної відповідальності та застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю строком на 9 місяців; 2) рішення ВКДКА від 01.02.2022 № 11-002/2022, яким застосовано до позивача дисци-плінарне стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю строком на чотири місяці з дня прийняття рішення КДКА Київської області.
Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури подала клопотання, в якому заявник просила залишити позов без розгляду на підставі ч. 3 ст. 123 КАС України та з огляду на пропуск 30-денного строку звернення до суду. У частині визнання протиправним і скасування рішення КДКА Київської області заявник зазначив, що оскарження цього рішення до ВКДКА не є досудовим порядком врегулювання спору і позивач не була позбавлена права оскаржити його до суду.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 липня 2022 р. задоволено клопотання Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури про залишення без розгляду позову частково Залишено без розгляду позовну заяву ОСОБА_1 у частині визнання протиправним та скасування рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області від 12.10.2021 № 215/2021. Залишено без розгляду клопотання Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури про залишення без розгляду позову у частині визнання протиправним та скасування рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 01.02.2022 № 11-002/2022.
Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду першої інстанції про залишення позовної заяви без розгляду, позивач подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з'ясування обставин справи, порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувану ухвалу та прийняти нову постанову, якою направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.09.2022 відкрито апеляційне провадження та призначено апеляційну скаргу до розгляду у відкритому судовому засіданні на 19.10.2022.
У судовому засіданні апелянт вимоги апеляційної скарги підтримала у повному обсязі, просила їх задовольнити.
Представник Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури у судовому засіданні заперечувала проти задоволення апеляційної скарги.
Представник Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області у судове засідання не з'явився, будучи належним чином повідомлений про дату та час розгляду апеляційної скарги.
Заслухавши суддю доповідача, вислухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
Залишаючи позов в частині вимог без розгляду, суд першої інстанції виходив з того, що ухвалою суду від 07.06.2022 про відкриття провадження у справі поновлено позивачу строк звернення до суду.
Згідно з висновком Верховного Суду у постанові від 31.01.2020 у справі № 640/3026/19, звернення позивача зі скаргою до ВКДКА не є досудовим порядком вирішення спору, оскільки законо-давець чітко визначив право на оскарження такого рішення (регіональної КДКА) або до суду, або до ВКДКА (п. 32). Цей висновок Верховного Суду не враховувався судом при розгляді клопотання про поновлення строку звернення до суду, але він зроблений у справі у подібних правовідносинах і стосується застосування положень ст. 122 КАС України і ст. 42 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", тому його належить врахувати. Як встановлено в ухвалі суду від 07.06.2022 позовна заява подана до суду 04.05.2022, тобто після закінчення 30-денного строку з дня прийняття рішення КДКА Київської області. З урахуванням наведеного висновку Верховного Суду, подання скарги до ВКДКА не впливає на перебіг вказаного строку і не є поважною причиною його пропуску, оскільки позивач не була позбавлена права і можливості оскаржити рішення КДКА Київської області до суду в межах 30-денного строку. Поважних причин, які б об'єктивно перешкоджали зверненню до суду з позовом у цій частині, у клопотанні про поновлення строку звернення до суду не зазначено, а судом таких не встановлено, що вказує на передчасність висновку суду в ухвалі від 07.06.2022 і наявність передбачених ч. 4 ст. 123 КАС України підстав для залишення без розгляду позову у цій частині.
Апелянт зазначає, що суд першої інстанції мав врахувати те, що 14.07.2022 позивач не з'явилась у судове засідання з поважних причин, адже на 14.07.2022 о 13-30 год. Було призначено розгляд справи № 761/10145/21 у Київському апеляційному суді, де адвокат ОСОБА_1. представляла інтереси позивача та у зв'язку з повітряними тривогами в той день, розгляд справ у Київському апеляційному суді змістився, всі відвідувачі суду були вимушені перейти в укриття, з огляду на що, судове засідання закінчилось лише о 17-31 год. Вищезазначені пояснення були залучені позивачем до матеріалів справи. Також, апелянт звертає увагу на тому, що суд першої інстанції не мав підстав залишати позов без розгляду в частині вимог, без надання позивачу можливості подати клопотання про поновлення строку на звернення до суду та обґрунтувати поважність причин пропуску такого строку.
Зважаючи на зазначене, колегія суддів вважає за необхідне вказати таке.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Конституція України гарантує право кожного на судовий захист своїх прав та інтересів, що включає також право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Разом з тим, право на доступ до правосуддя в Україні, як і в більшості держав світу, не є абсолютним і обмежене передусім встановленим строком звернення до суду.
Відповідно до ч. 1 статті 121 КАС України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Частина 4 цієї ж статті, вказує, що одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подана заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк.
Про поновлення або продовження процесуального строку, відмову у поновленні або продовженні процесуального строку суд постановляє ухвалу, яка не пізніше наступного дня з дня її постановлення надсилається особі, яка звернулася із відповідною заявою (ч. 6 ст. 121 КАС України).
