Справа № 161/19917/20 Провадження №11-кп/802/201/22 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1
Категорія: ч.3 ст.307 КК України Доповідач: ОСОБА_2
19 жовтня 2022 року місто Луцьк
Волинський апеляційний суд у складі:
головуючого-судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
з участю секретаря ОСОБА_5 ,
прокурора ОСОБА_6 ,
обвинуваченого ОСОБА_7 ,
захисників ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження за апеляційною скаргою прокурора у кримінальному провадженні - прокуратура відділу Луцької окружної прокуратури ОСОБА_6 на ухвалу Луцького міськрайонного суду Волинської області від 05 листопада 2021 року про закриття кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020030010002511, про обвинувачення ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2ст.307, ч.3 ст.307, ч.2 ст.15 ч.2 ст.307, ч.2 ст.15 ч.3 ст.307 КК України,
Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 05 листопада 2021 року кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020030010002511 від 17.07.2020, щодо ОСОБА_7 , який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.307, ч.3 ст.307, ч.2 ст.15 ч.2 ст.307, ч.2 ст.15 ч.3 ст.307 КК України закрито на підставі п.10 ч.1 ст.284 КПК України у зв'язку з направленням обвинувального акта до суду поза межами строку досудового розслідування.
Приймаючи таке рішення, суд зазначив, що матеріали кримінального провадження хоча і містять відмітку про реєстрацію та опрацювання вихідної кореспонденції прокуратури про скерування обвинувального акта до Луцького міськрайонного суду Волинської області, датовану останнім днем строку досудового розслідування - 30 листопада 2020 року, однак обвинувальний акт у кримінальному провадженні фактично отримано судом 04 грудня 2020 року, тобто поза межами строку досудового розслідування, і такий факт за своїм правовим наслідком, на переконання суду, є безумовною підставою для закриття кримінального провадження на підставі п.10 ч.1 ст. 284 КПК України.
В апеляційній скарзі прокурор, посилаючись на істотні порушення кримінального процесуального закону, просить скасувати ухвалу суду та призначити новий розгляд у суді першої інстанції. Обґрунтовуючи свої вимоги, зазначає, що місцевий суд, всупереч ст. 370 КПК України, допустив порушення у частині встановлення перебігу строку досудового розслідування у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_7 .
Вказує, що суд не звернув уваги на те, що за правилами ч.7 ст. 115 КПК України, останнім днем цього строку є понеділок 30 листопада 2020 року. Саме 30 листопада 2020 року із реєстрацією у вихідній кореспонденції за №33-8277 вих. 20 прокурор скерував обвинувальний акт у даному провадженні до Луцького міськрайонного суду Волинської області для розгляду.
За доводами прокурора суд, не врахувавши положення ст. 219 КПК України, без належного дослідження доказів, які прямо стосувалися обчислення строків досудового розслідування та скерування обвинувального акту до місцевого суду, необґрунтовано погодився з ініціативою захисту про закриття кримінального провадження щодо ОСОБА_7 у зв'язку із закінченням строку досудового розслідування. Також прокурор звертає увагу на прийняття судом протилежних рішень з одного й того ж питання та не в повній мірі дослідження усіх документів. Звертає увагу на вільне тлумачення судом положень кримінального процесуального законодавства, що є неприпустимим під час судового розгляду кримінальних проваджень. Разом з тим вважає об'єктом злочинів передбачених ч.2 ст.307, ч.3 ст.307 КК України, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_7 є встановлений з метою захисту здоров'я населення порядок обігу наркотичних засобів або психотропних речовин, а тому їх слід відносити до злочинів проти здоров'я.
Заслухавши доповідача, який виклав суть ухвали та доводи скарги, прокурора, який підтримав апеляційну скаргу, думку обвинуваченого і захисника, котрі її заперечили, просили залишити без задоволення скаргу, перевіривши матеріали кримінального провадження, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
Згідно з вимогами ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим та мотивованим, тобто його має бути ухвалено компетентним судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, підтверджених доказами, які було досліджено під час судового розгляду й оцінено відповідно до ст. 94 цього Кодексу. Також суд у своєму рішенні повинен навести належні, достатні мотиви та підстави для його ухвалення.
