Справа № 640/6206/22 Суддя (судді) першої інстанції: Шевченко Н.М.
19 жовтня 2022 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючий суддя Грибан І.О.,
судді: Ключкович В.Ю.
Парінов А.Б.
за участі:
секретар с/з Піскунова О.Ю.
пр-к відповідача Тіхонова І.С.
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 травня 2022 року про відмову у відкритті провадження у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Національного агентства з питань запобігання корупції про визнання протиправним та скасування рішення, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Національного агентства з питань запобігання корупції, в якому просив суд визнати протиправною та скасувати довідку Національного агентства з питань запобігання корупції № 61/22 від 20.01.2022, про результати проведення повної перевірки щорічної декларації за 2020 рік, поданої ОСОБА_1 , народним депутатом України.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 травня 2022 року відмовлено у відкритті провадження за вказаним позовом.
Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
В обґрунтування скарги вказує, що судом першої інстанції неповністю з'ясовані обставини справи, порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Також, наголошує, що спірна довідка являється саме рішенням прийнятим у вигляді нормативно-правового акту роз'яснювального та інформаційного характеру.
Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 03 жовтня 2022 року відкрито апеляційне провадження та призначено апеляційну скаргу до розгляду у відкритому судовому засіданні на 19 жовтня 2022 року.
Відповідачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначено, що ухвала суду першої інстанції є законною та обґрунтованою, прийнятою з дотриманням норм матеріального права, при повному та всебічному з'ясуванні судом обставин, що мають значення для справи, в зв'язку з чим просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду без змін.
У судове засідання позивач не з'явився та явку уповноваженого представника до суду не забезпечив. Про дату, час та місце апеляційного розгляду справи був повідомлений належним чином.
Представник відповідача у судовому засіданні повністю заперечував проти задоволення апеляційної скарги, просив залишити оскаржуване рішення суду першої інстанції без змін.
Керуючись приписами ч. 2 ст. 313 КАС України, суд протокольною ухвалою вирішив здійснити апеляційний розгляд справи за даною явкою.
Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваної ухвали, колегія суддів виходить з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, Національним агентством проведено в період з 21.07.2021 по 14.01.2022 та складено Довідку № 61/22 про результати проведення повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, щорічної за 2020 рік (виправленої), поданої ОСОБА_1 , народним депутатом України, зі змісту якої вбачається, що суб'єкт декларування при складенні та поданні відповідної декларації за 2020 рік вказав недостовірні відомості.
Зокрема, у пункті 4.1 розділу IV спірної довідки «Висновки» вказано : «…за результатами повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, щорічної за 2020 рік (виправленої), унікальний ідентифікатор документа - се019b9a-59le-4blc-ab53-09271c6e3b98, поданої ОСОБА_1 , народним депутатом України, встановлено, що субєкт декларування при складенні та поданні декларації вказав недостовірні відомості, про що зазначено у п. 1 розділу 3.1 цієї Довідки, чим не дотримав вимог п. 9 ч. 1 ст. 46 Закону.
Недостовірні відомості, зазначені у декларації, відрізняються від достовірних на суму 2 934 289,07 грн. ( п. 1 розділу 3.1 цієї Довідки), що перевищує 500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, встановлених на дату подання декларації.
У діях суб'єкта декларування встановлено ознаки злочину, передбаченого ч. 1 ст. 366-2 Кримінального кодексу України…».
Позивач, не погоджуючись з довідкою відповідача, звернулася до суду з даним позовом.
Приймаючи оскаржувану ухвалу у справі на підставі пункту 1 частини першої статті 170 КАС України, суд першої інстанції, врахувавши суть спірних правовідносин дійшов висновку про те, що даний спір не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
За змістом частини першої статті 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист у спосіб, визначений в цій статті.
Згідно з п.1 ч.1 ст.19 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Під час визначення предметної юрисдикції за основу беруться суть права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлені вимоги, характер спірних правовідносин, зміст та юридична природа обставин у справі.
Предметом оскарження в адміністративній справі можуть бути рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень.
Також, обов'язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб'єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду.
Згідно п. 19 ч. 1 ст. 4 КАС України, індивідуальний акт - акт (рішення) суб'єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.
