Справа № 640/5369/22 Суддя першої інстанції: Літвінова А.В.
19 жовтня 2022 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:
судді-доповідача - Степанюка А.Г.,
суддів - Бужак Н.П., Кобаля М.І.,
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на прийняте у порядку спрощеного позовного провадження рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 вересня 2022 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправними дій і зобов'язання вчинити дії, -
У лютому 2022 року ОСОБА_1 (далі - Позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (далі - Відповідач, ГУ ПФ в м. Києві) про:
- визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України у місті Києві щодо відмови ОСОБА_1 у проведенні перерахунку йому пенсії у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», положень постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 №988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції», на підставі довідки МВС України від 29.11.2021 № 22/6-6803-у «Про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії», у розмірі 76 % від грошового забезпечення, без обмеження її граничного розміру, та виплати різниці між перерахованою пенсією та фактично виплаченою за весь період, прочинаючи з 01.12.2019;
- зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України у місті Києві провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», положень постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 №988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції», на підставі довідки МВС України від 29.11.2021 №22/6-6803-у «Про розмір грошового забезпечення», у розмірі 76 % від грошового забезпечення, без обмеження її граничного розміру, та виплати різниці між перерахованою пенсією та фактично виплаченою за весь період, прочинаючи з 01.12.2019.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 01.09.2022 позов задоволено частково:
- визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо відмови у проведенні ОСОБА_1 перерахунку та виплати пенсії на підставі довідки Департаменту персоналу Міністерства внутрішніх справ України від 29.11.2021 №22/6-6803-у, починаючи з 01.12.2019;
- зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві провести ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії на підставі довідки Департаменту персоналу Міністерства внутрішніх справ України від 29.11.2021 №22/6-6803-у, з урахуванням проведених раніше виплат.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
При цьому, задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що із набранням законної сили рішенням суду у справі №826/3858/18 та у справі №826/12704/18 виникли підстави для перерахунку пенсії Позивача, а тому Відповідачем допущено бездіяльність щодо проведення перерахунку та виплати Позивачу пенсії з 01.12.2019 відповідно до статей 51, 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» на підставі наданої довідки МВС України від 29.11.2021 №22/6-6803-у.
Відмовляючи у задоволенні іншої частини позовних вимог, суд вказав, що оскільки перерахунку пенсії проведено не було, то вимоги щодо визначення відсоткового розміру пенсії та необмеження її максимальним розміром є передчасними. Крім того, суд зазначив про відсутність підстав для задоволення позовних вимог в частині покладення на Відповідача обов'язку із здійснення виплати різниці між перерахованою та фактично виплаченою пенсією, оскільки вони жодним чином не обґрунтовані, а повним виконанням судового рішення і так має бути сплата всієї недоплаченої суми.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду, Позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати його в частині відмови у задоволенні позовних вимог та ухвалити у цій частині нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю. В обгрунтування своїх доводів зазначає, що право на отримання пенсії без обмеження граничним розміром та виходячи з 76% грошового забезпечення встановлено Позивачу рішеннями судів, які набрали законної сили, а висновки суду про передчасність таких вимог є помилковими, позаяк питання щодо наявності права на перерахунок пенсії саме у такому розмірі, починаючи з 01.12.2019 вже вирішено судом. Відтак, на переконання Апелянта, подальший її перерахунок на підставі уточненої довідки МВС України не може змінити відсотковий розмір та відсутність підстав для обмеження розміру пенсії, що вказує на те, що ці вимоги є похідними і підлягали задоволенню для повного і всебічного захисту порушених прав ОСОБА_1 .
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.09.2022 відкрито апеляційне провадження у справі та встановлено строк для подачі відзиву на апеляційну скаргу.
Відзиву на апеляційну скаргу не надійшло.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.10.2022 призначено справу до розгляду у порядку письмового провадження.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Оскільки рішення суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог не є предметом апеляційного оскарження, то судова колегія вважає за необхідне здійснювати перевірку його законності та обґрунтованості у межах доводів та вимог апеляційної скарги ОСОБА_1 .
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, виходячи з такого.
Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 перебуває на обліку у ГУ ПФ в м. Києві та отримує пенсію за вислугу років, призначену відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон), що підтверджується копією пенсійного посвідчення № НОМЕР_1 від 06.05.2009 (а.с. 42).