Перевіряючи доводи прокурора про допущення судом першої інстанції істотного порушення вимог кримінального процесуального закону при вирішенні питання про закриття кримінального провадження щодо ОСОБА_7 у зв'язку із закінченням строків досудового розслідування, колегія суддів дійшла до такого.
Положеннями ст. 219 КПК України визначено, що строк досудового розслідування обчислюється з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення у ЄРДР до дня звернення до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності або до дня ухвалення рішення про закриття кримінального провадження (ч. 1 ст. 219 КПК України); з дня повідомлення особі про підозру досудове розслідування повинно бути закінчене протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину (п. 4 ч. 3 ст. 219 КПК України).
Відповідно до ч. 5 ст. 219 КПК України строк ознайомлення з матеріалами досудового розслідування сторонами кримінального провадження в порядку, передбаченому статтею 290 цього Кодексу, не включається у строки досудового розслідування.
Період з моменту повідомлення сторони захисту про завершення досудового розслідування у порядку, визначеному ст. 290 КПК України, та відкриття матеріалів провадження для ознайомлення у строки досудового розслідування не включається. Проте факт завершення досудового розслідування має бути належно підтверджений, як і факт повідомлення цієї інформації стороні захисту. Тобто у строк досудового розслідування не включається весь період часу з моменту направлення або безпосереднього вручення такого повідомлення стороні захисту про завершення досудового розслідування до моменту закінчення ознайомлення цієї сторони з матеріалами досудового розслідування.
Схожу правову позицію про темпоральний відлік строків досудового розслідування висловлено у постанові колегії суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду (постанова від 15 вересня 2021 року у справі № 711/3111/19, провадження № 51-2890км19).
Відповідно до ст. 283 КПК України прокурор зобов'язаний у найкоротший строк після повідомлення особі про підозру здійснити одну з таких дій: 1) закрити кримінальне провадження; 2) звернутися до суду з клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності; 3) звернутися до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру.
Згідно з положеннями ст. 293 КПК України одночасно з переданням обвинувального акта до суду прокурор зобов'язаний під розписку надати їх копію та копію реєстру матеріалів досудового розслідування підозрюваному (крім випадку, передбаченого частиною другою статті 297-1 цього Кодексу), його захиснику, законному представнику.
Відповідно до п. 10 ч.1 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається в разі, якщо після повідомлення особі про підозру закінчився строк досудового розслідування, визначений ст. 219 цього Кодексу, крім випадку повідомлення особі про підозру у вчиненні тяжкого чи особливо тяжкого злочину проти життя та здоров'я особи.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_7 17 липня 2020 року було повідомлено про підозру у цьому кримінальному провадженні.
Надалі згідно із постановою керівника Луцької місцевої прокуратури від 14 вересня 2020 року строк досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні продовжено до трьох місяців, тобто до 17 жовтня 2020 року.
16 жовтня 2020 року ОСОБА_7 в порядку ст..ст.278, 279 КПК України було повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.307, ч.3 ст.307, ч.2 ст.15 ч.2 ст.307, ч.2 ст.15 ч.3 ст.307 КК України.
16 жовтня 2020 року слідчий за дорученням прокурора здійснив повідомлення стороні захисту про завершення досудового розслідування кримінального провадження №12020030010002511 та надання доступу до матеріалів досудового розслідування. Таке повідомлення, згідно з відеозаписом, вручено підозрюваному 16 жовтня 2020 року слідчим СВ Луцького ВП ГУНП у Волинській області ОСОБА_10 за місцем його проживання. Також, слідчим 16 жовтня 2020 року з дотриманням вимог ст..ст.103, 104, 290 КПК України надано підозрюваному доступ до матеріалів досудового розслідування.
Підозрюваний ОСОБА_7 та його захисник. із матеріалами розслідування ознайомлювалися 02.11.2020, 06.11.2020, 11.11.2020, 17.11.2020, 20.11.2020, та 30.11.2020, про що свідчать відповідні протоколи. Таким чином, строк з 02 листопада 2020 року по 30 листопада 2020 року включено в строк досудового розслідування у даному кримінальному провадженні не включається.
Тобто, враховуючи переривання строку досудового розслідування 02 листопада 2020 року для надання захисту доступу до матеріалів, 30 листопада 2020 року вважався останнім днем досудового розслідування у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_7 .