У силу положень Кодексу адміністративного судочинства України, при попередньому дослідженні матеріалів позовної заяви суд першої інстанції перевіряє на дотримання вимог законодавства подані до суду документи та наявність чи відсутність підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі на стадії вирішення питання про відкриття провадження.
Відповідно до частини 1 статті 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.06.2022 року поновлено ОСОБА_1 строк звернення до адміністративного суду з цим позовом, відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду.
Позивачем заявлено при зверненні до суду 2 позовні вимоги: визнати протиправними та скасувати: 1) рішення КДКА Київської області від 12.10.2021 № 215/2021; 2) рішення ВКДКА від 01.02.2022 № 11-002/2022.
Судом першої інстанції зазначено, що позивач просить визнати поважними причини пропуску цього строку і поновити його, посилаючись на відсутність можливості обґрунтувати позов без ознайомлення з повним текстом рішення ВКДКА від 01.02.2022 №11-002/2022. Зазначила, що на засіданні ВКДКА 01.02.2022 оголошено резолютивну частину рішення, а лист ВКДКА від 21.03.2022 № 505, яким надіслано повний текст рішення, позивач отримала 06.04.2022 згідно з розпискою на його копії (дод. 17). Також зазначила, що 07.04.2022 ВКДКА направлено копію рішення на електронну пошту позивача, на підтвердження чого надала скріншот інтерфейсу з її електронної скриньки (дод. 18). Беручи до уваги надані докази, які свідчать про отримання повного тексту рішення ВКДКА 06.04.2022, та враховуючи, що про мотиви і підстави прийняття ВКДКА свого рішення, яким частково змінено рішення КДКА Київської обл., позивач могла дізнатись після отримання його повного тексту, що об'єктивно вплинуло на додержання нею строку звернення до суду, суд визнає поважними причини пропуску цього строку, тому його належить поновити.
Тож, як вбачається з наведеного, питання про дотримання/недотримання позивачем строку на оскарження рішення рішення КДКА Київської області від 12.10.2021 № 215/2021 судом не вирішувалось.
Колегія суддів вважає за необхідне зауважити, що відповідно до вимог частини третьої статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Частина 4 вказаної статті КАС України, встановлює, в разі якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Тому, до вказаної частини позовних вимог, ч. 4 ст. 123 КАС України, застосуванню не підлягає, адже судом при відкритті провадження не досліджувалось питання дотримання/недотримання позивачем строку оскарження рішення від 12.10.2021.
Водночас, Кодекс адміністративного судочинства України передбачає можливість поновлення пропущеного строку лише у разі його пропуску з поважних причин. Поняття поважних причин пропуску процесуальних строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд судді, суду. Поважними причинами пропуску процесуального строку визнаються обставини, які не залежать від волі заінтересованої особи і перешкодили їй виконати процесуальні дії у межах встановленого законом проміжку часу.
Натомість, як вбачається з матерів справи, суд першої інстанції відкриваючи провадження у справі поновив позивачу строк на звернення до суду з даним позовом, а встановивши таку обставину після відкриття провадження у справі не надав позивачу можливості обґрунтувати причини такого пропуску строку чи надати нові обґрунтування (відреагувати на клопотання заявника про залишення позову без розгляду) на звернення до суду з адміністративним позовом, чим обмежив право позивача на доступ до суду.
Враховуючи наведене, суд першої інстанції, застосовуючи ч. ч. 3, 4 ст. 123 КАС України, передчасно залишив позовну заяву без розгляду, так як, в силу частини першої зазначеної статті, суд не надав позивачу можливості повідомити про причини поважності пропуску строку на звернення до суду.
При цьому, колегія суддів вважає за необхідне зауважити, що суд апеляційної інстанції не оцінює причини пропущення строку звернення до суду, та не надає оцінки висновкам суду, що покладені в основу для прийняття оскаржуваної ухвали, а лише констатує, що суд першої інстанції, в порушення процесуальних норм, не надав позивачу можливість надати заяву про поновлення строку на звернення до суду з обґрунтуванням поважності причин пропуску.
Колегією суддів враховується правова позиція, висвітлена Верховним Судом у постанові від 12.03.2021 у справі № 620/244/19.
Згідно п. ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення і направити справу для розгляду до іншого суду першої інстанції за встановленою підсудністю.
У відповідності до п. 4 ч. 1 ст. 320 КАС України, підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.
Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення передчасно, що призвело до створення перешкоди у реалізації позивачем права на доступ до правосуддя, а тому, на даному етапі, наявні підстави для його скасування, без оцінки дотримання/недотримання позивачем строку на звернення до суду.
Керуючись ст. ст. 243, 250, 311, 315, 320, 321, 322, 325, 328 - 331 КАС України, суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 липня 2022 р. - скасувати.
Справу направити до Окружного адміністративного суду міста Києва для продовження розгляду.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя О.М. Ганечко
Судді В.В. Кузьменко
Я.М. Василенко
Повний текст постанови складено 19.10.2022.