Матеріали справи свідчать, що на виконання рішення суду у справі №640/6779/21 Департамент персоналу МВС України листом від 03.12.2021 №55176/22-2021 направив ГУ ПФ в м. Києві уточнену довідку від 29.11.2021 №22/6-6803-у про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії (а.с. 23-24).
12.01.2022 Позивач звернувся до Відповідача із заявою, в якій просив здійснити з 01.12.2019 проведення перерахунку основної пенсії відповідно до згаданої вище довідки у розмірі 76% від грошового забезпечення, без обмеження її граничного розміру, та виплатити різницю між перерахованою пенсією та фактично виплаченою за весь період, починаючи з 01.12.2019 (а.с. 25-29).
Разом з тим листом №3831-1056/Д-02/8-2600/22 від 10.02.2022 Відповідач відмовив Позивачу у перерахунку пенсії, оскільки нормативно-правових актів щодо умов та порядку проведення перерахунку пенсії, а також визначення складових грошового забезпечення, за якими має проводитися перерахунок пенсій, призначених згідно із Законом, після набрання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.05.2019 у справі №826/12704/18 законної сили Кабінет Міністрів України не приймав, надіслана довідка від 29.11.2021 №22/6-6803-у приєднана до матеріалів пенсійної справи, адже рішенням суду у справі №640/6779/21 жодних дій зобов'язального характеру на Відповідача не покладено, а чинним законодавством взагалі не передбачено подання заяв пенсіонерами для перерахунку пенсій у зв'язку із зміною грошового забезпечення (а.с. 30-31).
На підставі встановлених вище обставин, виходячи з системного аналізу приписів ст. 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», ст. ст. 43, 51, 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 №45 (далі - Порядок №45), постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року №103 «Про перерахунок пенсії особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим особам» (далі - Постанова №103), постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 №988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» (далі - Постанова №988), Порядку та умови виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання, затвердженого наказом МВС України від 06.04.2016 №260 (далі - Порядок №260), а також Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 № 3-1 (далі - Порядок №3-1), суд першої інстанції прийшов до висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог з огляду на те, що після визнання протиправними та нечинними окремих положень Постанови №103 виникли підстави для перерахунку пенсії Позивачу, однак спір щодо відсоткового розміру такої пенсії та її максимального розміру на цьому етапі є передчасним з огляду на непроведення перерахунку.
З таким висновком суду першої інстанції не можна не погодитися з огляду на таке.
Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі.
Приписами статті 9 вказаного Закону передбачено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів (ч. 1).
До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення (ч. 2).
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону (ч. 3).
У свою чергу, відповідно до ст. 43 Закону пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Наведена норма статті 43 Закону безпосередньо визначає складові грошового забезпечення для обчислення пенсій. При цьому під обчисленням слід розуміти процес отримання результату за допомогою дій над числами, кожне з яких є конкретним цифровим вираженням розміру складових грошового забезпечення.
Такий правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 12.11.2019 у справі № 826/3858/18.
У свою чергу, питання перерахунку раніше призначених пенсій регламентовано ст. 63 Закону, згідно ч. ч. 1, 2, 4 якої перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.
Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.
Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Отже, Кабінету Міністрів України делеговано право встановлювати умови і порядок перерахунку пенсій, а також розміри складових грошового забезпечення для його проведення.
Пунктом 1 Порядку №45 передбачено, що пенсії, призначені відповідно до Закону, у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
Положеннями абз. 1 п. 5 Порядку № 45 у редакції Постанови № 103 було передбачено, що під час перерахунку пенсій використовуються такі види грошового забезпечення, як посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням та відсоткова надбавка за вислугу років на момент виникнення права на перерахунок пенсії за відповідною або аналогічною посадою та військовим (спеціальним) званням.
При цьому у Додатку 2 до Порядку № 45 містилася форма довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, яку Постановою № 103 було викладено у новій редакції, в якій відсутні такі складові грошового забезпечення, як щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення).
Разом з тим, рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018 у справі №826/3858/18, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2019, визнано протиправними та нечинними пункти 1, 2 Постанови №103 та зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку №45.
Отже, зміни, внесені Постановою №103, зокрема, до додатку 2 до Порядку № 45, в якому визначено форму довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії, були визнані судом протиправними та нечинними, відтак з 05.03.2019 - дня набрання законної сили рішенням у справі № 826/3858/18 діє редакція додатку 2 до Порядку № 45, яка діяла до зазначених змін.
Крім того, рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.05.2019 у справі № 826/12704/18, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.11.2019, визнано протиправним та скасовано пункт 3 Постанови № 103.