Як свідчать матеріали кримінального провадження, обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12020030010002511, хоча і має дату реєстрації у вихідній кореспонденції прокуратури 30 листопада 2020 року, однак зареєстрований Луцьким міськрайонним судом Волинської області 04 грудня 2020 року, тобто поза строками досудового розслідування.
Доводи прокурора, що факт передачі прокурором обвинувального акта щодо ОСОБА_7 для здійснення доставки та реєстрація 30.11.2020 у відділі діловодства, може свідчити про його направлення та звернення до суду в межах строку досудового розслідування є безпідставними.
Як неодноразово зазначав Верховний Суд, кінцевим моментом строку досудового розслідування є його закінчення, яке, як етап кримінального провадження, законодавець пов'язує у часі зі зверненням з обвинувальним актом до суду (його фактичним направленням). А тому в рамках строку досудового розслідування обвинувальний акт має бути не лише складено, затверджено та вручено, а й безпосередньо направлено на адресу суду (постанови Верховного Суду від 26 травня 2020 року у справі №556/1381/18, від 01 липня 2021 року у справі № 752/3218/20).
Під час апеляційного розгляду кримінального провадження доказів про своєчасне звернення прокурора до суду з обвинувальним актом, не пізніше 30 листопада 2020 року, представлено не було.
Строк досудового розслідування - не є простою формальністю. Передбачення процесуальним законом обов'язку прокурора як найшвидше, але не пізніше визначеного законом процесуального строку після повідомлення особі про підозру звернутись до суду з обвинувальним актом або закрити кримінальне провадження - є гарантією фундаментального права людини на розгляд її справи упродовж розумного строку, закріпленого в п. 1 ст. 6 Конвенції, передбаченого ст.7, ч. 1 ст.21 КПК України, що підтверджується усталеною практикою ЄСПЛ.
Отже, особа не може необмежений час перебувати в стані підозрюваного - якщо публічне обвинувачення з будь-яких причин не має можливості визначити обвинувачення, склавши обвинувальний акт, та спрямувати справу до суду протягом визначеного законом строку - особа має бути звільнена від підозри. Таким чином, такий процесуальний строк досудового розслідування - є одним із найважливіших проявів правового принципу верховенства права, який вимагає належної правової визначеності у такому особливо вразливому статусі людини як підозрюваний.
Тому суд переконаний, що застосування передбачених законом наслідків пропуску такого строку як строк досудового розслідування навіть на один або кілька днів не є зайвим формалізмом, оскільки: (1) строки досудового розслідування є граничними, (2) положення ч. 5 ст. 294 України виключає можливість суду поновити строк досудового розслідування, що завершився.
Разом із тим, оскільки обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування, про що вказує ч. 4 ст. 110 КПК України, тому суд приходить до висновку, що направлення до суду обвинувального акту відбулось поза межами строку досудового розслідування, що і є підставою для закриття кримінального провадження на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КК України, у зв'язку із закінченням строку досудового розслідування після повідомлення особи про підозру, визначеного ст.219 КПК України.
Враховуючи наведене, доводи прокурора про невідповідність висновків суду першої інстанції фактичним обставинам кримінального провадження та істотні порушення вимог кримінального закону є необґрунтованими та безпідставними.
Судом першої інстанції вірно встановлений факт про закінчення строку досудового розслідування саме 30 листопада 2020 року, проте зазначено про скерування обвинувального акта у межах виконаних дій прокуратури.
З урахуванням встановлених обставин, на переконання апеляційного суду вбачаються підстави для закриття кримінального провадження відповідно до п.10 ч.1 ст.284 КПК України, які вірно встановив місцевий суд. Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та констатує про обґрунтованість його ухвали.
Доводи прокурора про істотне порушення вимог КПК України в ході розгляду кримінального провадження судом попередньої інстанції не знайшли свого підтвердження.
Таким чином, у ході перевірки матеріалів провадження колегія суддів апеляційного суду не встановила підстав для задоволення апеляційної скарги прокурора.
Керуючись статтями 376, 405, 407КПК України, суд
Апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні - прокурора Луцької окружної прокуратури залишити без задоволення, а ухвалу Луцького міськрайонного суду Волинської області від 05 листопада 2021 року про закриття на підставі п.10 ч.1 ст. 284 КПК України, кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 17 липня 2020 року за №12020030010002511 - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її проголошення, шляхом подачі касаційних скарг.
Головуючий
Судді