Частиною 1 ст. 4 Закону України «Про запобігання корупції» від 14 жовтня 2014 року №1700-VII (далі - Закон № 1700-VII) встановлено, що Національне агентство з питань запобігання корупції (далі - Національне агентство) є центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, який забезпечує формування та реалізує державну антикорупційну політику.
Повноваження Національного агентства безпосередньо регламентовані ст. 11 Закону №1700-VII, з аналізу яких вбачається, що до компетенції відповідача не належить притягнення суб'єктів декларування до будь-якого виду відповідальності за результатами проведення повної перевірки декларації, що, у свою чергу, виключає можливість прийняття стосовно суб'єкта декларування рішення, яке може стати підставою для настання негативних наслідків та порушення прав, які потребують захисту та відновлення.
Таким чином, у Національного агентства відсутня владна управлінська функція по відношенню до особи на стадії формування оскаржуваної Довідки.
При цьому, відповідно до ч. 4 ст. 51-1 Закону № 1700-VII, проведення контролю та перевірки декларацій, а також рішення, прийняті за їхніми результатами, не перешкоджають проведенню досудового розслідування та судового провадження у порядку, передбаченому Кримінальним процесуальним кодексом України.
З вищевикладеного вбачається, що вимоги до змісту Довідки не передбачають визначення будь-яких обов'язків та встановлення строку виконання, що свідчить про те, що складення та підписання Довідки не має на меті спричинити для суб'єкта декларування юридично значимі наслідки.
Крім того, Довідка не містить владного припису будь-якій особі та не встановлюють механізму виконання, що відповідно до ст. 19 КАС України також є визначальними ознаками для акта індивідуальної дії. Водночас, Довідка є джерелом доказової інформації для прийняття подальших рішень іншими уповноваженими суб'єктами, які лише фіксують факт проведення повної перевірки декларації, містять виклад систематизованої інформації, зібраної з різних достовірних джерел під час її проведення і є виключно носієм даних про можливе відображення у декларації недостовірних відомостей.
Таким чином, колегія суддів вважає, що документи, які складаються Національним агентством за результатом проведення повної перевірки декларації, не є рішеннями суб'єкта владних повноважень, тоді як рішення, які породжують певні негативні наслідки для суб'єкта декларування та можуть стати наслідком виникнення прав, які потребують відновлення та захисту, можуть бути прийняті іншими учасниками правовідносин у сфері протидії корупції. При цьому, дії уповноважених осіб зі складення Довідки, також не створюють жодних правових наслідків у вигляді виникнення, зміни чи припинення будь-яких прав суб'єкта декларування.
Гарантоване ст. 55 Конституції України й конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права чи охоронюваного законом інтересу, але вимагає, щоб порушення, про яке стверджує позивач, було обґрунтованим. Таке порушення прав має стосуватися суб'єктивних прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.
Окрім того варто врахувати, що тлумачення поняття «спір, який не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства» наведено у правових позиціях Великої Палати Верховного Суду, викладених у постановах від 22 березня 2018 року у справі № 800/559/17, від 03 квітня 2018 року у справі № 9901/152/18 та від 30 травня 2018 року у справі № 9901/497/18.
Так, Велика Палата Верховного Суду в зазначених судових рішеннях дійшла висновку, що поняття «спір, який не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства» необхідно розуміти в більш широкому значенні, тобто як поняття, що стосується тих спорів, які не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства, так і тих, які взагалі не підлягають судовому розгляду (ухвала ВС від 29.08.2019 р. справа № 9901/368/19).
Відтак, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, відмовляючи у відкритті провадження в адміністративній справі, ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
В свою чергу, доводи апеляційної скарги, наведені на спростування висновків суду першої інстанції, не містять належного обґрунтування чи нових, переконливих доводів, які б були безпідставно залишені без розгляду судом першої інстанції.
Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Приписи ст. 316 КАС України визначають, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 241, 242, 243, 308, 310, 312, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 травня 2022 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328, 329 КАС України.
Головуючий суддя І.О. Грибан
Судді В.Ю. Ключкович
А.Б. Парінов
(повний текст постанови складено 19.10.2022р.)