Водночас алгоритм дій, який повинні вчинити, зокрема, органи МВС України, у зв'язку із втратою чинності положеннями пунктів 1, 2, 3 Постанови № 103 та змін до пункту 5 і додатку 2 Порядку №45 не змінився.
Так, на момент отримання ОСОБА_1 уточненої довідки МВС України про розміри його грошового забезпечення пункт 3 Порядку № 45 передбачав, що на підставі списків уповноважені органи готують довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, для кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно з додатками 2 і 3 (далі - довідки) та у місячний строк подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України.
Довідки видаються державним органом, з якого особи були звільнені із служби, якщо інше не передбачено цим Порядком.
У свою чергу, судова колегія вважає за необхідне зазначити, що питання щодо подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону, крім пенсій військовослужбовцям строкової служби та членам їх сімей, регулює Порядок №3-1.
Відповідно до п. 23 Порядку №3-1 перерахунок раніше призначених пенсій проводиться органами, що призначають пенсії, в порядку, установленому статтею 63 Закону. Пенсіонери подають органам, що призначають пенсії, додаткові документи, які дають право на підвищення пенсії.
Згідно п. 24 Порядку №3-1 про виникнення підстав для проведення перерахунку пенсій згідно зі статтею 63 Закону уповноважені структурні підрозділи зобов'язані у п'ятиденний строк після прийняття відповідного нормативно-правового акта, на підставі якого змінюється хоча б один з видів грошового забезпечення для відповідних категорій осіб, або у зв'язку з уведенням для зазначених категорій військовослужбовців нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, повідомити про це орган, що призначає пенсії. Органи, що призначають пенсії, протягом п'яти робочих днів після надходження такого повідомлення подають до відповідних уповноважених структурних підрозділів списки осіб, яким необхідно провести перерахунок пенсії (додаток 5). Після одержання списків осіб уповноважені структурні підрозділи зазначають у них зміни розмірів грошового забезпечення для перерахунку раніше призначених пенсій і в п'ятиденний строк після надходження передають їх до відповідних органів, що призначають пенсії.
Системний аналіз наведених норм у своєму взаємозв'язку дає підстави для висновку, що підставою для вчинення дій, спрямованих на перерахунок раніше призначених пенсій, може бути як рішення, прийняте Кабінетом Міністрів України, про що державні органи, визначені Порядком №45, повідомляють орган Пенсійного фонду України, так і відповідна заява пенсіонера та додані до неї документи.
Аналогічний правовий висновок міститься, зокрема, у постанові Верховного Суду України від 22.04.2014 у справі № 21-484а13, у постановах Верховного Суду від 20.12.2018 у справі № 686/15836/16-а та від 27.02.2019 у справі №753/23503/16 та у постанові від 10.10.2019 у справі № 553/3619/16-а.
Як було вірно встановлено судом першої інстанції, 11.11.2015 Кабінет Міністрів України прийняв Постанову № 988, яка набрала чинності 02.12.2015, та якою затверджено схеми окладів за спеціальним званням поліцейських, схеми посадових окладів курсантів вищих навчальних закладів Міністерства внутрішніх справ із специфічними умовами навчання та схеми посадових окладів поліцейських у розмірах згідно з додатками 3 - 10.
Відповідно до статті 94 Закону України «Про Національну поліцію» та Постанови №988, з метою впорядкування структури та умов грошового забезпечення поліцейських та курсантів вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.04.2016 №260 затверджено Порядок №260.
Пунктом 3 Порядку № 260 передбачено, що грошове забезпечення поліцейських визначається залежно від посади, спеціального звання, стажу служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наукового ступеня або вченого звання. До складу грошового забезпечення входять: 1) посадовий оклад; 2) оклад за спеціальним званням; 3) щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер); 4) премії; 5) одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Порядком № 260, зокрема, установлено такі додаткові види грошового забезпечення: надбавка за специфічні умови проходження служби в поліції (пункт 4); надбавка за безперервний стаж на шифрувальній роботі (пункт 5); надбавка за виконання функцій державного експерта з питань таємниць (пункт 6); надбавка за службу в умовах режимних обмежень (пункт 7); надбавка за почесне звання «заслужений» (пункт 8); доплата за науковий ступінь з відповідної спеціальності (пункт 9); доплата за вчене звання (пункт 10); доплата за службу в нічний час (пункт 11).
Згідно п. 13 Порядку № 260 поліцейським у межах асигнувань, що виділяються на їх утримання, один раз на рік надається матеріальна допомога для оздоровлення в розмірі посадового окладу. Допомога для оздоровлення надається поліцейському за його рапортом, погодженим керівником фінансового підрозділу, в межах асигнувань на зазначені цілі.
У вже згаданому вище рішенні у справі №826/12704/18 Окружний адміністративний суд міста Києва зазначив, що у встановлений Постановою №988 двотижневий строк уповноваженими міністерствами не було затверджено порядок та умови виплати грошового забезпечення поліцейським, тому фактично доплати, додаткові види грошового забезпечення поліцейські у січні 2016 року не отримували. Водночас, пункт 3 оскаржуваної Постанови №103 передбачає перерахунок пенсії з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення та премій, виплачених поліцейським у січні 2016 року, хоча фактично додаткові види грошового забезпечення поліцейським були затверджені лише у квітні 2016 року наказом МВС України №260 від 06.04.2016. Враховуючи, що пункт 3 Постанови № 103 звужує зміст та обсяг існуючих прав і свобод, оскільки скасовує надбавки, доплати, підвищення і премії, які отримували пенсіонери органів внутрішніх справ (міліції) під час служби, та які враховувались при попередніх перерахунках пенсій, тому, на думку суду, змінює умови і норми пенсійного забезпечення осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) або за прирівняними до них посадами, а відтак є протиправним та таким, що не відповідає правовим актам вищої юридичної сили.
Таким чином, оскільки саме з 19.11.2019 - з дня набрання чинності судовим рішенням у справі № 826/12704/18 виникли підстави для перерахунку пенсій, призначених згідно із Законом, з урахуванням розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням та відсоткової надбавки за вислугу років, а також додаткових видів грошового забезпечення і премій, то з цієї дати ОСОБА_1 має право на отримання пенсії, виходячи з розміру складових, розрахованих згідно Постанови № 988 та Порядку №260 у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону та ст. 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
Викладене, у свою чергу, свідчить про те, що право на перерахунок пенсії з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення виникло у Позивача з 01.12.2019, оскільки, як було підкреслено вище, скасування 05.03.2019 у судовому порядку пунктів 1, 2 Постанови №103 та 19.11.2019 пункту 3 Постанови №103 у контексті спірних правовідносин не змінює алгоритм дій державних органів під час проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону, передбачений Порядком № 45.
Наведені висновки узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду у зразковій справі №160/8324/19, щодо якої хоча вказана справа і не є типовою, однак стосується схожих за своїм змістом правовідносин.
Згідно ч. ч. 2, 3 ст. 51 Закону перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців.
Перерахунок пенсій у зв'язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.
Згідно висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 31.01.2019 у справі №338/977/17, у разі, якщо перерахунок пенсії Позивачу не проведений з вини державних органів, на яких покладено обов'язок щодо перерахунку та виплати пенсії, то право Позивача щодо перерахунку пенсії є абсолютним та не може бути обмежено будь-яким строком у силу вимог ч. 3 ст. 51 Закону.
За таких обставин, судова колегія приходить до висновку, що, отримавши довідку Департаменту персоналу МВС України від 29.11.2021 №22/6-6803-у та заяву ОСОБА_1 про перерахунок пенсії, ГУ ПФ в м. Києві було зобов'язане здійснити перерахунок пенсії Позивачу на підставі отриманих документів у відповідності до ст. ст. 43, 51, 63 Закону. При цьому твердження Відповідача про те, що рішенням суду у справі №640/6779/21 будь-яких обов'язків на ГУ ПФ в м. Києві не покладалося, а відтак підстави для перерахунку пенсії відсутні, судова колегія вважає помилковим, позаяк останнє йде врозріз із наведеним вище нормативним регулюванням спірних правовідносин.
У свою чергу, надаючи оцінку висновкам суду першої про відсутність підстав для задоволення іншої частини позовних вимог, колегія суддів з урахуванням доводів апеляційної скарги вважає за необхідне зазначити таке.
Із змісту позовної заяви та апеляційної скарги вбачається, що рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 08.12.2021 у справі № 640/21981/21, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.06.2022, частково задоволено позов ОСОБА_1 до ГУ ПФ в м. Києві:
- визнано протиправними дії ГУ ПФ в м. Києві щодо відмови ОСОБА_1 у проведенні перерахунку та виплати пенсії у розмірі 76% грошового забезпечення на підставі довідки Департаменту персоналу МВС України від 26.05.2021 №22/6-2149 з урахуванням щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, без обмеження максимального розміру, починаючи з 01.12.2019;
- зобов'язано ГУ ПФ в м. Києві провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 у розмірі 76% грошового забезпечення на підставі довідки Департаменту персоналу МВС України від 26.05.2021 №22/6-2149 з урахуванням щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, починаючи з 01.12.2019, без обмеження максимального розміру, та з урахуванням виплачених сум.
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Тобто, правовідносини щодо перерахунку пенсії без обмеження максимальним розміром та обчислення її виходячи з 76% грошового забезпечення, починаючи з 01.12.2019, вже були предметом судового розгляду, за наслідками якого позовні вимоги у відповідній частині були задоволені та встановлено право Позивача на отримання пенсії саме у такому вигляді.
Спір же у цій справі стосується того ж самого періоду, однак відмінний лише у тому, що на виконання рішення суду у справі №640/6779/21 Департаментом персоналу МВС України видано уточнюючу довідку від 29.11.2021 №22/6-6803-у, в якій, на відміну від довідки Департаменту персоналу МВС України від 26.05.2021 №22/6-2149, щодо якої вже було вирішено спір, розмір премії визначено в сумі 11 255,98 грн (а.с. 21), а не в сумі 13 883,04 грн (а.с. 24).
З урахуванням наведеного, оскільки доказів, що внаслідок перерахунку пенсії на виконання рішення суду у справі №640/21981/21 ГУ ПФ в м. Києві застосувало обмеження її максимальним розміром чи обчислювало її інакше, ніж виходячи з 76% грошового забезпечення, а спір у цій справі стосується лише уточнення складових при перерахунку пенсії з 01.12.2019 і такий перерахунок Відповідачем ще проведено не було, то колегія суддів приходить до висновку про правильність висновків суду першої інстанції щодо передчасності відповідної частини позовних вимог.
Відтак, всупереч доводів Апелянта, спору щодо відсоткового розміру грошового забезпечення для перерахунку пенсії і щодо обмеження пенсії максимальним розміром на час звернення Позивача до суду не існувало. Відповідач ще не ухвалював рішення щодо перерахунку призначеної Позивачу пенсії за вислугу років на виконання цього рішення суду, а тому відсутні підстави вважати, що права ОСОБА_1 у зазначеній частині при здійсненні такого перерахунку будуть порушені.
Оскільки судовому захисту підлягають порушені права чи інтереси особи, а не ті, що можливо/ймовірно будуть порушені у майбутньому, у задоволенні цих позовних вимог слід відмовити, як передчасних, що залишив поза увагою суд першої інстанції щодо визначення відсоткового розміру пенсії та щодо її обмеження максимальним розміром.
Аналогічну позицію висловив Верховний Суд у рішенні від 14.09.2020, залишеному без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 20.01.2021 року, у зразковій справі №560/2120/20, вказавши, що вимоги щодо відсотку заробітної плати, з якого відбувається перерахунок пенсії, та вимоги щодо здійснення перерахунку пенсій без обмеження їх граничного розміру, задоволенню не підлягають як передчасні (заявлені на майбутнє).
До того ж, колегія суддів вкотре вважає за необхідне звернути увагу, що право Позивача на перерахунок пенсії, починаючи з 01.12.2019, виходячи з 76% грошового забезпечення та без обмеження її максимальним розміром, вже встановлено рішенням суду у справі №640/21981/21, яке набрало законної сили. Спір же у цій справі стосується виключно необхідності врахування нової довідки МВС України з уточненими складовими, однак щодо того ж періоду, якого стосувалося рішення у справі №640/21981/21, а відтак необхідності повторного покладення на Відповідача такого обов'язку колегія суддів не вбачає.
Щодо висновків суду першої інстанції про необґрунтованість позовних вимог про зобов'язання НУ ПФ в м. Києві здійснити виплату різниці між перерахованою пенсією та фактично виплаченою за весь період суд апеляційної інстанції зауважує, що будь-яких аргументів необхідності скасування судового рішення у цій частині із прийняттям нового про задоволення цієї частини позовних вимог в апеляційній скарзі не наведено.
Судовою колегією враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Таким чином, судова колегія приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а викладені в апеляційній скарзі доводи позицію суду першої інстанції не спростовують.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Приписи ст. 316 КАС України визначають, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 242-244, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 вересня 2022 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Суддя-доповідач А.Г. Степанюк
Судді Н.П. Бужак
М.І. Кобаль
Повний текст постанови складено та підписано 19 жовтня 2022 року.